Методична розробка уроку – проєкту з історії України на тему «Україна в подіях Північної війни»

Методична розробка уроку – проєкту з історії України на тему:                           «Україна в подіях Північної війни». 8 клас                                                                                                                                                                 

Мета:

•      охарактеризувати події Північної війни та місце України в ній крізь призму гетьманування Івана Мазепи, з’ясувати причини укладання українсько – шведського союзу;                                                                   
•      характеризувати історичних діячів, розвивати навички роботи з історичними джерелами, вести дискусію, висловлювати власну точку зору й аргументувати її;
•      вчити учнів культури спілкування, виховувати ціннісні орієнтири.                       

Тип уроку: урок формування навичок та вмінь.                                                                                                                        Основні поняття: «Північна війна», «Полтавська битва».                                                                                                              Обладнання: карта «Українська держава за гетьманування Івана Мазепи», картки з документами та ілюстраціями.                                                                                                                                             Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

•      пояснювати причини повстання І. Мазепи проти московського царя;
•      аналізувати зміст українсько – шведського договору;
•      визначати наслідки Полтавської битви для України;
•      оцінювати діяльність гетьмана Івана Мазепи в боротьбі за відновлення державних прав України;
•      визначати хронологічну послідовність основних подій.

Епіграф                                                                                                                                                Вміти змінити шкіру лиси, що робить засідку,                                                                        на шкіру лева, що змушує тремтіти вовків.                                                                                                                                 Іван Мазепа

                                                         ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ                                                                                               ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ                                                                                                                                                                                                  

•      Завдання                                                                                                                                                         

Співвіднесіть прізвище діяча та пов’язану з ним подію.

Відповіді: 1 – Г; 2 – Ж; 3 – А, В; 4 – Е; 5 – Б, Д; 6 – З; 7 – И; 9 – К.                                                                                                

•      Вправа «Снігова куля»                                                                                                                                                                                                           

Як ви вважаєте, чому Івана Мазепу називали «вітчимом України»?                                                   ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ                                                                                                                                    Учитель. Понад два століття щороку, у першу неділю Великоднього посту, в усіх церквах Російської імперії з амвона проклинали Івана Мазепу, проголошували йому анафему. У радянські часи його ім’я згадували тільки з лайливими епітетами, образ його змальовували виключно чорними фарбами. Минуло вже багато років, але й досі у нашій історії немає більш загадкової постаті, про яку пишуть настільки багато й суперечливо. Водночас немає в українській історії іншого діяча, який зазнав би такої широкої, всеосяжної романтичної слави, притому слави європейської. Але ніхто так і не зміг впевнено дати відповідь на запитання: «Хто ж він, Іван Мазепа, - сором чи слава українського народу?»                                                                                                                                 ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ                                                                                                                                    

•      У пошуках союзника                                                                                                                                                    

Учитель. У серпні 1700 р. Росія розпочала війну проти Швеції за вихід до Балтійського моря й утвердження в Прибалтиці. Ця війна дістала назву Північної. Українські козаки вимушені були воювати за інтереси Росії і брати безпосередню участь у війні.                                                                                                                                                  

•      Робота з документами                                                                                                                                         

Ознайомтеся з документами та дайте відповіді на запитання.                                                                                                                                                                

                                                            Документ 1.                                                                        Із записів принца Максиміліана Емануїла, учасника походу Карла ХІІ (1709 р.)                                                                                                                                                                 

     «Уже здавна він (Мазепа) був ображений на свого покровителя царя, і тому він вирішив … перейти зі своїм військом до Карла і прийняти сторону Станіслава; він декілька разів шукав уже тоді приязні короля та пропонував йому свої послуги …» (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. – Харків: ВГ «Основа», 2004. – С. 132)                                                                                                                                                                                                  

                                                             Документ 2.                                                                                                                                                                            

         Із промови Івана Мазепи перед Запорозьким військом (26 березня 1708 р.)                                                                            

     «Бог мені свідок, що, віддаючись у руки шведського короля, я роблю це не з легковажності і не з приватних інтересів для себе, а з любові до вітчизни. У мене немає ні жінки, ні дітей: я міг би податися в Польщу або будь-куди й спокійно перебувати там решту днів мого життя, але, управляючи стільки часу Україною із дбалістю і відданістю, наскільки вистачило мені здібностей, я за обов’язком честі та сердечної любові не можу, згорнувши руки, лишити цей край на свавільство неправедного гнобителя. Мені добре відомо, що цар має намір переселити нас усіх в інший край, а вас, запорожці, всіх обернути в драгунів і ваші житла зруйнувати дощенту. Якщо ви, запорожці, ще зберегли вашу вольність, то цим зобов’язані тільки мені, Мазепі. Якби царів намір здійснився, ви всі були б пов’язані, закуті й спроваджені на Сибір.                                  

     Уже Меншиков вирушав зі страшною силою війська і треба визнати особливу опіку Провидіння над нами, що саме в цю пору шведський король вступив у наш край і подав усім доброзичливим людям надію на визволення від гнобителів. Я вважаю за свій обов’язок удатися до шведського короля і сподіваюся, що Бог, який убезпечив нас, допоможе нам скинути з себе ганебне ярмо». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. – Харків: ВГ «Основа», 2004. – С. 134 – 135)                                                                                                                                                   

                                                              Документ 3                                                                                                                                                

                           Із промови гетьмана Мазепи до урядників військових і

                                       цивільних напередодні розриву з Москвою                                                                                                                                        

     «Ми стоїмо тепер, братіє, між двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо для себе шляху надійного, щоб їх оминути.                                                                                                           

     Коли король шведський, завше переможний, подолає царя російського і зруйнує царство його, то ми з волі переможця неминуче будемо примислені до Польщі і віддані в рабство полякам.                                                                                                                      

     А як допустити царя російського вийти переможцем, то вже лиха година прийде до нас од царя того, бо ви бачите, що … прибравши собі владу необмежену, карає народ той своєвільно, і не тільки свобода і добро народне, але й саме життя його підбиті єдиній волі та забаганці царській.                                                                      

     Отже, зостається нам, братіє, з видимих зол, які нас спіткали, вибрати менше, щоб нащадки наші, кинуті в рабство … наріканнями своїми та прокляттями нас не обтяжили». (Тараненко М. Г. Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. – К.: Фаренгейт, 2000. – С. 194)                                                                           

•      Запитання                                                                                                                                                              

1. Прочитайте документи № 1 – 3. Скажіть, що їх поєднує.                                                                                      2. Що спонукало гетьмана до пошуку нового союзника?                                                                                                              3. Як обґрунтував він свій вибір?                                                                                                          Учитель. 1706 року Іван Мазепа завдяки посередництву польського короля Станіслава Лещинського розпочав таємні зносини зі шведським королем Карлом ХІІ. У вересні 1707 р. уже був готовий проект українсько – шведського договору, а на початку наступного року представник гетьмана уклав спільну угоду з польським і шведським монархами.                                                                                                                                                                                                                                        

     25 жовтня Мазепа залишив свою резиденцію в Батурині і разом із чотиритисячним військом вирушив на зустріч з Карлом ХІІ, який вирішив наступати на Москву через територію України.                                                                                                              

     Зустріч відбулася 29 жовтня у шведському таборі. Між українцями та шведами було укладено договір.                                                                                                                                           

•      Робота з підручником                                                                                                                     

Ознайомтеся за підручником зі змістом україно – шведського договору, тезово викладіть його основні положення в зошиті.                                                                                                

                                 Умови українсько – шведського договору                                                                                            

•      Україна стає незалежною і вільною. Усі українські землі, загарбані Москвою, повертаються Гетьманщині.
•      Шведський король зобов’язувався захищати Українську державу від ворогів, коли про це попросить гетьман.
•      Мазепа стає довічним князем України.
•      Шведський король не має права претендувати на посаду князя в Україні, але для стратегічних потреб шведське військо має право займати пять українських міст: Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч.
•      Завдання

1.Проти кого був спрямований цей договір?                                                                                       2. Які зобов’язання покладались на шведського короля?                                                                                      3. Чи обмежував договір повноваження гетьмана?                                                                      4. Як, на вашу думку, сприйняли в Україні угоду Мазепи з Карлом ХІІ?                                                         5. Чи можна вважати дії Мазепи зрадою союзу з Росією та української державності?                                                                                                                                              Учитель. Метою російської політики на українських землях було намагання підпорядкувати гетьманську владу, максимально обмежити, а згодом і взагалі скасувати автономію в Україні.                                                                                                                                               Воєнно – політичні акції Петра І проти українців                                                                                                                                                             Ознайомтеся з документами та дайте відповіді на запитання.                                                            

•      Робота з документами                                                                                                                                             

Документ 4.

М. Аркас про зруйнування Батурина

     «30 жовтня 1708 р. у Погребках, де стояв цар табором, була військова рада; на ній ухвалено взяти й зруйнувати Батурин. 31-го Меншиков прибув із військом до гетьманської столиці і почав перемовлятися з полковником Чечелем, але ні до чого не договорилися, а козаки завзято гукали з мурів: «Усі тут помремо, а в столицю не пустимо!» Завзято одбивалися козаки од московського війська. Коли се 1 листопада уночі один з полкових старшин Прилуцького полка, Іван Ніс, прийшов до Меншикова і розказав йому, що знає потайну хвіртку – нею можна увійти у Батуринський замок. Через цю зраду загинув Батурин. Меншиков з частиною війська наполіг з усієї сили з противного боку Батурина, де скупчилося обороняти місто усе військо козацьке, а тим часом остання частина москалів пробралася через тайник у замок. Щойно чутка ся розійшлася, як містяни під проводом диякона і його дочки кинулися вибивати москалів з тайника. Але було вже пізно, і Меншиков узяв гетьманську столицю, спалив її. Усіх жителів, старих і малих, жінок і дітей, перебито до одного, частину старшин замордовано лютими карами, трупи їх прив’язано до дощок і пущено униз по річці Сейму на знак того, що Батурин загинув; останніх із старшин … закували у кайдани і повезли до Глухова. … Привезених у Глухів старшин мордували і колесували». (Козацькі ватажки та гетьмани України. – Львів, 1991. – С. 109)                                                                                                                                                                

•      Запитання                                                                                                                                                                              

Із якою метою росіяни так жорстоко покарали населення і вщент знищили Батурин? Відповідь обгрунтуйте.                                                                                                                

Документ 5.

М. Аркас про показову «страту» Івана Мазепи й обрання нового гетьмана

     «5-го листопада скидали Мазепу з гетьманського уряду, - справляли се так, як у театрі: спорудили шибеницю і винесли опудало – нібито самого Мазепу; на опудало повісили орден Андрія Первозваного, вичитали над ним усе те, що робив для гетьмана цар, усю до його царську ласку, а тоді прочитали усі провини гетьмана проти царя. Меншиков і Головкін вийшли на поміст і роздерли патент на чин Кавалера ордена, з опудала здерто орден Андрія Первозванного, а кат зачепив його канатом і повісив на шибениці.                                                                                               

     6-го листопада була рада; на ній стверджено за гетьмана Стародубського полковника Івана Скоропадського, котрого заздалегідь призначив цар Петро. Старшина хотіла було обрати за гетьмана Полуботка, але цар не пристав на се, кажучи, що Полуботок дуже хитрий і що з нього може вийти другий Мазепа.                                                                                                      

     11-го листопада приїхав у Глухів Київський митрополит Іоасаф із духовенством і 12-го, після молебну, на котрому був і цар, виголошено анафему і вічний прокльон зрадникові Мазепі. При тому митрополит ударив своїм жезлом портрет Мазепи у груди, а духовенство і клір, обернувши свічки до портрета, співали: «Анафема, анафема, анафема!» (Козацькі ватажки та гетьмани України. – Львів, 1991. – С. 109 – 110)                                                                                                                                             

•      Запитання                                                                                                                                              

1. Як ви вважаєте, з якою метою була здійснена церемонія публічної «страти» Івана Мазепи?                                                                                                                                                         2. Про що свідчить проголошення церковного прокляття Івану Мазепі?                                                                                 

Документ 6.

Дорошенко про зруйнування Чортомлицької Січі

     «… Цар Петро вислав військо на Запорожжя. У цьому війську був і полковник прилуцький Галаган, який зрадив Мазепу і пристав до царя. Сам колишній запорожець, Галаган провів москалів аж на саму Січ, що була тоді над річкою Чортомликом. На Січі було небагато козаків, але вони хоробро відбивали всі московські атаки. Москалі взяли січовиків зрадою за допомогою Галагана. Незважаючи на дане слово, що тим, хто піддається добровільно, не буде ніякого лиха, москалі вирізали всіх запорожців, які піддалися; більшу частину полонених вимордували найлютішими муками. Січ спалили дощенту й зруйнували весь запорозький край». (Дорошенко Д. Історія України. – К.: Освіта, 1993)                                                                                                                                                                                                   

•      Запитання                                                                                                                                                                                     

Через що Чортомлицька Січ повторила долю Батурина?                                                                                                                    

Полтавська битва

•      Робота з контурною картою                                                                                                                     

Використовуючи інформацію з історичного атласу, позначте на контурній карті:                                                                                     1. Місце і дату Полтавської битви.                                                                                                      2. Маршрут втечі Карла ХІІ та І. Мазепи.                                                                                                   3. Державу, яка надала притулок Карлу ХІІ та І. Мазепі після поразки у Полтавській битві.                                                                                                                                   4. Дату спалення Батурина та Чортомлицької Січі.                                                                                5. Дату смерті Івана Мазепи і місто, де це сталося.                                                                                                       

•      Робота з документом                                                                                                                                    

Ознайомтеся з документом та дайте відповіді на запитання.                                                                                                              

Документ 7.

Д. Дорошенко про Полтавську битву

     «Карл затримався на кілька тижнів під Полтавою, Петро стягнув сюди своє військо, яке 27 червня 1709 року прийшло до страшного бою. Москалі перемогли потомлене і змучене шведське військо; їх було вдвічі більше, як шведів, та й артилерії мали вони вдесятеро більше. Карл був поранений у сутичці ще за кілька днів до генерального бою, і 27 червня його носили на носилках. Вороже ядро розірвалося коло нього, він упав на землю, і шведи подумали, що його вбито. Це викликало серед них паніку, і бій було програно. Карл з Мазепою подалися швидше до Дніпра й переправилися коло Перевалочної, помандрували степами й утекли до Бендер, що були під турецькою владою. З ними втекла старшина, запорожці й кількасот шведів. Недобитки шведської армії дійшли з-під Полтави аж до Дніпра, але тут мусили здатися, бо не було чим переправитись, а ззаду вже напирали москалі. Грізна колись шведська армія перестала існувати». (Дорошенко Д. Історія України.-К.: Освіта, 1993.-С. 150)                                                                                                  

•      Запитання                                                                                                                           

1. Назвіть причини поразки шведської армії під Полтавою.                                                             2. Яка доля спіткала шведське військо та їхніх союзників?                                                                                                                                                  

•      Метод «мікрофон»                                                                                                                                    

Висловіть свою думку щодо ролі і значення діяльності Івана Мазепи в історії України.                                                                                                                                                           Висновок. Гетьманування Івана Мазепи – це одна зі славетних сторінок в історії боротьби українського народу за свою державну незалежність. Сам Іван Мазепа був видатним історичним діячем: розумний політик, тривалий час утримував владу в Гетьманщині, зумів об’єднати під своєю булавою Лівобережну та Правобережну Україну. Зробив значний внесок у розвиток української освіти, науки, книгодрукування, реставрацію і будівництво церков. Він високо підніс авторитет гетьманської влади. У боротьбі за збереження української державності він мав вдаватися до різних методів боротьби. Врешті – решт, Іван Мазепа знайшов у собі мужність у слушний час повстати проти московської сваволі. Але, на жаль, внаслідок численних помилок і прорахунків плани Мазепи виявилися нереалізованими, а його гетьманування закінчилося трагічно.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ                                             

•      Історичний диктант                                                                                                                    

1. Коли відбулася Північна війна?                                                                                                                             2. Між якими країнами вона відбулася?                                                                                                     3. Коли розпочалися таємні перемовини Івана Мазепи зі шведським королем?                                                                                                     4. Яку гетьманську столицю було зруйновано за наказом російського царя?                         5. Коли відбулася Полтавська битва?                                                                                            6. Що таке анафема?                                                                                                                                                                                          Відповіді:                                                                                                                                            1 – 1700 – 1721;         2 – Росія, Швеція;           3 – 1706;                                                                                4 – Батурин;               5 – 27 червня 1709 р.;     6 – церковне прокляття.                                                                                                              

•      Робота з візуальними джерелами                                                                                                              

     (Групи учнів отримують портрети історичних діячів: Карла ХІІ, Петра І, Девлет Гірея та Івана Мазепи.)                                                                                                              

•      Завдання                                                                                                                                       

1. Розгляньте портрети і назвіть, хто на ньому зображений на ілюстрації.                                               2. Яку роль кожен з них відіграв в історії України?                                                                                                                                    VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ                                                                                                             1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником.                                                                  2. Закінчити виконання завдань на контурній карті.                                                                        3. Двом учням підготувати презентації про Пилипа Орлика та Павла Полуботка.