Методична розробка "Саморозвиток педагогічного працівника"

«САМОРОЗВИТОК

ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА

                                                                                          Виконала:

                                                                                         викладач І категорії                                                                                          Серебрякова О.О.

СПОСОБИ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ВИКЛАДАЧА

    Ми поговоримо про те, як та якими способами, методами педагог може професійно розвиватися. Що ж саме являється основою для саморозвитку? Мета…але мета постійно змінюється від рівня самоусвідомленості, самодисципліни  та віри в себе. Професійна діяльність викладача потребує творчого підходу. Відповідно, викладачу необхідно постійно самозатверджуватися. Нещодавно,  зі студентами 4 курсу  писали роботи на участь у конкурсі про саморозвиток людини, і ми наголошували на твердженні «Майбутнє не дорівнює минулому»

   Ми можемо змінити себе, свою поведінку, свої емоції, свої переконання. Якщо б всі події повторювали тільки те, що було, не примножуючи нового – тоді б і  не було прогресу ні в нашому житті, ні в нашій роботі.

    Прогрес і саморозвиток можливі тоді, коли ми робимо щось нове, те, чого раніше не робили. А для цього потрібно постійно знаходитися в інформаційному полі. А ось рівень готовності викладача до саморозвитку, тобто до інноваційної діяльності залежить від:

-                      Рівня мотивації

-                      Рівня компетентності

   Розглянемо детальніше рівні інноваційної діяльності. «Рівень мотивації» – це наскільки викладач готовий до процесу саморозвитку, так як цей рівень тягне за собою багато часу, якого в нашому житі просто катастрофічно не вистачає. «Рівень  компетентності» – це вже застосування своїх чи досліджених методик досвіду інших педагогів у своїй діяльності.

   А ось вже учать в інноваційній діяльності може сприйматися:

-                      Як спосіб отримання додаткового заробітку

-                      «Аргументований мотив»

-                      «Спосіб реалізації свого творчого потенціалу».

  «Аргументований мотив» - тобто спосіб уникнути можливих напружених стосунків з колегами або керівництвом. Наприклад, всі ми з вами кожний рік повинні розробити та здати якусь методичну розробку, а ти не розробив і начебто не зовсім добре почуваєш себе в цій ситуації. Всі зробили, а ти – ні, ось вам і аргументований мотив. Але….

   Але це такі мотиви….не вагомі. Тобто, це являється на зовсім тим для викладача як спосіб підвищення своєї творчості, саморозвитку, то такі мотиви звісно «добрими» результатами не закінчаться. Тобто все відбувається по примусовості і назвати тебе гарним викладачем, професіоналом своєї справи буде не правильно.

-                      А ось третій спосіб «Спосіб реалізації свого творчого потенціалу» та саморозвитку ось це вже являється дуже вагомим показником. Ви всі чули фразу « Викладач горить та живе своїм ділом» - це вже означає отримувати задоволення від своєї роботи. Це призводить до рівня якості знань та зацікавленості студентів.

 З усього вище сказаного можна зробити великий висновок – саме направленість викладача на розвиток своїх професійних здібностей і на досягнення більш кращих результатів – це і є необхідною умовою для  досягнення мети саме іноваційної діяльності, а не будь – яких інших мотивів.

2  «ВИЯВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ 

ПЕДАГОГА І РІВНЯ ЙОГО САМООЦІНКИ»

   Було проведено невелике опитування рівня професійної готовності викладачів коледжу до творчості та самоосвіти. Провівши методику «Виявлення професійної мотивації педагога і рівня його самооцінки» В. П. Симонова виявилося, що всі (100%) викладачів об'єктивно оцінюють свої позитивні професійні якості, чітко бачать свої недоліки, які не занижують при цьому негативні якості. Використавши діагностику «реалізації потреб у саморозвитку» вдалося з'ясувати, що 75% викладачів активно реалізують свої потреби в саморозвитку, а решта, 25%  не мають чітко сформованої системи саморозвитку. Необхідно відзначити, що не знайшлося жодного педагога, який би знаходився в стадії зупинки свого саморозвитку.

    Питання, що були задані:

1.       Я прагну вивчити себе

2.       Я залишаю час для розвитку, як би не був зайнятий справами

3.       Виникаючі перешкоди стимулюють мою активність

4.       Я шукаю зворотній зв'язок, так як це допомагає мені дізнатися і оцінити себе

5.       Я рефлектую свою діяльність, виділяючи для цього спеціальний час

6.       Я аналізую свої почуття

7.       Я багато читаю

8.       Я широко дискутую з потрібних мені питань

9.       Я вірю в свої можливості

10.   Я прагну бути більш відкритою людиною

11.   Я усвідомлюю той вплив, який чинять на мене оточуючі люди

12.   Я керую своїм професійним розвитком і отримую позитивні результати

13.   Я отримую задоволення від освоєння нового

14.   Зростаюча відповідальність не лякає мене 15. Я позитивно відніс (лася) до просування по службі.    3 ВЛАСНИЙ ДОСВІД САМОРОЗВИТКУ

   Вся робота викладача базується 100% на творчому саморозвитку. Творчий саморозвиток  - форми представлення результатів саморозвитку:

-                      Проведення майстер-класів

-                      Проведення відкритих занять

-                      Написання творчого звіту

-                      Проведення ділових ігор

-                      Підготування доповідей виступів на педнаради, методнаради

-                      Проведення конференцій

-                      Розробка наочних матеріалів

-                      Розробка роздаткових матеріалів

-                      Розробка презентаційних матеріалів

-                      Підготовка публікацій

-                      Написання науково-дослідницьких робіт

    Але все ж таки виникає проблема. Коли ми говоримо про саморозвиток ми нерідко забуваємо про те, заради чого все це ми робимо? Звісно, для підвищення професійної майстерності. Далеко не завжди між стажем нашої роботи та майстерністю ми можемо поставити знак «дорівнює». Перед нами молодий спеціаліст у якого бажання працювати більше ніж рівень професіоналізму. Та з часом ми говоримо про те, що він являється професіоналом. Звісно бажаним буде, якщо стрілка професіоналізму буде рости, але дуже часто говорять про «професійне вигоряння». Це коли викладач багато чого знає та вміє, але при всьому нічого не хоче. Чому не хоче?чого наступає пауза?що робити, щоб небажана ситуація не настала? І відповідь лише одна – це саморозвиток! Саме саморозвиток  дозволить перетворитися зі згаслого на життєрадісного викладача. Тому що, шановні колеги, в нашій професії ми постійно бачимо наших студентів, ми дивимося на них, а вони на нас. І я кого викладача вони бачать перед собою – стомленого, пригніченого, який рахує дні до пенсії або вчителя який постійно прагнути до знань і слова «век живи, век учись» застосовує не тільки на студентів, а в більшій мірі саме на себе.   Аналізуючи свою професійну діяльність за 15 років роботи в коледжі, можна сказати, що мій саморозвиток – це постійна робота над собою та з колегами, яка заключається в :

-                      участь в конференціях очної та заочної форми регіонального, міського, обласного та міжнародного рівня;

-                      участь в роботі міського методичного об’єднання викладачів транспортних дисциплін;

-                      вивчення досвіду колег, співпраця з керівниками підприємств;

-                      проведення міських відкритих занять та заходів;

-                      написання доповідей на методичні та педагогічні наради;

-                      проведення заходів художньої самодіяльності;

-                      розробка відеоматеріалів та презентацій для суповіду лекційного матеріалу;

-                      вивчення інноваційних методів викладання;

-                      публікація статей;

-                      застосуваня          прийомів    інтернет-навчання         –        «робота      в парах»,«карусель», «імітаційнй ігри», «робота в групах»

  Саме в такій роботі і заключається саморозвиток викладача, який несе в собі підвищення рівня професійного майстерства!