"Методичний посібник для вчителів і учнів загальноосвітніх навчальних закладів

Про матеріал

В методичній розробці представлені основні підходи до проведення екскурсій у навчальному закладі. Посібник містить конкретні факти, що підтверджують важливість і значення екскурсій для реалізації предметних компетентностей: лінгвістичних, мовних, комунікативних, культурологічних.

Перегляд файлу

Управління освіти виконавчого комітету міської ради м. Покров Дніпропетровської області

Комунальний заклад «Середня загальноосвітня школа №9 м. Покров Дніпропетровської області»

Р.І. Проценко

Організація і методика проведення екскурсій

Методичний посібник для вчителів і учнів загальноосвітніх навчальних закладів

2018

Організація і методика проведення екскурсій

План

1.Історична довідка.

2.Структура екскурсій.

3. Формування ключових компетентностей засобами екскурсій.

4. Екскурсія як метод навчання.

5. Основні види екскурсій.

6. Використання в навчальному процесі матеріалів екскурсії.

В методичній розробці представлені основні підходи до проведення екскурсій у навчальному закладі. Посібник містить конкретні факти, що підтверджують важливість і значення екскурсій для реалізації предметних компетентностей: лінгвістичних, мовних, комунікативних, культурологічних.

1.Історична довідка

Екскурсії, як метод навчання і форма організації занять зародилися на початку XX століття.

Слово “екскурсія” походить з латинського “ex” (з) і “currere” (вибігти), що означає “вибігти з приміщення”.

У 17му сторіччі слово «екскурсія» в англійській (excursion), французькій (excursion) та італійській (escursione) мовах набрало значення “поїздка”. Цікаво, що у німецькій мові по-сьогоднішній день “екскурсія” перекладається як “Ausflug”, що складається з двох слів – “aus” (з) і “Flug” (політ) – “виліт”

Екскурсія являє собою цілеспрямований, наочний процес пізнання навколишнього середовища. Цей процес будується з використанням заздалегідь відібраних об’єктів, які знаходяться в природних умовах.

Як процес пізнання навколишнього світу, його предметів, властивостей i відношень, екскурсія спирається на дві форми пізнання: чуттєве i логічне (мислення).

Елементами першого є:

– відчуття, які фіксуються органами чуттів;

– сприйняття, що через сукупність відчуттів відображує в свідомості людини цілісний образ предмета (відображення);

– уявлення, яке формує чуттєво-наочний образ об’єкта, що зберігається у свідомості i відтворюється без прямого впливу (дії) самого об’єкта.

Підходи до формулювання поняття екскурсії відрізнялися залежно від того, як функціонували екскурсії в різний період часу. Спочатку екскурсія була прогулянкою, яка переслідувала практичні цілі, наприклад, пошук цілющих трав. З часом перед нею постали наукові завдання, такі як винайдення експонатів для краєзнавчого музею. Пошук нових форм самоосвіти висунув перед екскурсіями загальноосвітні цілі.

Сучасні спеціалізовані словники визначають екскурсію як:

- туристичну послугу, яка забезпечує задоволення духовних, естетичних, інформаційних потреб туристів;

-процес наочного пізнання навколишнього світу: особливостей природи, сучасних та історичних ситуацій, елементів побуту тощо, тобто пам'яток певного міста або регіону — завчасно відібраних об’єктів, які вивчаються на місці їх розташування;

- тематичний метою відвідання пам'ятних об’єктів i місцевостей.

2.Структура екскурсій

Екскурсія має свій сюжет, якому підпорядковується весь екскурсійний матеріал.

Композиція — побудова, поєднання, складання окремих частин в єдине ціле. Цей термін пов'язаний з поняттями „структура” i „конструкція”.

Сюжет — подія або декілька подій, пов'язаних між собою.

Фабула — послідовність подій, про які розповідає твір. У викладенні фабули розрізняють композицію, зав'язку, розвиток дії, кульмінацію, розв'язку.

Кульмінація — точка, момент найвищої напруги в розвитку фа6ульної дії.

Отже, екскурсія - це наочний процес пізнання людиною навколишнього світу. Цей процес будується на завчасно відібраних об’єктах, що знаходяться в природних умовах або в приміщеннях підприємств, лабораторій, науково-дослідних інститутів тощо.

Навчальна екскурсія - це форма організації навчально-виховної роботи, яка дозволяє організувати спостереження та вивчення різних явищ, предметів, процесів у природних умовах, музеях, на виставках тощо. Для учителів екскурсія – це вихід з учнями за межі класних приміщень та відвідування наперед визначеного місця з метою розвитку знань, вмінь та компетентностей, встановлених Державним стандартом освіти України.

3.Формування ключових компетентностей засобами екскурсій

Відповідно до концепції «Нова українська школа» (2016 р.) навчальні програми з мов та літератур корінних народів або національних меншин базуються на компетентнісному підході, який передбачає, що учні закладів загальної середньої освіти мають не тільки опанувати зміст певної дисципліни, а передовсім набути необхідні для життя в суспільстві уміння і навички, важливі для всебічного розвитку особистості громадянина України, його подальшого становлення, морального та професійного зростання.

Проведення екскурсій не є самоціллю, а лише одним із засобів досягнення навчально-виховної мети. Тому, будь які вміння, знання чи компетентності визначені Державним стандартом освіти України можна розвинути, використовуючи урок-екскурсію, екскурсійну діяльність чи навчальну екскурсію.

Визнання компетентнісного підходу провідним у навчанні передбачає формування не лише предметної, а й ключових компетентностей, зміщення акцентів зі знаннєвого на діяльнісний освітній результат. З огляду на суть зазначеного підходу, формування ключових компетентностей відбувається і під час проведення уроків-екскурсій. Уміння спостерігати, аналізувати, проводити мовні експерименти; словесно оформлювати результати досліджень; визначати роль природи в житті людини; використовувати сучасні технології.

В чинній “Інструкції щодо організації та проведення екскурсій і подорожей з учнівською та студентською молоддю” стверджується, що “екскурсія” – це:

“колективне відвідування до 24 годин з вихованцями, учнями, студентами визначних місць з освітньою, навчально-виховною, науковою, пізнавальною чи розважальною метою у складі організованої групи під керівництвом осіб, призначених у порядку, встановленому цією Інструкцією”.

Екскурсія – особливий вид навчальних занять, який проводиться за межами класної кімнати для безпосереднього сприйняття і спостереження учнями об’єктів та явищ, пов’язаних з вивченням програмового матеріалу.

Даний вид роботи спрямований на задоволення пізнавальних потреб учнів, їх фізичний та інтелектуальний розвиток, зміцнення здоров’я, уміння помічати цікаве, незвичне. Екскурсії також мають велике виховне значення, так як сприяють вихованню таких якостей особистості, як вдумливість, інтерес та любов до природи, кмітливість, уміння бачити прекрасне у навколишньому світі, старанність, самостійність тощо. Вони розширюють кругозір дітей, розвивають спостережливість, уміння бачити те, що раніше відбувалося поза їх увагою, виробляють практичні навички та вміння – орієнтування у просторі, визначення видів ґрунтів, рослин, тварин, формують уявлення про їх життя, живлення, значення тощо. Екскурсія надає можливість учням набути досвід поза межами класних та шкільних приміщень. Коли учні виходять за межі класу, вони зустрічаються з реальним світом й мають можливість пов'язати те, що вони вивчають у класі, з навколишньою дійсністю.

Оскільки під час екскурсії учні мають можливість взаємодіяти в різних обставинах та формах, вони можуть отримати більш цілісну та інтегровану картину теми, ніж це можливо зробити в обмежених стінах школи. Інтегрований досвід, особливо поєднаний з інтерактивними видами учнівської діяльності, сприяє розвитку компетентностей, необхідних для успіху в 21-ому сторіччі.

Екскурсія ― це вид навчальної роботи, при якому навчання проводиться на натуральному природному або виробничому об'єкті поза межами школи, чи класу.

4. Екскурсія як метод навчання

Екскурсія є організованою формою навчання і одночасно методом навчання.

Навчальне значення екскурсії полягає в тому, що під час екскурсії здійснюється реалізація дидактичних принципів зв'язку з життям, політехнічного навчання,наочності і т.п.

Під час екскурсії учні знайомляться з виробничими об'єктами, різними виробничими професіями, учаться знаходити дію фізичних законів у різних

природних явищах, знайомляться з фізичними приладами і вимірювальними

інструментами, які застосовуються у науково-дослідних лабораторіях і на

виробництві. Як метод екскурсія належить до ілюстративного методу навчання, у якому учні практично не впливають на спостережуваний об'єкт чи явище, процес.

В процесі підготовки нової екскурсії доцільно виділити наступні етапи:

Урок-екскурсія може бути:

За навчальним матеріалом екскурсії розрізняють:

За місцем проведення:

5. Основні види екскурсій

Мета екскурсії, організованої у процесі вивчення теми, – сприяти частковій перевірці рівня засвоєння знань по темі, накопичення фактичного матеріалу для її подальшого вивчення.

Тематичні екскурсії присвячуються одній певній темі програми. Вони знайомлять учнів з практичним застосуванням явищ, які вивчаються в темі, або проявами цих явищ у природі.

Комплексні екскурсії проводяться за схожими темами кількох навчальних

предметів. Наприклад, хімії, фізики, біології. Таке об'єднання дає можливість

реалізувати принцип міжпредметних зв'язків і забезпечує ефективне розв'язання проблем, пов'язаних з організацією і проведенням екскурсій. Прикладом такої екскурсії може бути екскурсія в цех електролізу металургійного заводу, на якій учні знайомляться не лише з застосуванням хімічної дії струму, але і з хімічними аспектами технології.

Ввідні екскурсії є вступом у тему, їх головне завдання - створити проблематику теми, показати значення теми і тим самим зацікавити учнів, заохотити їх до вивчення навчального матеріалу. Як правило, екскурсії проводяться як заключні (узагальнюючі).

Саме цей вид екскурсій може бути комплексним. Тут здійснюється узагальнення вивченого матеріалу і прив'язування його до практики.

Дидактична ефективність екскурсії суттєво залежить, в першу чергу, від

правильності вибору об'єкту. Вибір об'єкту екскурсії обумовлюється не тільки змістом теми, але і виробничим та природнім довкіллям. А в рівних умовах визначальною є мета, яка ставиться вчителем перед екскурсією.

Екскурсії повинні бути чітко сплановані і старанно готуватися.

Плануються такі складові елементи екскурсій:

- тема екскурсії; - час проведення;

- об’єкт екскурсії; - оформлення екскурсії

Вибір теми екскурсії і об'єкту екскурсії здійснюється комплексно, взаємопов'язано.

В умовах обмеженості часу, який відводиться програмою на проведення екскурсій, учитель повинен вибрати таку тему, яка має практичне значення і втілення в даних умовах. І це втілення повинне бути якомога яскравішим і повнішим, зручним для спостереження.

Іншими словами: знаючи, які можливі об'єкти для екскурсії, потрібно вибрати тему, що узгоджується з місцевими умовами.

Визначена тема обумовлює час проведення екскурсії, який регламентується

навчальним планом і розкладом уроків.

Оформлення результатів планується з врахуванням потреб кабінету, школи, всього навчального процесу.

Підготовка екскурсії відбувається в такій послідовності:

 детальне ознайомлення з об'єктом екскурсії. Визначення тих частин об'єкту або технологічного комплексу, які безпосередньо становлять інтерес

стосовно даної;

 визначення екскурсовода на час проведення екскурсії. Ідеальним випадком

потрібно вважати випадок, коли екскурсію веде сам учитель. Але на

промислових об'єктах ерудиції вчителя може бути недостатньо. Тому, як

правило, в таких випадках екскурсію проводить працівник підприємства, з

яким заздалегідь проведена узгоджувальна бесіда щодо мети екскурсії і рівня

підготовленості учнів;

 визначення і вивчення маршруту, яким здійснюватиметься переміщення

учнів з школи до об'єкта екскурсії;

 проведення бесіди з учнями, під час якої учням повідомляється тема і мета

екскурсії, повторюється потрібний теоретичний матеріал. Учні одержують

питання, на які потрібно знайти відповідь під час екскурсії.

У визначений час учні збираються в школі і під керівництвом вчителя вирушають до об'єкта екскурсії. Бажано, щоб учителю допомагав хтось із старших учнів, або інший вчитель. З огляду на це особливий інтерес в організаційному плані становлять комплексні екскурсії, коли учнів ведуть декілька вчителів.Під час екскурсії учні спостерігають об'єкти і слухають пояснення екскурсовода,ведуть записи по ходу розповіді і спостереження, ведуть збір ілюстративних матеріалів для оформлення звітності.

Після екскурсії обов'язково проводиться узагальнююче підсумкове заняття. Учні діляться враженнями, дають відповіді на питання, які вчитель поставив перед екскурсією. Оформляється письмовий звіт про екскурсію.

Уроки-екскурсії мають великий виховний вплив на дітей. Такі уроки спонукають до сприймання краси природи, почуття гармонії, сприяють розвитку естетичних почуттів, позитивних емоцій, доброти, дбайливого ставлення до всього живого. Також діти вчаться не в умовах класу спілкуватися між собою, поводитися один з одним та з навколишнім світом.

В процесі підготовки екскурсії велику увагу слід приділити вивченню об’єктів безпосередньо на місці, в їх природному оточенні. Відбір об’єктів закінчується складанням картки або паспорта на кожен з них. До картки заносяться дані про вид об’єкта (пам'ятка архітектури, місце боїв, обеліск, захоронення) та ряд характеристик:

Назва пам'ятки (попередня, сучасна).

Історична подія, з якою пов'язаний об’єкт, дата цієї події.

Місцезнаходження об’єкта, його адреса.

Опис пам'ятки (автор, дата спорудження, з яких матеріалів виготовлено, текст меморіального напису).

Джерела відомостей про пам'ятку: література, архіви, усні перекази.

3береження пам'ятки (стан об’єкта та прилеглої території, дата останнього ремонту i реставрації).

Охорона пам'ятки (на кого покладена, яким рішенням).

В яких екскурсіях пам'ятка використовується як об’єкт показу.Дата складання картки, прізвище, ім'я, по батькові та посада особи, яка склала картку. До картки додається фотографія об’єкта (теперішній вигляд).

6.Використання в навчальному процесі матеріалів екскурсії

Нормативні документи регулюють проведення шкільної ексурсії

У Додатку до листа МОН від 06.02.08 №1/9-61 Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій… стверджується, що: «навчальні екскурсії… є обов'язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, розширення світогляду школярів, формування в них життєво необхідних компетенцій…».

Значну увагу слід приділяти вивченню рідного краю. Покрову -62 роки. Ця дата визначає історію міста, історію кожного мешканця, хто творив і продовжує писати літопис Покрова. Покров не зупиняється, рухається уперед, впроваджуючи вагомі проекти та реалізуючи далекоглядні плани.

Покров – місто, яке дивує.

Упровадження компетентнісного підходу при викладанні російської мови зумовлює використання завдань, виконуючи які, учні зможуть навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях. Комунікативною змістовною лінією програми передбачено створення власних усних і письмових висловлювань монологічного і діалогічного характеру, що сприяє розвитку культури мовлення учнів. Екскурсія - одна з благодатних форм навчальної роботи, що сприяє розвитку допитливості, розуму, творчої уяви, пізнавальної активності учнів, вихованню любові до Батьківщини і народу.

З цією метою для учнів 9-Б була організована пішохідна екскурсія по місту - вулицями Лізи Чайкіної та Партизанською. Завідувач відділом по охороні пам’яток історії та культури народного історико- краєзнавчого музею ім. Занудька міста Покров Карандєй Л.М. ознайомила здобувачів освіти з історією створення пам’ятника Івану Дмитровичу Сірку та погруддя Тарасу Григоровичу Шевченку. По закінченню екскурсії учні отримала домашнє завдання: підготувати діалог на тему «Моє місто».

Додаток

Покров – місто, де минуле і сучасність сплетено воєдино у славетній історії, що від скіфів та запорозьких козаків дорогоцінним скарбом плекається нащадками. Його вчорашній день унікальний епохальними подіями, а сьогоднішній – великими починаннями. Серед безкраїх степів півдня Дніпропетровщини, у басейні річок Базавлук, Солона та Каховського водосховища, розкинувся Покров. Місто обласного значення, що є членом Асоціації міст України, охоплюючи територію 2,6 тис. га., з понад 44 –ма тисяч мешканцями. До адміністративних меж Покрова входять селища: Гірницьке, Чортомлик, Перевізькі Хутори, Рудник, Олександрівка. А його минуле вписане у віковічний літопис краю.

Від періоду неоліту розпочинається розповідь про степову перлину Подніпров’я, продовжуючись свідченнями сарматської, скіфської доби. У 1971 році всесвітньовідомий археолог Б.М.Мозолевський на території Покрова, у кургані «Товста могила», віднайшов шедевр світового мистецтва – золоту Пектораль. Згадується мальовнича місцевість і у контексті торгівельного шляху „Із варяг у греки”. Увійшовши в історію колискою запорозького козацтва. Покров знаходиться на колишній території земель Війська Запорозького. Саме тут понад триста років тому знаходилися Базавлуцька та Чортомлицька Січі, батьківщина славетного кошового отамана Івана Дмитровича Сірка.

Значну роботу по збереженню, раціональному використанню, популяризації

існуючих об’єктів культурної спадщини, створенню умов для покращення туристичної привабливості міста через його історико - культурну спадщину відіграє міський музей.