Мельниченко Ольга Іванівна, учитель української мови та літератури Шумського ЗЗСО І-ІІІ ст. Шумської міської ради.

     Серед методів і прийомів графічного моделювання інформації актуальним є кластер, який дає можливість формувати та вдосконалювати компетентності учнів. Кластер як прийом використовую під час опрацювання нового матеріалу, контролю, як творче завдання. Кластер як спосіб організації навчання учні виконують у парах, групах, фронтально або індивідуально.

     Пропоную досвід використання кластера на уроці української мови в 10 класі.

     Тема. Практична риторика. Особистість мовця. Риси гарного співрозмовника.

     Мета: ознайомити учнів із поняттям «мовець» та «імідж мовця»; формувати й розвивати риси гарного співрозмовника; виховувати прагнення до вдосконалення риторичних навичок, упевненість, мовленнєву відповідальність, культуру поведінки.

     Цілі уроку

Учень (учениця)

Знаннєвий компонент:

• розуміє суть понять «риторика», «імідж мовця»;
• усвідомлює важливість риторичних умінь;
• називає риси, притаманні цікавому мовцеві, гарному співрозмовникові.

Діяльнісний компонент:

• організовує свою діяльність (мотивує, ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує);
• аналізує чужий і власний текст;
• готує текст виступу;
• виступає публічно.

Ціннісний компонент:

• демонструє повагу до себе й інших, добираючи і вживаючи потрібні слова;
• розглядає мову й уміння спілкуватися як цінність.

Емоційний компонент:

• відчуває задоволення від добре виголошеного виступу;
• уболіває за результати своєї роботи.

Поведінковий компонент

• висловлює пропозиції щодо вдосконалення риторичної майстерності;

• демонструє на уроці небайдужість, активність, відповідальність у розгляді питань теми.

     Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь і навичок.

     Обладнання: підручники, кольорові олівці, стікери, ТЗН.

                                   Перебіг уроку

     І. Мотиваційний етап.

     1. Забезпечення емоційної готовності до уроку. Вправа для подолання страху перед аудиторією (виконують одночасно всі учні): назвіть будь-яку букву алфавіту; станьте у формі цієї літери, привертаючи увагу якнайбільшої кількості учасників.

     2. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Розминки:

Мовна. Проказати вислів «У бобра добра багато, у бобра є бобренята» спочатку як чистомовку, а потім як скоромовку.

Лексична. Зарядка для збільшення словникового запасу: учні об’єднуються в пари; протягом однієї хвилини один називає іменники, інший рахує кількість проказаних слів; потім міняються ролями. Якщо таку вправу повторювати щодня протягом тижня, збільшимо активний словниковий запас. Норма (для 1 хвилини): іменники – 52; прикметники – 54; дієслова – 48.

Знаннєва.

• Коротко прокоментуйте суть понять «риторика», «мовленнєва ситуація».
• Висловіть своє ставлення до риторики в сучасному світі.
• Змоделюйте мовленнєву ситуацію: вам пропонують записатися на курси «Фінансова грамотність громадянина».

Епіграф: «Зустрічають по одежі, проводжають по розуму».

     ІІ. Цілевизначення і планування навчальної діяльності.

1. Повідомлення теми, мети уроку.
2. Вибір особистісно значущих цілей.
3. Планування роботи (відповідно до цілей та перебігу уроку).

     ІІІ. Реалізація мети.

     1. Вступне слово вчителя. Ключові питання «Що хочуть люди, з якими я спілкуюся?» і «Що хочу я?» досвідчений мовець об’єднує в одне: «Що я хочу, щоб люди зробили після мого виступу?». Важливу роль у досягненні мети відіграє, власне,  оратор, його зовнішність, манера поведінки, майстерність. Уміння виступати публічно не потребує якихось особливих вроджених талантів, а лише інформації та практики. Як бути яскравим і переконливим, як сподобатися собі й аудиторії, спробуємо з’ясувати на сьогоднішньому уроці.

     Готуючись до виступу, мовець повинен не лише підготувати текст, а й подбати про свій імідж. При цьому потрібно врахувати зовнішній вигляд, поведінку, внутрішні якості, комунікативні вміння.

     2. Робота з підручником. Працюючи з теоретичним матеріалом, уміщеним у підручнику, осмислюємо прочитане й систематизуємо у формі карти-схеми. Спочатку вона матиме такий вигляд:

Далі фрагменти нової інформації занотовуємо в логічній послідовності як «супутники» до записаних понять. Наша карта-схема (кластер) упродовж роботи набуває такого вигляду:

     Ланка «Комунікативні вміння» не заповнена, бо це тема наступного уроку. Як бачимо, роботу з картою-схемою можна виконувати упродовж кількох уроків. Звичайно ж, це орієнтовна схема. Учням варто запропонувати різні способи систематизації матеріалу у вигляді кластера, як-от: записувати слова на стікери й прикріплювати довкола ключового поняття; використовувати різні фігури, кольорові олівці тощо.

     3. Виконання вправ 118, 120 з підручника.

4. Перегляньте на каналі YouTube 2 виступи переможців Національного конкурсу «Благодійна Україна – 2017» (на вибір учителя). Наділіть мовців    характеристиками зі схеми. Яке враження справили ці люди?

     5. Створення й виголошення невеликої промови. Рольова гра «Соціальний проект».

• Коментар учителя. Сучасне суспільство пропонує участь у різноманітних проектах – соціальних, освітніх, благодійних, екологічних, громадських. На втілення їх у життя потрібні ресурси: гроші, матеріали, приміщення, устаткування, інформація. Є п’ять типів людей, які дають гроші чи інші ресурси: благодійники, меценати, філантропи, донори і спонсори. Пропоную вам об’єднатися в команди та підготувати короткий виступ від імені одного з грошодавців як почесного гостя благодійного заходу. Кожна група вибирає свого мовця, спічрайтера, коректора, стиліста, оператора (відповідно до кількості учнів у класі та їхніх уподобань).
• Об’єднання в групи.
• Ознайомлення з пакетом завдань для кожної команди, розподіл ролей.

Схема виступу: привітання, основна частина, побажання.

Пакет 1. Благодійники: люди, які добровільно та безкорисливо надають допомогу тим, хто її потребує; вірять у те, що роблять добру справу; про інших переживають більше, ніж про себе; часто мають менше, ніж інші; їх ще називають емоційними жертводавцями.

Проект, утілений завдяки їм: «Затишне подвір’я» (облаштування подвір’я перед школою).

Пакет 2. Філантропи: люди, які займаються доброчинністю на користь нужденних; раціональні жертводавці (керуються розумом, а не емоціями); мають гроші, за які часто просувають ідеї (релігійні, політичні, філософські).

Проект, утілений завдяки їм: «Доброта починається з тебе» (допомога дитячому будинку).

Пакет 3. Меценати: багаті покровителі науки й мистецтва; безкорисливо матеріально підтримують розвиток освіти, культури, мови; у сучасному понятті меценат – особа, яка підтримує те, що їй подобається, і тих, хто їй подобається.

Проект, утілений завдяки їм: «Відкрий світ» (планшети для шкільної бібліотеки).

Пакет 4. Спонсори: особи чи організації, що надають фінансову або матеріальну підтримку якій-небудь діяльності (здійснюваній іншою особою чи організацією) заради популяризації свого імені (чи торгової марки) та отримання вигоди.

Проект, утілений завдяки їм: «За здоров’я» (спортивна форма для баскетбольної команди).

Пакет 5. Донори: люди або організації, які «вливають» гроші в інші організації або надають громадянам додаткові ресурси на цілі, що спрямовані в цілому на благо всього суспільства.

Проект, утілений завдяки їм: «Арт-зупинка» (облаштування кабінету для обміну творчим досвідом).

• Виконання завдань.
• Виступ мовців (до 40 секунд) з урахуванням опрацьованого матеріалу уроку.
• Самоаналіз та аналіз виступів: усі відповіді записати на дошці у два стовпчики.

Як хотів (ла)?                                       Як удалося?

Домашнє завдання.

Для учнів із достатнім і високим рівнем навчальних досягнень: виконати вправу 124.

Для учнів із середнім рівнем навчальних досягнень: підготувати коротке повідомлення про відомого благодійника й зачитати в класі.

Для учнів із початковим рівнем навчальних досягнень: переписати вислови вправи 119.

ІV. Рефлексія та оцінювання.

• Що зацікавило, збентежило?
• Який вид роботи сподобався?
• Де використаєте отримані знання та набуті вміння?
• Що потрібно вдосконалити?

Наостанок. Навіть якщо ваше мовлення було невиразним, ви не до кінця справилися зі своєю роллю в групі (а може, це не зовсім ваша роль), не впадайте у відчай, адже у вас є час удосконалитися, підготуватися, зібрати докупи емоції, наполегливість, віру в себе – і здивувати своїх слухачів (і нехай першим поціновувачем вашої ораторської вправності буде домашній улюбленець ). Будьте не такими, як усі!

 

На наступному уроці учні заповнять ланку «Комунікативні вміння» схеми «Особистість мовця». Вона набуде такого вигляду:

 

Використання кластера на уроках української мови

6 клас

Тема. Групи слів за походженням: власне українські й запозичені (іншомовного походження) слова.

Цілі уроку

Учень (учениця)

пояснює лексичне значення слова, поділ слів на власне українські й запозичені;

розрізняє слова за походженням;

замінює за можливості іншомовне слово українським відповідником;

доречно вживає вивчені лексеми у власному мовленні;

шанує родину, співвідносить себе з нею.

Етап уроку: рефлексія.

Методичний коментар. Учитель пропонує учням на заздалегідь заготовлених пелюстках ромашки записати наймелодійніше, на їхню думку, власне українське слово. Діти самостійно прикріплюють пелюстки, формуючи кластер у формі квітки. Один з учнів зачитує слова. Визначають найбільш та найменш уживане. Такий кластер можна залишити в класі, доповнюючи новими лексемами протягом вивчення розділу «Лексикологія», з метою збагачення словникового запасу учнів.

 

Використання кластера на уроках української літератури

     10 клас

     Тема. Психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини в новелі «Intermezzo».   Символічні образи, ускладнена метафора. Поетика імпресіонізму.

     Цілі уроку

Учень (учениця)

аналізує імпресіоністичну поетику (роль пейзажу, звукових образів, світлотіні);

пояснює символічні образи, ускладнені метафори;

розкриває образотворчі засоби (внутрішній монолог, прийом контрасту).

     Етап уроку: стадія осмислення; робота з текстом.

     Методичний коментар. Учні зіставляють дисгармонійне і гармонійне в житті героя твору, вирізняють запахові, слухові й зорові образи.

     Дисгармонійне представлене чотирма образами. Записуємо їх у формі циклічної матриці.

Ліричного героя переслідують чужі голоси, не дає спокою власний внутрішній голос. Прив’яжемо їх до дійових осіб твору. Формуємо класичний кластер.

 

Гармонійне в житті ліричного героя змальоване барвистими голосами, запахами, образами природи. Наносимо їх на площину (зошит, ватман, дошку тощо). Можна використати кольорові стікери або заготовлені картинки, світлини (у такому разі учні на попередньому уроці отримали випереджальне завдання).

Аналізуючи образи твору «вслід за автором», формуємо карту вражень і відчуттів ліричного героя.

Так з’являється імпресіоністична картина образів твору.

11 клас

Тема. «Вічні» українські фольклорні типи, новітнє переосмислення традиційної ситуації, образи-архетипи як атрибути української свідомості у поезії Ліни Костенко «Українське альфреско».

Цілі уроку

Охарактеризувати  архітектоніку тексту.

Визначити ключові та домінантні текстові одиниці.

Етап уроку: стадія осмислення; робота з текстом.

     Методичний коментар. Учитель на дошці, ватмані або фліпчарті креслить спочатку лише прямокутник. Учні називають ключові образи поезії, формуючи карту. У результаті з’являється малюнок, який повертає нас у дитинство, тому що Ліна Костенко використала відомі змалку кожному українцеві «вічні» фольклорні образи-архетипи.

     Словникова робота. Архетипні образи – це ті первинні образи-символи , які існують у підсвідомості кожної людини й передаються з покоління в покоління як особливо значущі (мама, дитина, родина, хата, лелека, дід, баба).

• Який із образів поезії найоригінальніший, найбільш зворушливий? Які деталі роблять його саме таким?

   Відповіді можуть бути різними: любисток, бо від слова «любити»; жоржини, підкреслені займенником такі, викликають захоплення; вишні чорноокі (епітет) нагадують гарних дівчат; на слові патлашки хочеться зупинитися й усміхнутися, бо воно якесь кумедно-ніжне; старий граб доповнює образи діда й баби – теж старих; шовковиця – дерево, яке ніхто не мине, не скубнувши ягід (може, саме вона найбільше й принаджує сусідських дітей); лелека на хліві – символ достатку, не випадково ж курочка ряба «несе їм яєчка золоті»; правда, образ стомленого лелеки сумний, бо не приніс птах дитя в цю хату.

• Кого не вистачає на «Карті ключових слів» (хоча образи присутні у вірші)?

   Поетеса не називає причини відсутності дітей, онуків. Вона просто констатує факт: «Я знаю, дід та баба – це коли є онуки, а в них сусідські діти шовковицю їдять».

• Чому діти, які є символом  утіхи, порушують ідилічну картину фрески?

(Бо чужі, «сусідські»).

• Де ж діти?

Учні почергово висловлюють власні версії прихованої в тексті інформації. Хто прочитав статтю підручника наперед, назве ймовірні причини: «згасання роду: репресії, війни чи хвороби, що забрали синів і дочок, їхня відсутність узагалі». Є в цьому несказаному й натяк на автобіографічність: батько Ліни Костенко був репресований, сама ж вона підлітком пережила війну.

 

11 клас

Останній урок з вивчення творчості поетів-шістдесятників.

Етап уроку: рефлексія; підготовка до контрольної роботи.

Методичний коментар. Арт-кластер на розвиток асоціативного мислення. У порядку появи картинок на слайді учні записують назви вивчених творів та імена авторів.

1. Андрій Малишко, «Пісня про рушник».
2. Дмитро Павличко, «Два кольори».
3. Ліна Костенко, «Страшні слова, коли вони мовчать».
4. Євген Маланюк, «Уривок з поеми».
5. Василь Симоненко, «Ти знаєш, що ти – людина».
6. Василь Симоненко, «Лебеді материнства».
7. Василь Симоненко, «Задивляюсь у твої зіниці».
8. Василь Голобородько, «Наша мова».
9.  Іван Драч, «Балада про соняшник».
10.  Василь Стус, «Господи, гніву пречистого…».