Методичні рекомендації "Технології особистісно орієнтованого навчання"

                      Управління освіти Чернівецької міської ради

      Чернівецький навчально – виховний комплекс «Любисток»

Виступ

на засіданні методоб’єднання

вчителів математики

«Технологія особистісно                  орієнтованого навчання»

                                  Вчитель математики ,

                                                 кваліфікаційна категорія

                                                «Спеціаліст вищої категорії» ,

                                                «Старший вчитель»

                                                Ірина Валентинівна Довгань

                                       2018 р.

  Специфіка математики така, що велика кількість формул, означень, теорем, методів та алгоритмів розв’язування математичних задач викликає труднощі при запам’ятовуванні. А програмні рамки жорстокі: 2-3 уроки, перевірочна робота – і нова тема. Що відчуває учень, у якого ледве уляглося у голові правило, а його вже викликали до дошки, вже ставлять оцінку? У такій ситуації учень або мириться з положенням слабкого або невстигаючого учня, або тяжко переживає, сидячи вечорами, а іноді і ночами, добросовісно намагаючись  розібратися у математиці , доводячи себе тим самим до стресу. Вихід з такої ситуації лише один - розуміння учня, підтримка, доброзичливе ставлення до нього з боку вчителя. Все це можливе тільки у особистісно орієнтованих технологіях, метою яких є емоційно-позитивне засвоєння навчального матеріалу.

    Знаходячись у постійному пошуку шляхів емоційно позитивного навчання математиці, в мене склалася система навчання на основі побудови неперервного циклу навчальних занять, що сприяють і засвоєнню навчального матеріалу, і психологічній комфортності учнів: навчанню із захопленням, навчанню тільки з позитивними емоціями.

    Хочеться відмітити, що навіть корисна діяльність, що нав’язується силою, відштовхується людиною, як чужа, що потрібна не йому, а комусь іншому. Вона викликає негативні емоції і приносить більше шкоди, ніж користі. Доктор психологічних наук Г. Ю. Ксьонзова говорила : « Заставити силою працювати кувалдою можна, заставити силою думати неможна ! » Тому так важливо особистісно орієнтованого, діяльного підходів.

                                               Основні підходи

    Основні підходи вчителя до діяльності на уроках:

• знання фізіологічних та психологічних особливостей учнів;
• знання особливостей зміни працездатності учнів на протязі уроку, робочого дня та навчального тижня;
• проведення конкретного заняття в залежності від готовності класу;
• створення емоційно позитивного настрою на роботу всіх учнів у ході уроку, психологічного комфорту та позитивних емоцій у процесі навчання;
• повідомлення не тільки теми уроку, але й етапів організації діяльності на уроці;
• застосування завдань, що дозволяють учню самому обрати тип, вид і форму матеріалу ( словесну, графічну, умовно-символічну );
• організація навчання із швидким переходом до самостійної діяльності учнів, стимулювання  учнів до самостійного використовування способів виконання завдань;
• обговорення з учнями в кінці уроку не тільки того, що «ми дізнались, чим оволоділи», але й того, що сподобалось ( не сподобалось ) і чому, що б хотілося виконати ще раз, а що зробити по іншому.

              Вчителю необхідно враховувати здоровчовитратні фактори навчального процесу, які вимагають від учнів занадто довгого навантаження (фізичного,розумового, емоційного ) :

• складний або великий за об’ємом навчальний матеріал подавати у схемах та таблицях, які є простими для запам’ятовування учнями;
• застосовувати методики, які відповідають рівню здібностей, підготовленості та особистим здібностям учнів;
• використовувати тільки позитивні вислови у бік учнів, не допускати у учнів страху опитування, страху допустити помилку, одержати погану оцінку;
• не допускати монотонності та однотипності навчального процесу;
• застосовувати при поясненні логічні паузи та змінювати види діяльності учнів на уроці з метою зниження навантаження учнів;
• учителю необхідно не стільки вчити, скільки розуміти, як вчиться дитина,пробуджувати задоволення від процесу навчання – це і є основна задача особистісно орієнтованої педагогіки.

                        Структура типового блоку уроків

У якості логічно завершеної одиниці педагогічного спілкування вчителя і   учнів обрано не урок, а вся сукупність уроків по темі. Структура такого блоку доволі проста. Вона являє собою логічно впорядковану комбінацію 10 етапів.

1. Вхідне повторення.  Це первина, системна актуалізація знань – пробудження знань та вмінь, які засвоєні на попередніх уроках та необхідних для засвоєння нового, діагностика готовності до вивчення нового.

  Основні дії вчителя : допомога учням при включенні до роботи через створення позитивної мотивації, проблемних ситуацій (практичне використання матеріалу, який вивчається , у повсякденному житті). 

У кожному підручнику з геометрії можна знайти багато задач на практичне використання, зокрема у темах «Рівність трикутників», «Подібність трикутників».

     При вивченні теми «Аксіоми  стереометрії та наслідки з них» у 10 класі  я пропоную учням наступні задачі практичної спрямованості, які навіть самих пасивних учнів зацікавлюють і доводять їм необхідність вивчення стереометрії:

Задача 1. Чому замкнені двері відчинити неможливо, а незамкнені – легко відчиняються?

Задача 2. Стіл з чотирма ніжками,який стоїть на рівній підлозі, інколи хитається, а стіл з трьома ніжками завжди стоїть стійко. Як пояснити цей факт?

Задача 3. Столяр перевіряє, чи лежать кінці ніжок стільця в одній площині, за допомогою двох ниток. Як це робиться? Чи достатня така перевірка?

Задача 4. Як на практиці за допомогою виска перевіряють вертикальність встановлення стовпа? На чому ґрунтується ця перевірка?

Задача 5. Як на практиці встановити, чи перпендикулярна площина стіни до площини підлоги?

    Вчителю необхідно використовувати у роботі тільки позитивні висловлювання: хвалити учня, уточнювати його відповіді, направляти, ненав’язливо нагадувати забуте. З метою створення проблемної ситуації на цьому етапі можна запропонувати учням нескладну вправу по новій темі, що дозволить перейти до другого етапу.

2.Презентація нового матеріалу – пропонування блоку, що включає в себе у вигляді схеми. Можна і просто виділити основні формули, правила, алгоритми. Обґрунтування до них мають бути мінімальні і базуватися на інтуїтивному підході.

     Основні дії вчителя: виділення основного матеріалу для вивчення теми; надання йому форми, яка дозволяє легко зрозуміти його та запам’ятати на уроці. Вчителю необхідно навести 1-2 приклади на використання даного матеріалу та запропонувати придумати такі приклади учням. Вони зроблять це із задоволенням.

3.Практика під керівництвом вчителя. Організація первинного закріплення матеріалу, у ході якого вміння розв’язувати базові задачі доводиться до автоматизму. При цьому необхідне своєчасне виправлення помилок у сприйнятті нового матеріалу.

    Основні дії вчителя: одним відповідати на запитання, показувати розв’язок іншим, коментувати розв’язок третім. Учням дозволяється допомагати та пояснювати один одному, порівнювати розв’язки. До дошки учні виходять тільки за бажанням. Цей етап завершується перевірочною роботою по розв’язуванню задач базового рівня складності. Оцінка за неї ставиться тільки за бажанням дитини.

4.Вивчення нового матеріалу (додатковий об’єм). Особливості цього етапу у тому, що учні по різному потребують нового та у тому числі додаткового матеріалу.

    Основні дії вчителя: організація роботи у групах по вивченню теми. Спочатку, як правило, виділяються одна-дві групи учнів, які виявляють бажання і які здатні самостійно поглиблювати базові знання. Їм пропонуються листи з індивідуальною траєкторією просування по темі, у яких міститься необхідний інструктаж: прочитай, пригадай, продивись, спробуй застосувати, перевір та таке інше. Інші учні, які не пройшли тест базового рівня, продовжують виконувати типові вправи та одержують відповідне домашнє завдання. По мірі того, як учень відчув, що може виконати вправу більш складну, та пройти тест, він просувається далі. При цьому вчитель постійно пересувається від однієї групи учнів до іншої і виступає посередником у обміні думками.

5.Проміжний контроль, оцінка, визначення «ланки, яка западає». Організація діагностики засвоєння матеріалу, який вивчається, проходить у вигляді коротких перевірочних робіт або тестів ( для кожної групи вони свої ). Оскільки час на вивчення теми обмежений програмними рамками, то на певних етапах перевірочні роботи проводяться для всіх одночасно. Завдання для цих робіт необхідно підбирати із врахуванням диференціації учнів. Якщо, за задумом вчителя, оцінки необхідно виставити у журнал, а учень виконав роботу невдало, то з ним потрібно визначити реальний термін «перездачі», використовуючи робочі зошити, індивідуальні картки тощо.

6.Підсумок заняття. Фіксація шляху, який пройшов учень по темі; визначення відповідності задуму вчителя з одержаними результатами у відповідності з метою, яка була поставлена на певних етапах навчання. На цьому етапі проводиться аналіз перевірочної роботи. Учні, які виконали її успішно, просуваються по темі далі, виконують творчі завдання або, за бажанням, допомагають іншим зрозуміти причини помилок.

  7. Інформація про домашнє завдання. Домашнє завдання пропонується на кожному уроці. Спочатку воно однакове для всіх. Але на подальших уроках носить варіативний характер, включаючи завдання за вибором, у тому числі і творчі.

  8. Узагальнююче повторення дозволяє учням побачити всю тему цілком. Головна задача цього етапу – узагальнення і систематизація знань, формування цілісної системи основних понять по темі, виділення основних ідей. Завдання для цього етапу підбираються з урахуванням рівневої диференціації учнів.

  9. Підсумковий контроль – контрольна робота, яка будується за принципом: початковий рівень, середній рівень, достатній рівень, високий рівень. У випадку невдачі учень може її «перездати».

  10. Корекція – пошук та виправлення помилок як самостійно, так і в групах. Учні, які одержали вищий бал, можуть виконувати нестандартні, творчі завдання або допомагати іншим у пошуку та корекції помилок.

    Оскільки будь-яке завдання є системою, яка створюється вчителем заради досягнення конкретної мети, то з наведеного набору етапів можна створити різноманітні комбінації. У процесі навчання декілька етапів можуть бути об’єднані в один, а час, що відводиться на кожен етап роботи, може варіюватися у відповідності до навчальної ситуації.

     Дану технологію я застосовую у своїй роботі вже давно. Результати ЗНО 2018 року показали достатній рівень засвоєння учнями навчального матеріалу: мінімальний поріг подолали всі учні, які обрали ЗНО з математики, а Халус Іван здав ЗНО на 12 балів. Він же був призером  міської і обласної олімпіад з математики у 2018 році, у яких зайняв третє місце.

     На мою думку, технології особистісно орієнтованого навчання створюють гарну основу для всебічного розвитку учня, сприяють його зацікавленості у навчанні.