Методична розробка Вплив стретчинга на розвиток фізичних та психологічних якостей дітей та його роль в хореографічній підготовкі

Методична розробка

Вплив стретчинга на розвиток фізичних та психологічних якостей

дітей та його роль в хореографії

Підготувала:  Шепеленко Ірина Анатоліївна, керівник гуртка-методист.

Англійське слово Stretch (розтягувати) стало відомим як позначення напрямку в оздоровчій гімнастикі. Цей напрямок базується на вправах, які дають можливість за допомогою розтягування м'язів різних частин тіла добитися хорошого м'язового тонусу і, отже, досягти певного оздоровчого ефекту.

Стретчинг - це спеціально розроблена система вправ, спрямованих на вдосконалення гнучкості і рухливості в суглобах, а разом з тим і на зміцнення цих суглобів, тренування м'язово-зв'язкового апарату з метою поліпшення еластичних властивостей, створення міцних м'язів і зв'язок.

Суть цієї системи полягає в тому, що за допомогою дуже повільних і плавних рухів (згинання та розгинання), спрямованих на розтягування тієї чи іншої групи м'язів, приймається і утримується протягом деякого часу певна поза. Таким чином, стретчинг - це метод фіксованої розтяжки.

Комплекси вправ в системі стретчинга спрямовані на розтягування практично всіх м'язів тіла, причому цей широкий спектр вправ виконується з різноманітних вихідних положень, що надзвичайно важливо для ефективності розвитку гнучкості і рухливості в суглобах.

Експерименти показують, що використання різних вихідних положень забезпечує рівномірне розтягування всіх ділянок м'язів, без чого неможливий повноцінний розвиток гнучкості.

Гнучкість - здатність досягати найбільшої величини розмаху (амплітуди) рухів окремих частин тіла в певному напрямку.

Гнучкість залежить від стану хребта, суглобів, зв'язок, а також еластичності м'язів. Гнучкість розвивається при виконанні фізичних вправ з великою амплітудою, зокрема загальнорозвиваючих.

Гнучкість - морфофункціональна властивість опорно-рухового апарату, що характеризує ступінь рухливості його ланок. Гнучкість визначається еластичністю м'язів і зв'язок, що детермінують амплітуду рухів. Поряд з основними фізичними якостями гнучкість являє собою одну з головних передумов рухів.

Гнучкість - це здатність виконувати рухи з максимальною амплітудою, важлива психофізична якість, яка поряд з швидкістю, силою, витривалістю, спритністю визначається морфофункціональними біологічними особливостями людини.

Часто гнучкістю називають рухливість в суглобах.

Гнучка людина красива з естетичної точки зору. Гнучкість надає граціозність, витонченість, пластичність, виразність рухів.

Гнучка людина ніколи не витрачає свої сили на зайві, непотрібні рухи. Її рухи гранично точні і раціональні. Це в значній мірі полегшує, прискорює будь-яку діяльність, економить внутрішні енергетичні ресурси. У гнучкої людини рухова основа будь-якої діяльності розумна і логічно обгрунтована. Люди, що не володіють гнучкістю в достатній мірі, мають знижену здатність м'язів до розтягування і підвищений м'язовий тонус. Це призводить до координаційних порушень в процесі виконання руху. Негнучка дитина витрачає набагато більшу кількість енергії, а значить, у нього швидше настає стомлення.

Основоположним принципом стретчинга є регулярність і поступовість розтяжки, її абсолютна безболісність. Методика стретчинга грунтується на природних властивостях м'язів: повзучості і релаксації.

Релаксація - це властивість м'язів розслаблятися з плином часу при тому ж навантаженні і напрузі.

Стретчінгові вправи допомагають розслабляти м'язи за допомогою розтяжки, не перенапружуючи їх. Методика стретчинга стоїть на позиціях, що принципово відрізняються від традиційних форм виконання фізичних вправ. Згідно з цією методикою, краще недорастягнути м'язи, ніж перерозтягнутоми їх, тоді як при правильному виконанні вправи завжди залишається запас розтяжки.

Кожен раз, виконуючи вправи з запасом розтяжки, м'язи тим самим готуються до більшого розтягування, поступово вони перестають відчувати напругу (в основі виникнення такої м'язового зміни лежить властивість повзучості).

Ігровий стретчинг грає велику роль в хореографічній підготовці дітей молодшого віку

Гра - провідний вид діяльності дітей підготовчого (початкового) рівня на заняттях в танцювальному колективі.

Методика ігрового стретчинга (або, по-іншому, стрейчинг) спрямована на активізацію захисних сил організму дітей, оволодіння практичними навичками досконалого управління своїм тілом і психоенергетичної саморегуляції, на розвиток і вивільнення творчих та оздоровчих можливостей підсвідомості.

Вправи стретчинга носять імітаційних характер і виконуються по ходу сюжетно-рольової гри, що складається з взаємозв'язаних ігрових ситуацій, завдань, вправ, підібраних таким чином, щоб сприяти вирішенню оздоровчих і розвиваючих завдань. З наслідування образу починається пізнання дитиною техніки рухів спортивних і танцювальних вправ, ігор, театралізованої діяльності і т.д. Образно-наслідувальні рухи розвивають творчу, рухову діяльність, творче мислення, рухову пам'ять, швидкість реакції, орієнтування в русі і просторі, увагу і т.д.

Ефективність наслідувальних рухів полягає ще в тому, що через образи можна здійснювати часту зміну рухової діяльності з різних вихідних положень і з великою різноманітністю видів рухів, що дає хорошу фізичну навантаження на всі групи м'язів. Поєднання динамічних і статичних вправ найбільш відповідає природі опорно-рухового апарату людина і є найкращим засобом розвитку фізичних якостей: сили, спритності, витривалості, гнучкості. Дана методика застосовується нами на практики  і накопичено певний досвід організації занять.

Заняття ігровим стретчингом з дітьми від 4-х років показують стабільно високі результати: діти набагато менше хворіють, стають більш відкритими для спілкування не тільки з дорослими, але і між собою. А близькі і зрозумілі дітям образи казкового світу дозволяють легко виконувати непрості фізичні вправи. Вправи спрямовані на профілактику різних деформацій хребта, зміцнення його зв'язкового апарату, формування правильної постави. Крім цього, розвиваються еластичність м'язів, координація рухів, виховуються витривалість і старанність, у дитини формується наочно-образне мислення, що дозволяє з найбільшою ефективністю виконувати імітаційні рухи, найбільш точно і емоційно виразно. Дитина здатна контролювати свої дії за словесною вказівкою дорослого.

Основні принципи організації заняття.

Наочність - показ фізичних вправ, образна розповідь.

Доступність - навчання вправам від простого до складного, від відомого до невідомого, враховуючи ступінь підготовленості дітей.

Систематичність - регулярність занять, підвищення навантаження, збільшення кількості вправ, ускладнення техніки їх виконання.

Закріплення навичок - багаторазове виконання вправ. Уміння виконувати їх самостійно, поза заняттями.

Індивідуально-диференційний підхід - облік особливостей віку, стану здоров'я кожної дитини.

Свідомість - розуміння користі виконання вправи, потреба їх виконувати.

В ході проведення заняття вирішуються такі задачі:

Навчання дітей різним видам імітаційних рухів ігрового стретчинга.

Звертати увагу дітей на точність виконання рухів, передачу характерних особливостей образів.

Розвиток фізичних якостей: м'язової сили, спритності, витривалості, гнучкості; розвиток психічних якостей: увагу, пам'ять, уяву, розумові здібності.

Виховання моральних якостей, комунікабельності.

Підтримувати інтерес дітей до занять.

Зміцнення кістково-м'язової системи, підвищення функціональної діяльності органів і систем організму.

Створення умов для позитивного психоемоційного стану дітей.

Структура побудови занять:

Заняття складаються з 3-х частин.

В 1 (вступної) частині заняття діти виконують вправи в різних видів ходьби, бігу, стрибків, для прийняття правильної оцінки і зміцнення зводу стопи, координації рухів, орієнтації в просторі, розвитку уваги.

У другій (основний) частині переходимо до ігрового стретчінгу.  Сюжетний матеріал розподіляю на 2 заняття. На першому занятті знайомлю дітей з новими рухами, закріплюємо вже відомі. На другому занятті - вдосконалення і точність виконання вправ, передача характерних особливостей образів. Всі вправи виконуються під відповідну музику. Вважаю, що музичне супроводження при виконанні вправ ігрового стретчинга більш доцільно виконувати на 2 занятті.

Рухлива гра - також складова основної частини заняття. Підбір  здійснюється в залежності від складності попередніх дій. Гра може носити більш-менш активний характер.

У 3-й  частині вирішуєюься завдання відновлення організму після фізичних навантажень і перехід до інших видів діяльності. Дихальні вправи сприяють швидшому відновленню організму і несуть оздоровчий характер. Важливо навчити дитину дихати носом, співвідносити вдих і видих з рухами. Вправи на релаксацію включати в кожне заняття; необхідно, щоб дитина навчилася знімати напругу м'язів після фізичного навантаження, розслаблятися. Цьому відповідають вправи на релаксацію, що виконуються в ігровій формі. Бажано використовувати музичний твір, що відображає характер виконуваних дій.

Після занять ігровим стретчингом у дітей поліпшується настрій, взаєморозуміння. Розучивши вправи, діти самостійно розігрують казку і придумують свої казки з рухами, тим самим розвиваючи свої творчі здібності.

Уміння управляти м'язовою напругою, координувати роботу м'язів, знання закономірностей м'язової роботи - найважливіша якість професійного танцюриста. У процесі виховання професійних навичок, таких як легкість, витонченість, впевненість, точність і закінченість рухів - найважливішу роль відіграє вміння включати в роботу тільки ті м'язи, які безпосередньо беруть участь в русі і робити це економно, без зайвої напруги. Одночасно необхідно розслабляти м'язи-антагоністи, щоб їх напругу не сковувало працюють м'язи, не завадило б їм виконувати роботу з найбільшою ефективністю.

Література:

1. В.Ю. Нікітін З книги  Стретчинг в професійному навчанні сучасного танцю

2. А.І. Буреніна "Ритмічна пластика для дошкільнят ..

3. А.І. Константинова "Ігровий стретчинг" Навчально-методичний центр "Алегро"