"Методичні рекомендації до практичних занять"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Всеукраїнське    методичне   об’єднання     викладачів «Радіотехніки та телекомунікаційних технологій» Новокаховський приладобудівний технікум

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ РЕА »     Для студентів спеціальності:  172 «Телекомунікації та радіотехніка»

Рекомендовано до друку Всеукраїнським методичним об’єднанням викладачів «Радіотехніки та телекомунікаційних технологій»

Протокол ____ від 24. 10.  2019 р.

Рекомендовано до друку методичною радою Новокаховського приладобудівного технікуму

Протокол № 1  від 25.09.2019р.

 

 

Методичні рекомендації до проведення практичних робіт з дисципліни «Основи конструювання і технології виготовлення РЕА »  / Уклад: Ю.О.Опята — Нова Каховка:  НКПТ, 2019. -  28 с.
Навчальне видання МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО  ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ КОНСТРУЮВАННЯ І ТЕХНОГОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ РЕА» Для студентів спеціальності: 172 «Телекомунікації та радіотехніка»
Укладач	Опята Юрій Олександрович, Викладач спец. дисциплін, викладач вищої  категорії
Відповідальний редактор:	С.М.Цирюльник, голова Всеукраїнського методичного об’єднання викладачів «Радіотехніки та телекомунікаційних технологій»
Технічний      редактор	Г.М.Біляєва, завідуючий відділенням, викладач вищої категорії, Новокаховський приладобудівний технікум
Рецензент	Г.Є.Забродоцька, голова циклової комісії, викладач вищої категорії Новокаховський приладобудівній технікум
	За редакцією укладача Надруковано з оригінал-макета замовника
Підписано до друку 30,10 Формат 600х840М1/16. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 0,9. Гарнітура Times. Спосіб друку – ризографія. Тираж 5 прим. Зам. № __ __________________________________________________   Типографія ПІЕЛЬ, Нова Каховка. Вул. Горького 5А

Зміст

 

Загальні положення та пояснення………………………….... 4

Практична робота №1…………………………….………. ….5

Практична робота №2……………………………...…...……..8

Практична робота №3………………………..……………….13

Практична робота №4…………………………..…………….18

Практична робота №5…………………………..…………….19

Практична робота №6…………………………………...........22

Вступ

 

Проектування конструкцій відноситься до процесів прийняття рішень, які на всіх рівнях проектування РЕА відбуваються за схемою:

 - Постановка   завдання;

 - Формулювання конкретних вимог до об'єкту проектування;

- Пошук рішення;

 -Підбір варіантів рішення, які задовольняють сформульованим вище вимогам;

- Прийняття рішення;

 - Вибір та обґрунтування найбільш оптимального варіанту серед запропонованих на базі чітко сформульованого критерію методом компромісу ( поступок) при збереженні основних вимог;

- Виконання рішення;

- Розробка конструкторської документації згідно вибраного варіанту;

-Оцінка отриманих результатів шляхом порівняння параметрів конструкції з висунутими вимогами;

- Корегування конструкції в разі необхідності.

 При розгляді даної схеми необхідно відмітити варіантність опрацьовування та необхідність кількісної оцінки якості конструкції. По своєму характеру проектування поділяють на алгоритмічне та евристичне. В першому випадку може бути заданий алгоритм (правило, послідовність) виконання завдання – розрахунки, виконані по певним методикам, деталювання і складальні креслення по кресленням загального виду. На відміну від цього, при евристичному проектуванні, алгоритм виконання завдання не може бути сформульованим – його фактичне немає. Робота виконавця базується на його творчих здібностях генерувати ідеї, аналізувати аналоги, приймати рішення в складних багатоваріантних ситуаціях. Як правило, обидва підходи об'єднуються, але об'єм евристичної праці спадає на заключних етапах розробки, алгоритмічної праці збільшується.

 

 

 

Загальні положення та пояснення

 

Методичні рекомендації до проведення практичних робіт з дисципліни «Основи конструювання і технології виробництва РЕА» допоможуть закріпити та поглибити теоретичні знання  отримані під час вивчення теоретичної частини курсу. Кожна робота містить  практичне завдань яке направлене на засвоєння та ліпше розуміння теоретичних питань. Велику увагу в практичних роботах приділено вирішенню таких практичних завдань як:

• оформлення креслення схеми електричної принципової та переліку елементів;
• розрахунок  печатної плати;
• розрахунок надійності розроблюваного пристрою;
• розробка технологічного процесу виготовлення печатної плати хімічним методом;
• розробка ТП складання та монтажу печатного вузла;
• розробка ТП складання та монтажу виробу на ПП;

Практична  робота №1 оформлюється в електронному вигляді з використанням програмного забезпечення Splan7. З дотриманням вимог по оформленню конструкторських документів. Інші практичні роботи оформлюються на стандартних бланках формату А4 з дотриманням діючих норм та правил по оформлення текстової документації. В кінці кожної роботи студент робить необхідні висновки про виконану роботу та надає відповіді на поставлені питання.

Практичні роботи мають на своїй меті підготувати студентів до успішного виконання курсового проектування та дипломної роботи. Всі роботи виконуються по варіантам індивідуально для власного пристрою.                

 

 

 Практична робота №1

Тема: Оформлення схеми електричної принципової та переліку елементів.

Мета: Закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок з оформлення креслень електричних принципових схем та переліку елементів на будь-який вузол РЕА.

Короткі теоретичні відомості

Схема електрична принципова  (Е3)  визначає повний склад елементів і зв’язку між ними і дає детальне уявлення про принципи роботи пристрою. На принциповій схемі зображують всі електричні елементи і пристрої, необхідні для здійснення у виробі заданих електричних процесів, усі зв’язки між ними, а також електричні елементи якими закінчуються вхідні і вихідні ланцюги. Електрична принципова схема повинна містити перелік елементів,  якому повинно бути записано всі елементи, що зображені на схемі. Перелік елементів може бути оформлений у вигляді самостійного документу ПЕ3.

Правила оформлення схеми електричної принципової:

- умовні графічні позначення елементів зображуються у розмірах, встановлених у стандартах;

- лінії зв’язку повинні складатися з горизонтальних і вертикальних відрізків і мати найменшу кількість зламів і взаємних перетинів;

- лінії зв’язку, що переходять з одного листа на інший, варто обривати за межами схеми і поруч з обривом лінії повинно бути відповідне позначення привласнене даній лінії;

- позиційні позначення елементам привласнюють у межах виробу. Порядкові номери елементам, починаючи з одиниці, привласнюють у межах групи елементів з однаковим буквеним позиційним позначенням одної чи групи одного типу відповідно до послідовності їхнього розташування на схемі зверху вниз у напрямку з ліва на право;

- букви і цифри позиційного позначення виконують креслярським шрифтом одного розміру;

- позиційні позначення елементів проставляють на схемі поруч з умовними графічним позначеннями елементів з правої сторони або над ними;

- перелік елементів поміщають на першому аркуші схеми або виконують у вигляді самостійного документу (ПЕ3);

- на схемі електричній принциповій допускається розміщувати різні технічні дані або знаки та графічні позначення, що призначені для нанесення на пристрій. Технічні дані або знаки беруть у «лапки»;

- дані про елементи та пристрої, що зображені на схемі виробу, записують у перелік елементів.

Основні правила оформлення переліку елементів:

- при оформленні переліку елементів у вигляді самостійного документу його оформлюють на аркуші формату А4 з основним надписом для текстових документів за формою 2 або 2а;

- елементи в переліку записують по групах за абеткою буквених позиційних позначень розташовуючи по зростанню порядкових номерів у межах кожної групи;

- для скорочення переліку одинакові елементи з однаковими параметрами і послідовними порядковими номерами записують в перелік одним рядком, вказуючи тільки позиційні позначення з найменшим і найбільшим порядковим номерами;

- заповнення переліку починається з запису елементів, що не входять у функціональні групи. Потім записують найменування функціональної групи і підкреслюють з указівкою кількості груп і його позиційного позначення;

- якщо параметри елементів підбирають при регулюванні виробу, то в схемі та в переліку їх позначають зірочкою * (R1*), а на полі схеми роблять виноску «підбирають при регулюванні». У перелік записують елементи, параметри яких найбільш близькі до розрахункових. Граничні значення параметрів, що допускаються при підборі, вказують у графі «примітка»

Практичне завдання

1. Скачати та встанови на домашньому ПК програмне забезпечення Splan7.0

2. Запустити програму. Встановити формат креслення А2 або А3 в залежності від складності схеми

 

 

3. Оформити формат  у відповідності до вимог ЕСКД

4. Оформити схему електричну принципову та перелік елементів відповідно до вимог по оформленню КД

5. Зберегти документ під власним прізвищем та вказати № навчальної групи

6. Схему для оформлення взяти відповідно до свого порядкового номеру в журналі класних занять та таблиці 1.

    Таблиця 1

Варіант	Назва та №	Рік виходу	№ сторінки	Найменування
1	Радіо, 1	2011	50	УМЗЧ
2	Радіо, 1	2011	52	Реле
3	Радіо, 2	2011	55	Автомат осв.
4	Радіо, 3	2011	51	Таймер для з.
5	Радіо, 5	2011	48	Декор світ.
6	Радіо, 5	2011	52	Катер ігр
7	Радіо, 6	2011	51	Авт. світл. еф
8	Радіо, 6	2011	54	Сигн для холод
9	Радіо, 7	2011	49	Вимір ємн к
10	Радіо, 7	2011	54	Фонарь з ел к
11	Радіо,8	2011	49	Автом освітл
12	Радіо, 11	2011	54	Кормушка
13	Радіо, 2	2012	54	Автом світл
14	Радіо, 3	2012	49	Вимір реакції
15	Радіо, 5	2012	49	Настойч будил

7. Звіт надати викладачу в електронному вигляді. Граничний термін надання звіту 10 днів з дня отримання завдання.

8. Звіт повинний містити схему електричну принципову та перелік елементів які  збережені в форматі Splan.

9. Дані електричні схеми будуть використовуватись для подальших практичних робіт.

 

 

 

 

 

Практична робота №2

Тема: Розрахунок плати печатної

Мета: Закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок з розрахунку площі печатної плати

Короткі теоретичні відомості

Конструктивний розрахунок печатної плати (ПП) передбачає визна­чення геометричних розмірів печатного і навісного монтажу, а також ви­значення розмірів основи печатної плати. Печатна плата передбачає со­бою ізоляційну основу з нанесеним на неї печатним монтажем. Найпрості­шим елементом будь-якої печатної плати є печатний провідник. Ділянка струмопровідного покриття нанесеним на ізоляційну основу. Характерною рисою печатного провідника є те, що його ширина значно більше його тов­щини, Система печатних провідників електричні з'єднання елементів, а також ек­ранування окремих провідників утворюють печатний монтаж.

По конструкції ПП підрозділяються на одношарові і багатошарові, Одношарова ПП містить один ізоляційний шар, на якому знаходяться пе­чатні провідники. Якщо провідники розташовані на одній стороні, то плату називають однобічною (ОПП), якщо на двох сторонах то двосторонньою (ДПП), БПП складається з декількох провідникових шарів ізольованих про­кладками, що склеюють, для того, щоб можна було припаяти провідники або виводи. Печатні провід­ники виконують у вигляді ділянки зі збільшеною шириною. У зоні контактної площадки може знаходитися монтажний отвір, в який буде вставлений провідник або вивід ЕРЕ. Монтажний отвір може мати металізовані стінки. При установці об'ємного провідника або виводу ЕРЕ в металізований мон­тажний отвір, забезпечується найбільш надійний електричний паяний кон­такт.

Для   виготовлення    ПП    найбільш   широко   застосовуються  хімічний  і комбінований методи. Хімічний метод забезпечує велику продуктивність,  але  при цьому не може бути  отримана висока щільність монтажу. Тому хі­мічний метод використовується для одержання ОПП у побутовій апаратурі. Комбінований і позитивний метод використовується для одержання одно  і  двосторонніх  ПП -   в апаратурі, до якої пред'являються більші вимоги по надійності.

У залежності від призначення ПП, як матеріал основи вико­ристовується склотекстоліт    чи    гетинакс.   Фольгований   гетинакс   (ГФ)   застосовується    в апаратурі, що працює при нормальних умовах експлуа­тації. Фольгованний склотекстоліт (СФ) володіє значно більш високими параметрами в порівнянні з гетинаксом. У залежності від розмірів елемен­тів печатного монтажу ПП поділяються  на п'ять класів. ПП четвертого і п'я­того класу відповідають найвищій щільності монтажу, їх варто застосовувати в технічно обґрунтованих випадках.

Креслення ПП виконують на папері який має координатну сітку, нане­сену з визначеним кроком. Наявність сітки дозволяє не ставити розміри на всі елементи печатного монтажу, при цьому по сітці можна відтворювати малюнок ПП при виготовленні фото оригіналу, з якого будуть знімати фо­тошаблони для нанесення рисунка плати на заготовку.

 Діаметри отворів у ПП повинні бути більше діаметрів виводів навісних елементів, що забезпечує вільну установку ЕРЕ. При діаметрі виводів до 0,8 мм діаметр отвору робимо на 0,2 мм більше діаметру виводу, при діаметрі виводу більше 0,8 мм робимо на 0,3 мм більше. Діаметр металізо­ваного отвору повинний складати не менш половини товщини плати при рівному гальванічному осадженні металу на стінках отвору.

Розрахунок площі ПП робиться на підставі схеми електричної принципової, переліку елементів,  теплових,  електричних  і  механічних  режимів  роботи схеми.

 

 Визначаємо установчу площу і - го   елемента по формулі:

                        S_ycт=1,3АmахВmах,                 (2.1)

 

де Аmах та Вmах – габаритні чи установчі розміри i - го елемента.

 

                             A_max=L_уст+d_кп+2 

 

де: Lуст - настановний розмір i - го елемента відповідно до

ОСТ 4.010.030-    81,   мм;

     d_кп - діаметр контактної площадки, мм.

 

                            d_кп = d_отв+2b+c,                                        

      де:  d_отв - діаметр отвору під вивід елемента, мм;

          b - мінімальна необхідний радіальний розмір контактної площадки в залеж­ності від класу ПП і методу виготовлення;

             с - технологічний коефіцієнт враховуючий вплив розкиду міжцен­трових відстаней, зсув фольги і ряд інших факторів.

Значення параметрів b і с приведені в таблиці 2.1.

 

   Таблиця 2.1 Значення параметрів b i c

Клас плати	b, мм	c, мм	Діаметр на міжцентрову відстань, мм
1	0,3	0,6. . . 0,7	± 0,2
2	0,15	0,4. . . 0,5	± 0,1
3	0,15	0,4. . . 0,5	± 0,05

 

Габаритні розміри визначаємо за формулою

В_мах = Bi+2,

                

де Вi - габаритні розміри i - го елемента ОСТ.010.030-81

Необхідну площу ПП з урахуванням коефіцієнта використання площі ПП,    визначаємо по формулі:

      ,                                      

де: Sпп - площа ПП, мм²;

    Sycті - установча площа i - го елемента, мм²;

    Кисп - коефіцієнт використання площі плати, К_исп = 0,5...0,8.

 

Розміри печатної плати (її довжина і ширина) визначається в ході топологічного   конструювання, якщо немає інших обмежень.

Діаметр отворів  визначається   за    таблицею    2.2,    знаючи    діаметр  виводу елемента (за ГОСТ4.010.030-81).

   

  Таблиця 2.2 - Діаметри отворів

Номінальний діаметр, мм		Максимальний діаметр виводу навісного елементу
Монтажний не металізований отвір	Металізований отвір з урахуванням металізації
0,5	0,4	-
0,7	0,6	до 0,4
0,9	0,8	понад 0,4 до 0,6
1,1	1,0	понад 0,6 до 0,8
1,6	1,5	понад 0,8 до 1,3
2,1	2,0	понад 1,3 до 1,7
2,1	2,0	понад 1,3 до 1,7

Усі результати розрахунку зводимо в таблицю 2.3:

 

 Таблиця 2.3 – Результати розрахунків

Група елементів	Кільк шт.	Діаметр виводу, мм	Діаметр отвору, мм	lуст, мм	А, мм	В, мм
1	2	3	4	5	6	7
Конденсатори
Резистори
Транзистори
Діоди
Діодний місток
Мікросхеми

 

 

Результати розрахунку площі ПП заносимо в таблицю 2.4

  Таблиця 2.4 - Результати розрахунку площі плати

Група  елементів	Кільк, шт.	dкп, мм	Амах, мм	Вмах, мм	Sуст, мм2	SПП,мм2
Конденсатори
Резистори
Транзистори
Діоди
Діодний місток
Мікросхеми

В результаті проведених розрахунків одержуємо площу ПП рівну           мм².

Практичне завдання

1.        Для виконання розрахунків використати схему електричну принципову та перелік елементів практичної роботи №1,  відповідно до свого варіанту.
2. № варіанту відповідає порядковому номеру в журналі навчальних занять групи.
3. Розрахунок виконати у відповідності до порядку вказаному в теоретичних відомостях.
4. Звіт практичної роботи виконати на аркушах формату А4 з дотриманням вимог по оформленню текстових документів.
5. Звіт практичної роботи повинний містити наступні відомості:

• назва роботи, тема та мета;
• схема електрична принципова з переліком елементів виконані з використанням програми Splan7.0.  Схему можна друкувати в зменшеному вигляді;
• розрахунок площі плати з повним поясненням;

6. Висновки про виконану роботу.

Практична робота №3

 

Тема: Розрахунок надійності вузлів РЕА

Мета: Отримати практичні навички розрахунку показників надійності та визначення часу роботи  пристрою до першого відмовлення

 

Теоретичні відомості

Метою  розрахунку надійності є визначення деяких показників  надійності:

- імовірності безвідмовної роботи вузла;

- імовірності виникнення відмовлення вузла;

- інтенсивності відмовлення вузла;

- наробітку до першого відмовлення.

Надійність - властивість виробу зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів, що характеризують здатність виробу виконувати необхідні функції в заданих режимах і умовах застосування, технічного обслуговування, збереження, транспортування.

        Вихідними даними для визначення показників надійності є:

- схема електрична принципова, перелік елементів;

- електричні, теплові і механічні режими роботи елементів схеми;

- інтенсивність відмовлення всіх елементів для нормальних умов експлуатації і номінальних режимів роботи.

При визначенні надійності приймають, що усі відмовлення раптові. Надійність виробу визначається надійністю і кількістю використовуваних у ньому елементів, залежить від електричного режиму, від зовнішніх впливів (температури, вологості).

Електричні режими роботи схеми враховують коефіцієнтом навантаження Кн, він визначається відношенням параметра, що характеризує роботу елемента до номінального значення цього параметра, визначеного технічними умовами (ТУ). Коефіцієнт Кн визначається для кожної групи елементів окремо і може приймати значення від 0,2 до 1,2. Резистори можуть мати Кн від

 

0,6 і вище; конденсатори - від 0,3 ... 0,4; транзистори - 0,5...0 ,7; діоди -  0,7...0 ,8; мікросхеми, штекера, вилки, гнізда, запобіжники - порядку одиниці. Коефіцієнти навантаження більше одиниці визначають велике навантаження (форсований режим),   що  прискорює   старіння,   знижує   надійність   виробу,   але   дозволяє зменшити його габаритні розміри. Коефіцієнти навантаження менше  одиниці   визначають   малі    навантаження   (полегшений   режим),   що  дозволяє  зменшити  старіння  елементів  і  збільшує надійність  виробу.

         Коефіцієнти навантаження для різних елементів визначаються в такий спосіб:        

          - для транзисторів  :              

                                      Кн=Рф/Рmax,                                                               

де  Рф - фактична потужність, що розсіюється на колекторі, Вт;

               Рmax - максимально  припустима  потужність розсіювання на   колекторі, Вт

        - для діодів:

Кн=Іф/Іmax,

 

        де  Iф – фактичний випрямлений струм, А;

              Imax - максимально припустимий випрямлений струм, А. 

 

       - для резисторів і трансформаторів:

 

Кн=Рф/Рном,

 

       де Рф – фактична потужність розсіювальна радіоелементом, Вт;

            Рном - номінальна потужність розсіювання, Вт.

 

       - для конденсаторів:            

                  

Кн=Uф/Uном,

де Uф – фактична напруга прикладена до конденсатора, В;

           Uном- номінальна напруга конденсатора, В

 

      При збільшенні коефіцієнта навантаження інтенсивність відмовлень збільшується. Вплив на надійність фактичного значення коефіцієнта навантаження і кліматичних впливів враховується коефіцієнтом впливу , він визначається по графіках і таблицям, механічні навантаження в даному випадку відсутні.

Імовірність безвідмовної роботи виробу P(t) залежить не тільки від фізичних властивостей виробу, але і від часу, протягом  якого виріб повинний справно працювати, і визначається по формулі:

P(t)=e^-Λ*tp ,

 

де  Λ - інтенсивність відмовлення виробу в цілому, 1/год;    tp- час роботи виробу, год

 

Імовірність виникнення відмовлення Q(t) зв'язана з імовірністю безвідмовної роботи P(t) наступною залежністю 

                                

                                 Q(t) = 1- P(t)                                                    

 

Інтенсивність відмовлення виробу визначається як сумарна інтенсивність відмовлень всіх елементів вхідних у наш пристрій, і визначається по формулі:

_N

Λ  =   Σ *λi*n_i,

_i=1

   де  λі - інтенсивність відмовлень групи елементів, 1/год;

                 N -  кількість груп елементів у виробі.

 

λi=*λiо,

 

де   nі - кількість елементів в і-ої групі;

                   - коефіцієнт впливу;

 

 

       λiо - інтенсивність відмовлення елементів при нормальних    умовах експлуатації  і номінальних режимів роботи, 1/год

Наробіток до першого відмовлення Т_ср- це година з початку експлуатації виробу до виникнення першого відмовлення.

Т_ср=1/Λ,

 

Результати розрахунку показників надійності заносимо в таблицю  3.1

 

Група елементів	Кільк. елем.	Кн		λiо*106	λi* 106	* 10-6	Тср	Р(t)	Q(t)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Таблиця 3.1 - Вихідні дані по елементам

 

 Таблиця 3.2 – Таблиця даних для побудови графіка

tр , год.	Р(t)	Q(t)
1	2	3

 

За результатами обчислень будуємо графік залежності ймовірності безвідмовної роботи і ймовірності виникнення відмовлення від часу роботи виробу.

  

Практичне завдання:

1. Для виконання розрахунків використати схему електричну принципову та перелік елементів практичної роботи №1,  відповідно до свого варіанту.
2. № варіанту відповідає порядковому номеру в журналі навчальних занять групи.
3. Розрахунок виконати у відповідності до порядку вказаному в теоретичних відомостях.

 

 

 

 

4. Звіт практичної роботи виконати на аркушах формату А4 з дотриманням вимог по оформленню текстових документів.
5. Звіт практичної роботи повинний містити наступні відомості:

•     назва роботи, тема та мета;
• схема електрична принципова з переліком елементів виконані з використанням програми Splan7.0.  Схему можна друкувати в зменшеному вигляді;
•                   розрахунок показників надійності з повним поясненням.

6. Висновки про виконану роботу.
7. Зразок графіка залежності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.1 – Графік залежності ймовірності безвідмовної роботи    і  ймовірності виникнення відмовлення від часу роботи виробу

 

 

 

 

 

Практична робота № 4

Мета: отримати навички розробки технологічних процесів.

Короткі теоретичні відомості.

Технологічний процес (ТП) є основним технологічним документом відповідно до якого виконуються всі необхідні технологічні операції. В ТП указано:

-  послідовність виконання операцій;

- технологічні режими обробки;

- необхідне технологічне обладнання;

- необхідні контрольні операції;

- необхідні регулювальні операції;

- необхідні інструменти та обладнання.

На основі ТП виконуються розрахунки по трудовим затратам, встановлюються норми розходу матеріалів. Розроблений технологічний процес проходить узгодження з відповідними службами на підприємстві.

Увага!!! Невиконання вимог ТП, порушення режимів обробки та невиконання контрольних операцій може привести до випуску неякісної продукції.

ТП розробляється на основі креслення печатної плати, яке відповідно розробляється на основі схеми електричної принципової та переліку елементів.

Хід роботи.

 В ході виконання практичної роботи по наданому зразку ТП необхідно розробити ТП виготовлення печатної плати хімічним методом. ТП необхідно розробити для виготовлення ПП пристрою, що розробляється в курсовому проекті.

Звіт практичної роботи повинен містити:

1. Перший лист звіту оформлюється на форматі А4.
2. На ньому необхідно помістити: -  тему та мету роботи;

• креслення схеми електричної принципової розроблюваного пристрою;
•  креслення печатної плати.

3. Розроблений ТП на бланках відповідного зразку.
4. Зразок оформлення ТП в додатку 2

Практична робота №5

Тема: Розробка ТП складання та монтажу печатного вузла

Мета: Отримати практичні навички розробки технологічних процесів

Теоретичні відомості

Електричним монтажем називають низку послідовних операцій, в результаті яких здійснюється електричне з`єднання функціональних елементів, які входять до складу вузлів, блоків, приладів згідно зі схемою електричною принциповою та схемою електричною монтажною.

Електричний монтаж – наступний етап після завершення операції слюсарного складання.

Технологічний процес електричного монтажу складається з таких основних етапів:

1.    підготовка проводу до монтажу;
2.    підготовка виводів РЕ;
3.    установлення елементів, їх механічне кріплення;
4.    механічне закріплення кінців проводів на контактах;
5.    пайка або зварювання місць з`єднань;
6.    перевірка якості монтажу.

Для розробки процесу електричного монтажу можуть бути використані наступні документи:

1.    Схема електрична принципова – креслення, на якому у загальноприйнятих умовних позначеннях зображені усі радіодеталі та лініями показані їх взаємні з`єднання.
2.    Електромонтажна схема – графічно зображує дійсне розташування радіоелементів, провідників на шасі. Містить усі необхідні вказівки по використанню електричного монтажу. Розробляється ця схема на основі складального креслення та схеми електричної принципової.

Вимоги, що пред`являються до електричного монтажу

1.    Монтажні роботи повинні суворо відповідати загальноприйнятій технічній документації (схемі електричній принциповій, електромонтажній схемі, ТУ ).
2.    Монтажні проводи повинні відповідати специфікації монтажних схем та таблиці проводів (марка, переріз, забарвлення).

 

3.    Для однотипних виробів та вузлів повинна бути забезпечена сувора ідентичність.
4.    Монтажні проводи та джгути повинні бути укладені вільно без натягування.
5.    Кожен провід повинен мати запас 20...25 мм на випадок перепаювання.
6.    Механічне закріплення проводів повинно бути надійним із забезпеченням стійкої струмопровідності (повинна бути зазначена кількість витків (обертів) навколо контакту).
7.    До одного контакту припускається кріплення не більше трьох струмопровідних жил (у виключних випадках - пяти), причому кріплення їх послідовне (пайка одного на всі кріплення).
8.    Спосіб закріплення проводу на контакті залежить від вимог, які предявляються до монтажу, а також від умов експлуатації РЕА.
9.    Довжина монтажних провідників повинна бути мінімальною, для того, щоб не виникла паразитна ємність.
10. Відстань між сусідніми пайками залежить від напруги, але не повинна бути менше 5 мм.
11. Навесні деталі розташовуються одна від одної та від шасі не менш ніж на 2 мм.
12. Кожен провідник повинен мати оголену ділянку 1,5...2 мм.
13. Якщо монтаж виконується голим дротом, то для усунення замкнень на окремі ділянки надівають кембрик (ліноксинові або хлорвінілові трубки).
14. Пайка РЕ повинна проводитися не ближче 8 мм від корпусу деталі.
15. Якщо ця відстань менше 8 мм, то необхідно використати тепло відводи.
16. Маса тепло відводу повинна бути обумовлена в технології.
17. В технології також повинно бути обумовлено місце установлення тепловідводу.
18. Пайка в обємному монтажі повинна бути скелетна, тобто повинен продивлятися контур деталей, що зєднуються (не повинно бути фіктивної пайки).

 

 

19. В технології повинна бути обумовлена потужність паяльника.
20. Кількість флюсу при монтажі повинна бути мінімальною, і він не повинен розтікатися за межі пайки, щоб уникнути руйнування пайки. Флюси використовують безкислотні.
21. Після проведення пайки місця пайки промивають спирто - бензиновою сумішшю.
22. Після монтажу необхідно усунути з блоку обрізки матеріалу, виконується це продуванням стислим повітрям.

Розробка ТП складання та монтажу печатного вузла проводиться для пристрою, що розроблюється в ході курсового проектування. При розробці ТП до його складу необхідно внести наступні технологічні операції:

• Заготівельні;
• Монтажні;
• Складальні;
• Регулювальні;
• Контрольні;

Технологічний процес оформлюється на бланках відповідної форми.

Звіт практичної роботи повинний містити наступні дані:

• Тема та мета роботи;
• Схема електрична принципова розроблюваного пристрою в ході курсового проектування;
• Складальне креслення печатного вузла пристрою;
• Технічні вимоги до печатного вузла;
• ТП складання та монтажу печатного вузла на бланках відповідної форми. Зразки бланків додаються;
• Висновки про виконану роботу.

Практична робота №6

Тема: Розробка ТП складання та монтажу виробу на ПП

Мета: Отримати практичні навички розробки ТП складання виробів на ПП.

Короткі теоретичні відомості.

Технологічним процесом складання називається сукупність операцій, в результаті яких деталі з'єднуються у вузли, а вузли – у вироби, причому це з'єднання здійснюється у певній послідовності.

Вибір послідовності операцій складального процесу залежить від конструкції виробу та від типу виробництва.

Основною структурною одиницею технологічного процесу складання, одиницею планування, є складальна операція.

Складальна операція — частина технологічного процесу складання, яка виконується над одним вузлом або виробом на одному робочому місці. Операції поділяються на переходи.

Перехід – частина операції, що виконується над певним місцем з'єднання або однією складальною одиницею одним інструментом при незмінному методі виконання.

Ступінь розчленування технологічного процесу на окремі операції визначається з одного боку конструктивними особливостями, з іншого - типом виробництва.

Так, в одиничному та дрібносерійному виробництві переважає укрупнений технологічний процес, який містить малу кількість складних та працеємних операцій, різноманітних за кваліфікацією, і виконуються вони робітниками високої кваліфікації. Оформлюється МК.

Крупносерійному та масовому виробництву характерний диференційований процес — процес, який складається з великої кількості невеликих за об'ємом операцій, однорідних за характером та кваліфікацією робіт, що виконуються. Такий процес зазвичай передбачений для поточного виробництва, виконавці - робітники низької кваліфікації.

Можна систематизувати весь об'єм складальних робіт при виготовленні РЕА і в залежності від її конструкції поділити на ряд послідовних етапів:

• складання найпростіших вузлів;
• складання груп різноманітної складності;
• складання функціональних вузлів;
• загальне складання РЕА.

Весь цей процес можна представити у вигляді схеми, в якій можливо відобразити послідовність або комплектність складання. Ці схеми використовують при розробці технологічного процесу наряду зі складальними кресленнями. Існують два види схем:

1.    Схема складання з базовою деталлю - відображає послідовність процесу складання. Базова деталь - шасі, кришка, каркас. Напрямок руху, тобто послідовність встановлення, відображається стрілками. Даний вид схеми характерний для простих складальних одиниць.
2.    Схема складання віялового типу – показує, з яких деталей утворюється складання. Дана схема є простою та наглядною, але не відображає послідовність складання. Використовується для складних блоків та систем. Якщо виріб дуже розгорнуті схеми груп - це може бути схема або віялового типу, або схема складання з базовою деталлю.

Хід роботи

Розробка ТП складання та монтажу виробу на ПП проводиться для пристрою, що розроблюється в ході курсового проектування. При розробці ТП до його складу необхідно внести наступні технологічні операції:

•       Заготівельні;  - Монтажні;  - Складальні;
•       Регулювальні; - Контрольні; - Випробувальні

Технологічний процес оформлюється на бланках відповідної форми.

Звіт практичної роботи повинний містити наступні дані:

•     Тема та мета роботи
•     Схема електрична принципова розроблюваного пристрою в ході курсового проектування
•     Складальне креслення розроблюваного пристрою
•     Технічні вимоги до конструкції пристрою
•     ТП складання та монтажу виробу на ПП на бланках відповідної форми. Зразки бланків додаються

Перелік використаних джерел

1. Аксенова І.К. Основи конструювання радіоелектронних приладів. – К.:Вища школа, 2005.
2. Гель П.П. Конструювання та мікромініатюризація радіоелектронної апаратури. – Харків: Наукова думка, 2009.
3. Гершунський Б.С. основи електроніки та мікроелектроніки. – Київ: Вища школа, 2005.
4. Усатенко С.Г. Виконання електричних схем по ЕСКД. – К: Видавництво стандартів, 2000.
5. Фрумкін Г.Д. Розрахунок та конструювання радіоапаратури. – 5-е вид. – К: Вища школа, 2006.
6. Романичева Є.Г. Розроблення та оформлення конструкторської документації РЕА. – К: Радіо та зв'язок, 2004.
7. Боровський А.Г. довідник по схемотехніці. – Київ: Техніка, 2007.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1 Зразки бланків для ТП

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2 Зразок оформлення ТП хім. метод