Особистісно орієнтована освіта. Сучасні технології навчання на уроках англійської мови.
Ще всередині минулого століття на Заході забили тривогу, учень не готовий до життя в новому суспільстві, не здатний сам учитися, не вміє працювати з інформацією, а саме шукати її, обробляти, переводити її з однієї знакової системи в іншу. Світ заговорив про компетентності як спроможність особистості застосовувати засвоєні знання й набуті уміння у нестандартних ситуаціях, готовність і уміння діяти, здатність до саморозвитку.
Людину почали сприймати як неповторну унікальну цілісність, якій притаманний певний ступінь свободи. Популярною стала думка, що людина – це активна, творча істота, тому вона сама повинна впливати на свою долю.
Забезпечити реалізацію цих вимог здатна особистісно - орієнтована освіта. За сучасних умов у межах національної системи освіти організація особистісно орієнтованих технологій, навчання має здійснюватися з урахуванням низки об'єктивних вимог. Поряд із загальною вимогою забезпечення загального розвитку особистості учня сьогодення висуває й такі, що стосуються якості кінцевого продукту, терміну навчання, обсягу докладених зусиль суб'єктів процесу навчання тощо. Наприклад, О.Пехота розглядає особистісно орієнтоване навчання як таке, центром якого є особистість дитини. Її самобутність, самоцінність. Передбачається, що суб’єктивний досвід спочатку розкривається. А потім узгоджується зі змістом освіти.
Реалізація особистісного підходу під час організації процесу навчання унеможливлює спонтанність, повільність та неефективність, як у випадках, коли орієнтиром є "середній" учень. Створення моделі сучасного випускника (громадянина, працівника, сім'янина) відкриває можливості чітко описати риси та якості особистості, а також розробити на цій підставі комплекс критеріїв і показників, за якими можна діагностично визначити цілі навчання, виховання й розвитку особистості. Послідовною реалізацією особистісного підходу можна надібрати комплекс методів педагогічного впливу та організації навчальнопізнавальної діяльності учня, що з високою ймовірністю забезпечить позитивний, прогнозований результат.
Послідовне здобуття знань й набуття практичного досвіду в кожного з нас відбувається в ситуаціях, де передбачаються рішучі самостійні дії. Особистісно орієнтоване навчання, посилаючись на міркування, є послідовністю особистісно стверджувальних ситуацій, що ускладнюючись забезпечують умови для поступового переходу школяра на більш високий рівень розвитку. Саме тому роль учителя, як організатора і керівника процесу навчання полягає в цілеспрямованому створенні ланцюга послідовних ситуацій (навчальних завдань), які сприяли б актуалізації самостійної творчо – пошукової навчальної діяльності учня.
Крім технологій особистісно- орієнтованого навчання виділяють групові (колективні) технології навчання, що передбачають організацію навчального процесу, за якої навчання здійснюється у процесі спілкування між учнями (взаємонавчання), у групах, що складаються з двох і більше учнів. Також робота з групами може бути диференційована – різні групи виконують різні завдання та єдина – всі групи виконують однакове завдання. Такий підхід формує внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації. Сприяє формуванню комунікативних якостей учнів, активує розумову діяльність, що дає найбільший ефект у засвоєнні знань. Наприклад в своїй роботі, як вчитель англійської мови, використовуючи технології групового навчання, я застосовую такі прийоми як: «Допиши речення», «Знайди правильну відповідь», « Склади діалог, за допомогою ключових слів», «Дай відповідь на запитання», «Склади розповідь за малюнками», «Інтерв'ю», «М’яч», та багато інших.
Ще одним різновидом є технології індивідуалізації процесу навчання. (А. Границька, В. Шадріков) В сучасній вітчизняній педагогічній практиці та теорії найбільш суттєвими прикладами технологій індивідуалізації навчання є: проектний метод.
Як вчитель англійської мови, на своїх уроках, я надаю цьому методу великого значення. Сам проект – це вид навчальної діяльності, в якому задіяні: досвід, уява, знання та величезне бажання поділитися з іншими. Використання проектної діяльності допомагає розширити комунікативні уміння. Використовуючи проектний метод, я як вчитель зрозуміла, що потрібно переосмислити своє ставлення до учнівських граматичних, орфографічних та стилістичних помилок і знайти стимул, адекватний тим зусиллям і часові, що учень витратив на пошук інформації, підбору малюнків тощо. На мою думку важливо, щоб учень відчував задоволення в процесі виконання проекту, використовуючи англійську мову, фантазію, колір. Слід зазначити, що проекти учнів, я в подальшому використовую, як матеріали для своїх уроків.
Також в своїй роботі приділяю багато уваги і ігровим технологіям навчання (Й. Гензерг). Технології ігрового навчання – це така організація навчальго процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ, «проживання» ситуації). Сьогодні віддають перевагу терміну «імітація» замість «гра», тобто акцент переноситься на внутрішню сутність дії. Навчальні ігри мають за мету, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися. Розвивати творчі здібності, також такі ігри сприяють емоційному сприйманню змісту навчання. Використовувати ігрові технологіЇ слід як в молодшій так і старшій школах. На своїх уроках я застосовую такі ігри, як: “Snowball” – одна з найпоширеніших видів лексичної гри, “Word-search grid” – гра для розвитку уважності, “Up and down” – різновид лексичної гри, яку також можна використовувати у вигляді другої фіз. хвилинки. “Memory game” – гра призначена розвивати пам’ять у дітей «Вгадай задуманий предмет» та багато інших.
Якщо говорити про технології інтерактивного навчання (О.Пометун), то основним тут є навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного розв’язання навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів. Суть такого навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів, учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання. Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем.
На своїх уроках, з метою такої взаємодії, а також з метою формування комунікативних навичок іноземною мовою, я використовую метод моделювання життєвих ситуацій. Учні готують діалоги, уявляючи себе в різних життєвих ситуаціях, наприклад « В магазині», «В ресторані», «Розмова з другом про плани на вихідні», «Інтерв’ю із зіркою» та інші.
Сучасному вчителю важливо знати новітні методи викладання іноземної мови, спеціальні навчальні техніки та прийоми, щоб оптимально підібрати той чи інший метод викладання відповідно до рівня знань, потреб та інтересів учнів.