Методична розробка проблеми: Використання нетрадиційних форм проведення уроків у процесі виробничого навчання"

Використання нетрадиційних форм проведення уроків у процесі виробничого навчання

« Навчання  може стати для

дітей цікаво захоплюючою

справою,  якщо воно осяяне                    

яскравим  світом думки  

почуттів,творчості, краси,               

гри…»

В.А.Сухомлнський

Перетворення, що відбуваються в суспільстві, вимагають істотних змін у системі професійної освіти, підготовці підростаючого покоління до життя в нових соціальних умовах, формах господарювання. Сьогодні Україні потрібні люди, які вміють творчо мислити, здатні приймати нестандартні рішення, самостійно вирішувати ті чи інші проблеми.

Перед нами стоїть  завдання пошуку нових форм та методів навчання, що сприяють розвитку інтересу до обраної  професії.

У сучасних соціально-економічних умовах гостро постає потреба в оволодінні новими знаннями і вміннями, які враховують вплив ринку праці, що динамічно змінюється, оновленні професійного навчання, підготовці і перепідготовці різних категорій населення з метою забезпечення різних можливостей для всіх як у формальному, так і  неформальному секторах економіки.

Галузь ресторанного господарства динамічно розвивається та є перспективною. З’являються нові підприємства різної власності, де майстри-кулінари створюють фірмові вироби та страви, враховуючи потреби споживача, впроваджуючи сучасні нові технології та устаткування. Ці фактори значно впливають на підвищення вимог до професійної компетентності робітників харчової галузі.

Високі вимоги до фахівців цієї сфери обслуговування зумовлюють необхідність переходу від  вузькопрофільних професій до професій широкого профілю – інтегрованих і складних.

Трудова діяльність фахівців харчової галузі і сфери обслуговування має чимало особливостей, зокрема: швидка зміна технології і засобів виробництва, ускладнення професійних функцій та їх інтеграція, високі вимоги щодо дотримання технології приготування страв та виробів, їх естетичного оформлення, контролю якості продукції.

У зв'язку з цим перед педагогами професійно-технічниї закладів  ставляться завдання пошуку нових форм навчання, що сприяють розвитку інтересу до навчання і обраної  професії.Необхідна така організація навчального процесу, при якій кожен урок став би цікавим, учні навчилися здобувати знання самостійно, у них з'явилася б можливість проявити себе, знайти застосування своїм здібностям.

У  цьому процесі найважливіше місце належить нестандартому  уроці – основній формі навчання.

Головною основою проведення нестандартних уроків є: шляхи  підвищення ефективності навчання, пробудження інтересу до обраної професії, ідеї розвитку творчих здібностей учнів, якості знань учнів, емоційного піднесення на уроках виробничого навчання.

Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, навчальне заняття, що не має традиційної структури.

Нетрадиційний урок — це творчий початок діяльності викладача і учнів, який приводить у рух мислення, почуття, уяву, самостійну активність і підвищує сприйняття навчального матеріалу. Найчастіше на такому уроці створю­ються відношення між педагогом  і учнем у вигляді товарисько-творчої співдружності. Співдружність дій на уроці стимулює пошук, глибоку віру учня в свою захищеність, право на помилку і успішне виправлення допуще­них помилок. Учні стверджують себе через пошук і успішне переборювання інтелектуальних і фізичних труднощів. З одного боку, вони вірять у майстра виробничого навчання , а з іншого, - відчувають його підтримку.

Питанням використання нетрадиційних форм організації навчання в початковій школі займалися такі видатні педагоги як Ж.-Ж. Руссо, Л.М. Толстой, К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський. Вони наголошували на потребу використання нетрадиційних форм та підходів до організації навчання молодших школярів, як забезпечення повноцінного розвитку особистості. На сучасному етапі проводяться дослідження з даної теми такими вченими як Н.В. Абашкина, Василишин О., Дибський С., Луценко-Ковтун С.М., І. Василюк, В.Н. Шамардин. В їх педагогічних поглядах ми можемо зустріти наголошення на потребі використання нетрадиційних та інноваційних формах організації навчання молодших школярів для формування всебічно розвиненого підростаючого покоління.

Найпоширенішими типами нестандартних уроків є: уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки –ділові ігри, уроки –занурення, уроки типу КВК, уроки –консультації, комп’ютерні уроки, театралізовані уроки, уроки з груповими формами роботи, уроки взаємного навчання, уроки творчості, уроки-заліки, уроки-сумніви, уроки –творчі звіти, уроки –форуми і багато інших.

Незважаючи на таке величезне розмаїття, для більшості нестандартних уроків, як правило, характерні колективні способи роботи; цікавість до навчального матеріалу; значна творча складова; активізація пізнавальної діяльності; партнерський стиль взаємовідносин; зміна ролі  викладача; нестандартні підходи до оцінювання.

Держава стоїть на порозі переходу від індустріального до  постіндустріального суспільства, а тому вимоги, потреби людини у ньому змінилися. 

Суспільство вимагає від людини:

певних умінь, які можна застосувати за будь-яких обставин;

уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів;

не вузьких знань, а загального  підходу до вирішення питань;

комунікабельності – уміння працювати у злагоді з іншими і спільно доходити мети.

Саме тому ми усвідомили необхідність застосування на уроках таких форм і методів, які б збуджували творчість учнів,  створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення, залучали  інтереси і захоплення учнів до навчального процесу.

У практиці навчання почали з’являтися театралізовані вистави, рольові ігри, різноманітні турніри, змагання, багатопланові дискусії. Такі уроки через свою незвичність наприкінці 80-х рр.. ХХ ст.  отримали  назву нестандартних, або нетрадиційних. Вони справді відрізняються від  звичних комбінованих уроків і метою, в якій переважає орієнтація на розвиток здібностей, інтересів, нахилів учнів, їхніх  специфічних умінь, на отримання певних знань чи вироблення окремих  загально навчальних умінь, і відсутністю послідовності елементів уроку, передбаченої  загальноприйнятою типологією уроків; наявністю у структурі уроку ознак інших форм навчання.

Все це є актуальним, оскільки в підлітковому віці спостерігаються  потреба у створені власного світогляду, прагнення до дорослості, бурхливий розвиток фантазії та уяви, спрямованість на  самоствердження в суспільстві.  З огляду на це  найбільш продуктивними у цьому віці є нестандартні уроки, які залучають підлітка до діяльного розв’язання завдань і проблем,  ставлять його в позицію причетності до подій. Адже відомий педагог А.Макаренко  стверджував: «Яка дитина в грі, така вона здебільшого буде в праці». Тому майбутній діяч виховується насамперед у грі, зокрема на нестандартних уроках під час повторення, вивчення та закріплення нового навчального матеріалу.

Традиційні форми навчання  не завжди в повному обсязі показують творчі здібності учнів, їхні інтереси, тому один із шляхів подолання цього я вбачаю використання нестандартних форм організації навчання.

Із практики своєї роботи я переконана, що нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. У них незвичайний задум, організація, методика проведення. Вони розвивають уяву, нестандартне, творче  мислення та фантазію учнів, виховують навички дослідницької діяльності, дають високий ефект практичної спрямованості матеріалу ,що, зрештою, приводить до глибокого розуміння предмета, зацікавленості ним.

Нетрадиційна форма проведення уроку може бути використана у класичному уроці як вид уроку або як метод певного структурного елементу традиційного уроку.

Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчаль­но-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки викликають в учнів  творчий інтерес.

Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхній впив на всебічний розвиток учня пов’язана  насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня об’єктивної та суб’єктивної готовності дітей до життя та межами ліцею, фактичною відсутністю у більшості навчальних закладів  системи  роботи, спрямованої на розвиток соціально-психологічної готовності учня до життя, що  включає такі якості:

-уміння приймати рішення та робити вибір;

-бути свідомим громадянином своєї держави;

-відчувати себе   громадянином цілого світу;

-вміти співпрацювати з іншими людьми;

-завжди працювати якісно;

-проявляти ініціативу;

-навчитися працювати з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз і зберігання;

-бути  свідомим того, що існують різні  цінності.

Цих якостей майбутнім громадянам можна набути через використання та запровадження в своїй роботі інновацій, нетрадиційного навчання, насамперед нестандартних уроків.

Існує безліч класифікацій нестандартних уроків. Наприклад, нестандартні уроки можна поділити на дві групи До першої  відносимо ті уроки, які поєднують різні форми навчання  у певну нову структуру (урок-семінар, дослідницький урок), і власне нестандартні уроки як складову певних моделей і технологій навчання (урок-суд, урок – прес-конференція, і урок-телепередача, урок-радіопередача, урок – брейн-ринг, урок-диспут, урок-салон, урок-екскурсія, урок - репортаж)

До нестандартних уроків готуємося заздалегідь. Передусім вибираємо найбільш активних, ініціативних, добре  підготовлених з теми учнів (якщо це нова тема, то даємо їх опрацювати матеріал самостійно, при цьому надаємо консультації); розтлумачуємо їхні обов’язки, можливо, спочатку на власному прикладі демонструємо ймовірний підхід до важкої ролі та забезпечуємо діалог виконання з учнями. Для цього «аудиторії» можна запропонувати зразки запитань для дискусій, основні теми для гри «Брейн-ринг», «круглого столу» чи «прес-конференції», підказати тактику поведінки під час гри.

Нестандартний урок є одним з  останніх етапів навчального циклу, так би мовити, верхівкою айсберга, оскільки  основна навчальна діяльність відбувається на стадії підготовки до нього.

Для успішного проведення нетрадиційних уроків , майстер виробничого навчання повинен володіти наступними вимогами :

-По-перше , бути хорошим фахівцем і творчо підходити до роботи ,

-По- друге , вміти використовувати нетрадиційні прийоми , форми навчання і бути непоганим психологом.

У нетрадиційному уроці повинні бути враховані :

Комплекс навчально-виховних та розвиваються цілей ,

Актуалізація і мотивація навчально -виробничої діяльності ,

Методи організації ,

Дидактичні засоби навчання ,

Форми навчання та контролю ,

Активність учнів ,

Майстерність майстра.

До уроку з нетрадиційною формою проведення пред'являються такі вимоги:

Оригінальність проведення ,

Ясність цілей і поетапність їх досягнення ,

Широке використання дидактичних засобів навчання ,

Висока активність учнів ,

Можливість об'єктивної оцінки педагогом і самооцінка учнями .

Підготовка і проведення уроку виробничого навчання з нетрадиційною формою складаються з декількох етапів :

Написання сценарію з визначенням теми, типу, виду уроку, цілей і завдань, за допомогою яких вони будуть досягатися, методів навчання, дидактично-матеріального оснащення, умов проведення гри, тимчасових рамок - це один з найважливіших моментів, в якому необхідно все продумати до дрібниць , щоб згодом раціонально використовувати час і домогтися ефективного результату.

На цьому етапі активну участь беруть учні. Якщо при підготовці до традиційного уроку таку діяльність проявляє лише педагог, то в даному випадку в значній мірі задіяні і учні (складання різних творчих завдань, виготовлення роздаткового матеріалу тощо)

Проведення гри - може здійснюватися на одному або декількох етапах уроку виробничого навчання.

Велике значення на цьому етапі має формування і розвиток мотиваційної сфери, в якій ставляться проблеми, з'ясовується ступінь готовності до їх вирішення, до знаходження шляхів досягнення цілей уроку.

Підведення підсумків уроку з аналізом результатів.

В кінці уроку з'ясовується не тільки, чи досягнуті поставлені цілі навчання, виховання та розвитку, а також картина спілкування педагога та учня, тонус уроку.

У своїх розробках я уявляю різні форми навчання: ігрові ситуації, сценіровання, імпровізацію - все, що робить урок емоційно насиченим і дієвим.

Я почала використовувати спочатку елементи ігор, ігрові ситуації, а потім цілі сценарії. У моєму методичному арсеналі такі форми уроків виробничого навчання: урок-КВК, урок-гра, урок-змагання , урок-подорож.

Так, при проведенні уроку на тему «Приготування омлетів»

Учням було запропоновано урок-подорож. Подорож супроводжував рестораннний гід, який вертуально переносив учнів в країни, в яких  на сніданок  та і протягом дня споживають омлети, а саме у країну Омлетію, Францію, Норвегію, Японію, Англію. Учні ознайомились із оригінальним  приготуванням олетів, які готують в цих країнах.  (Додаток)

Оволодіння учнями знань, умінь і навичок, необхідних для освоєння професій: «кухар, кондитер» здійснюється на базі широкої загальноосвітньої підготовки, на основі принципу наступності, оптимального поєднання теоретичного і практичного навчання, при активному використанні позакласних заходів.

Нетрадиційний урок виробничого навчання як і класичний переслідує певні цілі навчання, виховання і розвитку учнів, але коло їх охоплення та можливості досягнення набагато більше.

Серед дидактичних цілей відзначаються: закріплення, узагальнення знань і приведення їх у систему, активізація використання отриманих знань, осмислення учнями об'єктів праці, трудових процесів і засобів праці, вдосконалення і доведення до автоматизму трудових умінь і навичок.

В якості виховних ставляться цілі естетичного, екологічного та морального виховання, розвитку комунікативності, соціального спілкування і поваги до обраної професії, що дуже важливо для майбутніх фахівців.

Як розвиваючі висуваються цілі: розвиток умінь порівнювати, аналізувати, робити висновки, розвиток мови і пам'яті, стимулювання і формування раціональних прийомів мислення.

В уроці-грі, як і в іншій грі є свої правила, які необхідно завжди дотримуватися. Але основне правило - це рівність учасників: як педагога так і учнів.

Нетрадиційні уроки виробничого навчання проводяться під час вивчення нового матеріалу, але найбільш доцільно проводити їх за підсумками досліджуваних тим, з метою контролю знань, умінь і навичок учнів.

В своїй роботі використовую нестандартні ігрові форми навчання.

 Це, зокрема, «експедиції», «конференції», турніри, вікторини «Що? Де? Коли?» тощо. Класифікація ігор проводиться на основі різних підходів, що пояснюється різноманітністю навчальних ігор і практичного використання їх на уроках виробничого навчання.

Варіативність і кількість компонентів у структурі навчальної гри визначають її вид (лото, кросворд, «казка», «прес-конференція» тощо). Видів ігор досить багато. Для прикладу візьмемо вікторину. Її різновидами стали «Поле чудес», «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Щасливий випадок». З появою сучасних ТЗН, засобів телекомунікацій, з інтелектуальним розвитком суспільства кількість видів ігор збільшуватиметься і, очевидно, саме інтелектуальних.

Таке розмаїття і можливість використання ігор на уроках фізики зумовлює необхідність їх систематизації. Для цього, по-перше, треба виділити ознаки певної групи. Очевидно, що ними мають бути ігрові правила і функції. Правила визначають часовий та організаційний режим навчання. За функціями правила можна поділити на три групи: операційні, процесуальні, організаційно-управлінські.

До нестандартних форм уроків відносять:

Урок-аукціон. Цей урок полягає в публічному "продажу з молотка" .

Урок-спектакль у формі судового засідання. Ця форма приваблива тим, що в ній стикаються протилежні погляди на суть окремих питань. Вирок обґрунтовується, отже, така форма проведення заняття сприяє з´ясуванню суті проблеми. Як і на звичайному суді, тут дійовими особами є свідки, адвокати і ті, кого звинувачують.

Урок-змагання. Це уроки, на яких навчання стає цікавим і захоплюючим процесом, що поглинає думки і почуття всіх. Вони цінні як засіб для формування колективу, почуття власної відповідальності і гордості, своєї значимості. Група  поділяється на дві групи приблизно однакових за рівнем знань. У кожній обираються капітан і консультант. Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.

На уроках   проводжу такі конкурси: "Чи знаєш ти рецептуру ?", "Конкурс кмітливих", "Змагання любителів кросвордів", 

"Знайди помилку"

Цікавим для учнів є конкурс «Знайди помилку». Зачитується учням технологія приготування страви з допущеними помилками. Учні уважно слухають і відмічають помилки , які були названі.

Як засіб організацї естандартного уроку по багатьох темах навчальної програми використовую кросворди.

Вони сприяють розвитку пошуково-творчих здібностей учнів, вмінню застосовувати свої знання, швидко орієнтуватись в здобутих відомостях. Треба чітко уявляти, з якою метою використовується даний кросворд, які знання можуть бути закріплені з його допомогою, систематизовані, виявлені в учнів, які вміння сформовані та перевірені.

 Включаючи учнів в цю інтелектуальну гру, яв нетрадиційній формі перевіряю їх знання, міцність та глибину засвоєння пройденого матеріалу, виявляю, які питання потрібно пояснити і закріпити.      

Звертаючись до ігрових форм навчання на уроці, вбачаю в них можливості ефективної організації роботи, взаємодії майстра та учняі , продуктивної форми їх спілкування. Цим формам притаманні елементи змагання, вони викликають справжній інтерес учнів. В процесі гри в учнів виробляється звичка концентрувати увагу, мислити самостійно. Зацікавившись грою, учні не помічають, що вчаться, пізнають, запам’ятовують нові знання, орієнтуються у незвичайних ситуаціях. Навіть пасивні учні з великим бажанням включаються в гру і напружено працюють, не помічаючи цього напруження. Не можна сказати, що використання ігрових ситуацій на уроці дає можливість учням засвоїти знання “легко і щасливо”. Легких шляхів в науку не має. Але необхідно використовувати всі можливості для того, щоб учні вчилися з інтересом, щоб відчули смак обраної професії, її можливості в удосконаленні розумових здібностей, подоланні труднощів.

Нестандартні уроки активізують процес навчання та розумового розвитку і використання системи дидактичних ігор дозволяє учням на більш високому рівні оволодіти знаннями по приготуваннюїжі. Увагу учнів потрібно постійно активізувати і заняття, що мають характер гри, можуть успішно слугувати цій меті.

Для успішної організації і проведення дидактичних ігор на уроках виробничого навчаннянамагаюсь систематично підвищувати свій професійний таметодичний рівень. Треба завжди пам’ятати, що завоювати довіру і інтерес учнів зможе лише той педагог, який буде разом з ними творчо співпрацювати.

2.3 Ефективність застосування нетрадиційних форм навчання

 

Нестандартні уроки руйнують застиглі штампи так званих зунів (знання, уміння, навички).

Структура нових типів уроків також відмінна від традиційних.

Дидактика виходить з таких аспектів ефективності уроку:

-керування пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей і принципів навчання;

-напружена, досконало організована й результативна пізнавальна діяльність учнів;

- діагностика причин, що впливають на якість занять, прогнозування здійснення і результатів навчально-виховного процесу, вибір на цій основі досконалої технології досягнення запроектованих результатів;

-творчий підхід до розв'язання нестандартних завдань відповідно до наявних умов та можливостей; обґрунтований вибір, доцільне застосування необхідного і достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів;

-диференційований підхід до окремих груп учнів;

-ефективне використання кожної робочої хвилини на уроці; атмосфера змагання, стимулювання, дружнього спілкування, прогнозування навчальної діяльності, вибір на цій основі досконалої технології досягнень за-програмованих результатів.

Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.

Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.

Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умови володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.

В даному розділі роботи було розглянуто ефективність застосування у педагогічній діяльності нетрадиційних форм організації навчання, методичні засади використання нетрадиційних форм організації навчальної роботи для учнів. На сучасному етапі розвитку суспільства відбувається зниження рівня інтелектуального розвитку учнів, тому виникає нагальна потреба використання нетрадиційних форм організації навчання для забезпечення всебічного розвитку підростаючого покоління.

 

Сьогодення робить важливим використання  в роботі педагога сучасних засобів навчання, зокрема, електронних. Адже державний стандарт освіти передбачає передумови для формування  соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетентностей учнів.

Особлива увага в розвитку сучасної освіти приділяється  проектній технології навчання, вони спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на розвиток дитини через вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності.

Метод проектів був відомий ще у 20-ті роки ХХ сторіччя, розроблений американським філософом Джоном Дьюї. Він запропонував будувати навчальний процес на активній основі, спираючись на цілеспрямовану діяльність учнів з урахуванням їх особистої зацікавленості в цих знаннях. Учні включаються безпосередньо в практичну діяльність, через яку вони мають опановувати теоретичні та практичні знання, необхідні для вирішення конкретного завдання.

Нині, коли в українській освіті виникла необхідність у якісно нових характеристиках освітніх систем, метод проектів користується попитом і популярністю.

 В основі методу проектів лежать:

-розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

-уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

-уміння самостійно конструювати свої знання;

-уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки;

-уміння критично мислити.

 

Фахівці з країн, які мають великий досвід у цій справі, вважають, що проектне навчання варто використовувати як доповнення до інших видів прямого чи непрямого навчання, як засіб прискорення росту в особистісному вимірі.

Дана технологія подає один із можливих способів реалізації проблемного методу навчання. Коли педагог ставить завдання, він тим самим окреслює плановані результати навчання і вихідні дані. Усе інше мають робити учні: намічати проміжні завдання, шукати шлях їх вирішення, діяти, порівнювати отримане з необхідним, коректувати діяльність.

Так, на професійному гуртку, який діє при лабораторії,  учні моєї групи працюють над проектами. На першому засіданні ми визначаємо тематику проектів. При цьому  враховуються  індивідуальні особливості пізнавальної діяльності учнів. Учням надаю можливість вибрати тему проекту, організаційну форму її виконання (індивідуальну або групову), ступінь складності проектної діяльності.

Цього року  учні обрали загальну проблему вивчення страв української кухні, а саме:

«М’ясні страви стародавньої української  кухні»;

«Українські страви козаків»;

«Перші страви старовинної української кухні»;

«Історія української кухні»;

«Сучасна українська кухня»

Крім цього, після  майстер–класу, який я провела по карвінгу, багатьох дітей, в тому числі і моєї групи ,  зацікавило вирізання квітів із овочів і вони рішили створити свою презентацію . Вони більш детально зупинились на історії виникнення карвінгу, видах вирізблення квітів, які овочі можна використовувати для карвінгу. Для цього ми підняли літературу в бібліотеці та використали цікавий матеріал з Інтернету. Для презентації проекту учні використали знання комп’ютера, які отримали в школі.

Часто вчителі інших предметів залучають учнів моєї групи до створення презентацій, в яких поєднуються знання професії і предмету. Знання комп’ютера допомагають мені у підготовці та проведенні уроків виробничого навчання. Так, при вивченні теми «Приготування напівфабрикатів для оздоблення борошняних кондитерських виробів» переглянули  відео матеріал  по приготуванню кремів та способи оздоблення тортів кремом.

При вивченні теми «Приготування борошняних виробів» мною було створено слайди на тему  «Приготування вареників із різними начинками» - «Товстуни в сметані».

Надалі в своїй роботі планую все ширше використовувати комп’ютер під час вступного та заключного інструктажів.

     І на закінчення хочу сказати, що метод проектів дозволяє учням учитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних  справах і  він приносить їм задоволення , вони бачать продукт власної праці.

ВИСНОВКИ

 

Отже, нестандартний урок – це важливий засіб реалізації творчої діяльності вчителя й учнів.

Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.

Аналіз історичного розвитку форм організації навчальної діяльності показав, що на всіх етапах розвитку суспільства виникала потреба в забезпеченні інноваційних підходів до навчання, який в своєму підґрунті має створити ідеальні умови для засвоєння учнями навчального матеріалу, що в перспективі приведе їх до високо кваліфікаційної практичної діяльності, тим самим забезпечить повноцінний розвиток суспільства.

Проведення нестандартних уроків робить процес навчання інтенсивним, бо створює атмосферу змагання, виховує вміння співпрацювати. Такі уроки сприяють розвитку творчості, формуванню власних поглядів на проблеми, які слід вирішити. Під час цих занять молодші школярі вчаться зіставляти, узагальнювати, систематизувати, розвивають мовлення.

В останні роки інтерес до нетрадиційних уроків у початковій школі значимо посилився. Це пов'язано з різними перетвореннями, що відбуваються в нашій країні, які створили певні умови для перебудовних процесів у сфері освіти створення нових типів уроків, активного впровадження в уроки різних педагогічних методів і способів розвитку інтересу у дітей, авторських програм і підручників.

Організація нетрадиційного уроку передбачає створення умов для оволодіння школярами прийомами розумової діяльності. Оволодіння ними не тільки забезпечує новий рівень засвоєння, але і дає істотні зрушення у розумовому розвитку.

Отже, ефективність навчального процесу багато в чому залежить від уміння вчителя правильно організувати урок і грамотно вибрати ту чи іншу форму проведення заняття. Нетрадиційні форми проведення уроків дають можливість не тільки підняти інтерес учнів до предмету, що вивчається, але і розвивати їх творчу самостійність, навчати роботі з різними джерелами знань.

Такі форми проведення занять "знімають" традиційність уроку, оживляють думку. Однак необхідно відзначити, що занадто часте звертання до подібних форм організації навчального процесу недоцільно, тому що нетрадиційні уроки можуть швидко стати традиційними, що в кінцевому рахунку призведе до падіння в учнів інтересу до предмета.

 

 

Список використаної літератури

 

1. Антипова О.Й., Паламарчук В.Ф., Румянцева Д.І. У пошуках нестандартного уроку // Радянська школа. – 1991. - №1. – 65 – 69с.

2. Волкова Н.П., Педагогіка. К.: Академія, 2002р. – 340с.

3. Державний стандарт початкової загальної освіти //Початкова школа.-2001. №1.

4. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології.- Київ, 2004.

5. Ковальова Л.І.,Нетрадиційний урок за проектною технологією // Завуч. – 2008 - №36. – 16-20с.

6. Лисенко Р.Н., З досвіду проведення інтегрованих уроків // Початкова школа. - 1998. - №8. - 46-48с.

7. Лухтай Л.К. Нестандартний урок // Початкова школа. – 1992. №3. – 31-35с.

8. Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів /за наук. ред.. М.С.Вашуленка.-К.: Літера ЛТД, 2010.- 24-29с.

9. Митник О., Шпак В. Народження нестандартного уроку // Початкова школа. – 1997. - №12. – 11 – 23с.

10. Мойсеюк Н.Є., Педагогіка. - К., 1999. - 141с.

11. Мушак І. Варіативність організаційних форм навчання молодших школярів //Початкова школа. -2001. - № 2 - 13-15 с.

12. Печерська Е. Уроки різні та незвичайні //Рідна школа.-1995.-№ 4. - 62-65с.

13. Помету О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - Київ, 2005. – 212с.

14. Прошкуратова П. Від творчих вчителів до творчих учнів // Початкова школа. - 1998. №2. - 2-4с.

15. Пидкасистый П.И., Хайдаров Ж.С. Технология игры в обучении и развитии: Учеб. пособ. – М.: Российское педагогическое агентство, 1996. -272 с.

16. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів - К.: Абрис, 1997. - 416с.

17. Тименко В.П. Кожний урок – нестандартний. //Початкова школа. – 1991. - №1. – 18 – 23с.

18. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посіб. для студ. вищих пед. закл. освіти. -К.: Академія, 2003. -128 с.

19. Харламов І.Ф. Педагогіка. - М.: Вища школа, 1990. - 346-347с.

20. Ярош О.Ф. Сучасний урок у початковій школі.// Бібліотека журналу «Початкове навчання та виховання». - Харків, 2004. – 233с.