Відділ освіти Васильківської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації Київської області

 

 

 

 

 

 

 

«Використання мультимедійних засобів

під час вивчення функцій в основній школі»

 

 

 

 

 

 

 

                                                Підготувала:

                                                           учитель  математики та інформатики

                                                                                 Мархалівського НВК загальноосвітньої

                                                           школи І-ІІІ ступенів

                                                                             Кириченко Оксана Миколаївна

 

 

 

 

Мархалівка 2017

Вступ

Вивчення деяких розділів шкільного курсу алгебри з використанням традиційних засобів навчання викликають певні утруднення в учнів щодо їх сприйняття та практичного застосування. Як наслідок, відмічається зниження рівня мотивації та пізнавальної активності учнів під час навчання. Це відбувається переважно тоді, коли навчальний матеріал є великим за обсягом, насиченим і вимагає додаткових наочно- демонстраційних засобів навчання. Одним з них є змістова лінія «Функції», що вивчається в основній школі. Вивчення функцій займає важливе місце в курсі математики, оскільки закладає основи аналітичного мислення, формує інтуїцію, розвиває уяву учня, формує наукову базу для подальшого глибшого вивчення математики. Отже, вчитель повинен домогтися найвищого рівня засвоєння знань з даної теми.

Тому головною метою вчителів – застосувати такі методи і засоби навчання, щоб виклад матеріалу став більш доступним, образним, насиченим, динамічним та результативним.  

Використання мультимедійних засобів навчання сприяє підвищенню його ефективності, всебічному і гармонійному розвитку особистості учнів. Вдало підібрані засоби забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють пізнавальну активність, емоційну сферу та інтелектуальні почуття школярів. 

При цьому наявність комп'ютерів не призводить до автоматичного підвищення результативності та ефективності навчального процесу.

Залишається актуальним розв’язання психолого-педагогічних проблем інтеграції комп’ютерної техніки в навчальний процес, зі збереження при цьому традиційних і вироблення нових методичних прийомів, які б враховували особливості мультимедійних засобів навчання.

Все вищесказане зумовило вибір методичної проблеми «Використання мултиедійних засобів під час вивчення функцій в основній школі».

Розділ 1. Теоретичні основи проблеми використання мультимедіа під час вивчення функцій в основній школі

1.1. Вікові особливості дітей підліткового віку

Підлітковий вік охоплює період від 11-12 до 14-18 років, що відповідає середньому шкільному вікові, тобто 5-9 класам сучасної школи.

Підлітковий період - особливий період у розвитку особистості. Цей період характеризується різкими якісними змінами, пов'язаними зі статевим дозріванням і входженням у доросле життя.

 У цей період в особистості дитини відбуваються складні і суперечливі зміни, на підставі чого його ще називають важким, критичним, перехідним. Така оцінка зумов­лена багатьма якісними змінами, які нерідко пов’язані з докорінним ламанням попередніх позицій, особливостей активності, інтересів і стосунків дитини.   Відбуваються вони за порівняно короткий час, здебільшого бувають несподі­ваними і надають процесові розвитку стрибкоподібного, бурхливого характе­ру. Майже завжди ці зміни супроводжуються появами у підлітка суб’єктивних труднощів. Ускладнюється і його виховання, оскільки підліток не підкоряєть­ся ефективним щодо молодшого школяра впливам дорослих, у різних формах проявляє непослух, опір і протест (упертість, грубість, негативізм, замкне­ність) [36, с.108].  

Підлітковий вік називають перехідним ще й тому, що у цей період відбува­ється перехід від дитинства до юності, від незрілості до зрілості. Ця особли­вість проявляється в фізичному, розумовому, моральному, соціальному та ду­ховному розвитку особистості.

Цей перехід протікає кризою підліткового віку.

У деяких підлітків знижується інтерес до навчання, а школа перестає бути для них центром особистісного (морального, духовного) життя. Здебільшого це спричинено неорганізованістю навчальної діяльності у молодшому шкільному віці, що не дає змоги задовольнити найактуальнішу потребу підлітка - потребу в самоствердженні. Дбаючи про подолання цієї проблеми, дорослі, передусім учителі, повинні допомогти йому надолужити втрачене у формуванні навчальної діяльності, самостійно визначати навчальні завдання, обирати раціональні прийоми і способи їх розв’язання, контролюва­ти та оцінювати свою роботу.

Новим у розвитку мислення підлітка є зміна способів розв’язування пізнавальних завдань. На відміну від молодшого школяра він починає аналіз завдань зі з'ясування можливих відношень у наявних даних, висуває різні припущення про їх зв'язок, а потім перевіряє їх. У підлітка і розвивається вміння оперувати гіпотезами у процесі розв'язування мислиннєвих завдань. Мислення на рівні формальних операцій передбачає вміння формулювати, перевіряти та оцінювати гіпотези, маніпулювати не тільки відомими фактами, які можна переві­рити, а й думками, які суперечать наявним знанням. Це розвиває здатність під­літків планувати і передбачати.

Пізнавальний інтерес підлітків виявляється в їх зацікавленні пізнавальною діяльністю у процесі якої вони оволодівають змістом навчальних предметів, необхідними вміннями та навичками. Він є чинником успішного навчання і розвитку особистості школяра.

Сфера пізнавальних інтересів підлітків виходить за межі школи, набуває ознак пізнавальної самодіяльності — самостійного пошуку та набуття знань, формування корисних умінь і навичок. Вони надають перевагу пізнавальним заняттям і читанню книг, які відповідають їхнім інтересам, вселяють інтелектуальне задоволення. Багато з них виявляють неабияке прагнення до самоос­віти, що є характерною особливістю цього вікового етапу.

На основі розвитку пізнавальних процесів активно розвиваються у підлітковому віці монологічне, діалогічне і писемне мовлення. Від уміння переказувати невеликий твір, уривок тексту діти переходять до здатності самостійно готувати усний виступ, міркувати, висловлювати думки, аргументувати їх. 

Мовленнєвий розвиток підлітків пов’язаний з поєднанням і взаємопроникненням мислення та мовлення. Молодші підлітки вже складають план ус­ного, писемного тексту, старші — план виступу і дотримуються його. Їх мов­лення стає контрольованішим і регульованішим. В деяких значущих ситуаціях вони особливо намагаються висловлюватися правильно і красиво.

Розширюється їх словниковий запас, удосконалюються навички оперування словом, що відкриває їм шлях до словесної творчості, багатьох зацікав­лює нею.

Таким чином, підвищена в порівнянні з іншими віковими періодами значимість емоційних контактів, прискорений розвиток самооцінки (так зване друге відкриття «Я»), особливості спілкування, що пов’язані з формуванням ціннісних орієнтацій, суспільного рівня домагань, з потребою в неформальних довірливих контактах із старшими, емоційною нестабільністю, розвитком особистісної рефлексії, інтенсивною соціалізацією мають бути враховані при організації навчальної роботи з учнями, особливо на початковому етапі на­вчання [44, с. 193].

 

1.2.  Мультимедійні технології в освітньому просторі

В кінці ХХ ст. людство вступило в стадію розвитку, що отримала назву постіндустріальне або інформаційне суспільство, а теза відомого дослідника масових комунікацій Г.М. Маклюена: «Зміна історичних епох визначається зміною комунікаційних технологій» отримала нове підтвердження [26,  с.100-103].

Поширеним є судження про те, що «ми живемо у вік інформації та комунікацій», а це не зовсім вірно, оскільки і інформація, і комунікації були завжди, але постіндустріальне суспільство унікальне тим, що його характеризує виключно швидкий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій, а їх можливості стають безпрецедентними для розвитку людини.

Інформатизація охоплює коло поточних і перспективних проблем – економічних, організаційних, соціальних, розвиток культури та освіти, діяльності всіх ланок соціального управління, кожної ланки господарювання.

Інформація дедалі більше наповнює життя людини, поступово відбувається вхід у інформаційну цивілізацію, як результат зростає попит на знання. Базисом глобального процесу інформатизації суспільства є інформатизація освіти, яка повинна випереджати інформатизацію інших напрямів суспільної діяльності, оскільки саме тут формуються соціальні, психологічні, загальнокультурні і професійні підвалини для інформатизації суспільства. В зв’язку з цим на перший план виходять тенденції до реформування освіти та процесу навчання: висування нових цілей і завдань, вдосконалення змісту і методичних систем навчання, інформатизації навчального процесу. Пошук і впровадження нових ідей в освіті не повинні звестися тільки до збільшення терміну навчання, розширення обсягу і змісту навчальних дисциплін, вдосконалення їх структури. Постає необхідність зосередити зусилля на досягненні нових рівнів освіченості кожної окремої особистості і суспільства в цілому, які б узгоджувалися з реальним життям і відповідали його запитам і вимогам [15, с. 53].

Все ж, основною метою всіх інновацій в освітній галузі є сприяння переходу від механічного засвоєння учнями знань до формування вмінь і навичок самостійно здобувати знання.

Сучасне викладання неможливе без використання інформаційних технологій, як інструменту для вдосконалення і оптимізації навчального процесу.

  Одним із напрямків вдосконалення системи освіти є навчання з використанням мультимедіа. Дослідження феномену «мультимедіа» в освіті багатоаспектні: мультимедіа як засіб підвищення ефективності навчання в загальноосвітній школі [5, 10, 13, 16], застосування мультимедійних засобів в процесі навчання [14, 15, 20, 27], мультимедіа як інструмент, за допомогою якого розробляються педагогічні програмні засоби [13, 22, 37]. Ціла низка педагогічних досліджень присвячена розробці методичних основ проектування, створення та використання мультимедійних навчальних програм та мультимедійних навчальних комплексів [5, 13].

Усі автори відзначають, що використання мультимедійних засобів дозволяє підвищити інтенсивність і ефективність процесу навчання, у поєднанні з телекомунікаційними технологіями розв’язує проблему доступу до нових джерел різноманітної за змістом і формою представлення інформації.

Під мультимедійними засобами навчання розуміємо сукупність різних засобів навчання, як-то текстів, графічних зображень та відео, спрямованих на здобуття знань, вдосконалення вмінь та навичок учнів. [33, с. 59].

Звісно, ще і сьогодні провідне місце у викладанні предметів займають традиційні засоби – дошка, крейда та друковані джерела (підручники, зошити з друкованою основою). Але сьогодні в процес навчання стрімко вливаються нові, мультимедійні засоби навчання.

Навчання з використанням мультимедійних засобів уперше здійснювалося у сфері виробництва для підвищення кваліфікації персоналу. Американські дослідники дійшли висновку, що використання засобів мультимедійних технологій у процесі навчання дає можливість синкретичного навчання (одночасно зорового та слухового сприйняття матеріалу).

Загалом, використання мультимедійних засобів в процесі навчання має безліч преваг перед звичайним уроком.

Однією з очевидних переваг мультимедійного уроку є посилення наочності. Нагадаємо відому фразу К.Д. Ушинського: «Дитяча природа ясно вимагає наочності. Учіть дитину яким-небудь п'яти невідомим йому словам, і він буде довго і марно мучитися над ними; але пов'яжіть з малюнками двадцять таких слів - і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку, і він вас не розуміє; ви пояснюєте тій же дитині складний малюнок, і він вас зрозуміє швидко... Якщо ви входите в клас, від якого важко добитися слова, почніть показувати малюнки, і клас заговорить, а головне, заговорить вільно» [48].

Про ефективність залучення декількох органів чуття в процесі навчання  писали великі педагоги.

Я.А.Коменський зазначав: «... Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями... усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме - для сприймання зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, доступне дотикові - через дотик....» [21].

К.Д. Ушинський: «Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і навіть, якщо можливо,  нюх і смак узяли участь в акті запам’ятовування… За такого дружнього сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете навіть дуже ледачу пам’ять». Мультимедійні технології мабуть найкраще дозволяють залучити всі органи сприйняття в процесі навчання [48, с.79].

На сучасному етапі розвитку освіти мультимедія дозволяє об'єднувати в одній комп'ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання. Саме тому мультимедійні засоби можуть забезпечити принципово нову якість навчання.

Використання мультимедійних засобів навчання технічно дозволяє неодноразово повертатися до вивченого матеріалу, що вивчається, чи викликати матеріал попередніх уроків. Все це на якісно новому рівні реалізує принцип міцності знань, дозволяє збільшити темп уроку.

•   ефективно вирішує проблему наочності навчання, розширюючи зрозумілим і доступним для учнів;
•   сприяє зростанню продуктивності уроку;
•   дозволяє на новому рівні реалізовувати міжпредметні зв’язки
•   змінює ставлення школярів до комп’ютера: вони починають сприймати його не як сучасну іграшку, а як  універсальний інструмент для ефективної роботи в будь-якій галузі  людської діяльності.
•   дозволяє здійснювати моніторингові відстеження якості засвоєння учнями навчального матеріалу з метою своєчасного коригування процесу вивчення певної теми;

З використанням мультимедійних засобів, ми отримуємо унікальну можливість об’єднати переваги комп’ютера з традиційними формами навчання. 

Звісно використання мультимедійних технологій без програмного забезпечення неможливе.

Програмне забезпечення - поруч із апаратними засобами, найважливіша зі складових мультимедійних технологій,  що дозволяють підвищити якість освіти.

Для вирішення деяких педагогічних задач під час навчання математики в основній школі нині створено багато програмних та програмно-методичних  засобів: «Терм»,  «Алгебра 7-9», «Геометрія 7-9», « Алгебра 8», « Геометрія 8», GRAN (Gran1, Gran-2D, Gran-3D),  Maple, Mathematika, MathLab, та ін. [38, 39, 41, 42]. Причому одні з них орієнтовані на фахівців досить високої кваліфікації в галузі математики, інші – на учнів середніх навчальних закладів або студентів вузів, що лише почали вивчати шкільний курс математики або основи вищої математики.

Таким чином, мультимедійні засоби навіть при використанні тільки найпростішого встановленого програмного забезпечення дозволяє підготувати провести уроки на якісно новому рівні. Саме завдяки цьому мультимедійні засоби навчання заслуговують високої оцінки вчителів, методистів і звичайно, учнів в усьому світі.

 

Розділ 2. Методика вивчення функцій в основній школі             з використанням мультимедійних засобів

 

2.1. Використання мультимедіа під час вивчення теоретичного матеріалу

Початковим етапом формування понять є мотивація. Сутність цього етапу полягає в підкресленні важливості вивчення поняття, в спонуканні школярів до цілеспрямованої та активної діяльності, сприяє формуванню в учнів позитивних мотивів навчання і пізнавальних інтересів навчальної діяльності.

На першому уроці теми «Функція» в 7 класі необхідно сформувати уявлення про функції, як про спосіб представлення залежності між величинами чи об’єктами. Про різні види залежностей в учні формують уявлення починаючи з першого класу й протягом всіх наступних років навчання. Наприклад: залежність вартості товару від ціни, залежність шляху від швидкості та часу, площа квадрата залежить від довжини сторони та інші. В 6 класі будують графіки залежностей, тільки не називають їх функціями. Тож в 7 класі вчителю просто необхідно показати, види залежностей, які розглядались під час функціональної пропедевтики в попередніх класах. Використання  мультимедіа для представлення функціональних залежностей є досить ефективним засобом. Звісно, приклади залежностей можна запропонувати і усно, без наочного представлення, але на даному етапі важливо показати різні способи їх задання: аналітичний, табличний, графічний та словесний.

Доцільно використати презентацію для представлення функціональних  залежностей. Це дозволяє за короткий проміжок часу розглянути велику кількість прикладів, покликаних проілюструвати поняття функції. На основі аналогій, між різними прикладами учні інтуїтивно намацують суть цього поняття, будують припущення щодо функціональних залежностей у природі, й отримують підтвердження у наступних прикладах. Далі вчитель, як узагальнення формулює означення функції (функціональної відповідності).

Така форма роботи (з використанням мультимедіа) для семикласників є незвичною та цікавою, тож без зайвого емоційного напруження вони засвоять поняття «функція».

Після введення поняття функції учні будують графіки функцій. За графіком встановлюються властивості: область визначення та значення, проміжки зростання та спадання функції.

На даному етапі мультимедійні засоби не мають значного дидактичного значення. Учні повинні навчитися власноручно за допомогою олівця будувати графіки в зошиті, а використання комп’ютерної програми для побудови графіків функцій лише заважатиме навчальному процесу.

Використання традиційних засобів навчання в цей момент є найбільш вдалими.  Вчитель має крейдою на дошці показувати всі етапи побудови, а не виводити на екран готові графіки.

Поняття області визначення та значення функції учні вміють знають. Як визначати ці властивості   вчитель показує за попередньо побудованими на дошці графіками функцій. Зазвичай, ці властивості діти сприймають швидко, тож з вищесказаного слідує, що на даному етапі мультимедійні засоби навчання є зайвими.

 

2.2. Застосування мультимедіа під час формування практичних знань

Вивчивши теоретичну базу певної функції та її властивостей, необхідно сформувати вміння розрізняти її та використовувати на практиці.

На уроці алгебри у 7 класі під час засвоєння знань з теми «Лінійна функція» використання мультимедіа є досить доречним та ефективним. Формувати уявлення про лінійну функцію можна з використанням  презентації, яка містить цікаві завдання.

  Використання мультимедіа на даному етапі сприяє розвитку розумових здібностей, пам’яті, просторової уяви, уваги, моторики, творчого нестандартного мислення, що підвищує інтерес до навчання, створює гарний настрій. Цікаві, барвисті завдання пропонуються в різних формах. Учні зацікавлені процесом, тож навіть не помітять поступового підвищення складності завдань.

Семикласники значної мірою зацікавлені у ігрових формах навчання. Розв’язування завдань нагадуватиме гру, якщо не вчитель буде говорити чи правильною була відповідь, а на слайді з’явиться відповідне зображення (наприклад веселий, або сумний «смайлик»). При даній формі навчання учні не будуть  засмучуватись, коли їх відповідь виявиться неправильною, а отже емоційний стан сприятиме навчанню.

  В такій формі навчальний матеріал уроку краще засвоюється. Об’єм роботи, який виконується класом за встановлений державним стандартом час, набагато більший, ніж під час традиційних уроків.

Розглянемо особливості застосування мультимедійних засобів на етапі засвоєння знань на прикладі уроку «Квадратична функція, її графік та властивості». На даному уроці починається кропітка робота з вивчення влас­тивостей квадратичної функції та вироблення сталих умінь учнів виконувати побудову графіка квадратичної функції за загальною схемою. Як вже нами зазначалося, автори підручників дев’ятикласникам пропонують завдання здебільшого на побудову графіка квадратичної функції. Тож на етапі первинного засвоєння знань потрібно сформувати чітке уявлення про аналітичне та графічне представлення квадратичної функції. Усні вправи доцільно пропонувати за готовими графіками. Робота з готовими графіками сприяє розвитку конструктивних здібностей, відпрацьовуванню навичок розрізнення різних функцій за графічною формою задання. Це дасть чітку основу для розв’язування більш складних завдань.

Важливо зазначити, що на даному уроці на етапі засвоєння знань та формуванні вмінь використання мультимедійних технологій буде зайвим. Перенасичення уроку мультимедійними засобами навчання втомить учнів, втратиться ефект емоційного впливу. До того ж вчити учнів виконувати побудову графіка квадратичної функції за ви­вченими алгоритмами краще робити з крейдою в руках, розглядаючи детально всі етапи побудови.

У 8 класі при вивченні теми  «Квадратні корені. Дійсні числа»  протягом 2 год. вивчається функція . 

Властивості функцій учні визначають за графіками попередньо побудованих функцій. Алгоритм побудови графіка даної функції не є складним та, зазвичай, швидко засвоюється. Встановлення властивостей є дещо складнішим завданням для восьмикласників, тож потрібно приділити більше уваги саме властивостям.

Складання таблиць значень функції відволікає від одного з завдань уроку: встановлення властивостей функції за її графіком. Використання мультимедійних технологій дає можливість перевести на комп'ютер рутинні, чисто технічні й нецікаві операції, ручне виконання яких практично не розвиває інтелект дитини, а часто навіть, навпроти, гасить його. Адже, значеннями функції є як раціональні так й ірраціональні числа. Складні обчислювальні операції швидко втомлять учнів, гасять цікавість до вивчення властивостей. Побудова графіків функцій за допомогою мультимедіа значно вивільняє час. Це в свою чергу стимулює процес більш глибокого засвоєння матеріалу завдяки можливості проаналізувати властивості певного типу функцій на значно більшому числі побудованих графіків. 

Під час проведення уроку вчитель з’ясовує які функції для учнів є менш «зрозумілими». Комп’ютерні програми для побудови графіків дозволяють швидко під час уроку коригувати завдання.

Розглянемо інший варіант вдалого застосування мультимедіа при вивченні функцій.

Засвоєний навчальний матеріал, що стосується побудови графіків і вивчення властивостей окремих видів функцій, їх загального вигляду, дає змогу в 9 класі розглянути побудову графіків складніших функцій шляхом перетворень графіків відомих функцій. Розглянемо позитивні моменти застосування мультимедійних технологій на етапі формування знань з  теми «Найпростіші перетворення графіків функцій».

Одним з завдань уроку є формування в учнів розуміння того факту, що певне перетворення рівняння функції тягне за собою перетворення графіка функції та навпаки. Вивчення зв'язку між видом пе­ретворення та аналітичним представленням функції  проводиться через спостереження за зміною положення графіка функції, залежно від зміни над аргументом або значенням функції.

При традиційному підході значна кількість навчального часу на уроці витрачається на складання таблиць значень, на побудову графіків крейдою на дошці. І це зрозуміло, адже вчитель будуючи  графік намагається виконати побудову досить точно для якісного зображення перетворень. За цей час непросто втримати увагу учнів. Вони  починають відволікатися і як наслідок – низький рівень засвоєння знань учнів.

За допомогою комп’ютерної програми для побудови графіків функцій вчитель швидко будує чіткі та точні графіки різних функцій змінюючи значення аргументу або функції. До того ж дозволяє більш наочно бачити перетворення. Більшість програм дозволяють в одній координатній площині будувати до десяти графіків, тож учні можуть слідкувати за зміною графіка функції в залежності від зміни аналітичного представлення функції.

Все ж, під час вивчення перетворення графіків функцій  учні мають чітко засвоїти процес побудови. Використавши мультимедійні засоби навчання на  етапі введення перетворень графіків функцій, на етапі засвоєння вони будуть зайвими. Під час формування вмінь та навичок потрібно приділити значну увагу власноручній побудові учнями графіків у зошитах. Вчитель повинен створити умови для формування в учнів алгоритму побудови графіків. Адже одна з вимог до рівня підготовки: учні повинні вміти будувати графіки функцій.

Використання мультимедіа дозволяє реалізовувати міжпредметні зв’язки.

Для учнів 9 класу з поглибленим рівнем навчання, де кількість годин виділених на вивчення теми «Квадратична функція» більша, можна запропонувати інтегрований урок з математики та інформатики. Учням буде цікаво навчитися працювати з комп’ютерними програмами, які можна використовувати в навчанні, а незвичність проведення уроку стимулюватиме до самостійної та творчої діяльності (Додаток «Фрагмент уроку»).

На даному уроці можна познайомити учнів з програмним комплексом GRAN, зокрема з програмою для побудови графіків функцій GRAN1.

Такий урок можна провести і в звичайному 9 класі, якщо рівень навчальних досягнень учнів з інформатики та математики знаходиться на достатньому рівні.

 

2.3. Використання мультимедіа на етапі контролю навчальних досягнень учнів

Контроль є невід’ємною складовою процесу навчання. Контроль - це співвідношення досягнутих результатів з запланованими цілями навчання. Правильно поставлений контроль навчальної діяльності учнів дозволяє вчителю оцінювати одержувані ними знання, уміння, навички з метою подальшої їх корекції та вчасно надавати необхідну допомогу і досягати поставлених цілей навчання.

Застосування комп'ютерних тестів [40, 46] і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати.

На етапі контролю знань використовуються тести. Нині існує велика кількість програм для створення тестів. Ці програми нескладні, їх можуть використовувати навіть вчителі, які нещодавно «познайомилися» з комп’ютером. В учнів вони також не викличуть значних труднощів, а для відповіді досить натиснути клавішу з номером правильної відповіді, вибравши його серед запропонованих варіантів.

Під час комп’ютерного тестування є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. Зазвичай у тестових програмах завдання вибираються з великого набору у випадковому порядку, що виключає списування, підказки і т.д. По закінченню комп’ютерного тестування учень одразу отримує об'єктивний результат із зазначенням помилок, а не через деякий час, коли для нього оцінка втрачає свою актуальність.

Під час вивчення функцій для попереднього чи поточного контролю комп’ютерне тестування є ефективним. Наприклад, вчитель може з’ясувати вміння учня визначати властивості функції за заданим графіком.

Підсумкове оцінювання вимагає перевірку всіх знань, які учні отримали в процесі вивчення теми. Тестові завдання, навіть з відкритою формою відповіді не дадуть оцінити вміння учнів, будувати графіки функцій.  Тож тематичне оцінювання краще проводити в традиційній формі або комбінувати.

Якщо учень погано засвоїв поняття, залучення органів слуху та зору, допоможуть краще його запам’ятати.

Одним із видів систематичної поточної перевірки успішності знань учнів є перевірка домашнього завдання. Роль домашніх завдань практично знецінюється, якщо не коректно проводиться їх перевірка. В розділі «Функції» більшість домашніх завдань для учнів орієнтовані на побудову графіків. При перевірці домашнього завдання звичайно дуже багато часу йде на креслення графіків на дошці для пояснення складних фрагментів.

Дуже зручно використовувати інтерактивну дошку. Можна заздалегідь зберегти розв’язання завдань, і на уроці відтворити і прокоментувати рішення. Можна сканувати і проектувати на дошку рішення із зошита учня і відразу ж проводити перевірку. Якщо в рішенні були помилки, діти бачать їх, разом обговорюють і виправляють.

 

 

Висновок

Навчати підлітків – непроста справа, їх цікавить все що не стосується шкільної програми. Підліток віддає перевагу тим видам навчальної діяльності, які, за його переконанням, роблять його дорослим у власних очах та в очах інших. Розв’язуючи складні завдання, вони нерідко виявляють високорозвинений інтелект, неабиякі здібності. Але дуже часто підліткові не вдається реалізувати нові форми навчальної діяльності, оскільки він ще не володіє способами їх виконання. Саме в цьому йому має допомогти педагог, підтримуючи і стимулюючи його пізнавальні інтереси, заохочуючи його подальші зусилля, вселяючи йому віру в себе.

У деяких підлітків знижується інтерес до навчання, а школа перестає бути для них центром особистісного (морального, духовного) життя. Здебільшого це спричинено неорганізованістю навчальної діяльності у молодшому шкільному віці, що не дає змоги задовольнити найактуальнішу потребу підлітка - потребу в самоствердженні. Дбаючи про подолання цієї проблеми, вчителі повинні допомогти йому надолужити втрачене у формуванні навчальної діяльності, самостійно визначати навчальні завдання, обирати раціональні прийоми і способи їх розв’язання, контролюва­ти та оцінювати свою роботу.

 Організаційні можливості засвоєння навчального матеріалу при використанні мультимедійних засобів, без сумніву, набагато вищі ніж у традиційному, бо вони у першу чергу забезпечують полісенсорне сприйняття матеріалу: зорове, слухове та чуттєве, а таке поєднання подачі матеріалу сприяє мобілізації активності учнів, стимулює їх творчу діяльність, викликає інтерес до навчання, довільна увага перетворюється у мимовільну, розвиваються всі види пам’яті і таким чином створюються належні умови для творчого розвит­ку уяви, яка спонукає кожного учня, незалежно від його індивідуальних задатків, до раціонального пошуку найоптимальніших кроків для самостійного ово­лодіння матеріалом. Як результат – підвищення якості знань, умінь і навичок школярів.

Все ж непотрібно зловживати мультимедійними засобами навчання. Їх потрібно використовувати лише тоді, коли вони дійсно допомагають ефективніше досягти дидактичну мету. Якщо перенаситити урок мультимедіа – втратиться емоційний ефект від незвичного подання навчального матеріалу. До того ж вікові особливості учнів не дозволяють використовувати мультимедіа протягом всього уроку.  Не можна перевищувати встановлені санітарно-гігієнічні вимоги, згідно з якими допустима тривалість роботи з комп’ютерною технікою для учнів 7-их класів – 20-25 хв., 8-9 класів – 25-30 хв.

Мультимедіа, незважаючи на те що вони зацікавлюють учнів, швидко втомлюють. Ця втома заважатиме досягти мети уроку.

Зберігаючи принцип природодоцільності використання мультимедійних засобів навчання, дозволяє істотно підвищити показники змістового розуміння та запам’ятовування запропонованого матеріалу.

Мультимедійні технології – це лише додатковий потужний дидактичний засіб, який має спрямовувати учнів на зацікавлення предметом, що в результаті дасть міцні знання та вміння застосовувати їх на практиці. Використання даних технологій в освітньому процесі робить навчання більш змістовним і видовищним, сприяє розвитку самостійності й творчих здібностей учнів, істотно підвищує рівень індивідуалізації навчання. Тому у методичному банку сучасного вчителя поряд із традиційними повинні бути наявні й мультимедійні засоби навчання.

Таким чином, використання мультимедійних засобів навчання на   уроках - це не примха моди, не спосіб перекласти на плечі комп'ютера багатогранну творчу працю вчителя, а лише один із засобів, що дозволяє інтенсифікувати освітній процес, активізувати пізнавальну діяльність, збільшити ефективність уроку.

 

Література

1. Бевз Г.П. Методика викладання математики: Навч. Посібник. – 3-те вид., перероб. і доп. – К.: Вища шк.., 1989. – 367 с.
2. Бевз Г. П., Бевз В. Г. Алгебра: підручник для 7 класу загальноосві­тніх навчальних закладів. - К.: Зодіак-ЕКО, 2007. - 284с.: іл.
3. Бевз Г. П., Бевз В. Г. Алгебра: підручник для 8 класу загальноосві­тніх навчальних закладів. - К.: Зодіак-ЕКО, 2008. - 256с.: іл.
4. Бевз Г. П., Бевз В. Г. Алгебра: підручник для 9 класу загальноосві­тніх навчальних закладів. - К.: Зодіак-ЕКО, 2009. - 288с.: іл.
5. Белицын И.В. Лекционный мультимедийный комплекс как средство активизации учебно-познавательной деятельности обучающихся: Дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.02. – Барнаул, 2003. – 159 c.
6. Берестовий А. Дослідження нових методів навчання із застосуванням комп’ютеризованих інтерактивних засобів / А. Берестовий, І. Гуров, А. Лебідь //Вища школа. – Слов’янськ – 2011. – Вип. LV.,Ч.II. – с. 16 – 20

7.    Бурда М.І., Апостолова Г.В., Бевз В.Г., Грінчук В.В., Мальований Ю.І. [та ін.];  Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів;  «Перун», Київ, 2005 р.

8. Вікова і педагогічна психологія / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, 3. В. Огороднійчук та ін., - 2-е вид., допов. -К.: Каравела, 2009. - 400 с.
9. Електронні інтерактивні дошки SMART Board - нові технології в освіті [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://smartboard.ru.

10.     Егорова Ю.Н. Мультимедиа как средство повышения эффективности обучения в общеобразовательной школе: Дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.01. – Чебоксары, 2000. – 196 c.

11.   Жалдак М.І та інші. Математика з комп’ютером. – К. 2004 – с.77 – 114.
12.   Жалдак М.І Педагогічний потенціал комп’ютерно-орієнтованих систем навчання математики / М.І. Жалдак // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання. Зб. наук. праць. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. – Випуск 7. – 2003. – с. 3–16.
13.   Жалдак М.І, Лапінський В.В., Шут М.І. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання математики, фізики, інформатики. посіб. для вчителів / М.І. Жалдак, В.В. Лапінський, М.І. Шут // Вкладка газети „Інформатика“, 2004. – №41–47.
14.   Жильців О.Б. Розвиток розумової діяльності учнів 8 класів середньої школи під час вивчення математики з використанням НІТ. – Дисертація кандидата педагогічних наук./ УДПУ ім.. М.П.Драгоманова. – К.: 1994. – 227с.
15.   Жук Ю.О. Особливості використання засобів нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі професійно-технічного закладу освіти / Ю.О. Жук // Нові технології навчання: Наук. – метод. зб. – К.: ІЗМН, 1998. – №24. – с. 72–78.
16.   Журавльова Л.А. Міжнародна програма запровадження сучасних комп’ютерних та інформаційно-комунікаційних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2005. – №6. – с. 13–21.
17.   Істер О. С. Алгебра: підручник для 7 класу загальноосвітніх на­чальних закладів. — К.: Освіта, 2009. - 220 с.
18.      Істер О. С. Алгебра: підручник для 8 класу загальноосвітніх на­вчальних закладів. — К.: Освіта, 2008. — 208 с.
19.      Істер О. С. Алгебра: підручник для 9 класу загальноосвітніх на­вчальних закладів. - К.: Освіта, 2010.-238 с.
20.   Іщук Н.Ю. Застосування засобів мультимедіа у процесі підготовки економістів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. – Вінниця, 2004. – 20 с.
21.   Коменский Я.А. Великая дидактика // Педагогическое наследие: Я.А.Коменский, Д.Локк, Ж.-Ж.Руссо, Ч.Г. Песталоцци. – М., 1988. – 416с.
22.   Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: зб. наук. праць / Редкол. – К.: НПУ їм. М. П. Драгоманова. - Вип. 4. - 2001. - 230 с.

23.               Комп'ютерна система тестування знань OpenTEST [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://opentest.com.ua.

24.   Кононова M. B. Психологічний аспект комп'ютеризації освіти // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // 36. наук. пр. / Редкол. : І. А. Зязюн (голова) та ін. – Київ-Вінниця ДОВ Вінниця, - 2000. – с. 179-180.
25.            Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк. - К, 1989. - 608 с.
26.   Красношликова О.Г.// Проблеми розвитку професіоналізму педагогів та їх вирішення в рамках муніципальної методичної служби. - Інформатика та освіта. - 2007. - № 1.  с.100-103.
27.   Машбиц Е. И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. Е. И. Машбиц - М.: Педагогика, 1998. - 192 с.
28.   Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Алгебра: Підручн. для 7 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. — X.: Гімназія, 2008. — 286 с.: іл.
29.   Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Алгебра: Підручн. для 8 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. — X.: Гімназія, 2009. — 320 с.: іл.
30.   Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Алгебра: підручник для 8 класу з поглибленим вивченням математики. - X.: Гімназія, 2009. -  386с.: іл.
31.   Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Алгебра: Підручн. для 9 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. — X.: Гімназія, 2009. — 320 с.: іл.
32.   Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Алгебра: підручник для 9 класу з поглибленим вивченням математики. - X.: Гімназія, 2009. - 284с.: іл.

33.     Міщенко О.А. Сутність мультимедійних технологій навчання. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія / за ред. проф. С.С. Єрмакова – Харків: ХДАДМ, 2006. – № 3. – 156 с.

34.            Мойсеюк Н.Є.// Педагогіка. Навчальний посібник. 4-те видання, доповнене., 2003. – 615 с.
35.   Палій А. А. //Диференціальна психологія - К.:Академвидав, 2010. - 432 с.
36.            Поліщук В.М. // Вікова та педагогічна психологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Суми : Університетська книга, 2007. - 330 с.
37.   Пометун О.І, Пироженко Л.В.// Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К., 2002.
38.            Портал застосування Advanced Grapher [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://www.agrapher.com.

39.            Портал застосування Maple від компанії Waterloo Maple [Електронний ресурс] – Режим доступу:  

www.mapleapps.com.

40.               Програмне забезпечення Microsoft Office PowerPoint компанії Microsoft [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://office.microsoft.com/ru-ru/

41.            Програмний засіб GRAN [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zhaldak.npu.edu.ua/index.php/prohramnyi-zasib-gran
42.            Програмний засіб  GeoGebra [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://freesoftware.in.ua/84-zhiva-geometriya.html
43.            Руденко-Моргун О. І. «Комп’ютерні технології як нова форма навчання» //Іноземні мови в школі. - 2002.- №4.- с. 19-20
44.    Савчин М.В., Василенко Л.П.// Вікова психологія: Навчальний посібник. - 2-ге вид. - К.:Академвидав, 2009. - 360 с.
45.            Слєпкань З.І. Психолого-педагогічні та методичні основи розвивального навчання математики. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 240 с.

46.               Система програм для створення і проведення комп'ютерного тестування MyTestX [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://mytest.klyaksa.net/

47.   Слєпкань З. І. Методика навчання математики : підруч. для студ. мат. спец. вищ. пед. навч. закл.  – 2-ге вид., допов. і переробл. –  Київ : Вища школа, 2006. – 582 с.: іл.
48.    Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори: в 2-х т. /К. : Радянська школа, 1983.
49.   Фіцула М.М. //Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти //К.:Видавничий центр „Академія”, 2007. –544 с.