Методичне об’єднання вчителів початкових класів

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Гораймівка

( засідання методичного об’єднання

вчителів початкових класів)

                        Калькова Наталя Петрівна,

              заступник директора

                        з навчально-виховної роботи

                                            2021р.

Мета:підготовка вчителя до роботи в умовах впровадження Нової української школи;

- підвищення мотивації професійної діяльності педагогів, їх соціальної та пізнавальної активності;

- набуття досвіду колективної діяльності, взаємної поваги, підтримки, співпраці.

Завдання:

• навчити учасників освітнього процесу формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати;
• будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній,  уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу;
• аналізувати широкий спектр думок, більший масив інформації щодо проблеми, з якої приймається рішення, творчо підходити до шляхів її розв’язання; урізноманітнюючи їх;
• знаходити спільне розв’язання проблеми;
• розвивати в членів колективу почуття спільності, єдності, відповідальності за прийняття рішення та його виконання.

Вудучий кожен педагог усвідомлює, що всі діти різні. Хтось уміє читати чи не з пелюшок і пише чудові есе, хтось захоплюється математикою, а хтось гарно малює чи співає і щасливий від цього. То як же їх усіх, таких різних , оцінювати за однією шкалою? Забезпечити індивідуальний підхід до кожного учня, підтримати, підбадьорити, похвалити можна за допомогою формувального оцінювання.його принцип слід застосовувати насамперед у роботі з учнями початкових класів, а також з дітьми з особливими освітніми потребами.

Оцінювання навчальних досягнень учнів – обов’язкова складова освітнього процесу. Нині він змінюється, тож, природно, слід переглядати й реалізовувати нові підходи щодо оцінювання в освітній системі. Таким концептуальним підходом є формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів, що дає змогу:

• уникати негативних моментів у навчанні;
• індивідуалізувати освітній процес;
• підвищувати навчальну мотивацію й самостійність учнів.

    Мета формувального оцінювання – корегувати діяльність педагога й учнів освітнього процесу, аби полапшувати навчальні досягнення. Формувальне оцінювання передбачає вивчення прогалин чи недосягнутих результатів.

Під формувальним оцінюванням розуміють інтерактивне оцінювання прогресу учнів, що дає змогу вчителю визначати потреби учнів та відповідним чином адаптувати процес навчання.

Французькі науковці Г. Нуазе та Ж. П. Каверні зазначають, що ключова місія формувального оцінювання – допомога учню у навчанні. Вона пов’язана з такими важливими завданнями: сприяти впевненості учня у власних силах, надавати орієнтири, корисні поради на певних етапах навчання, сигналізувати про складнощі, забезпечувати діалог «учитель-учень», формувати стратегію успішного навчання. Все це зміщує процес відслідковування навчальних досягнень на індивідуальний рівень, переміщуючи учня у центр навчання.

Орієнтирами для конструювання моделі формувального оцінювання у конкретному класі мають бути такі запитання:

•  хто оцінює? – потрібно пам’ятати, що досягнення учня може оцінити не тільки вчитель, а й сам учень;
•  як оцінювати? – оцінювання має проводитись на основі розроблених та затверджених критеріїв, які вчитель повідомляє учням на початку навчання;
•  що оцінювати? – вміння презентувати набуті знання, спосіб виконання завдань, результати та спосіб їх досягнення, рівень опанування учнями компетентностей тощо;
•  навіщо оцінювати? – щоб діагностувати складнощі, мотивувати, підтримувати успіхи у досягненні навчальних цілей, виявляти навчальні потреби.

Тощо ж таке формувальне  оцінювання або оцінювання для навчання?

1. Оцінювання - це більше, ніж відмітка чи маркування. Оцінювання - це механізм, що забезпечує педагога інформацією, яка потрібна йому, щоб удосконалювати навчання, знаходити найбільш ефективні його методи, а також мотивувати учнів більш активно включитися в своє вчення.
  2. Оцінювання - це зворотний зв'язок.  Він дає інформацію про те, чому учні навчилися і як вчаться в даний момент, а також про те, якою мірою педагог реалізував поставлені навчальні цілі. А щоб цей зворотний зв'язок спрацював на підвищення якості навчання, необхідно не тільки визначити, на якому рівні учні мають  володіти змістом курсу до його закінчення, але і до якої міри вони засвоюють його упродовж вивчення теми.-------------------------.                                                                                                                                .    3. Оцінювання спрямовує навчання.------------------------------Написавши діагностичні, перевірні роботи, учні дізнаються про те, якого рівня вони досягли  з певної теми. Традиційні техніки тестування, як правило, перевіряють, чи знають учні конкретні факти і чи можуть вирішувати завдання за певним алгоритмом. У результаті школярі звикають вивчати предмет, не досягаючи глибокого  розуміння теми. Якщо педагог дійсно хоче впливати на те, що і як вчить учень, потрібно визначити собі цілі , а під час оцінювання  дізнатися, якою мірою ці цілі досягнуті.

Таким чином,

- Навіщо ми оцінюємо? 

- Щоб з'ясувати, чи досягнуті поставлені навчальні цілі.

- Чому ми будемо оцінювати саме таким чином?

- Щоб узгодити оцінювання з поставленими цілями.

Основні оціночні процеси  формувального  оцінювання для початкової школи:

1)Діагностична робота спрямована на контроль формування навички чи способу дії.

•   На кожен спосіб дії передбачається дві діагностичні роботи: на «вході», тобто на  початку роботи з поняттям і на «виході», тобто в той момент, коли за задумом вчителя спосіб  дії (поняття) має бути засвоєним . Це має досягатися малими обсягами завдань і створенням у дітей установки на наступний якісний аналіз результатів роботи, проведення корекції, а не на очікування позначки в будь-які й формі (бали, відсотки). Учень повинен бути сам зацікавлений в таких формах роботи з метою виявлення помилок і корекції власних знань.
•   На основі результатів діагностичної роботи визначається індивідуальний план  подальшої корекційної роботи. Немає сенсу проводити діагностичну роботу, якщо після неї не надаються  рекомендації та не відбувається корекційна робота для конкретного учня. Для цього  використовуються спеціально розроблені діагностичні завдання.

2)Домашня самостійна робота .

•   Організація цього процесу  має на меті кілька цілей: вибудувати системний процес самостійного навчання молодших школярів. Учні вчаться самі відбирати необхідний для виконання матеріал, його обсяг, вчаться планувати його виконання, самі контролюють, оцінюють свої результати. Самі визначають те, що вони готові надати на оцінку свої одноліткам, учителю; організувати корекцію  з тих розділів навчальної програми, де виявлені діагностичними  перевірними роботами  проблеми і труднощі. Учитель має підготувати як стандартні (базові) завдання на відпрацювання певних умінь, так і завдання підвищеної складності, що розширюють пізнавальний спектр знань і вмінь учнів. Кількість завдань у роботі має бути достатня для того, щоб учень зміг вибрати.
•   Кожна домашня самостійна робота обов'язково забезпечується оціночним листом для оцінки самим учнем своєї роботи (в 1-2-х класах учитель сам розробляє такий лист; в 3-5-х класах їх  можуть створювати  самі школярі) .

3)  Перевірна  робота - третійоцінний процес формувального оцінювання. Основна мета перевірної роботи - визначити рівень самостійності молодших школярів при виконанні чергової домашньої самостійної роботи, оцінити якість виконання самостійної роботи. Учень повинен мати право вибору завдань для виконання на оцінку педагога. Оцінюється ця перевірна робота так, як і домашня самостійна робота. Важливо за підсумками оцінки цієї роботи зіставити результати домашньої самостійної і перевірної робіт.

4) Участь у проектах - ще одна комплексна оцінна процедура, яка дозволяє відстежувати, як формуються не тільки предметні, а й особистісні освітні результати. Проектне завдання носить груповий характер. Під час вирішення системи проектних предметних завдань у молодших школярів можуть бути сформовані такі здібності: рефлексувати (бачити проблему; аналізувати зроблене - чому вийшло, чому не вийшло; бачити труднощі, помилки); визначати ціль; планувати; моделювати (представляти спосіб дії у вигляді схеми, моделі, виділяючи  істотне і головне); проявляти ініціативу у пошуках способурішення задачі; вступати в комунікацію (взаємодіяти при вирішенні завдання, відстоювати свою позицію, приймати або аргументовано відхиляти точки зору інших).

6) Співбесіда з дітьми та їх батьками як оцінний процес  комплексної оцінки результатів освіти молодших школярів. Мета таких співбесід - обговорити з усіма учасниками освітнього процесу (педагогічним колективом, учнями та їх батьками) ситуацію з освітою конкретної дитини на конкретний період часу і сформулювати рекомендації  і для батьків, і для учнів, і для педагогів на наступний період навчання. Підсумком співбесіди є якісна оцінка результатів освіти учня, а також письмово оформлені рекомендації, як з боку педагогів, так і з  боку батьків.

Сучасний педагог в умовах конкуренції повинен вміти швидко отримувати науково-методичну інформацію, володіти прийомами її обробки. Саме цій актуальній проблемі і присвячений сьогоднішній методичний захід методичного об’єднання вчителів початкових класів.

Ведучий: Сьогодні я пропоную вам, шановні колеги, пройти шлях з п’яти станцій, які допоможуть вам розкрити свій творчий потенціал та удосконалити педагогічну майстерність. Але перш за все, я пропоную вам поділитись на три команди за допомогою вправи «PUZZLE». (3 картинки у вигляді пазлу)

Станція №1. «Шість капелюхів»

ШІСТЬ КАПЕЛЮХІВ МИСЛЕННЯ ДЕ БОНО

Метод дозволяє структурувати і зробити набагато ефективнішою будь-яку розумову діяльність, як особисту, так і колективну, особливо для ситуацій розв’язання проблем та прийняття рішень.

В основі «Шести капелюхів» лежить ідея паралельного мислення. Традиційне мислення ґрунтується на полеміці, дискусії і зіткненні думок. Однак при такому підході часто виграє не найкраще рішення, а те, яке найуспішніше пропагувалося в дискусії. Паралельне мислення – це мислення конструктивне, при якому різні точки зору і підходи не стикаються, а співіснують.

Білий капелюх: інформація

Детальна і необхідна інформація. Тільки факти. Яка ще необхідна інформація?

Використовується для того, щоб спрямувати увагу на інформацію.

У цьому режимі мислення нас цікавлять лише факти. Ми задаємося питаннями про те, що ми вже знаємо, яка ще інформація нам необхідна і як нам її отримати.

Жовтий капелюх: логічний позитив

Символічне відображення оптимізму.

Дослідження можливих успіхів і позитивних сторін. Переваги. Чому це спрацює?

Вимагає переключити свою увагу на пошук переваг і позитивних сторін ідеї, яка розглядається.

Чорний капелюх: критика

Застерігає і змушує думати критично. Що може статися поганого або що піде не так? Обережність.

Дозволяє дати волю критичним оцінками, побоюванням й обережності. Вона захищає нас від нерозважливих і непродуманих дій, вказує на можливі ризики і підводні камені. Користь від такого мислення безсумнівна, якщо, звичайно, нею не зловживати.

Червоний капелюх: почуття та інтуїція

І не намагайтеся їх пояснити. Які почуття в мене виникають?

У режимі червоного капелюха в учасників (якщо це колективне обговорення) є можливість висловити свої почуття та інтуїтивні здогади щодо питання, яке обговорюється, не вдаючись у пояснення про те, чому це так, хто винен і що робити далі.

Зелений капелюх: креативність

Зосередження на творчості, альтернативних рішеннях, нові можливості та ідеї. Це можливість висловити нові поняття та концепції.

Перебуваючи під зеленим капелюхом, ми придумуємо нові ідеї, модифікуємо вже існуючі, шукаємо альтернативи, досліджуємо можливості, взагалі, даємо креативності зелене світло.

Синій капелюх: управління процесом

Керування розумовими процесами. Гарантія дотримання всіх шести капелюхів.

Синій капелюх відрізняється від інших капелюхів тим, що він призначений не для роботи зі змістом завдання, а для управління самим процесом роботи. Зокрема, його використовують на початку сесії для визначення того, що належить зробити, і в кінці, щоб узагальнити досягнуте і поставити нову мету.

Особливості організації:

Принцип організації інтелектуальної діяльності в режимі технології «Шість капелюхів мислення» полягає в тому, що кожен учасник або група учасників у процесі обговорення проблеми «одягає» капелюх певного кольору і мислить так, як «вимагає» колір одягнутого капелюшка.

Яка послідовність «приміряння» капелюхів?

Першим слід вислухати Білий капелюх – життя вимагає передовсім ознайомлення з інформацією про предмет обговорення.

Останнім потрібно вислухати Синій капелюх.

Після Чорного варто надати слово Жовтому – це урівноважить думки й оцінки.

Послідовність «виступів» капелюхів іншого кольору підкаже активність учасників обговорення.

Послідовність визначається виходячи зі змісту завдання або проблеми, що необхідно вирішити.

Завдання:за допомогою методу «Шість капелюхів» обґрунтуйте, будь-ласка, «Техніки формувального оцінювання підтримують впевненість учнів у тому, що кожен із них здатний поліпшити свої результати»

(кожній командівитягує зі скриньки три техніки)

Техніки формувального оцінювання

Станція №2.«Випробування для професіоналів»

Скласти порівняльну таблицю формувального і традиційного оцінювання

                                                                                           Таблиця 2

Формувальне та традиційне оцінювання.

Станція №3.«Формула нової школи»

Ведучий

Групи зі скриньки витягують по одному завданню. Ідуть по маршруту готуватися. Час : 20 хвилин. Після цього повертаються до аудиторії зі своїм плакатом.

1. Побудувати модель випускника початкової школи

2. Складіть п’ять порад вчителю НУШ з організації формувального оцінювання.

З. Складіть алгоритм самооцінювання учнем результатів навчання.

Станція №4. «Формула Z»

ДІТИ ПОКОЛІННЯ Z: ЇХНІ ОСОБЛИВОСТІ, УНІКАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ

До покоління Z належать діти, народженні після початку ХХІ століття. Вони прийшли у цей світ у цифрову епоху і вже ніколи не зможуть уявити своє життя без інтернету та різноманітних гаджетів. Від самого народження вони звикають жити у світі без кордонів, але з однією поправкою, дуже часто цей світ обмежений екраном.

Якщо дотримувати «Теорії поколінь», то всі люди, які народилися в один час і отримали схожий досвід у дитинстві, мають однакові цінності. Саме вони й відрізнятимуть їх від людей інших поколінь. Наприклад, люди, які народилися під час війни, дуже боятимуться голоду і цінуватимуть працьовитість, а вже їх діти, більш щасливі та вільні, шукатимуть відпочинку та самореалізації.

Що ми знаємо про дітей Z: можливості

Ці діти не ставлять зайвих запитань —  вони «гуглять». Вони не запитують дорогу у перехожих — вони шукають потрібне місце за допомогою навігатора. Вони роблять покупки в інтернеті, причому не завжди в тій країні, у якій живуть.

Інформація та її сприйняття

Ще з дитинства люди Z починають аналізувати величезні обсяги інформації. Найголовніше — вони також можуть швидко знайти потрібні відповіді, відкинувши зайве.  Діти водночас виконують домашнє завдання, переписуються із кількома друзями в соцмережах та месенжерах і розмовляють з дідусем, а на фоні ще Смарт-TV демонструє фільм, за сюжетом якого вони встигають стежити. Здібність водночас бачити та сприймати інформацію із різних джерел сприяю значному збільшенню швидкості сприйняття.

Діти «Зет» звикли до легкодоступності інформації, оскільки їм не потрібно чекати та заучувати. Малюки не чекатимуть на свій улюблений мультфільм, вони попросять батьків увімкнути його, а старші діти впораються самі. Їм не потрібно вивчати напам’ять телефони батьків та друзів — це все робить за них техніка. Більш того, їм не потрібні номери телефонів, адже для цього є безліч соціальних мереж.

Графіки і терміни

Два попередніх покоління звикли жити «від дзвінка до дзвінка»: до дитячого садочку о восьмій, на урок після дзвонику, на роботу з дев’ятої до шостої. Підростаючи, діти Z проявляють нелюбов до чітких графіків та розкладів. Частково це пов’язано з тим, що останні роки нарешті до нас прийшла система усвідомленого батьківства. Батьки більше часу приділяють дітям, пізніше віддають до дитячого садку та школи, а все необхідне завжди попідруч.

Покоління Z — мультизадачне покоління. Відмова від чітких часових меж не заважає дітям виконувати свої обов’язки і ніяк не впливає на їхнє майбутнє. Робота та навчання для них — це просто перелік завдань, що потрібно виконати в строк. І все. Нічого більшого. Це як у відеоіграх: героєві потрібно встигнути збудувати паркан до темряви, бо нападуть вороги. Уранці та вдень герой може взагалі нічого не робити, адже умова лише одна — виконати все, доки не стемніло. Найголовніше — «Зети» все одно привчені до виконання завдань.

Прості зв’язки

Більшість дітей останнього покоління дуже легко ставляться до дружніх та «ділових» відносин. У школярів багато друзів на Фейсбуці, може трохи менше приятелів в ігрових соцмережах та вони постійно «лайкають» фото вчителів в Інстаграмі.

Якоюсь мірою це все здається легковажним, але, поміркуйте, які можливості для дитини у майбутньому! Наші діти мають надзвичайно широкий кругозір. Серед їхніх друзів знайдуться і терапевт, і зварювальник, і менеджер з реклами… І кожен з них зможе дати кілька порад та допомогти. Крім цього, завдяки соціальним мережам представники Z покоління завжди обізнані щодо останніх тенденцій. Якщо вміти користуватися всіма вхідними даними, така людина стає справжньою «скарбницею інформації».

З якими проблемами стикаються «Зети»?

Швидке засвоєння інформації — це дійсно дуже корисна навичка, якої бракує попереднім поколінням. Але розум, що звик до швидкого потоку та опрацювання інформації, починає нудьгувати, коли її замало і вона надається дуже повільно. Найбільше негативу це додає під час уроків у школі. Значна різниця у швидкості сприйняття у дітей та вчителів старшого віку призводить до певних проблем:

•      учителям не вдається утримати увагу дітей;
•      дітям не вдається уважно слухати матеріал та засвоювати його;
•      учителі сердяться на учнів, а учні — на вчителів.

Доступність інформації позбавляє дітей необхідності тягати за собою величезний «багаж знань», тому їх «внутрішній сортувальник інформації» може легко перенести прізвище першого світового космонавта до папки «неважливо».

«Z-ти» також не завжди здатні зрозуміти, чому вони повинні перебувати у садку або школі в певний час і хто сказав, що математика має бути після фізкультури. Такі діти найбільш продуктивно навчаються та виконують свої хатні обов’язки не тоді, коли це комусь зручно або потрібно, а коли вони мають відповідний настрій.

На жаль, більшість «Зетів» не готові налагоджувати міцні зв’язки. Якщо більш старшим дітям стає некомфортно, вони легко змінюють обстановку та оточення, без зайвих вагань. До того ж в їхньому світі практично не існує ієрархії. Вони не підкорятимуться комусь лише тому, що цей «хтось» старший за них або взагалі директор школи.

Найбільша проблема полягає в тому, що сучасна система освіти ще не готова до кардинальних змін. Небагато вчителів розуміє сучасних дітей та знає, як їх можна навчити. Тому це завдання мають виконати батьки.

Що робити батькам дітей Z-покоління?

Перше, що роблять батьки, — накладають обмеження на «віртуальне життя» дітей, побоюючись за їхню психіку, але не дуже втручаючись у подробиці. Навіть зараз більшість батьків мають давні стереотипи про те, що комп’ютери шкідливі для наших дітей. Безумовно, не можна допускати розвитку комп’ютерної та інтернет-залежності, але потрібно зважити на те, що ми живемо у цифрову еру.

Для того щоб віртуальне життя не сильно захоплювало вашу дитину, потрібно приділяти їй більше часу та цікавитися її інтересами. Наприклад, оберіть час для відеоігор і грайте всією родиною. Якщо малюк полюбляє переглядати відео на Youtube — робіть це разом із ним. До того ж зараз дуже багато корисних мобільних додатків навіть для дітей до трьох років. Наявність улюбленої гри у смартфоні дає змогу вам розвивати дитину, маючи лише один невеличкий гаджет.

Зважаючи на особливості, можливості та проблеми, пропонуємо вам прості правила поведінки та спілкування із дітьми покоління Z.

1. Ставте завдання коротко, адже сучасні діти приділяють мінімум часу для нової інформації.
2. Якщо завдання велике, розподіліть його на максимально короткі пункти.
3. Прописуйте ці завдання — діти не звикли все запам’ятовувати.
4. Обов’язково хваліть малюка, бо він залежний від ваших «лайків».
5. Ставте перед ними не тільки чіткі завдання, але й терміни.
6. Робіть пояснення за допомогою малюнків, бо вони краще розуміють мальовані образи, ніж слова.
7. Головний рухомий фактор — зацікавленість, тому навчайте дітей через гру, що по-справжньому зацікавить.

Якщо ви дуже переживаєте за інтернет-залежність вашої дитини, станьте «інтернет-гуру» для неї. Тільки ви можете бути позитивним прикладом «розумного» використання технологій, і малюк, сам того не усвідомлюючи, тягнутиметься за вами і братиме з вас приклад.

Не намагайтеся змінити вашу дитину і зробити з неї людину з аналогічними переконаннями, настановами і поглядами на життя як у вас. Прийміть той факт, що ваш малюк інший, він у чомусь краще вас. Допоможіть йому увійти в доросле життя, поділіться своїм досвідом і придивіться уважніше — можливо, вам теж є чого повчитися у нього.

Нове покоління набирає обертів, диктуючи нам свої правила, що ми не повинні ігнорувати. У такий ситуації найкращім рішенням є тільки симбіоз поколінь — максимальне взаєморозуміння та співпраця.

Завдання: прослухавши коротку інформацію про «Покоління Z», пропоную вам використовуючи математичні дії, знаки або закони скласти та записати

«Формулу успішного педагога» для Z-тів.

Час 10 хв.

Станція №5. " Термінологічна розминка"

Британські науковці Пол Блек і Ділан Уільям у 1998 році проаналізували 21 дослідження та близько 580 статей і розділів книгпро вплив формувального оцінювання на досягнення учнів. Вони з’ясували , що упровадження формувального оцінювання веде до істотного поліпшення результатів навчання. Науковці виокремили такі складові дієвого формувального оцінювання:

• Зворотний зв’язок у системі « педагог – учень»;
• Уміння учнів оцінювати свої знання самостійно;
• Корегування процесу навчання з урахуванням результатів оцінювання;
• Взаємооцінювання та активність учнів під час навчання;
• Вплив на мотивацію до навчання.

Завдання для команд .

 Продовжити думку:

• Зворотним зв’язком можна вважати інформацію, яку…
• Оцінювання мотивуватиме учнів через стимулювання внутрішніх інтересів, якщо вчитель буде…
• Корегування у формувальному оцінюванні дає змогу вчителям…
• Мотивацію та самостійність учнів підвищує такий прийом, як самооцінювання. Учні оцінюють свою діяльність з огляду на…
• Під час взаємооцінювання учні …

Ведучий: Давня мудрість говорить: "Хто стоїть на місці, той відстає". А хто не хоче відставати, мусить рухатися вперед, і не зупинятися, досягнувши вершини, а підійматися вище. У цьому й полягає основна місія сучасного учителя. Вже недостатньо бути на уроці та поза ним актором, режисером, діловодом, диригентом, дипломатом, психологом, новатором і компетентним фахівцем. Модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку. Ці якості не видаються додатком до диплома про педагогічну освіту, а формуються у щоденній учительській праці. Сьогодні ми розуміємо: бути гарним професіоналом, означає бути в постійному пошуку, зростанні, розвитку.

Ось і підійшов до завершення наш квест. У цьому змаганні ІІІ місце посіла команда ____________, ІІ місце – команда ___________, а почесне І місце посіла команда ______________. Привітайте один одного оплесками. Та я сподіваюсь, що вам усім сподобалась ця ділова гра і всі ми досягнули спільними зусиллями очікуваного.

Дякую за увагу!