"методика застосування мультимедійного обладнання в процесі вивчення економічних дисциплін"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ  ОСВІТИ І НАУКИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Дніпропетровський  обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»

Дніпропетровської обласної  ради

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

методичні рекомендації

 

« Методика застосування мультимедійного обладання в процесі вивчення економічних дисциплін»

 

 

 

Виконала           Ломова Юлія Володимирівна      

      

Керівник роботи        Скоробогатов Андрій Вікторович

 

 

 

 

 

 

 

2014

ЗМІСТ

 

 

	ВСТУП	Стор. 3
І.	Теоретичні основи використання мультимедійних технологій при вивченні курсу «Економіка	Стор. 6
1.1	Сутність використання мультимедійних технологій при вивченні економічних дисциплін	Стор. 7
1.2	Особливості викладання  предмету  «Економіка» »	Стор. 10
1.3.	Особливості застосування мультимедійних засобів в процесі навчання предмету «Економіка»	Стор. 11
ІІ.	Методичні основи підготовки педагога до використання мультимедійного обладання	Стор. 14
2.1.	Планування навчального процесу	Стор. 16
ІІІ.	Опис результатів з використання мультимедійних технологій на уроках економічних дисциплін	Стор. 22
3	Висновки	Стор. 23
	Список використаної літератури	Стор. 29
	Додатки	Стор. 30

 

 

 

 

 

 

 

Вступ 
Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті визначає пріоритетними шляхами розвитку освіти формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, держави, впровадження сучасних інформаційних технологій у практику навчально-виховного процесу. 
Характерною рисою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального до постіндустріального, а нині – до інформаційного. Інформаційні технології все глибше проникають в усі сфери людської життєдіяльності, стають потужною продуктивною силою суспільства. Тому у найближчому майбутньому від рівня інформаційної культури молодого покоління залежатиме науковий, технічний, виробничий, соціально-економічний потенціал народного господарства будь-якої держави та рівень добробуту її народу. 
На сучасному етапі інформатизація освіти розглядається як система взаємопов’язаних організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, виробничих та управлінськихпроцесів, спрямованих на задоволення освітніх, інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу. 
Саме тому інформатизація освіти як невід’ємна складова загальної інформатизації суспільства має вирішити завдання підготовки нового покоління до його продуктивної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема, комп’ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшої диференціації загального навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно-орієнтованих комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики. 
Об’єктивна потреба підвищення ефективності навчання час від часу призводить до оновлення засобів навчально-виховного процесу. А розв’язання проблеми інтеграції навчальних предметів потребуємодернізації методик викладання навчальних дисциплін. 
У сучасному світі потреба в комп’ютерних технологіях постійно зростає – вони необхідні і на робочому місці, і вдома. Не секрет, що частина учнів володіє комп’ютером досконаліше ніж вчителі. Не може не викликати занепокоєння той факт, що сьогодні лише один вчитель із п’яти почувається “справді добре підготовленим” для впровадження комп’ютерних технологій у процес навчання своєму предмету. Тому вищезазначену статистику потрібно змінювати. Школа більше не може дозволити собі залишатись осторонь. Очевидно, що найважливішою складовою навчального процесу є не комп’ютери, а вчителі, які освоїли методики застосування комп’ютерних технологій. 
Ринкова економіка погребує виховання нового типу працівника-підприємця, здатного якісно і плідно працювати, проявляти ініціативу, винахідливість, заповзятливість, інколи навіть ризикуючи . Формування особистості такого працівника слід починати ще у школі, і неабияка роль у цьому належитьмультимедійним технологіям навчання. 
Об’єкт дослідження: процесс використання на уроках  «Економіки»  мультимедійного обладання . 
Предмет дослідження: методика використання мультимедійних технологій при вивченні  курсу предмета «Економіка» 

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці методики використання мультимедійних технологій

Завдання дослідження: 
 - Ознайомитись з літературними джерелами 

-  Розкрити сутність використання мультимедійних технологій

-Описати методику вивчення курсу предмета «Економіка» . 
Методи науково-педагогічних досліджень: аналіз педагогічної та методичної літератури, вивчення шкільної практики, спостереження і дослідження. 
Теоретичне значення та практична цінність  роботи в тому, що при  проведенні дослідження з’ясовано,  що використання мультимедійних технологій підвищує  позитивне ставлення до предмета,дозволяє  підвищити інтерес та урізноманітнити форми навчання, є гарним мотивом навчання, підвищує якість знань учнів.

При написанні курсової роботи були використані такі методи: 
–          метод аналізу літератури; 
–          метод аналізу програми; 
–          розробка методики вивчення теми; 
–          планування навчального процесу; 
–          експериментальної перевірки розробленої методики. 
 

І. Теоретичні основи використання мультимедійних технологій при вивченні курсу «Економіка»  
Загальновідомо, що суб’єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, чітко усвідомлювати, що і для чого він зараз робитиме. Машбіць Ю. І. констатує, що комп’ютер як засіб мультимедійних технологій дозволяє значно посилити мотивацію учіння в силу такого фактору, як новизна роботи з комп’ютером. Крім того, комп’ютер значно розширив можливості надання навчальної інформації, регулюючи її за складністю та заохочуючи правильні рішення .
Вивчення літературних джерел та педагогічних досліджень показує, що проблемі використання комп’ютера як засобу навчання при вивченні економічних дисциплін учнями 10-11 класу приділяється недостатньо уваги. Методика використання мультимедійних засобів на різних етапах заняття широко пропагується виробниками відповідних засобів у вигляді бізнес-додатків, рекомендацій та інструкцій з їх використання, яка ґрунтується на висловлюванні «Справжня мудрість комп’ютерної грамотності полягає не тільки і не стільки в тому, який обсяг матеріалу ми засвоїли, мудрість і професіоналізм – в раціональності» . Сучасний етап розвитку нашого суспільства характеризується суттєвим зростанням значення інформаційних технологій в плані вдосконалення усієї загальноосвітньої системи. У зв'язку з широким та неухильним впровадженням в навчальний процес нових інформаційних технологій задача узгодження змісту і методів навчання з найновішими досягненнями психолого-педагогічної науки набуває особливого значення, причому в контексті її з'являються сучасні тенденції комп'ютерної підтримки навчально-пізнавальної діяльності. 
Використання мультимедійних технологій у навчанні дає змогу здійснити справжній технологічний прорив в організацій і практичній реалізації навчального процесу. З’явившись спочатку як суто техногенне об’єднання різноманітних способів подання інформації (аудіо-, відео-, та ін.), що й породило сучасну назву,поняття „мультимедіа” поступово наповнилося новим змістом саме завдяки змістовній частині додатків, а не технічних засобів, які їх реалізують. На сьогоднішній день мультимедійні програми широко використовуються при вивченні ОПД завдяки різноплановій спрямованості:   довідники, енциклопедії, навчальні, демонстраційні програми тощо. 
Ринкова економіка погребує виховання нового типу працівника-підприємця, здатного якісно і плідно працювати, проявляти ініціативу, винахідливість, заповзятливість, інколи навіть ризикуючи.  Формування особистості такого працівника слід починати ще у школі, і неабияка роль у цьому належитьінформаційним технологіям навчання. 
1.1. Сутність використання мультимедійних технологій при вивченні економічних дисциплін. 
Основне завдання методики використання мультимедіа – формування інформаційного середовища, що забезпечує досягнення педагогічних цілей. Це здійснюється за допомогою цілого комплексу засобів навчання. 
Ще Я.А. Коменський у своїй праці "Велика дидактика" писав: "...Все, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме - для сприймання зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, доступне дотикові - через дотик. Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями..." [1] 
Найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття і запам’ятовується вона тим краще і міцніше, чим більше каналів було активізовано. К.Ушинський стверджував: “Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і, навіть, якщо можливо нюх та смак, взяли участь в акті запам’ятовування... За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам’ять”. Саме цим пояснюється роль мультимедійних засобів навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп’ютерних систем навчання в діяльності сучасного закладу освіти. 
Об'єктивна потреба підвищення ефективності навчання час від часу призводить до оновлення засобів, які використовуються в освітньому процесі.Тому пропонуємо значення окремих термінів: 
мультимедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію, мультиплікацію; 
анімація – метод створення серії знімків, малюнків, кольорових плям, за допомогою якого на екрані виникає враження оживлення мертвих форм уроку; 
презентація – це набір слайдів, в якому є текст, графічні об’єкти, малюнки. 
Програма Microsoft Power Point призначена для створення та показу мультимедійних презентацій. За допомогою цих презентацій можна демонструвати різноманітні ілюстрації, фото- і відеоматеріали, портрети, історичні документи, механізми і явища. Microsoft Power Point надає користувачу все необхідне для створення презентації – потужні функції роботи з текстом, включаючи окреслення контуру тексту, засоби для малювання, побудови діаграм, широкий набір стандартних ілюстрацій і таке інше. Презентація — це набір слайдів і спецефектів, що супроводжують їхній показ на екрані, роздатковий матеріал, а також конспект і план доповіді, що зберігаються в одному файлі. Слайд - це окремий кадр презентації, що може містити в собі заголовок, текст, графіку, діаграми, відеофрагмент і т.д. 
Створення і вибір мультимедійного супроводу навчального заняття, вирішення питання про місце і час їх використання, належить учителеві 
Дидактичні можливості та методичні варіанти застосування мультимедійних засобів навчання досить широкі та різноманітні. Вони можуть використовуватися в найрізноманітніших ситуаціях (перед вивченням чи після вивчення навчальної теми, на початку або наприкінці уроку, у поєднанні з іншими засобами навчання).
У різних ситуаціях мультимедійні засоби навчання  можуть мати різні дидактичні функціональні призначення: служити опорою для подальшого засвоєння учнями знань, ілюстрацією або засобом повторення та узагальнення навчального матеріалу, замінити традиційний посібник-книгу. У будь-якому випадку мультимедійний засіб навчання є основним або додатковим джерелом знань та уявлень.
Мультимедійний супровід повинен містити багатий фактичний та ілюстративний матеріал, який може бути використаний у навчальних цілях, мати чітке дидактичне призначення, педагогічну спрямованість, адекватно відповідати навчальній програмі й легко активізуватися на комп’ютері. 
Навчальна інформація, подана через мультимедійні засоби, не повинна містити наукових помилок. Спрощення допустиме лише в тій мірі, в якій воно не впливає на жодну із сутностей того, що описується. Система понять має подаватися на логічній, науковій основі. 

Заняття пропонується проводити у формі лекційних, практичних та семінарських занять застосовуючи активні методи навчання (дискусії, ділових ігор та ін.). 
Визначення оптимальної кількості засобів мультимедіа для проведення лекції чи практичного заняття, залежить від об’єму та характеру навчального матеріалу з певної дисципліни. Метою застосування мультимедійних засобів є підвищення інформативності заняття, мотивація навчання, реалізація принципу наочності, економія навчального часу, а також вміння працювати з сучасними інформаційними технологіями.Окрім того, добираючи мультимедійні засоби, викладач має визначити, чи виконує навчальну функцію обраний мультимедійний продукт і відповідає навчальній програмі та змісту навчального матеріалу дисципліни, дотримуватися критеріїв добору мультимедійних засобів навчання, передбачити на яких етапах заняття будуть застосовуватися мультимедійні засоби, перевірити їх роботу до початку заняття, визначити час роботи студентів з мультимедійним продуктом, а також проаналізувати  навчальний матеріал з метою виявлення доцільності створення власних мультимедійних продуктів .

Використання Інтернет-технологій, які також є невід’ємною складовою мультимедійних технологій, надає додаткові можливості пошуку матеріалів для розширення світогляду студентів та їх соціокультурних знань, актуалізує поняття самостійної роботи студентів, дозволяє безперешкодне спілкування з носіями мови, що відіграє значну роль при навчанні.  

Часто зустрічається вираз «урок з мультимедійною підтримкою». Цілком очевидно, що так називають урок, де мультимедіа використовується для підсилення навчального ефекту. На такому уроці вчитель залишається одним з головних учасників освітнього процесу, часто й головним джерелом інформації, а мультимедійні технології застосовуються ним для підсилення наочності, для підключення одночасно кількох каналів подання інформації, для доступнішого пояснення складного нового матеріалу. Цілком очевидно, що ступінь і час мультимедійної підтримки уроку можуть бути різними: від декількох хвилин до повного циклу. Проте мультимедійний урок може виступати і як «міні-технологія», тобто як підготовлена тим або іншим автором розробка з заданими навчальними цілями та завданнями, орієнтована на певні результати навчання. Такий урок володіє достатнім набором інформаційної складової, дидактичним інструментарієм. При його проведенні істотно змінюється роль учителя, який у цьому випадку є, перш за все, організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів. Проведення уроку в режимі міні-технології зовсім не означає, що вчитель позбавлений можливості маневру та імпровізації. Нічого дивного не буде в тому, що у більш досвідченого вчителя подібний урок може заграти новими гранями, пройти цікавіше, динамічніше, ніж у його молодого колеги. Проте урок – міні-технологія передбачає істотне зменшення «педагогічного браку» навіть педагогом-початківцем. 

1.2.Особливості викладання предмету  «Економіка»

Із переходом України до ринкової економіки гостро постало питання формування сучасної економічної культури населення, переорієнтації й поглиблення економічної освіти. Актуальним є виховання людини здатної сприймати ринкові перетворення, легко адаптуватися до змін у житті, вільно оперувати основними економічними поняттями. 
Загальноосвітня школа покликана формувати у молодих людей глибоке розуміння явищ, процесів, відносин в економічній системі, а також засобів і способів розв’язання проблем підприємництва. Йдеться, насамперед, про економічну освіту, що якнайтісніше пов’язана із створенням високоефективної економіки і є важливою умовою розвитку держави та кожної людини. Принципові зміни в економіці, науці і техніці, у соціальних відносинах та суспільній думці зумовлюють зміни у змісті загальної середньої освіти, вимагають знань, які б стали потребою сьогодення. Це свідчить про необхідність формування у громадян України не тільки таких рис, як діловитість, підприємливість, а найголовніше – економічної культура, а саме суспільствопотребує, щоб кожна людина, незалежно від її фахової орієнтації, здобула гарантований державою певний мінімум систематизованих економічних знань. Тому економіка ввійшла до інваріативної частини базового навчального плану, а це сприятиме запровадженню в Україні неперервної економічної освіти. Метою економічної освіти в системі загальної середньої освіти є така підготовка учнів, яка забезпечить їм достатній рівень життєвої компетентності у сфері економічних відносин на рівні держави, родини та окремої людини. Загальні економічні знання потрібні кожному учневі незалежно від його життєвого і професійного вибору. Основою планування навчальної роботи вчителя є шкільна програма. Зміст програми орієнтує вчителя на виховання творчої особистості учня, розвиток його інтересів, нахилів, здібностей, підготовку учня до професій його самовизначення і трудової діяльності у майбутньому. 

1.3. Особливості застосування мультимедійних засобів в процесі навчання предмету «Економіка»

 

На мою думку, застосування мультимедійних засобів в процесі навчання повинно відбуватись у три етапи:

1) на першому етапі учні ознайомлюються та засвоюють навички роботи з мультимедійним засобом;

2) на другому етапі учні навчаються самостійно працювати з необхідними програмними засобами для розв’язання будь-яких навчальних або професійних задач, та створювати мультимедійні продукти;

3) на третьому етапі чні створюють власні мультимедійні продукти та виконують завдання пошуково-дослідного характеру.

Нарешті, застосування мультимедійних засобів дозволяє викладачу  створювати власні мультимедійні продукти та мультимедійну навчально-методичну базу даних з дисципліни для вдосконалення та оновлення процесу навчання.

На сьогодні з метою збагачення навчального плану та оновлення змісту освіти використовуються такі мультимедійні продукти, як освітні мультимедійні програми, мультимедійні презентації та реферати, електронні підручники, посібники, збірники задач, а також електронні словники, енциклопедії, довідники тощо.

Використання мультимедійних продуктів дозволяє забезпечити позитивне ставлення до предмета, що вивчається, підвищити інтерес та  урізноманітнити форми навчання, є гарним мотивом навчання, підвищує  якість знань учнів .

Однак, серед проблем застосування мультимедійних засобів в економічних дисциплінах  виділити:

а) недостатнє матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів;

б) труднощі у створенні мультимедійних навчальних програм;

 в) готовність викладачів до їх застосування;

г) недостатність досліджень психолого-педагогічного спрямування сто-

совно впливу ІКТ на фізичний та психічний розвиток учнів;

 д) необхідність значного проміжку часу для повноцінної організації процесу

навчання з усіма необхідними мультимедійними засобами та мультиме-

дійною навчально-методичною базою.

ІІ. Методичні основи підготовки педагога до використання мультимедійного обладання.

При проектуванні мультимедійного уроку ми замислилися над тим, які цілі він переслідує, яку роль цей урок грає в системі уроків по темі, що вивчається, або всього навчального курсу. Яке призначення мультимедійного уроку: 
- для вивчення нового матеріалу, подання новій інформації; 
- для закріплення пройденого, відпрацювання навчальних умінь і навичок; 
- для повторення, практичного застосування отриманих знань, умінь, навичок; 
- для узагальнення, систематизації знань? 
Слід відразу визначити: завдяки чому посилиться навчальний і виховний ефект уроку, чи це буде просто данина новомодним захопленням. Мультимедійний урок може досягти максимального навчального ефекту, якщо він є осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів. Певний набір усної, наочної, текстової інформації перетворює слайд на навчальний епізод. Ми прагнули перетворити кожен з епізодів на самостійну дидактичну одиницю. 
Застосування інформаційних засобів не повність змінює методику проведення навчальних занять, але дає змогу урізноманітнити та застосувати ефективніші та раціональніші методичні прийоми. 
Характерною рисою мультимедійних уроків є те, що вони надають практично необмежені можливості для самостійної та спільної творчої діяльності вчителя та учнів. З авторитарного носія істини вчитель перетворюється на учасника продуктивної діяльності своїх вихованців та за допомогою комп'ютера створює сприятливе середовище для формування власного інтелекту. 

З метою успішної реалізації завдань використовуємо такі форми навчальної діяльності: 
фронтальна – пояснення навчального матеріалу на основі використання мультимедійних засобів з метою унаочнення; 
колективно-індивідуальна – одночасна робота учнів над виконанням навчальних задач з метою закріплення навчального матеріалу (аналіз схеми бізнес-плану). 
Визначенням переважного виду навчальної діяльності є: 
продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань; 
продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань. 
Під час уроку вчитель виконує функції сценариста, режисера і постановника, у відповідності до демонстраційно-моделюючих засобів(відповіді на запитання: “Що унаочнювати?” та “Як унаочнювати?”). 
Своєрідним сценарієм навчального заняття з описанням змісту кожного слайду (звуковий супровід, графічне зображення, використання аудіо- та відеофрагментів, можливостей програми PowerPoint), та місця застосування служить план – конспект уроку. 
Вважається, що мультимедіа-технології як найбільш ефективний і багатофункціональний засіб, що інтегрує в собі могутні розподілені освітні ресурси, може забезпечити формування і прояв ключових компетенцій учня, насамперед, інформаційної і комунікативної. 
Методика використання мультимедійних технологій у процесі вивчення економічних  сприяє наступному: 
- посиленню мотивації навчання учнів; 
- вдосконаленню системи управління навчанням на різних етапах уроку; 
- зростанню якості навчання і виховання, підвищенню інформаційної культури учнів; 
- підвищенню рівня обізнаності учнів щодо сучасних інформаційних технологій; 
- демонстрації можливостей комп'ютера не лише як засобу для гри. 
Уроки з мультимедійним супроводом допомагають ефективно вирішувати наступні дидактичні завдання: 
- сформувати мотивацію до навчання взагалі; 
- засвоїти базові знання з предмета; 
- сформувати навички самоконтролю. 
 Дану технологію можна розглядати як пояснювально-ілюстративний метод навчання, основним призначенням якого є організація засвоєння інформації на основі сполучення навчального матеріалу з його зоровим сприйняттям. 
Під час використання на уроці мультимедійних технологій структура уроку принципово не змінюється. У ньому, як і раніше, зберігаються всі основні етапи, змінюються, можливо, тільки їх тимчасові характеристики. Необхідно відзначити, що етап мотивації в даному випадку збільшується і несе пізнавальне навантаження. Це необхідна умова успішності навчання, оскільки без інтересу до здобуття знань, без уяви і емоцій немислима творча діяльність учня. 
Учнів привертає новизна проведення мультимедійних уроків. У класі під час таких уроків створюються умови для активного спілкування, за якого учні прагнуть висловити думки, вони з бажанням виконують завдання, виявляють цікавість до матеріалу, що вивчається. Учні вчаться самостійно працювати з навчальною, довідковою та іншою літературою з предмета. Дана технологія може використовуватись для анонсування теми уроку, як супровід до пояснення вчителя, як інформаційно-навчальний посібник та для контролю знань.

Під час використання мультимедіа-презентації у процесі пояснення нової теми ми дотримувалися лінійноїпослідовності кадрів для показу цікавих унаочнень теми. На екрані з'являлися визначення, характеристики, які учні записують у зошит, тоді як вчитель, не витрачаючи час на повторення, встигає розповісти більше. У навчанні особливе значення надається сьогодні власній діяльності дитини, її пошуку, усвідомленню і застосуванню нею нових знань. Учитель у такому разі є організатором процесу навчання, керівникомсамостійної діяльності учнів, який надає їм потрібну допомогу і підтримку. 

2.1. Планування навчального процесу 

Для того, щоб діяльність вчителя була продуктивною на кожному уроці, вчитель повинен планувати свою роботу. 
Планування занять - це розробка цілей, завдань і змісту уроків в цілому і кожного зокрема на поточний час і певний період. Планування розрізняють перспективне і поточне. До перспективного належить планування занять на навчальний рік, семестр та планування навчальної теми, до поточного — планування уроку. 
Для планування занять складають календарно-тематичний план, щоб передбачити, скільки потрібноматеріалів до уроків, які теми будуть вивчатися, скільки практичних робіт потрібно виконати тощо. 
Планування навчальної роботи починається з вивчення шкільної програми і пояснювальної записки, де розкриваються завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки й оцінювання діяльності учнів, визначено обсяг знань, умінь і навичок, яких повинні набути учні на заняттях. Зміст навчального матеріалу розписано по класах. У кожному класі навчальний матеріал згруповано в теми і визначено кількість годин на кожну тему. Послідовність вивчених тем, передбачено програмою, вчитель може змінити. Так само може бути змінена кількість годин на вивчення окремих тем.
Тематичне планування передбачає визначення типу уроку (чи організаційної форми навчання), визначення обсягу матеріалу, підбір наочності, використання ТЗН і підбір фактичного матеріалу (вправи, задачі та ін.). 
У кожній темі розкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об'єктів роботи. 
Головним етапом у підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків. Під системою уроків розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактичне обґрунтований взаємозв'язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань. Система створює в учителя загальну дидактичну картину, що стосується навчальної теми, бо визнає типи уроків, зв'язки між ними,методи навчання, об'єкти роботи учнів та ін. 
Методична підготовка вчителя до уроку починається з роботи над навчальною літературою. Учитель переглядає матеріал шкільного підручника і орієнтується на нього, коли подає новий матеріал. Така орієнтація потрібна з двох причин: 1) у підручнику викладено мінімум матеріалу, достатнього для виконання навчальної програми; 2) навчальний матеріал викладено на рівні, що відповідає загальному розвитку учнів і їхнім знанням з основ наук. 
Поряд з цим учитель ознайомлюється з навчальною літературою з суміжних предметів. Щоб зробити трудову діяльність учнів свідомою і використати їхні знання з основ наук у процесі виконання трудових завдань. 
Велике значення має ознайомлення вчителя з методичною літературою, в якій узагальнено досвід кращих шкіл. У методичній літературі є рекомендації, як будувати навчальний процес, вибирати об'єкти роботи, а також з інших питань, зв'язаних з виконанням навчальних завдань на заняттях у майстернях. Передові вчителі систематично стежать за новою методичною літературою, вивчають висвітлений у ній передовий досвід і застосовують його в своїй роботі. 
При проектуванні майбутнього мультимедійного уроку вчитель повинен замислитися над тим, які цілі він переслідує, яку роль цей урок грає в системі уроків по темі, що вивчається, або всього навчального курсу. Яке призначення мультимедійного уроку: 
- для вивчення нового матеріалу, подання новій інформації; 
- для закріплення пройденого, відпрацювання навчальних умінь і навичок; 
- для поторення, практичного застосування отриманих знань, умінь, навичок; 
- для узагальнення, систематизації знань? 
Слід відразу визначити: завдяки чому посилиться навчальний і виховний ефект уроку, чи це буде просто данина новомодним захопленням. 

Виходячи з цього, вчитель підбирає необхідні форми і методи проведення уроку, освітні технології, прийоми педагогічної техніки. 
                     Упізнаваність наочності, яка повинна відповідати письмовій або усній інформації. 
·          Динаміка подання наочності. Час демонстрації має бути оптимальним, причому відповідати навчальній інформації, що вивчається в даний момент. Дуже важливо не перестаратися з ефектами. 
·          Продуманий алгоритм відеоряду зображень. Пригадаймо уроки, де вчитель закривав (перевертав) підготовлені наочні посібники, щоб показати їх у необхідний момент. Це було вкрай незручно, віднімало у вчителя час, втрачався темп уроку. Засоби мультимедіа дають учителеві можливість представити необхідне зображення з точністю до миті. Учителеві досить детально продумати послідовність подачі зображень на екран, щоб навчальний ефект був максимально великим. 
        Оптимальний розмір наочності. Причому це стосується не лише мінімальних, а й максимальних розмірів, які теж можуть негативно впливати на навчальний процес, сприяти швидшій стомлюваності учнів. Учителеві слід пам'ятати, що оптимальний розмір зображення на екрані монітора в жодному випадку не відповідає оптимальному розміру зображення великого екрану проектора. 
     Оптимальна кількість представлених зображень на екрані. Не слід захоплюватися кількістю слайдів, фото та ін., які відволікають учнів, не дають зосередитися на головному. 
При підготовці навчального епізоду перед учителем обов'язково постане проблема подання друкарськоготексту. Необхідно звернути увагу на наступні вимоги до тексту: 
- структура; 
- об'єм; 
- формат. 
Текст з екрану повинен виступати як одиниця спілкування. Він має або підлеглий характер, що допомагає вчителеві підсилити смислове навантаження, або є самостійною одиницею інформації, яку вчитель навмисно не озвучує. Природно, коли на екрані з'являються визначення термінів, ключові фрази. Часто на екрані ми бачимо своєрідний тезовий план уроку. У такому разі головне не перестаратися. Давно відомо, що великий об'єм тексту погано сприймається з екрану. Учитель повинен прагнути по можливості замінити друкований текст наочністю. По суті, це теж текст, але поданий іншою мовою. Нагадаємо визначення тексту в енциклопедичних довідниках як послідовність графічних або звукових мовних знаків, обмежена єдиним призначенням (від латинського слова Textus – з'єднання).
Важливим є й те, як буде представлений друкований текст з екрану. Так само, як і наочність, текст повинен з'явитись у заздалегідь продуманий учителем час. Учитель або коментує поданий текст, або підсилює подану ним усну інформацію. Дуже важливо, щоб учитель у жодному випадку не дублював текст з екрану. Тоді в учнів не виникне ілюзії зайвої ланки інформації, яка надходить. Хоча можливі й випадки, коли дублювання друкованого тексту вчителем або учнем дидактично виправдане. Такий прийом використовується в початковій школі, коли вчитель досягає комплексного підходу в навчанні, підключаючи різні канали сприйняття. Удосконалюються навички читання, усного рахунку тощо. 
Дублювання друкованого тексту обов'язкове також у будь-якому віці при проведенні мультимедійних дидактичних ігор. Цим учитель досягає рівних умов для всіх учнів: як тих, хто легше сприймає усну інформацію, так і тих, хто легше засвоює інформацію друкованого тексту. Займаючись підготовкою мультимедійного уроку, розробник повинен мати хоч б елементарні уявлення про колір, колірну гаму, що може успішно позначитися на проекуванні колірного сценарію навчального епізоду. Не слід нехтувати рекомендаціями психологів, дизайнерів про вплив кольору на пізнавальну діяльність учнів, про поєднання кольорів, оптимальну кількості кольорів на екрані тощо. Слід звернути увагу й на те, що колірне сприйняття на екрані монітора і на великому екрані значно відрізняються, і мультимедійний урок необхідно готувати насамперед з розрахунком на екран проектора. 
Мультимедійні засоби навчання мають безперечну перевагу над іншими засобами, коли потрібно показати недоступні для безпосереднього спостереження явища та процеси розвитку й динаміки. Тому доцільно використовувати їх для фіксації уваги учня на окремих частинах статичного матеріалу. 
Зміст мультимедійного матеріалу має відповідати вимогам навчальних програм. Тимчасовою є проблема незначної кількості україномовного мультимедійного матеріалу. Питання про створення супроводу мовою навчання позитивно вирішується вчителем у процесі підготовки до навчального заняття. 
При підготовці до уроку враховують: а) провідні мотиви, інтереси учнів до даного предмету, ставлення їх до уроків вчителя; б) рівень сформованості уміння вчитися, працездатність, регулярність навчальної праці, виконання домашнього завдання; в) рівень активності учнів на уроках; увага і дисциплінованість; г) уміння застосовувати їх знання на практиці; д) здібності кожного, потенційні можливості; е) можливості використання ТЗН та наочності; є) працездатність самого вчителя; ж) санітарно-гігієнічні умови майбутнього уроку. 
Поурочний план передбачає: а) дату проведення уроку, його порядковий номер за тематичним; б) назву, тип і мету уроку; в) структуру уроку; г) його зміст; д) методи і прийоми роботи вчителя і учнів; е) навчальне обладнання і домашнє завдання.
Підготовка вчителя до уроку закінчується складанням плану-конспекту уроку, структура якого залежить від його типу. Підготовка вчителя до уроку-презентації займає досить багато часу, оскільки необхідно знайти певну інформацію, яку можна використати для слайдів. Потім необхідно визначити кількість слайдів, відобразити їх, підібрати картинки, фото та анімацію. Проте задля хорошого результату проведення уроку, справжній вчитель готовий затратити багато часу. 

 

ІІІ   Опис результатів з використання мультимедійних технологій на уроках економічних дисциплін

 На основному  етапі дослідження мультимедійні засоби використано на лекційних заняттях для презентації навчального матеріалу, на семінарських заняттях для організації групової діяльності учнів з обговорення педагогічних ситуацій, що виникають у навчальному процесі, тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів , в ході  організації самостійної навчальної діяльності учнів  для опанування змісту педагогічних дисциплін. У процесі проведення цього  етапу педагогічного експерименту з’ясовано, що застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі з економічних  дисциплін сприяє:

1) зростанню інформативності й репрезентативної цінності навчального матеріалу;

2) стимулюванню когнітивних процесів (сприйняття й усвідомлення інформації), а отже, більш глибокому розумінню навчального матеріалу;

3) підвищенню мотивації учнів  до оволодіння навчальним предметом;

4) розвитку в учнів навичок спільної роботи й колективного пізнання, формуванню в них прагнення освоювати нові інформаційні технології і застосовувати їх у практиці навчання;

5) залученню в навчальний процес матеріалів із реального педагогічного процесу, що уможливлює органічне поєднання теоретичної і практичної складових підготовки учнів  та поглиблює їхню професійну готовність до майбутньої професійної діяльності;

6) вдосконаленню майстерності викладачів педагогічних дисциплін унаслідок посилення вимог до проектування навчального заняття з використанням інформаційних технологій.

Проведено опитування викладачів, які викладають в Дніпропетровському професійному залізничному ліцеї , для з’ясування їхньої готовності до застосування мультимедійних технологій у подальшій педагогічній роботі, визначення проблем психологічного та технологічного характеру, котрі виникають у викладачів під час використання інноваційних технологій, вивчення можливостей, що надають мультимедійні технології. Аналіз емпіричних даних опитування викладачів дозволив оцінити зміни в їх готовності до використання мультимедійних технологій у навчальному процесі. Виявлення готовності викладачів до застосування мультимедійних технологій відбувалося за психологічним, технологічним, методичним компонентами. У кожному з компонентів спостерігалася тенденція до зростання середнього показника успішності. Так, у психологічному компоненті середній показник перемістився з середнього рівня на достатній, у технологічному – з низького рівня на середній; а в методичному компоненті суттєво зріс середній показник (з 60,2 до 74,1), однак ці показники ще знаходяться на одному рівні (середньому). За всіма компонентами середні показники успішності становили: 59 балів – на етапі вхідного контролю і 74 бали – на етапі вихідного контролю; середній показник перемістився на якісно інший рівень – середній (досить близький до достатнього).

Результати дослідження, засвідчили не лише значне поліпшення психологічної та технологічної готовності викладачів до використання мультимедійних навчальних засобів у педагогічній діяльності, але й підвищення методичної підготовленості викладачів. Такі позитивні зміни можна пояснити тим, що засвоєння теоретичних знань та оволодіння практичними вміннями відбувалося не на інтуїтивному рівні простого розуміння, а на рівні внутрішнього прийняття їх як особистісних цінностей у процесі виконання педагогічних завдань на основі синтезу різноманітних педагогічних і предметних знань різного змісту і різної функціональної спрямованості.

Опитування учнів  дозволили оцінити рівень професійно-пізнавальних інтересів учнів, якість та рівень їхніх знань з дисциплін економічного циклу. Для визначення впливу застосування мультимедійних технологій у викладанні фахових дисциплін за дотримання визначених дидактичних умов на контрольному етапі експерименту проведено контрольну роботу, що містила кілька груп завдань, для виявлення рівня та якості засвоєння учнями навчального матеріалу, що вивчався .

Аналіз результатів контрольної роботи учнів  щодо визначення рівня засвоєння знань залежно від характеру самостійної діяльності дозволив зробити висновок: застосування мультимедійних освітніх технологій під час викладання економічних дисциплін позитивно вплинуло на рівень засвоєння знань учнів. Кількість учнів , що засвоїли знання на творчому й конструктивному рівнях, суттєво збільшилася.

 

 

 

 

Таблиця1

Рівень сформованості повноти  та усвідомленості  знань учнів

 

Рівень	Кількість учнів, де уроки проводилися з застосуванням ММО	Кількість учнів, де уроки проводилися без застосування ММО	Усього (к-ть учнів)
повнота знань:
Високий	56	40	96
Достатній	117	96	213
Середній	70	90	160
Низький	13	20	33
усвідомленість знань
Високий	50	40	90
Достатній	116	91	207
Середній	75	92	167
Низький	15	23	38

 

Якісний та кількісний аналіз результатів використання мультимедійного обладання засвідчує ефективність застосування мультимедійних технологій навчання при вивченні економічних  дисциплін. Математичні дані доводять, що мультимедійні технології певною мірою активізують навчально-пізнавальну діяльність учнів , викликають інтерес до навчання, позитивно впливають на якість професійної підготовки майбутнього фахівця.

 

 

 

Висновок 
Аналіз проведених уроків  надає можливість зробити висновки, подані нижче.

1.               Педагогічні особливості мультимедійного обладання   навчального призначення полягають у:

• розвитку індивідуального комп’ютерно орієнтованого навчального середовища;

• особистісно-спрямованому програмному забезпеченні для застосування спеціальних методик навчання;

• інтеграції класу в режимі опитування на базі існуючого програмного й апаратного забезпечення;

• нарощуванні комп’ютерно орієнтованих засобів навчання та інтеграції їх з іншими інтерактивними технологіями.

2. Застосування мультимедійного обладання   у навчально-виховному процесі надає можливості:

• створення динамічної інтерактивної взаємодії учасників навчального процесу; досвіду;

• підтримка динамічної взаємодії учителя як керівника навчального процесу з усіма учнями;

• оперативного визначення й підтвердження розуміння (або нерозуміння) учнями навчального матеріалу;

• підвищення уважності й активності учнів;

• поєднання процесів навчання й оцінювання результатів навчання на різних його етапах;

• узагальнення (відстеження) рівня успішності всього класу й індивідуальних результатів учнів;

• ореорієнтація в ході уроку на учня за рахунок реалізації індивідуального підхіду та корекція методики навчання у випадку недосягнення встановлених результатв навчання.

3. Склад типових мультимедійних обладань включають засоби, що реалізують можливість:

• обирати спосіб подання навчального матеріалу відповідно до запланованих цілей навчальної діяльності;

• індивідуального опитування учня в процесі поточної та підсумкової атестації;

• застосування стандартизованих методик опитування на базі тестувих технологій для педагогічної діагностики як окремого учня, так і групи учнів.

4. Програмне забезпечення мультимедійного обладання   має надавати можливість:

• імпортувати (переписувати інформаційний об’єкт без видалення з місця його зберігання впоточний додаток) PowerPoint слайди, тексти й файли, а так само інші інформаційні формати;

• використовувати електронну пошту (e-mail) для спілкування із суб’єктам навчання;

• високошвидкісного передавання даних, яке потрібне для застосування мультимедіа проектора й інтерактивного екрану.

Вивчення та аналіз педагогічної та методичної літератури з теми показало, що більшість авторів приділяють зачну увагу вивченню менеджменту з використання мультимедійних технологій. 
Також аналіз навчально-методичної літератури та досвіду роботи навчальних закладів  приводить до висновку, що навчання учнів відбувається на основі методики, яка базується на пояснювально-ілюстративному та репродуктивному методах, і фронтальній формі організації навчання. Тому на мою  думку, особливу ж увагу необхідно привернути активним методам навчання. 
Ознайомлення з практичним станом проблеми засвідчило, що в умовах широкого використання сучасних мультимедійних технологій у навчальному процесі обов'язковий обсяг знань, умінь та навичок педагога.

Застосувавши мультимедійні технології для проведення уроків  в навчальному процесі свого закладу , я отримала кращі результати, ніж зазвичай. . Учні свідомо засвоювали теоретичний матеріал, активніше працювали в групах та краще впоралися з діловою грою. 
Враховуючи результати роботи, наголошую , що мультимедійний урок досягає максимального навчального ефекту, якщо він є осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів. Важливо, коли текст з екрану є самостійною одиницею інформації, яку вчитель не озвучує, а просто коментує. 
Проте при використанні відеоінформації дуже легко відступити від теми уроку та перетворити учнів у пасивних глядачів. Щоб цього уникнути, слід піклуватися про забезпечення зворотного зв’язку з учнями, а звуковий супровід презентації замінити живою мовою вчителя та учня. 
Безперечно, мультимедійні засоби навчання мають перевагу над іншими. Результати дослідження свідчать, що використання інформаційних технологій: 
 - підвищує рівень професійної культури; 
 - зменшує трудоємкість процесу контролю і консультування; 
 - розвиває плідну співпрацю з учнями; 
- підвищує рівень функціональної письменності у сфері інформаційних технологій; 
- дає можливість самореалізації і самоствердження; - підвищує авторитет вчителя серед учнів. 
Інформаційні технології підвищують інформативність навчального матеріалу, ефективність навчання, додають йому динамізм і виразність. 

 

Список  літератури 
    1. Коменський Я. А. Велика дидактика//Вибр. пед. твори. - К., 1940, т.1, стор.

2. Аксіонова О.В. Методика викладання економіки: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998. – 280 с. 
3. Асвацатуров Г.О. Педагогічний дизайн мультимедійного уроку//www.nova.ua 
4. Білоконна Н.І. До проблеми використання інформаційних технологій у навчальному процесі / Н.І. Білоконна, С.П. Білоконний // ІІ Славянские педагогические чтения: Тез. докл. междунар. конф., 16 – 18 окт. 2003г. – Тирасполь, 2003. – С. 49-53. 
5. Ващук О.В. Особливості активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи при застосуванні засобів НІТ // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко (Педагогічні науки). – № 1. – 1999 р.: Запоріжжя: ВПК “Запоріжжя”, 1999 р. - С. 55-68. 
6. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.:

Видавництво А.С.К.: – 2004. – 192с.

7. Пометун О.І. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Науково-

методичний посібник. – К.: А.С.К., 2003.

8. Практикум по методике преподавания географии для студентов педагогических вузов / под ред. Е.А.Таможней. – М.: Ыздательство «Экзамен». 2008. – 222с.

9. Про сто і один метод активного навчання. Софій Н.З., Кузьменко В.У. – К.: Крок за кроком, 2003. – 116с.

10. Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.: Вид. Група «Основа», 2005. – 96с.

    11. Сазоненко Г.С. Перспективні освітні технології. – К., 2000 .

Технології розвитку критичного мислення учнів: науково-методичний посібник для вчителів/Алан Кроу-форд, Венді Саул, Самюель Метью, Джеймс Макінстер. – К.:Плеяди, 2006.

12. Финаров Д.П. Методика обучения географии в школе: учеб. Пособие для студентов вузов / Д.П.Финаров. – М.: АСТ:Астрель, ХРАНИТЕЛЬ, 2007. – 382с.

13. Шевченко Н. Интерактивные формы обучения как средство развития личности школьника // Учитель. – 2004. – №5.

14. Шудлик В.І. Інтерактивний урок біології: теорія, практика, досвід. - Умань, Алмі. 2004.

15. Шудлик В.І. Методика організації пізнавальної діяльності школярів на уроках біології. Посібник для вчителів, студентів і викладачів природи, фак. пед. вузів. –К.: Наук. Світ. – 2002. – 176с.

 

 

 

ДОДАТКИ

 

РЕЦЕНЗІЯ НА  КУРСОВУ РОБОТУ ЛОМОВОЇ Ю. В.

 

« Методика застосування мультимедійного обладання в процесі вивчення економічних дисциплін»

 

У курсовій роботі викладча економічних дисциплін Ломової Юлії Володимирівни,  присвяченій проблемі застосування мультимедійних технологій у процесі навчання економічним дисциплінам, проаналізовано ступінь дослідженості проблеми; визначено роль і місце мультимедійних технологій у системі фахової підготовки з економічних знань; класифіковано мультимедійні технології та обґрунтовано дидактичні умови їх застосування; зроблено дослідження з питання підвищення якості зань учнів  засобами мультимедіа, що дозволило зробити переконливі висновки про ефективність застосування мультимедійних технологій при вивченні економічних  дисциплін.

Викладач Ломова Ю.В. активно застосовує інтерактивні технології на своїх уроках, саме тому в додатках надано методичні розробки уроків , які проводилися в Дніпропетровсьому професійному залізничному ліцеї під час провдення тижня економічних занань .

Автор роботи  робить висновок, що якісний та кількісний аналіз результатів використання мультимедійного обладання засвідчує ефективність застосування мультимедійних технологій навчання при вивченні економічних  дисциплін,  активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів , викликає інтерес до навчання, позитивно впливає на якість професійної підготовки майбутнього фахівця.

 

Методист     І.Г.Ленда

Директор ДПЗЛ   С.М.Рибак

ДОДАТОК 2

Проведення тижня економічних дисциплін в ДПЗЛ з застосуванням мультимедійного обладнання

 

Проведення інтелектуальних ігор	Провдення відкритих уроків з застосуванням мультимедійного обладання
Провдення відкритих уроків з застосуванням мультимедійного обладання
Проведення турніру	Організація та проведення учнівської конференції
Проведення під керівництвом викладача Ломової Ю.В. виховних годин	Обмін досвідом на засіданні педагогічної ради