"Методичні аспекти проведення тематичних днів в початковій школі"

Тематичні дні в початковій школі

 Зелінська А.А.

вчитель початкових класів

Кашперо-Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ст.

Баштанської районної ради

Для сучасного етапу реформування української національної школи характерним є ускладнення змісту освіти, зростання обсягу інформації і зменшення часу, відведеного для її засвоєння. Сьогодні розвиток освіти як системи повинен реалізуватися через системні знання, що є необхідними для формування цілісного, системного мислення. Ці знання можуть бути отримані на основі інтеграції гуманітарних і фундаментальних дисциплін, які повинні орієнтуватися на світовий рівень розвитку науки. Такий підхід сприяє формуванню цілісних уявлень про світ і людину вцілому.

      Пошуки шляхів удосконалення системи освіти в школі сприяли відродженню такого поняття, як інтеграція навчання, що поступово знаходить втілення у практиці початкової школи.

       Актуальність проблеми інтеграції змісту навчання зазначається в положеннях Нової української школи: основах стандарту освіти  (2016 р.),  Державного стандарту початкової загальної освіти (2011р.), а також в оновлених навчальних програмах для початкової школи (2016 р.). У методичних рекомендаціях МОН України про викладання навчальних предметів у початковій школі ЗНЗ України у 2016-2017 н.р. (Додаток до листа МОН України від 17.08.2016 р. № 1/9-437) значне місце відведено питанням інтеграції змісту навчання в педагогічній теорії практиці, висвітлено зміст базових понять.  Сучасна початкова освіта характеризується системними змінами у структурі та змісті. Переосмислення пріоритетів навчання, ролі учня як суб’єкта навчально-виховного процесу, а також суспільні зміни зумовлюють нетрадиційні підходи до вирішення багатьох суспільних проблем.

      Ідея інтегрованого навчання нині надзвичайно актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентноздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягати життєвої цілі, творчо самоутверджуватися у різних соціальних сферах.

      Здійснюючи навчально-виховний процес, необхідно спиратися не лише на традиційну методику чи перевірені практикою здобутки, а й шукати нові підходи до розв’язання завдань, поставлених сьогоденням. Нині особливо гостро постає проблема пошуку внутрішніх резервів підвищення результативності навчання.

      Пошуки шляхів удосконалення системи освіти в початковій школі привели до відродження такого методичного явища як інтеграція навчання, яке поступово переходить сьогодні з дискусії в практику.

      Актуальність ідеї інтегрованого навчання в тому, що вона є оптимальною для сучасного етапу розвитку національної школи, адже на даному етапі є ускладнення змісту освіти, зростання обсягу необхідної інформації та зменшення часу, відведеного для її засвоєння.

      Поряд із принципами гуманізації та диференціації принцип інтеграції в Україні проголошено одним із основних принципів реформування освіти.

      Реалізація міжпредметної інтеграції змісту навчання є актуальним питанням сьогодення, оскільки освітня модель, побудована на засадах інтеграції, сприяє створенню в учнів цілісної картини світу, формуванню міжпредметних та ключових (надпредметних) компетентностей, стимулює розвиток їхніх пізнавальних та творчих здібностей, вирішує проблему інтелектуального перевантаження молодших школярів, тому що кількість навчальних предметів, основою яких є тільки одна наука, скорочується за рахунок введення інтегрованих курсів, які базуються на знаннях декількох суміжних галузей науки. Ідея інтеграції в освіті є значним здобутком дидактики, оскільки за умови її успішного методичного впровадження реалізується мета якісної освіти.

          Тому інтеграція як вимога об’єднання у ціле компонентів об’єктів навчання є необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого уможливлюється створення в учнів цілісного уявлення про об’єкт, що вивчається, формується міжпредметна компетентність.

      У Державному стандарті початкової загальної освіти (20.04.2011), що ґрунтується на засадах компетентісного підходу, поняття міжпредметна компетентність визначається як «здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей». Реформування сучасної освіти лежить на шляху подолання ізольованого викладання навчальних предметів і створення принципово нових навчальних програм, де освітній процес доцільно орієнтувати на розвивально продуктивний інтегративний підхід. У початковій школі роль інтегруючої ланки виконує сам вчитель, бо він викладає всі навчальні дисципліни. Тому важливість знань з реалізації міжпредметної інтеграції змісту навчання на уроках у початковій школі для вчителя незаперечна.

      Все більше стає очевидним, що «інтегроване навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності вчителів та учнів, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання» [12., c 108]. Інтеграція зобов'язує до використання різноманітних форм викладання, що має вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу. Вона стає для всіх її учасників – і вчителів, і учнів, і батьків – школою співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети.

      Різноманітні види діяльності тематичного інтеграційного навчання дозволяють зняти стомлюваність учнів, зменшує кількість предметів, дає можливість раціонально використовувати кадри.

Показує світ учням у всьому його різноманітті та цілісності, формує творче мислення.

Тематична інтеграція виконує людинознавчу, екологічну, комунікативну функції.

Організація тематичних днів в початковій школі. Навчаючи виховуємо

      Ще Я.А.Коменський акцентував увагу на необхідності «завжди і всюди брати разом те, що пов’язано одне з одним». Необхідність інтегрованого тематичного підходу д організації навчально-виховного процесу великий дидакт пояснював таким чином: «Всі знання виростають з одного коріння – навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках». А  «у випадках, коли програмовий матеріал різних навчальних предметів дозволяє інтегрувати його в межах одного навчального дня, можуть організовуватися так звані «тематичні дні», коли всі уроки за розкладом спрямовують на реалізацію єдиної виховної мети, що знаходить логічне продовження у виховному заході». 

      Тематичний день – це одна з основних форм реалізації міжпредметної інтеграції, під час використання якої зміст навчальних предметів найповніше інтегрується за змістом і  метою.

      Інтеграція багатокомпонентного змісту початкової освіти дає можливість вчителеві раціонально розподілити час на вивчення предметів інваріантної частини, зменшити кількість годин на їх вивчення і за рахунок вивільнених годин організувати роботу, спрямовану на розвиток творчих здібностей учнів.

      Інтеграційні процеси тісно переплітаються зі впровадженням інноваційних технологій, метою яких є розвиток творчої особистості молодшого школяра.

     Тут вчителі керують розумовою діяльністю дітей, а учні стають активними учасниками педагогічного процесу. Учні привчаються до творчої праці. В них виховується інтерес до неї і потреба в ній. Школярі навчаються самостійно підходити до розв’язування пізнавальних і практичних завдань.

      Ініціативу інтеграції необхідно продовжувати і в позаурочній роботі, тому що вона не тільки відкриває широкі перспективи для оновлення змісту освіти, але й спонукає формуванню духовно багатої особистості, вихованню учнів у дусі найкращих людських цінностей.

      Проведення тематичного дня потребує від вчителя доцільного планування роботи та взаємодії з іншими учасниками навчально-виховного процесу (вчителями, батьками, адміністрацією ЗНЗ).

Плануємо тематичний день

Під час планування тематичного дня вчителю варто скористатися Інтелект-картою (ментальна карта, карта пам’яті, діаграма зв’язків тощо) – метод структуризації концепцій з використанням графічного запису.

Алгоритм створення Інтелект-карти тематичного дня:

Крок 1. Увага на ключове поняття! Оберіть тему тематичного дня. Сформулюйте її одним словом чи словосполученням. Наприклад: “Папір”.

Крок 2. Починайте роботу з центру. Напишіть центральне поняття – назву об’єкта чи явища (про які ви будете створювати карту) посередині аркуша. Можна намалювати малюнок до цього поняття.

Крок з. Пишіть ключові слова за годинниковою стрілкою. Заповнюйте карту ключовими словами, які передають зміст інформації та ідей за годинниковою стрілкою, починаючи з правого верхнього кута. (Якщо вам зручно заповнювати карту з усіх сторін, не обмежуйте себе. Працюйте так, як вам зручно. Але подумайте, з яких ключових слів ви, за потреби, почнете відтворювати вашу карту).

Правило 1. Пишіть стисло. Навколо ключового слова напишіть все, що ви знаєте або те, що спадає вам на думку про об’єкт чи явище, яке розглядаєте. Пишіть власні ідеї одним словом або словосполученням. Не пишіть речення!

Правило 2. Пишіть різними буквами. Для того, щоб краще виокремити інформацію, записуйте її, змінюючи накреслення, розмір, колір букв.

Правило 3. Пишіть друкованими літерами. Якщо ви складаєте карту вручну (а не за допомогою комп’ютерної програми), використовуйте друковані літери, тому що для сприймання рукописного тексту потрібно більше
часу.

Правило 4. Розфарбовуйте! У кожного кольору є своє значення, причому часто це дуже індивідуально для кожної
людини. Колір може істотно спростити та прискорити сприйняття інформації. Зчитувати інформацію з інтелект-карти буде легше, якщо ви будете розуміти значення кольорів, які використовуються в ній.

Правило 5. Малюйте! Якщо ви сумніваєтеся, чи варто малювати, то вибір очевидний – малюйте! Зоровий образ запам’ятовується на довгий час, сприймається з максимальною швидкістю, формує безліч асоціацій. Наш мозок влаштований так, що в нас практично миттєво виникає зорова асоціація на будь-яке слово. Ось цю першу асоціацію і
намалюйте. Як правило, потім для сприйняття інформації з інтелект-карти вам навіть не потрібно буде читати, що там написано, – досить буде пробігтися по малюнках, і у вас у голові відразу спливе необхідна інформація.

Правило 6. Групуйте!!  Намагайтеся одразу записувати інформацію, яку можна згрупувати за обраними вами критеріями. Використовуйте угруповання для позначення односмислових груп.

Крок 4. Зв’язуйте думки! Використання сполучних гілок допомагає нашому мозку з максимальною швидкістю структурувати інформацію і створювати цілісний образ.

Правило 1. Лінії та стрілки. Встановіть зв’язки між поняттями за допомогою ліній, стілочок різної довжини, штриховки, кольору, товщини тощо.

Правило 2. Використовуйте не більше ніж 7 ± 2 відгалужень від кожного об’єкта, а краще – не більше 5, оскільки таку карту зможе легко сприймати навіть втомлена людина.

Правило 3. Зв’язки головного поняття показуйте за допомогою лінії, потовщуючи її біля основи й поступово звужуючи біля другорядного поняття.

Правило 4. Якщо ключові слова з сусідніх гілок пов’язані один з одним, варто з’єднувати їх стрілками.

Іноді ви будете відчувати, що необхідно додати ще, наприклад, дві гілки, але ніяк не буде виходити сформулювати їхні назви. У такому випадку рекомендується проводити гілки й залишати їх порожніми. У цей момент у вас сформується незавершена дія, і мозок стане надмотивований для того, щоб заповнити ці гілки й запропонувати необхідні ідеї.

Крок 5. Дописуйте нові ідеї. Якщо з’являються нові асоціації, відносьте в подальші гілки карти або заносьте в коментарі навколо об’єктів карти (топіків), які в разі паперового написання зручно робити на стікерах.

Після створення Інтелект-карти дайте відповіді на запитання:

– Яка інформація із записаної може стати цікавою учням, доступною для їхнього віку?

– Яка інформація із записаної може стати змістовим наповненням уроку?

– Які навчальні предмети містять цю інформацію?

– Які програмові завдання зможе реалізувати вчитель на уроці з цієї теми?

– В якій послідовності учні знайомитимуться з цією інформацією на уроці?

– Які види діяльності (вправи, завдання) запропонувати учням для дослідження цієї інформації?

– Які ресурси потрібно залучити для підготовки до уроку?

Методичне опрацювання Інтелект-карти

Накладіть зверху Інтелект-карти тонкий папір та стисло напишіть на тих частинах, які ви відібрали для тематичного дня:

– назву предмету;

– програмові завдання;

– вправу чи завдання для учнів;

– необхідні ресурси.

Готуючись до тематичного дня на основі власноруч створеної Інтелект-карти, вчитель може:

1. Відслідковувати, що вже зроблено, а що – ні.

Ми бачимо всю картину цілком. Не закопуємо в деталях, а чітко і ясно представляємо свої плани.

2. Коригувати план.

Примітка 1. Часто ми плануємо багато завдань так, що їх неможливо виконати. Уже на етапі планування ми змушені вносити корективи, роблячи план більш реалістичним. Карта дозволяє це помітити й вилучити те, що видається вчителю менш важливим.

Примітка 2. Склавши план дня та оглянувши його цілком – учитель часто розуміє, що забув включити в нього якісь важливі складові. План дозволяє провести ротацію: швидко побачити, що потрібно додати, а що – прибрати.

3. Передбачати послідовність власних дій з підготовки до тематичного дня та слідкувати за планом виконання підготовчих дій.

Примітка 1. Розставляємо пріоритети. Важливі справи виділяємо на карті так, що зрозуміло, що вони важливі. У результаті насамперед робимо те, що необхідно робити в першу чергу.

Примітка 2. Відслідковуємо те, що виконано, а що – ні. Виділяючи на карті виконані гілочки, вчитель отримує наочну картину того, що ми встигли зробити, а що – ні.

4. Передбачити час, який буде потрібен на виконання того чи іншого кроку.

Планування тематичного дня відбувається таким чином, щоб учні могли відстежувати зв’язки між різними учбовими дисциплінами та їхній взаємозв’язок з реальним життям. Такий підхід дозволяє вчителю бути активним учасником процесу навчання.

      Підготовка вчителя до проведення тематичного дня передбачає:

1. Аналіз річного календарного плану та плану виховної роботи.
2. Зіставлення матеріалу різних навчальних предметів для виділення тем за змістом або за метою використання.
3. Цікавість та близькість вибраних тем для дітей.
4. Визначення завдань кожного уроку.

      Кожна тема включає в себе наступні дидактичні цілі:

• нові знання з теми;
• поповнення лексичного словника учнів;
• розвиток усного й писемного мовлення;
• розвиток спостережливості, уяви;
• встановлення причинно-наслідкових зв’язків;
• оволодіння уміннями вичленовувати ознаки, знаходити родові, видові спільні й відмінні, істотні та неістотні ознаки;
• формування образного цілісного сприйняття світу;
• розвиток творчих здібностей тощо.

      Методика проведення Днів інтеграції має передбачати узгодженість дій вчителів різних предметів. Опанування знаннями із загальноосвітніх предметів має бути професійно спрямоване. Дні інтеграції завершуються позаурочною навчально-розважальною програмою, зокрема тематичною виставою, конкурсами, виставкою творчих робіт тощо.

      Наприклад, у 3 класі Кашперо-Миколаївської загальноосвітньої школи I – III ступенів Баштанської райради проходив тематичний день «Весна красна в гості кличе». Цього дня всі уроки в моєму класі було об`єднано навколо вказаної теми з метою посилення міжпредметних зв’язків, розширення меж джерел інформації, підтримки мотивації до навчання та зменшення втомлюваності учнів від перевантаження під час навчально-виховного процесу. В цей день на уроці літературного читання діти читали та аналізували вірші про весну, на уроці музики вчили українські веснянки («Подоляночка», «Щебетала пташечка»), урок природознавства допоміг помилуватися краєвидами рідного краю у цю пору року, проаналізувати зміни в природі (екскурсія «Зміни в живій та неживій природі навесні»), на уроці образотворчого мистецтва створювали натюрморт з натури. Композиція з неживих предметів. «Вербові котики» (акварель, вата). А завершився цей день інтеграції святом «Весна красна в гості кличе», на якому було підведено підсумки цього тематичного дня та наочно проілюстровано обряд зустрічі весни.  Були присутні учні, їхні батьки, адміністрація школи, вчителі.

      Інтегровані дні сприяють глибокому засвоєнню програмового матеріалу, розвитку творчих здібностей учнів, нетрадиційного мислення, формують в них уміння застосовувати в нестандартній ситуації, навички здійснення самоконтролю, підвищують культуру учнів. Інтеграція змісту початкової освіти передбачає реалізацію принципів науковості, доступності, усвідомленості, емоційності. Вона сприяє підвищенню інтересу учнів до навчання, активізації їх навчальної діяльності. Інтегровані заняття сприяють узагальненню та закріпленню знань, здобутих впродовж навчального дня, формують творчу уяву, образне мислення, пробуджують інтерес до просвітницької діяльності, виховують почуття прекрасного.