Опис досвіду
керівника колективу естрадного танцю «Ексклюзив»
ПНЗ «Будинок дитячої та юнацької творчості Заводського району»
м. Запоріжжя
Ченцової Наталії Борисівни
«Використання активних методів навчання на заняттях з хореографії»
Сьогодні позашкілля – не лише важлива ланка щодо додаткової освіти та виховання, організації активного дозвілля, а й система пошуку, розвитку та підтримки юних талантів та обдарувань формування у такий спосіб творчої еліти у галузі мистецтва, науки тощо. Одне з активних завдань сучасного позашкілля – пошук оптимальних шляхів зацікавлення вихованців навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань. На сьогодні позашкільні реалії вимагають від педагога переосмислення багатьох освітніх канонів. Позашкілля потребує нових нетрадиційних ідей і теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини й сучасним потребам суспільства.
Кожна дитина – це індивідуальність, що потребує особливого підходу. Тому головною моєю метою, як педагога позашкільника є створення умов для зростання обдарованих дітей. Освіта для того і існує, щоб допомогти дитині, підліткові розвинути в собі здатність до самореалізації. У кожній дитині є практично усі якості мало розвинуті або глибоко сховані. Від методів навчання значною мірою залежить розвиток учнів і якість засвоєння ними знань, і набуття навичок самостійної роботи. Пошуки методів навчання, що підсилювали б активізацію процесу навчання, призводять до підвищення актуальності розвивальних і проблемних методів, самостійної роботи, творчих завдань.
Аналіз практичного досвіду засвідчив, що досить ефективним є застосування активних методів навчання на заняттях з хореографії. На таких заняттях вихованці не лише засвоюють основи танцювального мистецтва та формують виконавський навичок, вони виховуються духовно, хореографія допомагає віднайти впевненість у своїх можливостях та дає повштох до самовдосконалення, до постійного розвитку. Та не можна без уваги відноситися до емоційного розвитку сфери особистості. Адже лише в позашкільному педагогічному процесі існує цілісна система виховання творчої особистості в умовах добровільності, неформального спілкування, вільного вибору форм і засобів діяльності,врахування природних нахилів та здібностей вихованців.
Одна з найважливіших потреб дитини – досягнення успіху в значущій для неї діяльності. В процесі постановчої роботи, репетицій, вихованці залучаються до співтворчості, у них розвивається художня уява та творчі здібності. Відчуття радості успіху має на дитину не аби який стимулюючий вплив. Який допомагає їй у подальшому розвитку своїх здібностей та навиків під час занять у танцкласі. Здатність дитини дивуватися й пізнавати, уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях - це націленість на відкриття нового й здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду (Э. Фромм).
2. Новизна досвіду полягає в тому, що:
на основі досліду й удосконалення змісту освіти розроблена методика неперервного багаторівневого розвитку хореографічного колективу з використанням активних методів навчання. Це системний підхід до організації художньо- естетичного виховання, зокрема розвиток загальних та художніх здібностей, художньо– образного мислення, універсальних якостей творчої особистості, спрямованих на самовираження та самоствердження, за допомогою активних методів.
3.Теоретична база досвіду ґрунтується на ідеях відомих класиків вітчизняного хореографічного мистецтва ( А. Авраменка, В. Верховинця, К. Василенка) та сучасних балетмейстерів ( В.Ю. Нікітін, Д. Моргенрот) відомих учених та науковців (Т.І Сущенко, І.Г. Єрмакова, С.Л. Рубінштейна, А.Н. Леонтьїва, Н.В. Кузьміна, А.М. Матюшкіна, Л.С. Виготського, В.М. Вільчек, И.А. Степанова та Б. Теплова).
4.Провідна ідея досвіду: включення до навчального процесу прийомів імпровізації та художніх словесних образів як складових компонентів активних методів навчання для досягнення високої хореографічної майстерності вихованців гуртка.
5.Технологія досвіду
а) організацію та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;
б) стимулювання і мотивація навчально-пізнавальної діяльності;
в) контроль і самоконтроль навчально-пізнавальної діяльності.
1. |
Виникнення у вихованців первісної захопленості |
|
2. |
Розвиток стійкого інтересу до знань |
|
3. |
Формування творчої активності вихованців
|
|
4. |
Створення ситуації успіху
|
|
1. |
Особисті якості |
|
2. |
Здоров'я вихованців |
|
3. |
Професійні навички |
|
4. |
Творча атмосфера |
|
7. Шляхи поширення та впровадження досвіду. Отже з практики роботи в хореографічному гуртку «Ексклюзив» я переконалась у провідному значенні активних методів навчання в організації навчально-виховного процесу. Цей досвід є актуальним і може був використаний в системі навчально – виховної роботи інших хореографічних колективів. Я проводила майстер – класи для студентів хореографічного факультету Харківської державної академії культури, на базі колективу зразкового ансамблю народного танцю « Калібрі» м. Донецьк та в м.Запоріжжі в Центрі розвитку дитини «Індіго» та ПК Заводський.