Методичні рекомендації, технологічні картки екскурсій "Мандрівники - Пізнайки"

№

з/п

Розділ

Тема

Мета

Зміст

Об’єкт

За формою проведення

Термін

/місяць/

1.

У світі цікавих професій

«В школу з радістю».

Виховання інтересу до школи, діяльності в ній.

Значимість професії вчитель.

Знайомство з назвами та призначенням приміщень в школі.

м. Умань, вул.Садова, 22.

загальноосвітня школа №1

Тематична екскурсія

/вихідна/

Вересень

2

У світі цікавих професій

«Умільці гончарі»

Художньо-естетичне виховання

Колективне спостереження за рукотворним способом виробництва посуду гончарем.

Продуктивна діяльність – робота на гончарному крузі.

Уманський р-н

с. Громи.

майстерня гончара

Майстер-клас

/виїздна/

Жовтень

3

Природа рідного краю

«Уманське чудо».

Екологічне виховання

Колективне спостереження за характерними осінніми явищами в природі.

Ознайомлення з природоохоронною діяльністю в парку взимку.

м. Умань, вул. Київська, 12а.

Дендрологічний парк «Софіївка».

Екскурсія-прогулянка осінній маршрут /вихідна/

Жовтень

4

У світі цікавих професій

«Хліб всьому голова».

Виховання поваги до праці людей.

Колективне спостереження за особливостями колективної праці на підприємстві.

м. Умань, вул. Піонтковського,6.

хлібокомбінат.

Тематична екскурсія

/виїздна/

Листопад 

5

У світі цікавих професій

«Усвіті рукотворних виробів соломкарки»

Художньо-естетичне виховання

Колективне спостереження за рукотворним способом створення іграшок з соломки.

Продуктивна діяльність – створення оберегу з соломки

Уманський р-н

с. Полянецьке.

майстерня соломкарки

Майстер-клас

/виїздна/

Грудень

6

Природа рідного краю

«Уманське чудо».

Екологічне виховання

Колективне спостереження за характерними зимовими явищами в природі.

Ознайомлення з природоохоронною діяльністю в парку взимку.

м. Умань, вул. Київська, 12а.

Дендрологічний парк «Софіївка».

Екскурсія-прогулянка зимовий маршрут/вихідна/

Січень

7

У світі цікавих професій

«Світ дитячої книги»

Виховання інтересу до книги, діяльності бібліотеки, праці бібліотекаря.

Колективне спостереження за діяльністю бібліотекаря.

Знайомство з робото читального залу.

м. Умань, вул. Радянська, 6.

центральна дитяча бібліотека.

Тематична екскурсія

/вихідна/

Лютий

8

Моє місто мій край

«Люби і знай свій рідний край»

Патріотичне виховання

Знайомство з історією вулиць, будівель, споруд рідного міста.

Формувати поняття про вшанування українськими людьми  пам’яті героїв, видатних земляків рідного краю.

меморіальний комплекс «Вічний вогонь», погруддя І.Д.Черняховського, пам’ятник Т.Г.Шевченка.

Багатопланова екскурсія

/виїздна/

Березень

9

Природа рідного краю

«В гості до птахів велетнів»

Екологічне виховання

Колективне спостереження за умовами утримання домашніх тварин. Знайомство з трудовими діями фермера, сучасними знаряддями праці на фермі.

Уманський район. с.Дмитрушки

страусина ферма

Екскурсія- подорож

/виїздна/

Квітень

10

Моє місто, мій край

«На стадіоні».

Виховання ціннісного ставлення до здоров’я

Колективне спостереження за роботою людей причетних до утримання спорткомплексу в порядку.

Знайомство з призначенням багатофункціонального спорткомплексу.

Самостійна рухова діяльність.

м. Умань,  вул. Коломенська, 12

спортивний комплекс «Уманьфермаш».

Екскурсія-прогулянка

/вихідна /

Травень

11

Природа рідного краю

«Уманське чудо».

Екологічне виховання

Колективне спостереження за характерними весняними явищами в природі.

Ознайомлення з природоохоронною діяльністю в парку взимку.

м. Умань, вул. Київська, 12а.

Дендрологічний парк «Софіївка».

Екскурсія-прогулянка весняний маршрут /вихідна/

Травень

Збагатити уявлення про рідне місто, його вулиці, споруди. Уточнити знання дітей про видатних земляків. Формувати поняття про вшановування українськими людьми пам’яті героїв Великої Вітчизняної війни та видатного українського письменника з Черкащини - Т.Г.Шевченка. Вчити поводитися біля пам’ятників. Розвивати шанобливе ставлення до героїв та видатних людей рідного міста. Виховувати громадянські почуття.

Вихователя

Узгодити завдання екскурсії з фірмою, що надає послуги проведення екскурсій в Уманському районі. /т.5-03-80/

Зібрати згоди батьків на екскурсію за межі ДНЗ транспортним засобом (автобусом).

Розробити технологічну картку екскурсії (підбір методів і прийомів проведення).

Вивчити та визначити обсяг фактологічної інформації про пам’ятники в місті.

Налаштувати дітей на пізнання нового.

Ознайомитися під підпис з інструкцією з ОП під час проведення екскурсій за межі ДНЗ.

Дітей

Закріпити правила поведінки в транспорті під час руху автобуса..

Провести бесіду «Як правильно поводитися біля пам’ятників».

Розкрити поняття «земляки», вияснити про кого з прославлених земляків знають діти.

Провести бесіду про творчість Т.Г.Шевченка. Розглянути картину Т.Шевченка «Автопортрет».

Актуалізувати знання дітей про те, хто створює пам’ятники, їх значення.

Розповісти дітям про День Перемоги Велику Вітчизняну війну, кого називають героями Великої Вітчизняної війни. Хто такі ветерани війни.

Провести бесіду за віршом Пархоменко Л.А. «Памяті героям Уманщини».

Організувати зустріч з ветеранами Великої Вітчизняної війни.

Вступна бесіда

Повідомлення теми екскурсії. Актуалізація знань про видатних земляків, їх вшанування на рідній землі.

Колективне спостереження

Об’єкт: пам’ятник Т.Г.Шевченка

Запитання:

Кому встановлений пам’ятник ? Хто такий Шевченко Тарас Григорович? Чим він прославив нашу рідну землю? Чому його називають Кобзарем? Про що він писав свої вірші?

Об’єкт: меморіальний комплекс «Вічний вогонь».

Запитання:

Що таке меморіальний комплекс? (складається з обеліску, «вічного вогню» та кам'яної плити з написами загиблих у ВВВ).

Кому він встановлений?

Чому вогонь біля меморіалу горить постійно? Як ви розумієте слово вічний?

Чому так багато квітів біля меморіалу?

Як ми можемо вшанувати героїв Великої Вітчизняної війни?

Об’єкт: погруддя І.Д.Черняховського

Запитання:

Кому встановлений пам’ятник ? Хто такий Іван Данилович Черняховський? Ким він був під час Великої Вітчизняної війни? Чим він прославився?

Чому так багато квітів біля його пам’ятника ?

Пам'ятник Тарасові Григоровичу Шевченку було урочисто відкрито у чергові «Шевченківські дати» 9 березня 1981 року. Автори монумента — народний художник України скульптор О. П. Скобликов і лауреат Державної премії УРСР архітектор А. Ф. Ігнащенко.

Меморіальний комплекс «Вічний вогонь» складається з обеліску, «вічного вогню» та кам'яної плити з написами загиблих у ВВВ; в 2010 році ліворуч встановлено кам'яну зірку з плитами, де вказано прізвища героїв Радянського Союзу Уманського району.

Погруддя І.Д.Черняховського встановлено на честь радянського військового діяча, генерала армії двічі Героя Радянського Союзу Івана Даниловича Черняховського в 1947 році. Автор — відомий радянський скульптор Є. Вучетич.

Скульптор – людина, що працює над створенням пам’ятника, погруддя.

Орієнтовні запитання:

Що таке меморіал, пам’ятник?

Хто працює над створенням пм’ятників?

Для чого встановлюють пм”ятники, меморіали?

Які пам’ятники нашого міста ми відвідали?

Як ми вшанували пам'ять видатних земляків?

Що нового та цікавого дізналися? Про, що нове варто розповісти батькам, друзям?

Провести підсумкове заняття «Моє рідне місто Умань».

Поповнення «Альбому вражень» фотографіями з екскурсії.

Творча робота – малювання на тему «Мій рідний край моя земля».

Скористатися можливостями ознайомлення дітей з професіями дорослих, які допомагають під час екскурсії (екскурсовод, водій, фотограф).

Звернути увагу дітей на об’єкти, які зустрічаються під час руху автобуса.

Біля пам’ятника Т.Г.Шевченку запропонувати:

дітям продекламувати знайомі вірші поета;

вихователю прочитати заповіт Кобзаря.

Запропонувати дітям та батькам принести квіти для вшанування пам’яті видатних земляків.

Ознайомити дітей з  багатофункціональний спортивним комплексом у місті.

Дати знання про те, що багатофункціональний комплекс включає - основне футбольне поле (збудоване за стандартними розмірами з трав'яним покриттям, дренажем та поливом),  баскетбольне та волейбольне ігрове поле і тенісний корт; адміністративну будівлю з приміщеннями для спортсменів та душовими кімнатами, туалети для відвідувачів та гостей стадіону. Розширити знання про те, якими видами спорту займаються на ігрових полях спортивного комплексу. Розвивати здатність самостійно застосовувати руховий досвід, оцінювати можливості власного тіла. Виховувати бажання активно відпочивати разом з батьками.

Вихователя

Закріпити правила поведінки під час пішого переходу.

Скласти технологічну картку екскурсії.

Підібрати методи і прийоми проведення екскурсії

Налаштувати дітей на пізнання нового.

Ознайомитися під підпис з інструкцією з ОП під час проведення екскурсій за межі ДНЗ.

Дітей

Закріпити правила поведінки під час пішого переходу.

Розучити приказки та прислів’я про користь занять спортом «Хто день починає з зарядки, у того здоров ‘я в порядку», «Рух – це здоров’я», «Як немає сили, то й світ не милий».

Пізнавальна діяльність: в процесі повсякденної діяльності зосередити увагу на тому, що сприяє здоров'ю (ранкова гімнастика: тренує м'язи всього організму, робить людей міцними, спритними). А чи роблять гімнастику звірі, риби, свійські тварини? За рахунок чого вони міцні та дужі.

Вступна бесіда

Повідомлення теми екскурсії.

Колективне спостереження

Запитання:

Назвіть ігрові поля, які є на стадіоні?

Яке ігрове поле найбільше?

Чим відрізняється футбольне ігрове поле від баскетбольного, волейбольного, тенісного корту? Що знаходиться в адміністративній будівлі?

Як доглядають за ігровими полями? Люди яких професій працюють на стадіоні? Яке значення їх праці?

Хто тренує спортсменів? Кого називають гравцями, а кого вболівальниками? Чому футбол, волейбол, баскетбол називають командною грою? Чим різняться ці ігри, а чим схожі?

Яких правил варто дотримуватися вболівальникам, чому?

Дидактична гра «Що для чого.» (закріпити назви спортивного інвентаря та його призначення).

Спортивний комплекс це – футбольне поле, баскетбольне та волейбольне ігрове поле, тенісний корт, адміністративна будівля.

На ігрових полях тренуються спортсмени, їх тренує тренер.

Футбол, баскетбол, волейбол -  командні ігри, для кожної з яких є окреме ігрове поле.

Спортивний комплекс включає адміністративну будівлю.

Правила вболівальника на великому стадіоні.

Орієнтовні запитання:

Що нового, цікавого дізналися під час екскурсії?

Чому стадіон називають спортивним комплексом?

Що включає в себе спортивний комплекс? Для кого він побудований? Хто тренується на стадіоні? Хто є помічником спортсменів на тренуванні?

Люди яких професій причетні до утримання спортивного комплексу в порядку?

Про які правила перебування на стадіоні дізналися?

Чим відрізняється екскурсія на стадіон від інших екскурсій?

Дидактичні ігри:  «Чарівна скринька» (назви спортивного інвентаря); «Назви вид спорту» (словесні описові загадки про види спорту);;

«Продовж розповідь»; дидактична вправа: «Продовж розповідь …»  (Я – воротар футболіст», Я – відома гімнастка).

Сюжетно-рольова гра: «На спортивному святі».

Робота в книжці-розмальовці «Бігайте, стрибайте, плавайте!»

Продуктивна діяльність – конструювання з будівельного матеріалу «Футбольне поле» (конструювати за схемою, використовуючи різні за формою і величиною пластини, формувати узагальнені способи конструювання – прибудування, над будування.) /

Спортивне свято «Мама, тато, я – спортивна сімя!»

Створення сюрпризного моменту – отримання в подарунок спортивного інвентеря (м’ячі, обручі, скакалки, ракетки, воланчик для гри в бадмінтон), отримавши спортивний інвентар вихователь пропонує дітям скористатися ним на стадіоні.

На екскурсію на стадіон варто залучити батьків.

Запропонувати пограти в командну рухливу гру разом з батьками.

Збагатити уявлення про народних умільців рідного краю, познайомити з професією -  гончар. Розширити знання про сировину/ матеріал з якого виготовляють гончарні вироби (глина), предмети, якими користується гончар (гончарне коло, пір’їнка для малювання, тощо). Познайомити з роботою за гончарним кругом. Закріпити вміння помічати різноманітні засоби художньої виразності (форма, пропорція, колір, тощо) в предметах побуту з природного матеріалу – глини. Виховувати інтерес і повагу до праці народних умільців.

Вихователя

Узгодити завдання екскурсії з фірмою, що надає послуги проведення екскурсій в Уманському районі. /т.(04744) 5-03-80/

Зібрати згоди батьків на екскурсію за межі ДНЗ транспортним засобом (автобусом).

Розробити технологічну картку екскурсії (підбір методів і прийомів проведення, загадок про професії, приказок та прислів’їв про працю дорослих).

Налаштувати дітей на пізнання нового.

Ознайомитися під підпис з інструкцією з ОП під час проведення екскурсій за межі ДНЗ.

Дітей

Закріпити правила поведінки в транспорті.

Розглянути  картину «Майстерня гончара».

Провести бесіду «Майстер-золоті руки».

Пізнавальна діяльність – дослід: «З чого виготовлено?» (поглибити уявлення дітей про різні матеріали, з яких зроблений посуд).

Розучити вірш М.Пономаренка «Гончар».

Поповнити словник прислів’ями, приказками про працю.

Розучити з дітьми пісні для веселого настрою під час поїздки в автобусі.

Вступна бесіда

Повідомлення теми екскурсії. Актуалізація знань про народних умільців-гончарів.

Колективне спостереження

Запитання:

Як називається приміщення в якому працює гончар?

З яким матеріалом/сировиною він працює?

Яке обладнання він використовує?

На чому роблять вироби з глини? Чому вироби з глини (глечик, макітерка, тарілочка) виглядають кращими, досконалішими, якщо вони зроблені на гончарному крузі?

Навіщо потрібно змочувати руки під час роботи з глиною?

Де висушують вироби з глини? Чому не можна сушити їх на сонці?

Навіщо гончар виробляє таку продукцію? Яке значення цих виробів?

Як називають людей, які купують вироби у виробника? (споживачі/покупці). На вашу думку навіщо купують гончарні вироби?

Чим важлива справа народного умільця – гончара? Чому його називають майстер золоті руки?

Продуктивна діяльність – виготовлення посуду за гончарним кругом та його розмальовування.

Дидактична гра «Опиши виготовлений власноруч посуд» (за схемами-піктограмами О.Білан).

Ознайомлення зі способом виробництва гончарного посуду на гончарному крузі.

Глина природній матеріал, а не штучний.

Корисно вживати їжу із глиняного посуду.

Глина буває різного кольору.

До виробів з глини потрібно відноситися бережно.

Вироби з глини не можна сушити на сонці.

Розкриття понять «народний умілець», «майстер золоті руки», «рукотворний предмети», «виробник», «споживач».

Орієнтовні запитання:

Що нового і цікавого дізналися?

З людьми яких професій познайомилися?

Чому гончара називають народним умільцем, майстром золоті руки?

Що побачили вперше?

Про які властивості глини дізналися?

Що розкажете своїм друзям та батькам про екскурсію?

Дидактичні ігри: «Де чия праця?», «Хто що виготовляє?»; дидактична вправа: «Продовж розповідь …» («Я – кухлик…», «Я – глечик…»).

Сюжетно-рольові ігри: «На екскурсії» (створювати ігрові образи наслідуванням дій дорослих, гнучко і динамічно пов’ язувати зміст здобутих на екскурсіях знань з потребами власної гри). «Магазин гончарного посуду» (розкрити зміст діяльності продовця, народного майстра-гончара, формувати вміння творчо розвивати сюжет гри).

Поповнення «Альбому вражень» фотографіями з екскурсії до майстерні гончара.

Перегляд альбому «Моя Україна» (закріплення знань про предмети народного промислу)

Продуктивна діяльність - творча робота з глиною на тему «Старовинний та сучасний посуд».

Вікторина ««Предмети народного промислу».

Організація ярмарку гончарних виробів зроблених власноруч «Майстри – золоті руки»

Створення сюрпризного моменту - отримання великого пакета з різними виробами (глиняні вироби) і запрошення взяти участь в екскурсії.

Скористатися можливостями ознайомлення дітей з професіями дорослих, які допомагають під час екскурсії.

Звернути увагу дітей на об’єкти, які зустрічаються під час руху автобуса.

Заспівати в автобусі розучену пісню для створення гарного настрою.

Запропонувати дітям по черзі обмінятися своїми враженнями від побаченого, по приїзду в заклад.

Збагатити уявлення про народних умільців рідного краю, познайомити з трудовими діями майстрині-соломкарки. Розширити знання про сировину/ матеріал  яким користується майстриня. Особливості підготовки соломки до використання. Набути елементарних навичок роботи з соломкою. Закріпити вміння помічати різноманітні засоби художньої виразності (форма, пропорція, тощо) в предметах вироблених з природного матеріалу –соломки. Виховувати здатність захоплюватися рукотворними предметами.

Вихователя

Узгодити завдання екскурсії з фірмою, що надає послуги проведення екскурсій в Уманському районі /т.5-03-80/.

Зібрати згоди батьків на екскурсію за межі ДНЗ транспортним засобом (автобусом).

Розробити технологічну картку екскурсії.

Підібрати методи і прийоми проведення, приказки та прислів’я про працю дорослих.

Налаштувати дітей на пізнання нового.

Ознайомитися під підпис з інструкцією з ОП під час проведення екскурсій за межі ДНЗ.

Дітей

Закріпити правила поведінки в транспорті.

Прочитати  українську народну казку «Солом’яний бичок».

Ознайомити дітей з властивостями соломки.

Розгляд предметів з соломи (капелюх, лапті, торбинка)

Пізнавальна діяльність – дослід: «З чого виготовлено?» (поглибити уявлення дітей про різні матеріали, з яких зроблені рукотворні вироби – тканина, глина, нитка, соломка, рогоза, тощо).

Поповнити словник прислів’ями, приказками про працю.

Розучити з дітьми пісні для веселого настрою під час поїздки в автобусі.

Вступна бесіда

Повідомлення теми екскурсії. Актуалізація знань про народних умільців рідного краю.

Колективне спостереження

Запитання:

Чому свою оселю майстриня називає - майстерня?

З яким матеріалом/сировиною вона працює? Де майстриня бере матеріал /солому/ для роботи?

Як майстриня готує соломку до використання? Для чого вона це робить? Як змінюється соломка після пропарювання гарячою водою?

Яке обладнання вона використовує?

Навіщо майстриня виробляє таку продукцію? Яке значення цих виробів?

Як називають людей, які купують вироби у виробника? (споживачі/покупці). На вашу думку навіщо купують вироби з соломки?

Чим важлива справа майстрині – соломкарки? Чому її називають майстриня - золоті руки?

Продуктивна діяльність – виготовлення іграшок з соломки.

Дидактична гра «Опиши зроблену власноруч іграшку» (за схемами-піктограмами О.Білан).

Ознайомлення з технікою роботи з соломкою.

Соломка природній матеріал, а не штучний.

Вироби з соломки – це рукотворні предмети.

Перед роботою соломкою варто її намочити гарячою водою

Розкриття понять «майстриня», «рукотворні прикраси, іграшки, одяг», «виробник», «споживач».

Орієнтовні запитання:

Що нового і цікавого дізналися?

Чому соломкарку називають, майстринею - золоті руки?

Що побачили вперше?

Про які властивості соломки дізналися?

Ви мали можливість бути виробниками, споживачами, ким вам більше подобається бути? Чому?

Що розкажете своїм друзям та батькам про екскурсію?

Дидактичні ігри: «Де чия праця?», «Хто що виготовляє?»

Сюжетно-рольові ігри: «На екскурсії» (створювати ігрові образи наслідуванням дій дорослих, гнучко і динамічно пов’ язувати зміст здобутих на екскурсіях знань з потребами власної гри).

Поповнення «Альбому вражень» фотографіями з екскурсії до майстерні соломкарки.

Перегляд альбому «Моя Україна» (закріплення знань про предмети народного промислу)

Продуктивна діяльність - творча робота з соломкою на тему «Рукотворні іграшки».

Вікторина ««Предмети народного промислу».

Організація ярмарку рукотворних виробів зроблених власноруч «Майстри – золоті руки»

Створення сюрпризного моменту - отримання запрошення взяти участь в екскурсії.

Скористатися можливостями ознайомлення дітей з професіями дорослих, які допомагають під час екскурсії (екскурсовод, водій, фотограф).

Звернути увагу дітей на об’єкти, які зустрічаються під час руху автобуса.

Заспівати в автобусі розучену пісню для створення гарного настрою.

Запропонувати дітям по черзі обмінятися своїми враженнями від побаченого, по приїзду в заклад.

Познайомити дітей з об’єктом (хлібокомбінат) де випікають хліб, кондитерські вироби. Збагатити знання дітей про процес випікання хліба. Ознайомити дітей з трудовими діями пекарів, кондитерів безпосередньо на їх робочому місці, підкреслити суспільну значущість цих професій. Поглибити уявлення про особливості і колективний характер праці робітників на хлібокомбінаті. Розширити уявлення дітей про асортимент хлібо-булочних виробів, що випікаються на місцевому хлібокомбінаті. Продовжувати формувати елементарне уявлення про те, що кожна людина є споживачем та виробником. Виховувати повагу до праці людей.

Вихователя

Заздалегідь домовитися з технологом хлібокомбінату про сплановану мету і завдання екскурсії, час її проведення.

Скласти технологічну картку екскурсії.

Підібрати методи і прийоми проведення, загадки про професії дорослих, приказки та прислів’я про хліб.

Налаштувати дітей на пізнання нового.

Ознайомитися під підпис з інструкцією з ОП під час проведення екскурсій за межі ДНЗ.

Дітей

Закріпити правила поведінки під час пішого переходу до об’єкту.

Ознайомити з правилами безпечної поведінки в цехах хлібокомбінату.

Провести бесіду про хліборобів, використовуючи ілюстративний матеріал.

Прочитати: вірш Т.Коломійця «Буханець», М.Глінської «Хліб»; оповідання В.Сухомлинського «Моя мама пахне хлібом».

Поповнити словник прислів’ями, приказками про  хліб.

Вправляти у відгадуванні загадок про працю дорослих, яка пов’язана з випіканням хліба.

Розглянути предмети за допомогою яких, випікають хібо-булочні вироби вдома: сито, форми для випічки хліба, печива, качалка для розкочування тіста, тощо.

Вступна бесіда

Повідомлення теми екскурсії. Актуалізація знань про професії людей причетних до виробництва хліба та потрапляння його на полиці крамниць (хлібороби, комбайнери, водії, пекарі, тощо).

Колективне спостереження

Запитання:

Як називається підприємство на якому виробляють-печуть хлібо-булочні вироби?

Хто випікає хліб, тістечка? Що полегшує працю пекаря/кондитера?

Чим користується пекар/кондитер?

Чим відрізняються трудові дії пекаря від трудових дій кондитера?

Чим важлива професія пекаря, кондитера?

Які продукти необхідні, щоб спекти хліб, печиво, тістечко?

В чому замішують тісто?

В чому випікають хліб?

На що складають готову продукцію?

Куди відправляють готову продукцію? Хто є споживачами виробленої продукції?

Чим корисний хліб?

Дидактична гра «Що я знаю про професії»

На хлібокомбінаті є кондитерський цех.

Відмінність трудових дії пекаря,  кондитера.

Пекар, кондитер – виробники, всі хто споживає – споживачі?

Обладнання, яке є на хлібокомбінаті  - чан для замішування тіста, піч для випікання хліба, лотки для зберігання та транспортування хліба до крамниці, тощо.

Дотримання правил безпечної поведінки під час користування обладнанням в цехах хлібокомбінату є вкрай важливими.

Орієнтовні запитання:

Що нового і цікавого дізналися?

З людьми яких професій познайомилися?

Кого називають виробник, а кого - споживач?

Які трудові дії виконують виробники – пекар, кондитер?

Без чого неможливо спекти хліб, булочку, печиво, тістечко?

Яких правил дотримуються працівники хлібокомбінату, чому дотримуватися їх так важливо?

Яких правил обов’язково потрібно дотримуватися дітям та дорослим під час екскурсії на хлібокомбінат?

Що побачили вперше?

Що розкажете своїм друзям та батькам про екскурсію?

Дидактичні ігри: «Де чия праця?», «Що потрібно для роботи?».

Сюжетно-рольові ігри: «Хлібна крамниця», «Маленькі пекарі» (розкрити зміст діяльності людей професій, що причетні до випікання хліба та потрапляння його на полиці; створювати ігрові образи наслідуванням дій дорослих)

Поповнення «Альбому вражень» фотографіями з екскурсії на хлібокомбінат.

Брейн-ринг «Що я знаю про професії»

Продуктивна діяльність – виготовлення печива до Дня іменинника в групі.

Створення сюрпризного моменту – загадати загадки про професії людей, з якими познайомляться на хлібокомбінаті.

Під час екскурсії звернути увагу не тільки на трудові дії пекарів, кондитерів, але і на дотримання ними правил безпечної поведінки під час користування тістомішалками, ножами, міксерами, печами, тощо.

Варто відзначити дотримання пекарями та кулінарами культури праці - підготовка до виконання трудових дій, організація робочого місця, розподіл обов’язків між собою, використання спеціального одягу.

Після екскурсії запропонувати дітям купити продукцію хлібокомбінату в хлібній крамниці.

Розширити уявлення дітей про бібліотеку як заклад де зберігаються книги, про її призначення, про роботу працівників бібліотеки. Ознайомити з роботою читального залу дитячої бібліотеки. Формувати уявлення про працю бібліотекаря (допомагає підбирати потрібні книги, видає їх додому, доглядає за книжками, влаштовує виставки нових книг, організовує зустрічі з людьми, що причетні до створення книг – художниками, письменниками, поетами), звернути увагу на взаємну повагу і ввічливість бібліотекаря і читачів. Підвести до розуміння суспільної значущості діяльності бібліотеки для дітей, праці бібліотекаря.

Вихователя

Заздалегідь домовитися з бібліотекарем, щоб у ході екскурсії він розповів про діяльність дитячої бібліотеки. Узгодити мету, завдання, час проведення екскурсії.

Скласти технологічну картку екскурсії.

Підібрати методи і прийоми проведення екскурсії

Налаштувати дітей на пізнання нового.

Ознайомитися під підпис з інструкцією з ОП під час проведення екскурсій за межі ДНЗ.

Дітей

Закріпити правила поведінки під час пішого переходу до бібліотеки.

Прочитати та провести бесіду за змістом вірша С.Жупеніна «Бібліотекар».

Ознайомити дітей з книгами, що є в групі. Провести бесіду за змістом найбільш уподобаних книг.

Організувати зустріч з дитячою письменницею та художницею, землячкою - Мариною Павленко.

Вступна бесіда

Повідомлення теми екскурсії. Актуалізація знань про те де можна отримати книгу, щоб почитати, а потім повернути назад.

Колективне спостереження

Запитання:

Хто з вас  відвідує дитячу бібліотеку? Для чого відвідувати бібліотеку?

Що потрібно зробити для того, щоб взяти в бібліотеці книгу?

Як називається зала де видаються книги? Хто видає книги в бібліотеці?

Де зберігаються книги? Що роблять відвідувачі в читальній залі? Для чого в бібліотеці читальна зала?

Як бібліотекар знаходить потрібну книгу на полицях?

Для чого бібліотекар веде формуляр на кожного користувача книг? Що він записує в нього?

Чому необхідно берегти книги?

Дидактична гра «Хто що робить?» (трудові дії бібліотекаря, письменника, художника).

В бібліотеці організовуються зустрічі з дитячими письменниками, художниками; виставки книг нових видань.

В бібліотеці можна взяти для читання не тільки книги, а і сучасні дитячі журнали, газети.

Орієнтовні запитання:

Що нового, цікавого дізналися під час екскурсії?

З якою професією познайомилися? Які трудові дії виконує бібліотекар?

В чому суспільна значущість професії бібліотекаря?

Які знання про бібліотеку вам стануть в пригоді?

Чому книги з читальної зали не видають читати додому?

Які знання про бібліотеку вам стануть в пригоді?

Дидактичні ігри: «Де чия праця?», «Що потрібно для роботи?».

Сюжетно-рольова гра: «У бібліотеці» (розкрити зміст діяльності бібліотекаря, створювати ігрові образи наслідуванням дій).

Гра драматизація: «З яких ми казок» (закріплення назв українських народних казок).

Праця в куточку книги - підклеювання та упорядкування книг.

Поповнення «Альбому вражень» фотографіями з екскурсії.

Творча робота - створення власної книги за задумом.

В читальному залі запропонувати всім ознайомитися з книгами, розглянути малюнки в книгах, дотримуючись правил поведінки.

Варто порадившись з дітьми, вибрати 2-3 книжки, щоб бібліотекар записав дітей як читачів, прокоментував і пояснив свої дії.

Під час відвідування бібліотеки запропонувати дітям відібрати і полагодити книжки.

У дитячому садку слід запитати дітей про їх враження від зустрічі, розмови з бібліотекарем.

Ознайомити дітей з школою, класом, його обладнанням. Дати поняття, що всі діти з 6 років ідуть навчатися до школи, де їх учать читати, писати, рахувати, малювати. Розкрити зміст та значимість професії вчителя. Формувати інтерес до школи, діяльності в ній.. Розвивати бажання навчатися в школі. Виховувати повагу до професії вчителя.

Вихователя

Заздалегідь домовитися з вчителькою початкових класів про сплановану екскурсію, її мету та завдання, час проведення.

Скласти технологічну картку екскурсії.

Підібрати методи і прийоми проведення екскурсії

Налаштувати дітей на пізнання нового.

Ознайомитися під підпис з інструкцією з ОП під час проведення екскурсій за межі ДНЗ.

Дітей

Закріпити правила поведінки під час пішого переходу до школи, правила поведінки в школі.

Прочитати вірш М. Стельмаха «Скоро я піду до школи»»

Познайомити з першою книгою першокласника «Буквар».

Вступна бесіда

Повідомлення теми екскурсії.

Колективне спостереження (показ вестибюля, коридору, спортивного залу, туалетної кімнати, бібліотеки, класів; пояснення табличок на дверях)

Запитання:

Як потрібно поводитися в школі? Чому? Що спільного в шкільних правилах та правилах поведінки в дошкільному закладі?

Як називається приміщення в якому проходять уроки? Яке обладнання є в класі? Яким обладнанням користуються діти, а яким вчитель?

Навіщо потрібна дошка в класі? (в класі дві дошки, одна для письма, інша для математики) Завдання з якого предмету пишуться на дошці в клітинку, в косу лінію?

Які книги допомагають у навчанні? Як називається перша книга першокласника?

Хто проводить уроки?

Які знання дає вчитель в школі? Яке значення мають отриманні знання в житті дитини /людини/?

Чим важлива професія вчителя?

Як ви готуєтеся до школи в дитячому садочку, дома? Як вам допомагають готуватися батьки, вихователі? Що вам допомагає в підготовці до школи?

Дидактична гра «Що зайве?» (відбір шкільного приладдя).

Правила поведінки в школі інші ніж в дитячому садку та дома

Назви приміщень в школі (класів, зали, бібліотеки, та ін.) вказані на табличках.

Книги для навчання в школі називають підручниками.

Ті хто навчається в першому класі звуться першокласниками.

Вчитель дає знання, перевіряє та оцінює їх.

Орієнтовні запитання:

Що нового, цікавого дізналися під час екскурсії?

З якою професією познайомилися? Які трудові дії виконує вчитель?

В чому суспільна значущість професії вчителя ?

Які знання про школу вам стануть в пригоді?

З якими правилами поведінки в школі  ви не погоджуєтесь? Які нові правила поведінки варто започаткувати в групі нашого садочка?

Чи змінилися ваші думки про школу, про значення підготовки до діяльності в ній? Що варто розказати батькам про школу?

Дидактичні ігри: «

Сюжетно-рольова гра: «У школі» (розкрити зміст діяльності вчителя, створювати ігрові образи наслідуванням дій).

Організація спільної з першокласниками виставки на тему «В школу з радістю».

Вікторина для випускників дошкільного закладу «Самий розумний».

Поповнення «Альбому вражень» фотографіями з екскурсії.

Створення сюрпризного моменту – отримання карти з схематично намальованим маршрутом від ДНЗ до школи..

Почати екскурсію по школі з читання уривків із вірша С.Маршака «Школяру напам’ять».

Під час екскурсії запропонувати вчителю провести з дошкільнятами міні-урок, дати можливість дітям відчути себе учнями (полистати шкільні підручники, пописати в шкільному зошиті  на шкільній дошці, тощо).

У дитячому садку слід запитати дітей про їх враження від знайомства, розмови з вчителькою першого класу.

Формувати вміння розрізняти дерева за розташуванням гілок і корою, познайомити з рослиною, що занесена в Червону книгу – самшит вічнозелений. Закріпити знання про зимуючих птахів та звірів. Розширити уявлення про характерні зимові явища в природі (низьке сонцестояння, холодне повітря, багато снігу, стан спокою у рослин, мала кількість тварин). Розвивати вміння встановлювати зв'язок між конкретними явищами неживої та живої природи. Виховувати здатність давати естетичну оцінку зимовим пейзажам.

Вихователя

Скласти технологічну картку екскурсії.

Підібрати методи і прийоми проведення екскурсії , загадки про зимуючих птахів, дерева – дуб, клен, береза, ялинка.

Налаштувати дітей на пізнання нового.

Ознайомитися під підпис з інструкцією з ОП під час проведення екскурсій за межі ДНЗ.

Дітей

Закріпити правила екологічної поведінки в природі.

Ознайомити з Червоною книгою.

Переглянути  фото-слайди із зображенням парку в різні пори року.

Розглянути копію репродукції картини (пейзаж) уманського художника Віктора Лісаченка «Місячна ніч в Софіївці».

Організувати відгадування загадок про явища природи в різні пори року.

Провести бесіду «Зимуючі птахи», з використанням ілюстрацій.

Провести спостереження за станом дерев взимку, визначаючи їх видові назви за розташуванням гілок і корою.

Вступна бесіда

Повідомлення теми екскурсії. Актуалізація знань про правила екологічно доцільної поведінки під час екскурсії в природу.

Колективне спостереження

Запитання:

Чому парк «Софіївка» називають «Уманське чудо»? На що, ви, відразу звернули увагу в зимовому парку? Чому? Яких кольорів найбільше  в парку «Софіївка» взимку?

Які звуки почули в зимовому парку? Чиї це звуки?

Яких птахів можна побачити, почути в зимовому парку? Чому?

Яких тварин можна побачити, почути в парку «Софіївка» взимку? Яку тваринку можна підгодувати в парку? Яких правил варто дотриматися, щоб тваринка не злякалася?

В якого з дерев гілки найтонші?(береза) Крона якого дерева сама розлога? (дуб) 

Чим відрізняються дерева (дуб, клен, береза, ялина)?  Яке дерево найвище, тонке, товсте, світле, темне, зелене?

Дидактична гра «Підійди до дерева, яке я назву», «Опишіть рослину, що занесена до Червоної книги України –самшити вічнозелений».

Парк «Софіївка» - «Уманське чудо».

Рослини парку занесені в Червону книгу - самшит вічнозелений.

Сезонні зміни та явища в природі, їх вплив на поведінку птахів та тварин в зимовому парку.

Екологічно доцільна поведінка в парку – збереження, догляд природного оточення.

Орієнтовні запитання:

Що нового побачили, почули, дізналися на екскурсії?

Який настрій був на початку екскурсії?

Чи змінився ваш настрій? Що вплинуло на зміну вашого настрою під час екскурсії?

Яких правил дотримувалися на екскурсії? Які дії дітей на екскурсії в парку можна назвати екологічно доцільними? Назвіть власні екологічно доцільні дії взимку?

Що розкажете своїм друзям та батькам про екскурсію?

Дидактичні ігри: «Зимуючі чи перелітні птахи?», «Відгадай пору року»; дидактична вправа: «Продовж розповідь …» («Я – ялинка в зимовому парку…», «Я – білочка в зимовому парку…»).

Сюжетно-рольові ігри: «На екскурсії» (створювати ігрові образи наслідуванням дій дорослих, гнучко і динамічно пов’ язувати зміст здобутих на екскурсіях знань з потребами власної гри).

Поповнення «Альбому вражень» фотографіями з екскурсії.

Організація виставки малюнків «Зимовий пейзаж».

Взяти з собою на екскурсію насіння та ягоди для підгодівлі птахів, саморобні годівнички. Під час спостереження за поведінкою птахів підгодувати їх.

Запропонувати оглянути та послухати зимовий парк.

Розглянути розташування гілок і кори на деревах (дуб, береза, ялина, клен). Особливу увагу звернути на занесений до Червоної книги – самшит вічнозелений.

Провести зимові розваги, дотримуючись правил екологічної поведінки.

Після екскурсії слід поділитися враженнями, назвати емоції, які виникли.

Розширити знання про екзотичного для нашої місцевості птаха «велетня» - страуса його зовнішній вигляд, будову тіла і залежний від неї спосіб руху, піклування і охорона зі сторони людини, умови утримання. Поглибити знання дітей про професію фермера - власника сільськогосподарського підприємства /ферми/. Ознайомити з сучасними знаряддями праці на фермі. Формувати екологічне ставлення до довкілля. Виховувати інтерес до професії фермера, повагу до людей праці.

Вихователя

Узгодити завдання екскурсії з фірмою, що надає послуги проведення екскурсій в Уманському районі. /т.(04744) 5-03-80/

Зібрати згоди батьків на екскурсію за межі ДНЗ транспортним засобом (автобусом).

Розробити технологічну картку екскурсії (підбір методів і прийомів проведення, загадок про птахів, приказок та прислів’їв про працю дорослих).

Налаштувати дітей на пізнання нового.

Ознайомитися під підпис з інструкцією з ОП під час проведення екскурсій за межі ДНЗ.

Дітей

Закріпити правила поведінки в транспорті.

Закріпити правила екологічної поведінки в природі під час спостережень

Розширити знання дітей про страуса як найбільшого птаха у світі, особливості поведінки в природі, щоб потім порівняти її з поведінкою в умовах утримання.

Провести спостереження та бесіду про умови утримання, догляду за мешканцями живого куточка в групі, розкрити залежність стану тварини від догляду за ними.

Розучити з дітьми пісні для веселого настрою під час поїздки в автобусі.

Вступна бесіда

Повідомлення теми екскурсії.

Колективне спостереження

Запитання:

Яких правил варто дотримуватися під час спостережень за страусом?

Як ви гадаєте страус це декоративний чи свійський птах? Чому ви так думаєте?

Чому страусів називають птахами «велетнями»? Що особливого в будові тіла цього птаха?

Від чого залежить спосіб руху страуса?

Яке значення птаха у природі, житті людини?

Яких умов дотримується фермер утримуючи страусів? Чому страусів утримують за високою огорожею? Чим небезпечний цей птах?

В яких випадках він стає небезпечний?

Для чого вирощують цих птахів в нашій місцевості?

Які знаряддя праці використовує фермер доглядаючи за страусами? Яких правил дотримується під час догляду за птахами?

Дидактична гра «Опиши птаха» (за схемами-піктограмами О.Білан).

Страус – свійський птах.

Страус може бути небезпечним.

Фермер людина, яка вирощує та піклується про тварин, це є його «бізнесом» - справою, що приносить йому дохід.

Орієнтовні запитання:

Що нового і цікавого дізналися?

Що побачили вперше? Яким були птахи, коли ми за ними спостерігали? Чи можна визначити настрій птаха за рухами, поведінкою?

Який настрій був у вас на початку екскурсії?

Чи змінився ваш настрій? Що вплинуло на зміну вашого настрою під час екскурсії?

Яких правил дотримувалися на екскурсії?

Хто допомагав нам проводити екскурсію?

Що розкажете своїм друзям та батькам про екскурсію?

Дидактичні ігри: «Відгадай за описом», «Склади загадку про птаха».

Сюжетно-рольова гра: ««На фермі» (створювати ігрові образи наслідуванням дій дорослих, гнучко і динамічно пов’ язувати зміст здобутих на екскурсіях знань з потребами власної гри).

Продуктивна діяльність – виготовлення макету «Міні ферма»

Поповнення «Альбому вражень» фотографіями з.

Вечір загадок про птахів.

Створення сюрпризного моменту – отримання запрошення від фермера на страусину ферму.

Під час колективного спостереження варто, використати цікавинки про птаха: страус – найбільший птах у світі. Щоправда, літати він не вміє, проте бігає зі швидкістю 70–80 км на годину. Арістотель вважав, що у страусах поєднані природа птаха і природа ссавця. У Стародавній Греції страус мав назву, близьку за значенням до поняття «горобець», щоправда, у сполученні з прикметником «мегас» (великий). Пізніше цього пернатого почали називати верблюдом за великі розміри, «парнокопитність», надзвичайну витривалість до спеки та спраги. Уявлення про те, що страус ховає голову в пісок у разі небезпеки, насправді є міфом, вигаданим ще дві тисячі років тому давньоримським ученим Плінієм. Відомо, що страус, який втікає, зненацька зникає з очей спостерігача, оскільки лягає і притискується до землі, витягуючи шию.

Страуси набули широкої популярності завдяки своєму пір’ю і чудовій шкірі, яка за своїми характеристиками може зрівнятися хіба що зі слоновою чи крокодилячою. М’ясо страуса вважається дієтичним, бо має низький вміст жиру й холестерину, багате на білок, залізо, кальцій. З жиру цих гігантських птахів виготовляють протизапальні й бактерицидні засоби. А з вій – найтонші пензлики для малювання.