Методичні рекомендації "Як заохотити учнів читати книги"

Як заохотити учнів читати та перечитувати книги.

     Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу - це джерела мудрості. Книга - бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість велика. («Повість минулих літ»).

 Читаючи вперше хорошу книгу, ми переживаємо відчуття, ніби знайшли нового друга. Перечитати книгу - значить знову побачити давнього друга.

(Вольтер)

     Читання є однією з найважливіших основ для формування розвиненої особистості. Тому питання заохочення дитини до читання є дуже актуальним. Перш за все - це власний приклад дорослих і, насамперед, сім`я. Як можна вимагати від дитини читати книжку, якщо дорослі не беруть її у руки взагалі? Тому на батьківських зборах я завжди веду діалог з батьками про ситуацію читання літератури у сім`ї. Рекомендую батькам прочитувати деякі твори разом із дітьми (учні 5-7 класів).Через деякий час влаштовувати   сімейне вечірнє чаювання з обговоренням прочитанного раніше, – нехай дитина поділиться своїми емоціями, враженнями, висновками. І тоді ( з досвіду батьків) відбувається перечитування окремих епізодів книги. Наприклад,  захоплюючі пригоди Робінзона Крузо Д. Дефо.

       Зрозуміло, що змушуючи дитину до чогось, ми досягнемо  прямо протилежного ефекту. Тому читання ні в якому разі не має бути покаранням або відбуватися «із-під палиці».    Якщо  запитати себе: «Що потрібно особисто мені, щоб я захотіла щось робити?»  Впевнена, що нами керує цікавість і насолода від самого процесу. Ось саме ці емоції і мають виникати у  дітей, коли вони беруть у руки книгу. Як же цього домогтися?  Треба вдаватися до хитрощів і цим самим підігрівати інтерес до читання нових книг та зустрічі «зі старими знайомими героями»!  
     Влаштовую змагання з читання. Даю  дітям широкий перелік книжок різних жанрів.  Ті, хто прочитають за рік найбільше, – отримують нагороди.

З метою обліку прочитаного діти ведуть читацькі щоденники.

    Спробуйте вгадати книжку за ілюстрацією. Якось я дала таке завдання класу, а потім учні ту книжку в мене позичили, щоб поринути у світ романтики (О. Грін. «Пурпурові вітрила»).

     Застосовую особистісно орієнтований підхід.

Обов`язково проводжу паралелі між героями, собою і учнями, знаходимо спільне й відмінне. Ставлю запитання: “Чим ти схожий на Маленького принца? Чим відрізняєшся? Що б зробив на його місці?” Чи вважаєш ти себе Шерлоком Холмсом? Чи керуєшся ти дедуктивним методом Холмса у житті?  Такі запитання збільшують зацікавленість до творів, спонукають до перечитування. Найбільш «перечитуваними» творами є оповідання про Шерлока Холмса, «Хлопчик-Зірка»

 О. Уайльда, «Альпійська балада» В. Бикова, «Жага до життя» Джека Лондона, «Пурпурові вітрила» О. Гріна,  Д.Дефо «Пригоди Рбінзона Крузо», «Гобсек»

О. де Бальзака.

     Літнє “екстремальне читання”. Діти роблять фото, як читають у дивних місцях. Фото можна  розвісити в коридорі школи.

     Залучення вчителів. Учны просять учителів інших предметів принести дві-три свої улюблені книжки. Нехай на початку кожного уроку (географії чи математики – байдуже) впродовж десяти хвилин учителі зачитають свої улюблені фрагменти з книжок. Діти будуть обговорювати почуті уривки, захочуть прочитати ту чи іншу книгу. Це особливо корисно, якщо учні не бачать вдома своїх батьків за читанням.

Читацькі стіни. Навколишнє середовище повинно заохочувати читання в усіх його формах. Але просто розмістити плакат з написом, що читання – це круто – не має сенсу. Натомість можна попросити дітей вказувати на плакаті назву книжки, яку вони зараз читають, і кілька речень про що вона.

    Цікавий прийом використовують у Англії. Кинути все заради читання. Діти і вчителі покидають свої завдання і поринають у читання хороших книжок. Уся школа має встановлений для цього час. Наприклад, раз на тиждень.

     Буккросинг з’явився в 2001 році. Новий цікавий рух було створено американським IT-фахівцем Роном Хорнбекером. Його ідея полягала в тому, що людина, прочитавши книгу, залишила її («звільнила») у громадському місці (парк, кафе, поїзд, станція метро) для того, щоб хтось інший, випадково зміг цю книгу знайти та прочитати. Той у свою чергу повинен повторити процес. Простежувалася «подорож» книги через спеціальні сайти в Інтернеті. Для початку Рон Хорнбекер залишив 20 книг з пояснювальними написами в холі свого готелю. За півроку на його сайті було вже близько 300 активних користувачів, які «відпускали» книжки і приводили нових учасників.

    Приблизно з 2006 року буккросинг з’явився і в Україні. Цікаво, що в дореволюційні часи аналог цього руху вже існував серед української інтелігенції. Тоді книги цінувалися високо і їх було прийнято читати, передаючи по колу: після того, як із літературною новинкою знайомилися всі зацікавлені особи, вона поверталася власнику з підписами, відгуками та рекомендаціями.

Сама ідея оздоровлювати людство за допомогою доступної і хорошої книжки, заслуговує на увагу.

     Тож залишається приєднатись до цього руху й «випустити» «в обіг» хоча б одну книжку – може, вона потрапить саме до того, кому найбільше потрібна. 

       Варто запрошувати  авторів книжок на уроки. Це стосується  літератури рідного краю та уроків української літератури. На дітей можуть вплинути письменники, які розповідають про власний досвід читання і писання. На уроках зарубіжної літератури необхідною складовою є рубрика «Зарубіжні письменники і Вінниччина».

     Добре  розповідати про історію книжок. Діти охочіше читають книжки, які коли-небудь були заборонені. Або ті, щодо яких ви висловлюється  стурбованість і має місце мова, що в книжці є місця, які краще пропустити.

Познайомити підлітків з читацькими додатками. Якщо телефон міцно закріпився в житті дітей, то хай використовують його з користю. Запропонувати їм завантажити додаток Bookmate (тут можна не тільки читати книжки, але й обговорювати) або зареєструватися на Goodreads (тут можна оцінювати прочитані книжки і залишати відгуки).

      Можна виготовити стенд з картою світу, на якій би учасники робили позначки у вигляді прапорів країн письменників, книжки яких вони прочитали. І на цьому стенді куточок мудрих висловлювань про користь читання.

Книги – кораблі думки, які мандрують по хвилях часу і бережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.

                                                                                         Ф.Бекон.

Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу, - це джерела мудрості.

                                                                                Нестор Літописець.

Любов до книги – необхідна умова загальної культури людини. Без неї неможливо стати хорошим спеціалістом у будь-якій галузі.

                                                                                  М.Амосов.

Книги – морська глибина.

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

                                   І.Франко.

Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням, так людина стає вченою не силою, а частим читанням.(Овідій).

Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той із Богом бесідує, або зі святими мужами.(«Повість минулих літ»).

...Любіть книгу, вона полегшить вам життя, по-дружньому допоможе розібратися у строкатій і бурхливій плутанині думок, почуттів, подій, вона навчить вас поважати людину і самих себе, вона надихає розум і серце почуттям любові до світу, до людини.(М. Горький)

Велика користь буває людині од учення книжного. Книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння, і мудрість бо, і стриманість здобуваємо ми із словес книжних.Бо се ріки, що наповнюють всесвіт увесь. Се ж джерела мудрості, бо є в книгах незмірна глибина.(Літопис Руський (1037 рік)