16 вересня о 18:00Вебінар: Робота з дітьми, що мають синдром Дауна: цікаво про важливе

Урок "Істинно трагічна і високохудожня картина руйнування лісу". Майстерне змалювання картин природи, виступ на її захист у новелі О.Кобилянської «Битва».

Про матеріал
Пропонований конспект уроку допоможе розкрити майстерне змалювання картин природи в новелі «Битва»; розвивати навички роботи з текстом; формувати вміння виразного читання уривків з описом природи; виховувати бережливе ставлення до навколишнього світу.
Перегляд файлу

10 клас

«ІСТИННО ТРАГІЧНА І ВИСОКОХУДОЖНЯ

КАРТИНА РУЙНУВАННЯ ЛІСУ»

 

Тема. Майстерне змалювання картин природи, виступ на її захист у новелі О.Кобилянської «Битва».

Мета: розкрити майстерне змалювання картин природи в новелі «Битва»; розвивати навички роботи з текстом; формувати вміння виразного читання уривків з описом природи; виховувати бережливе ставлення до навколишнього світу.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Форма уроку: психологічно-типологічний аналіз.

Форми, методи й прийоми навчання: робота з портретом, «Це цікаво!», робота з таблицею, «Гронування», словникова робота, колективне складання таблиці, проблемне запитання, «Ланцюжок», «Довідка», «Спільний проект», робота в парах, групах, бліцопитування, робота з епіграфом, «Незакінчене речення», «Продовжити думку», «Мої думки…».

Обладнання, наочність: портрет О.Кобилянської (художник В.Касіян), світлини Карпат, ілюстрації до твору, «Зошит позичених думок», аудіозаписи музики Л. ван Бетховена, Л.Колодуба («Карпатська рапсодія»), Б.Фільца «Дзвони»).

Міжпредметні зв’язки: українська мова (діалектизми, західноукраїнський діалект, пряме і переносне значення слів, кальки, запозичена лексика), всесвітня історія (Австро-Угорська імперія), географія (південні Карпати), біологія (флора і фауна Карпат), пам’ятка «Як аналізувати прозовий твір», живопис (портрет О.Кобилянської, художник В.Касіян), музика (Л.Колодуб «Карпатська рапсодія», Б.Фільц «Дзвони»).

Теорія літератури: пейзаж, поезія в прозі, уособлення (прозопопея), оповідач, ліро-драматичний твір, пантеїзм, конфлікт, алегорія, «мала» проза, персоніфікація, гіпербола, епітет, метафора.

Епіграф:

Вмирають буки. Листячко червоне

Вітри розносять за далекі гони,

І чути, як своїм товаришам

Там бамкають смерек зелені дзвони.

Д.Павличко

Хід уроку

 

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Вступне слово вчителя.

 Вона прийшла в українську літературу з Північної Буковини, з німецько-румунського середовища, а віддала свій яскравий талант рідному народові, служити якому вважала для себе найвищим обов’язком.

 Вона не навчалася в українській школі, не здобула вищої освіти, а стала високоосвіченою, висококультурною людиною і письменницею, новатором української прози, вчителем молодшого покоління прозаїків.

 Вона піднесла на новий вищий рівень українську художню прозу, розширила й збагатила її ідейно-художній діапазон, сприяла, разом з іншими видатними майстрами слова, виходу нашої літератури на світову арену, поєднала у своїй творчості національні й інтернаціональні, загальнолюдські мотиви.

 Доля судила їй органічно пов’язати своєю творчістю два періоди – дожовтневий і радянський – в історії української літератури: сучасниця Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника, вона на схилі літ стала членом Спілки письменників, склала вільному возз’єднаному народові заповітний дар – свою художню спадщину.

  • Хто ж вона, ця незвичайна, сильна і водночас слабка жінка?

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ СУБЄКТИВНОГО ДОСВІДУ УЧНІВ

Робота з портретом.

  • Погляньте на дошку. Чи знайома вам ця людина?
  • Що ви про неї знаєте? (Коротка розповідь учнів).

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя.

 Основний, найпродуктивніший період творчості О.Кобилянської припадає на другу половину 90-х рр. Письменниця в цей час створює багато новел, оповідань, повістей, нарисів, що приносять їй визнання не лише в Україні, але й за її межами – в Росії, Болгарії, Німеччині та інших країнах. Поряд з великими оповідними формами (повість) вона розробляє жанри «малої» прози.

 Разом із В.Стефаником, М.Коцюбинським, Г.Хоткевичем, М.Яцковим та іншими митцями О.Кобилянська творила певну віху в становленні модерної української літератури. Аналізуючи творчість письменниці в цілому, Л.Білецький визначає, зокрема, три, на його думку, характерні прикмети новелістики письменниці:

  1. ліризм, глибоку внутрішню настроєність, переплетену надзвичайно чуйним смутком; тугу за чимось високим;
  2. психологізм глибокий і зворушливий узорами внутрішньої духовності автора;
  3. почуття природи, що творить найголовнішу естетичну функцію в артистичному пафосі письменниці, що символізує людську природу – вужче та глибше.

Твори О.Кобилянської відзначаються майстерними картинами природи. 30.01.1900 року Леся Українка в листі до письменниці писала: «В нашій літературі нема пейзажиста над Вас, і я не знаю, як готова цінити Вас за се, бо дуже люблю пейзаж в літературі, і завжди мені його бракувало в нашому письменстві». Вивчаючи художню специфіку творів О.Кобилянської, Леся Українка в статті «Малоруські письменники на Буковині» зазначала, що «найреальніші картини вона постійно супроводить ліричними відступами, які нагадують симфонію, де враження пейзажу і руху душі зливаються в одну неподільну гармонію».

 Леся Українка зазначала, що ліс і гори є рідною стихією О.Кобилянської, саме при їх зображенні вона «дає повний розмах крилам своєї фантазії» і цим самим створює відповідний настрій. С.Івченко писав: «Ліс і гори були для О.Кобилянської її другою домівкою, зеленим палацем, душевною силою, прихистком її дум та мрій. Такі ж дорогі вони кожному, хто виріс у злагоді з природою. Одухотворена природа під пером Ольги Кобилянської знайшла своє нове мистецьке життя. Вона й досі чарує читачів своєю величчю й красою».

 У цьому ми переконаємося, ознайомившись із новелою О.Кобилянської «Битва».

«Це цікаво!»

 Новела написана 1895 року німецькою мовою. В авторському перекладі на українську вперше з’явилася в газеті «Буковина» (1896).

Ознайомлення з історією створення новели.

 Духовно обдарована від народження, О.Кобилянська глибоко відчувала багатство і красу природи рідного краю, розуміла її вплив на людину. Згадуючи роки юності, вона писала, що бували цілі місяці, коли не пропускала жодного дня, щоб не піти чи не поїхати верхи в гори, відкрити там якийсь новий чарівний закуток, сполохати птаха, перебрести босими ногами спінений потік.

(На фоні звучання «Карпатської рапсодії» Л.Колодуба демонструються світлини Карпат).

 Поштовхом до написання твору були дві обставини: пережиті враження від рубання лісу в Карпатських горах та знайомство з О.Маковеєм, яке переросло у глибоке й щире почуття письменниці.

Робота з таблицею.

Автобіографія О.Кобилянської

«Про саму себе»

Автобіографічне оповідання О.Кобилянської «Доля»

«Довгий час носила я ту картину живої природи в душі, доки не настала хвиля, де я кинула її на папір, жаліючи, як фанатична поклонниця природи, за пишним лісом…»,

«…я робила довгогодинні проходи серед природи, де набирала сили … розкошувала на шпилях гір між широкораменними соснами, вслухаючись в їх шум, або слідила оком за плавбою хижунів  під хмарами, що лиш десь-колись, вдаряючи крилами, наче набираючи сили, пливли кудись і зникали».

«З однієї з таких дальніх прогулок я привезла з собою з великого лісу здобуток, а це – «Битву», котру бачила я власними очима, перебувши більше, як день, у лісах, де зрубували ліс, і де мала нагоду бачити боротьбу робітників з столітніми

великанами, соснами та смереками, й подивляла фізичну силу і сприт одних та опір та маєстат природи з другої сторони…»

«Перед її душею виринув він… В її груді розігралася якась пісня. Давні, смутні, а заразом прегарні, пречисті почування!.. Другого дня пішла в ліс і взяла папір і олівець з собою. І почала там в зеленій глибині, де ніхто, ніхто не заходив, писати яку-то річ. Про зелень, і красу, і велич лісу,  і про те, як залетів у них предивний птах якийсь білий… Потім поїхала дальше в гори – і те, що відчувала про «білого птаха», і те, що побачила тут, - то вже разом витворило новелу, котра сталася пізніше його найулюбленішою поезією: «Битва».

  •              Як ви бачите, гострий зір письменниці охопив і красу тисячолітніх гір, що стали «в німій величі, одягнені в смерекові ліси», і різнобарвне багатство рослинного світу, і наругу над природою.

Обмін враженнями.

  •              Якою, на перший погляд, вам здалася новела? (Суцільним пейзажем, пройнятим емоційністю, настроєністю).

Теорія літератури.

Пейзаж – (від фр. peysage  - країна, місцевість) – опис, картина природи, частина реальної обстановки, у якій розгортається дія.

Робота над аналізом новели О.Кобилянської «Битва».

  • Від якої особи ведеться оповідь? (Від третьої. Оповідача).

Теорія літератури.

Оповідач – особа, від імені якої письменник веде розповідь (сповідь) у творі.

  •            Охарактеризуйте оповідача. (Він немов робить зйомки прихованою камерою, відтворюючи крок за кроком поведінку всіх героїв).
  • Назвіть героїв твору. (Вони незвичайні – ліс і людина).
  •              Як зображує ліс авторка? (Він з небувалою силою експресії переростає в живу істоту – здатну відчувати красу, яку дарує життя, біль і страждання, які приносить смерть).

«Гронування»: ліс.

правічний  величний  розкішний  зелений

 

Ліс

мудрий непорушний   неприступний

  • Доберіть синоніми до слова «ліс».

Ліс – бір, діброва, пуща, праліс.

  •              Яке порівняння, на вашу думку, найкраще б передало стан лісу? (Як Король).
  • Як він жив? (У спокої).
  •            Чому слово «Король» написане з великої літери? (Він живе, мріє, думає, захищає, боїться тощо).
  • Що ж змінило ідилію лісу і гір? (Приїзд локомотива і найомників).
  • Чого ліс зазнає? (Вторгнення).

Словникова робота.

Вторгнення – те саме, що вдиратися, вриватися, втручатися.

  • На які два світи розділилося життя лісу? (На два).

Колективне складання таблиці.

Два світи лісу

Свій світ

Чужий світ

Природа, сонце, свята тиша Божої присутності

Мізерні створіння – люди, що наважуються порушити одвічний спокій, «наємники», «варвари»

  • Поясніть лексичне значення слів «варвари», «наємники».

Словникова робота.

Варвари – жорстокі, некультурні люди, руйнівники культурних цінностей.

Наємники – найманці.

Проблемне запитання.

  • Хто гірший, страшніший, небезпечніший? Чому? (Міркування учнів).
  • Чи можемо ми сказати, що це глибока символіка? (Так).

наступ капіталу                            

Б

И

Т

В

А

людська особистість

Людина

Ліс

«наємники»

Карпати

  •              Як на це вторгнення реагує ліс? (Він протистоїть своєму ворогові, вступає  у запеклий і жорстокий, не на життя, а на смерть, бій. Відбувається битва).

Словникова робота.

Битва – діяльність, спрямована на створення, досягнення чого-небудь (політична, господарська і т. ін.).

  • Створіть асоціативний кущ до слова «битва».

Битва – боротьба, кров, смерть, конфлікт, втрати.

  •              Чи розуміє ліс, що битва нерівна? (Так. Він згодом загине, однак до останнього подиху чинить відчайдушний опір, борониться від нападників, як тільки може – кожен окремо і водночас усі разом).
  •              Зачитайте з тексту. Обгрунтуйте свою думку. («Обманчивий брунатно-зелений мох піддавався під їх грабіжницькими руками, і вони ховзалися вдолину. Крем’яниста земля роздроблювалася під їх ногами, і вони ранили собі руки… З вириваного при корені вогкого моху вилізали уникаючи світла гидкі комахи і розбігалися їм по руках. Коли… кинулися на якесь спорохнявіле дерево на землі… виповзлося з-під нього сполошене гаддя й розсичалося на них… Колючі кущі дикої рожі… лукувато сплетені з другими корчами й нерозривними плющами, повоями й терням, стояли, мов непроходимі стіни… Молоді ялинки… кололи в лице, рвали волосся і чіпалися ворожо одежі»).
  •            Яке враження у вас виникло? (Справжньої битви, кривавої та немилосердної, посилене страшними картинами жертв по обидва боки).

Словникова робота.

Жертва – той, хто загинув від нещасного випадку, від руки ворога і т. ін.

Ґвалтовно здерта одіж смерек

Оголені трупи велетнів, повалені одні на одних, над якими, наче над мерцями, кружляють птахи

Жертви

Розкидані пні, що нагадують білі кістки на бойовому полі

Скалічені навіки, поранені й загиблі лісоруби

  •              Який колір (відтінки) найчастіше повторюються? Обгрунтуйте. (Усе віддає червоним відсвітком крові: з дерев «витікала кров. Потік… витікав лагідно з-поміж них, обмивав їх і забирав їх кров із собою. Місцями, де сонячне проміння гралось з його перлами, осідалася на його каміння й закрасила його на всі часи темно-понсовою барвою…»;багаття, запалювані на вершинах, «палахкотіли червоними жадними язиками», «криваво-червоний вогонь палахкотів», місяць «збільшився у великий матово-червоний круг»; «яркі калюжі крові» від ягід придавленої крушини чи справжня кров з поранених рук «наємників»).

«Погляд збоку».

  •              Погляньте на лісорубів-«наємників» очима дерев, для яких вони зливаються в узагальнений образ ворога. («Він висів. З грубим обличчям, у подертій замащеній одежі. З неповороткими, від тяжкої праці майже неформеними руками, озброєний блискучими топорами, тяжкими залізними ланцюгами, сам собою зовсім поганий на вид, - такий прибув він»).
  •              Що залишилося від «наємників»? (Спустошення, абсолютна мертвеччина (навіть зозуля перестала кувати), що прийшли на зміну бою, сповнюють гіркотою від усвідомлення страшної істини: людина, що своєю особою радісно провіщає переможну ходу цивілізації, у своїй суті залишається великим варваром).
  • Порівняйте зміни в настрої, зображенні тиші.

Початок твору

Кінець твору

В буйному пралісі панувала «німа, незвичайна таємна тишина», що межує зі святістю непорочної чистоти

Тиша стає «страшна, бездушна»

  •              Чи зуміли сили природи зупинити вбивць? (Ні. Одне за одним падали столітні дерева, гори були «обсіяні їх трупами», «одні коло одних, голова об голову, групами або одне верх другого»).
  •              Із чим у вас асоціюються поодинокі, тонкі ялиці, від яких ішло жалісне скрипіння? (З плачем (голосінням) полишених удовиць).

(Звучать «Дзвони» Б.Фільца).

Робота над мовою твору.

  •              Якими художніми засобами вдало скористалася О.Кобилянська? (Антропоморфізмом, градацією, персоніфікацією, гіперболою, метафорою, епітетами, порівняннями).
  •            Чому підпорядковується вся багатогранна палітра художніх засобів? (Відтворенню драматичного напруження боротьби через ліричні картини природи).
  • Пропоную вам у цьому переконатися.
  • Що називається антропоморфізмом?

Теорія літератури.

Антропоморфізм – (від гр. anthropos  - людина і morphe – вид, форма) – різновид уособлення, коли тваринам, рослинам, предметам і явищам надаються властивості людини чи вони уподібнююся до неї.

  •            Письменниця показала, як «наємники» із сокирами прибули в Карпати й почали битву з могутніми смерековими деревами. Їх (дерева) О.Кобилянська називає істотами з «стрійними раменами», тіло яких вбране в «зелену одежу». Смереки не просто зрубані, вони ворогами «повбивані», «покалічені», перетворені в «трупи». «Наємники» били їх «в голову і в ноги», із дерев-трупів «витікала кров» (живиця).

Теорія літератури.

Градація – (від лат. gradation, від gradus – крок, ступінь) – стилістичний засіб, коли вирази чи картини подаються зі всезростаючим чи спадаючим значенням. Якщо перехід відбувається від меншого до більшого – це пряма градація, якщо ж навпаки – зворотна.

  •              Наведіть приклад градації. («Неначе церквою, пробігло лісом: «Зрубати! Зрубати»! – задзвеніло недалеко, і заразом в тій самій хвилі в найдальшій далечині… «Зрубати!» Воно перейшло в шамрання. З того повстав стривожений шепіт, зітхання, врешті – піднявся шум, немов від вихру, наповнив далеко-далеко воздух, як шум моря, що аж стало лячно, збився під хмари, а наостанку зашуміла буря… Блискавиці летіли в смереки, розколювали без милосердя найкращі пні, а грім пробував розсаджувати гори»).

Теорія літератури.

Персоніфікація – (від лат. persona – особа і  facio – роблю) – окремий вид уособлення, коли предметам, явищам і абстрактним поняттям надаються властивості людини, вони олюднюються з метою яскравішого зображення.

  •            Наведіть приклади. (Смерекові ліси «вганяються під небеса», «розкошують у власній красі», «кепкують собі з кожної зміни, що перед їх очима відбувається». Ліси, дерева, немов людина, мають і свій характер – гордий, непокірний: «Їх пишні крони пестилися з облаками й зносили на собі лиш сяйво сонця», - зауважує оповідач).
  • Створіть «ланцюжок» художньої персоніфікації.

Перший удар сокири  луна   дерева затамували  «стривожений

по старій смереці   підгір’ям   дихання   шепіт»

 

зітхання   піднявся шум,  голоси дерев наповнили  «стало лячно»

   немов від вихру  повітря

 

«загуркотіли  посипалися «тяжкі   «блискавиці летіли  «грім пробував

бурею»  краплі дощу»   в смереки»   розсаджувати гори»

  •              Які частини мови переважають у зображенні дерев? Чому? (Дієслова. Передають наростання дії, динаміку руху, сприйняття).
  • Що становить основний драматичний конфлікт твору? (Протистояння).
  •              Як він розкривається? (Через дію, безпосереднє фізичне зіткнення двох сил, що протиборствують між собою).

Теорія літератури.

Конфлікт – (від лат. conflictus -  зіткнення) – у літературному творі – це протиборство між персонажами, між персонажами й обставинами, між різними сторонами в характері персонажів, що досягло великої гостроти й непримиренності.

  • Що уособлює образ Карпатських гір? (Людину, а то і цілий народ).

Теорія літератури.

Уособлення – різновид метафори, який ґрунтується на прийомі перенесення якості істот на предмети, явища природи чи абстрактні поняття.

  •              Як розвивається образне порівняння Карпатських гір із людиною? (В двох планах: за зовнішньою подібністю -  до частин тіла, рухів, і за подібністю внутрішньою – до людських переживань).
  •              Наведіть приклади. (Коріння дерев «немов рамена», «тягнулося дивоглядними перстенцями в глибінь лісу», дерева лежать «голова об голову», вони мають «тіло», «грудь», «кров» і т.д. Дерева «бачать», «прислухаються», «шепочуть». Вони живі, як люди – старі і молоді – з особливостями характерів, психології).
  • Якої форми набуває вся оповідь? (Алегоричної).

Теорія літератури.

Алегорія – (гр. allegoria, від allos  - інший і agoreuo – говорю) – образне інакомовлення, яскраве втілення в конкретному образі абстрактного поняття чи думки.

  • Що ви можете сказати про художній час новели? (Він максимально розімкнений).

Колективна робота.

Праліс, столітні велетні «стоять так нерухомо тисячі літ, …свідомі своєї довічної тривкості», «віками» незмінні у своїй свіжій красі.

  •            Що собою уособлює праліс? (Давню історію непокірного, гордовитого народу Карпатських гір, що нерозривно сплелася з історією і культурою інших народів).
  •            Ця думка підсилюється гіперболізованою образною аналогією з деревами-велетами, що стояли сотню років, котрих коріння зарилося в найглибше нутро гори й там переплелося з корінням різнорідних рослин навіки!

Теорія літератури.

Гіпербола – (від фр. hyperbole  - перебільшення, зайвина) – різке перебільшення якихось рис людини, предметів або явищ, їх кількості, розмірів, сили тощо, щоб надати зображуваному виняткової виразності, загостреності з метою виявлення емоційності, захоплення або презирства.

Аналогія – (від гр. analogia – подібність, відповідність) – подібність у якомусь відношенні між явищами та предметами.

  •            Чим ще письменниця підкреслює цю аналогію? (Картинами з життя селян-гуцулів, зауважуючи, що вони «більше похожі були вже на тих, що, сковані в залізні пута, везлися тепер в низини», маючи на увазі дерева).
  •              За допомогою чого досягається міфологічна масштабність битви? (Завдяки порівнянню іншої – руйнівної сили, яка уособлює капіталістичну фірму, з Молохом – біблійним божеством, для уласкавлення якого спалювали малолітніх дітей. Лісопильня, куди потрапляли дерева, немов «залізний Молох» пожирала їх: «Поїзд привозив щораз нові жертви, а ніколи не спочиваючий Молох переробляв їх у чудно короткім часі». Ця алегорія – образ ненаситного черева капіталістичного виробництва, що пожирає народні сили. У творі – це релігійний фонд).

Довідка.

Релігійний фонд – багата установа на Буковині (їй належала 1/5 цілого краю), утворена з покасованих монастирів. Йому належали майже всі гори й ліси Буковини.

  •              Як бачимо, О.Кобилянська майстерно використала прийоми імпресіоністичної образності, чим досягає глибокого реалістичного змалювання трагічної картини загибелі лісу. Яким звучанням пройнята новела «Битва»? (Бетховенським).

(Звучить музика Л.Бетховена).

  • Яка роль пейзажу в творі? (Підкреслює, передає душевний стан самої авторки).
  •              За допомогою чого передано в новелі переживання письменниці, коли вона спостерігала, як нищили ліс? (Образів-уособлень).

Проблемне запитання.

  • Ліс – це образи-персонажі, образи-емоції чи образи-поняття? Доведіть свою думку.

«Спільний проект».

Образи-пейзажі

Образи-емоції

Образи-поняття

Ліс

(у різні пори року)

ненависть

 гнів

 страх

 біль

честь

ганьба

обов’язок

  •              За допомогою чого поглиблений трагізм загибелі лісу? (За рахунок зміщення точки зору оповідача).
  •              Як саме? (Оповідь спостерігача ззовні плавно і непомітно переходить в оповідь від імені жертви – скалічених дерев, чий передсмертний погляд з особливою чіткістю фіксує останні кадри їхнього доземного життя).

Бесіда-узагальнення.

  •              Чим же була викликана поява «Битви»? (Болем письменниці за хижацьке винищення карпатських лісів капіталістичними промисловими фірмами).
  •              Де про це згадує письменниця? (В автобіографічних листах «Про себе саму» (1921) та в автобіографії (1927).
  • Чи можна назвати новелу одним із перших виступів на захист природи? (Так).
  •            Яка тематична спрямованість твору?  (Тема новели – трагічна загибель лісу від рук людини; душевні переживання авторки з приводу описаного).
  •              А мотив? (Мотив твору – заклик до захисту природи).
  •              Проти чого була спрямована ідея новели? (Ідея спрямована не тільки проти «соціального й національного безправ’я українського народу», як проти його колоніального статусу).
  •              Що сприяє донесенню задуму письменниці до читача? (Жанрово-композиційна структура твору).
  •              Обґрунтуйте своє твердження. (Новела складається з 12 фрагментів, кожний з яких несе самостійне образне навантаження. Водночас розділи органічно поєднанні емоційною тональністю).
  •              Визначте жанр твору. Леся Українка, наприклад, відносила «Битву» до «симфонічного» жанру, де змальовані картини постійно супроводжуються ліричними відступами. Персоніфіковані пейзажні описи і душевні переживання автора зливаються в новелі «в одну нероздільну гармонію». А як думаєте ви?

«А я думаю так…»

Жанр новели – … (новела, ліро-драматичний малюнок пейзажного характеру, поема в прозі).

  • Доведіть свої міркування.

Теорія літератури.

Новела – (від іт. novella – новина) – близька до оповідання жанрова форма, яка відзначається чіткістю зображуваних подій, несподіваністю їх розвитку та розв’язки.

Поема в прозі, або Вірш прозою – невеликий за розміром літературний твір, написаний прозою, але своєю мелодикою близький до вірша завдяки великій емоційності, ліризму і своєрідній ритмічності мови.

  •              Хто ще використовував цей жанр? Назвіть авторів та їх твори. (В.Стефаник «Моє слово», «Горобчик до Бога ридав», «Дорога», «Акорди», «Амбіції», О.Кобилянська «Рожі», Дніпрова Чайка «Морські малюнки», Леся Українка «Присвяти Сергію Мержинському».

Робота в групах.

І група – визначити ознаки новели.

ІІ група – ознаки поеми (поезії) в прозі.

Новела

Поема (поезія) в прозі

Точна й усталена конструкція;

змалювання внутрішнього світу, переживань і настроїв персонажів;

наявність ситуаційної чи психологічної несподіванки;

точний, виразний і багатозначний штрих;

наскрізна деталь, що передає потрібні авторові думки та настрої;

лаконізм;

велика економність у використанні художніх засобів.

Майстерно застосовані прийоми живопису і музики;

природа персоніфікована;

романтично забарвлені, сповнені динаміки образи створюють зриму картину трагічної загибелі лісу.

  •              Що зближує новелу з ліричним віршем? (Лірична атмосфера, філософська заглибленість у явища життя).
  •              «Битва» справедливо вважається перлиною лірики в прозі, одним з найкращих зразків цього жанру у всесвітньому письменстві. Літературознавці зазначають, що «дрібні поезії в прозі» - це «краплі» крові О.Кобилянської, що вона «плакала поезіями в прозі». Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням? Чому? Відповідь обґрунтуйте. (Міркування учнів).
  • Які дві грані таланту письменниці ви можете назвати? (Драматичність і ліричність).

Драматичність

Ліризм

Наявність конфлікту між головними героями (або прихована суперечність між ними);

значна увага до діалогів, їх напруженість;

передача стосунків між героями.

Емоційність;

замальовки;

картини чи серії картин з життя, пов’язані між собою настроєм.

Висновок. Драма в ліриці, або ліризм, пройнятий драматизмом.

(Звучить музика Л.Бетховена).

  •              Чому С.Єфремов, літературний критик, виступив із докором, стосовно твору? (Називав О.Кобилянську «аристократкою», яка ворожо ставиться до соціально пригноблених, звертає увагу на оспівування буржуазної моралі тощо).

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Бліцопитування.

  • Чого шукала письменниця в житті? (Гармонії між людиною і природою).
  • Чим для неї була природа? (Одним із джерел духовного збагачення людини).
  •              Що помітила новелістка, за словами Д.Павличка, у тотальному вирубуванні правічного лісу, здійсненого чужинцями? («Трагедію української землі, на яку дивилися захланними очима державні і монополістичні імперії»).
  •              Над чим вболіває письменниця? (Над бездумним винищенням лісів Карпат, над економічною кризою, що охопила край).
  •              Обґрунтуйте своє твердження. (Промовистими є слова робітника Клевети: «Тепер мається сей прекрасний матеріал вивозити, мабуть, аж за море! І що має наш край з того? Спитайте тих, що правлять тими маєтками, що живуть у розкоші… Спитайте їх, що наш край з того має?!». Робітник обурюється грабіжницькими діями іноземних зайд. «Нищать чужі антихристи наші прекрасні ліси, що становлять маєток нашого краю…»).

«Це цікаво!»

Саме ці слова при передруку твору в Росії викреслила царська цензура!

Б.Грінченко,  упорядник альманаху «Дубове листя» (саме у ньому була надрукована «Битва»), писав: «Є в оповіданні ще одна одміна: зникло те місце, де розмовляють проміж себе робітники. Але то вже сталося не через нас: місце се проковтнула цензура».

 - Чи підтримали протест Клевети інші? (Ні.  «…відповідь укараного згубилась в оглушаючім гуку»).

 - Що обурює О.Кобилянську? (Пасивне ставлення корінного населення до знищення природи, що «вони жили з дня на день, не дбаючи о будучність і її безнадійність; їх бажання були прості й прозорі, а умови їх щастя – блиск сонця і синє небо»).

 - Чи усвідомили мешканці цього краю, що експлуататорський лад посягає на природні багатства, зазіхає на волю трудівника, несе соціальні пута? (Ще ні).

 - На що сподівалася письменниця? (На пробудження національної й соціальної свідомості українського народу).

Заключне слово вчителя.

О.Кобилянська однією з перших в українській літературі сміливо виступила на захист зелених скарбів природи, вона, кажучи словами Лесі Українки, створила «істино трагічну і високохудожню картину» руйнування пралісу, висловила обурення і ненависть проти експлуататорів.

Письменниця вивищила природу у своїй моральній перевазі над найманцями, цими представниками людського роду, які пробували зруйнувати віковічні основи буття і гармонії.

Ліс програв смертельну битву з промисловою фірмою, надто нерівними були його сили і сили жадібних людей, які вдерлися на незайману територію столітнього лісу і почали нищення. Ольга Кобилянська вдається до промовистої метафори: дощ прирівнюється до плачу, вся природа плаче з приводу невідворотної втрати.

Робота з епіграфом.

  •              Прочитайте запропоновані вислови видатних людей. Виберіть і запишіть в «Зошит позичених думок» ті слова, які, на вашу думку, можуть стати епіграфом до нашого уроку. Поясніть зміст вибраного вислову.

Зрубати такий ліс – та це ж злодійство. О.Довженко

Ліси! Я серцем вас цілую, я вас люблю, бо ви – життя! В.Сосюра

Ти шапку скинь і низько поклонись.

Бо ліс – це світлий храм.

Святиня наша. В.Бичко

Кожне дерево, зрубане на землі, показує, що щось природне підтято і в

людській душі. В.Підмогильний

Скошені сталлю, стогнали дуби. Т.Масенко

Ліс – не місто, тут свої проблеми. М.Гурець

Природа буває часто дзеркалом душі. О.Кобилянська

Є люди, як дуби, і є дуби, як люди:

Безстрашно грому підставляють груди,

Щоб немічну берізку захистить,

Хоч знають добре – їм загибель буде. Д.Павличко

Зрубали дуба задля того, щоб сірника зробити з нього. Б.Слюсар

Вмирають буки. Листячко червоне

Вітри розносять за далекі гони,

І чути, як своїм товаришам

Там бамкають смерек зелені дзвони. Д.Павличко

Галасує від болю дерево. В.Симоненко

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Робота в групах.

І група.

«Незакінчене речення» (усно).

Новела О.Кобилянської «Битва» - це …

розкриття багатства і краси світу природи;

шедевр української новелістики;

тужливий реквієм за карпатським пралісом;

голосіння за знищеною навіки первозданною красою;

неперевершений зразок «пейзажної  новели»;

поема у прозі, що хвилює;

символістсько-романістичний твір;

твір-протест;

перлина лірики в прозі.

ІІ група.

«Продовж думку» (усно).

Прочитавши новелу О.Кобилянської «Битва», я визначив (-ла) для себе такі моральні настанови і ціннісні орієнтації: …(розумій, відчувай і люби природу, розумно користуйся її дарами).

«Битва» - це твір про … (захоплення красою природи та уболівання за її безпорадність перед бездушністю людини; протест проти варварського ставлення до природи, бездушних лісових вирубок, спрямованих на прибуток; уособлення загадкової, нездоланної сили природи).

Своєрідність новели у … (неоромантичному змалюванні дійсності, поетичності, психологізмові).

ІІІ група.

«Мої думки» (усно).

Думаю, що екологічні проблеми виникли тому, що …

Вважаю, що глобальні екологічні проблеми мене не …

Проблемне запитання.

  •              Що для вас є ліс: ліс як сировина, як будівельний матеріал, народне багатство чи краса краю?
  •              Кому ви порадили б прочитати цю новелу? Чому?
  •              Чи допоміг урок ще глибше пізнати творчість Ольги Кобилянської? (Міркування учнів).

VI. ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ

Обов’язкове:

  1. Створити «психологічний портрет» О.Кобилянської.
  2. Підготувати повідомлення (презентацію) про основні віхи життя і творчості В.Стефаника.
  3. Прочитати відповідний теоретичний матеріал підручника.

За бажанням:

  1. Дослідити життя і творчість В.Стефаника, використовуючи щоденники, автобіографії, листи, статті та спогади.
  2. Дослідити риси імпресіонізму та експресіонізму у творах В.Стефаника та О.Кобилянської.
  3. Дослідити тему «Людина і природа», аналізуючи твори В.Вітмена «Листя трави», Т.Еліота «Безплідна земля», О.Кобилянської «Битва».
  4. Проаналізувати новелу О.Кобилянської «Битва» під кутом зору пантеїзму (природа – головний персонаж).
  5. Написати твір на одну з тем:

«Туга і непокора».

Природа і мистецтво в житті людини.

Природа – першоджерело буття.

Майстерність О.Кобилянської-пейзажиста (на матеріалі новели «Битва»).

«Істинно трагічна і високохудожня картина» руйнування лісу.

  1. Написати твір-асоціацію «Якби дерева могли говорити», «Я – дерево».
  2.           Доведіть на прикладах творів О.Кобилянської, що її художній стиль, якому властивий глибокий психологізм, ритмічна організованість окремих частин тексту, малярська живописність у зображенні людини й природи, засвідчив, за оцінкою І.Франка, новий етап у розвитку українського письменства.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Кобилянська О.Ю. Твори: В 2-х т. Т.1 / Упоряд., передм. і прим. Ф.П.Погребенника. – К.: Дніпро, 1983. – С. 495.
  2. Кобилянська О.Ю. Твори: [Збірник / Упоряд., прим. та словн. Л.Г.Голомб; вступ. стаття П.П.Пономарьова]. – Ужгород: Карпати, 1983. – 504 с.
  3. Хропко П. Українська література: Підруч. для 10 кл. середн. шк., ліцеїв, гімназій, коледжів. – 3-тє вид. – К.: Освіта, 1998, - 528 с.
  4. Борщевський В.М., Крижанівський С.А., Мазуркевич О.Р. та ін. Українська література: Підручн. для 10 кл. середн. шк. / За ред. проф. В.М.Борщевського. – 9-те вид., перероб. і доп. – К.: Освіта, 1992. – 317 с.
  5. Семчук Д.Б. Вивчення творчості О.Кобилянської у школі. – Тернопіль: Мандрівець, 2008.
  6. Ткачук М. Людина і природа в українській літературі крізь призму екокритики. - Дивослово. - №6, 2011. – С.54.
  7. Павличко Д.В. Туга і непокора // Павличко Д. Магістралями слова. – К., 1977. – С.36-52.
  8. Усе для школи. Ольга Кобилянська. 10 клас. Випуск 4.
  9. Балагура Т. Література, що формує особистість і вчить самореалізації. – Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - №11-12, 2010. – С.64.
  10. Матеріали до вивчення історії української літератури. Т.4. – С.389.

 

doc
До підручника
Українська література 10 клас (Міщенко О.І.)
Додано
30 липня
Переглядів
34
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку