Методичні рекомендації "Особливості дослідницької роботи учнів в шкільній бібліотеці"

Автор: Пєткова Наталя Миколаївна, шкільний бібліотекар Одеської спеціалізованої школи №21 І-ІІІ ступенів спортивного напряму

Одеської міської Ради Одеської області

Особливості дослідницької роботи учнів в шкільній бібліотеці

     Сьогодні ми можемо спостерігати позитивні зміни в усьому суспільстві, які вимагають від кожної людини нових розумових якостей. Перш за все, звичайно, мова йде про здатність до творчого і креативного мислення, самостійності і решучості в прийнятті рішень, ініціативності.

    Завдання по формуванню та полипшенню цих якостей покладаються на освіту, і в першу чергу на середню школу. Саме тут повинні закладатися основи розвитку думаючої, самостійної особистості. Тому на сьогоднішній день актуалізується завдання підготовки учнів в умовах школи займатися дослідницькою діяльністю з початкових класів. Найбільша навантаженість в цьому напрямку припадає на шкільну бібліотеку, яка становиться центром всебічного розвитку особистості школяра в школі.

     Одним з напрямків в роботі бібліотекаря є проведення дослідницької роботи з учнями. У це входить вибір найбільш цікавих тем для учнів, виявлення глибоких знань по ній, можливість застосувати теоретичні знання на практиці, самостійно провести дослідження однієї з сфер людської життєдіяльності, вміння бачити в явищах можливість наукових відкриттів.

     Більшість труднощів, особливо на початку дослідницької діяльності, обумовлені перш за все нерозумінням природи як дослідницького, так і реферативного творів. При дослідницької діяльності визначальним є підхід, а не склад джерел, на підставі яких виконана робота. Це особливо показово в гуманітарних областях. Тільки суть дослідницької роботи полягає в зіставленні даних першоджерел, їх творчому аналізі і вироблених на його підставі нових висновків.

    Для того, щоб розглянути основні моменти дослідницької роботи учнів, треба визначитися з поняттям «дослідження». Дослідження - процес вироблення нових знань, один з видів пізнавальної діяльності людини.

     Дослідницька діяльність в школі - це діяльність учнів, пов'язана з рішенням учнями творчої, дослідницької задачі з заздалегідь невідомим рішенням і передбачає наявність основних етапів: постановка проблеми, вивчення теорії, присвяченій даній проблематиці, підбір методик дослідження та практичне оволодіння ними, збір власного матеріалу, його аналіз і узагальнення, науковий коментар, власні висновки.

Яка ж роль шкільної бібліотеки в організації дослідницької роботи в школі?

Для того щоб вирішити поставлені завдання, і учень, і його науковий керівник використовують різні інформаційні ресурси, в тому числі і шкільної бібліотеки. Так, шкільні бібліотеки завжди були ресурсними базами в освіті, і однією з функцій бібліотек була і залишається освітня. А головне завдання будь-якої шкільної бібліотеки є надання допомоги учням і вчителям у навчально-виховному процесі.

Пошук інформації по заданій темі зазвичай юні дослідники починають з вивчення фонду шкільної бібліотеки. Бібліотекар надає і методичну, і бібліографічну допомогу учням в роботі над дослідженням, підбирає книги, журнальні статті. Бібліотека надає інформацію та ідеї.

При організації дослідницької роботи в школі бібліотека може виступати інформаційним і науково-методичним центром, що обумовлено наступними умовами:

- наявністю в сучасних шкільних бібліотеках інформаційної ресурсної бази на різних носіях;

- високим рівнем професіоналізму і творчим потенціалом шкільних бібліотекарів, що дозволяють йому надавати методичну і консультаційну допомогу в проведенні досліджень (в формулюванні цілей, завдань, в складанні плану роботи, підборі методик і т.д.);

- активним впровадженням інформаційно-комп’ютерних технологій в роботу сучасних шкільних бібліотек, що дозволяє бібліотекарю надавати допомогу з використанням цих технологій в оформленні результатів дослідницької діяльності у вигляді презентацій, буклетів, рекомендаційних списків і т. д .;

- можливість організувати на базі бібліотеки самостійні дослідження.

     Саме бібліотекарі виступають в таких дослідженнях ініціатором і домінуючим суб'єктом, виявляючи проблеми та організовуючи їх розгляд і рішення.

       При здійсненні подібних досліджень у бібліотекаря напрацьовується досвід дослідницької роботи, можливість створення банку проектних робіт з метою подальшого їх використання в порядку ознайомлення з досвідом дослідницької діяльності, для розробки і проведення суміжних досліджень, уроків, бібліотечних уроків, масових заходів.

     З урахуванням вище перерахованого можна сказати, що бібліотека перетворюється в свого роду наукову лабораторію, в центр інтелектуального і творчого зростання бібліотекаря, педагогів, учнів.

       Бібліотека може і повинна виступати рівноправним суб'єктом взаємодії в дослідницькій діяльності. А бібліотекар може виступати в ролі не тільки консультанта, а й наукового керівника дослідницьких робіт учнів.

        Шкільна бібліотека є сьогодні необхідною ланкою освітнього середовища, а також і сама є те матеріальне й духовне середовище, здатна активізувати творчу діяльність дітей і дорослих.

        Школярі не можуть організувати наукову діяльність, але вони можуть долучитися до світу наукового пізнання через ті види навчальної діяльності, які можливо здійснити в рамках школи і наукових установ. Тому, правомірно використовувати поняття не науково-дослідна, а навчально-дослідницька діяльність учнів. Навчально-дослідницька діяльність - це інструмент розвитку особистості, засіб збагачення новими знаннями, спосіб формування світогляду через співпрацю вчителя і учня.

      Таким чином, дослідницька діяльність учнів, як ніяка інша навчальна діяльність, допоможе вчителям сформувати в учня якості, необхідні йому для подальшого навчання, для професійної та соціальної адаптації, причому, незалежно від вибору майбутньої професії.

      Роль бібліотекаря в дослідницькій діяльності учня - це організатор діяльності, консультант і колега по вирішенню проблеми, добування необхідних знань і інформації з різних джерел.

     Що ж повинно бути присутнім в дослідницькій роботі?

- По-перше, необхідно сформулювати мету дослідження. Мета дослідження зазвичай полягає у вивченні певних явищ.

- У деяких дослідженнях корисно виділити гіпотезу. Це дозволяє надати роботі більший сенс і конкретизувати предмет дослідження. В ході роботи гіпотеза може бути або підтверджена, або спростована.

- Після цього необхідно поставити завдання дослідження. Завдання і цілі - не одне й те саме. Завдання показують, що планується робити.

- У роботі повинен бути присутнім літературний огляд, тобто коротка характеристика того, що відомо про досліджуваному явищі, в якому напрямку відбуваються дослідження інших авторів. В огляді необхідно показати, що учень знайомий з областю досліджень за різними джерелами, що він ставить нове завдання, а не робить те, що давно вже було зроблено. Написання літературного огляду допоможе школяреві більш вільно оволодіти матеріалом, обґрунтовано відповідати на ці запитання.

- Далі необхідно описати досліджуваний об'єкт, розкрити сутність методик дослідження, що застосовуються в ході постановки експерименту.

- Потім представляються власні результати. Існує різниця між робочими даними і даними, що подаються в тексті роботи. У процесі дослідження часто виходить великий масив чисел, який обробляють і в тексті представляють тільки найнеобхідніші. Найбільш виграшною формою представлення результатів є графіки, різного виду діаграми, фотографії. Отримані дані необхідно зіставити один з одним і з літературними джерелами, проаналізувати і сформулювати закономірності, виявлені в процесі дослідження. С цьєї метою робляться учнями презентації, в яких може бути присутнім теоретичній та наглядний матеріал.

- І завершується робота висновками, в яких викладаються результати роботи. Висновки повинні відповідати цілям, завданням і гіпотезі досліджень.

     Організація навчально-дослідницької діяльності учнів на увазі створення нової моделі школи, де творча діяльність повинна бути необхідною складовою сучасної освіти. Дослідницька діяльність в даному випадку виступає, як механізм формування мотиваційної сфери учня, корекції його самооцінки.

     Дослідницька діяльність спирається на широкий спектр знань, які можуть не знайти практичного застосування. Найчастіше дослідник навіть не знає, до якого результату він прідет. За допомогою дослідження ми виявляємо те, що вже є в об'єкті або процесі, а проектуючи, ми створюємо те, чого ще немає.

       Дослідницький процес передбачає використання методологічних основ наукової діяльності, але при цьому він все-таки не є науковим в повному розумінні цього слова. Тому доцільніше розглядати цю діяльність як навчально-дослідну.

Алгоритм роботи над навчально-дослідним проектом.

1. Планування проекту.
2. Висування і обговорення гіпотез, цілій і методів дослідження.
3. Актуалізація особистого досвіду.
4. Визначення інформаційних джерел, способів збору і обробки інформації, форми продукту і його презентації.
5. Розподіл обов'язків у групі.
6. Складання загального плану-начерку майбутнього проекту.
7. Розробка проекту.
8. Оволодіння предметним змістом, засвоєння нових знань, збір і обробка інформації.
9. Обговорення отриманих результатів, аналіз, формулювання висновків.
10.  Оформлення продукту проекту і його презентації.
11.  Підготовка проектної папки.
12.  Готовність до захисту проекту.
13.  Презентація.
14.  Презентація продуктів проектної діяльності.
15.  Презентація проектів.
16.  Рефлексія і оцінка проектної діяльності.
17.  Обговорення та аналіз отриманих результатів, само- і взаимооценка процесу проектної діяльності та презентації продуктів.
18.  Загальна оцінка проекту.
19.  Підкріплення.
20.  Обговорення подальших перспектив проекту. Початок нового проекту.

        Особливості соціальних досліджень і дослідницька робота учня.

      Ймовірно, багато учнів, особливо соціально активні, захочуть провести дослідження в області соціальних наук, інакше кажучи, досліджувати ті чи інші суспільно значущі відносини між людьми і їх групами. У даній статті терміни «громадські науки» і «соціальні науки» використовуються як синоніми. Дослідження учнів будуть співвідноситися, наприклад, з такими навчальними предметами, як суспільствознавство і наука про людину. Метою дослідницької роботи (учня чи, досвідченого чи дослідника) є отримання нового знання. Дослідження в області соціальних відносин допоможе молодій людині не тільки освоїти початку самостійної наукової пізнавальної діяльності і завдяки цьому отримати нове знання, але і значно просунутися в процесі самовизначення. Останнє є основною особливістю соціального дослідження школяра. Тому очевидно, що керівництво дослідницькою роботою учня в цій області знання накладає на педагога-керівника роботи особливу відповідальність. Залежно від свого індивідуального досвіду і досвіду членів його референтних груп, впливу засобів масової інформації, учень, як і будь-який інший дослідник суспільних відносин, неминуче вносить в постановку теми свою ціннісну установку.

      Робота над соціальною темою дослідження учня «Соціальний захист населення в Україні» виглядає наступним чином.

      Вибір теми роботи - один з найскладніших етапів дослідження. Вибираючи тему роботи, потрібно чітко уявляти об'єкт, предмет дослідження, мету, завдання дослідження і методику знаходження нового матеріалу. Обрана тема: «Соціальний захист населення в Україні» є всеосяжною для проблеми соціального захисту населення, тому що вона охоплює всі аспекти соціального захисту, починаючи з законодавчих основ, виявлення незахищених груп, фінансування державою і місцевими органами влади, шляхів і методів вирішення проблем, реформування системи соціального захисту.

    Отже, в роботі показано, що основні спрямування соціального захисту мають задовольняти спожи суспільства шляхом підвищення роли його трудового доходу, захисту населення від зростання цен, гарантованого забезпечення прожитковий мінімуму, реализации заходів відносно недопущення зростання безробіття, збільшення підтримки соціально-незабезпеченіх категорій громадян. Вибір теми є обгрунтованим, як відображення змін в суспільстві і як прояв особистої позиції автора.

     Спочатку виділяється проблемна ситуація, яка виступає як початок наукового дослідження. Проблемою даної теми є вивчення системи соціального захисту в Україні, особливості її функціонування та реформування. Позитивні зміни в суспільстві з розвитком ринкових відносин з одного боку, і різке зубожіння основної маси населення, з іншого.

      Будь-яке наукове дослідження проводиться для того, щоб подолати певні труднощі в процесі пізнання нових явищ, пояснити раніше невідомі факти або виявити неповноту старих способів пояснення відомих фактів. Ці труднощі в найбільш виразній формі проявляють себе в так званих проблемних ситуаціях, коли існуюче наукове знання виявляється недостатнім для вирішення нових завдань пізнання. З цьєї метою в роботі розкриваються нерозв'язні суперечності, які тягнуть за собою ряд проблем не тільки в цій сфері, але і в загальній напруженій обстановці в державі.

       Проблема в науці - це суперечлива ситуація, яка потребує свого вирішення. Правильна постановка та ясне формулювання нових проблем нерідко має не менше значення, ніж рішення їх самих. Сформулювати наукову проблему - означає показати вміння відокремити головне від другорядного, з'ясувати те, що вже відомо і що поки невідомо науці про предмет дослідження. Головною проблемою в роботі виступають наслідки змін в галузі соціального захисту і сталого соціального розвитку українського суспільства.

     Описати у введенні до роботи проблемну ситуацію - обґрунтувати актуальність обраної теми. А це складається в зяснувані існування нових відношень і завдань, які покликана вірішуваті система соціального захисту.

       З цієї точки зору обрана тема є актуальною. 

      З метою всебічного розкриття теми і надбання практичного матеріалу потрібна гіпотеза. Гіпотеза - особлива форма, яка розвиває знання, припущення, які пояснюють спостереження явища і які, для того щоб стати науковою теорією, потребують перевірки і докази.

     Соціальний захист населення в Україні – це захист від бідності низько доходних прошарків суспільства. Цю гіпотезу потрібно довести, виявляючи позитивні і негативні сторони проявів соціального захисту.

  У науковому дослідженні необхідно розрізняти методологію, метод і методику. Під методикою розуміється спосіб знаходження нового матеріалу, т. е. сукупність прийомів спостереження, експерименту і опису.

     Метод - це підхід до досліджуваного матеріалу, його систематизація і теоретичне осмислення (теорія).

      Методологія - застосування до процесу пізнання принципів світогляду, т. е. співвіднесення отриманих даних з іншими фундаментальними науками і в першу чергу з філософією.

     Методологічною основою дослідження є Конституція України, матеріали виступів і звернень Президента України, Постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, матеріали статистичних збірників з соціально-економічного розвитку країни. В роботі використовуються також матеріали провідних українських вчених-політологів, соціологів і практиків в галузі соціальної політики.

      Методики збирання фактичного матеріалу.

      В якості одного з методів збору фактичного матеріалу є соціологічне опитування населення. Це може бути анкетування або інтерв'ю.

      Інтерв'ю може мати форму щодо вільної бесіди інтерв'юера з інформантом на задану тему. Інтерв'ю називають формальним (якщо воно має строго спланований сценарій) і неформальним (коли такого сценарію немає і спілкування інтерв'юера і інтерв'юйованого слід природної логіки розвитку бесіди).

     Анкета являє собою перелік питань, яким можуть бути приписані заздалегідь заготовлені варіанти можливих відповідей (в цьому випадку важливо, щоб альтернативні відповіді не перетиналися і в сумі покривали всі можливості). Такі питання називаються закритими, їм протиставлені відкриті питання, коли респондент сам вибирає і форми, і зміст відповідей.

      Одним з головних моментів в роботі є постановка мети та завдань дослідження. Мета дослідження - це передбачуваний (передбачення) результат наукового процесу та його ставлення або до громадської практиці, або до розвитку самої науки. Мета дослідження в роботі – проаналізувати наслідки реалізації державної соціальної політики за останні роки на підставі оцінки економічних і соціальних передумов ії здійснення, визначити суть та методи соціального захисту населення, окреслити шляхи вдосконалення методики надання адресної допомоги вразливим групам населення.

     Завдання дослідження - напрямки, вирішення яких забезпечить автору досягнення поставленої ним мети.

     Завдання дослідження:

     - визначити механізми реалізації соціального захисту населення в Україні;

     - провести порівняльний аналіз системи соціального захисту в Україні та

     Європі;

     - охарактеризувати вразливі групи населення в структурі українського

      суспільства;

     - вивчити шляхи реформування соціального захисту;

     - внести пропозиції щодо підвищення рівня задоволення програмами соціальної

     допомоги.

     Часто для проведення соціального дослідження - перевірки висунутих гіпотез, висновків і пропозицій, досліднику потрібно спертися на дані, які дозволяють проаналізувати досліджуваний процес або цікавить явище. Дані - це сукупність значень параметрів, які характеризують явище або процес. Аналізуючи дані, отримують інформацію - щось значуще.

      В якості одного з методів точного аналізу інформації є діаграма. Діаграма - це візуальне уявлення числових значень. Подання числових даних у формі наочних діаграм робить ці дані більш зрозумілими і доступними. Майже в кожному випадку ілюстрація закладеної в даних закономірності базується на порівнянні. Нижче наведені деякі найбільш загальні види порівнянь:

1. Порівняння одних показників з іншими.

2. Зміна даних в часі.

3. Відносні порівняння (наприклад, кругова діаграма).

4. Взаємовідносини даних (діаграма розсіювання).

5. Порівняння частот (відносних частот). Приклад порівняння частот - гістограма, що зображає кількість (або відсоток) школярів з різною успішністю.

6. Ілюстрація (або виявлення) сторонніх точок.

      Діаграма може служити засобом швидкого візуального виявлення помилкових точок даних, значення яких істотно перекручені випадковими чинниками або помилками введення.

     Рідкісні значення, порядкові статистики та характеристики розкиду. Статистичні методи дозволяють визначити, навколо якого значення (значень) групуються результати спостережень, а також місце (порядок, ранг) спостереження в масиві даних і характеристики розкиду значень досліджуваної величини навколо середнього значення.

     У роботі використовуються статистичні дані як міжнародних організацій, так і офіційні дані українських державних установ. Наприклад:

Індекс соціального розвитку в 2018 році

Рівень безробіття серед працездатного населення України

Динаміка рівня безробіття в Україні

     Відмінність дослідницької роботи від звичного для учня процесу пізнавальної діяльності (інакше кажучи - навчання) полягає в тому, що він послідовно і самостійно здійснює всі етапи дослідницької роботи: вибирає тему дослідження, ставить його цілі, завдання, гіпотези, вибирає методи дослідження, планує і проводить дослідження, а потім робить висновки, вносить пропозиції. Здається очевидним, що дослідження учня не може внести вклад в розвиток теоретичної науки. Однак, в області соціальних наук з цією точкою зору не можна погодитися.

     Отже, відповідно до сучасного підходу до методології соціальних наук нове знання в цій області може «відкрити» кожен дослідник, якщо він буде використовувати науково обґрунтований методологічний підхід. Це відноситься як до теоретичного, так і до прикладного дослідження. У практиці роботи учня це означає, що якщо він захоче досліджувати якийсь теоретичний аспект якихось суспільних відносин, наприклад, мультикультурності, він зуміє це зробити - правда, за однієї важливої ​​умови. Цією умовою є використання в дослідженні системного підходу. Але і в прикладному дослідженні без теоретичного обґрунтування не обійтися. Воно містить, насамперед, визначення основних понять, що використовуються учнем в дослідженні (слід дати визначення всіх значимих термінів, по крайній мере, тих, які названі в темі дослідження), а потім опис теорії, концепції або моделі, в рамках якої дослідження проводиться.