"Методичні рекомендації "Використання інтерактивних технологій на уроках української мови" "

Про матеріал

У даній роботі автор з'ясовує загальну суть інтерактивного навчання; розкриває шляхи вдосконалення уроків української мови; розглядає структуру і методику інтерактивного навчання; ділиться досвідом проведення уроків з використанням інтерактивних технологій.

Провідною ідеєю розробки є використання інтерактивних технологій на уроках української мови , які включають у себе чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання.

Узагальнення досвіду вчителя Ждан Людмили Анатоліївни «Використання інтерактивних технологій на уроках української мови як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів» буде корисним для вчителів української мови та літератури при підготовці до уроків.

Перегляд файлу

 

 

 

 

Методичні рекомендації

 

Використання інтерактивних технологій на уроках української мови як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів

 

 

 

                                                 учителя української мови та літератури                    

                                                                   Ждан Людмили Анатоліївни             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анотація

 

Уроки української мови  – це напружена, науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.
         Одним із кроків підвищення ефективності уроків української мови є впровадження разом із традиційними методами навчання інтерактивних технологій.
         У даній роботі автор з’ясовує загальну суть інтерактивного навчання; розкриває шляхи вдосконалення уроків української мови; розглядає структуру і методику інтерактивного навчання; ділиться досвідом проведення уроків з використанням інтерактивних технологій.

         Провідною ідеєю розробки є використання інтерактивних технологій на уроках української мови , які включають у себе чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання.

         Узагальнення досвіду вчителя Ждан Людмили Анатоліївни «Використання інтерактивних технологій на уроках української мови  як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів» буде корисним для вчителів української мови та літератури при підготовці до уроків.

 

 

Зміст

  1. Актуальність проблеми.

    ІІ. Вступ.

    ІІІ. Практична частина.

    ІV.Висновки.

    V.    Додатки.

    VI. Список використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Актуальність проблеми.

Повноцінними є тільки ті

                                                                                       знання, які дитина здобула
                                                                                                 власною активністю.
                                                                                                    Йоганн Песталоцці
          Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись у житті.  Ефективними вважають уроки з використанням інтерактивних технологій навчання, які активізують процес особистісно-зорієнтованого навчання.
         Інтерактивне навчання – цікавий та перспективний напрямок педагогіки, який сприяє створенню ситуацій психологічної єдності в класі, забезпечує можливість самовираження особистості кожного учня, активізації пізнавальної діяльності школярів.

        Вирішення актуальних проблем сьогодення потребує радикальних змін у методиці навчання, що неможливе без озброєння вчителів конкретними методиками, технологіями для їх упровадження. Тому я обрала тему  «Використання інтерактивних технологій на уроках української мови  як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів».

        Завдання, які я намагатимусь вирішити:
- з’ясувати загальну суть інтерактивного навчання;
- розкрити шляхи вдосконалення уроків української мови;
- розглянути структуру і методику інтерактивного навчання;
- оглянути наукові праці з даного питання та поділитися досвідом проведення уроків з використанням інтерактивних технологій навчання.
 

 

 

II. Вступ

Передових педагогів усіх часів об’єднувало бажання і вміння працювати, аналізувати результати своєї роботи, індивідуальними якостями впливати на становлення учнів, як творчо мислячих, високоморальних, соціально адаптованих особистостей.
     Інтерактивні технології є предметом досліджень багатьох науковців. Розробку елементів інтерактивного навчання знаходимо у працях

В. О. Сухомлинського, учителів-новаторів 70-80-х років (Ш. Амонашвілі,

В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової та ін.).
     Китайський філософ Конфуцій сказав більш як 2400 років тому “Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію”. Ці три прості твердження обґрунтовують потребу людини в активному навчанні. Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо (великого) інтерактивного навчання: “Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я бачу, обговорюю, я починаю розуміти”. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром”. 
         Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що взаємодія вчителя і учня розуміється як безпосередня міжособистісна комунікація, найважливішою особливістю якої є здатність людини «брати на себе роль іншого», уявляти, як її сприймає партнер у спілкуванні або група, і відповідно інтерпретувати ситуацію та конструювати власні дії. Учитель і учень є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Педагог виступає як організатор процесу навчання, консультант. Результатів навчання можна досягти взаємними зусиллями учасників процесу навчання. Застосування інтерактивних технологій у навчанні дає змогу учням: 
- ґрунтовно аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу; 
- навчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку; 

- моделювати і розв’язувати пізнавальні, життєві та соціальні ситуації, таким чином збагачуючи власний пізнавальний і соціальний досвід; 
- учитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу, знаходити спільне розв’язання проблеми; 
- розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт тощо.

О.І. Пометун та Л.В. Пироженко визначили умовну робочу класифікацію цих технологій за формами навчання (моделями), у яких реалізуються інтерактивні технології. Вони розподіляють їх на чотири групи залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

  •       інтерактивні технології кооперативного навчання;
  •       інтерактивні технології колективно-групового навчання;
  •       технології ситуативного моделювання;
  •       технології опрацювання дискусійних питань.

1. Інтерактивні технології кооперативного навчання

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж  після  викладу вчителем нового навчального матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.

Далі розглянемо сучасні інтерактивні навчальні технології в тих моделях, які доцільно застосовувати у викладанні української мови.

Робота в парах. Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.

Ротаційні (змінювані) трійки. Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговорюванню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

Два–чотири – всі разом. Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі  вмінь переконувати та вести дискусію.

Карусель. Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань.

Робота в малих групах. Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Використовуються малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, але не індивідуальної роботи.

Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.

1. “Діалог”. Суть його полягає в спільному пошуку групами згодженого рішення.

2. “Синтез думок”. Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об’єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.

3. “Спільний проект”. Має таку саму мету та обєднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків.

4. “Пошук інформації”. Різновидом, прикладом роботи в малих групах  є командний пошук інформації .

5. “Коло ідей”. (Раунд робіт, кругова система). Метою “Кола ідей” є вирішення гострих суперечливих питань та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання.

Акваріум. Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку.

2. Технології колективно-групового навчання

До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.

Обговорення проблеми в загальному колі. Це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, у комбінації з іншими. Її метою є пояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо.

Мікрофон. Різновидом загально групового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Незакінчені речення. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Мозковий штурм. Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Навчаючи – учусь. Цей метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання.

Ажурна пилка (“Мозаїка”, “Джиг-со”). Дана технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу.

Аналіз ситуації. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Вирішення проблем. Метою застосування такої технології є навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

Дерево рішень. Як варіант технології вирішення проблем можна  використати “дерево рішень”, яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.

3. Технології ситуативного моделювання

Стимуляційні або імітаційні ігри. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми, а стимуляція дає можливість учням глибоко вжитися в проблему, зрозуміти її із середини.

Спрощене судове слухання. Технологія спрощеного суду дає можливість учням отримати спрощене уявлення про процедуру прийняття судового рішення, взяти участь у вправі, пов’язаній з аналізом, критичним мисленням, прийняттям рішень.

Громадське слухання. Мета застосування технології: моделювання суспільного слухання за допомогою імітаційної гри дозволяє учням зрозуміти мету і порядок слухань, а також ролі й обов’язки членів державних органів, комітетів, комісій.

Розігрування ситуацій за ролями. (“Рольова гра”, “програвання сценки”). Мета рольової гри – визначити ставлення конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри, допомогти навчитися через досвід.

4. Технології опрацювання дискусійних питань

Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Вони значною мірою сприяють розвитку практичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку.

Метод ПРЕС. Метод навчає учнів виробляти й оформлювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стилістичній формі, переконувати інших.

Займи позицію. Цей метод демонструє різноманіття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування учнями певною інформацією з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо їх вирішення.

Зміни позицію. Метод дозволяє стати на точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання.

Дискусія. Дискусія – це широке публічне створення якось спірного питання. Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу. Її метою є отримання учнями навичок публічного виступу та дискутування висловлення й захисту власної позиції, формування громадянської та особистої активності.

Дебати. Один з найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем. Дебати можна проводити лише тоді, тоді коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

III. Практична частина.

  На уроках української мови  доцільно використовувати різні інтерактивні вправи. З огляду на це найбільш уживаними у практиці моєї роботи при кооперативній формі роботи є такі технології: робота в парах, два-чотири-всі разом, робота в малих групах, акваріум (Додаток 1).

Методику застосування групової роботи на уроках української мови впроваджую поетапно. 
1 етап – привчаю дітей співпрацювати у фронтальній навчальній діяльності з використанням таких прийомів: 
    а) для оцінювання своєї відповіді учень сам призначає «учителя»; 
    б) у випадку виникнення труднощів під час відповіді, учень сам викликає собі помічника; 

    в) застосовую прийоми безсловесного спілкування: позначки «+» - згоден; «-» - не згоден; «!» - хочу додати, «?» - не зрозумів; 
   г) використовую дидактичні ігри, які розвивають уміння слухати; 

   ґ) після кожної групової роботи обов’язково обговорюю з учнями результати їх діяльності. 
    Коли учні засвоїли прийоми та правила колективної співпраці, тоді вони готові працювати у складі малої групи. 
2 етап – перехід до систематичного використовування на уроці педагогічних прийомів, які наочно і практично переконують у важливості кооперації людей для досягнення ними найкращого результату: 
- використання завдань, які б дали змогу учням на власному досвіді переконатися у користі їхньої спільної роботи. Наприклад: об’єдную дітей у дві групи, щоб одна група учнів працювала індивідуально, а друга – парами.
- поступове ускладнення змісту навчальних завдань, перехід від репродуктивних завдань до творчих, проблемно-пошукових, бо групова робота найбільш ефективна тоді, коли навчальний матеріал поєднує відоме учням з невідомим, що заохочує дітей до взаємодії один з одним (Додаток 3, урок 3).

 Інтерактивну технологію  «Два – чотири – всі разом» застосовую як  один із варіантів кооперативного навчання (Додаток 3, урок 7). Відповідна технологія є ефективною для розвитку навичок спілкування в групі.
          Активізувати учнів допомагає така форма роботи колективно-групового навчання, як «Мозковий штурм» (Додаток 2).  Діти не бояться висловлюватися. Саме цю форму роботи використовую для узагальнення вивченого матеріалу, для активізації опорних знань під час підготовки до вивчення нової теми. Наприклад, при вивченні у 6 класі теми «Займенник як самостійна частина мови. Розряди займенників» (Додаток 3, урок 2).

    Особливо цінним у роботі групи є те, що учні мають можливість виконувати різні ролі, а саме: 
- партнерів, що вчаться співробітництва;
- учасників, які шукають альтернативне вирішення проблеми;

- мислителів, що аналізують взаємозв’язки між явищами;
- співрозмовників, які вміють активно слухати, підтримувати розмову;
- експертів, що аналізують проблему;
- друзів, які піклуються один про одного, допомагають, довіряють.

     На уроках мови використовую метод «Ротаційні (змінювані) трійки» як варіант кооперативного навчання (Додаток 2).  Цей метод сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння. Зазначену технологію використала на уроці з української мови при вивченні теми «Заперечні займенники. Ні  у заперечних займенників» (Додаток 3,    урок 5).

        При фронтальній формі роботи використовую такі технології: мікрофон (Додаток 3, урок 1) , незакінчені речення (Додаток 3, урок 4) , мозковий штурм (Додаток 3, урок 2), аналіз ситуації, дерево рішень (Додаток 1).

      При використанні технологій ситуативного моделювання застосовую такі інтерактивні методи: розігрування ситуацій за ролями, імітаційні ігри (Додаток 2).

       На уроках української мови  використовую технології опрацювання дискусійних питань. Метод ПРЕС  навчає учнів висловлювати думки з дискусійного питання, при цьому діти добирають правильні аргументи та фактичний матеріал (Додаток 3, урок 7).

      Інтерактивний  метод «Займи позицію» використала на уроці з теми «Заперечні займенники» (Додаток 3, урок 5, фото – Додаток 2).

Для кращої реалізації особистісно-зорієнтованого навчання застосовую такі способи:

  • намагаюся розкривати потенційні можливості, здібності учнів;
  • стимулюю розвиток мислення і уяви;
  • використовую роботу в парах та малих групах;
  • реалізую проблемне навчання у формі гри, дискусій;
  • допомагаю учням виробляти досвід творчої діяльності;
  • формую культуру життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати повсякденне життя.

Використання названих технологій дає можливість залучити кожного учня до обговорення проблеми, розвитку діалогічного мовлення, уміння доводити власну думку. Учні набувають навичок співпраці, колективного пошуку рішень, беруть активну участь у навчанні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IV. Висновки.

 Сучасний педагог у навчально – виховному процесі повинен намагатися вдосконалювати свою роботу, використовувати нові форми, методи, засоби, прийоми на уроках. Ілюструє думку народна мудрість: «Не навчайте дітей так, як навчали нас. Вони народилися в інший час».  Тому вчитель – майстер має розглядати кожного учня як окрему особистість з її поглядами, переконаннями, почуттями. Саме інтерактивні технології передбачають розв’язання цього питання. Звичайно, що впровадження даних технологій не є легкою справою навіть для досвідченого педагога і потребує ґрунтовної підготовки (підбір матеріалів, складання плану, ретельне вивчення індивідуальних особливостей учнів класу та ін.). Але той учитель, який прагне розкрити всі здібності і таланти своїх учнів, навчити їх вчитися, знаходити істину, обов’язково буде шукати шляхи вдосконалення своєї методики. 

З власного досвіду можу зазначити, що завдяки використанню інтерактивних технологій учні вчаться пояснювати і вмотивовувати, відстоювати свою точку зору. Уроки української мови із застосуванням інтерактивних технологій проходять цікаво, продуктивно. Головне, що відбувається розвиток творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність уроків.

 Уроки з використанням інтерактивних технологій викликають інтерес у дітей. А інтерес є головною рушійною силою пізнавальної діяльності, який налаштовує школярів на якісне засвоєння навчального матеріалу.

 Застосування інтерактивних технологій - це не самоціль. Це не лише засіб створення атмосфери співробітництва, порозуміння і доброзичливості, а й можливості дійсно зреалізувати основні засади особистісно-орієнтованого навчання. Адже застосування інтерактивних технологій на уроках української мови дає змогу створювати навчальне середовище, що допомагає учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення, виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості.

Додаток

 

УРОК 1.

Тема: Загальне значення займенника, морфологічні ознаки,

синтаксична роль

Мета: поглибити знання учнів про займенник як самостійну частину мови, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;

формувати вміння знаходити займенники в тексті, їх характеризувати (визначати значення, синтаксичну функцію), ознайомити шестикласників з народними прикметами зими, розвивати творчі здібності учнів на краєзнавчому матеріалі;

прищеплювати любов до рідного слова, до звичаїв та традицій українського народу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник з рідної мови для 6 кл./ М.І. Пентилюк, І.В.Гайдаєнко. За ред. М.І.Пентилюк.- К.: Освіта, 2006, дидактичний матеріал, таблиця.

Хід уроку:

Установочно-мотиваційний етап уроку.

І. Мотивація навчання учнів.

  1. Організаційний момент.
  2. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Прочитати записаний на дошці уривок тексту.

Різдво – це церковне свято народження Ісуса Христа. Його святкування розпочинається напередодні – у Святвечір, різдвяне надвечіря. Протягом цього дня намагалися не їсти до появи на небі першої зірки, яка колись сповістила про народження Христа. Перед такою вечерею господар розсипав по долівці сіно, клав його на стіл під скатертину, а на покутті – у кутку, розміщеному по діагоналі від печі, ставив сніп – дідух.

 2.З'ясувати, що уривок собою являє: окремі речення чи зв'язний текст.  Чи можна зрозуміти значення цих слів, якщо виключити перше й останнє речення уривка? До якої частини мови належать ці слова? ( Звернути увагу на те, що вони не називають предметів, а лише вказують на них.)

Зробити висновок про роль займенників у даному тексті.

Займенником називається частина мови, яка вказує на предмет, ознаку чи кількість, але не називає їх.

Учитель. Діти, сьогодні на уроці ми  поглибимо наші знання про займенник, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль. Давайте з вами пригадаємо все, що ми знаємо про займенник, заповнивши паспортні дані про нього.

Завдання: з’ясувати основні питання теми .

Слайд 1.

 

 

Метод мозкового штурму.

  •    Що ви пам’ятаєте про займенник?
  •    Наведіть приклади займенників.

 

Діти звіряють свої міркування із другим слайдом.

Слайд 2.

 

 

 

Метод бесіди застосовуємо, щоб з’ясувати відоме з теми і те, що потрібно вивчити.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

Аналітичне читання.

Завдання. Прочитайте та осмисліть матеріал параграфа 38 у підручнику, роблячи під час читання позначки олівцем (+ ? -).

Робота з підручником.

Вправа 401. Розгляньте схему. Запам’ятайте, що означає займенник, на які питання відповідає, які морфологічні ознаки йому властиві та яким членом речення він може виступати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Творча робота. Розгляньте ілюстрацію. Складіть і запишіть 3 – 5 речень, використовуючи займенники. Спробуйте описати настрій, який викликає у вас ця картина.

 

 

Дослідження – характеристика.

(Застосування інтерактивної технології кооперативного навчання – робота в парі)

Записати народні прикмети. Знайти займенники і з’ясувати, яким членом речення вони виступають.

Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.

Такий мороз, аж зорі скачуть.

Якщо в бурю, хуртовину зайці не виходять із своїх схованок, то негода ще триватиме.

Якщо зима не настала в грудні і січні, то вона не настане до 10 лютого.

 IV. Підведення підсумків уроку.

Технологія «Мікрофон»

         1.Яка частина мови називається займенником? Наведіть приклади.

2.Що мають спільного і чим відрізняються за значенням займенник і іменник, прикметник, числівник?

3.Назвіть розряди займенників за значенням.

4.Які морфологічні ознаки займенника? Наведіть приклади.

5.Яка синтаксична роль займенника? Наведіть приклади.

 

  1. Домашнє завдання.  Вивчити правила за підручником, §38. Скласти зв'язний текст з використанням займенників (п'ять-шість речень), розкриваючи зміст фразеологізму "Міряти на свій аршин".

 

УРОК 2.

Тема: Розряди займенників

Мета: ознайомити учнів із розрядами займенників, з'ясувати особливості відмінювання і написання їх; удосконалити вміння учнів відмінювати займенники; перевірити рівень засвоєння вивченого на минулому уроці;

формувати вміння знаходити займенники в тексті, їх характеризувати (визначати значення, синтаксичну функцію), розвивати творчі здібності учнів на краєзнавчому матеріалі;

прищеплювати любов до рідного слова, виховувати в учнів любов та повагу до батьків.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник з рідної мови для 6 кл./ М.І. Пентилюк, І.В.Гайдаєнко. За ред. М.І.Пентилюк.- К.: Освіта, 2006, дидактичний матеріал, таблиця.

Хід уроку:

Установочно-мотиваційний етап уроку.

І. Мотивація навчання учнів.

          1. Визначення емоційного стану учнів.

Учні за допомогою кольорів визначають свій емоційний стан.

Мотивація навчальної діяльності шляхом використання творчих завдань.

Перевірка творчого завдання, які виконали вдома.

  1. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Метод мозкового штурму.

  1.     Яка частина мови називається займенником?
  2.     Чим відрізняються за значенням займенники від іменників, прикметників, числівників?
  3.     Які займенники змінюються за родами, числами, відмінками?
  4.     Яка синтаксична роль займенників? Складіть речення, де займенники виконують роль підмета, додатка, означення, обставини, присудка.

      Завдання: Записати текст, визначити морфологічні ознаки й синтаксичну  роль вжитих у ньому займенників.

    Шануй і поважай матір і батька. Вони дали тобі життя. Ти будеш дорослою людиною, але для матері і батька до останнього їхнього подиху залишишся дитям. Своєю працею і піклуванням вони несуть радість у твою колиску. Не забувай, що батьки також мають право на радість. Шануй і поважай бабусю й дідуся... Дорожи честю сім'ї, оберігай її, як святиню. Де б ти не був, ніколи не забувай про свою рідну домівку. Завжди пам 'ятай про неї.

( В. Сухомлинський)

III. Опрацювання навчального матеріалу.

Завдання.  Користуючись матеріалом підручника  з §38 , складіть опорну схему «Розряди займенників».

Складання опорної схеми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтерактивний прийом «Незакінчені речення».    Учні з 1 варіанту запитують в учнів 2 варіанту: « Я, ми, ти, він –займенники…………..розряду, ………». Аналогічно учні з 2 варіанту запитують сусідів по парті.

Робота в групах. Спишіть. Підкресліть у кожному рядку зайве слово. Поясніть свій вибір.

1 група. Я, він, твій, ти, тебе, ви

2 група. Хто, що, який, чий, котрий, себе

3 група. Мій, твій, ти, наш, ваш, свій
Після виконання завдання кожна група зачитує свої результати.

 

Творче спостереження з елементами аналізу.

Завдання. Прочитати текст уголос. З’ясувати стиль і тип мовлення. Дібрати до тексту заголовок.

Виписати займенники, визначити їх розряд за значенням і синтаксичну роль.

 Мати... Найрiднiша у свiтi людина. Немає жодного поета i письменника, який би не присвятив свого твору матерi. Найнiжнiшими, найщирiшими словами писали про свою матiр А. Малишко, В.Сосюра, В. Симоненко, Є. Гуцало, О. Довженко, Д. Павличко, Д. Бiлоус, Гр. Тютюнник та багато iнших. Рiзних вiдтінкiв набирає це слово у кожного з письменникiв: мати-учитель, мати-оберiг, мати-Україна. I для всiх, звичайно, образ матерi - це символ дитинства, найдорожчих i найбезтурботнiших рокiв, бо саме в дитинствi закладаються першi й наймiцнiшi пiдвалини любовi, духу, характеру.

Самостійна робота.

І варіант ________________________________________II варіант

1. Визначте розряди займенників: ______________________


Хтось, мій, цей, всякий, чий? ми, самий, хтось, ніякий, стільки, скільки, деякий.

Будь-який, твій, той, кожний, котрий, вони, інший, казна-що, нічий, такий, що? дехто.

          2.Визначте морфологічні ознаки, синтаксичну роль займенників у поданих речення.

Гори розбіглися на всі боки, як овеча отара.

Чого сам не любиш, того і другому не чини.

Бабуся попросила онука купити їй ліки.

Сталь і ніжність, любий мій, поєднати у собі зумій.

 

Гра «Редактор». Прочитати текст. Розставити речення за змістом. Зачитати речення у правильній послідовності, називаючи займенники (вказувати розряд за значенням).

За столом біля вузликів я знову бачу схилене обличчя мами. Я відчиняю хатні двері,  а з хати – пахне хлібом і калачиками, які стоять у нас на всіх вікнах. Вона вдивляється в якесь насіння і щось  пошепки говорить до нього. У мене одразу похололо в середині й нашорошилися вуха. А найближче до матері лежать вузлики з гарбузовим насінням. Я вже хотів було податися назад, та в цей час мати побачила мене.

IV. Рефлексивно – оцінювальний підсумок уроку.

Завдання. Погляньте на дерево знань. Чи зміг кожен із вас досягти тієї мети, яку ставив перед собою. 

  1. За допомогою таблиці спробуйте об’єктивно оцінити себе і членів групи.

 

 

                 Оцінювання участі учня в роботі малої групи

Клас __________

Прізвище, ім’я учня ______________

Самооцінка

Оцінка учасників групи

Загальна оцінка

Критерії

1

2

3

4

Я брав активну участь в обговоренні й розв’язанні проблем

 

 

 

Я сумлінно виконував своє завдання

 

 

 

Я висловлював нові ідеї

 

 

 

Я допомагав іншим членам групи

 

 

 

Я підбадьорював товаришів

 

 

 

 

IV. Домашнє завдання.

  Вивчити правила за підручником, §38. Виконати письмово вправу

№ 407 (1,2).

 

 


УРОК 3.

Тема: Особові займенники. Зворотний займенник себе

Мета: розглянути особові займенники, зворотний займенник себе; з'ясувати особливості відмінювання і написання їх; удосконалити вміння учнів відмінювати займенники; перевірити рівень засвоєння вивченого на минулому уроці;

формувати вміння знаходити особові, зворотний займенники в тексті, їх характеризувати (визначати значення, синтаксичну функцію), розвивати творчі здібності учнів на краєзнавчому матеріалі;

прищеплювати любов до рідного слова, до звичаїв та традицій українського народу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник з рідної мови для 6 кл./ М.І. Пентилюк, І.В.Гайдаєнко. За ред. М.І.Пентилюк.- К.: Освіта, 2006, дидактичний матеріал, таблиця.

Хід уроку:

Установочно-мотиваційний етап уроку.

І. Мотивація навчання учнів.

1.Організаційний момент.

2.Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Учні записують тему уроку, звертають увагу на те, що вони знатимуть і вмітимуть на кінець уроку.

Вправа « Очікування».

Знаходячись біля підніжжя символічної гори досягнень, учні висловлюють свої очікування на уроці і записують їх у зошит за таким зразком: «я хочу…», «я прагну…», «я намагатимуся…». Наприкінці уроку учні дають відповіді на запитання: «Чи дістались ми до верхівки, чи досягли очікуваного».

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Завдання:

Перекласти з російської мови на українську подані займенники, пояснити їх правопис. Вказати, до якого розряду вони належать.

 

Со мной, надо мной, подо мной, передо мной, обо мне, во мне, на мне, от меня, за мной.

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

 1. Пояснення вчителя.

  Хоч займенників у мові дуже мало, їхня роль надзвичайно важлива. Російський лінгвіст Олександр Реформатський про займенники писав так: «Вони, як запасні гравці на футбольному полі чи "дублери" в театрі, виходять на поле, коли вимушено "звільняють гру" повнозначні слова".

  Уявити мовлення без займенників, наприклад, особових, неможливо. Без займенника Я мовець не зміг би назвати сам себе, без займенників ТИ, ВИ не міг би назвати співрозмовників, а без займенників ВІН, ВОНА, ВОНО, ВОНИ не зумів би передати інформацію про інших людей або будь-які предмети.

  За частотою вживання займенники посідають третє місце (після іменника і дієслова).

 2. Метод «Броунівський рух».

  Учитель заздалегідь підготував картки з теоретичним матеріалом. На уроці ці картки необхідно роздати кожному. Протягом кількох хвилин учні читають інформацію. Запропонувати дітям ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Після того як учні завершать цю вправу, запропонувати їм розповісти, відтворити запропоновану інформацію. Проаналізуйте та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватися на дошці.

   Записи на дошці. Особові займенники змінюються за числами, відмінками. У непрямих відмінках мають іншу основу, ніж у називному ( я - мене; ти - тобою). Особові займенники надають мовленню особливою щирості, схвильованості, задушевності.

Займенник ВІН змінюється ще й за родами. У непрямих відмінках займенників третьої особи після прийменників з'являється приставний звук [H]: до ньго, у неї, при них.

 3. Попереджувальний диктант.

     Визначити особові займенники, з'ясувати особу й число кожного.

        1. Ви сказали кобзу взяти і заграти пісню вам.

        2. Хочеш ти, щоб пісню я для тебе склав.

        3. Спів мій буде про вас трьох. (О.Олесь).

 4. Диктант з коментуванням.

     Записати, ставлячи особові займенники в потрібній формі. Визначити відмінки займенників. Пояснити появу приставного звука [H] у займенниках третьої особи.

        1. Ви (я) просіть, а я наче не хочу. 2. Ми з (ти), як риба з водою. 3. Лякали щуку, що в озері (вона) топить будуть. 4. Від неправди люди не мруть, та вже (вони) більш віри не ймуть.   5. Хата з дітьми - базар, без (вони) - пустка. 6. Говори до   (він) - як горохом об стіну. (Народна творчість).

ІV. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування умінь і навичок.

 Творча робота.    (Робота в парах)

 Розгляньте картину  І.Г. Костенко «Травень». Спробуйте описати настрій, який дарують людині квіти.  Розіграйте діалог, використавши займенники.

 

 Колективна робота.

 Прочитайте (записаний на дошці) уривок з вірша, присвяченого А.Малишку, поясніть правопис займенника ВИ.

 

        І в світлім присмерку прийшли

        Ви до моєї хати,

        і зошит віршів принесли,

        щоб, звісно почитати.

        Були ми вдвох на всій землі,

        та поруч виникали великі люди і малі,

        що Ви про них писали...

        Читали Ви, і слухав я,

        а навкруги - єдина,

        велика дихала сім'я,

        що зветься Україна.

        Хіба можливо це забуть?

        Та добре розумію,

        що яблуні нові цвітуть,

        у серці в Вас, Андрію...

                                                        М.Рильський

 Чи можна зі слів поета зробити висновок про його ставлення до А.Малишка, його творчості?

Робота з підручником.  Виконати вправу № 418. Прочитати фразеологізми. Записати їх у два стовпчики: а) із займенником у формі Р.в., б) із займенником у формі Д.в.

IV. Підбиття підсумків уроку.

 1. Чому займенники Я, МИ, ТИ, ВИ, ВІН, ВОНА, ВОНО, ВОНИ названо особовими?

 2. Які особливості вживання займенника ВИ на Україні?

 3. Яка роль займенників у мовленні?

 Вправа «Очікування»

Учні дають відповіді на запитання: «Чи дістались ми до верхівки, чи досягли очікуваного».

Оцінювання учнів.

Загальна оцінка роботи учнів

Клас ___________

Прізвище, ім’я учня _____________

Само-

оцінка

Оцінка членами групи

Критерії

 

Прізвище, ім’я

Оцінка

Працював найкраще (5)

 

 

 

Працював добре (4)

 

 

 

Працював посередньо (3)

 

 

 

Незначний внесок у роботу (2)

 

 

 

Майже не працював (1)

 

 

 

V. Домашнє завдання.

 1.Вивчити  теоретичний матеріал – с.232, 234. 2.Написати міні твір-опис будь-якої рослини із використанням займенників. Визначити особу, число й відмінок кожного особового займенника.

УРОК 4.

Тема: Питальні та відносні займенники, їх відмінювання

Мета: розглянути питальні та відносні займенники; з'ясувати особливості відмінювання і написання їх; удосконалити вміння учнів відмінювати займенники; перевірити рівень засвоєння вивченого на минулому уроці;

формувати вміння знаходити питальні та відносні займенники в тексті, їх характеризувати (визначати значення, синтаксичну функцію), розвивати творчі здібності учнів на краєзнавчому матеріалі;

прищеплювати любов до рідного слова, до звичаїв та традицій українського народу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник з рідної мови для 6 кл./ М.І. Пентилюк, І.В.Гайдаєнко. За ред. М.І.Пентилюк.- К.: Освіта, 2006, дидактичний матеріал, таблиця.

Хід уроку:

Установочно-мотиваційний етап уроку.

І. Мотивація навчання учнів.

1.Організаційний момент.

2.Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Учні записують тему уроку, звертають увагу на те, що вони знатимуть і вмітимуть на кінець уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

   Лінгвістична вікторина.

  1. Які дві морфеми спільні у словах «іменник», «числівник», «займенник».

                                                            (-ник-)

2.  Які два особові займенники, злившись в одне слово, заважають дорожньому руху?

                                                            (Я, ми)

3.  Який займенник вживається тільки в непрямих відмінках?

                                                            (Себе)

4.  Які займенники потрібні підлозі, щоб вона стала чистою?

                                                            (Ви, ми, ти)

               5.  Які займенники належать до двох розрядів?

                                                                            (Питальні, відносні)

               6. Чи можна розрізнити питальні, відносні займенники поза контекстом?

Гра «Відгадай займенник».

  1. Відносний займенник

Я…         (який)

  1. Присвійний займенник

Ї…й         (їхній)

  1. Вказівний займенник

Т…й        (такий)

  1. Означальний займенник

     ..я..й        (усякий)

  1. Неозначений займенник

Б…-…й   (будь-який)

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

Робота з підручником.  Ознайомитися з навчальним матеріалом на с. 237.

                                 Дати відповіді на запитання:
- Яку роль виконують питальні займенники у мовленні ?
- За яких умов питальні займенники переходять у розряд відносних?
- Які питальні і відносні займенники змінюються тільки за відмінками ?
- Назвати питальні і відносні займенники, які змінюються , як прикметники.
- У яких відмінках питальні й відносні займенники мають паралельні форми ? Навести приклади.
ІV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи.
1. Творче конструювання.                                                                               Прочитати речення, до кожного з них дібрати й записати речення – запитання, уживаючи питальні займенники.
         Народні загадки тісно пов’язані з щоденним життям людей. Вони виражають Їхній трудовий досвід , дають оцінку різним явищам, зображують тварин, рослин, предмети користування тощо. Основна особливість загадки полягає в тому, що предмет зображення називається не прямо, а інакомовно, приховано. Найпростіший спосіб – опис зовнішнього вигляду , дії або властивості задуманого предмета.

2. Метод спостереження.   Прочитайте народні загадки та прислів'я. Загадки відгадайте. Розкрийте значення прислів'їв.
 
Хто день і ніч бродить і весь світ обходить?
Що сирим не їдять і вареним викидають?
Яка річка тече в роті? Не кожен козак, хто списа має.

Вона знає, що у вас у борщі кипить.
Язик має і коняка, яка не балака!
 
-   Визначте, якими є за метою висловлювання речення першої колонки. Прочитайте їх, дотримуючи правильної інтонації.
-   Визначте, якими за будовою є речення другої колонки. Свою думку доведіть. Як поєднано між собою їхні частини?

Коментар. Питальні займенники  хто? що? який? чий?  котрий? скільки? вживаються для вираження питань про особу (хто) чи предмет (що), ознаки чи належність предмета особі (який, чий) або кількість і порядок предметів при лічбі (скільки, котрий). За допомогою питальних займенників будують питальні речення.
Питальні займенники хто, що, скільки не мають роду й числа, змінюються лише за відмінками.
У формі називного відмінка займенники хто, що виконують роль підмета: Хто кине тінь на ясне сонце? (В. Василашко), у формі непрямих відмінків — додатка: Що робиш ти? Ти що надумав? (Олександр Олесь). Кому повім печаль мою? (М. Рильський ).
Питальні займенники який, чий, котрий змінюються за родами, відмінками й числами.
У реченні вони найчастіше є означеннями: Який мені вітер у серце повіяв? (В. Сосюра). Чиє кам'яне серце не зворушать похвали? (О. Іваненко).
Відносні займенники — ті самі, що й питальні (хто, що, який, чий, котрий, скільки), але вживаються вони для зв'язку частин складного речення.

3. Дослідження-відновлення.
       Записати прислів’я , уставляючи потрібні за змістом відносні займенники. Визначити їх синтаксичну функцію. Назвати відмінки займенників
Думай, … робити , а роби те, … надумав.
…закінчує вчитися, той перестає жити.
Розумний знає,… й немає.
Не той багатий, … багато прожив, а той , … багато діла зробив.
… розумніша голова, тим легше рукам.
      З`ясувати вид речень за будовою. Зробити висновок про роль відносних займенників у мовленні.
4. «Гронування».
       Завдання : скласти «гроно» з народних прислів’їв , у яких вжито займенники. Визначити їх групи.
5. «Мить творчості». Завдання : скласти сенкан про займенник.
V. Підсумки уроку. 

  1. Перевірте, чи виконали ми завдання, які ставили на початку уроку.   Метод незакінчених речень.
  •       Сьогодні на уроці ми з’ясували…
  •       Сьогодні на уроці ми ознайомилися…
  •       Сьогодні на уроці ми  навчилися…
  •       Сьогодні на уроці ми  розвивали…
    1. Оцінювання роботи учнів.

VІ. Домашнє завдання.
      Вивчити теоретичний матеріал з теми «Питальні та відносні займенники».
Написати твір - мініатюру «Межи людьми будь людиною», використовуючи займенники.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 5.

Тема: Заперечні займенники. Ні  у заперечних займенників

Мета: ознайомити учнів з особливостями утворення та відмінювання заперечних займенників; сприяти засвоєнню правил написання ні у заперечних займенників;

формувати вміння знаходити заперечні займенники в тексті, їх характеризувати (визначати значення, синтаксичну функцію), розвивати творчі здібності учнів на краєзнавчому матеріалі;

прищеплювати любов до рідного слова, виховувати орфографічну пильність учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник з рідної мови для 6 кл./ М.І. Пентилюк, І.В.Гайдаєнко. За ред. М.І.Пентилюк.- К.: Освіта, 2006, дидактичний матеріал, таблиця, схеми, картки.

Хід уроку:

Установочно-мотиваційний етап уроку.

І. Мотивація навчання учнів.

1.Організаційний момент.

2.Оголошення теми, мети, завдань уроку.

  1.            Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перевірка домашнього завдання (тим часом 5 учнів працюють з індивідуальними картками).

Картка № 1.  Спишіть і підкресліть питальні займенники однією лінією, а відносні — двома.

1. Ой, який хороший день, у небі чисто-чисто. Скільки музики й пісень розлилось над містом! (М. Познанська) 2. Добре жить тому, чия душа і дума добро навчилися любить (Т. Шевченко). 3. Хто людей питає, той і розум має (Народна творчість). 4. Чия ця дівчинка дзвінкоголоса? (П. Тичина) 5. Книга й школа — що є глибше, як з наукою дружить? (П. Тичина) 6. І я згадав своє село. Кого я там покинув? (Т. Шевченко) 7. Хто ця жінка, чим вона стривожена, звідки вона і чому не знає шляху до повітового міста? (А Шиян)

Картка № 2.  Відредагуйте речення, використовуючи займенники. Уникайте повторення слів.

1. Тарас Шевченко — великий український поет. Поет народився в селі Моринцях на Київщині. 2. Наш клас посадив п'ятнадцять яблунь, а третій клас — п'ятнадцять груш. 3. Зацвіли червоні піони. Червоний колір радує всіх.

Картка № 3.  Спишіть речення, розкриваючи дужки. Випишіть займенники, укажіть їхній розряд та відмінок.

1. Я дивлюсь на вишні, і в них справді то тут, то там паленіють розпухлі щічки. 2. У житах щось зашаруділо і незабаром на дорогу викотився їжак (М. Стельмах). 3. Рибина летіла вище лисеняти, але воно прудко підскочило й ухопило передніми лапами (Гр. Тютюнник). 4. Нас розлучали з рідними, життям і навіть мрією, але (ні) що й (ні) коли не розлучило з вірою (Б. Олійник). 5. Валерієві не хотілося (ні) кого бачити, (ні) (з)ким говорити, і він лишився на горищі (Ю. Мушкетик). 

Картка № 4.  Перепишіть фразеологізми, визначте відмінок зворотного займенника.

Собі на умі, дати собі раду, само собою зрозуміло, сам собі пан, показати себе, відчути на собі, себе не пам'ятати, бути не в собі, сам не при собі, сушити собі голову, та й ні гадки собі, ціну собі знати, шукати себе, набивати собі ціну.

Картка № 5.  Випишіть займенники, визначте їх розряд і відмінок.

Усі ми знаємо слово порт. Та не кожний скаже, звідки воно. Адже porta по-латині — «ношу», портмоне (гаманець) — «нести монети», портфель — «нести аркуші» (паперу). Походження слова порт пов'язують із давньоримським звичаєм. При заснуванні міста римляни оточували його стіною. Але перед тим, як вимурувати її, місце оборювали плугом. Там, де мала бути міська брама, не орали, а несли плуга на руках. Отже, porta буквально означає «місце, де плуга несли на руках». Звідси значення porta — «двері». Тепер нам стає ясно, чому служник, який стоїть біля дверей готелю, називається портьє і звідки походить слово портьєра (завіса, що затуляє двері) (Є. Чак).

2. Розповідь учнів про особливості відмінювання питальних та відносних займенників.

Завдання: Відредагуйте речення.

1. Вершник сидить на коні. Грива його розвивається на вітрі. Він приштопорив коня.

2. Весь народ боровся із загарбниками. Вони вірили, що перемога не за горами.

3. У будинку чулися крики. Вони намагалися вибити вікно.

4. У його зовсім посивіло волосся.

5. Хлопець знайшов платок у його кишені.

  1. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Розгляд таблиці.

 

 

 

                      Заперечні займенники пишуться

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Опрацювання матеріалу підручника.  

   Прочитати матеріал на с.241.

 

Метод «Ротаційні (змінювані) трійки.

  1.        Розробити однакові завдання для кожної змінюваної трійки.
  2.        Обєднати учнів у трійки. Розмістити трійки так,щоб кожна з них бачила трійку справа й трійку зліва. Разом усі трійки мають утворити коло.
  3.        Дати кожній трійці відкрите завдання. Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі.
  4.        Після короткого обговорення учасники повинні розрахуватися від 0 до 2. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через 2 трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 0 залишаються на місці і є постійними членами трійки.

Завдання для ротаційних трійок.

  1.        Зясуйте, від яких займенників творяться заперечні займенники і яким способом.
  2.        Провідміняйте займенники ніхто, ніякий. Яка закономірність відмінювання заперечних займенників? Як вони пишуться?

 

Вибірковий самодиктант ,,Розумне перо,, (Тексти надруковані на листках і роздані на парти). Дослідити синтаксичну функцію займенників.

-Яку синтаксичну функцію виконують займенники у тексті. Підкреслити ці займенники, визначити граматичні ознаки. Роботу виконувати на тих же листочках, що надрукований текст.

          Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була. Я руку подаю через моря і гори усім, хто камінь б’є, хто землю ревно оре, хто вугіль добува і зеленить поля, усім, чиїм трудом овіяна земля. Над нічиєю землею щохвилини злітають ракети. Діловито й заклопотано виконували вони роботу, в якій не можна було помилитись і на міліметр, і ніхто навіть не контролював їх.

 

 Метод ,,Займи позицію,,.  Індивідуальне проблемне завдання.

       (На  дошці записано два речення: визначити, у котрому з них що є сполучником, а в котрому-займенником).

-Аж не віриться, що тут колись був розсадник плодових дерев. (Сполучник що не може бути замінений будь-яким іншим словом).

-Він позирав з гори на долину, що виблискувала весняними водами. (Що-займенник, замість нього можна вжити займенник яка).

     В обох реченнях що служить для зв’язку простих речень у складі складного.

     Пояснення учнем опрацьованого проблемного питання.

Вправа ,,Перевал кмітливих,,.

    Завершити прислів’я за поданим початком, визначити займенники і їхню синтаксичну роль. Завдання-конструювання. Робота у парах.

-Тяжко того водити,                                           той достаток має.

-Скажи мені, хто твій                                         на кого покластися можна.

товариш,                                                              хто не хоче ходити.

-У того друга більше                                          за тим і діло водиться.

переймеш,                                                           з яким найбільше дружиш.

-Справжній друг той,                                         я  скажу, хто ти.

 

 Підсумки роботи з даного завдання.

IV. Узагальнююча бесіда. Підсумок уроку. Рефлексія.

Оцінювання учнів.

 

 

 

 

 

 

                                  Загальна оцінка роботи учнів

Клас ___________

Прізвище, ім’я учня _____________

Само-

оцінка

Оцінка членами групи

Критерії

 

Прізвище, ім’я

Оцінка

Працював найкраще (5)

 

 

 

Працював добре (4)

 

 

 

Працював посередньо (3)

 

 

 

Незначний внесок у роботу (2)

 

 

 

Майже не працював (1)

 

 

 

 

V. Домашнє завдання.  Вивчити матеріал з підручника на с.241. Дати усно відповіді на запитання (с.241). Виконати письмово вправу № 430 (1,2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 6.

Тема: Неозначені займенники. Дефіс у неозначених займенниках

Мета: ознайомити учнів з особливостями утворення та відмінювання неозначених займенників; сприяти засвоєнню правил написання неозначених займенників;

            формувати вміння знаходити неозначені займенники в тексті, їх характеризувати (визначати значення, синтаксичну функцію), розвивати творчі здібності учнів на краєзнавчому матеріалі;

прищеплювати любов до рідного слова, виховувати орфографічну пильність учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник з рідної мови для 6 кл./ М.І. Пентилюк, І.В.Гайдаєнко. За ред. М.І.Пентилюк.- К.: Освіта, 2006, дидактичний матеріал, таблиця, схеми, картки.

Хід уроку:

Установочно-мотиваційний етап уроку.

І. Мотивація навчання учнів.

1.Організаційний момент.

2.Оголошення теми, мети, завдань уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

  1.        Спишіть прислів’я, вставляючи потрібний за змістом заперечний займенник. Визначте синтаксичну роль займенників.

       1.Уміння … за плечима не носить.2. … у всьому мудрий не буває. 3. Розумний передбачає, але знає, що … всього не знає. 4. … Вище свого вміння не здійметься.

2.    Провідміняйте займенники ніхто, ніякий. Яка закономірність відмінювання заперечних займенників? Як вони пишуться?

 

  1. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
    1.       Розгляд таблиці.

 

                               Неозначені займенники пишуться

 

разом

через дефіс

окремо

з частками аби-, де-,

-сь

з частками будь-, казна-, хтозна-, -небудь

між часткою і займенником стоїть прийменник

абищо, дехто, якийсь

будь-що, казна-хто, хтозна-який, чий-небудь

аби до чого, будь для кого, хтозна на якому

Завдання. Прочитати записані на дошці неозначені займенники, пояснити, як вони утворились.

Дехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, хто-небудь, що- небудь, який-небудь, будь-хто, будь-що,будь-який, абиякий, казна- хто, хтозна- що.

Висновок: неозначені займенники утворюються від питальних за допомогою префіксів будь-, казна-, хтозна-, аби-, де-  та суфіксів -небудь, -сь.

2.Робота з підручником.

Виконати вправу № 433, с.240.

Запишіть займенники хтозна-хто, хто-небудь, дещо в родовому, орудному й місцевому відмінках із прийменниками. Назвіть орфограми.

Зразок. Будь-хто – будь до кого, до будь-кого (Р.в.); будь із ким (Ор.в); будь на кому, на будь кому (М.в).

3. Фізкультхвилинка ,,Впіймай займенника,, .

   Учитель читає текст, а учні знаходять  займенники, дають відповідь сплеском долонь.

-Вони були між людьми гості милі, та не прийняв ніхто їх за своїх.

-Що ти кинув у воду?

-Хлопці допомагали двом бабусям, які живуть на околиці села.

-Що там таке солодке у твоїй кишені?

-Розвідник лежав непорушно, нічим не видаючи свою присутність.

-Сорок років він обробляв велике колгоспне поле, яке простяглося від села аж до лісу.

-Мову ту, що люди рідною зовуть, ти ніде й ніколи, синку, не забудь.

-Серце, що сталося з тобою?

Визначення учнів, котрі краще впоралася із завданням.

 

4.Творча робота.

Розгляньте картину  І.Г.Костенко «Травень». Спробуйте описати настрій людини, якій дарують квіти.  Розіграйте діалог, використавши займенники.

5. Розподільний диктант.

1 група записує займенники , які пишуться разом, 2 група - займенники, які пишуться через дефіс, 3 група записує займенники, які пишуться окремо.

Ніхто, ні в кого, де з чим, кимось,чий-небудь, будь з чим, будь до кого, будь-кого, хтозна з ким,хтозна до чого, хтозна-чий, хтозна від чого, казна з чим, абихто, аби з чим, абичий, чим-небудь, який-небудь, абищо, аби до чого, дехто, деякий, дечим, де з ким, декотрий, деяким, декого, ні до кого, ні з ким, ні з яким, нікого, нічим, ніскільки, ні з чим, ні за ким, будь-хто.

 

IV.Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання. Складіть діалог на тему «Традиції нашого класу». Вживайте заперечні й неозначені займенники.

V.Узагальнююча бесіда. Підсумок уроку. Рефлексія.

Технологія «Мікрофон».

1.Які займенники називаються неозначеними?

2.Від яких займенників вони утворюються?

3.Яким способом творяться неозначені займенники?

4.Якою частиною слова є частки де, аби, небудь, будь, казна, хтозна в неозначених займенниках?

5.Коли неозначені займенники пишуться разом, через дефіс, окремо?

  1.          Домашнє завдання.  Вивчити матеріал з підручника на с.241.Виконати письмово вправу № 434 (1,2).

 

 

УРОК 7.

Тема:  Присвійні, вказівні, означальні займенники, їх відмінювання.

Мета: ознайомити учнів з особливостями відмінювання присвійних, вказівних, означальних займенників;;

            формувати вміння знаходити присвійні, вказівні, означальні займенники в тексті, їх характеризувати (визначати значення, синтаксичну функцію), правильно вживати їх у мовленні;

            виховувати в учнів ввічливість, пошану до старших.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник з рідної мови для 6 кл./ М.І. Пентилюк, І.В.Гайдаєнко. За ред. М.І.Пентилюк.- К.: Освіта, 2006, таблиця, схеми.

Хід уроку:

Установочно-мотиваційний етап уроку.

І. Мотивація навчання учнів.

1.Організаційний момент.

2.Оголошення теми, мети, завдань уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перевірка домашньої вправи.

2. Самостійна робота.

А) Словниковий диктант.

Нічий, будь-хто, якомусь, дехто, будь у чому, хтозна-який, декого, дечиїх, кимось, ні в чий, ні в що, ніякому, ні з чиєю, ніким, для нього, з ним, ні в кого, чогось, казна-що.

Б) Диктант-переклад.

Сколько, какой, некто, некоторый, кое- кто, кто- либо, кто- то, никто, ничей, нисколько, твой, весь, всякий, каждый, надо мной, в нем.

 

III.Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

«Два – чотири – всі разом»

Кожна група отримує завдання, обговорює його спершу в парах, потім – у четвірках і, зрештою, всім класом.

 1 група самостійно вивчає та обговорює інформацію про присвійні займенники, 2 група – про вказівні займенники, 3 група – про означальні займенники.

IV.Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання.       Провідміняти означальні займенники всякий, сам, інший.

Вибірковий диктант.     Виписати з поданого тексту займенники, вказати їх розряд за значенням.

          Усі його люблять, всі його чекають, а хто подивиться - кожен скривиться. Хоч сам не біжить, а стоять не велить. Хто малюнок на вікні уночі зробив мені? Мене просять і чекають, а як покажуся - утікають. Одгадай загадочку, кину її в грядочку, нехай моя загадочка лежить до весни.

( загадки).

Дослідження-зіставлення.   Прочитайте прислівя, добираючи продовження з другого стовпчика. Запишіть їх у такій послідовності: а) з присвійними займенниками; б) із вказівними займенниками; в) з означальними займенниками.

 

На все…

а дурень сам за всіх

Розумний порадиться,…

вирішить.

Чоловік свою долю…

і своя доля.

Учись,…

хто нічого не робить.

Скільки голів,…

усього досягнеш.

У всякого свій розум…

свій лад.

Надією й терпінням…

на інших дивлячись.

Тільки той не помиляється,…

працею кує.

Хто рано підводиться,…

стільки й умів.

Скільки не купуй,…

всього не матимеш.

 

за тим і діло водиться.

 

Дослідіть, як змінюються присвійні, вказівні й означальні займенники. Наведіть приклади.

Завдання.      Записати приклади, розкриваючи дужки. Визначити підмет і присудок. В яких випадках займенник ви пишеться з великої букви? В якому числі ставляться при ньому дієслова.

1. Ви (рад, раді).

2. Ви (гордий, горді)

3. Який Ви ( щасливий, щасливі).

4. Якась Ви (неуважна, неуважні) сьогодні.

УВАГА! Якщо займенник ви вживається на знак ввічливості, пошани, він у всіх відмінках пишеться з великої букви, а дієслова при ньому ставляться у множині: Ви обіцяли ( а не Ви обіцяв).

Робота з підручником.         Виконати письмово вправу № 440. Списати речення, вставляючи займенники в потрібній відмінковій формі. Зясуйте синтаксичну роль ужитих займенників.

  1.               (До кого?)… завітали друзі. – (Чиї?)…друзі завітали. 2. (У кого?)… розболілася голова.- (Чия?)…голова розболілася. 3. (У кого?)… сьогодні контрольна з математики.- (Чий?)… клас сьогодні пише контрольну з математики. 4. (У кого?)… на обличчі було здивування.- (На чиєму?)… обличчі було здивування.

 

Завдання. «Метод Прес».        Дайте відповіді на питання, використовуючи такі словесні форми:

  •       Я вважаю, що…(озвучення позиції);
  •       Оскільки… (обґрунтування позиції);
  •       Наприклад… (наведення прикладів);
  •       Таким чином… (підбиття підсумків).
  1. Розкажіть як змінюються присвійні, вказівні й означальні займенники?
  2. Як відрізнити особові займенники його, її від присвійних?
  3. За яких умов в особових займенниках з’являється приставний н?

 

V.Узагальнююча бесіда. Підсумок уроку. Рефлексія.

Учні заповнюють таблицю.

Знаю твердо

Дізнався нового

Маю запитання

 

 

 

 

  1.          Домашнє завдання.  Вивчити матеріал з підручника на с.243.Виписати прислівя та приказки про матір, використовуючи присвійні та вказівні займенники.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 8.

Тема:  Уживання займенників для зв’язку речень у тексті.

Мета: поглибити, узагальнити й систематизувати знання учнів про займенник, навчити учнів робити розбір займенника як частини мови; перевірити рівень знань учнів з теми " Займенник";

             формувати вміння використовувати займенники для звязку речень у тексті, їх характеризувати (визначати значення, синтаксичну функцію), правильно вживати їх у мовленні;

   виховувати в учнів культуру слова.

Тип уроку: урок узагальнення знань.

Обладнання: підручник, лінгвістичні ігри, тексти.

Хід уроку:

Установочно-мотиваційний етап уроку.

І. Мотивація навчання учнів.

1.Організаційний момент.

2.Оголошення теми, мети, завдань уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перевірка домашньої вправи.

III. Повторення, узагальнення і систематизація теоретичних положень теми.

1. На основі узагальнюючих таблиць "Іменник","Прикметник", "Числівник", «Займенник»  зробити порівняльний аналіз цих частин мови. Чим відрізняються за своїм значенням займенники від іменників, прикметників, числівників?

2. Відмінювання та правопис усіх розрядів.

3. Які займенники мають приставний н і за яких умов?

4. Які особливості вживання займенників ви у ввічливому значенні.

5. Як відрізнити особові займенники його, її, їх від присвійних?

6. Особливості вживання займенників у мовленні.

Виконання різних видів творчих завдань.

1. Лінгвістична гра

    " Добери синоніми"

Ведучий читає подані нижче речення, пропонуючи замінити виділені в них слова синонімами з числа займенників і вказати їх розряд. За кожну правильну відповідь зараховується один бал.

Окремі уривки з поеми  вивчив напам'ять. Цілий вечір ми майстрували модель дизель-електрохода. Один дід порадив нам прорити рівчак і відвести воду. Батьки кудись пішли і діти залишились одні. Уночі невідомий зірвав з клумби найкращу квітку. Ми поділилися цукерками порівну. Вийшло по три на брата. Тепер уже перший- ліпший учень нашого класу розв'яже таку задачу. Не можна незнайомому доручати таку відповідальну справу.

2.Робота в групах.

  1. Завдання. Випишіть речення із займенниками необхідного вам розряду із вправи 450.  На дібраних прикладах поясніть особливості творення, відмінювання і правопису займенників, а також їх синтаксичну роль. (Речення записувати фломастерами на аркушах паперу А-4, підкреслюючи займенники як члени речення).

Представники груп вибирають розряди, над якими працюватимуть:

І група -  особові, присвійні, зворотний;                                                            

ІІ група – означальні, вказівні;                                                                         

ІІІ група – питальні, відносні, заперечні, неозначені.                                   

      2. Виступи представників команд.                                                    

      3. Мовна гра "Біг із перешкодами".                                                 

Кожна команда отримує завдання на листках паперу.

 1 етап "Словотвірні пагорби". 

Утворити присвійні, заперечні і неозначені займенники     


Ти –

Він –

Ми –

Вони –

Який –

Скількох –

Котрого –

На чому –


 

       2 етап "Орфографічні провалля".

Запишіть подані займенники, знімаючи риску.                                                                        


Аби/що -

ні/хто -

хто/сь -

де/хто -

що/небудь -

будь/хто -

ні/до/чийого -

де/з/ким -

за/будь/яких -

казна/з/ким –

де/в/кого -

ані/чий -

з/де/ким -

хтозна/в/який -

від/аби/якого -

де/котрий - 

до/кого/сь -

з/чиїм/небудь -


Взаємоперевірка виконаної роботи. (І група обмінюється роботами із ІІІ. ІІ перевіряє на дошці. )                                                                           

  1. етап    Відкоригувати текст, виправляючи недоліки у вживанні займенників.

Завдання дається кожній групі, один варіант на дошці.                                   

"Ти – редактор"

  1. Я звернулась до учениць, щоб вони самі розповіли, що вони знають.
  2. Старий Кайдаш він був добрим стельмахом.
  3. Ви сказала, щоб квіти були ввечері политі.
  4. Сергій із батьком обрізали сад, і Сергієві було жарко від роботи.
  5. З неба сяяло сонце, по якому пропливали ріденькі хмарки.
  6. Галю зустріла сусідка, вона розповіла їй про випадок на вулиці.

 

4 етап  Укажіть правильно твердження:

А) У реченні займенники можуть бути тими ж членами речення, що й іменники, прикметники та числівники.

Б) За морфологічними ознаками займенники поділяються на розряди.

В) Відносні займенники, які вживаються для зв'язку частин складного речення, завжди виступають членом речення.

2. Укажіть займенники, які змінюються лише за відмінками: А) з себе; Б) абиякий; В) чий; Г) будь-хто.

3. Укажіть займенники, які змінюються так само, як прикметники:

            В)нікого

А) дечий

Б) хтозна-що

4. Укажіть особові займенники першої особи однини:

А) від них

Б) у тебе                                                                Г) при нас.

5. Укажіть речення, в яких присудок слід уживати в формі множини

А) Олексію Олександровичу, Ви даремно (відмовився, відмовились) від поїздки.

Б) Матусю, Ви не (втомилася, втомилися)?

В) Пані Ярино, Ви (домовилась, домовились)?

Г) Світлано Юріївно, Ви так гарно ( співала, співали) на вечорі.

6. Укажіть словосполучення, в яких зворотний займенник себе вжито в Р.в.

А) виховує себе В) загартовує себе

Б) зайшов до себе Г) відірвав від себе.

   5 етап  Зробіть морфологічний розбір займенників, ужитих у реченні:

Колись, після святого Юрія, вже кожний день діти-пастухи женуть, бувало, своїх корів, коней, овець чи кіз на пасовисько.

Взаємоперевірка виконаної роботи.

IV.Підсумок уроку, аргументація оцінок.

V.Домашнє завдання.  підготуватися до тематичної атестації.


УРОК 9.

Тема: Тематична атестація  «Займенник як частина мови».
Мета: перевірити знання учнів про займенник як частину мови, вміння виділяти і правильно використовувати їх у мовленні, запобігати типовим помилкам учнів у вивченні займенників;

           розвивати логічне мислення; підвищувати культуру мовлення;

           виховувати любов до рідного слова.
Тип уроку : урок перевірки знань, умінь і навичок.
Обладнання: тестові завдання, контрольні завдання.

                                                           Хід уроку:
І. Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Проведення тестового опитування  (письмово).

1. Займенник це частина мови, яка:

А) означає назву ознаки предмета або його прикметників;
Б) вказує на предмет , ознаку , кількість але не називає їх;
В) означає назву предметів .

2.Знайдіть особовий займенник:

А) мій; 
Б) хто;
В) вони ;
Г) нічий .

3. Знайдіть зворотний займенник :
А) абихто ;
Б) себе;
В) скільки ;
Г) нічий .

4. Знайдіть присвійний займенник :
А) хтозна-який ;
Б) їхній ;
В) скільки ;Г) котрий.

5. Знайдіть вказівний займенник :
А) дехто;
Б) який;
В) воно;

Г) той.
6. Знайдіть означальний займенник : 
А) всякий ;
Б) всі;
В) наш ;
Г) котрий.
Кожна правильна відповідь – 1 бал.

Виконання контрольних завдань.
1. Замініть у поданих реченнях виділені слова займенником.

  1. Цілий день потім Артемові батько не сходив з думки ( Весь)
  2. Одного вечора ми всі зібралися біля школи ( Якогось )
  3. Одні учні поливали город , другі носили воду ( Інші)
  4. На це запитання може дати відповідь перший-ліпший учень з присутніх. ( Кожен )

Кожна правильна відповідь – 0,5 б.

  1. Творча робота «Давайте познайомимось».

 Скласти діалог, використовуючи займенники: тебе, вас , його , її , мене, з вами.
(2 бали )
    3. Відредагуйте речення.
1. Як тільки буря вщухла, вони повернулися додому.
2. Незабаром до мене приїжджає приятель і розказав про себе пригоди.
3. Коли розмова починається, у приміщені всі затихли.
(2 бали)
IV.Підсумок уроку.

V.Домашнє завдання.  написати твір-мініатюру «Сваритися не слід, бо від сварки не злічити бід», використовуючи займенники різних розрядів

 

 

 

 

 

 

 

 

IV. Список використаних джерел .

  1.Басоля А. Особистісно-зорієнтоване навчання: цілепокладання, рефлексія, оцінка // Українська мова і література в школі. – 2004. - № 7.

            2.Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: Монографія.- Запоріжжя: Просвіта, 2000.- 160 с.

  3. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Метод. посібник / Авт. укл.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: АПН, 2002.

2. Падалка О. С. та інші. Педагогічні технології. – К.: Укр. енциклопедія, 1995.

           4. Кремень В. Освіта повинна готувати справжніх фахівців і свідомих патріотів // Освіта України. – № 5, 18 січня 2005. – С. 2-3.

           5. Матвієнко П.І. Орієнтир на освітні технології// Педагогічні технології: Досвід. Практика. Довідник. – Полтава, 1999.- 12 с.

          6. Пометун О.І., Коберник Г.І., Побірченко Н.С. та ін. Інтерактивні технології навчання // Сільська школа України. – 2004. – №16-17 (88-89). –128 с.

          7. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Наук.-метод. посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К.: АСК., 2006.

         8. Творчо-дослідницькі та інтерактивні технології навчання на уроках української словесності. Метод. посібник / Д. Семчук. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007.

        9. Ярошевська О. Г. Грунтова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. – К.: Партнер, 1997.

       10. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. – К.: Партнер, 1997. – 193 с.

 


 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
11 січня
Переглядів
907
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку