Методична розробка заняття гуртка з економіки

Про матеріал
Методична розробка заняття гуртка з економіки

на тему "Грошові реформи. Історія розвитку українських грошей. Грошові реформи в Україні."

Перегляд файлу

1

 

Методична розробка заняття гуртка з економіки

Керівник гуртка - вчитель економіки НВК №10 м.Хмельницького

Юхимович Оксана Антонівна

 

Тема заняття:  Грошові реформи. Історія розвитку українських грошей. Грошові реформи в Україні.

 

Тривалість заняття: 2 години   

Мета заняття:

  • ознайомитися зі змістом поняття «грошова реформа», метою проведення грошової реформи, видами грошових реформ; поглибити знання про історію виникнення та використання українських грошей, змістом та термінами грошової реформи в Україні ;
  • навчитися виділяти та формулювати характерні ознаки різного виду грошових реформ;
  • розвивати у вихованців логічне мислення, навички порівняння, інтуїцію,  вміння працювати з електронними джерелами інформації, вміння працювати у групах, формулювати та відстоювати власну думку;
  • виховувати фінансову грамотність та  економічну культуру споживача.

 

Тип заняття: засвоєння нових знань з використанням компютерної техніки

Обладнання: компютер, планшети, роздатковий матеріал.

 

 

Хід заняття

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь школярів.

 

Під час заняття учні працюють у 4 групах. Навчальні матеріали, що використовуються на занятті, розміщено в єдиному освітньому просторі  середовища Office365.

На попередньому занятті ми познайомилися з поняттям гроші і з'ясували, що гроші це - особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів та послуг.  

Грошима у сучасному розумінні є монета, паперові гроші, засоби, що замінюють гроші (чеки, векселі, кредитні картки), банківські рахунки, міжнародні гроші.

Монети -це символічні гроші,   їх вартість в якості грошей більша за вартість нікелю або міді, із яких вони виготовлені.

Паперові гроші — це гроші, що не мають самостійної вартості, або ця вартість не співрозмірна з номіналом. Вони випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законним платіжним засобом на всій території.

Банкно́та (від англ. bank-note — банківський білет) — банківські білети, кредитні знаки грошей, безтермінові грошові зобов'язання емісійного банку, виготовлені з паперу або пластика, зазвичай прямокутної форми. Банкноти випускаються центральними банками держав і обов'язкові до прийому на всій їх території нарівні з монетами.

Казначейський білет – паперові гроші, які випускає казначейство (міністерство фінансів або інший державний фінансовий орган) для покриття бюджетних витрат, насамперед бюджетного дефіциту.

Чек - наказ власника банківського рахунку перерахувати певну суму на користь пред'явника чека. Наслідком цього розпорядження може бути або видача пред'явникові чека готівки, або безготівковий перерахунок грошей з одного банківського рахунку на інший.

Вексель - письмове зобов'язання боржника сплатити визначену суму грошей у визначений строк.

Кредитна картка - розрахунковий засіб, який найчастіше видається банками своїм клієнтам.

Банківські рахунки відображають і контролюють стан і рух коштів власника грошей, який передав їх у банк.

Міжнародні гроші - гроші, створені міжнародними організаціями для здійснення розрахунків між країнами. До них належать: СДР - "спеціальні права запозичення", створені Міжнародним валютним фондом, та ЕКЮ - міжнародна розрахункова одиниця, створена Європейським фондом валютного співробітництва.

 Пропоную групам виконати завдання  в програмі LearningApps                                ( 2 групи – завдання №1   « Гроші як інструмент ринкової економіки» http://learningapps.org/display?v=pzvv1dnvn16, 2 групи – завдання №2 «Види грошей»  http://learningapps.org/display?v=p54gr0c4j15  ).

Поки завдання по 1 представнику від групи виконують онлайн, прошу всіх решта заповнити бланки відповідей.

 

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Вступне слово вчителя. Оголошення теми та мети навчального заняття.

Сьогодні ми продовжимо знайомитися з грошима, грошовими системами і докладно зупинимося на такому економічному явищі як грошова реформа. Ми з'ясуємо, грошова реформа – це позитивне чи негативне явище, чим воно спричинено, коли виникає необхідність грошової реформи та які наслідки вона має.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

Економіка - це господарське життя країни. Механізми, що приводять у дію економіку, досить складні, але один з найдавніших і важливих - гроші.

Економіст-історик Фернан Броден сказав: «Як тільки відбувається обмін товарами - негайно породжується леретанка грошей». Гроші - особливий товар, він приймається всіма, і причина цього лежить у виконанні грошима специфічних функцій. Таких специфічних функцій три. Один мудрець сказав, що гроші - це дорога, якою котиться колесо торгівлі, інший мудрець порівняв гроші з універсальною мовою, якою говорять у світі торгівлі. Отже, у всіх є гроші, у мене - товар, наприклад, ручка. Купуючи в мене ручку, ви розраховуєтесь грошима. Щоразу, коли ми розраховуємося грошима за товар чи послугу, - гроші виконують функцію засобу обігу. Існування цієї функції виникло внаслідок незручності бержера (обмін товару на товар). Функція засобу обігу є найбільш поширеною й очевидною.

Одним із неодмінних атрибутів грошового обігу в країнах, де основу суспільного виробництва складає ринкова економіка, є інфляція. Це явище, власне кажучи, супроводжувало товарне виробництво на всьому історичному шляху його розвитку, але з особливою частотою і негативними наслідками для економіки інфляція стала проявлятися у XX столітті, коли країни перейшли до паперово-грошових систем. Інфляція як явище охоплює практично всі напрямки і сфери виробництва і може призводити до дуже гострої соціальної напруженості у суспільстві. Прикладом є Німеччина початку 20-х років, Югославія — в кінці 80-х років, Україна — на початку 90-х років минулого століття. Водночас значна за своїми масштабами інфляція підриває економічні позиції держави, ослаблює її роль у світовому поділі праці.

Інфляція (лат. Inflatio— роздмухування) — це порушення грошового обігу, що виявляється у переповненні грішми сфери обігу. Це явище знаходить свій вияв у знецінюванні грошей. Уперше термін інфляція відносно порушень грошового обігу було застосовано у США в період громадянської війни 1861—1865 pp. Інфляція завжди виявляється в зростанні цін. У цих умовах держава втрачає контроль над грошовим обігом і постає перед необхідністю знову й знову здійснювати емісію. Інфляція викликає скорочення виробництва і внаслідок цього, товарообіг скорочується, що відносно збільшує масу грошей, які знаходяться в обігу.

Інфляція викликає у населення стійке прагнення скоріше перетворити гроші в товари, а це прискорює оборот грошової маси і призводить до перевищення темпів знецінювання грошей над темпами їх випуску.

Тоді й виникає необхідність проведення грошової реформи. Грошова реформа є складним еталоном антиінфляційної політики і спрямовується на усунення наслідків інфляції в грошовій сфері і створення монетарних та економічних передумов для стабілізації грошей.

Головною функцією монетарної реформи є надання національній валюті характеру справді єдиного законного платіжного засобу, який би характеризувався стабільністю і конвертованістю.

Такий елемент антиінфляційній політики використовується державою тільки в тих випадках коли інші відомі способи стабілізації грошей себе повністю вичерпали і не дають бажаного ефекту. Як засвідчує світова практика, проведення грошових реформ завжди пов'язано з ризиком. Грошова реформа — це проведення деномінації грошей, вилучення з обігу знецінених паперових грошей, випуск нових грошових одиниць, зміна їх золотого вмісту з метою зміцнення грошової системи.

 Мета грошової реформи  надання національній валюті характеру єдиного законного платіжного засобу та суттєвого підвищення її купівельної спроможності й конвертованості.

 Грошові реформи за способом проведення поділяються на:

1.    Грошові реформи формального типу, що зводяться лише до технічного аспекту — впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням старої. Обмін старих купюр на нові здійснюється у співвідношенні 1:1. Приводом до такої зміни може бути:

а) необхідність поліпшення фізичних властивостей (міцності, захисту від підроб­ки тощо) банкнот, що перебувають в обігу, зміни їхніх відносних і абсолютних роз­мірів, що може бути результатом технічного прогресу (в розумінні як можливостей випуску банкнот вищої якості, так і нових вимог до їхньої якості у зв’язку із застосуванням різних технічних пристроїв — банкоматів, електронних машин тощо);

б) посилення ефективної боротьби з підробкою національної валюти. Це відбувається в тому разі, коли в обігу перебуває велика кількість підроблених банкнот (наприклад, накопичених за роки війни), виявлення і вилучення яких стає першочерго­вою справою;

в) необхідність зміни зовнішнього вигляду банкнот, їхнього оформлення, що мо­же зумовлюватися політичними причинами, наприклад зміною державної символіки.

Усі ці аспекти здійснення грошової реформи в основному суто формальні, неконфіскаційні. Якщо реформа обмежується розв’язанням лише цих проблем, не зачіпаючи більш суттєвих монетарних та економічних аспектів, її точніше називати не реформою, а обміном грошей.

2.    Грошові реформи конфіскаційного типу, або «шокові» реформи. Такі реформи передбачають здійснення комплексу явних або замаскованих заходів конфіскаційного характеру:

  встановлення ліміту на обмін банкнот;

  замороження частки депозитів понад встановлений рівень;

  тимчасове припинення валютно-обмінних операцій.

Мета цих і подібних заходів — конфіскація незаконних доходів, відновлення соціальної справедливості, отримання додаткового доходу державою. Якщо реформи мають конфіскаційних характер, то встановлюються досить обмежені терміни обміну та кількісні ліміти обміну, які доповнюються вимогою декларування доходів. У цьому разі обмін звичайно проводиться за регресивною шкалою. До певної межі (суми) старі грошові знаки обмінюються на нові у відношенні один до одного, а далі — зі знижувальним коефіцієнтом. Як правило,  установлюють кілька послідовних порогів обміну і кілька значень коефіцієнтів, хоч конфіскаційні реформи можуть ґрунтуватися і на обміні старих грошей на нові з використанням знижувального коефіцієнта для сум будь-якого розміру, а не лише для тих, що перевищують певний поріг, як у першому випадку. Аналогічна процедура може використовуватись і для обміну депозитних грошей.

3.    Реформи паралельного, або консервативного, типу є надзвичайно складною за технікою реалізації процедурою. У цьому випадку нова грошова одиниця, розширюючи сферу свого функціонального застосування, витискує старі гроші поступово. У результаті протягом певного часу, коли в обігу перебувають дві грошові одиниці — стара й нова, відбувається відповідна сегментація сфери грошового обігу.

Одночасне функціонування в обігу двох грошових одиниць породжує ускладнення не лише технічного порядку. Існує реальна загроза передчасного знецінення старої грошової одиниці, сплеску спекулятивних і «тіньових» операцій. Водночас система паралельного обігу має й помітні переваги. Вона є найменш ризикованою формою грошової реформи, дає змогу уникнути заходів конфіскаційного характеру, забезпечити стабільність нової грошової одиниці навіть за браком достатнього товар­ного наповнення ринку та необхідного стабілізаційного фонду, розширює діапазон маневру грошово-кредитної політики.

 Найбільш яскравими прикладами грошових реформ   є  повоєнна грошова реформа 1947 року,  грошові реформи в країнах колишнього СРСР (90-ті роки) і постсоціалістичного альянсу і реформи в країнах Західної Європи, яка пов'язана з випуском в оборот єдиної валюти євро замість національних валют.

Пропоную переглянути відеосюжет про хід грошової реформи 1947 року в СРСР на сторінці «Грошові реформи» блокнота  OneNote «Грошова реформа».

Однією з ознак державності є власна грошова одиниця. Для України національна грошова одиниця - віками омріяна, багатьма поколіннями виплекана ідея, що уособлює жадану незалежність, самоутвердження нації.

Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі, орієнтовно в XI столітті. А назва національної валюти – гривні - походить від назви золотої жіночої прикраси (гривна), яку носили на гриві, або загривку, тобто на шиї.

Пізніше українські гроші стали мати інакший вигляд. У татаро-монгольські часи грошима служили срібні злитки, які також називалися гривнями. Це, наприклад, найвідоміша чернігівська гривня.

Першою і найвідомішою монетою Київської Русі був златник, пізніше з'явився срібляник, з`явилися вони невдовзі після хрещення Володимиром Русі. Сьогодні знайдено тільки 11  златників. Відоме місцезнаходження 10 з 11 златників: у Ермітажі — 7, у Державному історичному музеї — 1, в Державному музеї історії України — 1, в Одеському історичному музеї  — 1.

Нестабільними для українських земель і для національної грошової одиниці стали повоєнні часи. Першим грошовим знаком Української Народної Республіки 19 грудня 1917 року став карбованець, художником якого був Георгій Нарбут. Вважається, що саме завдяки йому було відновлено пам'ять нашому давньому символу Тризубу, який використовував ще Володимир як символ роду Рюриковичів, і  який згодом став Державним Гербом України. Тоді Нарбут використовував Тризуб при оформленні банкнот. Але вже 1 березня 1918 року замість карбованців було введено гривню. Перші гривні (номінали 2,10, 100, 500, 1000, 2000, за ескізами  Василя Кричевського та Георгія Нарбута.) друкували в Берліні.

У квітні 1918 року Павло Скоропадський знову ввів карбованці. У грудні 1918 року в обіг повертається гривня.

 Окупаційними грошима на території України служили карбованці Рейхскомісаріату України, які перебували в обігу лише на окупованій Рейхом території України паралельно з рейхс- та окупаційними марками.

 Історія грошей незалежної України починається в 1991 році з відривних купонів. Після розпаду СРСР Україна залишилася з рублями – грошима вже неіснуючої держави, емісія яких перейшла до Російської Федерації. З вересня 1991 року Центральний банк РФ перестав постачати в Україну готівкові рублі і молода незалежна держава, крім низки економічних проблем, постала перед проблемою відсутності власної грошової одиниці. У січні 1992 року паралельно з рублем в обіг було випущено тимчасову (як планувалося, на 4-6 місяців), грошову одиницю – купоно-карбованець багаторазового використання. Який, втім, перебував в обігу до вересня 1996 року до введення гривні, заповнивши до квітня 1992 року весь готівковий оборот, витіснивши рубль. У безготівковий оборот купоно-карбованець було введено дещо пізніше – 12 листопада 1992 року, через різницю курсу валют безготівкових та готівкових грошей, а в результаті масових спекуляцій.

 Але через гіперінфляцію – швидке знецінення грошей,- коли ціни зростали в день по кілька разів, Національний банк мав діяти. В Україні було проведено грошову реформу і 1 вересня 1996 року відбулося введення  в обіг гривні.  Відповідно до Указу Президента України «Про грошову реформу», грошова реформа проводилась з 2 по 16 вересня 1996 року. Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, яка обмінювалась у співвідношенні 1 гривня за 100 000 купоно-карбованців.

 Вихованкою нашого гуртка Щербатюк Віталією було підготовлено презентацію «Історія української гривні». Презентацію розміщено на сторінці «Історія розвитку українських грошей» блокнота OneNote «Грошова реформа», пропоную її  переглянути.

  Посилення в 1995 році та першій половині 1993 року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створила належні умови для запровадження гривні, яка, згідно з Конституцією України, є грошовою одиницею нашої держави.

 25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми "Про грошову реформу в Україні". Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із їх вільним використанням у гривнях.

 Протягом 15 днів - від 2 до 16 вересня 1996 року - у готівковому обігу одночасно вільно використовувались як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців у всі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.

З початку реформи всі видачі готівки (банкнот і монет) із кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки в новій національній валюті.

 Грошова реформа в Україні стала надзвичайною подією для нашої держави, у результаті якої було створено один з невід'ємних атрибутів державності - національні гроші. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грошової реформи в нашій державі, розглядаючи введення української валюти - гривні - як свідчення початку стабілізації української економіки.

 Підсумки грошової реформи:

 Проведення грошової реформи було спрямовано на закріплення фінансової стабільності, прискорення розрахунків, залучення в банківську систему надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти щодо іноземних валют.

 Головним досягненням було утримання стабільності грошового, споживчого й валютного ринків. Прогнози щодо наслідків реформи, були розроблені Урядом і Національним банком України, цілком справдилися.

 По-перше, вдалося утримати інфляцію у прогнозованих параметрах: 5,7% - за серпень, 2,0% - за вересень, 1,5% - за жовтень.

 Певний ажіотаж на споживчому й валютному ринках, що спостерігався напередодні проведення реформи, швидко був погашений активним роз'ясненням у засобах масової інформації механізмів і характеру проведення реформи, а також здійсненням термінових заходів адміністративного і фінансового характеру та встановленням жорсткого контролю за роботою обмінних пунктів з іноземною валютою.

 По-друге, з перших днів реформи Національний банк України підтримував стабільний курс гривні до іноземних валют – 176 гривень за 100 дол. США, що відповідало курсу, який склався у карбованцях напередодні грошової реформи. Фактично в період реформи і в перші 20 днів після її завершення для забезпечення фінансової стабільності було зафіксовано курс української грошової одиниці. Деякі зниження курсу, яке почалося 7 жовтня, було підтвердженням відновлення режиму плаваючого курсу і виведення його на реальне значення з метою підтримки вітчизняного виробника і стимулювання експорту.

 По-третє, проведення реформи прискорило обіг грошей і сприяло поліпшенню стану грошово-кредитного ринку України. Це насамперед зменшення обсягів готівки в обігу на тлі певного зростання цін та відчутне збільшення ліквідності комерційних банків. Так, протягом серпня-жовтня 1996 р. темпи зростання цін на споживчому ринку становили 9,4%, а обсяги готівки в обігу за цей період не тільки не зросли, а зменшились на суму близько 150 млн. грн.

 За рахунок збільшення строкових депозитів суб'єктів господарювання та населення ліквідність комерційних банків зросла приблизно на таку ж суму і на кінець жовтня досягла 500 – 600 млн.грн. Поліпшилась структура грошової маси. Якщо на 1 серпня питома вага готівки в загальному обсязі грошової маси перевищувала 45%, то на 1 листопада цей показник зменшився і становив 43%.

 

Грошова реформа, на той час, поліпшила стан фінансово-грошової системи й створила умови для позитивних соціально-економічних змін. 

 Відеосюжет про грошову реформу в Україні ви можете переглянути на сторінці «Зміст грошової реформи в Україні» блокнота  OneNote «Грошова реформа».

 Хронологію проведення грошової реформи в Україні можна відслідкувати у розділі «Хронологія грошової реформи в Україні» блокнота OneNote «Грошова реформа».

 

V. Узагальнення та систематизація знань та вмінь учнів.

Пропоную підсумувати нашу роботу в класі і  пригадати, в чому полягає зміст економічного явища,  з яким ми сьогодні познайомились.

(Використовуючи метод «Мікрофон», з'ясовуємо зміст поняття «інфляція», «грошова реформа», мету грошової реформи, види грошових реформ).

 Для того, щоб закріпити наші знання про історію виникнення української гривні, пропоную виконати вправу «Історія української гривні» ресурсу learningapps  http://learningapps.org/display?v=pxg3j634j16. (учні  виконують вправу).

 Цікаво, чи всі пам'ятають, як виглядала банкнота в 1 гривню в різні роки? Пропоную виконати вправу «Еволюція банкноти в 1 гривню»  http://learningapps.org/display?v=pywoafm5316. 

Давайте спробуємо застосувати набуті знання на практиці, скориставшись платіжними картками і спеціальними програмками для телефонів та планшетів.  Зараз я відправлю 10 грн одному з вас, а ви після цього переправите цю ж суму представникові іншої команди.  Цю  вправу ми виконуємо не вперше. На екскурсії в Приватбанку ми відпрацьовували аналогічну вправу, але тоді ми відправляли іншу суму. ( Так, для прикладу було використано 1 грн) Нa жаль, сьогодні банк вже не виконує операцію з сумою в 1 грн. Тому  ми запустимо в обіг суму 10 грн.

Отже, сьогодні ми з'ясували, що таке «грошова реформа»,  з якою метою вона проводиться,  якими бувають грошові реформи; коли і як виникли  українські гроші, як змінювалися українські гроші, як змінювався зовнішній вигляд української гривні, коли та як відбувалася  грошова реформа в Україні,  до яких наслідків призводить грошова реформа.

Друзі, всі матеріали нашого року, відеосюжети, вправи для закріплення та цікава інформація про гроші розміщено в блокноті «Грошові реформи.». Ви можете ними скористатись для повторення матеріалу сьогоднішньої теми та  при підготовці до наступного заняття .

 

VІ. Підведення підсумків заняття.

Домашнє завдання: розпочати роботу над груповим навчальним проектом «Створення власної грошової одиниці». Результати проектів розмістити на віртуальній дошці Padlet.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
26 березня 2018
Переглядів
1629
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку