Методичні рекомендації "Застосування інноваційної моделі методичного супроводу професійно-творчого розвитку педагога"

Савченко Інна Михайлівна,

методист вищої категорії

Центру дитячої та юнацької творчості

Краснопільської селищної ради Сумської області

ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ МЕТОДИЧНОГО СУПРОВОДУ ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГА

Однією із нагальних проблем, що актуалізує підвищені вимоги до якості позашкільної освіти є необхідність наповнення її новітніми смислами, які конкурують між собою в освітньому просторі. У свою чергу це вимагає докорінного оновлення змісту виховання і навчання, а відтак розробки та практичного запровадження якісніших і новітніших освітніх технологій, перенацілення на компетентністні підходи із широким використанням інформаційних технологій. Це все можливе лише за умови безперервності самоосвіти педагога, причому самоосвіти керованої та системної.

Необхідною умовою для окреслення напрямів розвитку закладів позашкільної освіти є органічне поєднання творчої праці суб’єкта освітньої діяльності із прикладами кращого педагогічного досвіду. Подібний синтез забезпечує успіх освітньої та виховної роботи всього педагогічного колективу. В основі такого успіху має бути новаторська ініціатива. Її засновником, провідником може стати кожний з учасників освітнього процесу, як епізодично, так і системно. Системність педагогічної ініціативи можлива лише при умові постійної і цілеспрямованої самоосвіти педагога і не лише в галузі фахового знання, а і в інших напрямах пізнання. Тільки всебічно освічена, озброєна спеціальними та загальними знаннями особистість може стати повністю суб’єктною у справі навчання та виховання. Забезпечувати саме таку – повну і всебічну суб’єктність педагога - призначення і покликання методичної служби.

Нині методичний супровід набуває особливого смислу: це постійний поступ від нижчого до вищого, який має на меті оновлення форм і змісту, це множинність модернових підходів і щоденний конструктивний діалог із педагогом, творча співдружність, яка здатна забезпечувати відмінну професійну форму вчителя.

Ця проблема зафіксована в державній національній програмі «Освіта», де наголошується, що один із головних шляхів реформування освіти полягає в необхідності «підготовки нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їхнього професійного та загальнокультурного рівня» [2,1]. Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки [4,5]передбачається розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, підвищення якості освіти на інноваційній основі; суттєве удосконалення методичної роботи в закладах освіти. Національна Доктрина розвитку освіти України у ХХ1 столітті серед основних завдань реформування освітньої системи окремо виділяє створення умов для запровадження в освітній процес сучасних педагогічних технологій, науково-методичних досягнень і нових управлінських рішень [3,2 ].

Про важливість організації методичного супроводу у закладах позашкільної освіти йдеться у працях О. Биковської, В. Вербицького, Л. Ковбасенко, В. Мачуського, Р. Науменко, Л. Павлової, Г. Пустовіта, Т. Сущенко. Модернізацію науково-методичної роботи шляхом упровадження рівневої моделі, як системи різних за рівнем і характером завдань, підпорядкованим загальній меті, описує Т. Тукова [6].

Модифікації науково-методичного супроводу професійного розвитку присвячено значау кількість сучасних фундаментальних, порівняльно-педагогічних і прогностичних вітчизняних досліджень. Це питання розглядали у своїх працях Г. Єльникова, Н. Клокар, О. Мамчич, О. Мариновська, Г. Онкович, Н. Протасова, Т. Сорочан, А. Чернишов та ін. Технології організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами вивчають Л. Даниленко, Г. Данилова, Н. Ващенко, Н. Городова, А. Єрмола, І. Жерносек, Л. Лісіна та ін. Проблему науково-методичного супроводу педагогічної діяльності висвітлювали у своїх працях: О. Зайченко, Н. Островерхова, Л. Даниленко, С. Литвиненко, Л. Карамушка, Л. Галіцина, К. Старченко,  Б. Гадзецький та ін.

Мета статті – систематизація інноваційних форм науково-методичної роботи, спрямованої на розвиток професійної компетентності, стимулювання самоосвіти та творчих пошуків кожного педагога.

Соціальний запит держави на педагогічні кадри високого рівня професійної майстерності зумовлює пошук методичними службами оптимальних форм, методів, засобів для підвищення професійної майстерності

Досягнення позашкільної освіти пов’язані з особистісним потенціалом педагога, його компетентністю, без яких неможливе розв’язання нових проблем навчання й виховання відповідно до нових освітніх парадигм.

Для змістовного наповнення педагогічної ініціативи методист повинен стверджувати у колективі дух постійного пошуку, прагнення до набуття нових теоретичних знань. Звичайно ж, суб’єкт ініціативи має об’ємно уявляти значущість завдань, які перед ним ставить сьогодення.

Динамічні структури методичної роботи містять колективні, групові та індивідуальні форми, які взаємодіють та доповнюють одна одну. З метою організації ефективної науково-методичної діяльності педагогів, яка сприяє розв’язанню проблеми оптимізації виховної роботи в позашкільному освітньому просторі, розробленню та впровадженню інноваційних освітніх методик і технологій постала потреба систематизації  інноваційних методичних форм роботи через структурну модель.(Додаток 1).

Діяльність методичної служби у закладі позашкільної освіти буде гарантовано ефективнішою, якщо:

- зміст її роботи організований нестандартно, яскраво, живо, цікаво, з урахуванням індивідуальних запитів,  можливостей і здібностей педагогів;

- вона надає педагогам відчутну практичну допомогу, тобто має безпосередній вихід на освітній процес;

- результат її відчутний на рівні підготовленості дітей, їхнього ставлення до занять, до педагога;

- створює умови виникнення творчого спілкування з колегами, об’єднує цілеспрямованістю до спільної мети тощо [7,25].

Науково-методичний супровід педагога, несуттєво молодого спеціаліста або досвідченого вчителя, базується на діагностичній основі. Тільки через проведення анкетування, саморефлексії, експертизи, співбесіди тощо визначаються орієнтири науково-методичного супроводу педагога щодо підвищення якості освіти через впровадження інноваційних технологій. Наразі такі заходи доцільно проводити як «Подорож діагностичною картою», «Бліц-опитування», «Захист особистих професійних планів», «Діалоги з питань самоосвітньої роботи» ….

Керівники гуртків підвищують свою педагогічну майстерність у творчих групах, педагогічних студіях, методичних об’єднаннях. Серед поширених форм методичної роботи з педагогами – дискусії, організаційно-діяльнісні ігри, моделювання занять, творчі звіти, презентації ідей, проектів, програм, тренінги. Серед інноваційних: хакатони, квести, методичні аукціони, марафони, брейн-ринги, лото, семінари-кругозори, семінари-супутники, педагогічні навколосвітки, усні журнали, воркшопи, перфоманси, дивертисменти, педагогічні салони, прес-релізи…

Творчі портрети педагогів, тижні педагогічної майстерності, естафети педагогічних здивувань, презентаційні меседжі, панорами творчості, захисти педагогічних планів, захисти портфоліо успіху – це своєрідні звіти, форми вшанування майстрів педагогічної справи, пропаганди перспективного педагогічного досвіду. Керівники творчих об’єднань мають змогу «поглянути на себе збоку», «взяти на озброєння» все цінне у побаченому і почутому.

 Постійно дбаючи про підвищення якості й ефективності роботи члени методичного об’єднання проявляють ініціативу і виробляють власне бачення вибору форм і методів навчання. На засіданнях методичного об’єднання застосовуються: «Презентаційний меседж», «Дефіле нестандартних занять», творчі звіти й презентації, «круглі столи», дискусії, методичні діалоги, тренінги, методичне лото, «Вернісаж для молодого вчителя» - практичні покази фрагментів сучасних педагогічних технологій…

Підсумовуючи вищевикладене потрібно констатувати, що все зазначене дає підстави для практичного застосування інноваційної моделі методичного супроводу професійно - творчого розвитку педагога (додаток 1).

Демократизація методичної роботи внаслідок інтенсивного системного використання нетрадиційних форм суттєво змінює позицію, мотивацію і настрій педагогів щодо методичної діяльності. Вони стають співдослідниками і однодумцями, досвідченими сподвижниками і пропагандистами педагогічних та освітніх новацій.

Сучасною психолого-педагогічною наукою зроблено відчутний внесок у створення науково-методичного підґрунтя для формування освітнього середовища закладів позашкільної освіти і забезпечення креативної спрямованості його невід’ємної складової – освітнього мікросоціуму.

Процеси модернізації змісту освіти, нові пріоритети освітньої політики, зміна концептуальних орієнтирів стимулює пошук нових підходів до методичної діяльності; розробку моделі системи методичної роботи в умовах інформаційного суспільства; визначення, апробацію та обґрунтування комплексу педагогічних умов підвищення ефективності методичної роботи у сучасних умовах [1,206].

У цілому, підсумовуючи викладене вище щодо застосування моделі науково-методичної роботи в закладі слід відмітити, що кожний керівник гуртка — неординарна особистість, яка здійснює навчання на високому рівні складності, але при цьому намагається створити атмосферу довірливого спілкування, забезпечити варіативність з урахуванням методичної проблеми закладу.

Методичний супровід педагогів є багатоаспектним явищем, що сприяє професійному зросту педагогів та багатоаспектність його, як явища, робить цей процес унікальним.

Отже, на підставі зазначеного можна аргументовано стверджувати, що поступовість та стабільність розвитку позашкільної освіти може бути гарантовано забезпечена лише при умові неухильного дотримання наступних педагогічних концептів: інноваційності, креативності та технологічності. Лише діалектична тріадність цих чинників при побудові загальної концепції забезпечує утвердженню позашкільної освіти як самодостатнього і соціально значущого фактора у вихованні підростаючого покоління.

Додаток 1

Список використаних джерел

1.     Гаврилюк В. Ю. Інформаційно-навчальне середовище як засіб формування творчої активності педагогічних працівників і вихованців позашкільних навчальних закладів / В. Ю. Гаврилюк // Інноваційні технології у професійному розвитку педагогічних працівників та керівників закладів освіти: тези міжнародної науково-практичної конференції (24–25 квітня 2012 року, м. Біла Церква). – Біла Церква : КОІПОПК, 2012. – С. 206–208.
2.     Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття")
3.     Національна Доктрина розвитку освіти України у ХХ1 столітті
4.     Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки
5.     Половенко О. В., Постельняк А. І. Аналітична діяльність методиста / В. О. Половенко // Методист. – 2012. – № 1. – С. 17–28.
6.     Тукова Т. Методична робота – рівнева модель / Т. Тукова // Директор школи. – 2009. – № 24. – С. 13-19.
7.     Лазаркевич Л. Г Пріоритетні ідеї змісту позашкільної освіти та науково-методична діяльність як ефективний засіб організації зростання педагогічних кадрів. м. Кам’янець Подільський 2017 http://kp-pnvo.pp.ua/wp-content/uploads/2018/03/lazarkivich18_1.pdf