Методичні рекомендації спеціальної школи для вчителя-логоп

Комунальний заклад освіти «Першотравенська загальноосвітня спеціальна школа інтернат» ДОР»

Методичні рекомендації 
для вчителя-логопеда 
спеціальної школи

Укладач: Гуртова Н.В.

Першотравенськ  2017 р.

                                  Перелік документів логопеда   

1. Витяги з протоколів.
2. Перспективний план роботи логопеда ( на навчальний рік).
3. Плани занять ( фронтальних, підгрупових, індивідуальних).
4.Журнал відвідування дітей.
5.Мовні картки.
6.Тематичний план подолання мовних вад дітей.
7.Журнал обліку ( руху) дітей.
8.Індивідуальні зошити дітей для домашніх завдань.
9.Зошит для вечірніх занять вихователя.
10.Звіт.
11.Графік роботи логопеда.

Схема обстеження рівня знань та навичок дітей.

  1. Розвиток елементарних математичних уявлень:

- рахунок в межах 5-10;
- порівняння предметів;
- вибір предметів за заданим числом;
- поняття величини предметів;
- розрізнення геометричних форм;
- орієнтація в просторі.

   2. Малювання:

- вміння тримати олівець; 
- проведення горизонтальної лінії;
- проведення вертикальної лінії;
- малювання кола,
- малювання овалу;
- знання кольорів.

    3. Ліплення:

       - кульки, ковбаски, бублики.

    4. Аплікація:

- вміння тримати ножиці;
- різання паперу вздовж, поперек;
- вирізання кола, овалу,
- складання візерунка з геометричних форм.

    5. Конструювання:

- складання цілого з частин( малюнки, кубики);
-  конструювання із сірників, паличок, смужок, кубиків.

    6. Рухові навички:

- стрибки на одній нозі;
- стрибки на двох ногах з просуванням вперед, назад;
- підскоки;
- удар м’яча в підлогу, підкидання його вгору;
- кочення м’яча у ворота;
- метання м’яча в ціль;
- лазіння по спортивній драбині вгору, вниз;
- вміння тримати рівновагу( ходити по дошці прямо, боком, ходити по похилій          дошці, стояти на одній нозі).

      7. Самообслуговування, побутова праця:

- розстібання, застібання, ґудзиків, шнурування черевиків;
- миття  рук, користування милом, рушником;
- навички користування столовим приладдям, серветкою;
- накривання на стіл, застеляння постелі, прибирання іграшок.

      8. Ігри:

- участь у рухливих, дидактичних, сюжетно- рольових іграх;
-  цілеспрямованість ігрового процесу.

           Одержані результати обстеження вчитель порівнює з програмовими вимогами цієї та попередньої вікової групи і таким чином визначає обсяг матеріалу для різних видів діяльності.

Мовні картки.

    У перші два тижні перебування дитини проводиться її спеціальне  логопедичне обстеження. Звертається увага на :

- будову та рухливість артикуляційного апарату;
- розуміння мови;
- вади звуковимови (вказуються зразки дитячої вимови слів);
-готовність до звукового аналізу слів;
- сформованість складової структури слів;
- наявність фразової мови та її лексико- граматичне оформлення;
- розвиток загальної та дрібної моторики;
- розвиток психічних процесів.

   Наприкінці обстеження складається план корекційної роботи.
 

Орієнтовний перспективний план роботи логопеда на рік.

Зміст роботи.

I. Організаційна робота.

1. Обстежити мову дітей – логопатів, заповнити мовні картки, скласти індивідуальні плани корекційної роботи. Поділити дітей на підгрупи за діагнозами.

2.Скласти графік роботи, ознайомити з ним батьків, вихователів.

3. Оформити документацію для проведення медико- педагогічної комісії з відбору дітей у групи.

4. Організувати засідання ПМПК у закладі.

II. Робота з медичними установами.

1. Організувати обстеження дітей психоневрологом.

2. Організувати консультації дітей у лікарів- спеціалістів.

III. Робота з вихователями, музичним керівником.

1. Провести бесіди з вихователями логопедичної групи за темами:

- індивідуальні особливості мови дітей;
- динаміка розвитку мови дітей;
- закріплення правильної звуковимови у дітей.

2.Провести консультації для вихователів логопедичних груп за темами:

- завдання, зміст, вимоги до організації логопедичних годин;

- забезпечення оптимального мовного навантаження на дітей у процесі навчальної, ігрової, трудової, побутової діяльності.

3. Провести консультацію для музичного керівника на тему: «Використання логоритміки на музичних заняттях».

4. Надавати консультації вихователям груп загального призначення щодо збагачення словника, формуванню граматичної будови мови, розвитку зв’язного мовлення дітей.

5. Провести відкрите фронтальне заняття( тема).

6. Провести відкрите підгрупове заняття( тема).

IV. Робота з батьками.

1. Підготувати виступи на батьківських зборах логопедичної групи:

- режим і форми роботи логопедичної групи;
- результати корекційної роботи за l півріччя:
- створити умов для правильного мовного розвитку дітей у сім’ї ;
- підсумки колекційного навчання дітей у логопедичній групі за рік.

2. Виступити на загальних батьківських зборах з доповіддю: «Постановка правильної мови дитини - необхідна умова її розвитку».

3. Провести консультації для батьків вихованців логопедичної групи:

- роль батьків у корекційній роботі;
- роль сім’ї і дитячого садка в попередженні і подоланні заїкання у дітей.

4. Проводити індивідуальні заняття з дітьми в присутності батьків з метою показу прийомів логопедичної роботи.

5. Оформити стенд на тему: «Поради батькам».

6. Запрошувати батьків на ранки та розваги з метою демонстрації правильної мови дітей.

V. Підвищення фахового рівня.

1. Опрацювати тему «Алалія»:

- оформити альбом обстеження дітей- алаліків;
- опрацювати літературу;
- скласти перспективний план роботи з дітьми- алаліками;
- скласти конспекти занять з теми;
- виготовити наочність для роботи з дітьми – алаліками.

2. Брати активну участь у роботі міського методичного об’єднання логопедів.

3. Підготувати доповідь на педраду (тема).

VI. Поповнення логопедичного кабінету.

1. Придбати ТЗН.

2. Виготовити:

- альбом обстеження дітей із ЗНМ;
- зонди для постановки звуків;
- наочний матеріал для занять із звуковимови.

3. Створити посібники для розвитку мовного дихання.

Орієнтовний індивідуальний план колекційної роботи.

1.Розвивати рухливість артикуляційного апарату.

2.Розвивати фонематичне сприймання, слухову увагу, вміння чути себе.

3.Розвивати координацію рухів, дрібну моторику.

4.Розвивати всі психічні процеси.

5.Усунути вади звуковимови:

- поставити звуки( вказати які);
- провести диференціацію звуків (вказати які);
- автоматизувати поставлені звуки у складах( прямих, обернених, зі збігом приголосних);
- автоматизувати поставлені звуки у реченнях, зв’язному  тексті.

6. Підготувати до звукового аналізу слів. Вчити:

- визначити місце звука в слові( на початку, в кінці, в середині слова):
- визначити кількість складів, виділяти наголошений склад;
- розрізняти слова, подібні за звучанням;
- розрізняти слова з парними звуками;
- розрізняти слова у фразі;
-  запам’ятовувати і відтворювати ряд слів.

7. Збагачувати  словниковий запас:

- розширити, уточнити словник( вказати який);
-  навчити вживати узагальнюючі поняття (вказати які);
- вправляти у встановленні причинно- наслідкових зв’язків ; у класифікації, вилученні зайвого предмета;
-  навчити вимовляти слова складної структури.

8.Формувати граматичну будову мови:
- навчити дотримуватись порядку слів у реченні;
-вправляти у вживанні збірних іменників;
- навчити правильно чергувати звуки в основі при відмінюванні іменників, дієслів;
- навчити правильно користуватись сполучниками та сполучними словами у        складнопідрядних реченнях.

9. Навчити контролювати свою мову.

Перспективний план роботи логопеда.

     Необхідно передбачити:

1.Обстеження мови дітей підготовчих груп, дошкільних установ, дітей 1 класу.
2.Залучення лікарів до обстеження, лікування дітей.
3.Консультації для вихователів, муз керівників, батьків.
4.Відкриті логопедичні заняття для логопедів, вихователів, батьків.
5.Участь у роботі педрад, методичних об’єднань.
6.Підвищєння фахового рівня.
7.Поповнення логопедичного кабінету
 

Журнал обліку дітей.

   Вказуються відомості про дитину та її батьків: порядковий номер, прізвище, ім’я , дата народження, номер витягу з протоколу, від якого числа протокол, діагноз, дата прийняття. звідки поступила дитина, стан мови та час вибуття, де і ким працюють батьки. їх службові телефони, домашня адреса і телефон.

Плани занять.

  Плани занять ( фронтальних, підгрупових, індивідуальних) . Вказується тема, мета, обладнання, хід заняття.

Зошит вихователя для вечірніх занять.

    У ньому логопед щодня записує завдання вихователю для логопедичної роботи з дітьми (логопедичні вправи, ігри, тести, вірші для повторення, слова для звукового аналізу, завдання на розвиток уваги, пам’яті , процесів мислення, слухової уваги, фонематичного сприймання, формування лексико – граматичних категорій). У розділі «Облік» вихователь відзначає, як діти засвоїли матеріал.

Індивідуальні зошити для домашніх завдань.

      Логопед заводить зошити для кожної дитини, де записує домашнє завдання. Зошити гарно оформлюються. Інколи ці зошити дають додому для виконання завдань вдома з батьками.

Підготовка  до логопедичних занять

1. Визначити тему та мету заняття
2. Виділити предметний та дієслівний словник, словник ознак, які діти мають засвоїти в активній мові.
3. Підібрати лексичний та граматичний матеріал, враховуючи тему та мету заняття, мовні та психологічні особливості дітей.
4. Визначити основні етапи заняття, забезпечити їх взаємозв’язок і взаємообумовленість.
5. Підкреслити наявність навчального моменту і послідовного закріплення нового матеріалу.
6. Забезпечити поступову зміну мовних та розвиваючих завдань, їх зростаючу складність.
7. Використовувати різноманітні ігрові і дидактичні вправи з елементами змагання, контролю за своїми діями і діями товаришів.
8. При визначенні програмового матеріалу враховувати зону ближнього розвитку дітей, потенційні можливості для розвитку психічних процесів, складних форм сприймання і уявлення.
9. Передбачити прийоми, які забезпечують індивідуальний підхід і залучення дітей до активної мовної та пізнавальної діяльності.
10. Повторювати засвоєний матеріал.

Логопедичні заняття для дітей із ЗНМ.

Логопедичні заняття  - основна форма корекційного навчання. Під час цих занять систематично здійснюється розвиток усіх складових частин мови та підготовки дітей до навчання в школі. Логопедичні заняття в залежності від конкретних завдань та етапів корекції мовлення поділяється на види:

І. Заняття з формування лексико-граматичної категорії

•   Заняття для збагачення словника дітей
•            Заняття для формування граматичної будови мови.

Їх мета:
- Розвиток розуміння мови, уточнення, розширення словникового запасу, введення узагальнюючих понять;
- Формування навичок словотворення і словозміни;
- Навчання побудови простих поширених речень та деяких видів складних синтаксичних конструкцій.

ІІ.  Заняття з формування звукової сторони мови.
Основні завдання:
- Формування правильної вимови звуків;
- Розвиток фонематичного сприймання;
- Формування вимови слів різної звуко-складової будови;
- Розвиток контролю за чіткістю та виразністю мови;
- Підготовка до засвоєння елементарних навичок звукового аналізу та синтезу.

ІІІ. Заняття з розвитку зв’язного мовлення.

Мета – навчання дітей розповідати. Весь процес корекційного навчання має чітку комунікативну спрямованість. Засвоєні елементи мовної системи повинні вводитись у безпосереднє спілкування. Важливо навчити дітей використовувати відпрацьовані мовні операції в аналогічних нових ситуаціях, творчо використовувати одержані навички в різних видах діяльності.

Логопедичні фронтальні заняття з формування звуковимови будуються з урахуванням завдань та змісту кожного періоду навчання. Їх специфіка обумовлює добір лексичного матеріалу із звуковим, що вивчається і правильно використовується. Випускаються звуки, які діти не диференціюють. На кожному занятті обов’язково передбачаються вправи на:

•          Закріплення вимови певного звуку;
•          Розвиток фонематичного сприймання;
•          Оволодіння навичками аналізу, синтезу;
•          Розвиток слухо-мовної памяті.

Кожне заняття складається з декількох етапів і до кожного з них логопед дає чітку інструкцію.

Враховуючи, що на фронтальні заняття виносяться звуки, які діти правильно вимовляють, не рекомендується витрачати більше 2-3 хвилин на артикуляційну гімнастику. Передбачається поступове ускладнення завдань для розрізнення мовних звуків. Характерною ознакою цих занятть є поступове ускладнення пройдених граматичних категорій, врахування правил фонематичного оформлення.

Вимоги до фронтальних занять для дітей із ФФН

Для фронтального заняття вибирається звук, який правильно вимовляється всіма дітьми групи.

Мета заняття:
- Уточнення артикуляції даного звуку;
- Закріплення правильної вимови його в словах різної складності;
- Виділення на слух даної фонеми.

1. Підібрати вправи на закріплення правильної вимови звуку на доступному    лексичному матеріалі.
2. Пропонувати дітям ізольовано вимовляти цей звук голосно і тихо, довго і коротко.
3. Пропонувати дітям чітко вимовляти різні слова з цим звуком, уникати вживання недиференційованих і дефектних звуків.
4. Забезпечити розвиток фонематичного слуху та підготовку до звукового аналіз (виділяти звук із ряду звуків, із слів, вибирати ті предмети, малюнки, назва яких починається вказаним звуком, вставляти пропущений звук і називати все слово).
5.          Пропонувати завдання зростаючої складності.
6.          Вводити вправи на розвиток процесів мислення.
7.          Заняття повинно бути динамічним, багатим на ігрові моменти.
8.          Виховувати у дітей контроль за своєю мовою, діями та відповідями товарищів.
9. Заняття має складатися з 4 етапів: організації, повторення, навчання та закріплення нового матеріалу.

Логопед до кожного етапу повинен дати чітку інструкцію, а в кінці заняття – диференційовано оцінку роботи кожної дитини, запропонувати вправи, виконання яких переконує, що мета досягнута.

Звіт логопеда.

      У кінці навчального року логопед пише звіт про проведену роботу, де вказує:
-  дату комплектації;
- кількісний склад групи, розподіл дітей за діагнозами;
- кількість дітей, що закінчили навчання:

• з доброю мовою;
• із значним поліпшенням;
• без поліпшення;

•          куди рекомендовано направити:

• у масову школу;
• у мовну школу;
• у допоміжну школу;
• у масовий дитячий садок;

•          кількість дітей, залишених на повторний курс, і розподіл їх за діагнозами;
•          кількість дітей, які вибули з різних причин протягом року; 
•          стан виконання завдань перспективного плану.

Орієнтовні плани роботи методичного об’єднання логопедів.

І. Індивідуальні логопедичні заняття.
1. Перегляд двох індивідуальних логопедичних занять у групах для дітей із загальним недорозвитком мови.
2. Обговорення занять.
3. Теоретичне повідомлення «Методичні та організаційні прийоми, які використовуються на індивідуальних заняттях з дітьми»
4. Повідомлення керівника МО про вимоги до індивідуальних занять.
5. Обговорення питань, висунутих керівником за темою МО.
6. Обговорення нових публікацій.
7. Обмін цікавими, ефективними прийомами корекції мови.
ІІ. Відмінкові конструкції.
1. Перегляд підгрупових логопедичних занять на тему:  «Утворення орудного відмінка іменника» (група з ЗНМ).
2. Обговорення занять.
3. Теоретичне повідомлення «Прийоми формування відмінкових конструкцій у дітей із ЗНМ».
4. Обговорення питань, запропонованих керівником МО.
5. Обговорення нових публікацій.
6. Обмін досвідом з навчання дітей відмінювання іменників.
7. Повідомлення керівника МО про порядок проведення МПК.
ІІІ. Попередження дисграфії у дітей.
1. Перегляд заняття «Диференціація звуків [Т]-[Д] з використанням зорових символів» (група дітей із ФФН).
2. Обговорення заняття.
3. Теоретичне повідомлення «Дисграфія та методи її корекції».
4. Обговорення питань, запропонованих керівником МО.
5. Обмін досвідом з теми: «Методи та прийоми формування навичок звукового аналізу».
6. Повідомлення керівника МО про результати перевірки кабінетів міста.
7. Відповіді психоневролога на запитання логопедів.

Використана література:

1. Науково-методичний журнал: «Логопед».
2. Дитина з особливими потребами. Інклюзивна освіта. Дефектологія. Корекційна педагогіка.