Методична розробка уроку "Наш край у першій половині ХХ століття"

Тема:  Наш край у першій половині ХХ століття

Мета уроку: Охарактеризувати модернізаційні процеси, що відбувалися на території краю у першій половині ХХ ст.; навчити здобувачів освіти співвідносити основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії; виховувати зацікавленість у вивчені історії рідного краю.

Після цього уроку здобувачі освіти  мають:

знати: історію рідного краю цього періоду, соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Полісся у першій половині ХХ століття;

розуміти: особливості розвитку краю першої половини ХХ століття, тенденції соціально-економічного і політичного життя.

уміти: встановити хронологічну послідовність подій, скласти характеристику історичних діячів цього періоду.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: карта, історичні документи, робочий зошит.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Ознайомити здобувачів освіти  із порядком роботи, пояснити мету та завдання уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Овруч (Збручий, Вручай, Беручій, Вручев, Уручій, Овручов, Овручій, Овруче) стародавнє місто засноване в 946 р., проте на території овруччини виявленні предмети матеріальної культури шести тисячолітньої давності.

  Стародавнє волинське місто Овруч вперше згадується ще до хрещення русі, до 946р. В літописі вперше згадується як древлянське місто, яке було підкорено княгині Ользі. В літопису згадується як місто, де загинув князь Олег в 977р.

     В Іпатіївському літопису згадується як місто, де загинув князь Олег в 977 р. „В лѣто 6485. Поиде Ярополкъ на Олега, брата своего, на Деревьскую землю …. И побѣгъшю же Олегови с вои своими в городъ, рѣкомый Вручий… И вшедъ Ярополкъ в городъ Олеговъ…“

      З 1793 року місто - у складі Російської імперії, 1796 року – повітове місто Ізяславського намісництва, потім Волинської губернії, у складі якої було першим по території і добуванню меду і найвідсталішим з усіх інших питань.

IIІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

    Овруцький район Житомирської області був одним з найбільших в Україні. Його площа – 3,2 тис. кв. км., 65% території займають ліси і болота. Населення -67,7 тис. осіб, населених пунктів – 146. Нині є частиною Коростенського району.

    Він розташований у центрі Полісся, межує з Єльським і Лельчецьким районами Гомельської області Республіки Білорусь; Олевським, Лугинським, Коростенським і Народицьким районами Житомирської області.

    На території району знаходиться частина Поліського природного заповідника площею 7,5 тис.гектарів. Найбільшою річкою є Норинь – притока Ужа. Овруцький район – багатий корисними копалинами. Тут зосереджені родовища: пірофілітових сланців (єдиного на Україні) та кварциту, що має велике значення для забезпечення сировиною (флюсами) потреб металургійної промисловості. В районі найбільша лісистість, і складає вона понад 60 відсотків території.

    Колишній районний центр – м. Овруч – та селище міського типу Першотравневе підпорядковані міській, селищній раді, а 144 села – сільським радам.

       Після другого поділу Польщі в 1793 році східна частина Волині увійшла до складу Російської імперії. За указом імператриці Катерини II на колишніх землях Волинського та північної частини Київського воєводства була створена Ізяславська губернія. У 1795 році Ізяславська губернія була перейменована у Волинську. До кінця XIX століття населення Овруча становило +7393 чоловік. У результаті адміністративно-територіальної реформи 1923 року в межах колишніх губерній замість повітів були створені округи, а замість волостей-район. Був створений Овруцький район у складі Коростенського округу Волинської губернії. У 1925 році губернії були ліквідовані, а в 1930 році скасовувалося і ділення УРСР на округи. У 1930 році був знову створений Коростеньський округ, до якого входив і Овруцький район, вже у складі Київської області. З 1937 року Овруч-районний центр новоствореної Житомирській області.

      На початку ХХ століття, діють шість промислових підприємств, млини, типографія, книжкова лавка, училище міністерства народної освіти, три єврейські молитовні школи, лікарня, єврейська богадільня, католицький костел, синагога, три каплиці.

    Залізниця прийшла в Овруч в 1914 році, з’єднавши його з Шепетівкою і ставши найбільшою станцією Південно-Західної залізниці. В роки визвольних змагань за Овруч точились запеклі бої, зокрема тільки в 1919 році влада в місті мінялась 15 разів. З 1923 року Овруч – районний центр Коростенської округи Київської області, з 1937 року – Житомирської області.

  У роки Української революції 1917–1921 Овруч не раз переходив із рук у руки ворогуючих сторін – військових частин більшовиків, Армії Української Народної Республіки, польських військ, частин Червоної Армії. Овручани в пошуках щастя брали активну участь в усіх трьох революціях початку XX ст. і, особливо, в роки визвольних змагань, коли за владу в повіті боролися прибічники Тимчасового уряду, уряду УНР, Скоропадського, більшовицькі збройні формування, загін капітана-поміщика Суботського, Приїзд царя одного з ад'ютантів гетьмана Скоропадського, озброєні анархістські загони різних "батьків", групи дезертирів, "зелених", які пережива смутні часи в лісових нетрях, грабіжні групи.  Тільки силами кавалерійської дивізії Г.І.Котовського вдалось навести «відносний громадянський порядок».     Перемогли більшовики, і Овруцький повіт (із 7.ІІІ.1923 р. - Овруцький і Словечанський райони) у складі Коростенської округи Київської області (з 1937 р. - новостворена Житомирська область) приступив до мирного життя.

      Розруха, тиф, нічні пограбування на дорогах, відсутність міліціонерів, лікарів, учителів - із цього починали. Та воля селянства, яке отримало-таки безплатну землю, зусилля всього суспільства, "тверді" гроші-червінці зробили свою справу. І починає відроджуватися село, створюються спочатку споживчі, а потому — і виробничі кооперативи. Вже 1929 року з'являється в Коптівщині і перший трактор - "Фордзон". Надії, надії...

    Та керована Сталіним ВКП(б) бере курс на колективізацію. Насиллям. Примусом. Зброєю. І, як результат, - голодомор. Голодною смертю страшно вмирали трударі-селяни з Красилівки, Покалева, Фосні та, врешті, і більшості сіл Овруччини.

    І почали народжуватись колгоспи — найвища форма колективного господарювання без проходження курсу найнижчого. Однак живучими виявились предки древлян і, хоч втратили-таки цікавість до землі, годували і себе, і державу. Уляна Катюшина з Хлуплян разом з дівчатами своєї ланки збирала по 12-14 цнт льоноволокна з 5 га своєї площі, за що удостоїлась першою на Словечанщині ордена Леніна; високі врожаї зернових збирав бригадир з Хайчі Ю.Д. Кистанчук, за що був нагороджений великою срібною медаллю Всесоюзної сільськогосподарської виставки; Кравчук Уляна з Раківщини збирала по 12,22 цнт льононасіння і 8,08 цнт льоноволокна з гектара. Льон саме цієї ланки виставлявся в Москві на всесоюзній сільськогосподарській виставці. Ганна Васянович із Журби вирощувала до 300 цнт картоплі з гектара, а її подруга, доглядачка телят Лизавета Стратович за 1935 р. – 157 телят і була тричі премійована. Таких прикладів сотні.

     Та довелось нашим батькам ще витримати страхіття репресій 1930-х рр..

Єврейська громада

Перші відомості про єврейську громаду датуються 1629 роком. Під час повстання Б. Хмельницького громаду було знищено. Згідно з переписом 1765 року в Овручі була значна єврейська громада, більша частина євреїв стала прихильниками хасидизму. У 1847 році у місті жили 1773 євреї, в 1897 році — 3445 євреїв (при загальному населенні 7393 людини). Місто було одним центрів діяльності сіоністів партії Поалей-Ціон. Під час єврейського погрому наприкінці 1918 року під проводом отамана Козиря-Зірки було вбито 80 євреїв, розграбовано і спалено єврейські будинки. У 1926 році кількість єврейського населення становила 3400 осіб.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.Укажіть, які події відбувалися у вашому краї у період Першої світової війни.
2. Назвіть імена ваших відомих земляків, діяльність яких припала на 1917-1921 рр.
3. Укажіть, у складі якої держави перебувала територія вашого краю в 1921-1939 рр.
4. Укажіть, які галузі промисловості були найбільш розвиненими у вашому краї на початку ХХ ст.
5. Укажіть, представники яких національностей проживали у вашому краї в 1921-1939 рр.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

     Історія Овруччини тісно пов’язана з селами, які входять сьогодні до Овруцької територіальної громади, тому, щоб краще зрозуміти історію нашого краю нам потрібно знати історію цих сіл, тому ми маємо систематизувати матеріал, зібравши більше відомостей щодо цього періоду.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати конспект уроку.
2. Заповніть таблицю «Розвиток культури краю у 1921-1939 рр.». Зробіть висновок про існування особливостей у розвитку культури краю та спробуйте визначити причини цих особливостей.

Висновок    _______________________________________________________________________

3. Підготувати повідомлення на тему «Моє місто (моє село) в першій половині ХХ ст.».