Методичні рекомендації "Формування ситуації успіху в освітньому процесі"

Формування ситуації успіху

в освітньому процесі

 Серед сучасних педагогічних технологій специфічне місце займає технологія створення успіху, адже її народження було зумовлено самим життям. У своїй педагогічній діяльності В.О. Сухомлинський розвинув цей прийом у створеній ним "Школі радості". Результати його діяльності підводять нас до усвідомлення можливостей упровадження в освітній процес такої педагогічної технології, яка була б націлена саме на те, як викликати у дітей почуття радощів, забезпечити успіх у навчанні.

 Технологія створення успіху є однією з тих технологій, що дають змогу гуманізувати процес навчання і виховання. Ніхто не заперечує, що саме позитивні емоції можуть стати для дитини одним з найважливіших стимулів у навчанні. Створена ситуація успіху стає точкою відліку для змін у взаєминах з оточуючими, для дальшого руху дитини вгору сходинками розвитку особистості. Заряд активного оптимізму, здобутий в юності, загартовує характер, підвищує життєву стійкість, здатність до протидії.

 Тонкий знавець дитячої психології В. О. Сухомлинський стверджував, що "Перша заповідь виховання – дати дітям почуття власної гідності. В наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися".

 З педагогічної точки зору ситуація успіху – це таке цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому. Це результат продуманої та підготовленої стратегії і тактики вчителя і сім’ї.

 В основі педагогічної технології "Створення ситуації успіху" лежить особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання. Тільки особистісно орієнтоване навчання дає можливість кожному учню реалізувати індивідуальні особливості, розвинути свою пошукову активність. Завдання педагога— допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, переконати, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно докласти зусиль. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям.

 Діти не можуть існувати, не відчуваючи уваги до себе. Їм потрібна підтримка, захист, надійність, віра, любов. І тому вони постійно привертають увагу дорослих як позитивними, так і негативними вчинками. Отже, наголошуючи час від часу на гарних якостях дитини, ми стимулюємо їх закріплення та розвиток. У розмові з дітьми ми завжди повинні після завершення спілкування акцентувати увагу на тому, що бажаємо бачити, а не на тому, від чого ми їх застерігаємо.

 Умови створення ситуації успіху на уроці:

• атмосфера доброзичливості в класі впродовж усього уроку;
• "авансування" дітей перед тим, як вони розпочнуть виконувати завдання;
• висока мотивація пропонованих завдань;
• реальна допомога в просуванні до успіху— прихована інструкція діяльності;
• педагогічна підтримка в процесі виконання роботи.

 Існує чимало способів підтримати учня під час виконання завдань на уроці. Ця підтримка потрібна постійно. І це має бути чимось більшим, ніж кілька фраз, які весь час повторюються: "добре", "дуже добре" і "відмінно".              Переживання ситуації успіху особливо потребують учні, які відчувають певні труднощі в навчанні. У зв'язку з цим необхідно підбирати такі завдання, з якими учні цієї категорії могли б упоратися без особливих ускладнень і лише потім переходити до більш складних завдань. Тому надійним шляхом створення ситуацій успіху є диференційований підхід до визначення змісту діяльності та характеру допомоги учням при її здійсненні. Природними в цьому випадку повинні бути і словесні заохочення, підбадьорюючі учня, що викликають у нього впевненість у своїх силах, прагнення відповідати оцінці вчителя.

 Ось лише декілька прийомів як викликати в дитини позитивну установку на роботу: 

•       Починайте урок з посмішки. Це створює позитивний «фон» для само сприйняття дитини в комплексі «навчальна діяльність».
•       Демонструйте зацікавленість навчальним матеріалом.
•       Намагайтеся давати навчальні завдання у вигляді пошукових.
•       Пам'ятайте, що кожна з вправ, яка відпрацьовує ту чи іншу навичку, сприймається дитиною як зовсім нове. Урізноманітнюйте види діяльності.
•       Давайте завдання, посильні для виконання (на висоті можливостей дитини).
•       Оцінюйте кожен результат діяльності дитини.
•       Не порівнюйте результати діяльності дитини з діяльністю інших дітей, а тільки з її особистими досягненнями.
•       Відверто радійте кожному успіху дитини.
•       Знаходьте можливість нагородити дитину за кожний успіх (словом, символічним подарунком, картинкою, тощо).
•       Ніколи не заганяйте дитину в «глухий кут», туди, де
  вона нічого не знає і не розуміє.

  Надія на успіх живе в кожній людині. Але, на жаль, не кожна надія здійснюється, тому що успіх гарантований лише для тих, хто докладає до його здійснення власні зусилля.

 Шляхи створення "ситуації успіху" різні, вони залежать від груп школярів, з якими працює вчитель.

Створення ситуації успіху має певний алгоритм: 

1. Зняття страху. Допомогає перебороти невпевненість у власних силах.

("Люди вчаться на своїх помилках і знаходять інші шляхи вирішення проблем”).

2. Авансування успішного результату. Допомагає вчителю висловити тверду переконаність у тому, що його учень обов’язково впорається з поставленим завданням. Це, в свою чергу, переконує дитину у своїх силах і можливостях.

("У тебе обов’язково вийде", "Я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті ”).

3. Прихований інструктаж дитини про способи і форми здійснення діяльності. Допомагає дитині уникнути поразки. Досягається шляхом побажання. ("Можливо краще почати з ...”, "Виконуючи роботу, не забудьте про ...”).

4. Внесення мотиву. Показує дитині, заради чого, кого здійснюється ця діяльність, кому буде добре після виконання. ("Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратись...”).

5. Персональна винятковість. Визначає важливість зусиль дитини в діяльності, що здійснюється або здійснюватиметься. ("Тільки ти міг би...”, "Тільки тобі і можу доручити...”)

6. Мобілізація активності або педагогічне виконання. Спонукає до виконання конкретних дій. ("Ми дуже хочемо розпочати роботу...”, "Так хочеться швидко побачити...”

7. Висока оцінка деталі. Допомагає емоційно пережити не результат в цілому, а якоїсь окремої деталі. ("Найбільше мені сподобалось у твоїй роботі...”, "Найбільше тобі вдалося...”). 

8. Вимоги до особистості й діяльності педагога.

Для створення ситуації успіху важлива емоційна культура вчителя, його психологічна компетентність, вербальна «інструментовка», наприклад, такі висловлювання педагога

—Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде...

—Саме ти й міг би зробити таку справу...

—Це зовсім не складно. Навіть якщо не вийде — нічого страшного...

—Починай же! Я впевнений, ти це добре зробиш...

—Ось ця деталь вийшла в тебе дуже гарно!

 І головне, що необхідно вчителю, який приступає до роботи за педагогічною технологією "Створення ситуації успіху", — створити оптимістичну установку дитини, забути на деякий час про її недоліки, побачити тільки перспективні лінії її розвитку. Безперечно, ця технологія заслуговує на пильну увагу з боку вчителів сучасної школи. 

 Кожна дитина особлива, по-своєму неповторна й обдарована. Звернення вчителя до її найкращих почуттів обов’язково матиме успіх і знайде відгук у дитячих серцях. Дати дітям відчути радість праці, щастя успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття власної гідності – ось наше найперше завдання, бо успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для боротьби з труднощами, бажання вчитися.

Щоб дійти до мети, треба перш за все йти. О. де Бальзак

 Література

1. Белкин А.С. Ситуация успеха. Как ее создать. Кн. для учителя. — М.: Просвещение, 1991.

2. Інноваційні технології та сучасний урок літератури / Упорядник І.Кузьменчук. — Київ, Видавничий дім "Шкільний світ", 2006.

3. Крупеник А.Л. Зффективньїй учитель. — Ростов-на-Дону: Феникс,1995.

4. Новьіе педагогические и информационньїе технологии в системо образования / Под ред. Е.С. Полат. — М., 1999.

5. Пєхота О.М. Освітні технології. — Київ: "А.С.К"; 2002.