Методичні рекомендації "Методи, техніки та прийоми формування критичного мислення на уроках природничого циклу як основа розвитку пізнавальних та творчих здібностей учнів"

Методи, техніки та прийоми формування критичного мислення

на уроках природничого циклу

як основа розвитку пізнавальних та творчих здібностей учнів

Вчитель фізики вищої категорії

                                                                ХЗОШ 168 м. Харкова

                                                      Шаповалова В.В.

Я поважаю віру, але саме сумніви – це те,

                                                 завдяки чому ти вчишся.  (У.Мізнер)

 Щодня перед людиною стає проблема вибору. Робити його свідомо та  зважено треба уміти. А значить, саме цьому умінню і треба вчити дитину.          В сучасних реаліях дуже швидко розвиваються  інформаційні технології, новітні політичні технології та новітні засоби інформації. Вони здатні формувати громадську думку, активно впливати на суспільну та індивідуальну свідомість.  Тому головна функція вчителя – навчитися самому та допомогти навчитися дітям не лише орієнтуватися в інформаційних потоках, а й відбирати та оцінювати усе, що надходить ззовні, робити власні висновки та приймати самостійні оптимальні рішення. Це означає, що наша задача – навчитися мислити критично.

Актуальність обраної теми обумовлюється сучасною ситуацією, в якій дитина зростає, розвивається і формується як особистість; задачами, які покладаються на педагогів Концепцією «Нової української школи».

• Діючі програми спрямовані на формування у школярів уявлень і понять про єдність та цілісність світу, виховання гуманної, творчої соціально-активної особистості, здатної творчо мислити, бережливо ставитися до природи і любити життя. 

Отже, саме техніки і методи критичного мислення можуть допомогти у досягненні поставленої мети.

1. Методи роботи з різними видами інформації

1.1 Метод опорних слів (перший етап смислового скорочення тексту);

1.2. «Подвійний щоденник» (виписуються основні цитати та робляться коментарі до них у вигляді думок та асоціацій)

Можна запропонувати додати до таблиці третій стовпчик «Питання до вчителя» або  «Коментарі після обговорення»

3.           Припущення на основі запропонованих слів, термінів. (зручно використовувати на етапі актуалізації, налаштовує учнів на текст)
4.           Спрямоване читання або читання з зупинками ( з припущеннями щодо подальших подій)
5.           Читання з маркуванням тексту (допомагає усвідомлювати текст, виділяти відоме, невідоме, цікаве, незрозуміле). Олівцем на полях ставляться спеціальні позначки.
6.           Читання та узагальнення в парах (один читає та узагальнює уривок, другий задає питання).

2. Наочні методи та прийоми організації інформації
   1.      Асоціативний кущ (організовують здебільше на початку уроку)
   2.      Бортовий журнал ( записи роблять перед та після ознайомлення з інформацією).

3.      Діаграма Венна (графічний організатор для навчання співставленню, порівняння, знаходження спільних рис, явищ)
4.      Дерево передбачень ( допомагає будувати припущення, систематизувати за допомогою блок-схеми із обґрунтуванням та прогнозом)

5.      Картографування тексту (для узагальнення значних масивів інформації).
6. Кластер (метод подібний до «асоціативного куща», спосіб графічної організації матеріалу, поле ідей).
7.      Порівняльна таблиця ( для систематизації великого обсягу матеріалу, розвитку вмінь аналізувати та порівнювати різні об’єкти ти явища).

8.      Т-таблиця ( метод для аналізу тексту для знаходження аргументації на захист тієї чи іншої позиції)

9.      Таблиця «З-Х-Д» (для логіко-змістовного структурування матеріалу. Заповнюється послідовно по мірі знайомства з інформацією)

2. Постановка питань.

Методи стимулювання учнів ставити різні запитання - дуже важливий засіб розвитку критичного мислення.

1.      «Тонкі» та «товсті» запитання (метод дозволяє навчити розрізняти закриті і відкриті запитання).Застосовується на будь-яких етапах уроку.
2.      Уточнюючі запитання  (допомагають зрозуміти, перевірити, підтвердити або спростувати інформацію).
3.      «Чому?» (метод полягає у послідовних запитаннях «чому» на кожну репліку партнера).

3. Навчальна дискусія.

Визначається як інтерактивна взаємодія, аналітичний діалог, який передбачає вислуховування ідей та реагування на них.

1.      Вирішення проблем (дає можливість навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення).
2.      «Дерево рішень» (групова форма, кожна група пропонує своє рішення, обговорюються його позитивні та негативні сторони).
3.      Дискусія (метод обговорення якогось спірного питання, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання).
4.      «Займи позицію» (метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями для демонстрації розмаїття поглядів на проблему).

4. Методи рефлексії.

Найважливіший компонент інтерактивного навчання на уроці з розвитку критичного мислення.

Здійснюється в різних формах: у вигляді індивідуальної роботи, роботи в парах, групах, дискусії, в письмовій та усній формі.

Завжди містить такі елементи:

• фіксація того, що відбулося;
• визначення міркувань та почуттів щодо отриманого досвіду;
• плани на майбутній розвиток. 
  1.      Есе (письмова рефлексія, фіксуються власні думки з певного питання, свій досвід у всіх його суперечностях).
  2.      «Лінія цінностей» (метод для виявлення думок учнів з таких проблемних питань, де можливі різні відповіді, різні позиції).
  3.      «Листи самооцінювання» (метод привчає до короткого викладення і пояснення власних думок).

 Критерії оцінки: 0- потребує вдосконалення, 1 – задовільно, 2 – відмінно.

4.      Метод «6 капелюхів» ( дозволяє «розкласти думки по поличках», відокремити логіку від емоцій, бажане від дійсного, фантазії від фактів).
5.      «Незакінчене речення» (метод за зразком «Мікрофона», вчитель або учень починає речення, інші – по черзі продовжують).
6.      «Одне слово» (метод швидкого підведення підсумків уроку, формує навички виділяти головне).
7.      «Сенквейн» (незвичайний вірш з 5 рядків, написаний за певними правилами).

Наприклад,   

Викладаючи уроки природознавства та фізики у загальноосвітній школі,  я намагаюсь застосовувати методи, техніки та прийоми критичного мислення для розвитку пізнавальних та творчих здібностей дітей.  Серед них найчастіше використовую парно-групову роботу «Мозковий штурм», взаємоопитування, взаємонавчання, дискусію, «незакінчене речення», сенквейн, діаграму Венна, читання з маркуванням. Починаю в 5 класах на природознавстві, продовжую в 7-11 на фізиці. Учні звикають швидко до запропонованих технологій, навчаються думати та не соромитися висловлювати свою думку.