Методичне забезпечення гурткової роботи з дисципліни «Інформатика»

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

БЕРЕЗОВОРУДСЬКИЙ ТЕХНІКУМ

ПОЛТАВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ АКАДЕМІЇ

 

 

 

Методичне забезпечення

гурткової роботи

 з дисципліни «Інформатика»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2014 рік

 

ЗМІСТ

 

I.  Положення про гурткову роботу гуртка з інформатики «Інфоманія».

II. Навчально-методичне забезпечення гурткової роботи.

III. Організація роботи інформатичного гуртка.

IV. Дослідницька  робота.

V. Додатки.

1. « Подорож до країни Малювандії. Графічний редактор Paint» Виховна година.

2. «Безпека в мережі Інтернет» Відкрита виховна година.

3. «Кафе інтелект Сіті» інтелектуальне кафе.

4. Історія розвитку ЕОМ.

4. Здоров’язберігаючі технології при користування ПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Положення

про гурткову роботу інформатичного гуртка «Інфоманія»

Березоворудського технікуму

Полтавської Державної аграрної академії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I.  Загальні положення.

1.1.  Гурткова робота є додатковою організаційною формою освітнього процесу. Це демократичне студентське об’єднання, мета якого – спонукати студента до розвитку творчих здібностей та реалізації особистого потенціалу, тобто застосовувати в повному обсязі особистісно-зорієнтований підхід.

 Основною метою інформатичного гуртка є:

• всебічний розвиток особистості, її нахилів і талантів;
• підвищення інтересу до дисципліни «Інформатика», її ролі в процесі розвитку людської цивілізації;
• поглиблене вивчення навчальної програми з дисципліни;
• розвиток умінь самостійно організовувати і проводити навчальну роботу;
• виховувати інформаційну культуру, акуратність та чіткість у роботі, винахідливість та формувати оперативне мислення, спрямоване на вибір оптимальних рішень;
• розвивати мовлення, логічне мислення, пам'ять, вміння аналізувати, виділяти головне.

 

1.2.   Гурткова робота організовується згідно плану, що розглядаються і затверджуються цикловою комісією соціально-гуманітарних дисциплін.

 

1.3.  До гурткової роботи залучаються студенти відповідно до їх творчих здібностей і обдарованості для поглиблення знань та вдосконалення набутих навичок. Гурткова робота підвищує ефективність навчального процесу, розвиває у студентів наукове мислення, прищеплює навики самостійної роботи, розвиває ініціативу, формує творчий підхід до вирішення поставлених завдань.

 

1.4.   Під час гурткової роботи студенти отримують навички самостійної роботи, формують творчий підхід до вирішення поставлених завдань, а також закріплюють навички користування довідковою і навчальною літературою та інформаційними ресурсами.

 

1.5. Великою перевагою гурткової роботи є виготовлення унаочнення, проведення наукових досліджень, написання власних реферативних та дослідницьких робіт.

 

1.6. Основним завданням інформатичного гуртка – навчити орієнтуватись у інформаційних процесах та властивостях інформації, співставляти конкретну досліджувану подію чи явище у зв’язку з іншими, на основі набутих знань співставляти факти, порівнювати та робити висновки.

 

1.7. Гурткова робота здійснюється під керівництвом викладача, який забезпечує наукове і методичне керівництво: надає консультації, рекомендує необхідні інформаційні джерела, допомагає скласти план доповіді чи іншої роботи, а також систематизувати, оцінювати та узагальнювати зібраний матеріал.

 

ІІ. Організація проведення гурткової роботи

2.1. Підставою для організації гурткової роботи в навчальному закладі є Положення про діяльність кабінетів та лабораторій в навчальному закладі, затверджені заступником директора з навчальної роботи.

 

2.2. Гурток є груповою формою роботи із оптимальним складом студентів від 10 до 20 чоловік. Це дає змогу більш раціонально розподілити час, використати в повній мірі  особистісно-зорієнтований підхід. Періодичність занять 1 раз у 2 тижні (згідно Положення), тривалість занять в межах 1-1,5 години.

 

2.3.  Гурток включає організаційне, вступне, підсумкове і звітне заняття.

На організаційному занятті проходять вибори організаційної групи та формування секцій. На наступному занятті, після обговорення запропонованих керівником тем, форм роботи, тематики відкритих заходів, затверджується план.  На підсумковому занятті підводиться підсумок зробленого, обговорюються проблеми, над якими гуртківці будуть працювати в наступному навчальному році. Два рази на рік гуртківці проводять звітні заняття.  Такі заняття проходять у вигляді конференцій, семінарів тощо.

 

2.4. Робота інформатичного гуртка здійснюється за такими напрямками:

• теоретичному (бесіди, лекції, доповіді, конференції, вікторини, засідання круглого столу);
• практичному (екскурсії, веб-квести, пошукова діяльність).

 

2.5. Робота  гуртка базується на таких принципах:

• особистісний підхід;
• індивідуальний підхід;
• відкритість студентського об’єднання, що передбачає добровільність входження в нього;
• створення оптимальних умов для саморозвитку та самореалізації.

 

2.6. План роботи гуртка має такі розділи:

• організаційна частина;
• робота з удосконалення навчально-методичної бази;
• пошукова, науково-дослідницька робота;
• організація масових заходів;
• участь у конференціях та семінарах.

Одним з найважливіших завдань гуртка є пошук матеріалів,які є частиною дослідницької роботи.

 

2.7. Здебільшого на засідання гуртка виносяться теми, які не  передбачені навчальною програмою, але цікаві для студентів.

2.8. З метою зацікавлення студентів до занять застосовуються різні методи та прийоми роботи, поєднуються і вміло чергуються теоретичні і практичні заняття: лекції змінюються екскурсіями, переглядом фільмів, прослуховуванням і обговоренням доповідей, рефератів, виготовленням навчально-методичних матеріалів (тематичних презентацій, навчальних відеофільмів, схем, таблиць тощо.)

2.9. Крім змістовного навантаження, гурток має і виховну мету. Вона передбачає  виховання особистості через формування нахилів і здібностей; стимулює  розвиток комунікативних здібностей, високу організованість і дисципліну,  активність і самостійність студентів, і головне, отримання морального задоволення.

ІІІ. Навчально-методичне забезпечення гуртка.

1.       Керівник гуртка веде записи в журналі роботи гуртка, який складається з плану роботи, обліку відвідування занять та проведеної роботи.

IV. Контроль і звітність гурткової роботи.

4.1 Контроль і звітність гуртка – це складова частина його функціонування. Він дає можливість визначити і об’єктивно оцінити процес і результати оволодіння гуртківцями науковими і практичними навичками, спроможність застосовувати набуті знання на практиці.

4.2. Застосовується декілька видів контролю: поточний, систематичний, періодичний та заключний.

- За результатами поточного контролю керівник критично оцінює свою роботу і ефективність застосованих ним методик, гуртківці  усвідомлюють пред’явлені до них вимоги із засвоєнням вмінь та навиків, а також можливості застосування отриманих знань.

- Періодичний контроль застосовується з метою визначення підготовленості гуртківців за конкретний термін виконання ними певного об’єму робіт.

- Заключний підсумковий контроль проводиться після виконання всієї програми гурткової роботи (у формі конференції, семінарів, круглого столу тощо).

 

4.3. Результати проведення гурткової роботи заносяться у журнал контролю і звітності, який розробляється безпосередньо керівником гуртка.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

БЕРЕЗОВОРУДСЬКИЙ ТЕХНІКУМ

ПОЛТАВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ АКАДЕМІЇ

 

 

 

     Затверджую                                       

Заступник директора 

 з навчально-виховної роботи                          

«__» вересня  20__ р.                                          

___________ Т.В. Продан

                                  .

 

 

 

 

 

 

Навчально-методичне забезпечення

гурткової роботи

 

 

 

 

 

 

Розглянуто і схвалено

на засіданні циклової комісії

соціально-гуманітарних дисциплін

Протокол  № __ від «__»______ 20__ р.                         

Голова комісії __________

 Г.В.Овчаренко – Шовкопляс

 

 

 

 

ПЛАН РОБОТИ ГУРТКА

«Iнфоманiя»

при кабінеті «Інформатика»

на 2013-2014 навчальний рік

 

 

 

 

ПЛАН РОБОТИ ГУРТКА

на 2013 – 2014 навчальний рік

 

№ п.п	Зміст роботи	Календарні строки	Кому доручено	Примітка
1. Організаційна робота
1.	Скласти примірний план роботи секцій гуртка «Інфоманія» на 2013 – 2014 н. р., провести анкетування серед груп I – II  курсів, визначити склад робочої групи гуртка	3 - 6 вересня	Керівник гуртка
2.	Затвердити план роботи, визначити робочі групи секцій та напрямки і об’єм їх діяльності з урахуванням пропозицій керівника та інтересів студентів. Обрати актив гуртка, розподілити функції членів секцій.	11 вересня	Керівник гуртка, члени гуртка
3.	Скласти графік підготовки та проведення заходів (лекцій, тематичних годин, конференцій, прослуховування і обговорення доповідей, екскурсій тощо.). Визначити їх тематику та виконавців.	3-6 вересня	Керівник гуртка, члени гуртка
4.	Скласти графік організації краєзнавчих експедицій та подорожей.	3 - 6 вересня	Керівник гуртка, члени гуртка
5.	Звітні заняття за I  - II семестр	27 листопада 2013 р. 24 травня 2014р.	Керівник гуртка, члени гуртка
6.	Підсумкове заняття. Підведення підсумків роботи за рік. (засідання круглого столу)	4 червня 2014 р.	Керівник гуртка, члени гуртка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ п.п	Зміст роботи	Календарні строки	Кому доручено	Примітка
2. Робота гуртківців з поглибленого вивчення дисципліни «Інформатика»
1	Збір матеріалу, пошуки інформаційних джерел, фактів і відомостей, їх вивчення.	Протягом року	Керівник гуртка, члени гуртка
2	Опрацювання довідкової літератури та публікацій в засобах масової інформації.	Протягом року	Члени гуртка
3	Пошукова робота за допомогою засобів Інтернету.	Протягом року	Члени гуртка
4	Проведення зустрічей і бесід з програмістами, веб-дизайнерами, людьми, чия професія пов'язана з використанням комп'ютерів	Травень 2014 р.	Члени гуртка
5	Збирання матеріалів, фотографій, документів  та інших інформаційних джерел з поглибленого вивчення дисципліни «Інформатика»	Протягом року	Члени гуртка
6	Робота з архівними матеріалами.	Протягом року	Члени гуртка
7	Підготовка і оформлення  реферативних робіт, презентацій. Організація та проведення виступів студентів.	Протягом року	Члени гуртка
8	Проведення лекційних занять з метою поглибленого вивчення навчальної програми.	Протягом року	Керівник гуртка
10	Організація та проведення навчально-практичних конференцій	26.02.14	Керівник гуртка, члени гуртка
11	Організація та проведення тематичних годин.	13.11.13 19.03.14	Керівник гуртка, члени гуртка
12	Організація та проведення засідань круглих столів та диспутів.	Протягом року	Керівник гуртка
№ п.п	Зміст роботи	Календарні строки	Кому доручено	Примітка
3. Організація дослідної роботи
1	Повідомлення змісту та завдань курсу «Інформатика»	Вересень	Керівник гуртка, члени гуртка
2	Надання основних відомостей по застосуванню ПК. Вибір тем для індивідуальних досліджень	Вересень	Керівник гуртка, члени гуртка
3	Робота в електронній бібліотеці з інформаційними ресурсами	Протягом року	Члени гуртка
4	Методи вивчення інформаційних процесів: пошук, обладнання, збирання, зберігання, обробка і т.д.	жовтень	Члени гуртка
5	Організація екскурсій на виставки комп’ютерної техніки, або на виробництво де вона використовується .	Протягом року	Керівник гуртка, члени гуртка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ п.п	Зміст роботи	Календарні строки	Кому доручено	Примітка
4. Тематичний план занять
1.	Інтеграційні способи вивчення дисципліни інформатики.	Протягом року	Керівник гуртка, члени гуртка
2.	Дослідна робота по зібранню матеріалу з теми: «Розвиток обчислювальної техніки пов'язаний з іменами багатьох вчених та дослідників»	Протягом року	Керівник гуртка, члени гуртка
3.	Створення інформаційного бюлетеня і буклету. Веб-квест.	Вересень	Члени гуртка
4.	Виховний потенціал міні-підручника та його застосування на заняттях інформатики.	Протягом року	Керівник гуртка, члени гуртка
5.	Космічна подорож. Алгоритми.	Жовтень	Члени гуртка
6.	Глобальна мережа інтернет: історія виникнення, основні поняття і можливості.	Листопад	Члени гуртка
7.	Заняття-дослідження: «Я» в інформаційному суспільстві.	Грудень	Члени гуртка
8.	У світі інформатики. Гра-квест.	Січень	Члени гуртка
9.	Проектна робота з використанням ІКТ	Лютий	Члени гуртка
10.	Інтелектуальна гра «Що? Де? Коли? »	Березень	Члени гуртка
11.	Мій безпечний інтернет-простір. (Проекти)	Квітень	Члени гуртка
12.	Безпека в інтернеті. Веб-квест.	Травень	Члени гуртка
13.	Калейдоскоп ідей. Майстер клас.	Травень	Члени гуртка
14.	Кейси з інформатики.	Червень	Члени гуртка

 

№ п.п	Зміст роботи	Календарні строки	Кому доручено	Примітка
5. Виготовлення та ремонт унаочнення
1.	Виготовлення тематичних стендів, плакатів, схем	Грудень	Торохтій І.О., актив кабінету
2.	Виготовлення постерів, тематичних презентацій та колажів з використанням мультимедійних засобів	Протягом року	Торохтій І.О., актив кабінету
3.	Проведення естетичного ремонту в кабінеті	Червень	Торохтій І.О., актив кабінету

 

 

 

6. Зв’язок з виробництвом
1.	Постійно підтримувати зв’язки з передовими  с.-г. підприємствами	Протягом року	Торохтій І.О. актив кабінету
2.	Цікавитися виробничими показниками сільського господарства	Протягом року	Торохтій І.О. актив кабінету
3.	Надавати допомогу при плануванні діяльності сільськогосподарських підприємств	Протягом року	Торохтій І.О. актив кабінету

 

 

 

Керівник гуртка  _________________________

                                         (підпис)

 

 

 

 

СПИСОК ЧЛЕНІВ ГУРТКА

№ п.п	Прізвище, ім’я, по батькові гуртківців	Група
	Бабак Сергій	2 м – 115
	Бабич Євген	2 тп – 74
	Бережний Сергій	3 зр – 69
	Гейко Сергій	1 а – 109
	Гомон Валентин	2 зр – 69
	Жук Олександр	1 м – 115
	Жуковський Сергій	1 м – 115
	Кабанець Сергій	1 м – 115
	Колісний Олександр	2 тп – 71
	Лісовий Євген	2 зр – 69
	Молибог Владислав	2 тп – 71
	Мосін Олександр	2 тп – 74
	Свистун Олег	2 м – 115
	Трофімов Олександр	2 м – 115
	Шабельников Владислав	2 м – 115

 

В І Д В І Д У В А Н Н Я

№ п.п	Прізвища і ініціали гуртківців	05 09	12 09	03 10	17 10	07 11	21 11	12 12	26 12	23 01	13 02	27 02	13 03	20 03	17 04	24 04	15 04
	Бабак Сергій
	Бабич Євген
	Бережний Сергій
	Гейко Сергій
	Гомон Валентин
	Жук Олександр
	Жуковський Сергій
	Кабанець Сергій
	Колісний Олександр
	Лісовий Євген
	Молибог Владислав
	Мосін Олександр
	Свистун Олег
	Трофімов Олександр
	Шабельников Владислав

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Організація роботи

інформатичного гуртка

 

 

 

 

 

 

 

 

Позааудиторна робота – це система занять, заходів і організованого навчання студентів, що проводяться в технікумі і поза ним під керівництвом викладачів, громадськості, органів студентівського самоврядування.

Як органічна частина загальної системи навчально-виховного процесу позааудиторні заняття певною мірою вільні щодо вибору конкретної тематики, рівня самостійності студентів у набутті прикладних знань і умінь, здійснення цілеспрямованої творчої діяльності.

Позааудиторна робота значно відрізняється від навчальної в лабораторії чи кабінеті. Такі заняття побудовані з урахуванням пізнавальних і творчих інтересів студентів на основі їхньої добровільної участі.

Цілями позааудиторної роботи з інформатики можуть бути розширення і поглиблення знань студентів з інформатики, підвищення пізнавальних інтересів шляхом проведення цікавих заходів.

Не варто вважати позааудиторною роботою додаткові заняття з тими студентами, які не повністю опанували програму з інформатики, а також індивідуальні і групові заняття з тими, хто навчається з випередженням.

Можна виділити основні вимоги до організації позааудиторної роботи в Березоворудському технікумі:

• залучення до позааудиторної діяльності студентів з урахуванням їхніх інтересів і здібностей;

• органічна єдність навчальної і позааудиторної діяльності;

• цілеспрямованість, суспільно корисна значущість позааудиторної роботи;

• доступність навчального матеріалу, відповідність його віку студентів, рівню їхнього розвитку;

• зв'язок різних форм позааудиторної роботи: індивідуальних, групових і масових;

• поєднання добровільності участі студентів у позааудиторній роботі з обов'язковістю її виконання.

 Додаткові заняття з інформатики сприяють кращому розвитку індивідуальних здібностей студентів і переслідують такі основні цілі:

а) пробудження і розвиток інтересу до поглибленого вивчення інформатики та її відгалужень;

б) формування навичок науково-дослідницького характеру;

в) забезпечення професійної трудової підготовки студентів в галузі застосування інформаційних технологій;

г) організація вільного часу і дозвілля.

Позааудиторна робота зі студентами з інформатики в ряді випадків може проходити в традиційних формах (гуртки, факультативні курси, олімпіади), а може набувати нових, специфічних форм (комп'ютерні клуби, очні і заочні, літні і зимові клуби програмістів, дистанційні олімпіади, участь в телекомунікаційних проектах тощо).

Гурток – найбільш гнучка, глибоко індивідуальна форма роботи з різним змістом. У гуртку беруть участь студенти різних вікових категорій, займаються тільки ті, хто проявив явний і підвищений інтерес до предмета. Гуртки успішно організовуються і працюють там, де є кабінети комп'ютерної техніки, однак для початку роботи гуртка достатньо навіть одного комп'ютера.

Робота гуртка проходить ефективніше, якщо він об'єднує відносно і стабільний склад студентів і працює за заздалегідь розробленим планом. План має передбачати не тільки доповіді вчителя, а й повідомлення самих гуртківців, створення веб-сайту, випуск стінної газети і проведення вечорів, участь в організації і проведенні тижнів або місячників інформатики, олімпіад, телекомунікаційних проектів тощо.

З появою персональних ЕОМ та доступу до Інтернету набувають поширення нові, нетрадиційні організаційні форми позааудиторної роботи студентів. У їх числі платні комп'ютерні клуби, що надають студенту самостійний вибір мети і періодичність занять; Інтернет-кафе, в яких створено умови для використання послуг глобальної мережі. Роботі з  комп'ютером у гуртку можна легко надати цікавого ігрового характеру, тому гурткові заняття з інформатики приваблюють студентів всіх курсів. При цьому, однак, потрібно мати на увазі, що роботу гуртка не можна будувати тільки на захопленні студентів комп'ютерною грою. Розробка узгоджених із загальною системою навчання інформатики в навчальному закладі програм гурткових занять з студентами, відповідної рівню підготовки студентів сукупності навчальних задач, а також ефективного програмного забезпечення для цих занять – актуальні методичні задачі.

Динамічні зміни, що сьогодні відбуваються в усіх сферах людської діяльності, зумовлюють потребу формування творчої особистості з високим рівнем інтелектуального розвитку, креативних можливостей, здатної швидко перебудовуватися та переоцінювати свої знання відповідно до нових вимог часу. Головним завданням навчального закладу виступає не надання викладачем сталих знань і підтримання дисципліни, а створення умов для повноцінного виявлення та розвитку особистісних функцій суб’єктів освітнього процесу. Пріоритетним завданням освіти України у новому тисячолітті є така організація процесу набуття знань, яка б сприяла розвитку особистості студента, виявлення його творчого потенціалу. Саме гурткова робота, як одна з форм освітнього процесу, дає можливість вирішити дані завдання.

 Гурток – це демократичне студентське об’єднання, мета якого – спонукати студента до певного виду діяльності, розвивати його природні здібності, творчий потенціал, тобто використовувати в повному обсязі особистісно-зорієнтований підхід.

За правильної постановки гурткової роботи значно зростає пізнавальна пошукова і творча активність студентів, вищим стає рівень їхнього психолого-педагогічного розвитку та вихованості.

Основною метою гуртка з дисципліни інформатики є:

• всебічний розвиток особистості, її нахилів і талантів;
• підвищення інтересу до дисципліни, її ролі в процесі розвитку людської цивілізації;
• поглиблене вивчення навчальної програми з дисципліни;
• розвиток умінь самостійно організовувати навчальну роботу;
• виховувати інформаційну культуру, акуратність та чіткість у роботі, повагу до конкурента, волю до перемоги, винахідливість, уміння працювати в команді.

Основним завданням інформатичного гуртка є:

•                   навчити орієнтуватись у загальних інформаційних процесах,
•                   співставляти конкретну досліджувану подію чи явище у зв’язку з іншими,
•                   на основі набутих знань співставляти факти, порівнювати, аналізувати та робити висновки.

Формами та видами діяльності роботи гуртка є:

• пошукова робота;
• участь в організації і проведенні масових заходів;
• участь в екскурсіях;
• науково-дослідницька колективна та індивідуальна робота з документами та іншими ресурсами.

Успіх роботи гуртка залежить від уміння, бажання, ініціативи і знань його керівника, який забезпечує наукове і методичне керівництво: надає консультації, рекомендує необхідну літературу, допомагає скласти план доповіді чи іншої роботи, а також навчає систематизувати, оцінювати, узагальнювати зібраний матеріал.

Керівник гуртка, який несе власну відповідальність за результати цього процесу,  спрямовує свою діяльність на виховання особистості студента, його творчої активності, самостійності, ініціативності.

Робота гуртка базується на таких принципах:

• особистісний підхід;
• індивідуальний підхід;
• відкритість студентського об’єднання, що передбачає добровільність входження в нього;
• створення оптимальних умов для саморозвитку та самореалізації.

Для кращої ефективності гурткової роботи періодичність занять повинна бути не менше ніж 1 раз у 2 тижні (згідно положення), тривалість занять в межах 1-1,5 години.

План роботи гуртка включає організаційне, вступне, підсумкове і звітне заняття. Вступне заняття знайомить гуртківців з планом роботи. На ньому обговорюються форми роботи, тематика заходів. На підсумковому занятті підводиться підсумок зробленої роботи, обговорюються проблеми, над якими гуртківці будуть працювати в наступному навчальному році. Звітні заняття проводяться два рази на рік. Вони можуть проходити у вигляді конференцій, семінарів, колоквіумів, засідань круглого столу, тощо.

Щоб студентам було цікаво працювати, необхідно враховувати їх інтереси, можливості. З цією метою на першому занятті з інформатики необхідно провести анкетування, виявити бажаючих, їх інтереси, нахили, здібності. План, складений при активній участі гуртківців, буде найбільш реальним і цікавим для його членів.

Основу гурткового об’єднання створюють , зазвичай,студенти одного курсу. Гурток є груповою формою роботи із оптимальним складом студентів від 10 до 20 чоловік. Це дає змогу більш раціонально розподілити час, використати в повній мірі  особистісно-зорієнтований підхід.

Робота інформатичного гуртка здійснюється в двох напрямках:

• теоретичному (бесіди, лекції, доповіді, конференції, вікторини, засідання круглого столу);
• практичному (екскурсії, дослідження).

 

Основні напрями проведення гурткових занять з інформатики:

• основи роботи на комп'ютері для запуску прикладних програм навчального призначення та подальшою їх використання для розв'язування різних завдань;

• правила роботи з електронною поштою та браузерами для перегляду гіпертекстових сторінок, форумами для подальшої роботи в телекомунікаційних проектах;

• пошук інформації в глобальній мережі за допомогою використання пошукових систем;

• мова розмітки гіпертексту та створення веб-сторінок;

• принципи створення графічних зображень;

• основи алгоритмізації в середовищі Логосвітів тощо.

Для студентів також можна ставити задачі-проекти великого обсягу: створення баз даних для навчального закладу, розробка сервісних засобів – програм для викладача інформатики.

 Гурткова робота дає можливість враховувати і розвивати здібності і нахили студентів. У цьому одна із її переваг перед звичайними заняттями. Різноманітність пристроїв, які вивчаються та використовуються в гуртках, різний рівень складності і трудомісткості питань і завдань, необхідність широких теоретичних і практичних знань дають змогу шляхом продуманого добору тем задовольнити інтереси всіх членів гуртка незалежно від їхніх знань, досвіду і здібностей.

На основі гуртків можуть створюватись наукові спільноти (загальні цілі, інтереси, погляди, заняття, хобі, місце проживання, стать, національність, проблеми, обставини і ін.), які об'єднують і координують роботу гуртків, проводять масові заходи, організовують конкурси, олімпіади, телекомунікаційні проекти.

Вміле поєднання різних методів роботи, зміна теоретичних і практичних занять активізує діяльність студентів, сприяє їх зацікавленню. Тож лекції необхідно чергувати з екскурсіями, переглядом документальних фільмів, прослуховуванням і обговоренням доповідей, рефератів, виготовленням навчально-методичних матеріалів (тематичних презентацій, навчальних чи краєзнавчих відеофільмів, схем, таблиць тощо).

Інколи в процесі роботи виникає необхідність змінити зміст того чи іншого заняття скоротити чи збільшити об'єм матеріалу з будь-якої теми, чи навіть увести нову тему, до якої у членів гуртка виник підвищений інтерес. При активній і цілеспрямованій роботі такі зміни в плані цілком можливі.

Заняття гуртка повинно проводитись у просторому, світлому приміщенні, оснащеному необхідними ТЗН,  інформаційними ресурсами тощо. Для занять можна використовувати не лише комп’ютерну аудиторію, а також читальну залу, які дають можливість використовувати інформаційні ресурси. Практичні заняття можна проводити в у відповідних умовах, необхідних для опрацювання певної теми. Цікавими для студентів є Майстер-класи: професійне створення презентацій; розроблення сайту з публікацією в мережі Інтренет; модулювання графіків функцій та розв’язування системи рівнянь графічним методом за допомогою MS Excel 2010, 2013; розробка колажів, фотомонтажу, плакатів популярним графічним редактором Adobe Photoshop.

 

Масові заходи позааудиторної роботи з інформатики

До масових форм позааудиторної роботи з інформатики можна віднести:
1. Тематичні вечори. Вечір інформатики – це своєрідна форма підбиття підсумків роботи гуртка за рік. Спільно з викладачем студенти детально продумують програму вечора, види занять і розваг, підбирають матеріал для вечора: завдання-жарти, завдання на кмітливість, історичні відомості, ребуси, софізми, шаради, кросворди, питаннях для вікторин; готують необхідні моделі, плакати, гасла, оформляють клас. Захід має важливе виховне значення: по-перше, студенти разом борються за свою честь; по-друге, це змагання виробляє у них витримку, спокій і завзятість у досягненні перемоги.

Залежно від мети, яку ставлять організатори, вечори з інформатики можуть бути кількох типів:

• вечори, головною метою яких є розширення і поглиблення знань та умінь студентів, набутих на заняттях з інформатики. Тематика таких вечорів визначається навчальною програмою. Можна планувати проведення таких вечорів: «Інформація в нашому житті», «Інформатика і зв'язок», «Комп'ютер на службі людини», «Комп'ютер і виробництво», «Перспективи розвитку комп'ютерної техніки», «Глобальна мережа Інтернет та можливості її використання», «Розвиток і становлення інформаційного суспільства», «Комп'ютер і захист інформації» тощо.

• вечори, головною метою яких є розвиток інтересу до інформатики, розширення кругозору студентів шляхом здійснення міжпредметних зв'язків.

Вечори проводяться, як правило, один раз на півріччя або на рік для студентів різних відділів. До їх проведення потрібно заздалегідь ретельно готуватися. Відповідно до сценарію запропонувати деяким студентам підготувати матеріал за рекомендованою літературою; дібрати фрагменти їх виступів і перевірити їх: підготувати цікаво оформлене оголошення, наочний матеріал тощо. Студенти мають виявляти максимум ініціативи в підготовці і проведенні вечора.

Вікторина з інформатики – це свого роду гра. Вікторину краще всього проводити або на заняттях гуртка, або у вигляді змагання між окремими групами (у позаурочний час). Завдання для вікторини повинні бути з легко осяжним змістом, не громіздкі, такі, що не вимагають записів, у більшості своїй доступні для вирішення усно. Завдання типові, вирішувані звичайно на уроках, нецікаві для вікторини. Крім завдань у вікторину можна включити також різного роду питання з інформатики. У вікторину включають також задачі-жарти. Вікторини можуть бути присвячені цілком якій-небудь одній темі, але краще за все пропонувати комбіновані вікторини.

Ділові ігри – активний метод навчання, що використовує імітацію реального об'єкту або ситуації, яка вивчається, для створення в студентів якнайповнішого відчуття реальної діяльності в ролі особи, що ухвалює рішення. Вони направлені на вирішення так званих інструментальних завдань: побудова реальної діяльності, досягнення конкретної мети, структуризація системи ділових відносин учасників. Ділові ігри з студентами як завше мають нескладний сюжет, можуть проходити у вигляді організаційного семінару.

У ділових іграх студенти планують своє найближче і віддалене майбутнє, але вся дія в цілому має деяку ігрову структуру, яка від етапу до етапу відстежується ведучими. Сюди ж можуть бути віднесені колективні творчі справи, у яких школярі, граючи, планують і здійснюють реальну суспільну діяльність.

Диспут з інформатики – це своєрідна гра між групами у питання та відповіді. Під час диспуту задаються спочатку важчі питання. Вельми важливе питання про матеріал диспуту. Це питання розв'язується залежно від тих цілей, які можуть бути поставлені перед диспутом. Найважливіша серед таких цілей – це повторення навчального матеріалу за попередні заняття. У цьому випадку перед студентами ставиться завдання повторити матеріал з інформатики за певний проміжок часу, з тим щоб знати визначення, властивості, правила, уміти вирішувати задачі і виконувати певні дії за цим матеріалом. Мінімальною вимогою, яка висувається до кожного диспуту, є добре, повне і точне знання студентами матеріалу, розміщеного у підручниках, знання і розуміння формулювань. Тільки після цього і на базі цього може будуватися творча робота студентів над навчальним матеріалом.

Велике значення в позааудиторній роботі має робота студентів з додатковою літературою.

Досвід роботи з навчальною літературою недостатній для успішної роботи із додатковою літературою. Тому уміння і навики роботи студентів з літературою з інформатики необхідно цілеспрямовано і систематично розвивати. Цьому, зокрема, сприяє:

1. якомога повніша відповідність літератури, що вивчається, напрямам пізнавальних інтересів студентів;
2. систематичне використання викладачем та студентами додаткової літератури у процесі навчання інформатиці (на заняттях, у домашній та позааудиторній діяльності студентів);
3. цілеспрямована діяльність викладача по навчанню студентів загальним прийомам роботи з літературою;
4. постановка спеціальних завдань, що вимагають використання додаткової літератури з інформатики та контроль за їх виконанням;
5. постійне використання додаткової літератури на факультативних заняттях.

До числа основних компонентів, що визначають вироблення умінь та навичок ефективної роботи студентів з науковою літературою з інформатики, відносяться:

1. уміння логічно (структурно) осмислити текст;
2. уміння читати з розумінням;
3. уміння виділити та запам’ятати головне;
4. уміння акцентувати свою увагу та тій чи іншій основній думці, що виражена у тексті;
5. уміння творчо переробляти інформацію (у тому числі «читати між рядками»);
6. Уміння скласти план, конспект з теми, зробити з нього виписки;
7. Самостійність та критичність сприйняття;
8. Зусилля волі, щоб примусити себе працювати і у випадку виникнення труднощів та незрозумілостей;
9. Наполегливість у подоланні труднощів.

Для формування та розвитку розглянутих вище умінь та навичок корисно застосовувати певну систему спеціальних навчальних завдань.

1. Завдання, які формують та розвивають уміння вибіркового читання додаткової літератури з інформатики. Такі завдання звичайно виражені у формі запитань, відповіді на які явно або неявно містяться у заданій для вивчення додатковій літературі.
2. Завдання, які формують здібність співставлення нових знань, отриманих при читанні додаткової літератури, з уже засвоєними знаннями.
3. Завдання, які формують здібність застосування нових знань, отриманих при читанні додаткової літератури. Так, наприклад, при вивченні якогось нового програмного засобу студентам пропонується застосувати його для виконання практичних завдань.
4. Завдання, які формують уміння звести прочитане у певну цілісну систему. Такі, наприклад, завдання: підготувати доповідь по прочитаному; прореферувати дану книгу (розділ крини); скласти деяку таблицю (діаграму, схему) по прочитаному тощо.

Інший вид роботи з науково-популярною літературою – підготовка карток для картотеки статей. Кожен студент отримує журнал, продивляється його та відбирає цікавий матеріал, після чого заповнює картку-анотацію. При цьому в студентів проявляється та виховується професійний інтерес до науково-популярної та спеціальної літератури.

У рамках даного виду роботи може бути здійснено навчання студентів цілеспрямованому пошуку інформації у мережі Інтернет, інформаційний об’єм якої практично необмежений.

Година спілкування. Викладач інформатики може бути і куратором, що накладає відбиток на всю виховну роботу в академічній групі. Практика проведення години спілкування дуже різноманітна. Досвід показує, що їх можна використовувати для вирішення навчальних і організаційних питань (збори групи, обговорення поточних справ колективу, підведення підсумків роботи, усні журнали, доповіді, лекції). Тут студентам надається можливість спілкуватися з викладачем інформатики – куратором – і один з одним у вільній, невимушеній обстановці.

Клубна діяльність направлена на залучення до активної творчої діяльності студентів усіх вікових груп, на розвиток надпредметних знань і умінь, освоєння культурних цінностей. Основна діяльність клубу, як правило, направлена на організацію роботи за різними проектами, пов'язаними з професійними, науковими або особистими інтересами його керівника.

Так, комп'ютерний клуб може займатися випуском газети, представленої у друкарському або електронному вигляді, підтримкою сторінки навчального закладу у мережі Інтернет, участю в мережних проектах, конкурсах і олімпіадах з інформатики.

Конкурс – це змагання колективів або змагання на особисту першість, що має на меті підвищити інтерес студентів до тієї або іншої області науки, мистецтва, спорту і виділити кращих. Він може бути самостійною формою роботи або складовою частиною свята, вечора, заняття гуртка, бути тематичним чи звітним. У зв'язку з конкурсами можуть влаштовуватися виставки комп'ютерної творчості студентів (малюнки, анімація, програми тощо).

 

Гурткові заняття з інформатики. Участь у заняттях гуртка, де студентам наочно демонструється зв'язок інформатики з життям, безпосередньо з їх майбутньою професією, створює передумови для активної роботи на уроках: у них з'являється інтерес до інформатики, а у деяких – прагнення до пошукової діяльності.

Гурток – одна з найбільш дієвих і ефективних форм позааудиторних занять. В основі гурткової роботи лежить принцип добровільності. Звичайно гурткові заняття організуються для добре успішних студентів.

 

Кросворди. Практика показує, що втілення ідей співпраці і співтворчості викладача та студентів, самоосвіти і самоконтролю будить пізнавальну активність дітей, веде до результативного навчання. Одна з нестандартних форм як позааудиторної роботи, так і перевірки знань на занятті – складання і відгадування кросвордів.

Кросворди добре використовувати як варіант тестових завдань для відпрацювання наукової термінології. Дуже подобаються студентам кросворди «навпаки». До наперед заповненого кросворду студенти придумують питання, під час захисту своїх питань вчаться аналізу, порівнянню, співставленню.

Олімпіади. З метою виявити найбільш здібних студентів, виробити у них наполегливість у досягненні поставленої мети, звичку до самостійної праці проводяться олімпіади. Олімпіади з інформатики приносять користь тоді, коли вони є заключним етапом цілого комплексу позааудиторних заходів (лекції, вечори, гурткова робота та ін.). Олімпіада не тільки підсумок позааудиторної роботи за рік, але і прекрасний стимул для розгортання позааудиторної роботи. Олімпіада – змагання, яке, поза сумнівом, стимулює зростання студентів в сенсі їх освіти, виховує у них інтерес до інформатики, наполегливість.

Олімпіади проводяться на різних рівнях: внутрітехнікумівські, районні, міські і т.д.

 

Предметні тижні, декади, місячники дуже важливі для прищеплення інтересу до дисципліни і встановлення міжпредметних зв'язків. Вони можуть проходити як з одного предмета, так і об'єднуватися з предметами з однієї або близької освітньої області (математика, фізика, технологія).

У рамках декади (тижня, місячника) проходять вікторини, бесіди, конкурс на кращого інформатика і т.д., яка завершується конференцією із запрошенням вчених вузів, програмістів, нагородженням переможців.

У суспільний огляд з інформатики включаються всі студенти; кожна група оцінюється щотижня за декількома показниками. В результаті огляду поліпшується успішність з предметів, дисципліна, підготовка домашніх завдань, зростає кількість бажаючих відвідувати гурток.

Огляди – найбільш загальна форма змагання масової роботи з студентами. Їх завдання – підбиття підсумків і розповсюдження кращого досвіду, посилення діяльності  професійної орієнтації, організація гуртків, клубів, суспільств, виховання прагнення до творчого пошуку, залучення студентів до пропаганди науково-технічних знань, залучення громадськості до позааудиторної роботи.

Одним з видів позааудиторної роботи є твір з інформатики. Цей прекрасний засіб для підвищення інтересу студентів до інформатики, поліпшення їх навичок у викладі матеріалу, своєрідний стимул до повторення вивченого.

Усний журнал – форма позааудиторної роботи, що дозволяє донести до студентів потрібну інформацію – короткі усні повідомлення з окремих тем (з області науки, техніки, мистецтва та ін.), оформлені у вигляді сторіночок. Він надає широкий простір для самодіяльності і творчості студентів та відрізняється цікавістю проведення.

Усний журнал може мати тематичний і оглядовий характер, тобто відображати одне питання, одну тему або комплекс самих різних проблем.

Можлива різна методика проведення усного журналу: повідомлення студентів; виступи гостей; веселі сценки з життя групи, технікуму; карикатури, дружні шаржі тощо. При цьому можуть бути використані матеріали медіатеки технікуму.

Друк. Існує такий вид позааудиторної роботи як стіннівка (стінна газета). Для випуску стінгазети з інформатики необов’язкова наявність гуртка. Іноді газета випускається у період організації гуртка, щоб привернути до нього увагу студентів. Спеціальний номер стіннівки випускається до вечора інформатики. Основна мета такої газети – пропаганда знань інформатики серед студентів, які не являються членами гуртка, підвищення їх інтересу до інформатики, залучення до гуртка, висвітлення досвіду роботи гуртка. Матеріали, розміщені у стінгазеті повинні бути також цікаві і для членів гуртка. Частину газети займають матеріали, які не розглядаються на гурткових заняттях. Газета як би доповнює їх. Студентам, які випускають газету, ця робота приносить велику користь. Їм приходиться знаходити матеріали для газети, а для цього вони знайомляться з різними книгами, підбирають з них потрібний матеріал, виділяють головне, літературно обробляють відідране. Усе це благотворно впливає на розширення кругозору студентів, на їх навички читання літератури, на їх мову та грамотність. Оформлення газети повинно бути красивим та естетичним. У цьому може допомогти комп’ютер, а саме, прикладні програми (текстовий та графічний редактор).

Інші форми друку:

1. «Куточок інформатики» у загальнотехнікумівські або стінгазеті життя групи. Тут звичайно розміщуються завдання (переважно цікаві) і невеликі замітки з інформатики і її історії.
2. Фотогазета – розміщаються фотографії видатних учених, фотографії книг з інформатики, переможців змагань і т.д. Кожна фотографія забезпечується коротким пояснювальним текстом. Іноді в таку газету поміщають малюнки.
3. Монтажі фотографій і малюнків: фотомонтажі звичайно бувають з певної теми. На великому листі паперу розташовують фотографії, і під кожною поміщається коротка біографія ученого. Можна випустити монтажі малюнків (або фото), присвячених якомусь одному і тому ж питанню.
4. Альбоми – зміст їх такий же, як і у монтажів. Можна виготовити альбом «Інформатика на службі людству», альбом завдань з того чи іншого розділу інформатики (наприклад, логічних).
5. Останнім часом широкого поширення набули мережеві форми друкарської творчості. Названі вище форми друкарської творчості можуть бути представлені у мережі  Інтернет. Нові інформаційні технології дозволяють використовувати і такі форми творчості, як відеогазета, у якій представлені матеріали у вигляді гіпермедіа і мультимедіа.

До речі, якщо у навчальному закладі випускається періодична студентська газета, то найімовірніше, що корегуванням діяльності студентської редколегії займається теж викладач інформатики, оскільки випуск такої газети вимагає високих знань інформаційних технологій (уже названих текстових та графічних редакторів, а то й цілих друкарських систем)

Екскурсії – форма і метод навчально-виховної роботи, який дозволяє організувати спостереження і вивчення різних предметів і явищ у природних умовах, в музеях, на виставках, в обчислювальних центрах. Екскурсії в музеї, на комп'ютерні виставки є засобом виховання підростаючого покоління.

У практиці технікуму набули поширення віртуальні екскурсії і подорожі, які здійснюються за допомогою комп'ютера і мережі Інтернет.

Як і будь-яка інша робота, гурткова робота передбачає планово-методичне забезпечення, яке включає :

• Положення про роботу гуртка з інформатики;
• план роботи гуртка;
• облікову і звітну документацію;
• документацію з техніки безпеки.

 

План роботи гуртка має такі розділи:

•                  організаційна частина;
•                  робота гуртківців з поглибленого вивчення дисципліни;
•                  робота з удосконалення навчально-методичної бази аудиторії;
•                  пошукова, науково-дослідницька робота;
•                  організація масових заходів, участь у конференціях.

 

Робота гуртка з інформатики для кращої ефективності організовується посекційно. Гурток «Інфоманія» має такі секції:

•                  «Історія розвитку ЕОМ»;
•                  «Інформаційна»;
•                  «Сходинки до інформатики».

Кожна секція має свій напрям роботи.

 Головним завданням секції «Історія розвитку ЕОМ» є збір історичних матеріалів. В процесі збору матеріалів організовуються зустрічі і бесіди з компетентними спеціалістами. Ці зустрічі мають величезне виховне значення. Відомості, отримані з розповідей і бесід програмістів та спеціалістів в галузі комп’ютеризації, є цінними історичними джерелами. Збір історичних матеріалів є частиною дослідницької роботи. Накопичення необхідних для висновків і узагальнень відомостей і фактів є основою для власного дослідження. Всі записи розповідей очевидців історичних подій, відомості, та інші документи вивчаються, групуються за темами, систематизуються, обробляються і використовуються для підготовки студентських доповідей і повідомлень, організації виставок, виготовлення навчальних відеофільмів, організації та проведення тематичних годин.

 Робота «Інформаційної секції» спрямована на збір та оформлення історичних матеріалів, присвячених пам’ятним датам за певний календарний період (оформлення тематичних стінгазет, виготовлення буклетів, підготовка повідомлень тощо). Група даної секції приймає активну участь також у організації та проведенні тематичних годин.

 Напрямком роботи секції «Сходинки до інформатики» є опрацювання складних тем з метою поглибленого вивчення, а також тих, що не  передбачені навчальною програмою, але цікаві для студентів. Підсумком роботи секції є організація та проведення навчально-практичної конференції. Після презентації пошукової роботи гуртківці, крім  задоволення власної цікавості,  отримують і позитивні емоції від результатів роботи, особливо, якщо інформація цінна або рідкісна.

 Гурткові заняття мають багато спільного з навчальними, на них так само викладач може застосовувати різноманітні інноваційні технології навчання. Але позааудиторна система нявчання дає можливість викладачу більш повно і ефективно використовувати інтерактивні методи, які сприяють розширенню пізнавальних можливостей студентів (здобуття і застосування інформації з різних джерел, її аналіз), дають можливість керівнику без зусиль проконтролювати рівень засвоєння знань, сприяють партнерству між викладачем і студентами та в студентському колективі, і в результаті дають, як правило, високий рівень засвоєння інформації. Гурткове заняття не так чітко обмежене в часі та об’ємі досліджуваної теми.

 Крім змістовного навантаження, гурток має і виховну мету. Вона передбачає виховання особистості через формування нахилів і здібностей; стимулює розвиток  комунікативних здібностей, високу організованість і дисципліну, активність і самостійність студентів, а головне, отримання морального задоволення.