Методична розробка уроку на тему: Франція. Ш. Бодлер – пізній романтик і зачинатель модернізму. Збірка «Квіти зла». Образи, символи, особливості поетичн

Комунальний заклад «Бериславський медичний коледж»

Херсонської обласної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка уроку на тему:

Франція. Ш. Бодлер – пізній романтик                           і зачинатель модернізму. Збірка «Квіти зла». Образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш. Бодлера. 

 

 

 

Спеціаліст вищої категорії,

викладач-методист – С.М.Гаврилова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:  Модернізм як літературно-мистецький напрям кінця                                  XIX – початку XX ст. Течії раннього модернізму: символізм, імпресіонізм, неоромантизм. Теоретичні засади й художні відкриття поезії французького символізму.

Франція. Ш. Бодлер – пізній романтик і зачинатель модернізму. Збірка «Квіти зла» (загальна характеристика). Образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш. Бодлера. 

  

 

Тип уроку:  засвоєння нових знань, умінь та навичок

 

К-ть:    2

 

Дидактичні цілі:

навчальні:  допомогти студентам усвідомити такі поняття як «символ»                     та «сугестія»; ознайомити з літературною течією – символізм                                      та непересічною постатю Шарля Бодлера;                

розвиваючі: розвивати навички виразного читання, критичного мислення, художнього аналізу поезій;                           

виховні:  прищеплювати студентам інтерес до поезії, виховувати любов                  до мистецтва слова.                                                       

 

Обладнання: слайд-презентація: «Духовний батько» декадансу».

 

Хід заняття.

І.  Організаційний момент.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань студентів.

1. Фронтальне опитування.

Питання

- Що означає термін «декаданс»? Хто уперше використав цей термін?

- Визначте філософію декадансу?

- Хто поклав початок «Поетичній революції» в Західній Європі та США?

- Що таке «естетизм»? Визначте характерні риси творчості «парнасців».

- Яке вчення вплинуло на творчість Вітмена?

- Автором якої єдиної книги є Вітмен?

- Визначте ідею збірки «Листя трави».

- Розкрийте значення творчості Вітмена для розвитку американської                          та світової поезії.

- Що таке «модернізм»?

- Які літературно-мистецькі течії належать до раннього модернізму?

- Де намагалися віднайти Красу поети-символісти?

 

2. Вирішування тестових завдань.

ІІІ. Оголошення теми та мети заняття, мотивація навчальної діяльності

І сьогодні ми познайомимся з яскравою епохою в поезії другої половини           ХІХ ст. – французький символізм, «духовним батьком» якого став Шарль Бодлер. Спробуємо зрозуміти, чому похмурий співець спліну, життя                                        та творчість якого припали на часи декадансу, залишається актуальним                         і сьогодні.

Отже, тема нашого уроку: Ш. Бодлер – пізній романтик і зачинатель модернізму. Збірка «Квіти зла» (загальна характеристика). Образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш. Бодлера.

 

ІV. Основна частина.

1. Укладання термінологічного словника

«Прокляті поети» – знедолені, невизнані поети, які страждали вродженим пороком: сумнівами в сенсі життя.

Сплін – хворобливий душевний стан, породжений дійсністю: зло, нудьга, байдужість, зневіра, розчарування, відсутність цілі земного існування, духовна ницість.

Сугестія – психологічний вплив на свідомість людини (навіювання).

 

2. Вступне слово викладача

Як літературна течія символізм сформувався у французькій поезії                                         в 70-80-тих рр. ХІХ ст.. Термін «символізм» належить французькому поету Жану Мореасу, який стверджував: «…поет-символіст повинен описувати                 не об’єкт, а свої враження й почуття від нього».

Для символістів поет – Бог, адже він приречений бачити більше,                            ніж звичайна  людина. Розглядаючи поезію як магію, основою віршування поети-символісти обрали сугестію. Мову сугестії склали:

- символи;

- містициз;

- міфотворчість;

- метафоричність (колір або аромат звуків, явищ, думок).

 

3. Творчий проект студентів «Джерело творчості Шарля Бодлера»

Проблемне питання: ознайомившись з біографією Шарля Бодлера, визначте, що стало джерелом творчості поета-символіста?

 

Саме Шарль Бодлер, порушник старої доброї моралі, відкрив галерею «проклятих поетів» (Шарль Бодлер, Поль Верлен, Артюр Рембо, Стефан Малларме, Вільє де Ліль-Адан, Марселіна Деборд-Вальмор, Тристан Корбьєр). «Яка пустота навколо мене! Яка чорнота! Які духовні сутінки і який страх перед майбутнім!», — подібні фрази зустрічаються мало                                  не в кожному листі Бодлера.             

Єдиним способом для Бодлера уникнути вульгарності світу було – сховатися у світі мрій та фантазій. «Здоровий глузд говорить нам, що все земне мало реально і що справжня реальність речей розкривається тільки                 в мріях», – писав Бодлер.

Фантазії Бодлера пояснювалися регулярним вживанням опіуму. Шафрано-опійна настоянка, прописана йому від болю, викликаного прогресуючим сифілісом, розм'якшувала мозок і руйнівно діяла на організм, але допомагала творчості. «Лише сягаючи найглибших прірв падіння,... уява запалює світоч найвищих ідеалів», — стверджував Бодлер. Поет навіть написав три великі твори про свій психологічний досвід, що склали збірку під загальною назвою «Штучний рай». І все ж таки, усвідомлюючи свою причетність до пороку, Бодлер неймовірно страждав.

Не треба бути досвідченим психологом, щоб поставити поетові діагноз – сплін. Поет сам собі ставив цей діагноз. Російський поєт-символист                              К. Бальмонт писав про Бодлера:

Как страшно-радостный и близкий мне пример,

ты всё мне чудишься, о царственный Бодлер,

любовник ужасов, обрывов и химер!

Ты, павший в пропасть, жаждавший вершин,

ты, видевший лазурь сквозь тяжкий жёлтый сплин,

ты, между варваров заложник-властелин!

Бальмонт

Основи людської особистості закладаються в дитячі та юнацькі роки,                              що визначає подальше формування психології й світосприйняття. На Шарля Бодлера глибоке враження справила сімейна драма. До того ж, за власним визнанням Бодлера, багато хто з його предків відрізнялися «жахливими пристрастями». Отже, можливо, Бодлер вже у своїй крові носив задатки тієї страшної хвороби, яка передчасно звела його в могилу й наклала гіркий відбиток на його талант і характер.

 

Шарль П’єр Бодлер народився 9 квітня 1821 року в Парижі в сім’ї сенатора. Франсуа Бодлер був художником. Він прищепив сину любов                      до мистецтва та подарував войовниче прізвище («Бодлер» – двосічний                       ніж, тобто небезпечний в двох протилежних направленнях).

Я – нож, проливший кровь — и рана,

удар в лицо — и боль щеки,

орудье пытки, тел куски,

я – жертвы стон – и смех тирана!

Отвергнут всеми навсегда,

Я стал души своей вампиром,

Всегда смеясь над целым миром,

Не улыбаясь никогда!

Бодлер «Самобичевание»

Коли Шарлю ще не було 6-ти років, його батько, який був на 34 роки старший за свою дружину, помер. Після смерті батька Шарль                               був приречений на самотність навіть у колі близьких людей.

Через рік вдова вийшла заміж за генерала Жана Опіка. Друге заміжжя матері хлопчик сприйняв як зраду. Все це болісно вплинула на душу Шарля                          і визначило формування його безрадісного і навіть трагічного світосприйняття.

У 1832 році сім’я переїхала в Ліон. Як і будь-яке буржуазне сімейство, сім'я Шарля хотіла для нього кар'єри гідної та прибутковою. Вітчим пропонував вибрати між дипломатією і армією, мати мріяла бачити сина                    в чині аташе посольства. За наполяганням вітчима Бодлер навчався                               у закритому колежі у Ліоні, потім – у Паризькому коледжі Святого Людовіка, з останнього Бодлер був з ганьбою виключений за погану успішність.

Студентські роки Шарля Бодлера пройшли у Латинському кварталі,                                    де він наробив боргів та призвичаївся до наркотиків.

В 1839 році Шарль шокував своїх рідних заявою, що хоче присвятити себе літературі. Почалась глуха сімейна боротьба. Це з її приводу Бодлером було написано повне гіркоти «Благословіння».

(Читання уривка)

Вже в ці роки Шарль шукав натхнення у стражданнях, тому волів спати з дешевими повіями. Казав, що робить це, щоб заразитися хворобою,                                  яка б призвела його до згасання. Урешті-решт в борделі від відомої на весь Париж повії Сари він підхопив сифіліс, який почав руйнівну роботу,                                   і в 46 років  звів поета в могилу. Бодлер навіть  «оспівав» хвору дівку повію             в своїх «Квітах зла».

В 1841 році на сімейній раді вирішили вивезти Шарля з Парижу. Приятель вітчима, капітан, погодився взяти юнака до себе на корабель,                    що вирушав до Індії. Юнака мали доправити на о.Бурбон, виклопотавши                  там йому посаду вчителя.

Одного разу під час цієї подорожі капітан підстрелив альбатроса, який кружляв над кораблем. Птаха витягли на борт. Це був чудовий екземпляр                  з розмахом крил в 12 футів. Матроси, прив'язавши альбатроса за ногу, бавилися з ним. Альбатрос,  підтягуючи свої довгі крила, намагався визволитися. Один з матросів підніс до дзьоба птаха запалену люльку. Шарль накинувся на матроса і став бити його кулаками й ногами, поки капітан не розтягнув їх. А птаха добили, і кок приготував з нього паштет. Подія ця справила на Бодлера настільки сильне враження,                                    що він присвятив їй одне з найкращих своїх віршів — «Альбатрос».

Пошкоджений штормом корабель дібрався до о-ву Маврикій,                                       і там Бодлер переконав капітана відправити його назад до Франції.

Після повернення до Парижу у 1842 році Шарль вступив в право успадкування і почав швидко і бездумно витрачати батьківські гроші.                          

Саме в 40-ві роки Бодлер поринув у літературний світ столиці, вважаючи поезію своїм основним покликанням. Водночас Бодлер вивчав живопис.

Усвідомлюючи себе «новим романтиком», Бодлер писав: «Романтизм – це найповніше, найсучасніше вираження прекрасного». Тропічна природа                   і мандрівка океанами вилилася в романтичних поезіях юного поета «Краєвид», «Запрошення на подорож», «До дами-креолка».

(Читання поезії «До дами-креолки»)

Популярність в ці роки Бодлеру принесла присвячена живопису стаття «Салон 1845 р.», в якій була дана висока оцінка сповненій свободолюбства творчості Ежена Делакруа. Шарль став одним з головних літературних                                  і художніх критиків свого часу. У світі французьких художників дотепер прийнято вважати, що Франція не мала художнього критика, рівного Бодлеру.

В 40-ві роки починається і перекладацька діяльність Бодлера. Майже                  17 років життя він присвятив перекладу на французьку мову творів американського письменника, якого вважав своїм духовним братом – Едгара По.

Бодлерові подобалося шокувати паризьке товариство своїми витівками.                    Він розгулював вулицями то в оксамитовому камзолі, то в чорному фраку                            з циліндром, то у простій сорочці паризького робітника. Щоб привернути                 до себе увагу, якось навіть пофарбував волосся в зелений колір; поширював чутки, що він гомосексуаліст. Епатуючи Париж, Шарль продовжував афішувати свою пристрасть до брудних і потворних жінок.

Такою жінкою стала Жанна Дюваль, яка подарувала Бодлеру «пекельне» кохання. Вона народилася на острові Гаїті. У пошуках кращого життя приїхала до Парижа, влаштувалася статисткою в дешевий театр.

Темпераментна мулатка, яку Бодлер назвав «чорною Венерою», з карими очима й розкішним кучерявим волоссям любила гучні гулянки й міняла коханців. Та Бодлера зовсім не цікавило її особисте життя. Його приваблювала екзотична зовнішність Жанни та зневага, з якою вона ставилася до чоловіків.

Їхній зв'язок тривав 20 років. Дюваль вимагала від Бодлера грошей                           і коштовних подарунків, не ховаючи своїх любовних походеньок.                                    Та ця дияволка надихала поета на божественні рядки.

(Перегляд відеоролика «Пісня після полудня»)

Вже в 24 роки Бодлер вперше спробував накласти на себе руки. Написавши листа, він пояснив причини свого рішення: «Я вбиваю себе, тому що... втомився і засипати, і прокидатися, втомився безмірно.                                      Я йду з життя, тому що я нікому не потрібен і небезпечний для самого себе». Написавши заповіт, в якому залишав все своє майно Жанні, Бодлер завдав собі удар ножем в груди. Рана виявилася неглибокою, він вижив.                        Не здійснивши самогубство, Бодлер просто розтягнув його в часі, перетворивши в 20-річний процес повільного саморуйнування.

 

Приблизна відповідь на проблемне питання

Джерелом творчості Бодлера стало страждання його буття. Поет став першопрохідником модерністського мистецтва, коли не огидно ніяке неподобство, коли віра межує з богохульством.

 

4. Міні-лекція і складання опорного конспекту

Проблемне питання: в чому полягає протиріччя Шарля Бодлера?

 

Літературну долю Бодлера визначила його єдина поетична збірка «Квіти зла» (1857 р.) – підсумок більш ніж 15-річної роботи.

Символічна назва збірки «Квіти зла» підкреслила головну думку автора – привабливість зла для сучасної людини.

Тема збірки: пошук ідеалу у світі зла.

Ідея збірки: трагічна несумісність дійсності та ідеалу.

Композиція збірки: Бодлер наголошував, що «Квіти зла» – це цілісний твір, який потрібно читати у порядку, який він визначив.

- Збірка починається віршованою Передмовою – «До читача».

Наслідуючи Данте, Шарль Бодлер перелічує смертні гріхи та називає хворобу, яка, на його думку, веде людство до духовної загибелі.

(Читання Передмови «До читача»)

- А далі, подібно до Данте, Бодлер проходить крізь «Лімби» (перші верхні кола пекла).

6 циклів:

• * «Сплін та ідеал».
• * «Паризькі картини».
• * «Вино».
• * «Квіти зла».
• * «Бунт».
• * «Смерть».
• «Квіти зла» є свого роду мандрівкою ліричного героя в пошуках Ідеалу               та Краси. Та цей пошук йде в напрямку, прямо протилежному. Світ поезій збірки – це проклятий світ, перевернутий з ніг на голову, породжений хворою уявою, але уявою, осяяною геніальністю: Вельзувул (диявол)                          у Бодлера є символом коханої, воші – символізують совість, а прекрасний Париж виступає у вигляді канав, що кишить щурами.
• З Бодлера почалася абсолютно нова поезія – пізнання добра через                        зло. «Тільки сягаючи найглибших прірв падіння, уява запалює світоч найвищих ідеалів», – стверджував поет.
•  
• Увесь тираж збірки (у 200 сторінок) – 1100 примірників, умить розійшовся. Літературна молодь визнала Бодлера своїм «метром».

Та раптом віршами зацікавилася прокуратура. Бодлера звинуватили                                в аморальності й порушили проти нього кримінальну справу. Обвинувачі назвали поета психічно хворим, біснуватим, а його вірші вульгарними                           й порнографічними.

20 серпня 1857 року в Палаці правосуддя відбувся один з найгучніших процесів XІX ст. Суд присудив вилучити зі збірки 6 віршів. На видавців                          і автора було накладено штраф у розмірі 300 франків.

Заперечуючи обвинувачення, поет заявив: «Про книгу треба судити                        в її цілості, і тоді з неї випливає жорстокий моральний урок».

У 1861 році вийшло друге видання «Квітів зла», розширене 35-ма новими творами. Остаточного свого вигляду «Квіти зла» набули в першому посмертному виданні 1868 року.

 

В останні 10 років життя у поета почали прогресувати симптоми невилікуваного сифілісу: він уже не міг обходитися без наркотиків,                            які підсилювали руйнування організму.

Бодлера все частіше відвідують думки про самогубство. Він старіє, випереджаючи роки: волосся рано сивіє,  обличчя покривається глибокими зморшками. Запалий рот набуває жовчного, саркастичного вираження.                      Очі з-під сивих брів дивляться пронизливо і недобре.

Розв'язка настала 4 лютого 1866 року: під час відвідування собору Сен Лу                            в Намюрі (Бельгія) Бодлер втратив свідомість, впавши прямо на кам'яні сходи. Йому поставили діагноз: правобічний параліч і важка афазія,                              яка пізніше перейшла в повну втрату мови. Тільки через 5 місяців розбитого паралічем поета перевезли в Париж, де йому доведеться помирати ще довгих 14 місяців.

31 серпня 1867 року поета не стало. Його прах похований на кладовищі Монпарнас. В 1892 році неподалік від могили поета був встановлений кенотаф роботи скульптора Жозе де Шармуа: з стели піднімається поясна фігура демона, схиленого над мумією.

 

Приблизна відповідь на проблемне питання

• Бодлера мріяв про прекрасне та знаходив задоволення в потворному, бажав добра – та відступав перед злом.
• Висловлюючись словами російського поета О. Блока, «перебуваючи                         у пеклі, він марив білосніжними вершинами».
•  

5. Художній аналіз сонета «Альбатрос» (дата написання – 1842 рік)

Сонет «Альбатрос» (входить до найбільшого циклу «Сплін та ідеал»).

Тема: місце поета у суспільстві, його стосунки із навколишнім світом.

 

Ця поезія – поєднання романтизму і символізму.

Від романтизму: «двополюсність» вірша, в якому зображено                                      2 протилежні світи:

Перший світ: високе поет (поезія) добро

Другий світ: низьке натовп зло

 

Поезія Бодлера високоінтелектуальна і символічна. Віктор Гюго в одному з листів зробив тонкий комплімент Бодлеру: «Ви маєте рідкісний дар – змусити мислити; дар лише обраних».

Символіка

Альбатрос Небо, блакить, море Палуба корабля, безодня Юрба матросів

Поет Ідеальний світ свободи Реальна дійсність Полон, жорстокість

Люди не можуть просто насолоджуватися одухотвореною красою: красиву квітку треба зірвати, природу підкорити задоволенню власних потреб, а непокірного поета згубити непорозумінням, глузуванням, зробити вигнанцем. Існування митця в цьому світі трагічне, незважаючи на те, що творчість – божественне покликання.

 

ІV. Підсумки уроку

У 2008 році в Парижі вийшла книга Робера Копа «Шарль Бодлер – чорне сонце сучасності», автор якої вважає, що популярність похмурого поета пояснюється гострим відчуттям одряхління сучасної європейської цивілізації. Так само, як і в часи декадансу, які припали на кінець                          XIX-початок XX ст., сучасна Європа відчуває втому від себе самої,                               не має сил для розвитку і поступово згасає. Тому співець спліну – Шарль Бодлер залишається актуальним і сьогодні.

 

V. Домашнє завдання.

1. Вирішування тестових завдань.

2. Уважно погляньте на графічну ілюстрацію художника-експресіоніта Анрі Матісса «Портрет Бодлера». Кажуть, очі – душа людини. Матісс показав                        нам Бодлера вольовим та нескореним. Якими б ви намалювали очі поета,               аби показати його душу?