Методична розробка уроку: "Українська держава"

 

Методична розробка уроку з історії України на тему:

«Українська держава»                                               

                                       

                                                        Розробила викладачка історії

                                                                   Овруцького професійного ліцею
                                                                  Домославська Наталія Василівна

 

Тема уроку:        Українська держава.

Мета уроку:  • розкрити суть внутрішньої і зовнішньої політики гетьманату, причини падіння гетьманського режиму, визначити роль П. Скоропадського у державотворчій політиці України;

• розвивати вміння працювати в групах, аналізувати і співставляти історичні факти, узагальнювати значення важливих подій,  удосконалювати навички роботи з різними історичними джерелами, термінами і поняттями;

• сприяти формуванню національної свідомості та історичної пам’яті здобувачів освіти, пов’язаної з боротьбою за збереження державної незалежності; виховувати у здобувачів освіти активну громадянську позицію, повагу до національних героїв.

Очікувані результати:

⃰⃰  порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо утворення і діяльності Української держави;

⃰ висловлювати та аргументувати власні судження щодо ставлення суспільства до зовнішньої і внутрішньої політики Української держави;

⃰ називати та застосовувати поняття й терміни: гетьманат, інститут влади, федерація, монархія, республіка

⃰ творчо застосовувати здобуті знання, даючи характеристику історичній постаті: П.Скоропадському.

Тип уроку:  засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Форма проведення уроку: урок дослідження.

Обладнання: підручник, атлас, карта України, плакати, презентація засоби ІКТ (ПК, мультимедійний проектор, дошка).

Основні поняття: федерація, монархія, республіка.

Методи і прийоми: інтерактивні методи, розповідь, робота із нормативно-правовими документами, метод проєктів.

 

 

Хід уроку.
 

І. Організаційна частина.

•   Взаємне вітання.

•  Перевірка присутності та готовності здобувачів освіти до уроку.

• Створення позитивного настрою для проведення уроку.

                 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

а) Бесіда:

1.Як розвивалися події в Україні на початку 1918 року?

2.Чому ЦР втратила довіру населення, в чому були її помилки?

3. Коли відбувся гетьманський переворот? Які політичні сили брали участь у його підготовці та здійсненні?

 

Викладач узагальнює відповіді здобувачів освіти.

 

б) Заслуховуються повідомлення про життя і діяльність гетьмана П.Скоропадського.

 

в) Завдання

Одним - двома реченнями продовжте речення

П.Скоропадський – це…

 

Викладач підсумовує відповіді здобувачів освіти

Павло Петрович Скоропадський (1873-1945) – видатний        політичний і громадський діяч, виходець із старовинного козацького роду Скоропадських.

   За хоробрість у боях в роки японсько - російської війни (1904-1905рр.) отримав золоту зброю; згодом його призначають флігель ад’ютантом царя, але отримавши чин полковника, він стає командиром полку (1905-1916рр.).

   На початку Першої світової війни був удостоєний Георгієвського хреста ІV ступеня – найвищої бойової нагороди імперії, і отримав чин генерала-лейтенанта.

   З січня 1917 р. – командир 34-го армійського корпусу, що дислокувався в Україні й після Лютневої революції 1917 р. одержав назву «Перший український корпус».

   У жовтні 1917 р. обраний військовим отаманом українського Вільного козацтва.

   З 29.04. по 14.12.1918 р. – очільник Української Держави.

   Політичну діяльність продовжував в Австрії, Швейцарії та Німеччині. Заснував Союз гетьманців-державників, прагнув зберегти гетьманський рух та забезпечити діяльність українських організацій за кордоном.

   За його ініціативи було утворено Український науковий інститут при Берлінському університеті (1926-1945 рр.). Сприяв звільненню з фашистських концтаборів багатьох українців, зокрема Степана Бандери, Андрія Мельника, Ярослава Стецька.

   Автор мемуарів «Спомини».

   Загинув 16 квітня 1945 р., їдучи машиною, потрапив під бомбардування авіацією союзників на станції Платлінг, що поблизу Мюнхена. Помер Скоропадський 26 квітня 1945 р. у шпиталі монастиря Меттен.

 

IІІ. Мотивація навчальної діяльності здобувачів освіти

   Викладач використовує епіграфи, та підводить здобувачів освіти до вивчення нового матеріалу (вислови написані на дошці).

 

                 « Від часів Гетьманства 1918 р. державність українська стала

                                     фактом, з яким світ рахувався і буде рахуватись…»

                                                                         П.Скоропадський «Спомини»

 

           « Гетьман не є і не був політичним ідеологом. Він був активним            

           політичним діячем, що мав відчувати час і що має здібність

           сконцентрувати його, зреалізувати стихійні, часом неусвідомлені

           але реальні органічні вимоги мас.»

                                                                                                    М.Тимофієв

 

              « Якби Скоропадський утримався, то він привернув би на свій бік

               української державності найпродуктивніше населення України…

                Спроба відновити стабільність шляхом повернення

                дореволюційного соціально-економічного устрою, насамперед

                на селі, була найсерйознішою помилкою Скоропадського.»

                                                                                О.Субтельний. 1992р.  

 

                « Як втримається гетьманщина, то Росія повернеться в    

                 кордони Московського князівства ХV ст.»

                                                                                                         В.І.Ленін 

 

                 « … серед моря анархії на всьому величезному просторі Росії 

                 начебто утворився перший міцний острівець.»

                                                                                                    П.Врангель              

                 

 

 

III Формування нових знань

План

 

1.               Гетьманська держава
2.               Соціально-економічні перетворення:

 а) аграрна політика;

 б) становище у промисловості, торгівлі та фінансах;

 в) збройні сили УД;

 г) національно-культурна політика.

3. Міжнародні відносини.

4. Боротьба проти гетьманського режиму та його падіння.

 

Вступне слово викладача:

   Прорахунки та помилки ЦР, її конфлікт з Німеччиною стали причиною гетьманського перевороту 29 квітня 1918р. в історії України розпочався новий період, який тривав сім з половиною місяців – період Гетьманату.

   Саме в цей день з ініціативи Української демократично-хліборобської партії та Спілки земельних власників к найбільшому приміщенні Києва – цирку – проходив Всеукраїнський конгрес хліборобів, на якому були                                                                                                                        присутні 8 тисяч учасників.

   Підтримку перевороту надали й Центральні держави, які розраховували і надалі отримувати з України сировинні та продовольчі ресурси, необхідні для продовження війни з країнами Антанти. Тому вони були зацікавлені в утвердженні влади, здатної покінчити з революційною анархією. Кайзерівський уряд серед інших претендентів на гетьманство свій вибір зупинив на постаті генерала Павла Скоропадського.

   Дійсно П.Скоропадський очолив українську державу не без допомоги Німеччини, яка по-суті окупувала Україну на той час. Багато вчених вважали і вважають його ставлеником Німеччини. Є версія, що він був агентом Антанти.

   Сьогодні на уроці ми маємо оцінити державотворчу політику гетьмана в Україні, яка здійснювалася протягом 7,5 місяців та розкрити причини падіння режиму.

ІV. Вивчення нового матеріалу

І. Оголошення теми і мети уроку

      Шановні здобувачі освіти! Сьогодні темою нашого уроку є: «Українська держава». Наш урок буде проходити у формі уроку дослідження з демонстрацією слайдів  по даній темі. На уроці ми навчимося працювати із різними джерелами у групах, закріпимо вміння працювати з термінологічним словником, а зараз ми розглянемо такі питання:

1. Гетьманська держава .
2. Соціально-економічні перетворення:

 а) аграрна політика;

 б) становище у промисловості, торгівлі та фінансах;

 в) збройні сили УД;

 г) національно-культурна політика.

3. Міжнародні відносини.

4. Боротьба проти гетьманського режиму та його падіння.

 

   Здобувачі освіти, поділені на три групи отримали випереджувальні завдання: підготувати самостійно 1-З питання уроку, згідно плану уроку. Отже, ми будемо заслуховувати ці питання та обговорювати їх на уроці, роблячи власні висновки.

 

1.Гетьманська держава (доповідь здобувача освіти)

- Яку мету переслідувала влада, вдаючись до таких заходів?

- На яку форму правління при гетьмані була замінена республіканська форма правління ЦР?

- Що таке монархія?

 

Робота з термінологічним словником.

 

2. Соціально-економічні перетворення (доповідь здобувача освіти)

а) аграрна політика

- Дайте оцінку аграрної політики Української Держави..

- Чиїм інтересам відповідала така політика?

б) становище у промисловості, торгівлі та фінансах

- Чиї інтереси задовольняли ці заходи?

- Що було позитивним і що негативним цій політиці, на вашу думку?

в) збройні сили УД

- Створення власних збройних сил було необхідним заходом? Доведіть.

- Чи виправдали себе заходи щодо створення власних збройних сил?

г) національно-культурна політика

- Який сенс і значення мали заходи УД у національно-культурній політиці?

- Дайте їм оцінку.

 

3.Міжнародні відносини (доповідь здобувача освіти)

- Дайте оцінку зовнішньої політики гетьмана, на що вона була скерована і від кого залежала?

- Яку політику проводив гетьманат щодо Криму?

 

4.Боротьба проти гетьманського режиму та його падіння

Розповідь викладача

   Докорінні зміни в Україні поставили в нові умови політичні партії, які мусили чітко визначити свою стратегію і тактичну лінію на найближчий час.

   Проти гетьманської влади Української  Держави виступили:

1. селянство, яке не бажало віддавати поміщикам землю, а державі – свою продукцію;
2. антигетьманський блок політичних партій у формі Українського Національного Союзу (УНС), створений у серпні 1918 р.;
3. опозиція владних політичних сил часів УНР, яка 14.11.1918 р. проголосила своєю метою боротьбу проти гетьманату та утворила альтернативний уряд – Директорію, яку очолив В.Винниченко;
4. Тимчасовий робітничо-селянський уряд (ТРСУ), створений 28.11.1918 р. з ініціативи КП(б)У, який ухвалив рішення за допомогою радянської Росії відновити більшовицьку владу в Україні.

   Відступаючи з України, більшовики провели 19-20 квітня 1918 р. у Таганрозі партійну нараду. Домагалися власної Донецько-Криворізької республіки. Було засновано самостійну (від російської) Комуністичну партію (більшовиків)України - КП(б)У (М. Скрипник)

   5-12 липня 1918 р. відбувся І з’їзд КП(б)У у Москві. КП(б)У стає складовою частиною РКП(б). КП(б)У була автономною лише в місцевих питаннях. Було створено ЦК КП(б)У, першим секретарем став Георгій П’ятаков.

    Бурхливі дискусії точилися серед українських соціалістів, які свого часу становили більшість Центральної Ради.

У травні 1918 року стався розкол в УПСР. Ліва її частина утворила партію - УПСР - боротьбистів (Е. Блакитний, О.Шумський та ін.). Назва походила від друкованої, партією газети «Боротьба». Боротьбисти виступали за відновлення радянської влади в Україні. Це зближало їх з КП(б)У. Розбіжність між ними полягала у тому, що боротьбисти домагалися утворення незалежної від Росії Радянської України, яка б перебувала у дружніх відносинах з РСФРР.

   Опозиційні до уряду гетьмана сили об’єдналися в Український Народний Державний Союз його очолював А. Ніковський, а згодом - В. Винниченко. Пізніше проти П. Скоропадського та його курсу виступив Всеукраїнський земський союз, на чолі з С. Петлюрою.

   У серпні 1918 року у Києві було створено Український національний союз (УНС). До склад, якого, увійшли українські есери, соціал-демократи, Партія українських соціалістів-федералістів та ряд дрібних громадсько-політичних організацій. УНС очолив В.Винниченко.

   З весни 1918 року Україною покотилася хвиля робітничих страйків. У середині липня 1918 року розпочався загальноукраїнський страйк залізничників, в якому взяло участь понад 200 тис. чол. Страйк підтримали більшовики.

   Влітку 1918 року широко розгорнулася селянська боротьба, яка охопила десятки тисяч селян (Київщина, Чернігівщина). На Катеринославщині й у Північній Таврії повстанський рух набрав анархістського характеру. Він розпочався в районі Гуляйполя Олександрійського повіту Катеринославської губернії. На чолі його став сільський вчитель Нестор Махно. Перші збройні виступи махновців відбулися наприкінці вересня 1918 року вони захопили Гуляйполе. У листопаді вони стали значною воєнною силою, що становила серйозну загрозу.

   На початку листопада 1918 року у Німеччині перемогла революція, яка послабила владу П.Скоропадського.

   11.11.1918 р. – закінчилася Перша світова війна, почалася евакуація німецько-австрійських військ з території України.

   13 листопада 1918 року Більшовицька Росія анулювала Брест-Литовський мирний договір, зокрема і визнання самостійності УНР. Росія зняла з себе зобов’язання невтручання у справи України. 17 листопада 1918 року РНК приймає рішення створити Реввійськраду, починає створюватися Український фронт. Наприкінці листопада 1918 року розпочинається наступ більшовиків на Україну під командуванням В.Антонова - Овсієнка з метою відновлення радянської влади в Україні.

   14 листопада 1918 року Скоропадський іде на рішучі дії: призначає новий уряд, майже із самих російських монархістів і проголошує Акт федерації з майбутньою небільшовицькою Росією ( відозва « До усіх громадян України »). Це стало приводом до антигетьманського повстання.

   14 листопада 1918 року на засіданні УНС у Києві, було утворено Директорію (тимчасовий верховний орган) для керівництва збройною боротьбою проти гетьмана, її очолив В.Винниченко (С.Петлюра, А.Швець, А.Макаренко). Було сформовано 60-тисячне військо. На бік Директорії перейшли Січові стрільці (Є.Коновалець) та Сірожупанна дивізія, чисельністю до 40 тис. вояків.

   Окупаційні війська підписали угоду про нейтралітет у цих подіях (17.11.1918 р).

   20 листопада 1918 року війська підійшли до Києва та взяли в облогу місто.

   14 грудня 1918 року П.Скоропадський підписав своє зречення від влади, гетьманський режим перестає існувати.

 

Мозковий штурм:

Чому гетьманський режим зазнав поразки?

 

Причини падіння гетьманського режиму:

(Здобувачі освіти занотовують їх у свої зошити):

1.Авторитарні методи правління;

2.Спроба його уряду відновити стабільність у державі шляхом залучення до державного будівництва старої російської чиновницької бюрократії та військової еліти.

3.Невирішеність аграрного питання.

4.Порушення прав і свобод народу. Він приніс інтереси держави в жертву інтересам народу;

5.Соціально-економічна політика, яка проводилася в інтересах панівних верств та окупаційної влади;

6.Відсутність дієздатної регулярної української національної армії;

7.Поразка австро-німецького блоку у Першій світовій війні.

 

 

IV Закріплення набутих знань, вмінь і навичок, їх систематизація та узагальнення

   Для перевірки набутих на уроці знань використовуються дидактичні ігри, група ділиться на 2 команди.

 

1. «Хрестики-нулики»

   Для того, щоб поставити хрестик або нулик, команді потрібно правильно відповісти на запитання по темі уроку. Якщо відповідь неправильна право на відповідь та на наступний хід переходить до другої команди.

1	2	3
4	5	6
7	8	9

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Які дисципліни були обов’язкові для вивчення у навчальних закладах за гетьмана П. Скоропадського?

2.Яку назву мав перший документ, виданий гетьманом?

3.Інтересами яких верств населення знехтував гетьман?

4.У якому місті було відкрито перший український Державний Університет.

5.Гетьман ввів окрему категорію громадян, фактично із заможних селян. Що це за категорія?

6.Хто був першим Президентом АНУ?

7.Що стало приводом до антигетьманського повстання?

8.Як називався орган, створений у листопаді 1918 року для ведення збройної боротьби проти гетьмана?

9.Які військові сили УД перейшли на бік Директорії?

 

2.«Склади слово»

   Команди отримують конверти з літерами із яких повинні скласти 3 слова та пояснити їх значення.

         І        карбованець                                    ІІ       б'юджет

монархія          козацтво

переворот        Директорія

3. «Хто швидше?»

   По 3 здобувачі освіти від команди на дошці пишуть відповіді на запитання, або закінчують речення на швидкість, передаючи крейду із рук в руки. Завдання записані на дошці до початку уроку.

 

1.Гетьманський переворот відбувся ....

2.Хто із представників уряду УНР увійшов до складу гетьманського Уряду?

3.УД визнали ... країн світу.

4.Уряд - Раду Міністрів очолив ... .

5.Грошовою одиницею УД була ....

6.Державною мовою в УД була ... .

7.Державною вірою проголошена ... .

8.Академія Наук України була відкрита ... .

9.Кому першому було запропоновано посаду Президента АНУ?

10.При гетьмані республіканська форма правління була замінена на ... 11.Гетьман зробив спробу відродити українське ... .

12.Термін перебування гетьмана при владі... .

 

 

V Підведення підсумків.

Метод «Мікрофон»

- Дайте оцінку діяльності гетьмана П.Скоропадського.

 

Викладач підсумовує відповіді та оцінює активність здобувачів освіти на уроці.

VI Домашнє завдання.

1. Завдання на 1 – 3 бали: опрацювати §12
2. Завдання на 4 – 6 балів: дати відповіді на запитання після §12
3. Завдання на 7 – 9 балів: написати есе на тему: «Здобутки та прорахунки Української держави»
4. Завдання на 10 – 12 балів: скласти порівняльну таблицю

 

Сфера діяльності	Період УЦР	УД
Державний устрій
Аграрна політика
Промисловість , фінанси, торгівля
Збройні сили
Національно-культурна політика
Міжнародні відносини
Оцінка діяльності

 

Список використаних джерел

1. Довідник школяра і студента. Історія України Губарев В.К. Донецьк: ТОВ ВАФ «БАО» 2005р. УМ.

2. Історія України (рівень стандарту): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти /О.І.Пометун, Н.М. Гупан. – К.: УОВЦ «Оріон» /О. 2018. – 256 с.: іл.

3. Історія України: підруч 10 кл. О.Реєнт , О.Малій – К. : Генеза, 2010. - 240 с. : іл., карти.

4. Історія України. Словник-довідник. Поняття і терміни шкільного курсу Балюта Є.І. Х.: «Країна мрій» 2009р. УМ.

5. Україна між світовими війнами (1914-1939рр.) К.: «Школа» 2004р. УМ.

6. «Усі видатні постаті історії України» Остапенко П.В. Х.: Торсінг плюс, 2006р. УМ