2 червня о 18:00Вебінар: Оцінювання, само- та взаємооцінювання в умовах дистанційного навчання і не тільки

Методична розробка „Технологія розвивального навчання на уроках теоретичного навчання ”

Про матеріал
Методична розробка „Технологія розвивального навчання на уроках теоретичного навчання ” власні напрацювання
Перегляд файлу

1

 

Науково-методичний центр професійно-технічної освіти

та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників

у Хмельницькій області

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

„Технологія розвивального навчання на уроках теоретичного навчання

 

 

Виконав:

слухач КПК, викладач ПТНЗ

Коржан Т.В.

 

Консультант:

методист лабораторії ПК ДЕР НМЦ ПТО ПК

Ворона Ю.В.

 

 

 

 

 

 

м. Хмельницький

2018 р.


ЗМІСТ

 

ВСТУП...................................................3

1. Урок теоретичного навчання в технології розвивального навчання..........5

2. Методи і прийоми розвитку мотиваційної сфери учнів..................8

3. Особливості методики розвивального навчання.......................11

3.1. Характеристика програми..................................13

3.2. Організація і методика проведення уроків......................16

3.3. Використання електронних посібників.........................20

ВИСНОВКИ....................................................................23

  ЛІТЕРАТУРА...............................................24

 

ДОДАТКИ 

 

 


ВСТУП

Головна мета української освіти – це створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України. Отож, основний акцент у навчанні повинен ставитися не лише на нагромадження суми знань, а й на формування  в учнів уміння самостійно й творчо мислити, приймати рішення при розв’язанні виробничих проблем.

 Давньогрецький філософ Платон стверджував: “Киньте в землю насіння квітки – ви насамперед знаєте, що виросте квітка, подібна до тієї, від якої походить насіння”. Інакше кажучи, що посієш, те й пожнеш.

Сьогодні нема такого педагога, який би чітко не уявляв собі, кого він має виростити: людину освічену, гармонійно розвинену; творчу особистість, налаштовану на саморозвиток; здатну адаптуватися й самореалізуватися у змінних життєвих ситуаціях.

  і простив – і цим також навчив жити. Людину, чия мудрість і життєвий досвід залишають глибокий слід у розвитку окремої особистості, ми називаємо Учитель. Практично кожному доводиться в своєму житті виступати в ролі учителя, наставника. Але є люди, які цю благородну місію обрали своєю професією. Важлива роль відводиться сьогодні учителю, який навчає професії.

Стрімкий розвиток комп’ютерної техніки та її різноманітного програмного забезпечення – одна з характерних прикмет сучасного періоду розвитку суспільства. Технології, основним компонентом яких є комп’ютер, проникають практично в усі сфери людської діяльності. Те, що ще недавно вважалось фантастикою, тепер завдяки науково-технічному прогресу, особливо прогресу в області комп’ютерних технологій, стало реальністю.

В цих умовах продовжує зростати попит на  комп’ютерних спеціалістів, особливо на молодих спеціалістів високої кваліфікації. Великою популярністю користуються спеціалісти, які досконало володіють офісними пакетами, комп’ютерною версткою та макетуванням, підготовкою документів до публікування.

 

Практичний компонент підготовки майбутніх кваліфікованих робітників є обов'язковим і головним елементом навчання у професійно-технічному училищі: на нього відводиться значна частина (більш ніж 60%) загального часу.

Працюючи в училищі з 2000 року викладачем, я все більше пересвідчусь у тому, що сьогоднішній ринок праці вимагає висококваліфікованих фахівців у галузі комп’ютерної техніки. Тому своїм основним завданням вважаю підготовку такого спеціаліста з добре розвиненими ще під час навчання професійними навичками. Всі методи, форми і прийоми, які використовуються на уроках теоретичного навчання підпорядковую цій меті. Особливо ефективним при цьому вважаю використання на уроках елементів розвивального навчання.

 


  1. УРОК ТЕОРЕТИЧНОГО НАВЧАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ

РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Розвивальне навчання розуміють як активно-діяльнісний спосіб навчання, під час якого враховуються та використовуються закономірності розвитку учнів,  рівень розвитку й особливості індивіда. При цьому провідними цілями навчального процесу є розвивальні. Тому є доцільним використання на уроках теоретичного навчання розвивальних технологій. Розвивальне навчання спрямоване на розвиток усієї сукупності якостей особистості:

  • знань, умінь і навичок;
  • способів розумових дій;
  • самокерованих механізмів особистості;
  • емоційно-ціннісної сфери;
  • діяльнісно-практичної сфери.

Розвивальне навчання є одним із різновидів особистісно зорієнтованого. Наукове обґрунтування теорії розвивального навчання подається у працях                Л. Виготського, який виділяє два рівні в розвитку дитини:

  • сферу актуального розвитку (вже сформовані якості);
  • зону найближчого розвитку – ті види діяльності, які учень ще не в змозі виконати самостійно, але може це зробити за допомогою дорослих.

Розвивальне навчання відбувається в зоні найближчого розвитку дитини.

В теорії розвивального навчання учневі відводиться роль самостійного суб'єкта який взаємодіє з навколишнім середовищем. Ця взаємодія включає всі етапи його діяльності: постановку цілей, планування, реалізацію цілей, аналіз результатів діяльності, мотивацію діяльності, рефлексію.

Концептуальні положення розвивального навчання:

  • цілеспрямований розвиток учнів на основі комплексної розвивальної системи;
  • системність та цілісність змісту;
  • провідна роль теоретичних знань;
  • навчання на високому рівні складності;
  • просування у вивченні матеріалу швидким темпом;
  • усвідомлення учнем цінності процесу навчання;
  • включення до процесу навчання не тільки раціональної, а й емоційної сфери;
  • проблематизація змісту;
  • варіативність процесу навчання, індивідуальний підхід;
  • робота над розвитком усіх учнів (як з низьким, так і з високим рівнем навчальних можливостей).

Домінуючий шлях пізнання – індуктивний. Особливе місце в ньому відводиться порівнянню й аналізуючому спостереженню. Рушійна сила навчання –  пізнавальний інтерес.

Можна виділити основні відмінності в практиці традиційного та розвивального навчання (вони показані у вигляді таблиці).

 

Таблиця 1.  Відмінності практики традиційного та розвивального навчання

Параметри порівняння

Традиційна система навчання

Розвивальна система навчання

Ціль навчання

Отримання знань, реалізація програми, розвиток розумо-вих процесів

Загальний розвиток учнів, розвиток ро-зуму, почуттів, волі, навчання вмінню вчитися, жити серед людей, формуван-ня творчої особистості

Спосіб навчання

Передача учневі способів дій через алгоритм, схему, при-клад

Передача принципів дій через організо-вану навчальну діяльність і соціальне середовище

Способи  навчання

Авторитарний: наставляти, навчати, пояснювати. Взає-мини керівництва й підлег-лих: учитель знає – учень не знає. Позиція вчителя: «звер-ху-вниз»

Спочатку «авторитарна демократія», потім демократичний стиль спілкува-ння. Вчитель – організатор особистої діяльності учня. Співпраця, методичне співавторство

Модель взаємодії

Учитель – учень

Учитель – учень. Учень – учень. Учень – учитель

Форми навчання

Фронтальні, індивідуальні

Фронтальні, індивідуальні, групові, ко-мандні

Розвиток емоційної сфери. Мотивація навчання

Розвиток пізнавального інте-ресу. Молодші класи – на-вчання з елементами зовніш-ньої цікавості. Далі – вузькі інтереси з орієнтацією на бальну оцінку

Навчальні та широкі пізнавальні інте-реси. Далі – інтерес до пізнавальної ді-яльності, отримання, здобуття знань

Інтелекту-

альний розвиток

Відсутність системи роботи

Розвиток загальних інтелектуальних умінь: порівняння, класифікація, узага-льнення, критичність. Самостійність, глибина, широта мислення

Вольовий розвиток

Нульовий потенціал

Спрямованість навчання на вміння дола-ти труднощі, добиватися отримання ре-зультату, розвиток працездатності

Форми виховання

Через заборону, тренінг, ви-шкіл

Формування сприятливого морального клімату. Осмислення джерел учинків і способів розв'язання конфліктів

Методи навчання

Окремі питання. Монолог. Передбачення помилок. Од-не правильне рішення. Від-сутність пауз. Безрадісна праця

Проблемні питання. Діалог. Право на помилку. Варіанти правильних відпо-відей. Паузи. Поетизація процесу на-вчання

Самовиховання

Нульовий потенціал

Знання прийомів самовиховання: осми-слення своєї індивідуальності, знання елементів самовиховання, самоаналіз, самоконтроль

 

 

 


2. МЕТОДИ І ПРИЙОМИ РОЗВИТКУ МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ УЧНІВ

Необхідним способом оптимізації навчання є стимулювання позитивної мотивації навчання учнів. Мотив - це те, що спонукає людину до дії, те, заради чого вона її здійснює.

До властивостей мотивів можна віднести їх здатність до:

  • зміни;
  • розширення;
  • перебудови;
  • активізації;
  • зникнення;
  • підсилення або послаблення.

До функцій мотивів належать:

  • спонукальна;
  • організуюча;
  • смислоутворююча;
  • утилітарна;
  • захисна;
  • самовираження.

Формами прояву мотивів можуть бути:

  • активність суб'єкта;
  • прийняття пропозиції працювати;
  • використання додаткової літератури;
  • виконання додаткових доручень;
  • готовність до участі.

Психологи стверджують, що мотивами можуть виступати потреби, емоції та почуття, установки й ідеали. Для планування діяльності з розвитку мотиваційної сфери учнів викладачі повинні знати про ті потреби, які має кожна людина від народження, та методи впливу на мотиваційну сферу учнів.

До найважливіших мотивів пізнавальної діяльності, особливістю яких є спрямованість на набуття узагальнених способів дій та самовдосконалення особистості, належать:

  • пізнавальний, пов'язаний з інтересом до нового, невідомого;
  • мотив «саморозвиток», дія якого проявляється в бажанні якомога більше знати та вміти, розвивати свій розум, підіймати культурний рівень;
  • мотив «досягнення», дія якого проявляється в бажанні отримати гарні результати своєї діяльності, перемогти у змаганні;
  • мотив «професійно-життєве самовизначення», дія якого пов'язана з прагненнями досягти вершин у майбутній професії;
  • комунікативний мотив, дія якого пов'язана з бажанням учня спілкуватися, співробітничати, взаємодіяти;
  • емоційний мотив, який породжується позитивними емоціями, -радістю, подивом, азартом та ін.;
  • зовнішній мотив, пов'язаний з отриманням винагороди, схваленням від інших людей; його можна викликати жестом, поглядом, словами співчуття, обіцянками винагородити за якісне та швидке виконання завдання;
  • мотив «позиція», пов'язаний із громадянською відповідальністю за справу, почуттям обов'язку.

Мотивація є дуже сильним фактором впливу на успішність учнів. Залучаючи їх до навчальної діяльності, викладач повинен знати, що учень може:

  • сприймати її як таку, що не відповідає його цілям;
  • намагатися уникнути її через неприємності, з якими він може зіткнутися під час її виконання;
  • проявляти до неї незначний інтерес;
  • брати участь у ній з великим бажанням, бо вважає її цікавою та посильною.

Завдання викладача з цього напрямку педагогічної діяльності:

  • вивчати мотиваційну сферу учнів;
  • розвивати мотиви, які вже сформовані в учнів, спиратися на них під час планування діяльності на уроці;
  • формувати нові мотиви, що здатні забезпечити підвищення якості навчальної праці.

Співпрацюючи з майстром-вихователем викладач вивчає кожного учня, його захоплення, слабкі і сильні сторони. І оперуючи цими знаннями знаходить підхід до кожного учня, щоб зацікавити його навчальним матеріалом.

Прийоми розвитку пізнавальних мотивів можна поділити на дві групи:

  1.       Зацікавлення змістом навчального матеріалу – новизна повідомлення; цікава інформація, приклади з художньої літератури; використання краєзнавчого матеріалу; інформація екологічної спрямованості; історичні відомості; факти з життя вчених; інформація, пов'язана з розкриттям можливостей людини.

Комп’ютер проник майже в усі сфери життя і побуту, майже кожен з учнів має у домашніх умовах свій сласний персональний комп’ютер, і завданням  викладача зацікавити їх у праці а не залучення до комп’ютерних ігор.

  1.       Зацікавлення процесом навчання – використання роздаткового матеріалу, технічних засобів навчання; застосування комп'ютерної техніки, демонстраційного експерименту та інших видів наочності; залучення до ігрової діяльності, проблемне навчання.


3. ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

В розвивальних технологіях навчання робота викладача потребує певних умінь, особливої психолого-педагогічної підготовки, знань деяких прийомів практичної психотерапії.

Щодо навичок ведення уроку за розвивальними технологіями, то їх сукупність можна розділити на декілька блоків, у яких розвивальне навчання розглядається з позицій таких компонентів:

  1.       Насиченість уроку. Пізнавальна значущість.
  2.       Композиція уроку (структура, логіка, цілісність).
  3.       Проблемність змісту, міра важкості матеріалу.
  4.       Робота щодо формування загальнонавчальних умінь.
  5.       Використання наочності як джерела навчальної інформації.
  6.       Теоретичне осмислення поданих знань, вивчених явищ.
  7.       Матеріал розрахований на диференційованість навчання.
  8.       Матеріал розрахований на розвиток творчості учня, використання його особистого досвіду.
  9.       Осмисленість навчання, цілей, системи знань.
  10.  Естетизація процесу навчання, що передбачає розвиток емоційної сфери учнів.
  1. Енергетична сила викладача.
  2. Володіння вмінням самопрезентації.
  3. Підтримування активності сприймання навчального матеріалу (зміна видів діяльності, динамічні та релаксаційні паузи).
  4. Вміння викладача витримати паузу після формулювання запитання чи завдання, щоб дати учням змогу подумати, прийняти рішення.
  5. Викладач уміє знаходити позитивні моменти в неточних відповідях дітей.
  6. Майстер спокійно реагує на помилки учнів, розглядаючи їх як нові питання.
  7. Викладач не повторює відповідей учнів, «літературно» обробляючи їх думки.
  8. Учитель уміє використовувати простір у класі як сценічний майданчик.
  1. Учитель відчуває інтерес до дітей.
  2. Уміє організувати й вести діалог.
  3. Уміє регулювати колективні відносини, піднімати самооцінку дитини.
  4. Учитель та учні вміють емоційно об'єднуватися.
  5. Учитель уміє планувати та регулювати ритм педагогічного спілкування.

Важливим дидактичним прийомом, що відрізняє розвивальне навчання від традиційного, є надання учням права вибору: варіанта навчального матеріалу, форм роботи, можливого партнера та іншого. Необхідно орієнтуватися на максимальне використання особистісного досвіду учнів, розвиток їхньої творчості. Учні з психологічними порушеннями відчувають гостру потребу бути визнаними та прийнятими в суспільстві однолітків, мати друга, не почуватися самотніми. І саме на вирішення цих питань повинен бути спрямований весь навчально-виховний процес.

В основу уроків покладене переконання в тому, що всі учні здатні самостійно здобувати свої знання в спільному пошуку, який спирається на такі принципи:

  • створення атмосфери відкритості, доброзичливості, співтворчості у спілкуванні;
  • включення емоційної сфери дитини в навчальний процес, звернення до її почуттів, збудження інтересу до теми;
  • рівність учителя й учнів у пошуку нової навчальної інформації;
  • спонукання учнів до постановки питань;
  • подання інформації не в повному обсязі з метою провокування почуття інформаційного голоду;
  • вилучення офіційного оцінювання діяльності учнів, яке здійснюється в опосередкованій формі під час афішування робіт учнів.


3.1. Характеристика програми

Теоретичне навчання здійснюється в училищі за програмою, рекомендованою Міністерством освіти України. Її основною метою є розвиток творчості учнів під час уроків.

Цього можна досягти шляхом професійного поєднання різних форм і методів навчання, вирішення учнями творчих завдань, співпраці викладача з учнями, індивідуального підходу і, що досить важливо, шляхом ефективного використання матеріалів комплексно-методичного забезпечення, наочних і технічних засобів навчання.

Програмою раціонально розподілені години. На опанування предмету «Технології обробки інформації» передбачено 192 години., для предмету «Системи управління базами даних» передбачено 74 години. Так, на вивчення теми “Створення документів за допомогою текстового процесора". передбачено 50 годин, а на засвоєння теми «Обробка інформації в електронних таблицях»  – 50 годин, «Робота з базами даних» - 63 години, «Створення презентацій» – 16 годин, «Автоматична обробка документів» - 13 годин.

Під комплексно-методичним забезпеченням викладанням предмету «Технології обробки інформації» з професії “Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення” розуміють створення оптимальної системи навчально-методичної документації і засобів навчання, необхідних для повного та якісного оволодіння професією в межах часу, відведеного навчальним планом.

Комплексно-методичне забезпечення професії складається з:

  • нормативно-методичних документів;
  • методичних матеріалів для аикладача;
  • друкованих посібників для учнів;
  • наочних і технічних засобів навчання.

Нормативно-методичні документи визначають мету, зміст та організацію процесу навчання. Це такі документи, як кваліфікаційна характеристика, навчальні плани і програми, комплекти комплексних атестаційних завдань.

Постійні зміни, що відбуваються в розвитку комп’ютерної техніки та її різноманітного програмного забезпечення вимагають постійного удосконалення кваліфікаційних характеристик, навчальних планів і програм. Розробляються нові програми й тематично-поурочні плани, які б відповідали сучасним вимогам до підготовки висококваліфікованих користувачів комп’ютерів.

Учні навчаються аналізувати навчальну роботу, визначати її особливості, вишукують найбільш прості та ефективні способи вирішення поставлених завдань, що формує в них творчість і самостійність. Залучення учнів до праці передбачає активізацію їхньої пізнавальної діяльності, набуття ними навичок роботи з інструктивною документацією та літературою, самостійно й активно вирішувати завдання.

Систематичність та міцність засвоєння знань, умінь і навичок багато в чому визначається підбором виробничих робіт з урахуванням реальних вимог виробництва, які включають цілу систему трудових умінь і навичок, що дозволяють керувати персональним комп’ютером і периферійними пристроями.

Методичні матеріали для викладача. Викладач повинен володіти основами педагогічної теорії та практики, бути освіченою, культурною людиною. Значне місце у формуванні його професійної майстерності належить індивідуальній самоосвіті. Кожному викладачу важливо врахувати рівень своєї фахової і психолого-педагогічної підготовки, необхідність оволодіння новими підходами в організації та методиці теоретичного навчання тощо.

Друковані посібники для учнів. Окреме місце в комплексно-методичному забезпеченні займають друковані посібники, тобто підручники, посібники, інструкційна документація.

Особливого значення я надаю розробці й використанню інструктивної документації на уроках теоретичного навчання. Необхідність використання письмового інструктування обумовлена тим, що, з одного боку, все більше зростають вимоги до підготовки висококваліфікованих робітників, а з другої – викладачу не вистачає часу для ефективного керування процесом навчання учнів. Використання письмового інструктування дуже розширює можливість викладача в керуванні процесом навчання.

Ефективність керування навчальним процесом і ступінь самостійності учнів підвищуються також завдяки тому, що письмові інструкції отримує, як правило, кожен учень. Така індивідуалізація дозволяє учневі багатократно звертатися до вказівок в інструкційній карті в будь-який момент роботи.

При розробці інструктивної документації потрібно дотримуватися таких вимог:

  •          відповідність програмі виробничого навчання;
  •          відповідна закінченість кожного документа за змістом;
  •          простота структури;
  •          чіткість, ясність, дохідливість, технічна грамотність формулювань інструктивних вказівок;
  •          поєднання словесних і наочних (графічних) рекомендацій; графічна частина документів письмового інструктування (малюнки, фотокартки, таблиці, графіки) повинна обов’язково нести інструктивне навантаження;
  •          об’єм кожного документа повинен забезпечувати можливість використання письмових інструкцій безпосередньо на робочому місці учня.

У комплексно-методичному забезпеченні не останню роль відіграють картки-завдання до виконання практичних робіт. В залежності від мети й періоду навчання картки-завдання можуть бути різних типів.

У вигляді карток-завдань даються письмові інструкції для виконання вправ за комп’ютером. У них розкривається послідовність вправ, задаються необхідні параметри, яких треба досягти, вказуються ознаки правильного виконання дій, з якими учні порівнюють результати своїх дій.

Головним при розробці карток-завдань є: перехід від простого до складного (учень спочатку виконує найлегшу операцію, а в іншому кінці картки подається завдання на творчу самостійність).

При створенні карток-завдань особливу увагу треба приділяти їх оформленню, яке має бути не надто яскравим, але привертати увагу учнів саме до виконання завдання.

Наочні й технічні засоби навчання. Використання на уроках теоретичного навчання сучасних наочних і технічних засобів навчання є важливим фактором вдосконалення процесу навчання і виховання учнів.

Понад 2400 років тому Конфуцій сказав: “Те, що я чую, – я забуваю. Те, що бачу, – я пам’ятаю. Те, що я роблю, – я розумію”. Великий педагог Я.А. Коменський теж наголошував на значущості наочності. Якщо тільки учень чує, бачить і сам виконує, він не тільки свідомо може засвоїти матеріал, а полісенсорно.

Під наочними і технічними засобами навчання  розуміється сукупність технічних пристроїв, які використовуються в навчальному процесі для підвищення його ефективності.

Наочні й технічні засоби навчання – це не тільки комп’ютер, кодоскоп, але й клавіатурні тренажери, й  навчальні компакт-диски, в яких подані основні навчальні моменти щодо роботи з окремими прикладними програмами (простір диску поділений на уроки, в кінці  яких комп’ютер виставляє оцінку); плакати, які виготовляють самі учні в процесі розробки екзаменаційних робіт; фотокартки; розроблені тестові програми, в яких викладач може перевірити знання учнів по кожної теми (причому оцінка виставляється комп’ютером).

У програмі Power Point розробляються презентації до уроків, в яких ґрунтовно й точно даються інструкції по виконанню певних практичних завдань. Це дозволяє учням самостійно ознайомитися з необхідними діями для виконання завдання й занотувати в робочий зошит деяку інформацію.

 

3.2.Організація і методика проведення уроків

Практичний компонент підготовки майбутніх кваліфікованих робітників є обов'язковим і головним елементом навчання у професійно-технічному училищі: на нього відводиться значна частина загального часу.

На уроках теоретичного навчання основними компонентами підготовки робітників є практичні уміння і навички.

Педагогічна діяльність – це особливий, багатогранний і багатоплановий вид діяльності, пов'язаний з навчанням та вихованням.

Теоретичне навчання відбувається паралельно з виробничим навчання. Це забезпечує учням більш усвідомлене оволодіння практичними уміннями та навичками. Учні при цьому не тільки оволодівають основами професійної майстерності, а й одночасно беруть участь у продуктивній праці, виступають певною мірою як творці матеріальних цінностей.

 

Відомо, що основними показниками, які визначають рівень професійної майстерності робітників, є:

  • якість виконання робіт;
  • забезпечення у процесі праці відповідних технічних вимог;
  • отримання від праці сталих позитивних результатів;
  • забезпечення необхідної продуктивності праці;
  • прагнення до засвоєння високопродуктивної техніки й технології, прогресивних форм організації праці;
  • виробнича самостійність: уміння вибрати найбільш раціональні методи виконання робіт самостійно розібратися у виробничих обставинах;
  • уміння виконувати раціональний самоконтроль ходу і наслідків роботи;
  • культура праці: навички планування діяльності, забезпечення технологічної дисципліни на кожному робочому місці, дотримання правил техніки безпеки тощо.

При теоретичному навчанні уміння – це здатність учнів виконувати відповідні дії у визначених умовах. Уміння виконувати будь-які дії з'являється тільки тоді, коли сформується вміння виконувати рухові елементи, завдяки яким виконується та чи інша дія. Ці елементи називаються простими рухами.

Навичка – це вміння, доведене до автоматизму, але виконуване під контролем розуму. Навичка – це створений динамічний стереотип рухів.

Викладач на кожен урок повинен мати план-конспект уроку з послідовністю викладання нового матеріалу.

План-конспект є основним документом викладача, де у послідовній формі викладено процес уроку.

Важливий елемент розвивального навчання, а саме розвитку швидкості та якості друкування учнів використовуються тренажери.

Під тренажерами у навчанні розуміється такий засіб навчання, який дозволяє штучно створювати сприятливі умови для цілеспрямованого формування умінь і навичок.

Цими сприятливими умовами є:

  • можливість безперервного контролю й самоконтролю за виконанням трудових дій;
  • можливість відокремлення окремих робочих прийомів та організація їх систематичного повторення;
  • виключення можливостей виникнення нещасних випадків;
  • можливість імітування всіх виробничих операцій.

Навчальний процес з використанням тренажерів може існувати у двох режимах: навчальному й режимі контролю.

У режимі навчання тренажер повинен мати такі можливості:

  • працювати в нормальному режимі;
  • моделювати можливі відхилення від експлуатаційних параметрів;
  • контролювати на всіх етапах правильні та помилкові дії учнів;
  • регламентувати час на усунення технічних неполадок або невиконання інших навчальних операцій;
  • надійно блокувати помилкові дії учнів.

Основними позитивними якостями їх є: можливість роботи в режимі діалогу з тими, хто навчається; можливість представлення на екрані графічної інформації, а також показ предметів, які рухаються; можливість кольорового пред'явлення навчальної інформації; можливість накопичення та зберігання інформації у пам'яті ЕОМ; можливість її швидкої зміни та інші.

Тренажери на базі ЕОМ дозволяють максимально наблизити умови навчання до умов реальної дійсності й тому в найбільшій мірі забезпечують виконання психолого-педагогічних вимог до процесу навчання. Ці тренажери дозволяють використовувати найбільш раціональні методи навчання, переходити від вирішення найпростіших завдань до прийняття рішень у проблемних ситуаціях.

Під час навчання учнів використовується клавіатурний тренажер Key, за допомогою якого учні вивчають клавіатуру персонального комп’ютера, розвивають швидкість друкування, використовуючи чотири рівні складностей.

У програмі Power Point у співпраці з учнями розробляються презентації з окремих тем, в яких  ґрунтовно і точно даються інструкції щодо виконання певних практичних завдань.

У навчанні в системі професійної освіти використовується різна технологічна документація.

 

Навчальна технологічна документація має багато суттєвих переваг. По-перше, вона містить усю необхідну інформацію у стислому вигляді. По-друге, технологічні карти постійно знаходиться на робочому місці того, хто навчається, і можна постійно до них звертатися. По-третє, письмові інструкції створюють добрі умови для стандартизації викладання технічної інформації. По-четверте, інструкцію отримує кожен учень, що створює можливість дотримання індивідуальних темпів навчання.

Широко практикується використання інструкційних карток. Викладач пояснює новий матеріал за темою уроку, а учні можуть відслідковувати сам процес або призначення кнопок за допомогою інструкційної картки.

Слово «тест» має англійське походження й означає в перекладі: випробування, проба, перевірка. Тест на успішність – це сукупність завдань, які орієнтовані на вимірювання рівня засвоєння певних навчальних аспектів.  Майже в усіх навчальних закладах використовують тести. Навчаючись у Хмельницькому національному університеті я на власному досвіді переконалась у доступності і потрібності тестуючої програми.

Характерними особливостями тестів є:

1) відносна короткочасність їх виконання;

2) однозначність і стислість відповідей;

3) можливість кількісної оцінки всіх відповідей;

4) можливість математично-статистичної обробки результатів тестування.

Тестові завдання використовуються як після завершення теми, так і по закінченні уроку, для повторення чи закріплення знань..

Для повторення та закріплення навчального матеріалу за темою уроку можуть використовуватись і використовуються письмові картки-опитувальники, письмові картки-тести, кросворди. Може використовуватись фронтальне опитування учнів у комбінації з практичним опитуванням.

Для виконання практичної роботи кожен учень  отримує індивідуальну картку-завдання, в якій обов’язково враховується послідовність виконання вправ від простих до складних з метою відпрацювання трудових прийомів.


3.3. Використання електронних посібників

Електронний підручник по темі: «ОБРОБКА ТАБЛИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЗАСОБАМИ ПРОГРАМИ  МS EXCEL», який дозволить учневі здійснити самостійну підготовку та повторення матеріалу до уроку. При відсутності його на уроці переглянути та самостійно вивчити пройдений теоретичний матеріал, для кращого засвоєння теоретичного матеріалу переглянути презентацію по кожній з тем програми, пройти тести та відразу ж побачити свій рівень знать і виконати практичне завдання.

Після завершення вивчення теми електронні таблиці Еxcel учні повинні знати: правила створення робочих таблиць. Головне меню електронних таблиць, елементи таблиці, її редагування та форматування, особливості роботи з формулами, функціями, списками, діаграмами в документі.

Повинні вміти: створювати, заповнювати, форматувати таблиці, вести розрахунки в електронних таблицях “EXCEL”, складати звіти, баланси, калькуляцію. Повинні вміти проводити аналіз та сортування інформації.

 

Електронний підручник з предмету: "ОСНОВИ ТЕХНІЧНОГО РЕДАГУВАННЯ І ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ ".

Електронний підручник допоможе учневі, при відсутності його на уроці, переглянути та самостійно вивчити пройдений теоретичний матеріал, для кращого засвоєння теоретичного матеріалу переглянути презентацію по кожній з тем програми, здійснити самоперевірку за допомогою контрольних запитань та пройти тести, відразу ж побачити свій рівень знать і виконати практичне завдання.

До складу електронного підручника входять:

  • курс лекцій з предмету;
  • питання для самостійного контролю знань;
  • презентації;
  • практичні роботи;
  • система тестування знань;
  • комплексні практичні завдання.

Вивчивши матеріал електронного підручника учні:

  • ознайомляться з основними  поняттями видавничих систем;
  • розглянуть основні поняття видавничих систем;
  • вивчать види і характеристики шрифтів;
  • навчаться використовувати технології видавничих систем;
  • ознайомляться з основами друкарської справи;
  • ознайомляться з основами роботи в MS Publisher;
  • навчаться працювати в MS Publisher;

 освоять основи макетування друкарських видань;

  розглянуть процес створення і форматування публікації;

  • ознайомляться з основами роботи в Page Maker;
  • навчаться працювати в Page Maker.

Своїми напрацюваннями я ділюсь з учнями, колегами,  розмістила матеріал теми уроку «Створення та форматування нового матеріалу в редакторі Page Maker» в учительському журналі On-line.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Більш детальну інформацію можна переглянути на персональному сайті http://tanyakorzhan.ucoz.ru

 


ВИСНОВКИ

Підсумовуючи сказане, можна зробити вис­новок, що викладений вище підхід до викорис­тання методик розвивального навчання у проце­сі вивчення будь-якого предмета, а саме Основ технічного редагування та оформлення тексту - особливо, до звітності про набуті знання уч­нями, є перевагою програми, що ставить за мету розвиток особистості здібного учня, зацікавле­ності в результатах навчання працездатного уч­ня, залучення до роботи небайдужого учня.

Стосунки, що складаються між учнями, які хочуть дізнатися щось нове, і педагогами, які можуть і знають, як це зробити, мабуть, і є тим найдорогоціннішим здобутком у нашій роботі.


ЛІТЕРАТУРА

  1.   Абрамян В.Ц. Театральна педагогіка. – К.: Лібра. – 1996. – 224 с.
  2.   Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогіка. Учебник для вузов. – СПб.: Изд-во „Питер”, 2000. – 304 с.
  3.   Волкова Н.П., Педагогіка, Посібник, Київ, „Академія”, 2001.
  4.   Збірник наукових праць. – Міністерство освіти України. ТУП ГПФ. Хмельницький, 2003.
  5.   Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учебник для вузов. Изд. второе доп. испр. и перераб. – М.: Логос, 2003. – 384 с.
  6.   Педагогічна майстерність: Підручник/ І.А.Зязюн та ін. – К.: Вища школа, 1997. – 249 с.
  7.   Питюков В.Ю. Основы педагогической технологи: Учебно-методическое пособие. –  М.: Ассоциация  авторов  и  издателей ”Тамдем”, „Роспедагенство”, 1997. – 176 с.
  8.   Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии: учеб. пособие, 2-е изд., дополн. и перераб., под общей ред. д-ра психол. наук Крылова А.А., канд. психол. наук С.А. Маничева. – СПб.: Питер, 2003, - 560 с.: ил. – Серия “Практикум по психологии”.
  9.   Практическая психология для преподавателей. – М.: Информационно-издательский дом “Фиминъ”, 1997. – 328 с.
  10. Практическая психология образования. /Под ред. И.В.Дубровиной: Учеб. для ст. высш. и ср. спец. учеб. заведений. – М.: ТЦ ”Сфера”, 2000. – 528 с.
  11. Практическая психология. Учебник /Под ред. д-ра психол. наук, проф.,  акад. БПА М.К.Тутушкиной, 2-е изд., перероб., доп. Санкт-Петербург, изд. „Дидактика-Плюс”, 1998. – 336 с.
  12. Щербань М.П. Прикладна педагогіка. Навч.-метод. посіб. – К.: Вища школа, 2002. – 215 с.

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ


План-конспект № 36-37

Тема: Створення документів за допомогою текстового процесора.

Тема уроку: Робота з графічними об’єктами. Взаємне розміщення тексту і графіки. Створення та редагування математичних виразів

Мета уроку: Ознайомити учнів правилам роботи з малюнками у Word. Розвивати логічне мислення.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Оснащення уроку: ПК, картки.

ХІД УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Вітаюся з учнями, відмічаю відсутніх, перевіряю готовність учнів до уроку.

  1. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО МАТЕРІАЛУ

Давайте пригадаємо матеріал попереднього уроку. Прошу вас дати мені відповіді на такі запитання:

  • яким чином Word дозволяє створити таблицю?
  • як пересуватися від комірки до комірки при заповненні таблиці?
  • у чому полягає форматування таблиці?
  • як виконується виділення у таблиці?
  • які кнопки знаходяться на вкладці Макет?
  • як встановити стовпчик у таблицю?

 

  1. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
  2. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План:

  1. Створення графічних об’єктів.
  2. Вставлення надписів.
  3. Форматування графічних об’єктів.
  4. Створення та редагування математичних виразів

 

1. Створення графічних об’єктів

Вставка рисунків

В таких документах, як брошура, бюлетені, рекламні листки, малюнки використовуються для передачі ідей і загального настрою. Додайте в нього графічний об’єкт і цей документ стане кращим, цікавим.

Щоб вставити рисунок потрібно:

  1. Розташувати курсор в тому місці документу, де потрібно встановити малюнок;
  2. Виконати команду Вставлення/Зображення/Рисунок.

 

 

  1. Відкриється вікно, в якому потрібно пройти шлях до папки з графічними зображеннями C:\Program Files\Microsoft Office\ClipArt\PUB60COR.
  2. Виділити малюнок і натиснути кнопку Вставити.

 

Вставлення графіки

Щоб вставити графіку потрібно:

  1.  Виконати команду Вставлення/Зображення/Графіка.
  2. В області задач в полі Шукати ввести ключове слово для пошуку і натиснути кнопку Почати.
  3.  Якщо натиснути на кнопку Упорядкувати кліпи, з’явиться вікно, в якому в дереві папок вибрати папку Колекція Microsoft Office.
  4. У відкрившомуся дереві вибрати категорію графіки, сам малюнок і з контекстного меню вибрати команду Копіювати.
  5. Згорнути вікно, перейти на робочу область вікна і виконати команду Вставити  з контекстного меню.

Вставлення фігури

Щоб вставити геометричну фігуру потрібно:

  1. Виконати команду Вставлення/Зображення/Фігури.
  2. У відкрившомуся підменю вибрати одну з категорій:
    1. Лінії.
    2. Основні фігури.
    3. Фігурні стрілки.
    4. Блок-схеми.
    5. Виноски.
    6. Зірки та стрічки.
  3. Вибравши фігуру, потрібно її намалювати, провівши курсором по діагоналі в робочій частині вікна.

 

2. Вставлення надписів

Вставлення графічного надпису

Щоб вставити графічний надпис потрібно:

  1. Виконати команду Вставлення/Текст/Напис.
  2. Вибрати із запропонованого підменю потрібний надпис і клацнути по ньому.

 

  1. Якщо надпис потрібно намалювати самому – команда  Намалювати напис.

Вставлення об’єкту Word Art

Щоб вставити об’єкт Word Art потрібно:

  1. Виконати команду Вставлення/Текст/Word Art.
  2. Вибрати в підменю варіант об’єкту.
  3. У вікні вписати текст надпису і натиснути ОК.

 

 

3.  Форматування графічного об’єкту

Для форматування рисунка, його потрібно виділити. Рисунок стане обмеженим маркерами.

Щоб змінити розміри графічного об’єкту потрібно:

  1. Виділити об’єкт.
  2. Встановити вказівник миші на один з маркерів, з’явиться двонаправлена стрілка.
  3. Щоб пропорційно збільшити (або зменшити) розміри малюнка, необхідно встановити вказівник миші на кутовий маркер, натиснути і не відпускаючи перетягти маркер, натиснути і не відпускаючи перетягти маркер від центру (або до центру) і відпустити.

Щоб перемістити графічний об’єкт, потрібно:

  1.                                                                                         Виділити об’єкт;
  2.                                                                                         Встановити вказівник миші на ньому, натиснути і не відпускаючи кнопку миші, перетягнути об’єкт на потрібне місце і відпустити кнопку.

Копіювання об’єкту відбувається аналогічно, як і текст.

Щоб обернути об’єкт  потрібно дочекатися появи зеленого маркера і повернути його проти або за годинниковою стрілкою.

 

Для форматування рисунка використовується додаткова вкладка ФОРМАТ:

Вона має такі групи кнопок:

1.                                     Змінити:

а. Яскравість.                        б. Контрастність.                        в. Перефарбувати.

 

 

 

 

 

 

 

 

г. Стискання рисунків.                                д. Скидання параметрів рисунка.

2. Тіньові ефекти.

а. Різні види тінів.   

б. Оберт параметрів тіні.

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Межі.

а. Межа рисунка.           б. Штрихи – різні типи ліній.    в. Товщина – різні види товщин ліній.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Упорядкування.

а. Розташування.   б. На передній план. в. На задній план.  г. Обтікання текстом.

 

 

 

 

 

д. Вирівняти.                     е. Згрупувати.            ж. Обернути.

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Розмір.

а. Обтинання.

б. Висота.

в. Ширина.

 

Виконавши команду Формат рисунка з контекстного меню на малюнку відкриється вікно для форматування рисунка з такими вкладинками:

  1. Кольори та тіні – встановлюється колір заливки, заливка лінії, вид стрілки.
  2. Розмір – встановлюються розміри  малюнка.
    1. Прапорець Зберегти пропорції – для збереження вихідного співвідношення між висотою і шириною.
    2. Прапорець „Відносно вихідного розміру” - автоматичний підрахунок масштабу малюнка на основі його вихідного розміру.
  3. Розташування – сумісне розташування тексту і рисунка.
  4. Рисунок – настройка контрастності, яскравості, підложка.

 

Форматування зображення

Для форматування зображення команди на вкладці ФОРМАТ зміняться:

  1. Настроювання – аналогічне при форматуванні рисунка.
  2. Стилі рисунків.
    1. Форма рисунка – якою геометричною фігурою він буде відображений.
    2. Межа рисунка – вибір кольорів, товщини і типу лінії.
    3. Ефекти для рисунків – заготовка, тінь, відбиття, світіння, згладжування, рельєф, об’ємне обертання.

 

  1. Упорядкування - аналогічне при форматуванні рисунка.
  2. Розмір - аналогічне при форматуванні рисунка.

 

Виконавши команду Формат рисунка з контекстного меню на графічному об’єкті, з’явиться вікно з такими вкладинками:

  1. Заливка – різні типи заливок (суцільна, градієнтна, рисунок або текстура).
  2. Колір ліній – різні типи оформлення заливок ліній.
  3. Тип ліній – різні типи ліній і їх товщин.
  4. Формат об’ємної фігури.
  5. Об’ємне обертання – параметри об’єму по трьом вісям.
  6. Рисунок – перефарбування, яскравість, контрастність.

 

 

 

 

Форматування об’єкту Word Art

При виділенні даного об’єкту з’явиться вкладка ФОРМАТ:

Вкладка має такі категорії кнопок:

  1. Текст.
    1. Змінити текст - можна змінити зміст тексту Word Art.
    2. Інтервал - встановлює інтервал між символами об’єкту.
    3. Однакова висота - вирівнює прописні і рядкові літери по висоті (як перемикач).
    4. Вертикальний текст - повертає текст вертикально і навпаки – горизонтально (кнопка працює як перемикач).
    5. Вирівнювання - пропонує варіанти вирівнювання,   тільки для об’єктів Word Art.
  2. Стилі Word Art.
    1. Різні стилі.
    2. Заливка фігури – зміна кольору заливки об’єкту.
    3. Контур фігури – зміна кольору абрису фігури.
    4. Змінити фігуру - для тексту вибрати дугову, хвилясту, прямокутникові, тощо, форму.
  3. Тіньові ефекти.
  4. Об’ємні ефекти.
  5. Упорядкування.
  6. Розмір.

Форматування фігури, надпису

  1. Текст .
    1. Накреслити напис.
    2. Направлення тексту.
    3. Установити зв'язок.
    4. Скасувати зв'язок.
  2. Стилі написів – аналогічна як і для  будь-якого графічного об’єкту.
  3. Всі інші команди аналогічні як і для форматування рисунка.

 

  1. Створення та редагування математичних виразів

 

 

 

 

 

 

Рядок Формула групи Сервіс дозволить користувачеві створити нову формулу або вибрати вже наявну формулу з колекції.

 

Група Символи містить основні математичні символи, грецькі літери, оператори, на малюнку розкрита рядок Основні математичні символи.

 

Група Структури містить шаблони Дріб, Індекс, Радикал

 

 

  1. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Показую на ПК  створення таблиць, їх редагування, форматування і учням задаю питання:

  1. Яка панель інструментів у Word призначена для створення автофігур?
  2. Як намалювати коло, квадрат, криву?
  3. Як повернути об'єкт на 180?
  4. Як масштабувати об'єкт (змінювати розмір), зберігаючи його пропорції?
  5. У чому полягає операція групування і розгрупування?
  6. Як створити фігурний текст WordArt?
  7. Як виконати вставку малюнка у документ?

 

  1. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ І ПОВІДОМЛЕННЯ Д/З

На сьогоднішньому уроці ми розглянули етапи створення малюнків, формул, надписів, об’єктів, їх редагування, форматування.

Д/З – конспект.

 

 

doc
Додано
11 листопада 2019
Переглядів
403
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку