Методичні рекомендації "Інтерактивне навчання на уроках зарубіжної літератури та російської мови"

 

 

 

 

 

 

 

 

               ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ

                           НА   УРОКАХ

               ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

               ТА РОСІЙСЬКОЇ МОВИ

                   (методичні рекомендації)

 

 

 

 

 

                                                 Медвежинська Тетяна Євгенівна,

                                                  учитель Ярунської ЗОШ І-ІІІ ст.,

                                                  Новоград-Волинський р-н,

                                                  Житомирська область

 

    

 

                                               З М І С Т

ВСТУП……………………………………………………………………………………………...3

 

Розділ 1.Інтерактивне навчання  -  вимога часу…………………. 4

 

             1.1.Мета і принципи інтерактивного навчання ………………...5

 

                1.2.Структура інтерактивного уроку…………………………………..7

 

                1.3.Технології кооперативного навчання………………………….  9

 

                1.4.Технології колективно-групового навчання………………..10

 

                1.5.Основні методи і прийоми інтерактивного навчання…11

 

Розділ 2. Практичне використання технологій   

                  інтерактивного навчання…………………………………….16

 

                1.1.Інтерактивні технології на уроках зарубіжної

                       літератури……………………………………………………………………16

 

                 1.2.Інтерактивні технології на уроках російської мови…….20

 

ВИСНОВКИ  …………………………………………………………………………………..24

 

Список використаних джерел .....................................................25

 

 

 

                      

 

 

 

 

                                                                              3

                               ВСТУП                                                                                                                                                                                                                                   

 

 

  Сьогодні потребою кожного учителя є необхідність використання на своїх уроках інноваційних технологій. Адже реформування освіти вимагає по новому підходити до навчання. Мета сучасної освіти  -  виховати особистість, здатну самостійно здійснювати свій вибір. Тому важливим напрямом стає розвивальна, культурознавча система навчання. Завдання учителя - навчити дітей користуватися  величезною кількістю найрізноманітнішої інформації. Молода людина має вміти самостійно задовольняти свої естетичні потреби, використовуючи здобуті відомості для формування себе як особистості. Саме в школі дитина має вчитися вміти планувати, передбачати, аналізувати і оцінювати. Учитель повинен підготувати учня до життя в сучасному світі, допомогти учневі зрозуміти і знайти себе.

      Вважаю, що такі предмети, як «Зарубіжна література» та «Російська мова», сприяють формуванню таких компетентностей, як соціальна та громадянська компетентність, екологічна грамотність і здорове життя, підприємливість, спілкування іноземними мовами та інші. Переконана, що література і мова виконують головну роль у формуванні світогляду,ха- рактеру, естетичних смаків учнів,учать їх систематизовувати і узагальнювати

матеріал, формують та удосконалюють уміння і навички по всім видам мовленевої діяльності. Навчати літератури і мові – це не тільки давати  певні знання про твори, героїв, авторів, але і формувати культуру мовлення і поведінки, сприяти морально-естетичному розвитку, вчити критично мислити. Тому учитель повинен замислитись на тим, як привернути інтерес дитини до навчання, до свого предмета, як домогтися, щоб учень, який не  виконує домашніх завдань, працював на уроці. Щоб вирішити це питання у практиці навчання, я і працюю над проблемою «Інтерактивне навчання на уроках зарубіжної літератури та російської мови». Вважаю, що перспективи розвитку зарубіжної літератури та російської мови сьогодні мають бути пов’язані з впровадженням в начальний процес інноваційних технологій.

 

                                                           

 

 

 

 

 

 

                                                   4

 

               Розділ 1. Інтерактивне навчання  –  вимога часу

 

   Вимогою сьогодення є інтерактивне навчання. Слово «інтерактивний» походить від англійського слова «interact» і перекладається як «взаємодіючий» ( «inter» - взаємний, «act» - діяти). Тобто, інтерактивний – це здатний взаємодіяти або перебувати в режимі діалогу з будь-ким (людиною) або з будь-чим (комп’ютером). Термін «інтерактивна педагогіка» був введений у 1976 році німецьким дослідником Тансом Фріцем. Методичні засади інтерактивної освіти, її вплив на формування особистості досліджено в працях  Л.Пироженко, Н.Побірчинко, О.П.Сидоренко, О.І.Пометун, Г.О.Фреймана, К.О.Баханова та ін.

Наприклад О.І.Пометун та Л.Пироженко об’єднують інтерактивне навчання у чотири групи, залежно від мети та форм організації навчальної діяльності учнів :

 

1.кооперативне навчання (робота в парах, робота в групах);

 

2.колктивно-групове навчання («Мікрофон», «Мозковий штурм»);

 

3.ситуативне моделювання (рольова гра, драматизація);

 

4.опрацювання дискусійних питань («Займи позицію»,»Прес»).

 

 

М.Кларін класифікує інтерактивні методи навчання за принципом активності:

 

1.фізична (зміна робочого місця, виконання записів);

 

2.соціальна (ставлення запитань, формулювання відповідей);

 

3.пізнавальна (доповнення відповідей, виступ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                              5

 

                  1.1.Мета і принципи інтерактивного навчання

 

  Інтерактивне навчання – це форма організації пізнавальної діяльності учнів, мета якої створити комфортні умови навчання, активно залучити всіх учнів до процесу пізнання; це навчання, основане на діалогічному мовленні, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня. Таке навчання дає можливість учням здобувати, аналізувати та застосовувати інформацію, переносити отримані уміння,навички та способи діяльності на різні предмети та позашкільне життя. З допомогою схеми інтерактивне навчання можна показати так:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                           

 

 

 

 Cутність інтерактивного навчання полягає в тому,що навчальний процес відбувається за умов постійної,активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання. Воно ефективно сприяє створенню атмосфери співпраці та взаємодії. Інтерактивне навчання передбачає застосування методів та прийомів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає суб’єктом навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем.

                                                                                       

                                                                 6 

 

                                        

 

 

 

                              

                             

                           

                 

 

    В процесі інтерактивного навчання залучаються всі діти. При цьому їм надається змога роздумувати з приводу того, що вони знають та думають. Колективна діяльність учнів у процесі пізнання і засвоєння матеріалу на уроках літератури та мови передбачає індивідуальний внесок кожного в навчальний процес, обмін ідеями та знаннями, способами діяльності. При цьому на уроці має панувати атмосфера взаємної підтримки та доброзичливості. Вона створює такі умови, за яких учні не тільки здобувають нові знання, але і відчувають свою причетність до уроку, розвивають свою пізнавальну діяльність,свою інтелектуальну спроможність.

 

                                                               Те,що я чую, бачу й обговорюю,

                                                                           я починаю розуміти.

                                                              

                                                                Коли я чую,бачу,обговорюю й

                                                                 роблю, я набуваю знань і навичок

 

                                                             

                                                                Коли я передаю знання іншим,

                                                                я самовдосконалююсь.

 

 

 

                                                7

                       1.2. Структура інтерактивного уроку

 

 Інтерактивний урок має складатися з п’яти основних етапів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Наприклад, на початку уроку можна використати психологічні настанови, поезії, афірмації та ін. Афірмації – це короткі позитивні висловлювання, які при багаторазовому повторенні закріплюють певний образ або якусь установку в підсвідомості людини:

 

   -     Я вірю в себе!

 

•  Я все зможу!

 

•  Я зможу розібратися і оволодіти матеріалом! і т.д.

 

Або, скажімо, на етапі «Рефлексія», який, зазвичай, проводиться в кінці уроку, хоча можна проводити і впродовж уроку, необхідно використовувати речення, які починаються так: На уроці я

•  дізнався …
• зрозумів …
• навчився …
• не вмів, а тепер умію …

 

 

 

                                                           8

       Структура уроку із застосуванням інтерактивних технологій

 

І.  Мотивація (необхідно сфокусувати увагу учнів на проблемі та викликати інтерес до обговорюваної теми).

 

ІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів (забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності під час уроку).

 

ІІІ. Надання необхідної інформації ( дати учням достатньо інформації, щоб на її основі виконувати практичні завдання за мінімальний час)

 

ІУ.  Інтерактивна вправа  -  центральна частина уроку (практичне засвоєння навчального матеріалу, досягнення поставленої мети уроку. Обов’язковою є така послідовність проведення інтерактивної вправи: 1) інструктування; 2) об’єднання в групи, розподіл ролей;

3) виконання завдання; 4) презентація результатів, виконання вправи).

 

У.     Рефлексія  ( підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку,

пошук проблеми, планування ).

 

 У роботі на уроці із застосуванням інтерактивних технологій, як уже говорилося, повинні бути задіяні усі учні. Правда, сильні учні будуть

 проявляти більшу активність, ніж слабкі.  Проте слід намагатися залучати всіх учнів до роботи, створювати для них ситуації успіху. Для цього, наприклад, на етапі засвоєння нового матеріалу, досягнення результатів  уроку можна використати такі технології, як «Прес», «Карусель», «Акваріум», «Шість капелюхів», «Ярмарок».

      За метою уроку та формою організації начальної діяльності дотримуюся розподілу інтерактивних технологій на такі групи:                                                 

 

1. Інтерактивні технології кооперативного навчання.
2. Технології колективно-групового навчання.
3. Технології ситуативного моделювання.
4. Технології опрацювання дискусійних питань.

Зупинюся на деяких технологіях інтерактивного навчання.

 

 

 

 

 

 

                                                            9

 

                            1.3. Технології кооперативного навчання

 

  У системі інтерактивного навчання важливе місце посідає кооперативне. Його можна організувати на уроках засвоєння знань, умінь та навичок, на уроках закріплення або як частину уроку узагальнення та систематизації знань.

                                                                                                                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      9 

 

 

Кооперативне навчання розвиває толерантну поведінку серед учнів. «Слабкі» діти можуть скористатися підтримкою групи і досягти певних успіхів, «середні» також бачать успіхи своєї роботи в групі, а «сильні» учні вчаться працювати разом з іншими, чого не робили раніше.  

   Найбільш поширеним інтерактивним засобом навчання на уроках літератури та мови є поділ учнів на малі дослідницькі, творчі та полемічні групи, коли кожна група готує власний матеріал згідно з обраним напрямом (історики, мистецтвознавці, літературознавці та ін.). Групи можна створювати

стихійно на уроці, на тиждень (для виконання самостійної роботи), на місяць (для виконання проекту).

Кожен член групи виконує обов’язки:

«Лідер»(він же «спікер»,»контролер») стежить за порядком, організовує порядок виконання завдань, пропонує висловлюватись усім членам групи по черзі, підбиває підсумки роботи);

                                                              10

«Секретар» коротко веде записи результатів роботи своєї групи, має право висловлювати власні думки;

«Спостерігач» («посередник») доповідає про результати роботи, стисло висловлює спільну думку групи, коментує складену спільними зусиллями членів групи таблицю чи схему. Назвати групи можна по-різному: «культурологи», «історики», «біографи», «теоретики», «критики», «декламатори», «художники», «журналісти», «лінгвісти», «музиканти» та ін.

     Одним із варіантів кооперативного навчання є робота в групі «Два-чотири  -  всі разом». Ця робота ефективна для розвитку навичок спілкування в групі, умінь переконувати та вести дискусію. Учням пропонується інформація або проблема, яку вони спочатку відпрацьовують самостійно, потім обговорюють у парах, далі об’єднуються в четвірки. Після прийняття рішення в четвірках відбувається спільне обговорення питання.

      Організовуючи роботу в групах, дійшла висновку,що, працюючи кооперативно, діти позбавляються почуття самотності, поліпшують особисті досягнення, не тільки висловлюють свої думки, але й вчаться прислухатися до чужих міркувань.

 

                          1.4. Технології колективно-групового навчання          

 Колективно-групове навчання передбачає одночасну спільну роботу всієї групи. Головна мета  -  актуалізація опорних знань, мотивація пізнавальної діяльності, пояснення певних положень, привертання уваги учнів до проблемних питань.                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Використовуючи технології колективно-групового навчання, дійшла висновку, що саме вони

 

 

                                  11

• розвивають вміння лаконічно висловлюватись;
• сприяють формуванню навичок самостійної роботи;
• формують вміння аналізувати,узагальнювати;
• сприяють розвитку вміння висловлювати власні ідеї
• дають можливість проявляти творчу фантазію.

 

 

 

 

                    1.5. Основні методи і прийоми інтерактивного навчання

 

          Прийоми і методи інтерактивного навчання є різні. Пропоную

  розглянути такі із них, як «Мікрофон», «Викинути зайве», «Гронування»(«Асоціативний кущ»), «Літературний крос», «Прес», «Ромашка Блума», «Фішбоун», «Акваріум», «Оберіть позицію», «Пошук інформації», «Літературний турнір», «Кластер», «Асоціативний кросворд».

     «Мікрофон»  - один із видів колективного навчання який дає можливість кожному учню висловити свою думку щодо питання або проблеми. Кожен, хто отримав «мікрофон», зобов’язаний коротко, чітко і лаконічно викласти свою думку і зробити висновок.

     «Викинути зайве»

Із запропонованих відомостей учням пропонується прибрати зайве.

     «Гронування» («Асоціативний кущ»)

Цей прийом спонукає учнів вільно думати і відкрито висловлюватися з певної теми. Для роботи вибирається опорне слово або словосполучення, до нього підбираються слова за певними зв’язками. Грона можна використовувати практично на кожному уроці.

     «Літературний крос»

Діти мають доповнити незавершені вислови необхідними відомостями. Цей прийом дає можливість учневі працювати над формою думки та її організацією в реченні, виступати по суті, коротко і лаконічно.

     «Прес»

Застосування даного методу дозволяє учням виробити свої аргументи з приводу дискусійного питання, вимагає чіткого і стислого формування думок. Робота передбачає чотири етапи:

1. Висловлення власної точки зору («Я вважаю, що…»)
2. Обгрунтування своєї думки («Тому що …»)
3. Приклади і аргументи для підтвердження своєї точки зору («Наприклад,…)
4. Узагальнення, висновки («Таким чином,…»).

Учні можуть відповідати і усно, і письмово.

                                                             12                                                           

                                                            

      «Акваріум»

Цю технологію можна використати в процесі вивчення поточноЇ теми. Обговорення певної теми має проходити  серед учнів, які сидять колом. Вони є «рибками» в «акваріумі». Решта учнів сидить

 за спинами «рибок», уважно слухає і робить помітки. Після публічного виконання завдання група займає свої робочі місця, а учні класу обговорюють хід дискусії виступаючих. Потім після цього в «акваріумі» місце займає інша група.

        «Оберіть позицію»  -  це дискусія на суперечливу тему. Даний прийом  є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми. Дітям пропонується

проблемне питання, дві протилежні точки зору і три позиції: «Так», «Ні», «Не знаю, не визначився». Учні класу вибирають певну позицію, формують три групи, обговорюють правильність своєї позиції. Один або кілька членів кожної групи аргументують свою позицію, після чого відбувається колективне обговорення проблеми і прийняття правильного рішення. Наприклад:»Чому ангел полетів, чи повернеться він до людей?»( за оповіданням Г.Гарсіа Маркеса «Стариган з крилами»).

       «Пошук інформації»

Одним із різновидів роботи в малих групах є пошук інформації (тієї, що доповнює пояснення вчителя або матеріал попереднього уроку), а потім відповіді на запитання. Використовується для того, щоб «оживити» іноді нецікавий урок.

       «Літературний турнір»

На уроці учень викликає іншого учня, ставить йому запитання за літературним твором. Якщо відповідь правильна, цей учень викликає наступного і ставить йому запитання. Даний прийом розвиває у дітей вміння формулювати запитання, давати конкретну відповідь.

       «Кластер»

«Кластер» з англійської мови перекладається як рій, гроно, накопичення. Ця технологія допомагає структурувати навчальний матеріал. В центрі розміщуємо ключове слово, в додаткових колах -  слова, які розкривають

 значення головного.

Інструкція:

   1.Прочитати текст і виділити великі та малі смислові одиниці. У рамках записати прийняті назви.

  2.Навколо кожної рамки в кружечках (гілочках) коротко вписати відомості, які відповідають смисловим блокам.

                                                             13

  3.Установити зв’язки між блоками і гілочками та з’єднати їх стрілками.

Бажано використовувати кольорові олівці, щоб діти могли оцінити значущість кожного елементу кластера. Складання кластера дозволяє дітям вільно міркувати, робити помилки і виправляти їх.

       «Асоціативний кросворд»

доцільно використовувати в якості розминки на початку уроку або перевірочної роботи під час узагальнення вивченого матеріалу.

   Головна увага приділяється не просто опануванню програмового матеріалу, а напрацюванню навичок ситуаційного застосування теоретичних знань. Прийом дозволяє актуалізувати існуючі знання з метою використання їх у конкретній ситуації і сприяє формуванню системного мислення. Принцип виконання: на дошці чи на картці учитель записує опорне слово ( буква під буквою) з теми. Задача учнів: запропонувати декілька понять у кількості, що відповідає числу букв в опорному слові. Всі поняття мають бути підібрані так, щоб одна з літер кожного слова співпадала з головним. Щоб залучити на уроці багато учнів, наприклад, перший учень добирає асоціацію та записує її на дошці, другий – пояснює цей термін, третій  -  добирає наступне поняття і т. д.

        «Ромашка Блума»

Робота із «Ромашкою Блума» полягає в тому, що з допомогою 6 запитань потрібно вийти на розуміння змісту, інформації, яка є в тексті, на осмислення авторської позиції.  На 6 пелюстках ромашки фіксуються запитання відповідно до класифікації мислительних операцій: відтворення, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка.

 

1.Прості запитання (фактичні) вимагають знання фактичного матеріалу, тобто орієнтовані на роботу пам’яті.

 

 2.Уточнюючі питання : «На скільки я зрозумів…» , «Чи правильно я зрозумів що …».

 

3.Інтерпретуючі питання (пояснюючі) підштовхують учнів до інтерпретації. Ми навчаємо їх навичок усвідомлення причин різних вчинків чи думок (Чому?).

 

 

 4.Оцінювальні запитання (порівняння) необхідно використати, коли ви чуєте, що хтось із учнів висловлює своє незадоволення чи задоволення від того, що відбувається на уроці.

 

5.Творчі запитання (прогноз): «Як ви думаєте, що відбудеться далі…?).

                                                            14

6.Практичне запитання: «Як ми можемо…?»,»Як би ви вчинили…?»

 

 

 

 Мета роботи із «Ромашкою Блума»: з допомогою шести запитань

вийти на розуміння змісту в тексті інформації, на усвідомлення авторської позиції.

 

 

  «ФІшбоун»  -  це метод постановки і вирішення проблеми. Він дозволяє описати і спробувати вирішити ціле коло проблем. Учням

 

 

 

                                                            15

пропонується інформація (текст) проблемного змісту і схема «Фішбоун» для систематизації цього матеріалу. Голова риби  -  це питання теми або проблемне питання, верхні кісточки  -  основні поняття теми, нижні кісточки  -  суть понять, хвіст  -  відповідь на питання, висновок.

 

 

  На уроках літератури та мови можна використовувати також такі інтерактивні вправи:

     - «літературний пінг-понг» (використовується для того, щоб учні краще запам’ятовували літературних героїв);

     - «інтелектуальна розминка» ( налаштування дітей на роботу,                                                                                                                                                             використовування запитань для міркувань);

 

-  «літературне лото» (клас об’єднується в дві команди .Кожна команда отримує картки, які слід скласти одна відповідно до одної)

 

-  «створи тест» (учні повинні самостійно створити систему тестів, які б охоплювали матеріал усієї теми. Наявність варіантів відповіді обов’язкова).

        Завдяки використанню інтерактивних технологій відбуваються зміни в навчальному процесі, в центрі якого знаходиться особистість учня.

                                                             16

 

      Розділ 2. Практичне використання технологій інтерактивного навчання

 

  Сьогодні інноваційні технології роблять навчання актуальним та креативним. Використання їх на уроках зарубіжної літератури та російської мови сприяє підвищенню якості освіти, формуванню предметних знань, умінь та навичок, розкриттю здібностей учнів, підготовці їх до життя. Вважаю, що обов’язковим компонентом підготовки учителя є оволодіння ним сучасними технологіями отримання і передачі учням інформації різними засобами. Впровадження в практику роботи інтерактивного навчання дає можливість зацікавити учнів, стимулює їх до самостійного пошуку нової інформації, розвиває навички виділяти головне, розвиває їх творчі здібності, уміння аргументовано оцінювати, висловлювати свої думки, також формує інформаційну компетентність. Тому я і обрала тему роботи «Інтерактивне навчання на уроках зарубіжної літератури та російської мови»

    На уроках літератури та мови намагаюся розвивати комунікативні уміння і навички, сформулювати гуманістичний світогляд особистості, розвивати її культурно-пізнавальні інтереси, прилучати учнів до кращих здобутків зарубіжної літератури та культури, формувати здатність учня до саморозвитку й самореалізації. Керуючись вище сказаним, я здійснюю змістове наповнення уроків відповідними матеріалами, добираю доцільні форми та методи роботи, використовуючи інтерактивні технології.

 

                                                           

           1.1.Інтерактивні технології на уроках зарубіжної літератури 

 

     В своїй практичній роботі користуюся різними прийомами та методами інтерактивного навчання. Як елемент уроку часто використовую роботу в «малих групах». Вивчаючи тему «Байка як літературний жанр. Езоп «Лисиця і виноград», «Крук і Лисиця»», кожній групі роздаю тексти байок. Завдання: 1.Прочитати уважно байку.2.Скільки подій відображено в ній? 3.Якою мовою ( прозовою чи віршованою) вона написана?  4.Хто у ній є дійовими особами (або персонажами)? 5.Чи можна твердити,що у байках йдеться лише про тварин, комах? Якщо ні, то чому? 6.Чого навчає дана байка?

Висновок на основі дослідницької роботи в групах:

• У центрі байки завжди якась одна подія.
• Дійові особи байок (персонажі) найчастіше – звірі,птахи, рослини, які є носіями певних людських рис  і чинять як люди. Це прийом персоніфікації, або уособлення.

Зосереджується увага учнів на визначенні поняття «персоніфікація».

Робляться відповідні записи в зошитах.

                                                            17

Найголовніше завдання уроку літератури  -  формування активного, культурного, розвиненого читача. Щоб залучити учнів до читання, використовую прийом «Навчання у грі», який впливає і на пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу учня. Знання, здобуті таким чином, міцніші, ніж знання, одержані в готовому вигляді. Однією із форм «Навчання у грі» є літературна вікторина:

• «Впізнай героя за портретом»;
• «Впізнай героя за його реплікою»;
• «Впізнай автора».

  Наприклад, з’ясовуючи рівень засвоєння учнями знань за темою «Літературна балада» в 7-му класі, пропоную таке завдання: «Впізнати автора і дати стислу характеристику його творчості» (завдання записані на картках і рекомендуються для групової роботи):

1. Він народився на території Білорусії, що межує з Волинню, неподалік від озера Світязь (А.Міцкевич).
2. Т.Г.Шевченко називав його «поетом великим і народним», а В.Скотт згадував: «Мені було 15 років, коли він уперше

з’явився в Единбурзі, але я добре розумів і відчував, який величезний інтерес представляють його  вірші, і готовий був віддати все на світі, аби з ним познайомитись» (Р.Бернс).

Також на своїх уроках проводжу такі форми «навчання у грі»,як гра-конкурс «Кращий ілюстратор», «Літературне лото», «Аукціон знань», «Істинне хибне». Наприклад, гра «Істинне хибне» вимагає від учнів зосередженості, уваги, знання вивченого матеріалу, кмітливості. Дітям зачитую певні  твердження з тієї чи іншої теми. Якщо учні з ними згодні, ставлять знак (+), якщо ні – (-). Перевіряючі, наприклад, знання учнів, набуті під час вивчення теми «Байка як літературний жанр» (6 клас), даю відповіді, а діти мають поставити (+) або (-):

1.Байка  -  це розповідь, що виражає уявлення стародавніх людей про світ.

2. Відображення одного предмета через інший називається алегорією.

3. Першим байкарем вважають Федра.

4. Байки Езопа написані віршованою мовою.

5. Байка складається  двох частин: оповідної та повчальної.

6. Частина байки, в якій міститься повчання, називається оповіддю.

7. Головні герої байки  -  люди, птахи, звірі, рослини.

8. Основоположник жанру байки  -  Езоп.

 Важливим засобом інтерактивного навчання є «рольова гра». Учні повинні зіграти іншу  людину або розіграти певну ситуацію. Під час вивчення теми «А.П.Чехов. Викриття підлабузництва в оповіданні «Хамелеон»» (6 клас) пропоную учням рольову гру «Насправді ж було так…». Учень (в ролі Чехова):

• Дорогі друзі, ви просите, щоб я розповів про себе. Добре. Але я трохи забуваю, то ви, будь ласка, виправте мене.

                                                      18

• Я єдина дитина в сім’ї рибалки. (Діти виправляють помилку, бо насправді письменник мав п’ятеро братів і сестру, а батько був купцем)
• Дитинство моє минуло в Москві ( в Таганрозі).
• Свої перші оповідання я підписував псевдонімом Антоша Чуквишкін (Антоша Чехонте).
• У 1879 році вступив до Московського університету на медичний

 факультет (так).

• Після закінчення університету працював учителем ( повітовим лікарем).
• У 1890 р. припинив свою літературну діяльність і подався у подорож через Сибір на Камчатку ( на острів Сахалін).

Такі рольові ігри можна проводити в різних класах під час вивчення творчості будь-якого письменника.

  Побачити найголовніше у літературному персонажі чи будь-якому явищі, критично осмислити його, зробити певні узагальнення допомагають такі інтерактивні прийоми, як «Пароль», «Гронування», «Асоціативний кущ». Вивчаючи у 8 класі тему «Конфлікт високих прагнень Дон Кіхота і буденної дійсності», діти створюють образ Дон Кіхота за прийомом «Гронування»

 

 

                               мрійник                                               ідеаліст

                                                 

  

мудрець                                                 оптиміст

 

     

 

        гуманіст                                          дивак

 

 

 

  Теоретичні і практичні знання учнів, їхнє логічне мислення перевіряю за допомогою «Літературного кросу». В 10 класі, знайомлячи дітей з творчістю  Л.М.Толстого, даю початок речення, а учні мають його закінчити. Наприклад: Л.М.Толстой написав такі романи… . Прототипом Анни Кареніної була… . Анна Кареніна була нещасливою, тому що … .

  В якості розминки на початку уроку або під час узагальнення вивченого матеріалу використовую такий прийом, як «Асоціативний кросворд». Наприклад, після вивчення у 8 класі теми

 

 

 

                                                              19

«Епоха Відродження в Європі. Характерні риси ренесансної культури і літератури» на дошці записую опорне слово і пропоную дітям  підібрати декілька понять у кількості, що відповідає числу букв в опорному слові. Всі дібрані слова мають бути пов’язані з головним. У закінченому вигляді слово з підібраними поняттями  нагадує кросворд. Щоб залучити багато учнів, наприклад, перший учень добирає асоціацію та записує її на дошці, другий  -  пояснює цей термін, третій учень добирає наступне поняття і т. д.

 

                                        ВідРодження

                                              епоха

                                       країнах

                                         інтерес

                             відродився

                                              античної

                                      гуманізм

                                      цінність

  Часто на уроках літератури діти користуються графічним структуруванням отриманої інформації, тобто методом «Кластер». Наприклад, після знайомства із життям і творчістю А.П.Чехова (6 клас) учні складають ось такий «Кластер»:

 

                                                                                                                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                       21

 

 

 

 

                                                             20

 

Дозволяє дітям проявити свою творчість, розвивати мислення, аргу- ментувати думки метод «Знаю. Хочу. Дізнався». Вивчаючи в 7 класі  тему      «А. К. Дойл  -  автор детективних циклів. Оповідання «Пістрява стрічка»», запитую дітей:

-Що вам відомо з цієї теми і що хочете дізнатися протягом уроку?

(учні заповнюють перші дві колонки таблиці «Знаю. Хочу. Дізнався», яка лежить перед кожним учнем на парті. Два учні зачитують написане. Остання колонка «Дізнався» заповнюється наприкінці уроку під час рефлексії. Варіант запису:

 

 

З  Н  А  Ю	ХОЧУ  ЗНАТИ	ДІЗНАВСЯ
Хто такі Шерлок Холмс  і доктор Ватсон.      Зміст оповідання «Пістря- ва стрічка».       Що таке оповідання.          Твори про Ш.Холмса цікаві.	Більше дізнатися про А.К.Дойла.      Дізнатися про створен- ня оповідання.       З допомогою якого методу Шерлок Холмс розслідує злочин.       Хочу зрозуміти, чому лікар вчинив злочин.	Поглибив свої знання  про письменника.       Дізнався про історію створення твору.        Познайомився з понят- тям «дедукція».          Зрозумів, чому Ройлотт став злочинцем.

 

Отже, завдяки інтерактивним технологіям, які використовую на уроках зарубіжної літератури, учні проявляють самостійність в пошуках інформації. Діти не просто засвоюють певну тему, але і вчаться самостійно вирішувати різні теоретичні і практичні завдання.

 

 

                 1.2. Інтерактивні технології на уроках російської мови 

    Так, як діти після закінчення школи повинні вміти не тільки орієнтуватися в незнайомій ситуації, але і мати навики по всім

видам мовленевої діяльності, то на уроках російської мови також використовую інтерактивні методи і прийоми навчання. В своїй

 

                                                           21

 

педагогічній діяльності часто користуюся «роботою в парах». Адже пара  -  це хороша форма для співпраці і взаємодопомоги. В парі діти можуть повторити пройдений матеріал, закріпити новий. В 6 класі на уроці російської мови при вивченні орфографії проводила гру «Хочу запитати». На уроці учень пише три слова на любі орфограми. Сусід по парті повинен пояснити орфограму в словах, розказати правило, привести свої приклади. Наприклад: выб…рать, (с,з)бить, пр…красный.

У формі письмової роботи проводжу гру «Словниковий диктант для сусіда». Після вивчення теми «Буквы з, с на конце префиксов» шестикласники дома складали диктант з пропущеними орфограмами. Карточку зверху підписували:Составлял(фамилия имя). На уроці діти обмінюються карточками, виконують завдання і внизу підписують: «Выполнил (фамилия, имя).

   В інтерактивній методиці існує багато прийомів, які сприяють організації взаємодії в групі. Наприклад, «ступенчатый приём». Це навчання, в якому учні повинні розташувати зібрані дані в певній послідовності. Завдання: розташувати по ступені значимості слідуючі твердження так, щоб вийшов порядок дій при визначенні способу творення слів:

1. Найди в слове суффикс.
2. Определи способ образования слова.
3. Найди корень слова.
4. Найди в слове окончание.
5. Выдели в слове основу.

«Поиск соответствий»  -  це прийом, в якому від учня вимагається провести аналогію слова або вираження із запропонованими описами. В 6 класі після вивчення теми «Склонение имён существительных» дітям даю завдання: співвіднести термін і його визначення.

                                    

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                                          

 

 

 

                                                              22

 

 

 

 

 

 

 

 

   На уроках російської мови проводжу і «рольові ігри». При вивченні в 6 класі теми «Основные способы образования слов» кожному учаснику гри доручаю роль однієї із морфем. Першим гру починає учень, котрий виконує роль кореня. Він пропонує будь-який корінь, а інші із ролями префікса, суфікса, закінчення по черзі доповнюють його корінь. Ось так діти наглядно можуть побачити, як міняється значення слова після приєднання морфем.

 

 

  Часто на уроках використовую метод сторітелінгу (або розповідання). Наприклад, в сьомому класі, вивчаючи «глагол», пропоную дітям скласти розповідь на вільну тему, вживаючи не менше десяти «глаголов». Або ж у восьмому класі, вивчаючи головні члени речення, учні мають вигадати та розказати історію, у якій головну роль грають «подлежащее» і «сказуемое».

Сторітелінг допомагає учням збільшити словниковий запас, сприяє розвитку усного та письмового мовлення.

 

 

При вивченні російської мови можна використовувати і такі інтерактивні технології, як «Ромашка Блума», «Гронування», «Кластер» та багато інших. Наприклад, в 6 класі при поясненні, чим відрізняються форми слова від однкорінних слів, використала метод «Ромашка Блума»                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                          23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КаКа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Таким чином, інтерактивні методи і прийоми у вивченні російської мови є способами спільної діяльності учня і вчителя, при якій оцінюються дії, діти самореалізуються в різних видах навчальної діяльності.

 

 

 

                                                           24

 

 

                                                   ВИСНОВКИ

 

   В навчальному процесі існує багато методів і прийомів інтерактивного навчання. Проте вважаю, що урок не має бути перевантаженим інтерактивною роботою. Думаю, що оптимально за урок можна використати 2-3 методи/ прийоми. Доцільно поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи (традиційними методами, дослідницькою роботою, критичним мисленням). Хоча очевидні переваги інтерактивного навчання.

Інтерактивні методи і прийоми сприяють покращенню навчально-виховного процесу і дають змогу :

  - вчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, прагнути до діалогу;

  -  налагоджувати стосунки в колективі, уникати конфліктів, шукати компромісів;

  -  моделювати різні ситуації;

  -  формулювати власну думку, правильно її висловлювати;

  -  полегшити процес засвоєння інформації уроку;

  - формувати навички практичної діяльності, самостійної роботи, знаходити раціональні шляхи розв’язання проблем;

  -  активізувати навчальну діяльність учнів;

  - формувати навички аналізу навчальної інформації, творчого підходу до засвоєння навчального матеріалу.

  Перебуваючи у режимі діалогу, бесіди, взаємодії з учасниками своєї групи, учні навчаються відповідальності за колектив, позитивному спілкуванню, зростають як особистості.

  Є і недоліки інтерактивних технологій :

-часто учень не має власної думки, не вміє або боїться її висловлювати;

-деякі учні не вміють слухати інших, оцінювати їхню думку;

-є труднощі в малих групах: лідери намагаються «тягнути» групу, а слабші учні стають пасивними.

Кінцева мета предмету «Зарубіжна література» та предмету «Російська мова» полягає в удосконаленні самого учня.  Справжнє навчання й виховання завжди було неможливе без особистісного підходу. Тому завдання вчителя  -  запроваджувати технології, які формують особистість, здатну не тільки до творчого пізнання, але й готову реалізувати себе в самостійному житті.

 

 

 

 

                                                              25

 

                             Список використаних джерел

 1.Богосвятська А.І. Інтерактивний підхід до вивчення літератури як пробудження пізнавальної діяльності учнів // Зарубіжна література в школах України. 2013.- №12. – С.33-37.

 

 2.Богосвятська А.І. Особливості застосування технології створення ситуації успіху на уроках світової літератури // Зарубіжна література в школах України. 2013.- №11. – С.14 – 18.

 

 3.Єльникова О.І. Інтерактивні методи навчання // Дайджест педагогічних ідей і технологій «Школа-парк». – 2001.- №5-6.-С.52-53

 

4.Ісаєва О.О. Інтерактивні види та форми робіт при вивченні зарубіжної літератури в школі / Актуальні проблеми науково-методичного забезпечення викладання зарубіжної літератури в навчальних закладах України: Збірник матеріалів конференції. К.,

2001. – С.66-73.

 

5.Клименко Ж.В. Інтерактивні методи // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002.- №11. – С. 9-11.

 

6.Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник / О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. За ред. О.І.Пометун. – К.: А.С.К.,2004. – С.192.

 

 7.Пометун О.І., Пироженко Л.В. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О.І Пометун, Л.В.Пироженко. – К., 2002. –

С.135.

 

 8.Шинкаруенко Н. Виручать інтерактивні технології // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2007. -№1. –

С.7.