Методичні рекомендації з використання гештальт-технологій в початковій школі

 

Методичні рекомендації з використання гештальт-технологій в початковій школі

Вчитель початкових класів Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер»

Підлісна Світлана Володимирівна

У період змін у національній системі освіти України перед школою ставляться важливі завдання. Сучасна школа повинна формувати здорову, всебічно розвинену особистість з високим інтелектом, моральністю та культурою, яка вміє творчо мислити, ініціативно діяти. Школа, починаючи із початкової ланки, повинна допомогти цій особі підготуватись до сучасного життя. «Початкова школа, — наголошується у Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), — зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, фізичний, соціальний розвиток ... Характерним для початкової школи є практична спрямованість змісту, інтеграція знань».

Організація навчально-виховного процесу у сучасній школі повинна бути такою, щоб в учнів формувалася цілісність науково-практичних знань, пізнання світу відбувалося б у взаємозв'язках при вивченні всіх навчальних предметів. На цьому наголошували видатні педагоги Я. Коменський, І. Песталоцці, Д. Локк, К. Ушинський, Г. Ващенко, підтверджують сучасні науковці І. Бех, О. Комар, О. Савченко, Б. Шиян і відомі вчителі-практики І. Волкова, Й. Присяжнюк, Т. Прошкуратова та інші.

До таких нових інструментів навчання і виховання належать психологічні методики, зокрема гештальт-вправи, основою яких є невимушене спілкування і співтворчість учителя та учня. Основна мета таких вправ – знімати нервову, психічну та м’язову напругу, зосереджувати увагу школярів, розвивати уміння краще розуміти себе і інших, створювати умови  для особистісного зростання.

Зв'язок навчальної і ігрової діяльності

В початковій школі навчання тісно пов’язане з грою. Тому гештальт-вправи ми називаємо іграми. «Психологи і фізіологи, — стверджує професор О. Дубогай, — вже давно дійшли висновку, що індивідуальні розумові здібності (мислення, сприймання, уявлення) не варто розглядати ізольовано, без контексту рухового та загального розвитку дитини. Нормальними умовами прояву та розвитку здібностей під час навчання є спільна ігрова діяльність з іншими дітьми, під час якої дитина не тільки рухається, а й легко запам'ятовує все почуте в даний період».

Основна мета проведення вправ:

• концентрація уваги;
• зосередженість на собі;
• усвідомлення свого емоційного стану(внутрішнього);
• формування  навичок оцінки зовнішнього стану, тобто  впливу навколишнього світу
• переключення уваги;
• зміна виду діяльності;
• чергування розумових та фізичних навантажень;
• формування навичок взаємодії.

Завдяки застосуванню цих вправ, уроки проходять більш динамічно, цікаво, захоплююче. Діти працюють активно, багато встигають, отримують задоволення від уроків.

Результативність гештальт - вправ залежить від методики їх організації та проведення. Позитивних результатів у навчанні та вихованні дітей з використанням ігрових методів можна досягти при умові спрямованості кожної гри на зняття втоми та психологічної розрядки учнів під час уроку.

У психологічних іграх немає тих, хто програв або виграв, тут виграють усі. Їх можна проводити на будь-якому етапі уроку, залежно від бачення вчителя. Це дасть змогу поглибити знання учнів , закріпити вивчений матеріал, зняти втому, змінити вид роботи.

Організація таких ігор здійснюється педагогом, залежно від уроку та мети, яку перед собою ставить вчитель. Керуючи грою, вчитель використовує різноманітні засоби впливу на дітей і сам виконує організаційну роль. Деколи він стає прямим учасником гри, але, зазвичай,  спрямовує гру, підтримує ініціативу дітей, радіє їхнім перемогам.

Необхідність дотримуватись правил в умовах колективної гри спонукає кожну дитину співвідносити свої дії з діяльністю інших гравців, сприяє виникненню спільних інтересів, а тому є важливою умовою формування суспільних рис у поведінці дітей.

Оптимальні способи використання ігрової діяльності

Оптимальні способи використання ігрової діяльності в системі уроків такі:

- весь урок будується на гештальт - вправах;
- під час уроку, як його структурний елемент(вправи на введення в урок);

- під час уроку, як фізхвилинка;

- під час уроку створюються ігрові ситуації (вправи на розвиток креативності).

Проте існують деякі обмеження для проведення гештальт - вправ:

- не варто проводити вправи без прийняття правил;

- не доцільно впроваджувати ігри на підсумкових уроках, якщо вони не використовувались  раніше;
- не варто застосовувати занадто складні ігри , які не відповідають віку дітей.

Гра сприяє формуванню позитивної мотивації учіння, тобто бажання займатися, потреби в цьому, інтересу. Гра дає змогу бачити успіхи, не помічати невдачі. І навпаки, успіх веде до перемоги, перемога до мотивації, мотивація - до бажання перемагати і до нових успіхів.

Якщо після гри працездатність учнів не зростає, це означає, що гра не є ефективною і результати її впровадження не дають бажаних результатів, тоді треба шукати причини негативних наслідків. Їх може бути дві:

1. якість самої гри низька і не відповідає меті проведення .
2. методика проведення гри неправильна.

 Навчальні і виховні можливості гештальт-вправ

Гра має велике значення, вона тісно пов’язана з усіма сторонами виховної і навчальної роботи в школі. Підчас гри, особливо вправ на розвиток креативності, відбувається важливий і складний процес засвоєння знань, який мобілізує розумові здібності дитини, її увагу, пам’ять, уяву. Гра сприяє всебічному гармонійному розвитку особистості. Використання ігор на уроках в початковій школі має важливе значення в розв'язанні оздоровчих, освітніх і виховних завдань. Вправи можна використовувати в усіх  трьох частинах уроку: підготовчій, основній і заключній.

У підготовчій частині уроку доцільно використовувати вправи «Зустріч руками» , «Тут і зараз», «Комплімент», «Побажання» та ін.  Ці вправи допомагають  налаштуватися на роботу, сприяють само зосередженню, налаштовують дітей на позитив.

В основній частині уроку замість другої фізкультхвилинки доцільно проводити вправи, які відносяться до тілесно-орієнтованих вправ. Основною метою цих вправ є поліпшення психологічного самопочуття за рахунок усвідомлення мови тіла. Досягненню цієї мети сприяє послідовне вирішення наступних завдань:

1) знаходження і зняття власних затискачів;

2) вивчення невербальних компонентів спілкування;

3) усвідомлення мови власного тіла.

Вправи цього напрямку допомагають виробляти навички розшифрування невербальної мови, дають тим самим новий досвід спілкування.
Це вправи-ігри «Перевтілення», «Невербальні пояснення», «Ростемо», «Тінь», «Дзеркало», «Узгоджені дії», «Розмова через скло». Ці вправи - дуже хороший засіб для встановлення психологічного контакту. Окрім того вони допомагають зацікавити учнів, переключити увагу, змінити вид діяльності.

Окрім вправ з пластичного тренінгу в основній частині уроку доцільно проводити вправи на розвиток креативності. Важливе завдання педагога полягає у забезпеченні розвитку творчої особистості в процесі навчання. Цього можна досягти, стимулюючи школярів до розкриття нових властивостей об'єктів. З цим завданням добре справляються вправи на розвиток креативності. Основні завдання цих вправ:

1. усвідомлення і подолання бар'єрів прояву креативності;
2. усвідомлення характеристик креативної середовища;
3. формування навичок і вмінь управління креативним процесом.

До таких вправ відносять: вправи на перевтілення у будь-який предмет, тварину, або рослину; «Тут і зараз»; вправи на розвиток навичок невербального спілкування; «Колір – предмет», «Повітря, земля, вода», «Слово – дієслово», «Буква – речення» та інші. Такі вправи - ігри можна використовувати для перевірки домашніх завдань, а також при закріпленні вивченого матеріалу. Завдання, які діти виконують в ігровій формі дозволяють дітям розкрити потенційні творчі здібності , не викликають напруження та хвилювання, як при фронтальному опитуванні.

У заключній частині уроку використовують вправи для релаксації та зниження фізичного і психологічного навантаження учнів на уроці, ігри на увагу, з простими рухами на відновлення дихання. Це можуть бути вправи з психогімнастики.  Психогімнастичні вправи сприяють поліпшенню функціонування мозку, сприяють зняттю нервової напруги.

 Вправи потрібно добирати таким чином, щоб вони перекликались з темою уроку і водночас підвищували працездатність, знімали втому, давали відпочинок організму, в першу чергу — нервовій системі.

На уроках української мови,математики, читання, «Я і Україна» було застосовано гештальт-вправи, які дають змогу розвивати креативність учнів, психогімнастичні вправи і тілесно-орієнтовані вправи.

Протягом року участі в експерименті мною було проведено більше 80 уроків з використанням гештальт-вправ  (у 1-Б класі). На цих уроках, а також під час проведення виховних заходів, було застосовано близько 60 вправ (враховуючи вправи, які були дещо видозмінені з метою адаптації до вимог навчального процесу та того матеріалу, з яким ми працювали на уроці).

Методика проведення гештальт-вправ

Проводити ігри, створювати ігрові ситуації, бажано на кожному уроці. Особливо це стосується 1 класу – перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, притуплюється їхня увага, набридає одноманітність. Тому гештальт-гра, як і інші види гри має ввійти в практику роботи вчителя як один з найефективніших методів організації навчальної діяльності першокласників.

Гру можна проводити на початку уроку. Такі ігри допомагають збудити думку учня, налаштуватись на роботу, допомогти йому зосередитись на собі,і, найважливіше, спрямовувати увагу на самого себе, тобто, бути «тут і зараз». Інколи така гра може бути фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені їм доцільно запропонувати гру з пластичного тренінгу.

Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано, починаючи з простих вправ, поступово  урізноманітнюючи їх , з метою вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо.

Вправи на розвиток креативності можна використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих знань, для повнішого і глибшого їх осмислення засвоєння, формування умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору.

Систематичне використання вправ підвищує ефективність навчання. Вправи повинні добиратись і модифікуватись відповідно до програмного матеріалу.

Вимоги до проведення гештальт-вправ

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

1. Готовність учнів до участі у грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).

2. Прийняття правил гри. Не можна допустити приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінки за поразку в грі, глузування тощо).

3. Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.

4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять правила , а далі можна пропонувати різні її варіанти.

5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

6. Доцільно розсадити учнів парами, якщо гра спрямована на вироблення навиків взаємозв'язку і взаємодії та парні фізичні дії .

7. Гештальт-гра на уроці може проходити стихійно, якщо на думку вчителя вона в певній ситуації доцільна.

Надзвичайно важливу роль відіграють правила. Важливо перед початком кожної гри наголосити про основні правила:

- правило піднятої руки;

- заборона викрикувати;

- спрямованість на позитив, доброзичливість.

Правила гри зобов’язують учнів діяти відповідно до вказівок вчителя, не повторювати сказаного,  бути дисциплінованими, не заважати іншим.

Правила гри виконують функцію організуючого елемента і є засобом керування грою. Вони визначають способи дій та їх послідовність, вимоги до поведінки, регулюють взаємини дітей у грі, вчать їх співвідносити свої дії з діяльністю інших гравців, сприяючи вихованню наполегливості, чесності, кмітливості тощо.

Порушення правил не повинно залишатися поза увагою вчителя. Залежно від обставин він повинен нагадувати про прийняті правила. Проте під час гри не треба робити довгих зауважень, повчань, оскільки це погіршує настрій учнів, послаблює їхній інтерес, гальмує увагу.

Оздоровче значення вправ:

• зняти напругу,
• сприяти гармонійному розвитку учнів;   
• формувати креативні навички;
• підвищувати працездатність;
• зміцнювати психічне здоров'я.

Під час проведення гештальт -вправ учні повторюють, закріплюють,

удосконалюють вміння і навички, розвивають фізичні якості.

Наприклад, граючи в ігри-вправи з пластичного тренінгу,  учні вдосконалюють вміння і навички невербальної мови, допомагають зацікавити учнів, переключити увагу, змінити вид діяльності.

Основною метою цих вправ є поліпшення психологічного самопочуття за рахунок усвідомлення мови тіла. Досягненню цієї мети сприяє послідовне вирішення наступних завдань:

1) знаходження і зняття власних затискачів;

2) вивчення невербальних компонентів спілкування;

3) усвідомлення мови власного тіла.

 

Виховне значення ігор:

•   виховують моральні та вольові якості учнів;

• виховують повагу один до одного;

• виховують любов до щоденних і систематичних занять фізичними вправами.

Правила гри регулюють поведінку гравців, сприяють вихованню

взаємодопомоги, чесності, колективізму, дисциплінованості,

відповідальності, витримки, вміння долати труднощі, цілеспрямованості,

сміливості, рішучості. Ігри привчають долати психічні і фізичні

навантаження, створюють у дітей бадьорий настрій.

Методичні рекомендації при проведенні психологічних ігор

1.    Підготовка до гри

Вибір гри. Успіх ігрової діяльності, а також позитивний фізіологічний і емоційний вплив на гравців залежить насамперед від правильного вибору гри. При виборі гри потрібно враховувати форму проведення занять: урок, перерва,виховна година , ГПД, позакласний захід.

Вибір гри залежить від теми уроку та мети, яку ставить перед собою вчитель. На уроках читання і письма можна проводити ігри «Буква – слово», «Буква – словосполучення», «Буква – речення» тощо;

Під час прогулянки можна проводити гру «Атоми», «Рибки – актинії», вправи на розвиток креативності на вироблення навичок невербальної мови.

Вибір гри залежить від поставлених на уроці оздоровчих, освітніх і виховних завдань. 

2.     Пояснення гри

Успішне проведення гри залежить від педагогічного таланту, артистичної майстерності, організаторських здібностей вчителя, його вміння дохідливо, коротко, цікаво пояснити гру, вміло керувати її процесом. При поясненні гри вчитель повідомляє назву гри, розповідає про правила гри. Правила гри пояснюють докладно лише у випадку, коли гру проводять уперше.

Коли вчитель проводить гру з розсадженням учнів у коло, то сам сидить у колі на рівні з дітьми. Якщо гравці розподілені на пари  і розміщені один проти одного, то вчитель спостерігає за ними і коригує процес.

Після пояснення гри вчитель перевіряє, чи всі гравці розуміють її правила.

3.     Проведення гри

Після пояснення гри і її правил гра починається за вказівкою, висловленою спокійним голосом  або за умовним сигналом вчителя (сплеск у долоні).

Під час гри вчитель уважно стежить за її ходом і поведінкою гравців.

Завдання вчителя:

•  керувати грою;

•  подавати команди, розпорядження;

•  робити вказівки по ходу;

•  самому брати участь у грі, виконувати головну або другорядну роль;

• спостерігати за загальним станом і самопочуттям кожного учня.

Вказівки слід робити у позитивній формі, підтримуючи радісний настрій дітей. Вчитель може робити підказки про доцільність виконання того чи іншого руху.  Фізичне навантаження у грі рекомендуємо регулювати вчителю.

4.      Підведення зворотного зв’язку.

Гру потрібно закінчувати своєчасно, коли гравці отримали достатнє емоційне і фізичне навантаження. Закінчують гру за сигналом вчителя.

Підводити підсумки гри слід у позитивній  формі, щоб викликати в учнів бажання наступного разу досягти ще кращих результатів

Вчитель проводить аналіз вправи, звертає увагу на правильність виконання, запитує як діти почували себе під час гри.

Отже, підведення зворотного зв’язку, — один із важливих елементів методики їх проведення.

 Отже, застосовуючи вправи з гештальт-напрямку, можна успішно вирішувати поставлені завдання: знімати нервову, психічну та м’язову напругу, зосереджувати увагу школярів, розвивати уміння краще розуміти себе і інших, створювати умови  для особистісного зростання.

 

Доцільність застосування гештальт-вправ на різних етапах уроку

1) Введення в урок

 «Комплімент»,

 «Побажання»,

 «Тут і зараз» ,

 «Зустріч руками».

 2) Вправи для фізхвилинки

«Узгоджені дії»

«Дзеркало» (невербальне),

«Ростемо»,

 «Тінь»,

 «Дзеркало»,

«Напруга-розслаблення»,

«Перекат напруги»,

«Узгоджені дії»,

«Розмова через скло»,

«Вогонь - лід».

3. Вправи на розвиток креативності;

«Дзеркало» (вербальне);

«Перевтілення»,

«Невербальні пояснення»,

«Слово-дієслово»

«Колір - предмет»

«Повітря, земля, вода»

«Снігова куля»                          

«Букви – речення»

 

Примірні плани-конспекти уроків з використанням гештальт-вправ

Урок з математики №41

1 клас

Тема : Зв'язок дій  додавання і віднімання. Складання прикладів на віднімання з прикладів на додавання за числовим відрізком. Вимірювання довжин відрізків.

 (з використанням вправи  «вогонь - лід»)

 

План-конспект

уроку з математики №41 з використанням новітніх технологій

Тема : Зв'язок дій  додавання і віднімання. Складання прикладів на віднімання з прикладів на додавання за числовим відрізком. Вимірювання довжин відрізків. (з використанням вправи  «вогонь - лід»)

Мета: Продовжувати роботу над формуванням в учнів вміння розрізняти дії віднімання і додавання, удосконалювати вміння учнів складати приклади на віднімання за числовим відрізком,вдосконалювати навички усної лічби;                   розвивати логічне мислення та увагу; виховувати старанність .

Обладнання: мультимедійна дошка, друковані зошити, олівці, лінійки, письмове приладдя.

Хід уроку

1. Оргмомент .

2. Повідомлення теми і мети уроку.   (слайд 1)

3. Актуалізація опорних знань

- усний рахунок ;    (слайди 2-6)

- порівняння дій додавання і віднімання.  (слайди 7,8)

4. Закріплення вивченого:

- складіть і розв’яжіть приклади за малюнком.  (слайд 9)

5. Фізкультхвилинка  , гра на розвиток уваги «Повторюй рухи за командою вчителя».  (слайд 10)

-  Ознайомлення з компонентами віднімання. (слайд 11)

6. Гра на розвиток уваги «Скільки яблук зібрав кожен їжачок» ( слайд 12)

7. Взаємозв’язок дій додавання і віднімання. ( слайд 13)

8. Робота в друкованому зошиті : скласти з прикладів на додавання по два приклади на віднімання. (слайд 14)

/ троє учнів працюють біля дошки – решта в зошитах/

9.  Фізхвилинка з використанням вправи «вогонь – лід» (слайд 15)

Характеристика  вправи:                                                                                                 вправа з пластичного тренінгу, тому планую проводити під час фізхвилинки. Вправа направлена на вироблення навичок чергування напруги і розслаблення.

Мета застосування вправи:

- Переключення уваги;

- Зміна виду діяльності;

- Чергування розумових та фізичних навантажень;

- Зосередження на своєму тілі. 

10. Робота в зошиті ст.23 №3: обчислення прикладів на віднімання за допомогою числового відрізка.

/ троє учнів працюють біля дошки – решта в зошитах/

11. Весела задача (слайд 16)

12.  Підсумок уроку:  (слайди 17-20)

- Вам сподобався урок?

- В яку гру грали?

-        Що робили на уроці?

- Що найбільше запам’яталось ?

 

Урок з читання №16

1 клас

Тема : Звук [ о ], позначення його буквою «о». Звуковий аналіз слів.

(урок з використанням вправи  «Тут і зараз» з гештальт-психологічного напрямку )

План-конспект

уроку з читання №16

1 клас

Тема : Звук [ о ], позначення його буквою «о». Звуковий аналіз слів.

(урок з використанням вправи  «Тут і зараз» з гештальт-психологічного напрямку )

 Мета: Ознайомити дітей зі звуком [ о ] і буквами О і о, вчити правильно артикулювати його, виділяти у словах, удосконалювати вміння учнів робити звуковий аналіз слів;  розвивати мислення , графічні навички, вміння слухати; виховувати старанність та  повагу до рідної мови.

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Почнемо наш урок з  цікавої гри «Я зараз» (Вправа «Тут і зараз»)

Характеристика  вправи:                                                                                                 вправа відноситься до основних вправ гештальт-психологічного напрямку, тому планую проводити на початку уроку.

Вправа направлена на розширення усвідомлення людини самої себе і за допомогою цього досягнення цілісності особистості, поліпшення контакту із зовнішнім світом в цілому, і з оточуючими людьми..

 Учасникам пропонується   протягом декількох хвилин складати фрази, які виражають те, що вони в даний момент усвідомлюють, помічають. Починати кожну пропозицію необхідно зі слів "зараз", "в цей момент", "тут".

Мета застосування вправи:

- Концентрація уваги;

- Зосередженість на собі;

- Усвідомлення свого емоційного стану(внутрішнього);

- Формування  навичок оцінки зовнішнього стану, тобто  впливу навколишнього світу.

2.  Актуалізація опорних знань:

- Гра «Спіймай звук» ;

Читання віршів вчителем, діти плескають в долоні, коли чують певний звук

- Ігри Діда-Буквоїда:

«Жив був Дід-Буквоїд

   Їв він букви на обід»

-

а

-

     (сад,  лак,  мак,  рак,  жар,  цап…)

-

а

-

а

    (хата,  мама,  папа,  рама,  ваза,  вата,  жаба…)

-

у

-

   (лук,  сук,  дуб,  зуб,  кут,  мур…)

3. Вивчення нового матеріалу:

1) розвиток фонематичного слуху.

Віршик про осла:

Осел по вулиці гаса,

Осла ужалила оса.

Ой, боляче! Отож, малята,

Осла і вам не слід чіпати!

 

• На який звук починаються всі перші слова в рядках?
• Отже, ми сьогодні вивчатимемо звук  [ о ].

2) Артикуляція звука [ о ].

При вимові цього звука ротова порожнина відкрита, видихуване повітря не потрапляє ні на які перешкоди. Вимовляється звук [ о ] за допомогою голосу – значить він голосний.

У звукових моделях позначаємо його кружечком - [ о ].

3) Визначення звука [ о ] в словах.

                            Оса, коса, кіно

4. Фізхвилинка.

Треба дружно всім нам встати,

Фізкультпаузу почати.

Руки вгору підняли

І на місці всі пішли.

Сіли – встали

Сіли – встали

І на місці пострибали.

 

5. Гра на розвиток уваги «Повторюємо рухи»

Вправа проводиться як продовження фізхвилинки.  Діти повторюють рухи за вчителем. З часом вчитель називає одні рухи, а робить інші. Учні повинні робити рухи, які називає вчитель.

 

6. Робота зі сторінкою Букваря:

- показ друкованої букви О,о

- заучування віршика про букву О 

Буква О така-от кругла,

 Хто не бачив – подивись:

Наче сонце, наче бублик,

    Мов обручик, – хоч котись!

 

7.  Робота в зошиті з читання

- друкування великої та малої букви о.

- складання звукових схем слів:

Опеньки, парасолька, слон, колосок, хобот, колобок.

8. Підсумок уроку:

- З яким звуком познайомились?

- Звук [ о ] – голосний , з приголосним утворює склади;

- На письмі звук позначається великою О, та малою буквою о.

 

 

На мою думку, використання гештальт-вправ на уроках не тільки корисне, але й доцільне ,особливо в початковій школі. Завдяки цим вправам спілкування відбувається в ситуації “тут і тепер”. Учитель допомагає учням зосередитись на собі, на своїх відчуттях. Важливо навчити дітей бути «тут і зараз», а не «колись тоді» і «колись десь-там».

Учитель приймає те, що відбувається у незвичній обстановці, тобто, сприймає учня таким яким він є насправді. Учень , в свою чергу, бачить в  учителі соратника, однодумця.

  При цьому необхідно враховувати вікові та індивідуально-психологічні особливості учнів. Під час виконання вправ, які повторюються, в учнів активно удосконалюється процес научіння. Гештальт-вправи допомагають тренувати увагу, уяву, творче мислення, знімати напругу: розумову та фізичну, переключати увагу, змінювати вид діяльності.