Методичні рекомендації "Розвиток словесної творчості молодших школярів на основі створення аналогій"

Розвиток словесної творчості молодших школярів  на основі створення аналогій

            В процесі свого розвитку дитина опановує тими необхідними способами орієнтації в навколишній дійсності, за допомогою яких в  подальшому може стати творцем. Спостерігаючи за грою дитини, можна побачити з якою легкістю вона переносять властивості і ознаки одного предмету на інші, придумує різноманітні нові способи використання предметів. Так, стілець може бути використаний як хатка, пароплав; перевернутий стілець перетворюється на возик, навантажений іграшками.

        Діти здатні порівнювати, зіставляти, знаходити схожість між різними предметами і в подальшому переносити це спільне у нову ситуацію – тобто створювати аналоги. Здатність творити за аналогією проявляється і під час опанування рідним мовленням. Малюки несвідомо встановлюють спільне в різних словесних конструкціях і за аналогією створюють нові слова. 

         Таку здатність дітей до створення аналогів можна використовувати на більш високому рівні під час проведення заняття з розвитку мовлення. За аналогією старші дошкільники та молодші школярі можуть створювати словосполучення, речення, а також придумувати різноманітні розповіді, історії, казки.

        На початку роботи треба потренувати дітей вбачати спільні ознаки у тих об’єктах, які їх постійно оточують. Треба пояснити, що предмети можуть бути схожі формою, кольором, розміром. Діти швидко можуть назвати багато круглих предметів; квадратних предметів; предметів схожих кольором; розміром тощо. Під час такої роботи доцільно стимулювати дітей називати предмети, які відносяться до різних категорій знань (предмети зеленого кольору – це не тільки рослини). Згодом доцільно давати дітям шукати аналоги не за однією, а за кількома ознаками.

       Діти порівнюють предмети, орієнтуючись здебільшого  на зовнішню форму об’єктів або на якусь їхню яскраву ознаку. Тому варто задавати конкретні питання: «Що має таку форму, що і м’яч (або стілець, мушля, квітка…)? Що можна використати як м’яч?». У  такому разі аналоги підбираються як за зовнішнім виглядом (за формою, розміром, кольором), так і за  функціональним призначенням ( що ще можна підкидати, ловити, кидати як м’яч).

       Різновидом такої вправи є порівняння слів. Якщо дітям запропонувати шукати спільне у трійках слів, то вони будуть орієнтуватися на одну ознаку. Так, діти можуть сказати, що у словах «кіт», «кріт», «кінь» спільне те, що вони починаються на звук «к», а у словах «бігти», «пливти», «їхати» спільне те, що вони закінчуються на «ти». Інші спільні ознаки дітям треба показувати. Ними може бути те, що підібрані слова позначають дію. Педагог може підбирати слова для вправ, що в них може бути однакова кількість складів, вони можуть починатися на один звук/букву  і позначати живі істоти. Діти здатні підібрати і більш оригінальні аналоги, якщо під час такої роботи використати малюнки (лото).

      Аналіз літератури, присвяченої проблемі здібностей до літературної творчості дає змогу стверджувати, що така творчість – складна, багатогранна, обумовлена системою окремих, своєрідно пов’язаних між  собою здібностей. Серед них найбільш важливим є мовленнєві здібності (відчуття слова, легкість виникнення мовних асоціацій, точність, виразність та емоційність мови), наявність яскравої фантазії, розвинене словесне і образне мислення, загальна емоційність (особливо естетичні почуття) художня спостережливість, єдність словесної, образної та емоційної пам’яті, художня інтуїція, ритмічний слух.

Вправи на створення аналогів  (придумування нового за аналогією до добре знайомого)

1. Назвати схожі між собою предмети (за формою, кольором, розміром), наприклад, м’яч і апельсин схожі за формою. Треба стимулювати дітей називати предмети, які відносяться до різних категорій знань (наприклад, предмети зеленого кольору-огірок, крокодил, паркан, навіть нігті манекенниці тощо). 

 2.Знайти аналоги за кількома ознаками.

      Що може бути квадратним і червоним? (серветка, килим).

      Що має таку саму форму як м’яч? Що можна використовувати як м’яч?       Згодом можна придумувати те, що зазвичай не буває червоним і квадратним, але в принципі може таким бути(квадратна червона ваза).

     Різновидом такої вправи є порівняння слів: знайти спільне в словах  кіт, кріт, кінь( звук к на початку слова, однакова кількість  складів, це назва тварин).

3.   Добір оригінальних аналогій.

      Перед дітьми розкладають набір карток (наприклад , з гри  лото) із зображенням різних предметів. Дорослий вибирає якийсь малюнок і пропонує дітям підібрати до нього інші так, щоб намальовані на картках  предмети були схожі за якоюсь ознакою ( лійка – кит/ллє воду/ - пароплав/ пов’язано з водою/ - гілочка /нею можна заткнути лійку/). 

4.   Гра «Біном фантазії» (за Дж. Радарі ).

      Дорослий розташовує на дошці зображення двох предметів: шапки синього кольору і повітряної кульки синього кольору. Дітям пропонується назвати, чим схожі ці два предмети, що в них спільного і як їх можна використати. Як  приклад дається найпростіший варіант: «шапка за кольором така, як кулька». Далі діти самі називають варіанти.

      З відповідей, які дають діти, можна встановити їхні тенденції до аналогізування або до комбінування. Якщо відповіді такого типу: шапка з балабоном, схожим на кульку, шапка м’яка як кулька,  кулька красива , як шапка – це тенденція до аналогізування. Якщо відповіді дітей на кшталт: шапку можна одягти на кульку, кульку можна покласти у шапку, шапку можна прив’язати до кульки, щоб вона полетіла – це тенденція до комбінування.

5.   Придумування історій за аналогією.

      На дошці розташовується історія в малюнках ( не більше 3-5) у переплутаному порядку. Дітям пропонується розмістити малюнки так, щоб вийшла казка чи оповідання. Після того, як встановлено правильну  послідовність малюнків, діти по черзі (доповнюючи один одного) розповідають історію по малюнках. Щоб їм було легше виконувати таке завдання, дорослий задає питання : Хто головний герой?  Що він вирішив зробити? Кого зустрів? Що було далі?

      Коли історія складена і вже її розповіли або записали дітям знов пропонується скласти за цими малюнками іншу історію, змінивши головного героя, або його дії, вчинки на аналогічні.

6.   Складання веселих історій, римованих рядочків, віршиків за орієнтованою схемою-аналогом (за Дж.   Радарі). 

Перша операція - вибір героя ( хто це?). 

Друга операція – вказівка на рису  характеру або на зовнішній вигляд. 

Третя операція – реалізація присудка – дієслово (що робив або зробив?).  Четверта операція – добір кінцевого епітету. 

Наприклад:   Колобок  круглий та рум’яний  по лісу гуляв,  пригоди шукав.

Зайчик маленький, біленький  стрибнув на горбочок.  Побачив лисичку,  втік у гайочок. 

Дівчата веселі, маленькі        Дівчата веселі, маленькі грали на дворі саменькі.         квіти збирали гарненькі. М’ячик кидали,                        Маки і тюльпани  весело стрибали.                    Віднесли до мами.

7. Гра « Знайди пару»( розв’язання «асоціативних  рівнянь»)

     Один з тих, хто грає, називає асоціативну пару (наприклад, собака – цуцик) і одне слово з наступної асоціативної пари (курка). Потрібно знайти друге слово пари ( відповідь : курча).

      Варіант гри: один підбирає, а інші доповнюють ряди пар, в яких перші і останні слова повторюються. Наприклад:

1.   Людина – рука, кішка - ?

   Людина – обличчя, кішка - ?

   Людина – рот, кішка - ?

  Людина – дитина, кішка - ?

2.   Зима – холод, літо - ?     Зима – білий, літо - ?

    Зима – сніг, літо - ?

   Зима – шапка, літо - ?

   Зима – санки, літо - ?

 8. Вправа «Придумай казку»

       Інструкція:  Придумай казку зі словами: дівчинка, ліс, метелик, ріка, камінчик ( це можуть бути інші слова, наприклад: собака, шафа, помідор).

Вправи на розв’язання винахідницьких задач

       Розв’язання винахідницьких задач запропоновано доктором психологічних наук Кульчицькою О.І.

       На навчання дітей вирішувати винахідницькі задачі слід виділяти кілька хвилин (не більше 3-5). Це робиться з метою навчити дітей правильно описувати (проговорювати) свої дії і застосовувати добре відомі їм дії у новій ситуації.

Задача 1. «Пінцет».

      Інструкція: Як з тонкої і вузької трубки нам витягти шматок папірця, якщо в нас під рукою немає пінцету?

      Відповіді дітей: наколювати папірець на гостру паличку; дістати папірець двома паличками; підштовхувати папірець стержнем від ручки;  видмухати папірець.

 Задача 2. « Ручки сумки».

      Інструкція: Що ми можемо зробити, щоб ручки сумки не різали нам руки, коли  доводиться нести щось тяжке?

      Відповіді дітей: наклеїти або пришити щось м’яке на ручки сумки (вату, тканину, поролон тощо); щось м’яке прилаштувати на руки ( вдягти рукавички, брати ручки через м’яку тканину тощо); не нести сумку в руках, а переміщати її іншим способом ( нести на плечах, прилаштувати колеса).

Задача 3. «Відро».

       Інструкція:  Нам  здається, що у залізному відрі є маленька дірка, яку не побачиш неозброєним оком. Але ми в цьому не впевнені. Як нам дізнатися про те, чи є у відрі дірочка?

 Задача 4. «Лопата»

       Інструкція:  У нас є вила і шматок фанери. Як з цих предметів можна зробити лопату для перекидання снігу? Інші предмети використовувати не можна.

Література:

1.     Артемова О.В. Технології розвитку літературно-творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку. – «Обдарована дитина», 1998, № 2.

2.     Гулько Ю.В., Рубель Н.Т. Розвиток творчого потенціалу дошкільників. - «Обдарована дитина» , 2005, № 6.

3.     Диагностика и развитие творческого мышления детей дошкольного возраста. - «Обдарована дитина» , 1998, № 2-4.