20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Урок "Гімн високим людським почуттям". Повість О.Кобилянської «У неділю рано зілля копала».

Про матеріал
Пропонований конспект уроку допоможе розкрити тематичні рамки творчості О.Кобилянської; розвивати творче мислення учнів, інтерес до творчості письменниці; розвивати естетичний смак, відчуття насолоди художнім текстом; виховувати розуміння власної гідності, виховного та пізнавального значення літературної спадщини.
Перегляд файлу

За новою програмою

 

Голик О.В.,

учитель української мови і літератури

комунального закладу «НВО «ЗНЗ І-ІІІ ступенів – ДЮЦ «Сузір’я»

 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області,

 вчитель-методист, відмінник освіти України

 

ГІМН ВИСОКИМ ЛЮДСЬКИМ ПОЧУТТЯМ

 

Тема. Повість О.Кобилянської «У неділю рано зілля копала».

Мета: розкрити тематичні рамки творчості О.Кобилянської; розвивати творче мислення учнів, інтерес до творчості письменниці; розвивати естетичний смак, відчуття насолоди художнім текстом; виховувати розуміння власної гідності, виховного та пізнавального значення літературної спадщини.

Тип уроку: урок позакласного читання з елементами компаративного аналізу.

Форма уроку: сприйняття і поглибленого аналізу художнього твору.

Обладнання, наочність: портрет О.Кобилянської, виставка творів, ілюстративний матеріал, аудіозапис пісні «Ой не ходи, Грицю…», тлумачні та літературознавчі словники, епіграф, словник власних імен.

Форми, методи та прийоми роботи: повідомлення учня, «Сюжетний ланцюжок», словникова робота, «Фразеологічна хвилинка», робота з епіграфом, складання схеми, «Ономастична хвилинка», «Цитата для роздумів», «Фольклорна символіка», «Це цікаво!», робота в групах, «Довідка», проблемне запитання, «Художня галерея», «Для допитливих».

Міжпредметні зв’язки: зарубіжна література (антична трагедія), фольклор (пісенна творчість Марусі Чурай), образотворче мистецтво (С.Т.Адамович. В неділю рано зілля копала… Київ. 1987. Фронтиспіс; заставка В.А.Ульянової «В неділю…». 1965).

Теорія літератури: символ, сюжет, контраст, реалістичне, романтичне, повість, пейзаж, інсценізація, жанр, тематика, архетип, експресіонізм, взаємопроникнення літературних родів (використання засобів лірики та драми в епічному творі).

Епіграф:

Хто любить, той не раз і губить.

О.Кобилянська

 

Хід уроку

 

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя. Ольга Кобилянська називала себе просто і скромно – «робітницею свого народу», але для української літератури вона стала окрасою, бо твори ці, пройняті глибоким ліризмом, драматизмом та життєвою правдою, є справжнім літературним скарбом.

 Кожен такий твір письменниці вражає поетичністю і глибиною зображення характерів, зокрема жіночих. Недарма їх називають енциклопедією жіночої душі. Коли читаєш цю поезію в прозі, починаєш разом із письменницею пройматися внутрішнім життям героїнь: захоплюєшся ними, сумуєш, співчуваєш, радієш… Але ніколи не залишаєшся байдужим! Чи не в цьому сила таланту Ольги Кобилянської?

ІІ. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Система запитань і завдань.

Історія створення повісті.

У повісті «В неділю рано зілля копала…» О.Кобилянська звертається до фольклорного сюжету. Твір є обробкою пісні «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».

«Відеофрагмент».

(Звучить пісня. Слова і музика Марусі Чурай у виконанні Раїси Кіріченко: https://www.youtube.com/watch?v=ib34IRcOOxA ).

  • Чи такими ви уявляли героїв твору при читанні?
  • Порівняйте своє бачення з режисерським.

«Для допитливих».

 Зацікавленість письменниці фольклорним матеріалом і написанню твору сприяло знайомство з болгарським митцем П.Тодоровим.

«Довідка».

Петко Тодоров - болгарський поет, прозаїк і драматург, юрист.

Про це О.Кобилянська писала в автобіографії: «Про себе саму»: «болгарський письменник… на ім’я Петко Тодоров, що відвідував мене в році 1903 особисто, звернув мою увагу на народні пісні, їх багатство і свіжість. Я застановилася над його висловленими переді мною думками й написала «В неділю рано зілля копала…».

Повість продовжує літературну обробку пісенного сюжету багатьма українськими письменниками (п’єси К.Тополі «Чари», В.Александрова «Не ходи, Грицю, на вечорниці», М.Старицького «Ой не ходи, Грицю…»). Однак письменниця створює цілком оригінальну інтерпретацію сюжету пісні, що відзначається розгорнутою психологічною характеристикою персонажів і глибинним зв’язком з фольклорною символікою і міфологією.

Повідомлення учня «Фольклорна основа повісті».

 Фольклорна основа твору підкреслюється казковим зачином: «Се було давно. Через те не знає навіть ніхто назвати місцевість, де склалася подія…». У повісті романтико-пригодницький сюжет (циганка, покарана за подружню зраду і розлучена з дитиною, зустрічається з сином через двадцять років і через фатальний збіг обставин стає винуватицею його смерті).

  •              Чим розпочинається твір? (Піснею).
  •              Яка її роль у творі? (Вона виконує функцію своєрідного прологу, передає сюжетну колізію, навколо якої вибудовується сама повість: дівоча помста за зраджене кохання).
  •              Як розгортається сюжет повісті? (Двома взаємопов’язаними лініями).
  •              Створити «сюжетний ланцюжок».

«Сюжетний ланцюжок».

І лінія – трагічнадоля циганки Маври, яка карається за подружню зраду – поневіряння її батька, музика Андронаті, вигнаного з табору.

ІІ лінія – романтична – кохання Гриця, сина Маври, до Тетяни й Настки, заснована на мотиві відомої пісні.

  •              У повісті здійснюється спроба розкриття універсальної та наскрізної для твору в цілому теми провини та покарання за неї.
  •              У чому ж провина циган? (Відмова у відпочинку Марії та Йосифові із новонародженим Ісусом під час утечі від переслідувачів, затаврування циганського роду на вічні мандри у неспокої, постійний пошук пристановища).

Робота в групах.

І група – характеристика образу Маври.

  • Як подано опис Мавриної краси, її танців? (У стилі циганських народних легенд).
  • Заповнити таблицю.

Мавра

Гарна, у неї «чудові подовгасті очі», а «срібні великі монети, що були вплетені в її чорне волосся, надавали її чорному, мов з бронзи, темному лицю предивну чарівну окрасу…».

  •              Які риси властиві образові Маври – циганки-ворожки, яка усамітнено живе в лісі? (Фольклорно-романтичний).
  •              Що в образі Маври психологічно переконливо розкриває О.Кобилянська? (Трагедію матері, яка мимоволі вкорочує віку своєму синові).

«Фразеологічна хвилинка».

Вкоротити віку – убити кого-небудь.

  • Що посилює драматизм становища? (Те, що Тетяна – її вихованка).
  • Чим важливий образ Маври? (У розкритті художньої ідеї визначеності життя людини вищими силами).
  • У чиїх життях повторюється доля Маври? (Тетяни (зрада коханого) і Гриця (кохання до двох).
  • Як Мавра сприйняла смерть Гриця і страждання Тетяни? (Як кару за свій гріх).

Гріх Маври – зрада чоловікові, ватагу циганського табору Раду, честь якого зневажила поява первістка – сина від іншого чоловіка, зруйнування гармонії чистоти і ладу, циганського світу.

  •            Як доля покарала жінку? (Вона втратила матір, батька, зв'язок із спільнотою одноплемінників, приречена на самоту і чужість серед людей).
  •            Що посилює трагізм ситуації? (Нещадність долі – син помер саме тоді, коли його тільки-но знайшла мати, і помирає від руки набутої доньки).
  •            Що прийшло на зміну коханню? (Смерть).
  •            Що вона символізує? (Своєрідне здійснення прокляття. Кара за переступ. Вчинений батьками, повторений дітьми, сягає онуків. Вона виступає містком між двома світами: циганським і гуцульським).

Робота з епіграфом.

  •  Як ви розумієте слова епіграфа.
  • Хто відповів за скоєний гріх Маври? (Її син Гриць).

 

ІІ група – характеристика образу Гриця.

Гриць

Палка, лірична натура, яка прагне «душі, подібної собі». В нього «слабкий, похитливий характер». Пристрасний, але роздвоєний у своїх почуттях, сильний, запальний. Романтичний, хлопець невимовної краси. Йому важко зробити вибір, розлучитися з кимось одним. Циганська «душа», «блукає, хитається».

 

  •              У чому полягало покарання? (Він мав роздвоєну натуру. Юнак, закохавшись у двох дівчат, накликав на себе ще більшу кару).
  •              Обгрунтуйте своє твердження. (У нього голубі, як небо, очі – чорне кучеряве волосся; руйнування цілісності людської особистості).

Гриць

 

уособлення двох начал у характері

 

прагнення до селянського господарства, праці    прагнення до мандрів, необмеженої свободи

 

  •              Прочитайте  з тексту. («До доброго тягне Гриця, до красного, до любові… а передовсім, до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там, в долах»).
  •              З ким із дівчат він говорить про свою двоїстість натури? (З Насткою, дівчиною, з якою збирався одружитися, закидаючи їй, що вона навертає його від мандрів до господарювання: « До хати, роботи принукуєш, до родичів навертаєш…»).
  •              Чому він боявся Тетяну? (Відчував владу дівчини).
  •              Що він любив ? («Понад усе любив свободу»).
  •              З ким неодноразово порівнюється юнак? (З хижим птахом, зокрема з яструбом).
  •              Прочитайте з тексту. («Як зловлю в свої руки – жива не вийдеш»).
  •              До кого були звернені слова? (До Тетяни).
  •              Чи можна назвати ці  слова пророчими? (Так).
  •              Чи переймається він почуттями близьких людей? (Ні).
  •              Чим можна пояснити психологічний розлам героя? (Умовами життя, виховання. Не пестунчиком зростав хлопець, бо «господиня-мати» нерідко лаяла і докоряла йому. «Пройдисвіте! – накинулась на нього… і, не надумуючись довго, вдарила його по щоці». Гриць болісно відчував, що він чужий для батьків. Отже, хлопець не отримав достатньо материнської любові і тепла, конче потрібних для повноцінного розвитку дитини).
  •              Чи звернули ви увагу, що О.Кобилянська пише «господиня-мати», а не «мати-господиня»?
  •              Про що це свідчить?
  •              У чому юнак шукає непізнану вповні материнську любов? (У ласкавої Настки).
  •              Схематично зобразіть метафористичну матеріалізацію роздвоєння душі Гриця.

 

Роздвоєння душі Гриця

 

синьоока Настка  кохання  чорноброва Тетяна-туркиня

 

Проблемне запитання.

  • Хто винен у смерті Гриця?

 

ІІІ–IV  групи – характеристика образів Тетяни і Настки.

  • Як у повісті змальовані діаметрально протилежні образи дівчат? (Засобами контрасту).

Теорія літератури.

Контраст – (фр. contraste — протилежність) — різко окреслена протилежність у чомусь: рисах характеру, властивостях предметів чи явищ.

  • Заповніть таблицю.

Тетяна

Настка

Матеріалізація роздвоєної душі Гриця. Його манить загадкове відчуття абсолютної свободи, вабить розкутість, природність, гордість, незмірна туга за мандрами. Неземне кохання, повертає втрачену частину його самого, зцілює повнотою буття. Горда, свавільна, нестримно пристрасна. Красуня, «мов цвітка у зільнику», любить природу. Відчайдушна, як і її любов, що «ваги не знає». Портретна характеристика в своїй основі фольклорна, узагальнена (висока, гнучка, білолиця, чорноброва). Індивідуалізовані деталі (високо підняті брови, «що надають лицю виразу глибокого зчудовання», заквітчана червоними маками голова, золоті сережки-півмісяці. Керується серцем, а не розумом. Надмірно чутлива. Переживає особливу душевну травму (божевілля, самогубство через зраду коханого).

Лагідна, покірлива, м’яка, лірична натура. Спокійна, терпляча, розсудлива, керується більше розумом, аніж почуттями. Знає про кохання Гриця до Туркині й робить усе можливе для їх розлучення. Земне кохання, втілення звичайного осілого способу життя, впорядкованого і поміркованого.

  •              Який ще вид контрасту присутній в образах двох дівчат? (Народнопісенний контраст зовнішності – чорнява Тетяна і білява Настка).

Запитання для ІІІ групи.

  •              Чи знайшла Тетяна в хлопцеві тієї щирої взаємності, що назавжди єднає серця? (Ні).
  •              Яку роль в житті Тетяни відіграла циганка Мавра? (Фатальну. Якби не вона, дівчина виросла б іншою, менш романтичною, буденнішою).
  •              Де Тетяна зустріла Гриця? (Саме дорогою до Маври, біля Білого каменя).
  •              Чи можна назвати символічним те, що і труїть вона його тим зіллям, яке росте біля нього?
  •              Чи винна Мавра у смерті закоханих? (Так. Гриця остерігала перед чорними очима, а Тетяні повідала про зілля, що лихо присипляє. Дівчині радить «любити щиро», а юнакові – не любити карі очі).
  •              Що відчувала Тетяна, довідавшись про зраду?
  •              Чому вона відкидає пропозицію Маври причарувати Гриця? (Вважає, що то вже не кохання, коли над ним тяжіє примус).
  •              Як закінчилося життя Тетяни і Гриця? (Дівчина у відчаї отруює хлопця, сама божеволіє й кінчає життя самогубством).
  •              Вмотивуйте поведінку героїні. (Тетяна зводить зі світу Гриця не з помсти, а з метою вбити в ньому те «лихо, що спонукало його двох кохати»).
  •              У чому трагедія дівчини? (Щира й бездоганно чесна в коханні. Вона не знайшла належного відгуку в Грицевім серці).
  •              Чому Туркиня топиться? (щоб «гріх скінчився», щоб вона, подібно до Маври, не страждала все життя).

«Ономастична хвилинка».

Мавра(гр. Mauros – мавр; від  maurco – затемнюю, позбавляю блиску).

Тетяна – (лат.; Tatius)  - ім’я сабінського царя; можливо, від гр. tattoo – установлюю, призначаю.

Настка (Анастасія)жін. до Анастас.

Анастас – (гр. anastasis) – воскресіння.

Гриць (Григорій)(гр. gregoreoне сплю, пильную (буквально: той, хто не спить, пильнує).

  •            Чи випадкові імена героїв? З якою метою письменниця використала такий стилістичний засіб? (Для глибшого розкриття ідейного змісту твору).
  •            Чому Гриць приносить нещастя іншим, зокрема Туркині й Настці? (Неспроможний обрати однозначний та остаточний шлях).
  •            О.Кобилянська, змальовуючи трагічні долі своїх героїв, не раз ставить запитання: хто винен? Чи дає вона чітку відповідь? (Ні, але підводить до думки, що винне те зло, та соціальна нерівність, які роблять нещасливими Мавру та Андронаті, без вини винен і Гриць, який, всупереч народній моралі, кохає двох дівчат).
  •            Як же розв’язується питання долі в повісті? (Після похорону Гриця стоїть старий Андронаті й «непомітно заслуховується у гру трембіти»).
  •            Що вона йому нагадала? (Далеке минуле, коли він ніс маленького онука в село).
  •            З чим перегукується приреченість долі, мотив неминучої кари вищих сил, розкритої у повісті? (З міфологічним трактуванням влади долі в античній трагедії).
  •            Які світи зображені у творі? (Світ людський та позалюдський світ).
  •            Зобразіть схематично.

Світи

Людський

Позалюдський

Спокійний, урівноважений внутрішніми законами свого існування

Незбагненний для людської свідомості, таїть у собі фатальний кінець

  • Які два начала органічно поєдналися у повісті О.Кобилянської? (Реалістичне й романтичне).
  •            Письменниця в автобіографії «Про саму себе» писала: «Особи – це типи з дійсного життя, які пізнала в горах: циганку Мавру, старого Андронатого, й батька Гриця, одного молодого знаного мені одинака-гуцула, а решту домалювала фантазія».
  •            У якій творчій манері написана повість? (Поетиці романтизму).
  •            На що направлена письменницька проекція повістевої проблематики? (На таємничість, загадковість, недомовленість, віщування, прокльони).
  •            «Цитата для роздумів».

Поза всяким сумнівом. Творча манера, у якій написана повість «У неділю рано зілля копала…», не позбавлена рис, притаманних поетиці романтизму, позаяк у тексті відчутний беззаперечний вплив романтичного світовідчуття авторки. О.Кобилянська вимальовує модель романтичного двосвіття – людського й циганського у психологічній площині конфліктності провини й покарання.

Надія Поліщук

  •              З якими творами ріднить повість О. Кобилянської романтична стихія? (З драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня, з гуцульською поемою-піснею в прозі М.Коцюбинського «Тіні забутих предків»).
  •              Назвіть визначальну особливість поетики повісті. (Насиченість фольклорною символікою).
  •              Дослідіть символічно-смислове навантаження твору.

«Фольклорна символіка».

Трембіта – знак смерті.

Сокіл, що полює за здобиччю – лиховісне передчуття.

Червоні маки, вінок – дівоча доля, краса.

Хатина – центр мікросвіту людського суспільства.

Звук гірської трембіти – лунає коли Андронаті поглядом шукає долі своєму новонародженому в гріху онукові, віщує недобре, постійно супроводжуватиме його під час зустрічей з Грицем: напередодні весілля юнака, у час його смерті.

Ріка – у вирії течії тоне «віночок долі» Тетяни під час свята Івана Купала, останнє пристанище зболеної душі зневаженої дівчини.

Гріх – привів циганку між людей, реалізувавшись у своєму проклятті, знову виводить її за межі чужого їй світу.

Мряка – ніч, зародковий стан світу.

  • Що є окрасою повісті? (Ліричні описи карпатської природи).

Теорія літератури.

Пейзаж(фр. paysage від pays — країна, місцевість) — один із композиційних компонентів художнього твору: опис природи, будь-якого незамкнутого простору зовнішнього світу.

  •              Обгрунтуйте свої твердження. (Пейзажі – не лише тло подій, а й характерний для твору психологічний паралелізм природи і життя людини. Так, взаємне почуття Гриця і Тетяни зароджується і розквітає на тлі літньої розкішної природи. А душевний неспокій, тривожні передчуття Маври підсилює неспокій у природі – буремна ніч у лісі. Природа живе ніби олюдненим життям: смереки шумлять «спокійно і тужливо, хвилюючись і крилато». Життя природи і людини у творах О.Кобилянської невіддільні, тому Тетяна у глухому лісі почувається спокійно й затишно. Прихистком і домівкою став ліс і для Маври, і не він своїм шумом бентежить циганку, а люди (пастушки, що налякали отару, чи Андронаті, що приблукав до її хатини темної ночі).
  •              Повість «У неділю рано зілля копала…» - один з найпоетичніших, найліричніших творів О.Кобилянської, хоч він і сповнений глибокого драматизму. Ліричного характеру значною мірою йому надають одухотворені письменницею картини природи, якими вона досягає великого емоційно-художнього впливу на читача, поетичні інтонації її мови.

«Цитата для роздумів».

 Речення вражають своєю музичністю, своєрідним ритмом мови.

О.Бабишкін

«Художня галерея».

  • Наскільки відповідає графічний образ літературному?
  • Чи збігається ваше уявлення про цей літературний образ з уявленням художника?
  • Яка з поданих ілюстрацій вам зрозуміліша? Чому?
  • Які риси літературного образу допоміг вам розкрити художник-ілюстратор?
  • Чи передає, на вашу думку, художник стильові особливості твору? 

«Це цікаво!»

  • У 1952 році за мотивами повісті «У неділю рано зілля копала…» О.Кобилянської московський циганський театр «Ромен» здійснив постановку вистави під назвою «Девушка счастье искала».
  • У 1954 році виставу за мотивами повісті здійснив Бердичівський країнський драматичний театр.
  • У 1955 році відбулася прем’єра вистави за мотивами повісті О.Кобилянської на чернівецькій сцені ( інсценізація В.Василька, режисер Б.Борін).
  • На сцені Львівського театру опери і балету поставлено оперу за повістю «У неділю рано зілля копала…» О.Кобилянської, музику до якої написав Віталій Кирейко.
  • П’єсу за мотивами цієї повісті написала Неда Неждана. Вистава з успіхом іде на сцені київського національного академічного драматичного театру імені І.Франка (режисер Дмитро Чиринюк).
  • Відомі інсценізації В.Василька повістей О.Кобилянської «Земля» і «В неділю рано зілля копала…».

«Лабораторія».

  •              О.Кобилянська захоплювалася поезіями Гейне. З яким твором німецького письменника, на вашу думку, суголосна повість «У неділю рано зілля копала…»? («Страждання молодого Вертера»).
  • Зробіть порівняльну характеристику героїв цих творів.

Альберт - Настка

Лотта - Гриць

Вертер - Тетяна

спокійні, терплячі, розсудливі, керуються більше розумом, аніж почуттями. Настка, як і Альберт, знає про почуття Гриця до Туркині й намагається їх розлучити.

люблять двох людей, їм важко зробити вибір і розлучитися з кимось одним. Їхні натури роздвоєні.

люди, які керуються серцем, а не розумом. Їхня надмірна чутливість призводить до самогубства.

ІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Бесіда.

  •              Літературознавці визначають, що за жанром це соціально-психологічна повість. А як думаєте ви? (Лірично-романтична повість).
  •              Обгрунтуйте своє твердження.
  •              Назвіть тематику твору. (Розповідь про кохання з усіма його виявами (на фольклорній основі).
  •              Чого уникла О.Кобилянська у розробці мотиву народної пісні? (Мелодраматизму).
  •              Яким чином? (Створила життєво переконливі образи циган і мешканців гуцульського села).
  •              Який об’єкт зображення? (Відчуття, душевний стан героїв, самоаналіз).
  •              У що вірили гуцули? (У надприродну силу зілля, спосіб його приготування, віра у ворожіння).
  •              Чому у всіх героїв трагічно складається життя? (Над ними всіма тяжить «гріх» Маври).

«Це цікаво!»

 У прадавній язичницькій свідомості не було такого поняття, як гріх – воно приходить разом із християнством.

  •              Назвіть твори, у яких простежується історія хлопця, який любить двох дівчат. (Народна балада «Ой не ходи, Грицю…», роман у віршах Л.Костенко «Маруся Чурай»).
  •              Що нагадує повість своєю композицією? (Симфонічний твір, у якому все підпорядковано розвиткові не стільки подій, скільки почуттів).

«Цитати для роздумів».

 … талановита символістка Ольга Кобилянська з усіх українських письменників нового часу найближча до модерністичних європейських напрямів.

С.Єфремов

 Письменниця «надзвичайного таланту».

                                                                            І.Франко

 

 - Що, на вашу думку,  об’єднує повісті О.Кобилянської «Земля» та «У неділю рано зілля копала…»? (Міфопоетичний спосіб сприйняття світу).

 - У чому він проявляється? (В одвічних категоріях добра і зла, світла і темряви, життя і смерті).

 - Як можна назвати ці поняття –опозиції? (Архетипними).

  • Що називається архетипом?

Теорія літератури.

Архетип – (грец. άρχή (arche) — початок і грец. τυπος (typos) — тип, образ; прототип, проформа) — прообраз, початковий образ, ідея, первісна форма для наступних утворень.

Слово вчителя. Ольга Кобилянська збагатила українську прозу кінця ХІХ- початку ХХ ст. ліризмом і психологічною глибиною, ідейно-світоглядною наснаженістю образів, утвердила героя, для якого найвищою цінністю є духовне вдосконалення і свобода життєвого вибору.

 IV. РЕФЛЕКСІЯ

  • Що на уроці було головним? Цікавим?
  • Що корисного ви візьмете для себе?
  • За яких життєвих ситуацій ви могли б скористатися матеріалом сьогоднішнього уроку?

V. ОЦІНЮВАННЯ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

  1. Написати твір на одну з тем:

Гімн високим людським почуттям.

Романтичне змалювання дійсності.

Трагедія особистості.

Енциклопедія жіночої душі.

Шедевр української прози.

Неоромантична повість про красу людських почуттів, велике кохання, вірність і зраду.

Чому, Боже, так тяжко людям до щастя дібратися?

За бажанням:

  1. Проаналізувати архетипи щастя, долі, гріха, покарання.
  2. Дослідити у тексті повісті вкраплення фольклорних елементів.
  3. Дослідити присутність «двох душ».
  4. Дослідити риси імпресіонізму у творі.
  5. Рольова гра. Скласти діалог Тетяни (Туркині) і старого Андронаті (попередження циганом дівчини).
  6. Дослідити функціональні особливості мовлення персонажів повісті О.Кобилянської «У неділю рано зілля копала…»
  7. Переглянути виставу Чернівецького обласного музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала…»
  8. Зробити компаративний аналіз народної балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», повісті О.Кобилянської «У неділю рано зілля копала…», роману у віршах Л.Костенко «Маруся Чурай».

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

  1.           Кобилянська О.Ю. «В неділю рано зілля копала…»: Повість, оповідання / Упоряд., післямова Ю.Б.Кузнецова; Худож. Н.В.Сосніка. – К.: Рад. школа, 1986. – 462 с.
  2.           Якименко О. Трансформація міфу про вічне повернення у повісті Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала…». / Дивослово. - №6, 2008. – С.43-46.
  3.           Бабійчук Т. Будьмо успішними! Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, колегіумах. - №7-8, 2006. – С.34.
  4.           Камінчук О. Провісниця українського модернізму. – Дивослово. - №5, 2004. – С.36-39.
  5.           Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. Словник-довідник. – К.: Наукова думка. – 1986.
  6.           Лесин В.М. Літературознавчі терміни: Довідник. – К.: Рад. школа., 1985. – 251 с.
  7.           Паращич В.В. Українська література. 10 клас. Академічний рівень. Плани-конспекти уроків для шкіл з українською мовою навчання. - Х.: Вид-во «Ранок», 2010. – С.174.
  8.           100 українських народних пісень. – Кіровоград, Центрально-Українське видавництво, 2003. – 162 с.

 

doc
До підручника
Українська література 10 клас (Міщенко О.І.)
Додано
30 липня
Переглядів
50
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку