Методичні рекосендації до проведення тижня професії кухар;кондитер

Адже, проблема трудового виховання та професійної орієнтації є багатоаспектною та комплексною. Складність її полягає в тому, що тут тісно переплітаються соціальні, економічні, психологічні, педагогічні та інші аспекти формування особистості. Для її вирішення потрібна участь не тільки багатьох, але й різних спеціалістів.

Успішне вирішення цієї проблеми передбачає профілізація освіти в Україні. Адже профільне навчання це – не лише поглиблення наукових знань, а й набуття молоддю трудових умінь і навичок і навіть професійна самореалізація, що неможливо без глибокого вивчення індивідуальних здібностей і потреб учнів, забезпечення правильного проведення професійної орієнтації, встановлення наступності, ступеневості між загальною та професійною освітою. Саме такі завдання ставить перед собою заклад, що забезпечує потреби учнів у допрофесійній, професійній та профорієнтаційній підготовці.

Цикл заходів, запланованих у межах професійного тижня, спрямований на поглиблення, узагальнення й систематизацію знань учнів з предметів професійного спрямування, а також формування вмінь працювати в групі, орієнтуватися в нестандартних ситуаціях, розвивати пізнавальну, творчу активність учнів, виховувати в учнів уміння приймати рішення разом, висловлювати й оцінювати критичні думки інших було проведено: виставку стіннівок, рефератів, конкурс фахової майстерності, майстер-класи викладачі професійних дисциплін та майстрами виробничого навчання, відкритий урок з групою учнів та їх науково-дослідницьким проєктом, відвідування музеїв шоколаду та карамелі, конференція фахового направлення, в якій беруть участь як учні, так і викладачі із своїми доповідями, презентаціями тощо.

Запитання які підіймаються в процесі роботи тижня професії стосуються різних направлень кондитерського виробництва, а для цього слід мати широкий світогляд, загальну ерудицію, цікавитися і спеціальними предметами, і точними предметами. Власне все це і демонструють учасники тижня професії.

ВСТУП.

ПРОВЕДЕННЯ ТИЖНЯ ПРОФЕСІЇ

Традиційно в кожному закладі професійної освіти організовуються та проводяться Тижні професій з метою професійного зростання педагогічного колективу, активізації творчості учнів, поширення передового педагогічного досвіду. Такі заходи допомагають розкрити творчий потенціал викладачів, майстрів виробничого навчання та учнів, оскільки кожен учасник вкладає часточку своєї душі в організацію цього заходу.

Така нетрадиційна форма науково-методичної та профорієнтаційної роботи сприяє активізації всього педагогічного колективу, спонукає до творчості, постійної самоосвіти, активного впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес.

Можливості такого тижня необмежені. У його контексті відбуваються різноманітні методичні та профорієнтаційні заходи.

Робота по підготовці і проведенню Тижнів професій складається з кількох етапів:

організаційний (підготовка Положення про Тижні професій, наказу

«Про проведення Тижнів професій», аналіз необхідної матеріальної бази та ін.);

підготовчий (засідання ЦМК, робота викладачів, методиста та

психолога з учнями по пошуку необхідних матеріалів та підготовці заходів, складання і узгодження програми Тижня, розміщення на інформаційному стенді оголошення про проведення Тижня професії та його програми); проведення заходів в рамках Тижня професій; підсумковий (підготовка підсумкового наказу, оголошення та

нагородження переможців).

1. Проведення виставки рефератів, стіннівок, професійної літератури

Виставка стіннівок

Мета: забезпечення права дитини на вільне висловлювання шляхом створення стіннівки, організація творчої групи Основні завдання:

§ реалізувати на практиці право дитини на вільне висловлювання;

§ вироблення у дітей чіткої позиції;

§ розширити знання здобувачів освіти з професійних термінів, інформації в цілому;

§ розвивати навички критичного мислення;

§ розвивати уміння вдало і нестандартно мислити;

§ розвивати творчі здібності та вміння викладати свої думки в письмовій формі;

§ розвивати дизайнерські, художні, організаторські, товариські якості; §активізувати здобувачів освіти в професійній діяльності в позакласний час; §розвивати навички планування та роботи в команді.

Послідовність кроків у процесі створення стіннівки:

§ Підготовчий етап: зібрання ініціативної групи; проведення занять та тренінгів; постановка проблеми (обговорення ситуації).

§ Ідеї для проекту.

§ Концепція стіннівки (визначення мети, обговорення та прийняття концепції стіннівки, її назви, рубрик, тематики матеріалів).

§ Формування редакції, розподіл обов’язків.

§ Планування роботи, узгодження з викладачами.

§ Випуск стіннівки.

Очікувані результати:

§ створено стіннівку, де розміщені матеріали, в яких вони вільно висловлюють свої думки, своє ставлення до проблем, що їх хвилюють і, таким чином, реалізовують своє право на вільне висловлювання;

§ учнівська молодь набула знань з професійних дисциплін;

§ учасники проєкту набувають уміння роботи в команді, застосовують навички критичного мислення на практиці, а також вдало і нестандартно викладають свої думки в письмовій формі;

§ учасники: представники учнівського самоврядування, класні керівники та куратори, викладачі.

Термін «реферат» має латинське походження і походить від дієслова referre («викладати, доповідати»). Реферат за своєю суттю є формою вивчення будь-якої теми, її опис.

Під час проведення предметного тижня учні мають можливість висловити власні побажання та зауваження, понуритись у свої думки та відкрити щось нове для себе, у своїй професії. Тут немає правильно чи ні! Тут є думка самого здобувача освіти, політ його думок та фантазії. Це маленький опис життя людини, яка пішла на навчання до закладу професійної освіти аби отримати професію «кухар;кондитер». Де він відкриває душу та розповідає чому він обрав цю професію. По тексту можна побачити – вони розуміють, що це нелегка праця, але цікава та відповідальна, творча та креативна.

Створити нову страву, внести різномаїття до вже відомих страв. Шляхом помилок та невдач створювати шедеври кулінарії, які можливо згодом будуть відомі на весь світ.

Книжкові виставки професійної літератури спрямовані на розвиток в учнів поваги до книг, посидючості у зборі та обробці інформації. Адже ресурси інтернет мають як свої переваги, так і недоліки. Тому книга – залишається найповажнішим чинником саморозвитку та самовдосконалення.

Ведучи пошук інноваційних форм роботи з книгою, бібліотекарі не завжди враховують, що 80% інформації людина сприймає за допомогою зору. Живе спостереження, тобто наочне сприйняття, є початком усякого пізнання. Наочність дозволяє здобувачам освіти підвищити якість навчання, результативність освоєння матеріалу. Недооцінювати принцип наочності в бібліотечній роботі не можна.

Виставка здатна найкращим чином вирішувати не тільки інформаційні завдання, але й забезпечувати в комплексі досягнення мети діяльності здобувача освіти в цілому. Задум виставки, її ідея, загальний образ, що складається з багатьох фрагментів – все має значення, проте тільки в своїй неповторній єдності та нероздільності.

Предметні виставки – це “розмовляючі”. Вони активізують мислення читача, надаючи йому можливість пофілософствувати, вийти за рамки певної концепції, визначити свою точку зору на поставлену проблему.

2. Конкурс фахової майстерності

Модернізація професійної освіти передбачає якісно новий рівень підготовки робітників, а це, в свою чергу, вимагає оновлення змісту і форм професійного навчання, високого рівня професійної майстерності викладачів, майстрів виробничого навчання тощо, підвищення ролі органів освіти та закладів професійної освіти.

Висока майстерність у набутій професії дозволяє майстру виробничого навчання та здобувачу освіти бути конкурентоспроможним на ринку праці. Професіоналізм забезпечує високу професійну мобільність, здатність оперативно освоювати нововведення і швидко адаптуватися до умов виробництва, здатність приймати відповідальні рішення.

З метою підвищення якості професійної освіти, вдосконалення форм, методів, засобів виробничого навчання, обміну досвідом проводяться конкурси професійної майстерності у закладах професійної освіти для визначення кращого за професією.

Конкурс фахової майстерності дає можливість поглибити професійні знання, удосконалити уміння і навички здобувачів освіти. Під час проведення конкурсів фахової майстерності, здобувачі освіти демонструють практичні прийоми, поглиблюють теоретичні знання з професії.

Досвід роботи показує, що проведення предметних конкурсів з різних професій актуально в кожному закладі професійної освіти. Це шлях до розвитку інтелектуальних здібностей учнів, професійного росту майбутнього робітника.

Основне завдання закладу професійної освіти – забезпечення підготовки кадрів для підприємств різних форм власності в сучасних соціально-економічних умовах, в умовах жорсткої конкуренції на ринку праці.

Плануючи конкурс, необхідно врахувати:

- рівень підготовки здобувачів освіти;

- програмний матеріал;

- створення журі;

- організаційні питання.

На підставі оціночних карток журі визначає переможців. У випадку, коли двоє або більше учасників набрали однакову кількість балів, перевага надається тому, хто набрав більшу кількість балів у практичному етапі проведення конкурсу фахової майстерності.

Нагородження переможців та учасників є важливим моментом конкурсу, адже будь-яка праця повинна бути відзначена. Нагорода має невелику матеріальну цінність, але важливе моральне значення для учасників. Під час проведення конкурсу ми не оцінюємо та не присвоюємо місця. Ми вирішили підтримувати всі прояви здобувачів освіти до участі у конкурсах, підбадьорити їх бойовий дух. Тому за підсумками конкурсу фахової майстерності кожен отримує диплом учасника у певній номінації. Таким чином під час конкурсу виникає атмосфера доброзичливості та миру.

Після проведення конкурсу необхідно підвести підсумки та зробити аналіз виконання завдань учасниками. Це робиться для того аби вони могли сміливо розкритикувати себе і учасників, вміти тверезо оцінювати свою роботу та роботу колег, самостверджуватися та самовдосконалюватися тощо.

3. Проведення майстер-класів фахової майстерності.

Майстер-клас-являється однією з ефективних форм розповсюдження власного педагогічного та фахового досвіду.

Дане поняття широко використовується в багатьох сферах діяльності людини, в тому числі й в освіті. Найчастіше в педагогічному співтоваристві під майстер-класом розуміють відкритий урок, захід, презентацію досягнень педагога. На протязі тижня професії ”кондитер” ми поєднуємо всі види та форми проведення заходів, висвітлюючи важливість як практичних, так і теоретичних аспектів підготовки майбутніх фахівців ресторанного господарства.

У педагогічній літературі існує кілька десятків визначень поняття «майстерклас».

У першу чергу, майстер-клас - це відкрита педагогічна система, що дозволяє демонструвати нові можливості педагогіки розвитку і свободи, що показує способи подолання консерватизму і рутини.

Майстер-клас - це жанр узагальнення та поширення педагогічного досвіду, що представляє собою фундаментально розроблену авторську методику, що спирається на свої принципи і має свою структуру.

З цієї точки зору майстер-клас відрізняється від інших форм трансляції досвіду тим, що в процесі його проведення йде безпосереднє обговорення запропонованого методичного матеріалу і пошук творчого вирішення педагогічної проблеми як з боку учасників майстер-класу, так і з боку викладача.

Майстер-клас - це головний засіб передачі нової інформації своєї авторської системи роботи. Учитель як професіонал на протязі ряду років виробляє індивідуальну методичну систему роботи, що включає проектування, використання послідовності ряду відомих дидактичних та виховних методик, уроків, заходів, власних відкриттів, враховує реальні умови роботи здобувачів освіти на виробництві, потреби роботодавців тощо.

Майстер-клас - це ефективна форма передачі знань і умінь, обміну досвідом навчання і виховання, центральною ланкою якої є демонстрація оригінальних методів освоєння певного матеріалу за активної ролі всіх учасників заняття. Майстер-клас - це особлива форма освітнього процесу, яка заснована на практичних діях показу і демонстрації творчого вирішення поставленого пізнавального та проблемного завдання.

Майстер-клас - це форма заняття, в якій сконцентровані такі

характеристики: виклик традиційній педагогіці, особистість викладача з новим мисленням, не повідомлення знань, а спосіб самостійної їх побудувати за допомогою всіх учасників заняття, логічних висновків роботи тощо.

Отже, узагальнюючи ми можемо виділити найважливіші особливості майстер-класу, а саме:

1. новий підхід до філософії навчання, ламає сталі стереотипи;

2. метод самостійної роботи в малих групах, що дозволяє проводити дискусії, знаходити вірне рішення;

3. створення сприятливих умов для здобувачів освіти аби підштовхнути їх до активної діяльності;

4. постановка проблемної ситуації і рішення її через програвання різних ситуацій;

5. прийоми, що розкривають творчий потенціал як викладача, так і учасників майстер-класу;

6. форми, методи, технології роботи повинні пропонуватися, а не

нав'язуватися;

7. процес освоєння нового матеріалу набагато важливіше та цінніше, ніж самі знання;

8. форма взаємодії - співпраця, співтворчість, спільний пошук.

Слід звернути увагу при підготовці майстер-класу на те, що в технології проведення майстер-класу головне - не повідомити і освоїти інформацію, а передати способи діяльності, будь то прийом, метод, методика, чи технологія. Передати продуктивні способи роботи - одна з найважливіших завдань для викладача. Позитивним результатом майстер-класу можна вважати результат, що виражається в оволодінні учасниками новими творчими способами вирішення певних проблем, у формуванні мотивації до самонавчання, самовдосконалення, саморозвитку. Це досить технологічно складний процес, тому зупинимося на вимогах до його організації та проведення.

Вимоги до організації та проведення майстер-класу.

Майстер-клас як локальна технологія трансляції професійного досвіду, повинен демонструвати конкретний методичний прийом або метод, методику викладання, технологію навчання і виховання. Він повинен складатися із завдань, які направляють діяльність учасників для вирішення поставленої проблеми, але всередині кожного завдання учасники абсолютно вільні: їм необхідно здійснити вибір шляху дослідження, вибір засобів для досягнення мети, вибір темпу роботи.

Майстер-клас повинен завжди починатися з актуалізації знань кожного за поставленою проблемою, що дозволить розширити свої уявлення знаннями інших учасників.

У технології проведення майстер-класу має бути певний алгоритм пошуку для рішення поставлених проблем, наприклад:

виділення проблеми - об'єднання групи для вирішення проблеми - робота з матеріалом - представлення результатів роботи - обговорення результатів роботи.

У ході роботи майстер-класу відбувається обмін думками, робота з запропонованими матеріалами: текстом, літературою, документами, моделями, схемами і т.д. Цей процес можна назвати «деконструкцією»: тобто перетворення матеріалу в «хаос», змішання необхідної інформації. Потім відбудеться «реконструкція» - створення свого начерку, макету, виробу тощо.

Наступним кроком має бути обговорення групою та корегування викладачем, як старшим наставником та колегою, пропонування ним певних шляхів удосконалення ідеї здобувачів освіти.

Існують і інші, не менш значимі потреби: бути особистістю, потреба в самоствердженні, спілкуванні, самовираженні, емоційному насиченні, свободі, емоційному контакті та ін.

Викладач в процесі майстер-класу повинен реалізувати всі ці потреби, але пріоритет віддається розвитку потреби саморозвитку здобувачів освіти. Якщо подібного інтересу немає, викладач повинен спрямувати дії на мотивацію, позначення мети, на те, щоб учасники самі зрозуміли , що це ви потрібно, що мета їх роботи не така й неосяжна, як ви може здаватися. Потрібне розуміння, що вирішення проблеми - можливе! - це необхідний засіб для стимулювання інтересу.

Рефлексія - обов'язкова складова майстер-класу. Це відображення думок, що виникли в учасників під час майстер-класу. Це також важливий матеріал для рефлексії самого викладача( і як фахівця, і як викладача), для удосконалення ним своєї методики проведення майстер-класу, для подальшої роботи.

При підготовці та проведенні майстер-класу важливо не тільки дотримуватися вище описаних алгоритмів, але і правильно визначити власну позицію викладача.

Викладач - це перш за все консультант, помічнику шеф-кондитера, яким і являється кожен учасник групи майстер-класу, який допомагає організувати освітню роботу, осмислити просування в освоєнні теоретичного матеріалу.

Проводячи майстер-клас, викладач ніколи не прагне просто передати знання. Він намагається задіяти учасників у процес, зробити їх активними, розбудити в них те, що приховано для них самих, зрозуміти та усунути те, що йому заважає в саморозвитку. Усі дії викладача спрямовані на те, щоб підключити уяву учасників, створити дружню та сприятливу атмосферу, щоб вони проявили себе як справжні професіонали, забуваючи про те, що вони всього на всього здобувачі освіти. Це м'яке, демократичне, непомітне керівництво учнівською діяльності.

Викладач працює разом з усіма учасниками групи, прирівнюючи себе до учасника, а не тільки до керівника, начальника, викладача, котрий лише керує процесом, не беручи в ньому участь.

Тоді й здобувачі освіти бачать, що вчитися та розвиватися можна все життя, та беруть приклад із старшого наставника, друга, викладача до якого в них є повага.

Показником якості роботи викладача являються результати проведених ним та його учнями майстер-класів, результат роботи його учнів на випуску тощо.

4. Відкритий урок .

Проведення відкритих уроків це один із видів проведення майстер-класу, як ми вже описували вище.

Адже цей майстер-клас призначається не тільки для передачі матеріалу та навичок здобувачам освіти, а й для передачі свого досвіду роботи колегам. можливість почути відгуки про свою роботу, приймаючи до уваги досвід та зауваження більш досвідчених колег, проаналізувати їх та вдосконалити свою педагогічну майстерність.

Для здобувачів освіти це являється наочним прикладом саморозвитку та самовдосконалення їх викладача, наставника, друга. Працюючи над спільним проєктом, проводячи науково-дослідну роботу з тематики відкритого заходу, створюючи доповіді, презентації тощо.

При цьому також розкриваються особистісні якості викладача, як людини, що являється гарним прикладом для здобувачів освіти як для майбутніх

висококваліфікованих фахівців своєї справи, спроможних бути

конкурентоспроможними на сучасному ринку праці. Адже головними аспектами професійної особистості є не тільки професійні якості, а й комунікативність, загальнокультурний розвиток, світогляд, вміння відстоювати та пояснювати свою точку зору, оперуючи своїми знаннями.

Тож у підсумку така форма проведення уроків позитивно впливає і на розвиток здобувачів освіти як професіоналів, і на виховання їх людських якостей, і на саморозвиток та самовдосконалення викладача.

5. Науково-практична конференція на тему: Кондитерське виробництво

в умовах сучасності

Основна мета проведення науково-практичних конференції – залучення здобувачів освіти до науково-практичної діяльності, обмін знаннями та досвідом, визначення інноваційних тенденцій та перспектив розвитку в кондитерській галузі.

Це вже інший рівень написання реферату, тут ти своїми словами повинен охарактеризувати свою доповідь, скласти презентаційні матеріали під свою доповідь та відповісти на поставлені слухачами питання відповідно тематики даної доповіді та тематики конференції в цілому.

До основних аспектів, котрі повинні бути в учасників входять:

- Вміння уважно слухати

- Активна участь у дискусіях

- Максимально стисле висловлювання думок - Конструктивність та коректність критики.

Тож для участі у такому відповідальному та дорослому заході, вимагає від учасників неабиякої відповідальності, не важливо здобувач освіти чи педагогічний працівник.

Тут важливим фактором є не просто збір інформації та його оформлення. Головним фактором успішної доповіді – розуміння про що ти розповідаєш, повинна бути іскра від доповідача. Матеріал повинен бути викладений у максимально зрозумілій, цікавій та простій формі. А на питання, які виникають по ходу проведення потрібно вміло та швидко відповідати, орієнтуватися в своїх словах та відстоювати свою позицію. Це навчає учасників конференції нестандартно мислити та вміти швидко орієнтуватися у непередбачуваних ситуаціях. Не знаючи, про що ти доповідаєш – вдало виступити не вдасться.

Резюмуючи можна підкреслити, що і підготовка до участі і участь у конференції вимагає витримки, вміння оперувати знаннями та шукати нові підходи до розкриття теми науково-практичної конференції.

6. Відвідування музею карамелі.

В наш час за допомогою інтернет ресурсів можна знайти та подивитися все, що можна тільки придумати у світовій кулінарії. Але все ж таки похід в музей, розвиває любов до професії шляхом пізнання якихось історичних фактів.

У здобувачів освіти є можливість наочно подивитись на карамельні вироби, які знаходяться в музеї, відчути себе професіоналами на підприємстві та під керівництвом робітників музею виготовити якісь вироби та забрати їх із собою, похизуватись вдома. Тим паче, що не все професійне обладнання доступне для закладів професійної освіти з фінансової сторони.

Такий захід підбадьорює здобувачів освіти, а також дає можливість із користю провести позаурочний час, та поспілкуватися із викладачами та майстрами виробничого навчання у неформальній обстановці.

7. Відвідування музею шоколаду

Відвідування музею шоколаду також дає можливість учням побути без інтерактивних засобів сучасного життя, послухати цікаві розповіді екскурсовода про шоколад, побачити перші машини по видобутку шоколаду, прийняти участь у створенні шоколаду.

Такий захід також показує здобувачам освіти, сутність процесу проведення часу за межами інтернету, гаджетів, та інших медіа. Це допомагає соціалізувати суспільство, нагади дітям, що діалог та спілкування невід’ємна частина сучасності та являється набагато важливішим фактором, ніж інтернет та уявна реальність.

Використані джерела

1. Балл Г.О. Психолого-педагогічні засади професійної орієнтації школярів // Газета «Психолог». – 2004. - № 8. – С. 22-31.

2. Барабаш Ю.Г. Психолого-педагогічні основи вибору професії: навч. посіб. 1. / Ю.Г. Барабаш, Р.О. Позінкевич. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім.

Лесі Українки, 2003. – 201 с.

3. Власко Т. Своя справа. Вибір професії. // Газета «Психолог». – травень 2008. - № 17. – С. 11-17.

4. Волочков А. Опитувальник навчальної мотивації // Газета «Психолог» (вкладка). – 2005. - № 18.

5. Дружиніна М. Активізуючі методики у профорієнтаційній роботі // Газета «Психолог». – 2015. - № 18-19. – С. 15-16.

6. Михалевська Н. Вибір професії, або задача з багатьма невідомими // Газета «Психолог». – грудень 2014. - № 45. – С. 18-22.

7. Чепуріна Р. Другий план профорієнтації // Газета «Психолог». – 2003. - № 18-

19. – С. 18-19.

8. http://www.zippo.net.ua/ – Зінченко В.М. Політехнічна освіта і профорієнтація у процесі трудової підготовки школярів. – Методичні рекомендації.

9. http://psiholog-shapka.blogspot.com/ – Матвієнко Р.О. Шляхи оптимізації профорієнтаційної роботи з учнями старшого шкільного віку. – Методичні основи виховного процесу

10. http://alma-mater.lnpu.edu.ua – Отрощенко Н.Л. Профорієнтація учнів загальноосвітньої школи як соціально-педагогічна проблема – Методичні рекомендації для вчителів.

11. http://sinosvita.at.ua – Методика організації профорієнтаційної роботи в навчальному закладі. Форми профорієнтаційної роботи в навчальному закладі, система профорієнтаційної роботи в навчальному закладі, методика проведення профорієнтаційної роботи з учнями, особливості профорієнтаційної роботи з молодшими школярами, у середніх класах школи та із старшокласниками.

Профорієнтаційна робота вчителів-предметників в умовах профільного навчання.

12. http://www.info-works.com.ua/ – Професійна орієнтація та

профорієнтаційна робота. Сутність професійної орієнтації та її елементів, професійна орієнтація як система, головні елементи та об’єкти професійної орієнтації, завдання і функції системи професійної орієнтації.

ДОДАТКИ

pdf

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Заяць Руслана Русланівна

Пов’язані теми

Педагогіка, Методичні рекомендації

Додано

15 листопада 2022

Переглядів

670

Оцінка розробки

Відгуки відсутні