Методичні рекомендації на тему: "Макроскопічні зміни в органах і тканинах тварин"

 

1. Схеми опису компактних і порожнинних органів, патологічних вогнищ в них, серозних порожнин
2. Смерть і посмертні зміни, їх відмінність від прижиттєвих патологічних процесів
3. Атрофія (патологічна)
4. Дистрофія
5. Некроз
6. Порушення крово- та лімфообігу
7. Запалення
8. Морфологія імунної системи при хворобах і вакцинації
9. Компенсаторно-пристосувальні та відновлювальні процеси
10. Пухлини
11. Література

 

Тема 1. Схеми опису компактних і порожнинних органів, патологічних вогнищ в них, серозних порожнин.

 

Схема опису компактних органів (печінка, нирки, легені, селезінка, лімфовузли та ін.):

1. Величина (об’єм, маса).
2. Форма.
3. Консистенція.
4. Колір.
5. Малюнок будови.
6. Характер поверхні розрізу.

 

1. Величина (об’єм, маса).

Величина (об’єм, маса) залежить від віку, виду і породи тварини. При патологічних процесах вона може змінюватися: збільшуватися або зменшуватися. Величину органу можна дати в цифрових виразах: довжина, ширина, товщина в см, масу – в кг, г. У практичних умовах, щоб визначити збільшення або зменшення органу, звертають увагу на його капсулу і краї. У збільшеному органі капсула напружена, на розрізі паренхіма вибухає, краї розрізаної капсули не сходяться, краї печінки та селезінки притуплені або округлені. Якщо орган зменшений, то капсула його зморщена, краї печінки та селезінки – загострені. Легені не мають постійної величини (об’єму), тому при огляді визначають ступінь їх спаду. Спалими вони бувають у мертвонароджених; не спадаються при запаленні, гострій венозній гіперемії, набряку, емфіземі. У серці визначають величину порожнин (розширені або звужені), а також товщину стінок правого і лівого шлуночків. Співвідношення товщини стінки правого і лівого шлуночків в нормі 1: 3, при гіпертрофії стінки лівого шлуночка – 1: 4, при атрофії стінки правого шлуночка – 1: 5.

2. Форма.

Форма органу при патологічних процесах може бути зміненою. Наприклад, при цирозах печінки і нирок поверхню цих органів приймає зернистий, горбистий вид. У серці при розширенні шлуночків верхівка буває не загостреною, як в нормі, а закругленою.

3. Консистенція.

Консистенція органу залежить від органу і характеру патологічного процесу в ньому. Вона може бути твердою, щільною, пружною, в’ялою, тістуватою, крепітуючою, пухкою. Наприклад, при розростанні сполучної тканини в печінці та нирках (цирозах, склерозі) консистенція їх стає щільною, а при зернистій і особливо жировій дистрофії – в’ялою, м’якою, орган легко рветься. Консистенція легень в вогнищах запалення і некрозу щільна, при набряку – тістоподібна (ямка, що утворилася при натисканні пальцем, вирівнюється повільно), при емфіземі – повітряна, пухнаста, з крепітацією. В селезінці консистенція може бути щільною (гіперплазія), м’якою (при сепсисі), резиноподібною (при стрептококозі).

4. Колір.

Колір органу визначається наявністю в ньому фізіологічних або патологічних пігментів, а також ступенем кровонаповнення. При гострому запаленні і венозній гіперемії колір органів (легень, печінки, нирок і ін.) червоний або синюшно-червоний, при застійному інфаркті, геморагічному запаленні – темно- або чорно-червоний, при жировій дистрофії – жовто-глинистий, при зернистої дистрофії – сірий, сіро-коричневий , при меланозі – чорний, при бурій атрофії печінки – бурий.

5. Малюнок будови.

У печінці, легенях, тимусі, молочній залозі на розрізі визначають вираженість малюнка часточкової будови, в селезінці вираженість лімфоїдних вузликів і трабекул, в лімфовузлах – вираженість лімфоїдних вузликів, в серцевому і скелетних м’язах – волокнисту будову, в нирках і наднирниках – чіткість кордону між кірковою і мозковою речовиною, в головному мозку – кордон між сірою і білою речовиною, в спинному мозку – форму крил метелика (сіра речовина). У печінці при гострій венозній гіперемії (бабезіоз ВРХ), гострій і хронічній венозній гіперемії (інфекційна анемія коней) виражений малюнок мускатного горіха.

6. Характер поверхні розрізу.

Поверхня розрізу – суха або волога, блискуча або матова, гладка, шорстка або зерниста, наявність порожнин (кіст), вогнищ (некрозу, петрифікації і ін.), ослизнення і т.д.

Крім того, в органах визначають ступінь кровонаповнення судин (повнокровні при гіперемії, пусті при анемії), характер рідини, що стікає з поверхні розрізу (кров, червона або біла піниста рідина, слиз, гній і ін.). При огляді селезінки відзначають також ступінь розм’якшення пульпи (стікає при сибірці, легко зіскоблюється ножем при сепсисі, зіскоб незначний або відсутній при гіперплазії). При дослідженні легень виявляють плавучість у воді (легкість): шматочки легень при запаленні, ателектазі, некрозі, інфаркті тонуть у воді, набряклі легені плавають, занурившись у воду більше ніж на половину, при емфіземі – плавають на поверхні води, в нормі – плавають, занурившись на 30-50%.

 

Схема опису патологічних вогнищ в органах

1. Локалізація вогнищ.
2. Кількість вогнищ.
3. Величина вогнищ.
4. Форма.
5. Консистенція вогнищ.
6. Колір.
7. Малюнок будови тканини у вогнищі.
8. Реакція з боку оточуючих тканин.

 

1. Локалізація вогнищ.

Вогнища локалізують в легенях: в передніх, середніх або задніх долях, по обидва боки або з одного боку, в шкірі – на місці будь-якої ділянки, наприклад, шиї, підгрудка, стегна, спини, крупа і т.д., в нирках – в кірковій або мозковій речовині і т.д.

2. Кількість вогнищ.

Кількість вогнищ можуть бути одиничними або множинними.

3. Величина вогнищ.

Величина може бути різною. Вони можуть бути: субміліарні (з макове зерно, 1-2 мм в діаметрі), міліарні – просовидне (2-5 мм), нодулярні (5-10 мм), нодозні (1-3 см), у вигляді великих вогнищ в діаметрі до 10 см (тотальний некроз нирок). Запалення в легенях – ацинозні вогнища (1-5 мм), лобулярні (захоплюючі окремі часточки, 5-10 мм), лобарні (з охопленням цілої долі або декількох доль). Крововиливи – точкові, плямисті, смугасті, дифузні, синці різних розмірів, гематоми розміром від 2 мм до 10 см в діаметрі. Пухлина – розмір від 1 см до 30 см в діаметрі і більше.

4. Форма.

Форма вогнищ може бути круглої, вузлуватої, грибовидної, трикутної, квадратної, ромбовидної, неправильної.

5. Консистенція вогнища.

Консистенція вогнища буває щільна, пружна, м’яка, слизова, тістувата, крепітуюча і т.д.

6. Колір.

Колір залежить від наявності фізіологічних або патологічних пігментів: білий, червоний, коричневий, чорний, бурий, жовтий, зелений і т.д.

7. Малюнок будови тканини у вогнищі.

Малюнок будови зазвичай стертий, може також приймати інший вигляд у порівнянні з нормальним органом, наприклад, перехресні пучки м’язових волокон в лейоміомі або сполучнотканинних пучків в фібромі.

8. Реакція з боку оточуючих тканин.

Реакція навколо вогнища може бути неоднаковою. Гострі некрози оточені червоним кольором запальної демаркаційної зони, хронічні некрози вміщені. Ареактивні некрози в слизових оболонках травного тракту (при стахіботріотоксикозі, фузаріотоксикозі) облямовані крововиливами, гострі абсцеси оточені піогенною зоною, хронічні – капсулою.

 

Схема опису трубчастих органів (шлунок, кишечник, матка, сечовий міхур та ін.).

1. Положення органу.
2. Загальний вигляд і розмір.
3. Вміст порожнини (кількість, консистенція, склад, колір, запах).
4. Слизові оболонки.
5. Стан підслизової, м’язової і серозної оболонок.

 

1. Положення органу.

Положення органу нормальне або зміщене. При зміщенні (інвагінація, заворот, випадання) защемлена ділянка органу в стані застійного (венозного) інфаркту, стінка потовщена, чорно-червоного кольору, змертвіла.

2. Загальний вигляд і розмір.

Загальний вигляд і розмір – змінені або не змінені. У кишечнику можуть бути стриктури (перетяжки), звуження, розширення. При тимпанії рубця у великої рогатої худоби орган різко розширений і переповнений газами.

3. Вміст органу.

У шлунку – кормові маси, згустки крові, фібрин. У кишечнику – кормові маси, фібрин, червоного кольору рідка маса, згустки крові, гельмінти і т.д.

4. Слизові оболонки.

На слизовій оболонці визначають товщину, гладкість, складчастість, вологість, блиск, еластичність, колір, характер накладень або пошкоджень Може бути нормальна, потовщена, тонка, ущільнена, розпушена, сірого кольору, почервоніла вогнищево або дифузно, на поверхні слиз, ерозії, виразки, струпи, фібрин, перфорація стінки, крововиливи.

5. Стан підслизової, м’язової і серозної оболонок.

Підслизова оболонка – нормальна або набрякла. М’язова і серозна оболонки – гіпертрофія або атрофія м’язової оболонки, некроз і перфорація стінки. Пласт фібрину, спайки, крововиливи, вогнищева запальна гіперемія серозної оболонки.

 

Схема опису серозних порожнин (грудна, черевна, тазова порожнини у ссавців, грудочеревна у птахів).

1. Положення органів.
2. Сторонній вміст.
3. Серозні оболонки.

 

1. Положення органів.

Положення органів – нормальне або зміщене.

 

2. Сторонній вміст.

Сторонній вміст – визначають кількість, склад, прозорість, колір, запах, домішки крові, фібрину, кормових або калових мас, паразити та ін.

Сторонній вміст серозної порожнини – прозора жовтувата або червонувата рідина (транссудат); згорнулася або не згорнулася червоного кольору кров (при розриві великих судин); серозно-фібринозний, геморагічний, гнійний або гнильний ексудат при запаленні серозної оболонки (серозна оболонка вогнищево почервоніла, з крововиливами, матова, покрита ніжними плівками фібрину, гноєм); кормові або калові маси при перфорації стінки шлунку або кишечника; сторонні предмети (при травмі сітки, шлунку або черевної стінки); гельмінти.

 

3. Серозні оболонки.

Серозні оболонки – визначають вологість або сухість, блиск або матовість, гладкість або шорсткість, колір, характер накладень, спайки та ін.

Серозна оболонка – в нормі волога, блискуча, гладка, напівпрозора, блідо-сірого кольору. При водянці вона не змінена. При запаленні  волога, матова, шорстка, вогнищево почервоніла, з крововиливами, покрита плівками фібрину, гнійним ексудатом. При хронічному запаленні відзначаються спайки і потовщення серозної оболонки внаслідок розростання сполучної тканини.

Тема 2. Смерть і посмертні зміни, їх відмінність від прижиттєвих патологічних процесів.

1. Посмертний згусток крові.
2. Вогнищевий трупний автоліз печінки свині.
3. Дифузний трупний автоліз печінки.
4. Трупна емфізема печінки.
5. Прижиттєвий розрив стінки шлунку.
6. Посмертний розрив стінки шлунку.
7. Агональна інвагінація тонкої кишки у поросяти.
8. Трупна імбібіція інтими аорти.

 

1.    Музейний препарат – посмертний згусток крові.

Посмертний згусток крові має форму розгалудження кровоносної судини або порожнини серця, витягується легко. Поверхня його гладка, блискуча, волога, консистенція еластична (гумоподібна). Колір темно-червоний. Поверхня розрізу однорідна.

2.    Музейний препарат – вогнищевий трупний автоліз печінки свині.

Печінка не збільшена в розмірі, форма не змінена, консистенція пружна, колір світло-коричневий, малюнок часточкової будови згладжений. На зовнішній поверхні і розрізі видно численні вогнища неправильної форми, величиною 2-5 мм, сірого кольору, малюнок часточок в них не помітний, реакція з боку навколишніх тканин відсутня.

3.    Музейний препарат – дифузний трупний автоліз печінки.

Печінка не збільшена в розмірі, форма збережена, консистенція м’яка, колір сіро-коричневий, малюнок часточкової будови стертий.

4.    Музейний препарат – трупна емфізема печінки.

Печінка збільшена в розмірі, краї притуплені, консистенція в’яла, на розрізі повсюди видно різних розмірів порожнини, заповнені газами з гнильним запахом, тканини легко рвуться, брудно-бурого кольору, гнилосного запаху.

5.    Музейний препарат – прижиттєвий розрив стінки шлунку.

Прижиттєвий розрив стінки шлунку – довжиною 17 см, краї нерівні, набряклі, колір розірваних тканин червоний через крововиливів. Слизова оболонка вивернута назовні. До корму доєднані згустки крові, можуть спостерігатися ознаки серозно-фібринозного перитоніту.

6.    Музейний препарат – посмертний розрив стінки шлунку.

У стінці шлунку видно наскрізний розрив стінки довжиною 15 см. Краї розриву рівні, сірого кольору, викручування слизової оболонки назовні немає. Корм в шлунку без домішок крові. Ознаки перитоніту не спостерігаються.

7.    Музейний препарат – агональна інвагінація тонкої кишки у поросяти.

Відзначається входження однієї ділянки тонкої кишки в просвіт іншої ділянки на протязі до 5 см. Стінка кишки не потовщені, сірого кольору на всьому протязі, інвагінована ділянка легко розправляється.

8.    Музейний препарат – трупна імбібіція інтими аорти.

Інтима аорти червоного кольору, гладка, волога, блискуча, при натисканні пальцем не блідніє.

Тема 3. Атрофія (патологічна).

1. Альвеолярна емфізема легень коня.
2. Легені корови, інтерстиціальна емфізема.
3. Атрофія селезінки корови.
4. Сальник корови при виснаженні.
5. Бура атрофія печінки.
6. Гідронефроз (водянка нирки).
7. Печінка корови при ехінококозі (атрофія від тиску).
8. Атрофічний цироз печінки.

 

1. Музейний препарат – альвеолярна емфізема легень коня.

Легені не спалі, різко повітряні, консистенція м’яка (пухка), при натисканні чути крепітацію, колір блідо-рожевий, дольчата будова збережена, поверхня розрізу сухувата, шматочки легень плавають на поверхні води.

2.    Музейний препарат – легені корови, інтерстиціальна емфізема.

Легені не спалі, пружної консистенції, при пальпації відчувається крепітація, колір блідо-рожевий, дольчата будова посилена, в інтерстиціальній тканині видно безліч бульбашок повітря, поверхня розрізу сухувата, шматочки легень плавають на поверхні води.

3.    Музейний препарат – атрофія селезінки корови.

Селезінка зменшена в об’ємі, краї гострі, капсула зібрана в складки, консистенція органу дещо ущільнена, малюнок трабекулярної будови посилений, лімфоїдних вузликів – затушований, пульпа з поверхні розрізу не зішкріблюється.

4.    Музейний препарат – сальник корови при виснаженні.

Сальник різко зменшений в розмірі, жирові відкладення відсутні, він інтенсивно забарвлений в жовтий колір в результаті концентрації в ньому пігменту ліпохрому.

5.    Музейний препарат – бура атрофія печінки.

Печінка зменшена в розмірі, краї гострі, поверхня гладка, консистенція щільна, забарвлення на розрізі і з поверхні буро-коричневе. Малюнок часточок збережений. Поверхня розрізу сухувата.

6.    Музейний препарат – гідронефроз (водянка нирки).

Нирка збільшена в розмірі, округло-овальної форми, м’якої, місцями флюктуючої консистенції, світло-коричневого кольору, межа між кірковим і мозковим шаром згладжена. На розрізі нирки видно кілька порожнин, діаметром від 0,5 до 10 см, округлої форми, заповнених прозорою жовтуватою рідиною. У місцях локалізації порожнин коркова і мозкова речовина атрофована від тиску.

7.    Музейний препарат – печінка корови при ехінококозі (атрофія від тиску).

Печінка збільшена, поверхня горбиста, консистенція щільна, колір сіро-коричневий, малюнок часточкової будови стертий. З поверхні і на розрізі виявляється безліч бульбашок, величиною до 2-3 см, округлої форми, флюктуючої консистенції, що містять мутнувату, сіру рідину.

8.    Музейний препарат – атрофічний цироз печінки.

Печінка зменшена в розмірі, краї гострі, поверхня горбиста, консистенція щільна, колір сіро-коричневий. Поверхня розрізу малокровна, малюнок часточок місцями посилений, місцями згладжений.

Тема 4. Дистрофія.

1. Зерниста дистрофія нирки.
2. Зерниста дистрофія печінки.
3. Зерниста дистрофія міокарда.
4. Гіперкератоз лапки качки.
5. Зроговіння в папіломі (бородавки) шкіри корови.
6. Гіаліноз і звапніння інтими аорти.
7. Дифузний амілоїдоз селезінки бика (сальна селезінка).
8. Наднирник вола (амілоїдоз).
9. Мускатна печінка при інфекційній анемії коней (гемосидероз).
10.              Меланокарцинома.
11.              Легені корови (меланоз).
12.              Гострий катаральний гастрит у поросяти.
13.              Щитовидна залоза. Колоїдний зоб.
14.              Жирова інфільтрація печінки собаки.
15.              Рахітичні чотки на ребрах у поросяти.
16.              Викривлення кіля грудної кістки при рахіті у курки.
17.              Халікози (вапняні камені) в діафрагмі корови.
18.              Істинний камінь кишечника (ентероліт).
19.              Пілоконкремент (пілобезоар, власне куля).
20.              Сечові камені в нирці корови.

 

1. Музейний препарат – зерниста дистрофія нирки.

Нирка збільшена в розмірі, капсула напружена, краї розрізаної капсули не сходяться, форма нирки не змінена, консистенція м’яка, колір світло-сірий, поверхня розрізу матова, сухувата, межа між кірковою і мозковою речовиною згладжена.

2.    Музейний препарат – зерниста дистрофія печінки.

Печінка збільшена в розмірі, краї притуплені, капсула напружена, краї розрізаної капсули не сходяться, форма не змінена, консистенція в’яла, колір світло-коричневий, поверхня розрізу сухувата, дольчатість згладжена.

3.    Музейний препарат – зерниста дистрофія міокарда.

М’яз серця набряклий, в’ялий, колір сіро-червоний, нагадує ошпарене м’ясо, волокнистість згладжена.

4.    Музейний препарат – гіперкератоз лапки качки.

Шкіра лапки різко потовщена, жорстка, шороховата, темно-сірого кольору.

5.    Музейний препарат – зроговіння в папіломі (бородавки) шкіри корови.

Новоутворення кулястої форми, діаметром 15 см, сіро-чорного кольору, щільної консистенції. Вся зовнішня поверхня всіяна сосочками. Роговий шар товстий, близько 0,3 см.

6.    Музейний препарат – гіаліноз і звапніння інтими аорти.

Стінка аорти потовщена, щільна, ламка, з боку інтими горбиста, сірого кольору.

7.    Музейний препарат – дифузний амілоїдоз селезінки бика (сальна селезінка).

Селезінка збільшена в об’ємі, краї заокруглені, ущільнена, поверхня розрізу гладка, червоного кольору, нагадує шинку. Малюнок трабекул і лімфоїдних вузликів згладжений.

8.    Музейний препарат – наднирник вола. Амілоїдоз.

Наднирник збільшений в розмірі, бобовидної форми, щільної консистенції, на розрізі кіркова речовина забарвлене в темно-коричневий колір.

9.    Музейний препарат – мускатна печінка при інфекційній анемії коней (гемосидероз).

Печінка дещо збільшена в об’ємі, пружної консистенції, сіро-коричневого кольору, малюнок часточкової будови згладжений, з поверхні і на розрізі видно множинні вогнища округлої і довгуватої форми червоно-коричневого кольору (малюнок мускатного горіху).

10. Музейний препарат – меланокарцинома.

Пухлинний вузол розміром 7 см, округлої форми, губчастої, м’якої консистенції, чорного кольору. Поверхня розрізу однорідна, гладка.

11. Музейний препарат – легені корови. Меланоз.

Легені не спалі, форма не змінена, пружної консистенції. На розрізі видно ділянки розміром 2-3 см неправильної, квадратної і трикутної форми, чорного кольору, що чергуються з нормальними – рожевими. Дольчатість будови збережено. Поверхня розрізу помірно волога. Шматочки легень в воді легко плавають.

12. Музейний препарат – стінка шлунку. Гострий катаральний гастрит у поросяти (слизова дистрофія епітелію).

У донній ділянці шлунку слизова оболонка набрякла, інтенсивно почервоніла, зібрана в складки, які легко розправляються, рясно вкрита слизом сірого кольору.

13. Музейний препарат – щитовидна залоза. Колоїдний зоб.

Залоза збільшена в об’ємі, довжина – 10 см, товщина – 5 см, поверхня нерівна, горбиста, пружної консистенції. На розрізі видно різного розміру порожнини (кісти), заповнені колоїдом червоно-коричневого або сіро-жовтого кольору, в’язкої консистенції, фолікулярна будова

14. Музейний препарат – жирова інфільтрація печінки собаки.

Печінка збільшена в об’ємі, капсула напружена, краї притуплені, м’якої консистенції, світло-жовтого кольору, малюнок часточкової будови згладжений.

15. Музейний препарат – рахітичні чотки на ребрах у поросяти.

У місцях зчленування ребер з грудною кісткою видно потовщення хряща, сіро-білого кольору, в діаметрі до 1 см, круглої форми, легко ріжуться ножем.

16. Музейний препарат – викривлення кіля грудної кістки при рахіті у курки.

Кіль грудної кістки викривлений, м'який, світло-сірого кольору, легко ріжеться ножем.

17. Музейний препарат – халікози (вапняні камені) в діафрагмі корови.

У діафрагмі видно безліч вузликів, завбільшки з горошину, круглої форми, щільної або твердої консистенції, сірого кольору, чітко відмежованих від навколишніх тканин, при їх розрізі відчувається хрускіт.

18. Музейний препарат – істинний камінь (ентероліт) кишечника.

Камінь в діаметрі 12 см, кулястої форми, поверхня шорстка, консистенція тверда, колір темно-сірий, на розпилі видно, шаристість.

19. Музейний препарат – пілоконкремент (пілобезоар, власне куля).

Власне куля, діаметром 10 см, бурого кольору, консистенція щільна, на розрізі видно спресоване волосся.

20. Музейний препарат – сечові камені в нирці корови.

У нирках видно камені неправильної форми, діаметром до 3 см, твердої консистенції, сірого кольору.

Тема 5. Некроз.

1. Некроз слизової оболонки товстого кишечника поросяти при сальмонельозі.
2. Хронічний туберкульоз печінки корови (казеозний некроз).
3. Казеозний некроз при туберкульозі (лобарне ушкодження).
4. Воскоподібний некроз скелетного м’яза коня.
5. Анемічний інфаркт селезінки у поросяти.
6. Суха гангрена шкіри при хронічному перебігу бешихи у свиней.

 

1. Музейний препарат – некроз слизової оболонки товстого кишечника поросяти при сальмонельозі.

Стінка ободової кишки на всьому протязі різко потовщена, еластичність різко знижена, на поверхні слизової оболонки видно крихкувата, брудно-сірого кольору мертва маса щільної консистенції, яка знімається важко, після її зняття оголюється шорстка червоного кольору поверхня.

2.    Музейний препарат – хронічний туберкульоз печінки корови (казеозний некроз).

Печінка збільшена в об’ємі, краї притуплені, капсула напружена, консистенція в’яла, колір сіро-коричневий, поверхня розрізу сухувата, малюнок часточкової будови згладжений. На поверхні розрізу органу є кілька вогнищ довгасто-овальної форми, розміром до 1,5-2 см, щільної консистенції, жовтого кольору, на розрізі в центрі сирниста маса, малюнок часточкової будови відсутній, вони відокремлені від навколишньої тканини облямівкою світло-сірого кольору (капсулою).

3.    Музейний препарат – легені корови. Казеозний некроз при туберкульозі (лобарне ушкодження).

Уражені частки легень не спалі, щільної консистенції, сіро-жовтого кольору, малюнок часточкової будови згладжений, поверхня розрізу сухувата. На поверхні розрізу видно множинні білі вогнища неправильної форми, величиною 1-2мм (солі кальцію).

4.    Музейний препарат – воскоподібний некроз скелетного м’яза коня.

Ділянка м’яза набрякла, щільної консистенції, сіро-жовтого кольору, поверхня розрізу тьмяна, суха, видно малюнок грубої волокнистої будови. На сіро-жовтому фоні є темно-червоного кольору, неправильної форми довгасті вогнища (смугасті крововиливи).

5.    Музейний препарат – анемічний інфаркт селезінки у поросяти.

Під капсулою селезінки є вогнище величиною 1-1,5 см блідо-сірого кольору, зовні округлої, а на розрізі клиноподібної форми, щільної консистенції, злегка піднімається над поверхнею селезінки. Поверхня розрізу тьмяна, суха, малюнок будови в вогнищі згладжений, навколо нього з боку навколишньої тканини є червона облямівка (демаркаційне запалення).

6.    Музейний препарат – суха гангрена шкіри при хронічному перебігу бешихи у свиней.

Ділянка шкіри величиною 8х10х15 см різко потовщена, щільна, горбиста, коричнево-чорного кольору.

Тема 6. Порушення крово- та лімфообігу.

1. Гостра венозна гіперемія печінки.
2. Мускатна печінка при інфекційній анемії коней (хронічна венозна гіперемія).
3. Гостра венозна гіперемія і набряк легень.
4. Ендокардит при хронічному перебігу бешихи свиней.
5. Селезінка поросяти. Змішані інфаркти при класичній чумі.
6. Ободова артерія коня. Аневризма і тромб.
7. Сечовий міхур коня. Субсерозна гематома.
8. Шлунок свині. Крововиливи на серозній оболонці.
9. Ободова кишка коня. Застійний інфаркт.

 

1. Музейний препарат – гостра венозна гіперемія печінки.

Печінка збільшена в об’ємі, форма не змінена, краї притуплені, колір вишнево-червоний, консистенція пружна, дольчаста будова слабо виражена, з поверхні розрізу стікає кров.

2.    Музейний препарат – мускатна печінка при інфекційній анемії коней (хронічна венозна гіперемія).

Печінка збільшена в об’ємі, форма не змінена, краї притуплені, капсула напружена, консистенція пружна, на сіро-коричневому фоні добре виражені червоно-коричневі прожилки (малюнок мускатного горіха).

3.    Музейний препарат – гостра венозна гіперемія і набряк легень.

Легені не спалі, тістоподібної консистенції, синьо-червоного кольору, дольчатість  слабо виражена. З поверхні розрізу стікає піниста червонувата рідина. Шматочки уражених часток легень у воді плавають, занурившись в неї.

4.    Музейний препарат – ендокардит при хронічному перебігу бешихи свиней.

В області двостулкового клапана видно новоутворення, величиною від 0,5 до 3,0 см в діаметрі, округлої форми, щільної консистенції, сіро-жовтого кольору, на розрізі сухуваті, однорідні, міцно з’єднані з ендокардом. Атріовентрикулярний отвір щілиноподібний.

5.    Музейний препарат – селезінка поросяти. Змішані інфаркти при класичній чумі.

Під капсулою селезінки по краях органу є кілька вогнищ округлої форми, щільної консистенції, що піднімаються над поверхнею, червоного кольору, на розрізі клиноподібної форми, сірі в центрі і темно-червоні по периферії, вузликова і трабекулярна будова в вогнищах згладжена.

6.    Музейний препарат – ободова артерія коня. Аневризма і тромб.

Просвіт артерії різко розширений. Стінка судини потовщена, в просвіті судини є тромб червоного кольору, що заповнює частину просвіту судини, щільної консистенції, поверхня матова, міцно прикріплений до стінки.

7.    Музейний препарат – сечовий міхур коня. Субсерозна гематома.

Під серозною оболонкою видно припухлість, розміром 1,5-2 см, різко виступає над поверхнею, темно-червоного кольору, консистенція незначно ущільнена, з чіткими межами. На розрізі видно порожнину, заповненою кров’ю, яка згорнулася.

8.    Музейний препарат – шлунок свині. Крововиливи на серозній оболонці.

На серозній оболонці видно точкові дрібноплямисті, яскраво червоного кольору з різко окресленими межами вогнища, що не змінюють колір при натисканні.

9.    Музейний препарат – ободова кишка коня. Застійний інфаркт.

Стінка кишки потовщена до 1 см, грубоскладчаста, темно-червоного кольору, пружної або щільної консистенції, еластичність знижена, нормальна структура оболонок на розрізі стінки не розпізнана, з поверхні розрізу стікає кров’яниста рідина. Слизова оболонка брудно-сірого кольору в результаті некрозу.

Тема 7. Запалення.

1. Альтеративний міокардит при ящурі теляти.
2. Токсична дистрофія печінки (альтеративний гепатит, гострий перебіг).
3. Казеозний лімфаденіт у теляти при туберкульозі (альтеративний лімфаденіт).
4. Некроз слизової оболонки товстого кишечника поросяти при сальмонельозі (альтеративний коліт).
5. Серозне запалення стінки кишки коня.
6. Крупозна плевропневмонія у корови.
7. Фібринозний плеврит при пастерельозі свиней.
8. Хронічний фібринозний плеврит у свині.
9. Рубець теляти. Дифтеритичне запалення.
10.              Вогнищевий дифтеритичний коліт при класичній чумі свиней.
11.              Дифузний дифтеритичний ентерит у свині.
12.              Дисемінований гнійний нефрит у коня при миті.
13.              Селезінка корови, абсцес.
14.              Печінку корови, інкапсульований абсцес.
15.              Легені поросяти. Гнійна бронхопневмонія.
16.              Геморагічний лімфаденіт при класичній чумі свиней.
17.              Геморагічний спленіт при сепсисі (септична селезінка).
18.              Геморагічний ентерит у вівці.
19.              Шлунок свині. Гострий катаральний гастрит.
20.              Хронічний катаральний гастрит у свині.
21.              Гостра катаральна бронхопневмонія.
22.              Хронічна катаральна бронхопневмонія у поросяти.
23.              Гіпертрофічний цироз печінки.
24.              Атрофічний цироз печінки поросяти.
25.              Паразитарний цироз печінки корови при фасціольозі.
26.              Біла плямиста нирка теляти при бруцельозі (інтерстиціальний нефрит).
27.              Склероз нирки собаки (інтерстиціальний нефрит).
28.              Сальмонельозні вузлики в печінці поросяти.
29.              Діафрагма коня. Халікози (інвазійні гранульоми, паразитарні вузлики).
30.              Лімфовузол корови. Горбковий туберкульоз.
31.              Ободова кишка корови. Паратуберкульоз.
32.              Язик корови. Актиномікоз.
33.              Гіперпластичний лімфаденіт при сальмонельозі поросяти.

 

Альтеративне запалення

1. Музейный препарат – альтеративний міокардит при ящурі теляти.

Міокард зі сторони ендокарда і на розрізі тьмяний, сухуватий, строкатий. На темно-червоному фоні знаходяться множинні сірувато-жовті або сірувато-білі вогнища різної величини, у вигляді смужок і цяток неправильної форми. Малюнок волокнистої будови згладжений.

2. Музейний препарат – токсична дистрофія печінки (альтеративний гепатит, гострий перебіг).

Печінка дещо збільшена в розмірі, капсула напружена, форма не змінена, консистенція в’яла, паренхіма легко рветься, колір плямистий, ділянки темно-червоного кольору чергуються з сірими і жовтуватими, малюнок часточкової будови на розрізі відсутній.

3. Музейний препарат – казеозний лімфаденіт у теляти при туберкульозі (альтеративний лімфаденіт).

Лімфатичний вузол збільшений в об’ємі, горбистий, овально продовгуватої форми, консистенція пружна, поверхня розрізу сухувата. Колір – на рожево-сірому фоні видно множинні різної форми і величини білуваті з жовтим відтінком, чітко обмежені вогнища, малюнок будови згладжений.

4. Музейний препарат – некроз слизової оболонки товстого кишечника поросяти при сальмонельозі (альтеративний коліт).

Стінка ободової кишки на всьому протязі потовщена, еластичність різко знижена. На всій поверхні слизової оболонки видно крихкі, брудно-сірого кольору, некротична маса щільної консистенції, яка знімається з важкістю, після її зняття оголюється ерозійна червоного кольору поверхня.

Ексудативне запалення

5. Музейний препарат – серозне запалення стінки кишки коня.

Стінка кишки значно потовщена. Слизова оболонка зібрана в складки, тьмяна, волога, вогнищево почервоніла. Поверхня розрізу волога.

6. Музейний препарат – крупозна плевропневмонія у корови.

Каудальні частки легень не спалі, форма не змінена, консистенція щільна, з поверхні спостерігається чергування червоних, сірих і рожевих ділянок. На розрізі видно мармуровий малюнок, що виражається строкатим забарвленням, ділянки сірого кольору чергуються з темно-червоними, міждольна сполучна тканина набрякла, пухка, сірого кольору. З перерізаних бронхів видавлюються пробочки фібрину. Шматочки уражених часток у воді тонуть. На легеневій плеврі також наявний фібрин у вигляді ниток, плівок або пласта.

7. Музейний препарат – фібринозний плеврит при пастерельозі свиней.

На легеневій і реберній плеврі видно ніжні плівки фібрину, колір їх світло-сірий, вони мають сітчасту структуру. Плівки легко знімаються, після зняття оголюється почервоніла, матова плевра з крапковими крововиливами.

8. Музейний препарат – хронічний фібринозний плеврит у свині.

На реберній і легеневій плеврі є щільні накладення сіро жовтого кольору, матові, сухі, товщиною до 3 мм, під фібрином видно розростання сполучної тканини у вигляді тяжів і пласту.

9. Музейний препарат – рубець теляти. Дифтеритичне запалення.

Стінка рубця потовщена, слизова оболонка набрякла, тьмяна, на поверхні слизової оболонки видно струпи величиною від 2 до 5 см, округлої форми, сірого кольору, матові, які міцно прикріплені до слизової оболонки. Після їх зняття оголюється інтенсивно почервоніла, набрякла, виразкова поверхня.

10. Музейний препарат – вогнищевий дифтеритичний коліт при класичній чумі свиней, ускладнений сальмонельозом (чумні бутони).

На слизовій оболонці ободової кишки видно струпи (скоринки мертвої тканини). Вони мають щільну, шкірясту консистенцію, форма їх кругла, колір сіро-жовтий, коричневий, діаметр від 0,5 до 3 см. Струпи виступають над поверхнею слизової оболонки, мають концентричну шаристість, схожі на ґудзики; міцно утримуються на поверхні, при відпаданні утворюються виразки.

11. Музейний препарат – дифузний дифтеритичний ентерит у свині.

Стінка кишки потовщена. Еластичність різко знижена, слизова оболонка набрякла, зібрана в грубі поперечні, складки, які нерозправні, дифузно покрита пухкими, сухуватими, сірого кольору, висівкоподібними накладеннями щільної консистенції, які погано знімаються, після їх зняття відкривається червона, шорстка поверхня.

Гнійне запалення

12. Музейний препарат – дисемінований гнійний нефрит у коня при миті.

Нирка збільшена в об’ємі, капсула напружена, округло-овальної форми, в’ялої консистенції, сіро-коричневого кольору. Межа між кірковою і мозковою речовиною згладжена. У кірковій і мозковій речовині повсюдно розсіяні множинні округлі і довгасті вогнища брудно-сірого кольору, без чітких меж.

13. Музейний препарат – селезінка корови, абсцес.

Селезінка трохи збільшена в об’ємі, краї злегка притуплені, капсула напружена, консистенція в’яла, колір пульпи сіро-червоний, малюнок вузликової і трабекулярної будови згладжений, зішкріб пульпи помірний. На розрізі в центрі селезінки є вогнище округлої форми, діаметром до 5 см, світло-сірого кольору, ущільненої консистенції, безструктурне, оточене сполучнотканинною капсулою, в якій міститься густий білий гній.

14. Музейний препарат – печінка корови, інкапсульований абсцес.

Печінка збільшена в об’ємі, капсула напружена, консистенція в’яла, колір сіро-коричневий, малюнок часточкової будови згладжений. Під капсулою видно два вогнища, в діаметрі 2-3 см, округлої форми, ущільненої консистенції, сірого кольору, безструктурні, оточені сполучнотканинною капсулою, в них міститься густий білий гній.

15. Музейний препарат – легені поросяти. Гнійна бронхопневмонія.

Легені не спалі, поверхня горбиста, консистенція щільна, колір світло-рожевий, дольчаста будова згладжена. Під плеврою і на розрізі видно безліч вогнищ, величиною від дрібної горошини до лісового горіха, округлої форми, щільної консистенції, сірого кольору, оточені капсулою, в воді шматочки уражених легень тонуть.

16. Музейний препарат – геморагічний лімфаденіт при класичній чумі свиней.

Лімфовузли збільшені в розмірі в 2-3 рази, пружної консистенції, з поверхні – червоні, на розрізі червоні тяжі чергуються з сіро-жовтими ділянками (мармуровість). Лімфоїдні вузлики не помітні.

17. Музейний препарат – геморагічний спленіт при сепсисі (септична селезінка).

Селезінка збільшена в об’ємі, краї заокруглені, капсула напружена, консистенція в’яла, колір пульпи темно-червоний. Малюнок трабекул і лімфоїдних вузликів згладжений. Зішкріб пульпи значний.

18. Музейний препарат – геморагічний ентерит у вівці.

Стінка кишки потовщена, слизова оболонка набрякла, тьмяна, без блиску, дифузно забарвлена в темно-червоний колір. В просвіті кишки присутній ексудат червоного кольору.

19. Музейний препарат – шлунок свині. Гострий катаральний гастрит.

Слизова оболонка в донній частині набрякла, тьмяна, інтенсивно почервоніла, покрита сіруватим слизом.

20. Музейний препарат – хронічний катаральний гастрит у свині.

Стінка шлунку потовщена в кілька разів за рахунок слизової оболонки і підслизової основи, слабо еластична, щільна. Слизова оболонка зібрана в грубі, нерозправні складки сірого кольору, між складками сірий каламутний слиз. Складчастість обумовлена розростання сполучної тканини в слизовій оболонці.

21. Музейний препарат – гостра катаральна бронхопневмонія.

Передні і середні частки легень не спалі, поверхня злегка горбиста, консистенція щільна, червоного кольору, дольчата будова збережена, з перерізаних бронхів видаляється сірий слиз.

22. Музейний препарат – хронічна катаральна бронхопневмонія у поросяти.

Передні, середні і частина діафрагмальних часток, не спалі, поверхня горбиста, щільної консистенції, сірого, з вираженою часточковою будовою, в воді шматочки цих ділянок тонуть.

23. Музейний препарат – гіпертрофічний цироз печінки.

Печінка різко збільшена в розмірі, краї округлі, поверхня дрібнозерниста, консистенція щільна, колір світло-коричневий, на розрізі малюнок часточок стертий, поверхня розрізу сухувата, малокровна.

24. Музейний препарат – атрофічний цироз печінки поросяти.

Печінка зменшена в об’ємі, краї гострі, поверхня горбиста, консистенція щільна, колір сіро-коричневий, жовтий, орган погано ріжеться, на розрізі малюнок часточок місцями посилений, місцями згладжений. Поверхня розрізу малокровна.

25. Музейний препарат – паразитарний цироз печінки корови при фасціольозі.

У печінці по ходу жовчних проток видно розростання сполучної тканини, в результаті чого стінки проток різко потовщені до 1 -2 см, мають вигляд білих тяжів. В просвіті проток – брудно-зелена рідина і паразити (фасціоли).

26. Музейний препарат – біла плямиста нирка теляти при бруцельозі (інтерстиціальний нефрит).

Нирка збільшена в об’ємі, капсула напружена, погано відділяється, форма не змінена, консистенція пружна, колір неоднорідний: в кірковій речовині з поверхні і на розрізі на світло-коричневому фоні видно множинні щільні вогнища неправильної форми, розміром до 2-4 мм в діаметрі, сіро-білого кольору, однорідні на розрізі, без різких меж. Межа між кірковою і мозковою речовиною згладжена.

27. Музейний препарат – склероз нирки собаки (інтерстиціальний нефрит).

Нирка зменшена в розмірі, капсула знімається з важкістю, поверхня горбиста, консистенція щільна, ріжеться важко, сіра, на розрізі межа між кірковою і мозковою речовиною стерта, в паренхімі видно білі тяжі сполучної тканини.

Проліферативне запалення

28. Музейний препарат – сальмонельозні вузлики в печінці поросяти.

Печінка дещо збільшена в об’ємі, краї притуплені, форма не змінена, консистенція дрябла, колір сіро-коричневий, на розрізі дольчаста будова згладжена. Повсюдно під капсулою і в паренхімі є безліч вузликів, величиною 1-2 мм в діаметрі, сіро-жовтуватого кольору, без чітких меж.

29. Музейний препарат – діафрагма коня. Халікози (інвазійні гранульоми, паразитарні вузлики).

На діафрагмі є безліч дрібних вогнищ, які щільно прилягають одне до одного, величиною від субміліарних до міліарних горошин, округлої форми, щільної або твердої консистенції, сірого кольору, чітко відмежованих від навколишньої тканини капсулою, при розрізанні ножем чується хрускіт в результаті відкладення в них солей кальцію.

30. Музейний препарат – лімфовузол корови. Горбковий туберкульоз.

Лімфовузол збільшений в об’ємі, капсула напружена, поверхня горбиста, консистенція пружна, колір сірий. На розрізі видно велику кількість вогнищ величиною до дрібної горошини, щільної консистенції, сірувато-жовтуватого кольору, з чіткими межами, поверхня розрізу їх сухувата, в центрі вогнищ – крихка сіро-жовта сирниста маса (казеозний некроз).

31. Музейний препарат – ободова кишка корови. Паратуберкульоз.

Стінка кишки потовщена до 1 см, еластичність знижена. Слизова оболонка сірого кольору, зібрана в грубі поздовжні і поперечні нерозправні складки, які нагадують звивини головного мозку, покриті сірим каламутним слизом.

32. Музейний препарат – язик корови. Актиномікоз.

Язик збільшений в об’ємі, горбистий, щільної консистенції (дерев’яний язик). На розрізі видно численні вузлики округлої форми, розміром до горошини, щільної консистенції сірувато-жовтого кольору, мають чіткі межі, на розрізі з вузликів виділяється густий гній.

33. Музейний препарат – гіперпластичний лімфаденіт при сальмонельозі поросяти.

Лімфовузол різко збільшений в розмірі, пружний, з поверхні сірого кольору, на розрізі – сіро-рожевого, поверхня розрізу однорідна.

Тема 8. Морфологія імунної системи при хворобах і вакцинації.

1. Серозно-гіперпластичний лімфаденіт.
2. Гіперплазія селезінки поросяти при стрептококозі.

 

1. Музейний препарат – брижовий лімфовузол поросяти, перорально вакцинованого проти сальмонельозу (серозно-гіперпластичний лімфаденіт).

Лімфовузол збільшений в розмірі, округлої форми, пружної консистенції, сірого кольору, поверхня розрізу злегка почервоніла, соковита, малюнок вузликової будови згладжений.

2. Музейний препарат – гіперплазія селезінки поросяти при стрептококозі.

Селезінка збільшена в розмірі, краї округлі, капсула напружена. Орган пружної (гумоподібної) консистенції, сірого кольору, малюнок трабекулярної будови згладжений, вузликової – виражений. Зішкріб пульпи з поверхні розрізу незначний.

Тема 9. Компенсаторно-пристосувальні та відновлювальні процеси.

1. Гіпертрофія м’язового шару стравоходу.
2. Гіперплазія селезінки при інфекційній анемії у коня.
3. Язик теляти. Загоєння афт при ящурі.

 

1. Музейний препарат – гіпертрофія м’язового шару стравоходу.

Стінка стравоходу потовщена до 1,5 см за рахунок м’язового шару, просвіт різко звужений до 0,2 см. Слизова оболонка зібрана в поздовжні складки. М’язовий шар червоного кольору.

2. Музейний препарат – гіперплазія селезінки при інфекційній анемії у коня.

Селезінка різко збільшена в розмірі, краї округлі, капсула напружена. Орган пружної консистенції, на розрізі малиново-червоного кольору, малюнок трабекулярної будови згладжений. Лімфоїдні вузлики мають вигляд зерен сіруватого кольору. Зішкріб пульпи з поверхні розрізу незначний.

3. Музейний препарат – язик теляти. Загоєння афт при ящурі.

У слизовій оболонці видно поверхневі (ерозії) і глибокі (виразки) дефекти розміром до 1,5 см, неправильної форми з нерівними піднятими краями, колір сірий, дно нерівне. У деяких з них слизова оболонка регенерує, дефект закритий епітелієм, в інших – йде рубцювання.

Тема 10. Пухлини.

1.              Папілома шкіри корови (бородавка).
2.              Рак печінки собаки.
3.              Фіброма.
4.              Ліпома язика корови.
5.              Рак шлунку у собаки.
6.              Саркома ноги курки.
7.              Лейоміома матки корови.
8.              Рабдоміома серця жеребця.
9.              Меланокарцинома.

 

1. Музейний препарат – папілома шкіри корови (бородавка).

На препараті видно вузол кулястої форми, в діаметрі 12-15 см, чорного кольору, щільної консистенції, поверхня у вигляді сосочків.

2. Музейний препарат – рак печінки собаки.

Печінка в об’ємі не збільшена, консистенція пружна, коричневого кольору, дольчатої будови. На поверхні і на розрізі печінки видно велику кількість вогнищ величиною від 3 мм до 8 см, сіро-коричневого кольору, пружної консистенції, не різко відмежованих від навколишньої тканини, на розрізі вони однорідні.

3. Музейний препарат – рак шлунку у собаки.

На малій кривизні шлунку біля пілоруса видно вузол, величиною 4,5 см, поверхня його горбиста, щільної консистенції, сірого кольору, з не різко вираженими межами. Поверхня розрізу пухлини блідо-сіра, суха, з добре вираженою волокнистою будовою.

4. Музейний препарат – фіброма.

На препараті представлена пухлина у вигляді вузла, величиною 8-10 см, щільної консистенції, на розрізі сірого кольору, з вираженою волокнистістю у вигляді товстих тяжів, що йдуть в різних напрямках.

5. Музейний препарат – ліпома язика корови.

В області кореня язика видно пухлину вузлуватої форми, діаметром 6-7 см, сіро-жовтого кольору, м’якої консистенції, чітко відмежовану від навколишньої тканини.

6. Музейний препарат – саркома ноги курки.

На нозі курки видно пухлину круглої форми, 4-5 см в діаметрі, прикріплену до кінцівки широкою основою, щільної консистенції, коричневого кольору.

7. Музейний препарат – лейоміома матки корови.

Пухлинний вузол розміром 20 см, масою 3 кг, круглої форми, щільної консистенції, сіро-коричневого кольору, на розрізі видно м’язові пучки сірого і рожевого кольору, що йдуть в різних напрямках.

8. Музейний препарат – рабдоміома серця жеребця.

У міокарді видно пухлину, діаметром 8-10 см, округлої форми, вип’ячується з-під епікарду, пружної консистенції, червоно-коричневого кольору, волокнистої будови.

9. Музейний препарат – меланокарцинома.

Пухлинний вузол в діаметрі 7 см, неправильної форми, чорного кольору, з сірими просвітами. Консистенція м’яка, на розрізі поверхня губчаста.

Література

1. Жаров А.В. Патологическая анатомия животных – М .: КолосС, 2006. – 664 с.
2. Вскрытие и патоморфологическая диагностика болезней животных / А.В. Жаров [и др.]; под ред. А.В. Жарова. – М .: Колос, 2000. – 400 с.                              
3. Практикум по патологической анатомии сельскохозяйственных животных: Учеб. пособие / М.С.Жаков, В.С.Прудников, И.А.Анисим и др. - Мн.: Ураджай, 1997. – 304 с.                                                                                                                   
4. Салимов, В.А. Практикум по патологической анатомии животных. – М.: Колос, 2003. – 189 с.