22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

Методична розробка уроку теоретичного навчання з предмету "Трактори" на тему "Класифікація тракторів"

Про матеріал

Методична розробка уроку теоретичного навчання призначена для використання у навчальних закладах професійної освіти.

Мета: Дидактична: Вивчити класифікацію тракторів.

Виховна: Викликати у учнів інтерес до різноманітної техніки.

Перегляд файлу

Тема:

Вступ. Основні відомості про трактори.

Тема уроку:

Класифікація тракторів.

Мета заняття:

Дидактична: Вивчити класифікацію тракторів.

Виховна: Викликати у учнів інтерес до різноманітної техніки.

Вид заняття: теоретичний урок.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи і засоби навчання: інформаційно-повідомляючий, пояснювальноілюстративний, робота з підручником.

Міжпредметні зв’язки:

Предмети, що забезпечують: Фізика.

Предмети, які забезпечуються: Сільськогосподарські машини, Будова і ТО автомобілів.

Забезпечення заняття:

Наочні посібники: плівка до графопроектора «Класифікація тракторів».

Технічні засоби навчання: графопроектор.

Робочі місця: клас № 9.

Література:

Основна: Я. Ю. Білоконь., А. І. Окоча., С. П. Коханівський «Трактори».– К.: Урожай, 1987 із змінами, переклад на укр.., 1991-368 с.

Б. М. Гельман., М. В. Москвін «Сільськогосподарські трактори і автомобілі». Книга

1.   Двигуни. – ВО «Агроиздат», 1987-302 с.

Додаткова: А. Т Потапенко., Рябченко., С. А. Карпенко «Тракторы» 6-е изд. Пер. С.

укр. – К.: Урожай, 1983 – 328 с., ил.

Тривалість уроку: 45 хв. Структура уроку:

1.   Організаційна частина.

2.   Мотивація навчальної діяльності.

3.   Оголошення теми, мети, завдань уроку.

4.   Вивчення нового матеріалу із первинним закріпленням.

5.   Осмислення нових знань.

6.   Закріплення, систематизація та узагальнення.

7.   Підбиття підсумків уроку.

8.   Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

Хід уроку:

1. Організаційна частина. – 2 хв.

1.1.   Перевірка присутності учнів та готовності їх до уроку.

1.2.   Підготовка до сприйняття матеріалу.

2.   Мотивація навчальної діяльності. – 2 хв.

2.1.   Що таке трактор?

2.2.   Хто із видатних людей вніс свій вклад

у розвиток тракторобудування?

3.   Оголошення теми, мети, завдань уроку. – 3 хв.

Тема: «Класифікація тракторів» План уроку:

1. Класифікація тракторів.

4.   Вивчення нового матеріалу із первинним закріпленням. – 28 хв.

1.  Класифікація тракторів

Для забезпечення ефективного використання тракторів на сільськогосподарських роботах у різних ґрунтово-кліматичних зонах та галузях господарства потрібно, щоб їх конструкції були різноманітними.

Промисловість випускає трактори різних типів і конструкцій.

З метою досягнення високого рівня уніфікації тракторів різних типів, проте певного класу, та створення умов для збільшення їх виробництва, типаж передбачає виробництво мінімальної кількості типів і базових моделей з тим, щоб усі потреби сільського господарства різних зон країни задовольнялися модифікаціями, створеними на базі основної моделі.

Трактори класифікують за такими основними ознаками:

Ø призначенням;

Ø типом ходових систем;

Ø типом остова;

Ø номінальним тяговим зусиллям;

Ø розміщенням основних механізмів, агрегатів і систем.

За призначенням відповідно до виконуваних сільськогосподарських робіт, трактори поділяються на загальні, універсально-просапні та спеціалізовані.

Трактори загального призначення використовують для виконання найбільш енергомістких технологічних операцій в рослинництві (оранка, суцільна культивація, розпушування, фрезерування, внесення добрив, дискування важкими боронами і т. д.) і кормовиробництві. Ці трактори мають тягове зусилля від 20 кН до 60 кН; робочу швидкість 5...15 км/год; малий дорожній просвіт (кліренс) 250...350 мм; широкі шини або гусениці від 390 до 530 мм. Основні вимоги до таких тракторів: високі тягові якості, низький тиск на грунт. Це обумовлено їхнім призначенням працювати в основному з ґрунтообробними машинами, які мають великий тяговий опір і виконувати роботи переважно у короткі агротехнічні терміни.

Універсально-просапні трактори головним чином виконують роботи з посіву, догляду і збирання просапних культур у міжряддях різної ширини. Крім того, до 60 % часу, їх використовують на транспортних роботах і обмежено на оранці й інших енергоємних операціях.

Характерними особливостями універсально-просапних тракторів є:

Ø тягове зусилля 2, 6, 14 і 20 кН;

Ø збільшено відстань до 600...800 мм між поверхнею грунту і найнижче розташованими деталями між колесами або гусеницями (кліренс);

Ø невеликий радіус повороту (3...4 м);

Ø змінна колія;

Ø мінімально-можлива ширина коліс або гусениць; Ø робоча швидкість до 15 км/год; Ø потужність двигуна від 14 до 70 кВт.

Для безпечного руху в транспортному потоці на дорогах, універсально-просапні трактори мають бути оснащені гальмівною системою відповідно до вимог дорожньої безпеки.

Спеціалізовані трактори будуються на основі конструкції існуючих тракторів, пристосовуючи їх для робіт в специфічних умовах (болотиста або гірська місцевість), а також для виконання спеціальних робіт.

Конструктивні особливості цих тракторів:

Ø у болотних – широкі гусениці для зменшення тиску на поверхню Ø грунту;

Ø у гірських – горизонтальне положення остова при роботі поперек

Ø схилу;

Ø у бавовницьких – триколісна ходова частина із збільшеним кліренсом та змінною колією ведучих коліс.

За типом ходових систем (рушіїв) трактори поділяють на колісні, гусеничні, колісно-гусеничні.

Колісні трактори порівняно із гусеничними універсальніші і швидкохідніші. Вони відрізняються порівняно невеликими витратами потужності на самопересування, меншою металомісністю, однак мають недостатню прохідність, особливо на ґрунтах з підвищеною вологістю. З метою усунення цих недоліків, деякі моделі колісних тракторів випускають з усіма ведучими колесами.

Гусеничні трактори мають певні переваги. Вони опираються на більшу поверхню, тому мають добре зчеплення з ґрунтом. Мають малий питомий тиск (0,035...0,50 МПа) на грунт, порівняно невеликі витрати на буксування, поліпшену прохідність.

Однак, незважаючи на ці переваги, гусеничні трактори поступаються колісним своєю зайнятістю упродовж року.

Колісно-гусеничні трактори мають спрощений гусеничний рушій, кожний з яких складається з ведучого колеса, опорного котка та полегшеної гусениці.

Сільськогосподарські трактори залежно від конструкції ходової системи позначають індексами “К” – колісний, а гусеничний рушій не позначається. Цифра перед “К” – це загальне число коліс, після – число ведучих коліс. До позначення додають також літеру “а” або “б”, які характеризують конструкцію трактора. Наприклад, позначення 4К2 а: 4 – колісний трактор із двома ведучими колесами, напрямні колеса меншого діаметру; 4К4 б:

4 – колісний трактор, усі його колеса ведучі й однакового діаметра.

За типом остова розрізняють рамні, напіврамні, безрамні.

У рамних тракторів остовом є рама, до якої кріпляться всі частини і механізми. Рамний остов відрізняється підвищеною прохідністю, жорсткістю взаємного положення механізмів та вузлів, що особливо важливо для забезпечення співвісності валів силової передачі.

Остов напіврамних тракторів складається з корпусу трансмісії, до якого кріпляться дві поздовжні балки, зв’язані в передній частині поперечною балкою.

Остов безрамних тракторів складається із корпусів окремих механізмів.

Головною кваліфікаційною ознакою трактора є номінальне тягове зусилля (тобто здатність трактора розвивати силу тяги за повного завантаження двигуна на нижчих робочих передачах).

Сільськогосподарські трактори поділяють на 10 класів (табл. 1.1).

 

Таблиця 1.1 Тягові класи сільськогосподарських тракторів

 

Тяговий клас

Значення             номінального тягового зусилля, кН

Тяговий клас

Значення номінального тягового зусилля, кН

0,2

1,8 – 5,4

3

27 – 36

0,6

5,4 – 8,1

4

36 – 45

0,9

8,1 – 12,6

5

45 – 54

1,4

12,6 – 18

6

54 – 72

2

18 – 27

8

72 – 108

 

За розміщенням механізмів, агрегатів і систем трактори поділяють на моноблокове (класичне) і роздільно-агрегатне компонування. Якщо конструкція трактора допускає роз’єднання енергетичної частини (двигуна) від ведучих частин (коліс, гусениць), то такий трактор вважають моделлю модульних енергетичних засобів.

Для моноблокового компонування трактора характерне переднє розміщення двигуна і заднє (над задньою віссю) розміщення кабіни, а також керовані передні колеса, діаметр яких менший, ніж задніх. Трансмісію виконують в основному блоці і жорстко з’єднують із двигуном. Таку схему мають в основному трактори з номінальним тяговим зусиллям 6-20 кН, хоча чимало закордонних фірм використовують її і для тракторів з номінальним тяговим зусиллям понад 30 кН.

У разі роздільно-агрегатного компонування двигун і кабіна зміщені на перед, передні і задні колеса однакових розмірів і вантажопідйомності. За такою схемою виготовляють в основному колісні трактори загального призначення з номінальним тяговим зусиллям 30 кН і вище, а також гусеничні трактори цього класу.

За класифікаційну ознаку мобільного енергетичного засобу (МЕЗ) взято технологічний простір навколо трактора для розміщення сільськогосподарських машин чи додаткового технологічного обладнання, наприклад ящика для насіння, добрив чи інших технологічних матеріалів (рис. 1.1). В окремий клас виділяють модульні енергетичні засоби, які використовуються у поєднанні з візками, оснащеними технологічним обладнанням та активними чи пасивними колесами.

Мобільні енергетичні засоби поділяють на такі групи:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. 1 Компонувальні схеми енергетичних засобів

а – класична; б – модернізована класична (класик-М); в – системна-3, трактор

колісної формули 4К4б; г – системна-4 “Ксилон”; д – самохідні тракторні шасі;  е – модель “Інтрак”; ж – вивільнений енергетичний засіб; з – жорстко стикувальні агрегати; и – модульний енерготехнологічний засіб.

Ø класична – (рис. 1. 1, а) – енергетичний засіб з одним технологічним простором позаду;

Ø модернізована (класик-М, див. рис. 1. 1, б) – енергетичний засіб із двома технологічними просторами, модернізованою класичною схемою з передньою начіпною системою і переднім ВВП, із запасом потужності двигуна, вантажопідйомності, нижчим тиском на грунт передніх і задніх коліс, посиленим рульовим керуванням;

Ø система-3 (див. Рис. 1. 1, в ) – енергетичний засіб із трьома технологічними просторами, порівняно із тракторами групи “класик-М” він має більший запас вантажопідйомності, реверсивну трансмісію і пост керування, передні і задні ведучі колеса одного розміру, позаду кабіни розміщена платформа для резервуару з технологічним матеріалом;

Ø система-4 (модель “Ксилон” і самохідні шасі, див. рис. 1. 1, г, д) – енергетичний засіб з чотирма технологічними просторами, двигун і трансмісія розміщені під кабіною, що поліпшує передній і задній огляд, має дві платформи (позаду і перед кабіною) для розміщення бункера із технологічним матеріалом. У моделі “Ксилон” (фірма Фенд, Німеччина)

Ø встановлений повний реверс трансмісії і поста керування, який може фіксуватись під кутом до напрямку руху;

Ø модульний енергетичний засіб складається з енергетичного модуля (ЕМ) і технологічних модулів (ТМ) (див. рис. 1. 1, ж-и), які легко з’єднуються між собою. Технологічним модулем є візок, можливо з активними колесами, що приводяться від двигуна ЕМ. Залежно від виконуваної технологічної операції ЕМ застосовують із ТМ і без нього, що підвищує універсальність цього енергетичного засобу.

 

5.     Осмислення нових знань (пропоную учням висловити думку про необхідність класифікації тракторів). – 2 хв.

6.     Закріплення, систематизація та узагальнення (проводжу фронтальну перевірку якості засвоєння вивченого на уроці матеріалу (опитую декількох учнів). – 4 хв.

7.     Підбиття підсумків уроку (оцінюю роботу учнів на уроці). – 2 хв.

8.     Інструктаж щодо виконання домашнього завдання. – 2 хв.

Домашнє завдання:

Література основна:

Я. Ю. Білоконь., А. І. Окоча., С. П. Коханівський «Трактори» ст. 6-10

 

pdf
Додано
27 жовтня 2018
Переглядів
293
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку