В. В. Лапшина
вчитель історії, вчитель вищої категорії, старший вчитель
Хмельницької спеціалізованої загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 12
E-mail: vira.lapshina@gmail.com
ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ: ОСНОВНІ АСПЕКТИ
Анотація
Дослідження присвячено проблемі тематичного оцінювання результатів навчання учнів на уроках історії. Метою дослідження визначено обґрунтування основних аспектів тематичного оцінювання результатів навчання учнів на уроках історії. Зазначено та уточнено основні складники історичної компетентності (хронологічна, просторова, інформаційна, логічна, аксіологічна компетентності). Проаналізовано поняття «тематичний контроль» та «тестування». Представлено авторську розробку, зокрема тематичний котроль результатів навчання учнів на уроках історії України (10-й клас).
Ключові слова: тематичне оцінювання, історія України, результати навчання, навчальна програма, заклад освіти, здобувач освіти.
ВСТУП
Сучасні виклики глобалізаційних та інтеграційних процесів, стратегічні орієнтири інформаційного простору й стрімкий розвиток комунікативних технологій в усіх галузях суспільства посилили увагу до якості забезпечення освітнього процесу у закладах освіти. Крім того, складна епідеміологічна ситуація у зв’язку із пандемією COVID-19 і, як наслідок, перехід до онлайн-освіти із використанням сучасних Інтернет-технологій спонукали освітян до перегляду формату власної викладацької діяльності й, зокрема її методики, з метою забезпечення систематичного формування знань, компетентностей, світогляду й розвитку інтелектуальних і творчих здібностей здобувачів освіти (далі – учнів).
Відтак, однією із найбільш важливих функцій сучасного вчителя є ефективне управління процесом розвитку учнів і моніторинг прогресу у контексті очікуваних результатів навчання.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ
У зв’язку з цим зазнає актуалізації проблема тематичного оцінювання результатів навчання учнів на уроках історії.
Отже, метою дослідження є обґрунтування основних аспектів тематичного оцінювання результатів навчання учнів на уроках історії.
ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ
У контексті дослідження становлять зацікавлення результати наукових розвідок українських науковців (В. Андрущенко, Л. Ведмідь, В. Власов, О. Гончар, О. Пометун, Н. Яковенко), а також основні положення важливих міжнародних і вітчизняних документів, що визначили перелік нових орієнтирів розвитку освіти («Key Competences for Lifelong Learning in the European Schools» (2018); Закон України «Про освіту» (2017); «Інструктивно-методичні матеріали щодо викладання історії у 5-11 класах закладів загальної середньої освіти Хмельницької області в 2021/2022 навчальному році»).
Варто зазначити, що діагностика й розвиток пізнавальних можливостей учнів дають змогу формувати в них суб’єктну пізнавальну позицію. Для такої позиції характерне те, що вони не лише вивчають дійсність, але й реформують її, беруть активну участь у створенні освітнього та соціального простору навколо себе. Розвиваючись як суб’єкти освіти, учні здебільшого усвідомлюють сенс і значення своєї пізнавальної діяльності, що стимулює процеси саморозвитку й вольової регуляції.
Разом з іншими країнами Європейського співтовариства Україна перебуває на шляху вироблення єдиних підходів до якості освіти, спільних для всіх країн [1]. Саме тому основним напрямом інноваційної діяльності у сучасній школі є проектування й реалізація компетентнісної моделі освітнього процесу [8].
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
Згідно Закону України «Про освіту» (2017), «компетентність це динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність» [4]. В Інструктивно-методичних матеріалах щодо викладання історії у 5-11 класах закладів загальної середньої освіти Хмельницької області в 2021/2022 навчальному році наголошено, що «компетентнісно зорієнтований урок – це урок, на якому: a) визначено цілі і результати діяльності учнів на уроці; б) продумана і здійснена мотивація; в) організована продуктивна діяльність школяра; г) вирішуються завдання, спрямовані на формування ключових і предметних компетентностей; д) проведена рефлексія» [5].
О. Пометун визначила такі складники історичної предметної компетентності: мовленнєва, інформаційна, хронологічна, логічна, просторова, аксіологічна [7].
На думку Н. Яковенко та Л. Ведмідь, до елементів історичної компетентності належать:
Водночас, В. Власов розглядає тематичний контроль результатів навчання з історії як один із видів педагогічного контролю після вивчення кожної (або декількох) програмових тем засобами діагностично-тематичного контролю та тематичного оцінювання [2]. Зміст поняття також включає у себе принципи компетентнісного підходу, згідно якого основними показниками якості навчання є вище зазначені історичні предметні компетентності.
Серед складників тематичного контролю результатів навчання з історії варто виділити тестові технології оцінювання рівня історичної компетентності учнів.
Як зазначає О. Гончар, тестування передбачає, що «інструментом вимірювання є тест, складений із тестових завдань; процедурою вимірювання є тестування; методом оцінювання є шкалювання» [3].
Перевагами тестування є такі: об’єктивність, тобто незалежність перевірки та оцінювання знань; можливість охоплення великих груп учнів одночасно; спрощення функцій вчителя (читання інструкцій, точне дотримання часу); однакові умови проведення; можливість створення тестових завдань на онлайн-платформах («Всеосвіта», «На урок», «Google Classroom») та автоматичної обробки одержаних даних й генерування оцінки за допомогою Інтернет-технологій. Остання перевага є надзвичайно актуальною в умовах дистанційного та змішаного навчання.
Водночас, одним із недоліків такої технології контролю результатів навчання учнів є можливість вгадування правильної відповіді. Крім того, вчитель не контролює хід вирішення завдання, а також не має змоги оцінити глибину знань учня (мисленнєва діяльність та результат може бути лише ймовірним, немає гарантії наявності міцних знань). Однак, останній пункт не стосується питань із розгорнутою відповіддю (у форматі стислого есе).
Незважаючи на вказані недоліки тестування як технології педагогічного контролю, переваги свідчать про доцільність його використання у закладах освіти, зокрема на уроках історії.
ОБГОВОРЕННЯ
Отже, основна мета тематичного контролю результатів навчання учнів на уроках історії полягає у з’ясуванні їхньої відповідності вимогам, передбаченим навчальною програмою. Відтак, зміст й організація тематичного контролю повинні корелювати із запланованими цілями навчання. На основі одержаних результатів вчитель має змогу здійснити рефлексію та запланувати роботу з корекції та самокорекції.
Нижче представлено авторську розробку, зокрема тематичний котроль результатів навчання учнів на уроках історії України (10-й клас) за допомогою тестування (теми №4 «Боротьба за українську державність (1918 – 1921 рр.) та № 6 «Україна в 1929-1938 рр.»). Під час створення тестових завдань, автор, вчитель історії, вчитель вищої категорії, старший вчитель Хмельницької спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 В. В. Лапшина, керувалася такими критеріями: врахування складників історичної предметної компетентності (хронологічна, просторова, інформаційна, логічна, аксіологічна компетентності); відповідність відповідей формальним вимогам навчальної програми; об’єктивність (правильність відповіді на кожне питання тесту заздалегідь визначена і корегуванню не підлягає), динамічність (перевірка великого обсягу знань одночасно у всіх учасників освітнього процесу), адекватність (цифрова обробка (при роботі на комп’ютері) або алгоритмічна (за наявності «ключа відповідей»), публічність (можливість оприлюднення результатів практично одразу після завершення тестування); включення завдань із відкритою відповіддю для перевірки рівня критичного мислення учня.
Історія України. 10 клас
Тема №4: «Боротьба за українську державність (1918 – 1921 рр.)»
І варіант І рівень (6 б.)
А – Українська Народна Республіка; Б – ЗУНР;
В – Українська держава; Г – Гетьманщина.
А – 07.03.1918 р.; Б – 22.04.1918 р.;
В – 27.04.1918 р.; Г – 29.04.1918 р.
А – створення армії; Б – аграрна реформа;
В – культурно – освітнє будівництво; Г – державне будівництво.
А – Трудовий Конгрес; Б – Кабінет Міністрів;
В – Рада Міністрів; Г – Народний Секретаріат.
А – М. Бойчук; Б – Г. Нарбут;
В – В. Вернадський; Г – О. Мурашко.
А – 1920 р.; Б – 1921 р.; В – 1923 р.; Г – 1924 р.
ІІ рівень (8 б.)
А – «Перший зимовий похід» військ УНР (початок);
Б – переворот П. Скоропадського;
В – укладання Варшавського договору;
Г – Створення Державного Секретаріату ЗУНР.
ІІІ рівень (10 б.)
Алгоритм відповіді для 10-го завдання.
Всього 24 : 2 = 12 б.
Історія України. 10 клас
Тема №4: «Боротьба за українську державність (1918 – 1921 рр.)»
ІІ варіант І рівень (6 б.)
А – Українська Центральна Рада; Б – Генеральний Секретаріат;
В – УНС; Г – Директорія.
А – С. Петлюра; Б – Є. Коновалець;
В – М. Омелянович – Павленко; Г – Є Петрушевич.
А – Фастів; Б – Мотовилівка;
В – Васильків; Г – Київ.
А – 1917 р.; Б – 1918 р. В – 1919 р. Г – 1920 р.
А – М. Грушевський; Б – В. Вернадський;
В – А. Кримський; Г – С. Єфремов.
А – 1919 р.; Б – 1920 р.; В – 1921 р.; Г – 1922 р.
ІІ рівень (8 б.)
А – створення УНС; Б – Чортківська офензива;
В – Акт злуки УНР та ЗУНР; Г – «Другий зимовий похід» військ УНР.
ІІІ рівень (10 б.)
Дайте визначення поняттю «соборність».
Поміркуйте, чому українським політикам не вдалося вирішити проблему соборності українських земель?
Всього 24 : 2 = 12 б.
Історія України 10 кл.
Тема 6: Україна в 1929-1938 рр.
І варіант І рівень (6 б.)
А – Велика депресія: Б – «Проспериті»: В – повоєнне врегулювання:
Г – хвиля міжнародного визнання СРСР.
А – селянин власник, підприємці, духовенство;
Б – підприємці та промисловці, селяни-власники;
В – наймані робітники, куркулі, промисловці;
Г – інтелігенція, куркулі, духовенство.
А – зростання життєвого рівня селянства;
Б – зростання збору зернових у республіці;
В – фактичної ліквідації індивідуального селянського господарства;
Г – формування нових прошарків селянства – «куркулів» і «підкуркульників».
А – «воєнний комунізм»; Б – нова економічна політика;
В – індустріалізація; Г – культурна революція.
А – першої; Б – другої; В – третьої; Г – четвертої.
А – 1930 р.; Б – 1931 р.; В – 1933 р.; Г – 1934 р.
ІІ рівень (8 б.)
А – «закон про п’ять колосків”; Б – проголошення курсу на індустріалізацію;
В – ліквідація УАПЦ; Г – перенесення столиці з Харкова до Києва.
ІІІ рівень (10 б.)
Всього 24 : 2 = 12 б.
Історія України 10 кл.
Тема 6: Україна в 1929-1938 рр.
ІІ варіант І рівень (6 б.)
А – червоний терор; Б – білий терор;
В – масові репресії; Г – дискримінація.
А – заможних селян; Б – противників політики колективізації;
В – противників радянської влади; Г – всі названі вище категорії.
А – звільнення культури від ідеологічного контролю;
Б – скасування цензури;
В – заохочення існування розмаїття художніх стилів і форм;
Г – утвердження соціалістичного реалізму.
А – П. Постишев; Б – С. Косіор; В – Л. Каганович; Г – М. Хрущов.
А – першої; Б – другої; В – третьої; Г – четвертої.
А – М. Грушевський; Б – Т.Лисенко; В – В. Вернадський; Г – О. Богомолець.
ІІ рівень (8 б.)
А – Голодомор в Україні; Б – початок першої п’ятирічки;
В – рік «великого перелому»; Г – завершення індустріалізації.
ІІІ рівень ( 2 б.)
Всього 24 : 2 = 12 б.
Шкала оцінювання
Бали |
Оцінка |
23-24 |
12 |
21-22 |
11 |
19-20 |
10 |
17-18 |
9 |
15-16 |
8 |
13-14 |
7 |
11-12 |
6 |
9-10 |
5 |
7-8 |
4 |
5-6 |
3 |
3-4 |
2 |
1-2 |
1 |
*Розроблено автором
ВИСНОВКИ
Отже, сучасні виклики передбачають зміщення вектору освітньої діяльності у вимір забезпечення якості освіти за рахунок професійної мобільності вчителя та його здатності вчасно адаптуватися до нових освітніх реалій. Вкрай важливо сприяти систематичному формуванню знань, компетентностей, інтелектуальних і творчих здібностей учнів з метою їхньої успішної інтеграції у суспільство як компетентних фахівців, затребуваних на ринку праці.
Загалом, тематичний контроль результатів навчання учнів на уроках історії дозволяє формувати та ефективно розвивати складники історичної компетентності (хронологічна, просторова, інформаційна, логічна, аксіологічна компетентності). Водночас, технологія тестування, як найбільш динамічна та об’єктивна, дозволяє організувати вище зазначений процес в інтерактивному форматі, цікавому та знайомому учням, і, таким чином, сприяти їхньому всебічному розвитку й успішній самореалізації.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів зазначеної проблеми. Перспективи подальших наукових пошуків убачаємо в дослідженні особливостей тематичного оцінювання результатів навчання учнів на уроках історії у зарубіжному досвіді.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ