Методична розробка STEAM- дня до Дня писемності

STEАM день в рамках проведення тижня української мови та писемності.

Тема:  «Вивчаючи українську літературу, ми пізнаємо світ »

Мета заходу. Розвиток різних компетентностей при вивченні творів українських    письменників. Популяризація української літератури , культури.

Опис. В заході приймають участь викладачі української мови та літератури, фізики, біології, правознавства, матеріалознавства, математики, історії, англійської мови, художньої культури та географії.

 Основні викладачі (української мови та літератури) відпрацьовують твори українських письменників в рамках вивчення матеріалу.  Інші викладачі на своїх уроках при повторенні, актуалізації знань, рефлексії вивчають події, явища, задачі, описані в згаданих творах.

Твори, відпрацьовуються при вивченні предметів.

Українська мова та література, географія - «Камінний хрест»,  В. Стефаник.

Тема твору:  еміграція за океан галицького селянства на межі XIX й XX ст.

Новела «Камінний хрест» — це своєрідне художнє дослідження душі головного героя Івана Дідуха, котрий прощається із сусідами у зв’язку з виїздом до Америки.

Запитання для роздумів:

Які ви знаєте хвилі еміграції, причини, демографічна ситуація ?

Фізика -  роман «Вершники», Юрій Яновський .

«Іменем батька Нестора Махна, — реготав Панас, — призначаю тобі суд і слідство. За вбивство рідного брата Андрія — утопити в морі, за підтримку української держави на території матері порядку анархії — одрубати голову». Оверко ще виплюнув жменю крові, хмара на південному заході катастрофічно росла, майстро поволі переліг на грего — протилежний вітер, грего підганяв хмару з усіх боків, він тирлував її, збивав докупи, мов отару, і чувся приглушений гуркіт, сонце палило, «дайте пити», — сказав Оверко.

Запитання для роздумів:

Які явища природи ви можете від слідкувати в творі?

Чому чувся гуркіт?

Як утворюються хмари?

Чому при жарі хочеться пити?

«На степу під Компаніївкою одного дня серпня року 1919 стояла спека, потім віяв рибальський майстро, ходили високі, гнучкі стовпи пилу, грего навіяв тривалого дощу, навіть зливи, а поміж цим точилися криваві бої, і Іван Половець загубив трьох своїх братів, — «одного роду, — сказав Герт, — та не одного з тобою класу».

«Над Одесою йшов дощ, Пересип був у мряці, на рейді диміли крейсери й міноносці, солдати наближалися. Грего посівав море дощем».

Запитання для роздумів:

Коли йде дощ?

 Яка при цьому вологість повітря?

Чому пил підіймається вгору?

«Трамонтан дмухав з берега, був мiсяць сiчень чи лютий, море замерзло на сотню метрiв, на морi розходилися хвилi, на обрiї вони були чорнi з бiлими гривами, добiгали до берега напроти вiтру, вiтер збивав з них бiлi шапки. Коло берега кригу розбив штормок, а все показувало, що незабаром ревтиме й справжнiй штормило»

Запитання для роздумів:

Чому море замерзло на сотню метрів? Що таке лід?

Як поширюється звук в повітрі? Яка його швидкість?

Біологія – «Кайдашева сім’я», Іван Нечуй-Левицький.

 «Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші, але ніяк не міг вдержати їх у руках. Гроші втікали до шинкаря. Панщина поклала на Кайдашеві свій напечаток».

«Вже сонце зайшло, вже стало надворі поночі, а Кайдаш усе пив у шинку, доки не пропив половини грошей, і вже п'яний потягся додому».

«Всі гроші, що він заробляв у пана та в людей на возах, на плугах та боронах, старий Кайдаш пропивав у шинку».

«Кайдаш постарівся і став ще частіше заглядать в корчму... Ледве не щодня вертався ввечері додому з шинку п'яний, його голова стала сива, аж біла».

Запитання для роздумів:

До теми «Спирти» розглянути  алкозалежність Кайдаша.

Правознавство

«Івоніка думав, що за землю Сава підняв руку на свого брата. Що іншого не могло бути, що не чужий убив Михайла.  Але батько не міг виступити проти сина на суді. Наступного дня приїхала комісія. Лікар на шароварах Сави побачив свіжі плями крові. Його підозрювали. Пішли до бурдею, зробивши ревізію, знайшли рушницю, але вона заржавіла. Рахіра брехала про те, що Сава був у неї. Сава заховався за матір’ю, мов дитина, коли почув, що має бути замкнений на час розслідування. Лікар сказав, що якби покликали на допомогу, то Михайла було б врятовано».

«Коли повертали тіло, то випала куля, її схопив батько. Те бачив Петро. Івоніка подивився на кулю, побілів, підійшов до сина, два разив впала рука на обличчя Сави, потім старий повернувся до тіла свого сина. Про те ніхто ніколи не дізнався. Саву жандарми потягли до міста. Іоніка говорить, щоб земля забрала  Михайла та сховала».

Запитання для роздумів:

Які закони порушені?

Яке скоєне правопорушення?

Матеріалознавство- Улас Самчук «Марія».

«Батько працював в каменоломнях. Тоді починали будувати будинки з каменю, і батько не вилазив зі скали. Він мав велику бороду і вуса.

Запитання для роздумів:

З чого і як будували будинки в старину?

Математика- Улас Самчук «Марія».

«Коли не рахувати останніх трьох, Марія зустріла й провела двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят вісім днів. Стільки разів сходило для неї сонце, стільки разів переживала насолоду буття, стільки разів бачила або відчувала небо, запах сонячного тепла й землі».

Запитання для роздумів:

Скільки місяців, років провела  Марія?

Історія - роман «Вершники», Юрій Яновський .

«Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а ґелґання бійців нагадувало ярмарок, а пил уставав, як за чередою; ось і розбіглися всі по степу, і Оверко переміг. Його чорний шлик віявся по плечах. «Рубай, брати, білу кість!» Пил спадав. Дехто з Андрієвого загону втік. Дехто простягав руки, і йому рубали руки, підіймав до неба вкрите пилом і потом обличчя, і йому рубали шаблею обличчя, падав до землі і їв землю, захлинаючись передсмертною тугою, і його рубали по чім попало і топтали конем. Загони зітнулися на рівному степу під Компаніївкою. Небо округ здіймалося вгору блакитними вежами. Був серпень 1919 року. Загоном добровольчої армії генерала Антона Денікіна командував Половець Андрій. Купу кінного козацтва головного отамана Симона Петлюри вів Половець Оверко. Степові пірати зчепилися бортами, і їх кружляв задушливий шторм степу. Був серпень нечуваного тембру.

«Петлюрівське стерво, — сказав Андрій, — мать Росію продаєш галичанам! Ми їх у Карпатах били до смерті, ми не хочемо австрійського ярма». Оверко засміявся, підморгнув козакам, зупинив хлопчака, що. вихопив на Андрія шаблю. Хлопчак став колупати з досади шаблею кавуна, спека дужчала й дужчала, Андрій не опускав руки, кров текла в рукав, він стояв перед братом Оверком, готовий до всього. «Що тобі оце згадується? — допитувався переможець. — Одеса чи Очаків?» — «А згадується мені, згадується батько Половець і його старі слова...» Оверко перебив, подивився на південний захід. «Майстро віятиме, — сказав він, — коли б дощу не навіяв...» — «І його старі слова: тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду».

«На степу під Компаніївкою одного дня серпня року 1919 стояла спека, потім віяв рибальський майстро, ходили високі, гнучкі стовпи пилу, грего навіяв тривалого дощу, навіть зливи, а поміж цим точилися криваві бої, і Іван Половець загубив трьох своїх братів, — «одного роду, — сказав Герт, — та не одного з тобою класу».

Запитання для роздумів:

Які події відображені в творі?

Англійська мова  – перекладіть біографії Ольги Кобилянської (155 років з Дня народження) та  Івана Нечуй-Левицького (180 років з Дня народження).

Ольга Кобилянська.

 Народилася у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині у багатодітній сім’ї. Через 5 років після народження батька перевели до м. Сучави. Пізніше вона жила в селі Димка, а з 1891 — у Чернівцях. Навчалася у німецькій школі. Перші її літературні твори написані німецькою мовою, пізніше почала писати рідною мовою. Взяла активну участь у феміністичному русі, ставши у 1894 однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок на Буковині». Творчість Кобилянської 1920-1930-х рр., коли Буковина опинилася під владою Румунії, проходила у складних умовах. У творах Кобилянської періоду першої світової війни та часів румунського панування з’явилися деякі нові мотиви. Творчість Кобилянської 1920-1930-х рр. підпадала під вплив символізму. Померла 21 березня 1942 року. Найвідоміші твори: «Земля», «Людина», «У неділю рано зілля копала».

 Іван Нечуй-Левицький.

Іван Семенович Левицький (літ. псевдоніми — І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 25 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на Київщині (тепер Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район) у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії. Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша (1866-1867 рр.), Седлеця (1867— 1872 рр.), Кишинева (1873-1885 рр.). Вийшовши у відставку, оселився в Києві, де й провів решту життя. Помер І. Нечуй-Левицький 2 квітня 1918 р. Початок літературної діяльності І. Нечуя-Левицького припав на 60-ті роки XIX ст. У 70-80-х рр. були написані найбільш відомі твори письменника — «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Бур­лачка», «Старосвітські батюшки та матушки», «Хмари». Основна тема його творів — селянська. Увагу автора привертає соціальна проблематика. Він показує процеси, що відбувалися в українському селі після скасування кріпацтва.

Художня  культура - Український «Театр корифеїв».

Театр корифеїв неймовірне явище і цікавий етап становлення українського драматургічного мистецтва. До його створення доклали зусиль найталановитіші літератори, режисери, актори і громадські діячі. Театр корифеїв зазнав і злетів, і падінь, але став видатною сторінкою української культури. Театр корифеїв — перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського. Засновником театру був Марко Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Після нього найдіяльнішим був Микола Садовський, що боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони. Із Театром корифеїв також пов’язані імена Марії Заньковецької, Петра Саксаганського.

Вистава «По ревізії» 1885 року.

Стиль синкретичного театру, що поєднував драматичне й комедійне дійство з музичними, вокальними сценами, включаючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав суто народною свіжістю й несхожістю на жодний існуючий театр. Скрізь, де українські актори давали вистави, вони мали незмінний успіх. 1907 р. Миколі Карповичу Садовському вдалося відкрити в Києві постійний Український театр.У репертуарі театру були такі вистави, як «Запорожець за Дунаєм», «Продана наречена», «Галька», «Катерина», «Енеїда» Котляревського. Сміливою перемогою стала постановка українською мовою “Ревізора” Гоголя. М.Садовський зробив свій стаціонарний театр по-справжньому народним не тільки в репертуарі, але й у доступності його відвідування. Ціни на квитки були значно нижчими за інші київські театри.Театр Садовського проіснував сім років, до початку Першої світової війни, коли царською владою було закрито не тільки театр, а й усі українські газети, журнали, книгарні.

Висновок.

В творах українських письменників відображаються історичні процеси, події, явища природи. І читаючи твори, можна поглибити свої знання з різних предметів.