ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ: ОСНОВНІ АСПЕКТИ

В. В. Лапшина

 вчитель історії, вчитель вищої категорії, старший вчитель

Хмельницької спеціалізованої загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 12

E-mail: vira.lapshina@gmail.com

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ: ОСНОВНІ АСПЕКТИ

Анотація

Дослідження присвячено проблемі тематичного оцінювання результатів навчання учнів на уроках історії. Метою дослідження визначено обґрунтування основних аспектів тематичного оцінювання результатів навчання учнів на уроках історії. Зазначено та уточнено основні складники історичної компетентності (хронологічна, просторова, інформаційна, логічна, аксіологічна компетентності). Проаналізовано поняття «тематичний контроль» та «тестування». Представлено авторську розробку, зокрема тематичний котроль результатів навчання учнів на уроках історії України (10-й клас).

Ключові слова: тематичне оцінювання, історія України, результати навчання, навчальна програма, заклад освіти, здобувач освіти.

ВСТУП

Сучасні виклики глобалізаційних та інтеграційних процесів, стратегічні орієнтири інформаційного простору й стрімкий розвиток комунікативних технологій в усіх галузях суспільства посилили увагу до якості забезпечення освітнього процесу у закладах освіти. Крім того, складна епідеміологічна ситуація у зв’язку із пандемією COVID-19 і, як наслідок, перехід до онлайн-освіти із використанням сучасних Інтернет-технологій спонукали освітян до перегляду формату власної викладацької діяльності й, зокрема її методики, з метою забезпечення систематичного формування знань, компетентностей, світогляду й розвитку інтелектуальних і творчих здібностей здобувачів освіти (далі – учнів).

Відтак, однією із найбільш важливих функцій сучасного вчителя є ефективне управління процесом розвитку учнів і моніторинг прогресу у контексті очікуваних результатів навчання.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

У зв’язку з цим зазнає актуалізації проблема тематичного оцінювання результатів навчання учнів на уроках історії.

Отже, метою дослідження є обґрунтування основних аспектів тематичного оцінювання результатів навчання учнів на уроках історії.

ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ

У контексті дослідження становлять зацікавлення результати наукових розвідок українських науковців (В. Андрущенко, Л. Ведмідь, В. Власов, О. Гончар, О. Пометун, Н. Яковенко), а також основні положення важливих міжнародних і вітчизняних документів, що визначили перелік нових орієнтирів розвитку освіти («Key Competences for Lifelong Learning in the European Schools» (2018); Закон України «Про освіту» (2017); «Інструктивно-методичні матеріали щодо викладання історії у 5-11 класах закладів загальної середньої освіти Хмельницької області в 2021/2022 навчальному році»).

Варто зазначити, що діагностика й розвиток пізнавальних можливостей учнів дають змогу формувати в них суб’єктну пізнавальну позицію. Для такої позиції характерне те, що вони не лише вивчають дійсність, але й реформують її, беруть активну участь у створенні освітнього та соціального простору навколо себе. Розвиваючись як суб’єкти освіти, учні здебільшого усвідомлюють сенс і значення своєї пізнавальної діяльності, що стимулює процеси саморозвитку й вольової регуляції.

Разом з іншими країнами Європейського співтовариства Україна перебуває на шляху вироблення єдиних підходів до якості освіти, спільних для всіх країн [1]. Саме тому основним напрямом інноваційної діяльності у сучасній школі є проектування й реалізація компетентнісної моделі освітнього процесу [8].

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Згідно Закону України «Про освіту» (2017), «компетентність  це динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність» [4]. В Інструктивно-методичних матеріалах щодо викладання історії у 5-11 класах закладів загальної середньої освіти Хмельницької області в 2021/2022 навчальному році наголошено, що «компетентнісно зорієнтований урок – це урок, на якому: a) визначено цілі і результати діяльності учнів на уроці; б) продумана і здійснена мотивація; в) організована продуктивна діяльність школяра; г) вирішуються завдання, спрямовані на формування ключових і предметних компетентностей; д) проведена рефлексія» [5].

О. Пометун визначила такі складники історичної предметної компетентності: мовленнєва, інформаційна, хронологічна, логічна, просторова, аксіологічна [7].

На думку Н. Яковенко та Л. Ведмідь, до елементів історичної компетентності належать:

•   хронологічна компетентність  тобто уміння орієнтування в історичному часі;
•   просторова компетентність  уміння орієнтування в історичному просторі;
•   інформаційна компетентність  уміння працювати із джерелами історичної інформації, інтерпретувати їхній зміст, виявляти та критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;
•   логічна компетентність  уміння визначати та застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, а також зіставляти різні інтерпретації цих подій та явищ;
•   аксіологічна компетентність  уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну цінностям та уявленням відповідного часу чи відповідної групи людей [6].

Водночас, В. Власов розглядає тематичний контроль результатів навчання з історії як один із видів педагогічного контролю після вивчення кожної (або декількох) програмових тем засобами діагностично-тематичного контролю та тематичного оцінювання [2]. Зміст поняття також включає у себе принципи компетентнісного підходу, згідно якого основними показниками якості навчання є вище зазначені історичні предметні компетентності.

Серед складників тематичного контролю результатів навчання з історії варто виділити тестові технології оцінювання рівня історичної компетентності учнів.

Як зазначає О. Гончар, тестування передбачає, що «інструментом вимірювання є тест, складений із тестових завдань; процедурою вимірювання є тестування; методом оцінювання є шкалювання» [3].

Перевагами тестування є такі: об’єктивність, тобто незалежність перевірки та оцінювання знань; можливість охоплення великих груп учнів одночасно; спрощення функцій вчителя (читання інструкцій, точне дотримання часу); однакові умови проведення; можливість створення тестових завдань на онлайн-платформах («Всеосвіта», «На урок», «Google Classroom») та автоматичної обробки одержаних даних й генерування оцінки за допомогою Інтернет-технологій. Остання перевага є надзвичайно актуальною в умовах дистанційного та змішаного навчання.

Водночас, одним із недоліків такої технології контролю результатів навчання учнів є можливість вгадування правильної відповіді. Крім того, вчитель не контролює хід вирішення завдання, а також не має змоги оцінити глибину знань учня (мисленнєва діяльність та результат може бути лише ймовірним, немає гарантії наявності міцних знань). Однак, останній пункт не стосується питань із розгорнутою відповіддю (у форматі стислого есе).

Незважаючи на вказані недоліки тестування як технології педагогічного контролю, переваги свідчать про доцільність його використання у закладах освіти, зокрема на уроках історії.

ОБГОВОРЕННЯ

Отже, основна мета тематичного контролю результатів навчання учнів на уроках історії полягає у з’ясуванні їхньої відповідності вимогам, передбаченим навчальною програмою. Відтак, зміст й організація тематичного контролю повинні корелювати із запланованими цілями навчання. На основі одержаних результатів вчитель має змогу здійснити рефлексію та запланувати роботу з корекції та самокорекції.

Нижче представлено авторську розробку, зокрема тематичний котроль результатів навчання учнів на уроках історії України (10-й клас) за допомогою тестування (теми №4 «Боротьба за українську державність (1918 – 1921 рр.) та № 6 «Україна в 1929-1938 рр.»). Під час створення тестових завдань, автор, вчитель історії, вчитель вищої категорії, старший вчитель Хмельницької спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 В. В. Лапшина, керувалася такими критеріями: врахування складників історичної предметної компетентності (хронологічна, просторова, інформаційна, логічна, аксіологічна компетентності); відповідність відповідей формальним вимогам навчальної програми; об’єктивність (правильність відповіді на кожне питання тесту заздалегідь визначена і корегуванню не підлягає), динамічність (перевірка великого обсягу знань одночасно у всіх учасників освітнього процесу), адекватність (цифрова обробка (при роботі на комп’ютері) або алгоритмічна (за наявності «ключа відповідей»), публічність (можливість оприлюднення результатів практично одразу після завершення тестування); включення завдань із відкритою відповіддю для перевірки рівня критичного мислення учня.

Історія України. 10 клас

Тема №4: «Боротьба за українську державність (1918 – 1921 рр.)»

І варіант     І рівень   (6 б.)

1. Як називалась Україна за гетьмана П. Скоропадського?

А – Українська Народна Республіка;    Б – ЗУНР;

В – Українська держава;                         Г – Гетьманщина.

2. Коли була прийнята Конституція УНР та обрано першого президента?

А – 07.03.1918 р.;              Б – 22.04.1918 р.;

В – 27.04.1918 р.;              Г – 29.04.1918 р.

3. У яких із перерахованих галузей державного будівництва за часів гетьмана було досягнуто найбільших успіхів?

А – створення армії;                                  Б – аграрна реформа;

В – культурно – освітнє будівництво;     Г – державне будівництво.

4. Назвіть орган законодавчої влади УНР часів Директорії:

А – Трудовий Конгрес;     Б – Кабінет Міністрів;

В – Рада Міністрів;            Г – Народний Секретаріат.

5. Хто був першим керівником Української академії мистецтв?

А – М. Бойчук;                   Б – Г. Нарбут;  

В – В. Вернадський;            Г – О. Мурашко.

6. У якому році створено Українську автокефальну православну церкву?

А – 1920 р.;         Б – 1921 р.;         В – 1923 р.;      Г – 1924 р.

ІІ рівень   (8 б.)

7. Установіть відповідність.    (4 б.)

1. А. Денікін;                                 А – лідер селянського повстанського руху;
2. Н. Махно;                                   Б – командувач УГА;
3. П. Врангель;                               В – командувач білогвардійцями в Криму;
4. М. Омелянович – Павленко;     Г - головнокомандувач військами Півдня Росії.  

8. Установіть послідовність подій.   (2 б.)

А – «Перший зимовий похід» військ УНР (початок);

Б – переворот П. Скоропадського;

В – укладання Варшавського договору;

Г – Створення Державного Секретаріату ЗУНР.

9. Що таке «трикутник смерті»     (2 б.)

 ІІІ рівень   (10 б.)

10.  Назвіть особливості розвитку української культури у 1917 – 1921 рр.

Алгоритм відповіді для 10-го завдання.

1. Позиція: … я вважаю, що … .
2. Обґрунтування: … тому, що …(наводиться причина появи цієї чи іншої думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції).
3. Приклад: … .
4. Висновки: … отже, я вважаю … (узагальнення думки, висновок про те, що необхідно робити – заклик прийняти вашу позицію).

11. Поясніть зміст «політики воєнного комунізму».

Всього 24 : 2 = 12 б.

Історія України. 10 клас

Тема №4: «Боротьба за українську державність (1918 – 1921 рр.)»

ІІ варіант     І рівень   (6 б.)

1. Які із зазначених органів не очолював В. Винниченко?

А – Українська Центральна Рада;     Б – Генеральний Секретаріат;

В – УНС;                                              Г – Директорія.

2. Хто з названих діячів був головним отаманом військ УНР?

А – С. Петлюра;                                   Б – Є. Коновалець;

В – М. Омелянович – Павленко;        Г – Є Петрушевич.

3. Визначте населений пункт, біля якого війська Директорії розбили гетьманські війська:

      А – Фастів;                 Б – Мотовилівка;

      В – Васильків;           Г – Київ.

4. У якому році було прийнято  Конституцію УСРР?

А – 1917 р.;       Б – 1918 р.        В – 1919 р.      Г – 1920 р.

5. Хто був першим президентом Української Академії Наук?

А – М. Грушевський;          Б – В. Вернадський;

В – А. Кримський;               Г – С. Єфремов.

6. В якому році на території УСРР було припинено діяльність «Просвіти»?

А – 1919 р.;      Б – 1920 р.;     В – 1921 р.;      Г – 1922 р.

ІІ рівень   (8 б.)

7. Установіть відповідність.     (4 б.)

1. С. Петлюра;            А – голова Раднаркому УСРР;
2. В. Винниченко;       Б – головний отаман, голова Директорії УНР;
3. Є. Петрушевич;       В – голова Генерального Секретаріату;
4. Х. Раковський;         Г – президент Української Національної Ради.

8. Запишіть події в хронологічній послідовності.   (2 б.)

А – створення УНС;                   Б – Чортківська офензива;

В – Акт злуки УНР та ЗУНР;     Г –  «Другий зимовий похід»  військ УНР.

9. Що таке Чортківська офензива?    (2 б.)

ІІІ рівень   (10 б.)

10.  «Вже сьогодні рекламуємо найсвятіше для нас, як для кожного народу: право на з’єднання всіх українських земель в самостійну українську державу …»,- писав Є. Петрушевич.  

Дайте визначення поняттю «соборність».

Поміркуйте, чому українським політикам не вдалося вирішити проблему соборності українських земель?

11.  Назвіть особливості розвитку української літератури у 1917 – 1921 рр.

Всього 24 : 2 = 12 б.

Історія України  10 кл.

Тема 6: Україна в 1929-1938 рр.

І варіант     І рівень   (6 б.)

1. З якими подіями світової історії збіглося здійснення в УСРР політики форсованої індустріалізації:

А – Велика депресія:    Б – «Проспериті»:    В – повоєнне врегулювання:

Г – хвиля міжнародного визнання СРСР.

2. Які соціальні прошарки зникли в радянському суспільстві наприкінці 1930-х рр.:

А – селянин власник, підприємці, духовенство;

Б – підприємці та промисловці, селяни-власники;

В – наймані робітники, куркулі, промисловці;

Г – інтелігенція, куркулі, духовенство.

3. Політика колективізації в УРСР у 1930-ті роки призвела до:

А – зростання життєвого рівня селянства;

Б – зростання збору зернових у республіці;

В – фактичної ліквідації індивідуального селянського господарства;

Г – формування нових прошарків селянства – «куркулів» і «підкуркульників».

4. Яка політика радянського керівництва сприяла процесу урбанізації України:

А – «воєнний комунізм»;    Б – нова економічна політика;

В – індустріалізація;             Г – культурна революція.

5. У роки якої з радянських к стали до ладу гіганти металургії «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь»:

А – першої;       Б – другої;       В – третьої;        Г – четвертої.

6. Коли було перенесено столицю УСРР із Харкова до Києва:

А – 1930 р.;      Б – 1931 р.;       В – 1933 р.;       Г – 1934 р.

ІІ рівень   (8 б.)

7. Установіть хронологічну послідовність подій:   (2 б.)

А – «закон про п’ять колосків”;   Б – проголошення курсу на індустріалізацію;

В – ліквідація УАПЦ;                    Г – перенесення столиці з Харкова до Києва.

8. Установіть відповідність:   (4 б.)

1. письменник;         А – І. Курчатов;
2. науковець;            Б – В. Молотов;
3. політик;                В – М. Бойчук;
4. художник;             Г – О. Вишня.

9. Назвіть причини масових репресій.    (2 б.)

ІІІ рівень   (10 б.)

10. Схарактеризуйте джерела та методи індустріалізації в УСРР.
11. Уявіть себе журналістом, який написав в газету статтю під назвою «Масові репресії в Україні».

Всього 24 : 2 = 12 б.

Історія України  10 кл.

Тема 6: Україна в 1929-1938 рр.

ІІ варіант     І рівень   (6 б.)

1. Для розкриття якого історичного явища можна використати такі поняття і терміни: «ОГПУ», «НКВД»,  «трійки», «позасудові органи»:

А – червоний терор;        Б – білий терор;

В – масові репресії;         Г – дискримінація.

2. Кого у роки колективізації називали куркулями:

А – заможних селян;     Б – противників політики колективізації;

В – противників радянської влади;   Г – всі названі вище категорії.

3. Що з названого є наслідками державної політики у галузі культури в УРСР:

А – звільнення культури від ідеологічного контролю;

Б – скасування цензури;

В – заохочення існування розмаїття художніх стилів і форм;

Г – утвердження соціалістичного реалізму.

4. Хто очолював ЦК КП(б)У у 1928-1938 рр.:

А – П. Постишев;    Б – С. Косіор;     В – Л. Каганович;    Г – М. Хрущов.

5. У роки якої п’ятирічки у народному господарстві УСРР розпочався стаханівський рух:

А – першої;       Б – другої;       В – третьої;        Г – четвертої.

6. Хто очолив Всеукраїнську академію наук у 1934 р.:

А – М. Грушевський;   Б – Т.Лисенко;   В – В. Вернадський;   Г – О. Богомолець.

ІІ рівень    (8 б.)

7. Установіть хронологічну послідовність подій:      (2 б.)

А – Голодомор в Україні;          Б – початок першої п’ятирічки;

В – рік «великого перелому»;    Г – завершення індустріалізації.

8. Установіть відповідність:   (4 б.)

5. письменник;         А – Л. Курбас;
6. науковець;            Б – М. Яловий;
7. митець;                 В – М. Дерегус;
8. художник;             Г – Д. Граве.

9. Назвіть причини індустріалізації.    (2 б.)

ІІІ рівень    ( 2 б.)

10. Чи можна вважати насильство одним із головних методів здійснення колективізації в Україні? Відповідь обґрунтуйте.
11. Уявіть себе журналістом, який написав в газету статтю під назвою «Масові репресії в Україні».

Всього 24 : 2 = 12 б.

Шкала оцінювання

*Розроблено автором

ВИСНОВКИ

Отже, сучасні виклики передбачають зміщення вектору освітньої діяльності у вимір забезпечення якості освіти за рахунок професійної мобільності вчителя та його здатності вчасно адаптуватися до нових освітніх реалій. Вкрай важливо сприяти систематичному формуванню знань, компетентностей, інтелектуальних і творчих здібностей учнів з метою їхньої успішної інтеграції у суспільство як компетентних фахівців, затребуваних на ринку праці.

Загалом, тематичний контроль результатів навчання учнів на уроках історії дозволяє формувати та ефективно розвивати складники історичної компетентності (хронологічна, просторова, інформаційна, логічна, аксіологічна компетентності). Водночас, технологія тестування, як найбільш динамічна та об’єктивна, дозволяє організувати вище зазначений процес в інтерактивному форматі, цікавому та знайомому учням, і, таким чином, сприяти їхньому всебічному розвитку й успішній самореалізації.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів зазначеної проблеми. Перспективи подальших наукових пошуків убачаємо в дослідженні особливостей тематичного оцінювання результатів навчання учнів на уроках історії у зарубіжному досвіді.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрущенко В. Інтеграція цінностей: педагогічний досвід Європи. Стаття перша. Велика Хартія Університетів / В. Андрущенко // Вища освіта України. 2013.  № 1.  С. 5–10.
2. Власов В. С. Методика тематичного контролю навчальних досягнень учнів 5-7 класів з історії України : дис. канд. пед. наук : 13.00.02 / Власов Віталій Сергійович – Київ, 2007. – 245 с.
3. Гончар О. Тестові технології оцінювання рівня освітньої компетентності учнів на уроках історії [Електронний ресурс] / О. Гончар // Черкаський освітянський портал.  Режим доступу : http://oipopp.ed-sp.net/?q=node/10597.
4. Закон України «Про освіту» // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2017. – № 38-39.  Ст. 380.
5. Інструктивно-методичні матеріали щодо викладання історії у 5-11 класах закладів загальної середньої освіти Хмельницької області в 2021/2022 навчальному році [Електронний ресурс] / Г. І. Кенц.  Режим доступу : https://docs.google.com/document/d/1FSw8eP7TKX_3QRhitT2CpRX1IZoDBZoH/edit.
6. Концепція та програми викладання історії України в школі (проекти): Матеріали IV та V Робочої наради з моніторингу шкільних підручників історії України «Концепція історичної освіти» / Упорядкування та редакція Н. Яковенко, Л. Ведмідь. Систематизація перебігу дискусій над програмами Людмили Ведмідь. – К. : ВД «Стилос», 2009.  126 с.
7. Пометун О.  Компетентнісний підхід в сучасній історичній освіті / О. Пометун // Історія в школах України. – 2007.  № 8. – С. 310.
8. Key Competences for Lifelong Learning in the European Schools  [Electronic resource] / Schola Europaea / Office of the Secretary-General.  Mode of access : https://www.eursc.eu/BasicTexts/2018-09-D-69-en-1.pdf.