Науково-дослідницька робота учнів на уроках і в позаурочній діяльності
Новітнє суспільство висуває до освіти нові вимоги, однією з яких є формування особистостей, що спроможні ухвалювати неординарні рішення й ефективно налагоджувати взаємини у швидкоплинній реальності. Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін — ці риси особистості дуже важливі на сучасному етапі історичного розвитку, а їх формування потребує реалізації нових підходів до процесу навчання. Найголовнішим зараз у роботі педагогів є запровадження компетентностей у шкільну практику.
У Концепції Нової української школи наведено ключові компетентності, необхідні для формування особистості школяра в сучасних умовах.
Пригадаймо їх.
10 ключових компетентностей
Нової української школи
1. Спілкування державною мовами.
2. Спілкування іноземними мовами.
3. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
4. Компетентності в природничих науках і технологіях.
5. Інформаційно-цифрова компетентність.
6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
7. Соціальні і громадянські компетентності
8. Підприємливість.
9.Загальнокультурна грамотність.
10. Екологічна грамотність і здорове життя.
З метою формування уміння навчатися впродовж життя слід упроваджувати в освітній процес науково-пошукову роботу учнів як в урочній, так і позаурочній діяльності. Дослідницька робота учнів на уроці і в позаурочний час відкриває безліч можливостей для досягнення ними успіху. Це запорука формування особистості з власним поглядом на світ, на життя, що дає змогу в майбутньому впевнено почуватися в суспільстві, бути людиною, яка не боїться труднощів, складних життєвих ситуацій, з яких завжди зможе знайти вихід.
Основна особливість дослідження в освітньому процесі - воно є навчальним.
Його головною метою є розвиток особистості, а не отримання об’єктивно нового результату, як у «великій» науці.
Дослідницька діяльність – потужний засіб розвитку компетентності дитини, ефективна форма пізнання та самоосвіти учня.
Якщо в науці головною метою є отримання нових знань, то в освіті мета дослідницької діяльності :
Метод дослідження потребує особливої самостійності в роботі учнів, але від учителя залежить правильна організація науково-пошукової діяльності, формування в них уміння спостерігати, уміння слухати, синтезувати побачене, прочитане в підручнику чи почуте від учителя.
Основні завдання впровадження методу дослідження на уроках :
Певний рівень дослідницьких компетентностей формується в процесі урочної роботи за умови використання учителем різних видів дослідницьких завдань.
Види дослідницьких завдань на уроках (приклади):
Знаємо |
Хочемо дізнатись |
Дізналися |
|
|
|
2. Робота в групах за напрямками досліджень (вибір напрямку добровільний)
Орієнтовні напрямки на уроках літератури:
НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО УЧНІВ «ШУКАЧ»
З метою формування в учнів дослідницьких навичок, формування уміння навчатись, розвитку творчих здібностей а також уміння презентувати результати власної навчальної діяльності в школі створено наукове товариство учнів «Ерудит».
Наукове товариство учнів (НТУ) організовано на базі Глобинської гімназії № 3 для учнів 5-9 класів за відділеннями:
1) українознавства;
2) літературознавства;
3) фольклористики;
4) фольклористики;
5) краєзнавства;
6) мовознавства.
Основними завданнями роботи товариства є:
- формування мотивації у вивченні навчальних предметів у школярів;
- розвиток інтелектуального потенціалу учнівської молоді;
- виховання творчої особистості;
- формування навичок здійснення науково-практичного дослідження;
- підготовка до участі у Всеукраїнських конкурсах учнівської молоді
Етапи роботи товариства:
На засіданнях НТУ юні дослідники вчаться працювати над науковими темами, оформлювати пошукові роботи за вимогами МАН, а на науково-практичних конференціях виступають із захистом своїх досліджень і ведуть дискусії на наукові теми.
Вимоги до наукової роботи: актуальність обраної теми; науковість, повнота розкриття теми, аргументованість висновків; елементи творчості; стиль, грамотність.
Критерії оцінювання наукової роботи: актуальність теми (2 бали); повнота розкриття теми (2 бали); дослідницький характер ( 2 бали); стиль, грамотність, логічність викладу (2 бали); відповідність вимогам оформлення (2 бали); аргументованість висновків (2 бали). Усього – 12 балів
Критерії оцінювання захисту: актуальність теми (2 бали); доступність (1 бал); володіння матеріалом (2 балів); культура мовлення (2 бали); зовнішній вигляд (1 бал); наочність ( 2 бали); участь у дискусії (2 бали). Усього – 12 балів
Діяльність наукового товариства розширюється, учні із задоволенням відвідують заняття, ще з більшою цікавістю ставляться до участі в науково-практичних конференціях: як виступаючі, так і глядачі.
За період діяльності наукового товариства учнів (8 років) учнями написано до 70 робіт. Серед них на теми: «Українська національна кухня», «Мистецтво писанкарства», «Птахи – символи України», «Традиції зачісок у давній і сучасній Україні», «Символіка української вишивки», «Дерева як символи України», «Український вінок», «Українська національна кухня» (відділення українознавства), «Особливості метафори в поезіях Ліни Костенко», «Образ Дон Жуана у світовій та українській літературі», «Роль онімів у історичному романі Павла Загребельного «Диво», «Художні засоби у творчості Тараса Шевченка та у віршах Тамари Голобородько», «Роль епітетів у циклі поезій «Кримські спогади» Лесі Українки», «Особливості епітетів у віршах збірки «Думи і мрії» Лесі Українки», «Роль колірних епітетів у поетичних творах Ліни Костенко» (відділення літературознавства), «Народні пісні Полтавщини», «Народні думи в наш час», «Велична народна драма - весілля» (відділення фольклористики), «Творчість Катерини Білокур» (відділення мистецтвознавства), «Односкладні й неповні речення в збірці «Сонячні кларнети» Павла Тичини», «Молодіжний сленг як елемент учнівської субкультури», «Лексика української мови з погляду походження. Іншомовні слова в сучасній літературній мові», «Англомовні запозичення в українській мові» (відділення мовознавства) та інші.
Члени НТУ – переможці та призери І етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів Малої академії наук «Шукач» та Міжнародного конкурсу учнівської та студентської творчості "Змагаймось за нове життя!", присвяченого Лесі Українці.
Отже, науково-пошукова робота учнів як під час уроку, так і в позаурочній діяльності (НТУ «Шукач») є як мотивацією учнів для вивчення навчальних предметів, так і засобом формування всебічно розвиненої особистості: обізнаної, ерудованої, діяльної, впевненої в собі, успішної.
У 2020-2021 навчальному році проєкт із шкільного перейшов на міжшкільний рівень. Так, 04 березня 2021 р. було проведено І Міжшкільний конкурс-захист науково-пошукових робіт з українознавства за участю шкіл України (захід було проведено в режимі онлайн). Конкурс присвячений Т.Г. Шевченку й надалі буде проводиться на початку березня щорічно.
Отже, в умовах сучасної школи, коли одним з пріоритетів стає самостійність учнів, уміння навчатися, можна й треба організовувати пошуково-дослідницьку діяльність учнів як на уроках, так і в позаурочний час. На уроках української мови і літератури завжди є можливості для використання методу досліджень.
1