Методична розробка "Використання теорії множинного інтелекту на уроках української мови і літератури та зарубіжної літератури"

Використання теорії множинного інтелекту на уроках української мови і літератури та зарубіжної літератури

У центрі навчання, згідно особистісно орієнтованого підходу, знаходиться сам учень, його мотиви, цілі, неповторний психологічний склад. Учитель у контексті такого підходу визначає навчальну мету уроку, організовує, спрямовує і коригує навчальний процес, виходячи з інтересів учня, рівня його знань і умінь. Учень у кінці уроку повинен бути в змозі відповісти собі на питання, чого він сьогодні навчився, що він не міг зробити ще вчора. Результатом можуть бути нові сформовані компетентності. Організація такого навчання означає, що використання навчального матеріалу, тих чи інших прийомів, способів, вправ повинно переломлюватися через призму особистості учня - його потреб, мотивів, здібностей, активності, інтелекту та інших індивідуально-психологічних особливостей.

Одним із можливих способів індивідуалізації навчально-виховного процесу є теорія множинності інтелекту американського психолога Говарда Гарднера (Howard Gardner), яка була вперше опублікована у 1983 році у роботі «Структура розуму: теорія множинного інтелекту» як новаторська теорія пізнання інтелекту людини. Суть її полягає у твердженні, що кожна особистість має множинні інтелекти, які можна розвивати і зміцнювати або ігнорувати й ослаблювати.  Ми маємо знайти підхід, як зацікавити дітей до вивчення шкільної програми і цьому нам якраз можуть допомогти знання про множинний інтелект.

Множинний інтелект як філософію навчання, спираючись на історію, не можна вважати новим поняттям. Усі відомі теорії навчання ґрунтувалися не тільки на педагогіці слова. Відомий французький філософ ХVІІІ ст. Жан-Жак Руссо проголосив у своєму класичному трактаті про освіту “Еміль», що дитина повинна навчатися не через слова, а через досвід, не через книжки, а через «книгу життя». Швейцарський реформатор Йоган Генріх Песталоцці наголошував на інтегральній  програмі, основними складниками якої вважалися інтелектуальне навчання, моральне та фізичне виховання, засноване виключно на конкретному досвіді.

У ХХ ст. такі новатори педагогіки, як Марія Монтессорі та Джон Д’юі в США, В.О. Сухомлинський в Україні, розробили системи навчання, що ґрунтувалися на принципах, схожих на ті, що лежать в основі множинного інтелекту, включаючи тактильні листи М. Монтессорі, уявлення Д’юі про класну кімнату як мікрокосм суспільства, і «школу радощів» В. Сухомлинського. Теорія множинного інтелекту по суті своїй охоплює всі ті надбання, якими вчителі, виходячи за межі тексту та класної дошки, послуговуються у своїй викладацькій практиці, щоб розбудити свідомість учнів. Вона також допомагає вчителям розширити свій діапазон викладацьких засобів і прийомів, поновити його новими методами та матеріалами, щоб утримувати в полі зору усіх учнів без винятку.

Основні положення теорії Г. Гарднера увиразнюються в таких твердженнях:

• Кожна людина має всі види інтелекту, розвинені різною мірою.

• Різні види інтелекту та рівень їх розвитку створюють унікальний інтелектуальний профіль людини, відрізняючи її від інших.

• Рівень розвитку різних видів інтелекту людини є змінним і динамічним у процесі її життя.

• Види інтелекту взаємодіють у різних поєднаннях один із одним.

• Види інтелекту розвиваються завдяки різним видам діяльності.

• Види інтелекту – це потенціали, які можна активувати у процесі діяльності.

• Усі види інтелекту рівноцінні.

Теорія «множинного інтелекту» пропонує створювати навчальні ситуації, відповідні природним схильностям учнів. У практичній роботі використовуються методи і прийоми, в яких задіяні всі основні типи інтелекту, що є актуальним в  сучасній освіті.

Інформація про стилі  навчання учнів дуже важлива як для викладачів так і для учнів, оскільки:

•            викладачам потріно розуміти які є стилі навчання учнів, щоб відповідним чином адаптувати свої навчальні методики.
•         учні, які знають свій стиль навчання, вчаться краще.
•         викладачі краще розуміють різницю між учнями і можуть пояснити їх поведінку на уроці.
•         якщо стиль навчання викладача відрізняється від стилю більшості його учнів, йому потрібно змінити методику подачі матеріалу.

Адже за словами великого чеського педагога Я. Коменського, «не викликає сумніву, що правильно встановленими, цілими, міцними, безпечними сходами можна кого завгодно вивести на будь-яку висоту».

Варто сказати, що ще до знайомства з теорією множинного інтелекту я використовувала на уроках методи і прийоми, спрямовані на розвиток різних здібностей учнів. Ознайомитися з прикладом розробки уроку з зарубіжної літератури можна на сайти «На урок» в розділі «Бібліотека» за цим посиланням https://naurok.com.ua/prezentaciya-specifika-vtilennya-antichnogo-mifu-u-p-esi-pigmalion-b-shou-244140.html . Також прикладом може бути розробка уроку з української мови, де використанні різні форми  роботи, спрямовані на розвиток різних типів інтелекту за таким посиланням https://naurok.com.ua/prezentaciya-rozdilovi-znaki-v-bezspoluchnikovih-rechennyah-244127.html. Учні отримували цікаві домашні завдання, які потребували застосування вмінь того чи іншого типу інтелекту: створення ментальних карт, підготовка стінгазет, інсценування уривків твору, створення презентацій на комп`ютері, створення ілюстрацій до епізодів твору (Додаток 8).

 Опрацювавши матеріали щодо множинності інтелекту, я зрозуміла, наскільки важливо знати, які саме типи інтелекту є домінуючими. Це допомагає підбирати завдання, обирати методи та прийоми подачі інформації, форми контролю таким чином, щоб розвивалися всі типи інтелекту дитини.

Першим кроком на шляху до впровадження теорії на уроках була діагностика серед учнів  класу, для з`ясування домінуючих типів інтелекту в класі. Учням роздаються бланки (Додаток 1), в кожному розділі вони позначають твердження, які найбільше відповідають їхнім переконанням чи характеризують їх. Твердження (Додаток 2) можна роздати учням для обробки результатів, а можне це зробити самому.  З метою формування усвідомленого використання і розвитку власних пізнавальних здібностей на початковому етапі роботи я  ознайомила учнів з основами теорії множинного інтелекту. За результатами діагностики я створила діаграму (Додаток 3) іознайомила учнів з особливостями різних типів інтелекту (Додаток 4). Звернула особливу увагу на той факт, що далеко не завжди у людини буває яскраво виражений якийсь один тип мислення, можуть бути комбінації 2-3 типів, і кожна дитина має унікальну їх комбінацію.

Як стверджує Г. Гарднер, ступінь прояву та розвитку того чи іншого типу інтелекту залежить від життєвого досвіду індивідуума. Чим частіше людина використовує той чи інший тип інтелекту, тим більше можливостей розвинути його  в ході навчання. Тому освітній процес я намагаюся будувати таким чином, щоб дати можливість дітям набути досвіду, який вимагав би залучення різних типів інтелекту. Важливо допомогти дітям зрозуміти, що вони можуть проявити або виявити свої здібності та навички різними способами, в різних видах діяльності, а потім створити умови для навчання з опорою на їх сильні сторони. Сукупний вплив на  всі різновиди інтелекту протягом уроку повинно гарантовано створювати умови для розвитку творчого потенціалу учнів. Таким чином на своїх уроках я намагаюся застосовувати завдання, що дозволяють розвивати всі вісім типів інтелекту. Головне - надати дитині можливість пізнавати, вивчати щось у той спосіб і шляхом, який йому найбільш близький, і в якому він відчуває себе комфортно.

Більш детально про кожен вид інтелекту, засоби навчання, види завдань,  метод діагностики типів інтелекту можна знайти в моїй розробці на сайті «На урок» в розділі бібліотека за цим посиланням  https://naurok.com.ua/prezentaciya-tipi-intelektiv-za-g-gardnerom-260442.html  або за кюаркодом на сторінці у Фейсбуці

  https://www.facebook.com/102891615400693/posts/137055958650925/?sfnsn=mo

 Таким чином можна зробити висновок, що способи  застосування теорії Г. Гарднера в навчанні різні, при цьому зовсім не обов'язково радикально міняти свої методи навчання.

Перед вивченням нового розділу я  готую тематичні таблиці за життям письменника (Додаток 5, 6), аналізом його твору, узагальненням вивченого з завданнями, спрямованими на розвиток всіх типів інтелекту. Дітям можна пропонувати виконати завдання за вибором, але тоді кожен обери завдання, яке йому виконувати легше і, відповідно, тоді розвиватиметься саме домінуючий тип інтелекту. А моєю метою є розвиток всіх типів інтелекту, що дуже важливо в подальшому житті учня, тому я розподіляю завдання так, щоб протягом робочих уроків (а їх завжди декілька за розділом) кожен учень опрацьовував завдання різного характеру.

Діагностика типів інтелекту стає в нагоді і в підготовці проєкту. Важливо правильно розподілити дітей на творчі групи не лише інтуїтивно чи за бажанням, а і за домінуючими типами інтелекту (Додаток 7). Кожна група отримує завдання, відповідно до типу інтелекту. Це дає можливість розкрити кожному учню свій потенціал в повній мірі. В роботі над проектом діти мають можливість самостійно обрати ту чи іншу групу.

Аналіз результатів  проведеного дослідження  і вивченої літератури дозволяють мені зробити наступні висновки:

•         кожна людина має схильності до того чи іншого типу інтелектуальної діяльності;
•             більшість людей можуть розвивати в собі будь-який тип інтелекту до адекватного рівня компетентності;
•          різні типи інтелекту можуть тісно взаємодіяти і впливати на розвиток один одного;
•           існують різноманітні способи розвитку того чи іншого інтелекту.

При проведені досліджень були виявлені суперечності, що зумовили актуальність даного досвіду: між необхідністю формування комунікативної компетентності всіх учнів з одного боку, і неоднорідністю інтересів, схильностей і запитів школярів - з іншого;

До достоїнств теорії множинного інтелекту слід віднести такі моменти:

-    нове розуміння і визначення інтелекту;

- широкі можливості розвитку здібностей у осіб з різними типами інтелекту;

- демократичний характер теорії: кожен тип інтелекту має право на існування і розвиток;

-   унікальні можливості збагачення процесу навчання за допомогою різних типів інтелектуальної діяльності. 

Необхідно допомогти учням зрозуміти, що вони можуть виявити або знайти свої здібності й навички різними способами, у різних видах діяльності, а потім створювати умови для навчання з опорою на їх сильні сторони .

Переконана, використовуючи цю унікальну теорію, можна і потрібно побудувати навчання і розвиток дитини таким чином, щоб забезпечити гармонійний та індивідуальний підхід до кожного.

Теорія Говарда Гарднера  може сприяти процесу навчання наступними шляхами:

•             учителі можуть критично оцінювати свої інтелектуальні здібності та методи навчання;
•            краще вивчити інтелектуальний потенціал учнів;
•          використовувати найбільш ефективні методи, відповідно до  того чи іншого типу інтелекту або комбінації типів інтелекту.

З огляду на основні концептуальні положення теорії множинного інтелекту, учителі можуть планувати, створювати вправи і завдання, використовуючи різноманітні джерела, прищеплювати учням знання про стратегії навчання, необхідні для безперервної освіти.

ДОДАТОК 1

Бланк відповідей

ДОДАТОК 2

Твердження до розділів 

ДОДАТОК 3

Результати діагностики в 9-А класі

ДОДАТОК 4

Характеристика типів інтелектів (нумерація відповідно до колонок у бланку відповідей):

1. Натуралістичний інтелект

Імовірно, Ви маєте схильність до природознавства, можете точно визначати та класифікувати рослини, тварини та інші природні об’єкти. Ви здатні відстежувати закономірності у природі, поведінці людини, різних сферах життя.

2. Музичний інтелект

Для Вас музика є важливою частиною життя Ви, напевно, дуже часто співаєте, наспівуєте або слухаєте музику. У Вас є здібність сприймати і відтворювати ритм, тон і тембр. Ви вмієте використовувати музику, щоб краще вчитися. Музика допомагає Вам дізнаватися про щось нове, запам’ятовувати різні явища, факти  і навчати інших людей.

3. Логіко-математичний інтелект

Саме математика є Вашим улюбленим предметом, оскільки завдяки їй знаходимо причину (пояснення) різних явищ, у ній не передбачено інтерпретацію. У Вас є здатність мислити як концептуально, так і абстрактно, розуміти логічні або числові моделі (шаблони). Ви бачите причину того, що відбувається, і розумієте, чому це відбувається.

4. Міжособистісний інтелект

Ви вважаєте, що найліпше Вам вдається взаємодіяти з іншими людьми. Вам, напевно, подобається бути учасником обговорення різних питань у навчальному закладі. Ви здатні виявляти й адекватно реагувати на настрої, мотиви і бажання інших. Перебування серед людей активізує Ваше мислення, а це, у свою чергу,спонукає Вас змусити думати інших.

5. Тілесно-кінестичний інтелект

Вам подобається танцювати, займатися спортом. Ви вміло контролюєте рухи Вашого тіла та маніпулюєте речами, ліпше засвоюєте інформацію, коли рухаєтеся. Ви, напевно, любите лабораторні та проектні завдання, що передбачають активність та рухливість.

6. Вербально-лінгвістичний інтелект

Вам подобається читати і писати. У Вас добре розвинені вербальні навички. Ви чутливі до звуків, значень  ритму слів. Робота зі словом спонукає Вас думати та розуміти взаємозв’язок між певними явищами і речами.

7. Внутрішньоособистісний інтелект

Ви з тих людей, які не часто підіймають руку під час дискусії у класі, схильні розв’язувати індивідуальні завдання. Вам подобається заповнювати журнал, щоденник, перебувати в гармонії з власним внутрішнім світом(почуттями, цінностями, віруваннями). Думати про себе та про те, що Ви думаєте, учите чи відчуваєте —у цьому сенс Вашого життя.

8. Візуально-просторовий інтелект

Ви багато малюєте, можливо, навіть під час уроків. Детально розглядаєте ілюстрації в підручнику, оскільки вони дають Вам змогу ліпше зрозуміти певну інформацію. Маєте здатність до образного мислення, точної та абстрактної візуалізації. Малювання для Вас не лише хобі, адже дає змогу розібратися у значенні різних явищ. Коли Ви не малюєте, то візуалізуєте те, що відбувається.

ДОДАТОК 5

Завдання під час вивчення творчості О.С.Пушкіна

ДОДАТОК 6

Завдання під час вивчення творчості В.Рутківського

ДОДАТОК 7

Завдання для творчих груп до проекту «Україна в житті і творчості зарубіжних письменників)

ДОДАТОК 8

Ментальні карти

Стінні газети

Інсценізація

Проєкт

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Б18 Байсара, Л. І. Множинність прояву видів інтелекту [Текст]: конспект лекцій / Л.І.Байсара. – Д.: РВВ ДНУ, 2010. - 96 с.
2. Р. Л. Аткінсон, Р. С. Аткінсон, Е. Е. Сміт, Д. Дж. Бем, С. Нолен-Хоэксема. [Текст] «Вступ у психологію». Прайм-Єврознак, 2007.-816c.
3. Гарднер Г. Структура разума: теория множественного интеллекта / [Текст]– М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007. – 512 с.
4. Гусак М. Г. Теорія множинного інтелекту як підстава особистісно зорієнтованого навчання. [Текст] //Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2011. – № 3
5. М.В.Радченко. Використання теорії множинного інтелекту в процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів до педагогічної творчості.// «Освіта та розвиток обдарованої особистості». № 12 /12/2015
6. Кудлай О. В., Макарчук А. А., Білоусова Н. В. Теорія множинного інтелекту Говарда Гарднера у дидактичному контексті [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/902/1/24.pdf
7. Надія Швадчак, “Нова українська школа” . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://nus.org.ua/articles/poviryty-v-dytynu-yak-dopomagaye-v-navchanni-teoriya-mnozhynnogo-intelektu/
8. Ворон М. Множинний інтелект: від теорії до практики [Текст] / М. Ворон, Ю. Найда // Підручник для директора: журнал управлінської компетентності, 2008. – № 5. – С. 68–72.