САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

З реформуванням системи освіти відбулися суттєві зміни в навчанні іноземних мов. На перший план виступило комунікативно-орієнтоване навчання, мета якого полягає в тому, щоб зацікавити студентів у

вивченні мови через накопичення та розширення їх знань та досвіду. Безумовно, таке навчання вимагає від студента обробки більшості навчального матеріалу самостійно під керівництвом викладача.

У межах програми студент повинен орієнтуватися у соціокультурному та діяльнісно-орієнтованому напрямках. Це перш за все засвоєння та розвиток наступних навичок та вмінь:

Ä активна та пасивна лексика;

Ä граматичний матеріал;

Ä розуміння на слух (аудіювання);

Ä читання;

Ä говоріння (монологічне і діалогічне мовлення).

Зміст мовного та професійного компонентів спрямований на досягнення належного рівня сформованості вміння користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності, читати та усвідомлювати прочитане, аналізувати та систематизувати інформацію, висловлюватися про прочитане, оперуючи лексикою і мовними виразами.

Робота з матеріалом передбачає сприйняття транскрипційних знаків та граматичної семантики.

Самостійна робота студента вимагає послідовності, конкретності і систематизації вивчаємого матеріалу. Основні труднощі полягають у правильності сприйняття лексичних одиниць на фонетичному і семантичному рівні.

Для того, щоб покращити рівень підготовки самостійних завдань, слід виконувати сталі правила при роботі з матеріалами (текстами, діалогами, касетними записами, відео матеріалами, інструкціями, газетними статтями):

1.    сканування;

2.    аналіз;

3.    систематизація;

4.    актуалізація; 

5.    практичне застосування;

6.    узагальнення.

Дані рекомендації нададуть допомогу студентам, які вивчають англійську мову (за професійним спрямуванням), у підготовці до практичних занять.

ЯК ЗАПАМ’ЯТАТИ СЛОВО?

Під час читання тексту, статті, листа, інструкції і т.д., студент зустрічає нові слова, незнання яких заважає

розумінню текстового матеріалу, а відповідно створює бар’єр у лексичному секторі мови.

Рекомендуються наступні вправи для запам’ятовування лексичних одиниць:

@  виділити окрему сторінку для того, щоб виписати незнайомі слова. Написати слово іншим шрифтом, чорнилами або підкреслити;

@  знайти переклад незнайомого слова у словнику і записати його транскрипційні знаки;

@  знайти синонімічні слова і записати їх поряд у дужках;

@  виписати речення, в якому вжита лексична одиниця і за зразком утворити подібні;

@  написати у лівій частині зошита речення і, закривши переклад з правої частини спробувати відтворити написане.

ЯК ВИКОНАТИ ГРАМАТИЧНУ ВПРАВУ?

Вивчення іноземної мови передбачає вивчення граматичного матеріалу, а саме:

теоретичної частини і закріплення знань на практиці. Основним видом закріплення граматичного матеріалу є виконання лексико-граматичних вправ.

РЕКОМЕНДОВАНО:

1.  Ознайомитися з завданням до виконання вправи.

2.  Визначити     граматичний матеріал,       який закріпити.

3.  Повторити теоретичну частину граматичного матеріалу за конспектом або граматичним довідником.

4.  Прочитати речення і проаналізувати зміст.

5.  Уточнити переклад незнайомих лексичних, фразеологічних, стилістичних одиниць.

6.  Використати необхідну граматичну категорію.

ОРІЄНТОВАНІ ІНСТРУКЦІЇ ПРИ ВИКОНАННІ ГРАМАТИЧНИХ ВПРАВ

1.        Answer the questions.             — Дайте відповіді на запитання.

2.        Answer the questions — Дайте відповіді на заaccording to the model. питання за зразком.

3.        Change the following — Змінити речення на заsentences into negative перечні  (стверджувальні, (positive, interrogative). питальні).

4.        Change from direct into — Змінити пряму мову на indirect speech. непряму.

5.        Choose the correct form of — Оберіть правильну форму the verb (adjective, noun). дієслова (прикметника, іменника).

36.      Turn into Passive Form.          — Утворіть пасивну форму.

37.      Use the correct form of the — Використайте правильну verb.     форму дієслова.

38.      Underline the correct form of — Підкресліть            правильну the verb. форму дієслова.

39.      What is the correct form of — Яка правильна форма the …         (чого)…?

40.      Write suitable form.      — Запишіть необхідну фор-

му.

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ТЕКСТОМ?

Основна інформація, якою може скористатися студент, розміщена у текстах, газетних статтях, інструкціях, рекомендаціях.

Для того, щоб засвоїти такий обсяг матеріалу необхідно раціонально використовувати не тільки свій час, але й різні підходи до самостійної роботи.

Перш за все необхідно визначити, до якого типу відноситься текст: художній, науковий, економічний, науково-технічний, медичний, юридичний, військовий, культурологічний … . У відповідності, виникає потреба у користуванні словником. Кожен тип тексту потребує спеціального словника. Якщо такий відсутній, слід звертати увагу на позначки перед перекладом слова. Наприклад:  phenol  [’fi:nol] n. хім. фенол

knife switch [’naifswit ] n. ел. рубильник

summary [’s л m ri] 1. n. конспект

                                 2. а. юр. скорий, сумарний

       РЕКОМЕНДОВАНО:

1.    Визначити тип тексту.

2.    Підібрати словник.

3.    Проаналізувати текст, визначити абзаци, початок, середину, кінець.

4.    Прочитати абзац, виписати і перекласти слова, що заважають розумінню тексту.

5.    Систематизувати прочитане і скласти опорний пункт плану.

6.    Продовжити читання.

7.    Продивитися і проаналізувати план до тексту.

8.    Переказати текст за планом.

9.    Скласти запитання до найбільш проблемних речень тексту.

10. Висловити свою думку до прочитаного.

11. Підібрати прислів’я, вислови, що можуть охарактеризувати прочитане.

НАПИСАННЯ ПЛАНУ

-         Простий.     Виписується ключове         слово або словосполучення.

-         Складний. Кожен пункт плану має підпункти, що надає можливість детального переказу.

-         Тезисний. Виписуються речення безпосередньо з тексту, що полегшує запам’ятовування лексичних одиниць. Студент обирає для себе спосіб опрацювання матеріалу відповідно до типу мислення і пам’яті.

ЯК СКАЗАТИ? ЩО СКАЗАТИ? ЯК ЗАПИТАТИ?

Опрацювання текстового матеріалу тісно пов’язують з мовленням (монологічним і діалогічним). Звичайно, мовлення потребує корекції з боку викладача, що виключається під час самостійної підготовки. Але студенти має право на консультацію у спеціально відведений на це час. Самостійна робота студента і корекція викладача нададуть можливість досягти відмінних результатів.

УСНЕ МОНОЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ РЕКОМЕНДОВАНО:

1.    Визначити тему, тезу, прислів’я, фразу для коментування.

2.    Підготовити            лексичний      матеріал                    у          формі словосполучень, речень, тез, прислів’я, тощо.

3.    Скласти план усного виступу.

4.    Розподілити виступ на логічно-обґрунтовані частини.

5.    Проговорити           кожне речення, транскрипційними знаками.

6.    Зробити інтонаційну розмітку, позначаючи паузи, логічні наголоси, інтонацію речень.

7.    Проговорити текст, використовуючи запропоновані методи.

8.    Скористатися консультацією викладача у проблемних питаннях. 

ПИСЕМНЕ МОНОЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ

Такий вид письма носить творчий характер. Структурні компоненти не відрізняються від запропонованих вище. Різниця полягає в граматично-правильному написанні твору, коментування, висловлювання листа.

Для правильного написання слів слід користуватися словником і текстом, використовуючи типові структури речень і мовні штами.

 Наприклад:

As far as I know …                       — Наскільки я знаю …

I have heard that …                      — Я чув(ла), що …

To my mind …                              — На мою думку …

Usually it happens to …               — Зазвичай, таке трапляється з

…

Nobody knows, that …                 — Ніхто не знає, що …

Do you know, that …?                  — А ти знаєш, що …

Let’s listen to my …                      — Давайте послухаємо …

You can disagree …                     — Ви можете не погодитись …

In conclusion …  — На завершення … So, I’d like to say … — Таким чином, мені б хотілось би сказати …

При написанні будь-якого письмового тексту слід зберігати структуру:

1)  особистого листа;

2)  ділового листа;

3)  твору;

4)  пояснення і коментування; 5) граматичну структуру речень.

Писати слід з інтервалами між рядками, щоб залишити місце для корекції.

Діалогічне мовлення (усне) – неможливе при індивідуальній роботі студента.

Діалогічне мовлення (письмове) має за мету ситуаційне використання реплік.

РЕКОМЕНДОВАНО:

1.   Визначити ситуативну тему діалогу.

2.   Підібрати лексичний матеріал.

3.   Визначити мовні штампи, фразеологічні одиниці, прислів’я.

4.   Врахувати соціокультурні явища інорми.

5.   Зберегти структуру діалогу.

6.   Вживати         скорочення,   абревіації,     логічні            і наповнювачі, типу: Well, Uh…, Aho…, Let’s think…, Wait…, Anyway…, So…, Wou…

7.   Прочитати написаний діалог вголос.

СТРУКТУРА ДІАЛОГУ

                                                                                          Привітання  

                                                                                           Загальні культурні штампи 

                                                                                          Суть питання

                                                                                          Причини

                                                                                          Рішення

                                                                                          Актуальність

                                                                                          Висновок

                                                                                          Прощання                   

СЛУХАТИ ЧИ НЕ СЛУХАТИ?

На сьогодні для досконального вивчення іноземної мови потрібні не тільки текстові матеріали, але й технологічні засоби навчання.

                                                                                               ідентичних        творів        дає

можливість студенту правильно висловити слово,

вжити його у необхідному контексті і застосувати на практиці.

Робота з аудіо- і відеоматеріалами має на меті розширення студента. Під час прослуховування

відбувається асоціативно-ситуативний     процес,           що       полегшує сприйняття цілого блоку інформації.

РЕКОМЕНДОВАНО:

1.   Визначити, який матеріал необхідно прослухати чи продивитися.

2.   Визначити якість матеріалу.

3.   Підготувати робоче місце для прослуховування.

4.   Не включати голосно звук на апараті.

5.   Нажимати кнопку «стоп», якщо виникають недоліки у записаній плівці.

6.   Прослухати повністю весь матеріал, щоб зрозуміти загальний зміст.

7.   Друге прослуховування для того, щоб зробити нотатки.

8.   Третє прослуховування для детального запам’ятовування інформації.

Для правильної вимови речення, фраз, слів і збереження інтонації кількість прослуховувань не обмежується.

1.              Прослухати.

2.              Повторити.

3.              Повторити з автором.

4.              Повторити самостійно.

5.              Побудувати аналогічне речення. При дотриманні основних рекомендацій, прослуховування є важливим компонентом для корекції мовного матеріалу.

ВИСНОВКИ

Пріоритетом сучасної системи навчання іноземних мов є самостійна робота студента, що полягає у різноманітності завдань і у пошуку інформації студентом.

Розглядаючи іноземну мову як засіб міжкультурного спілкування, у тому числі як засіб пізнання інших культур і народів, необхідно сприяти тому, щоб студент працював самостійно, мав інтерес до вивчення матеріалу і розвивав вміння працювати з різними типами завдань.  

Важливим чинником, що сприяє ефективності навчання, є уміння викладача моделювати навчальний процес відповідно до сучасних вимог педагогічної науки і практики.

Профільне навчання студентів передбачає обробку інформації поза межами навчального закладу і досягнення мети усіма методами і засобами як з боку студента, так і з боку викладача.

Отже, щоб вимагати високих результатів при підготовці самостійних завдань викладачу необхідно:

1. Підготувати і розробити завдання.

2. Роз’яснити методи і способи виконання.

3. Виділити основні аспекти роботи.

Студент, в свою чергу, повинен:

1. Використовувати рекомендації по самостійній роботі.

2. Засвоїти матеріал.

3. Застосовувати набуті знання на практиці. 

ЛІТЕРАТУРА

1. Лист МОН 1/9-434 від 09.07.2018 року ―Щодо рекомендацій з навчально-методичного забезпечення‖

2..        Ісаєва Г.Т. Improve your English. Посібник з англійської мови для самостійної роботи студентів природничих та гуманітарних спеціальностей. – Львів: ПАІС, 2010. 

3.            Каракурт В. Формирование социокультурной компетенции в процессе изучения английского языка как иностранного / Вафа Каракурт // Педагогічні науки . – Полтава, 2012. – Вип. 55. – С. 104– 108.

4.            Лапочка В.О.. Курс ділової англійської мови: Навчальнометодичний посібник для практичних занять та самостійної роботи студентів. Полтава, 2010. - 72 c.

5.            Петько Л. В., Ніколаєнко В. В. Англійська мова для вступників до магістратури зі спеціальності 8.060101 «Правознавство»: навч. посібник для бакалаврів, викладачів та студентів ВНЗ / за ред.Андрусишина Б. І. – К. : Ун-т «Україна», 2012. – 140 с.