Методичний посібник "Формування у молодших школярів навичок швидкочитання як засобу усвідомленого сприйняття художнього слова"

Про матеріал

І. В Яковлева Формування у молодших школярів навичок швидкочитання як засобу усвідомленого сприйняття художнього слова Методичний посібник для вчителів початкових класів М. Білгород-Дністровський 2015 рік

Перегляд файлу

І. В. Яковлева

Формування у молодших школярів навичок швидкочитання як засобу усвідомленого

сприйняття художнього слова

Методичний посібник для вчителів початкових класів

М. Білгород-Дністровський 2015 рік

У роботі розглянуто актуальні питання щодо формування й розвитку навички читання на уроці літературного читання.

Автором розкривається сутність інноваційних технологій навчання: інтерактивних, ТРВЗ, ІКТ навчання. Створена вчителем система роботи щодо їх практичного застосування на кожному етапі початкового навчання дозволяє модернізувати урок літературного читання, формує навички повноцінного читання, основну увагу зосереджує на інтенсивному формуванні якостей читання вголос.

У роботі також запропоновані різноманітні вправи, завдання, ігри. Представлені завдання щодо формування й розвитку навички читання на уроках дають змогу простежити цілеспрямоване, послідовне та систематичне впровадження інноваційних технологій навчання в 1 – 4 – х класах. Матеріали до уроків дібрано з урахуванням вимог щодо розвитку учнівської особистості – розумної, творчої, активної. Запропоновані види роботи можуть бути використані вчителями початкових класів як засіб підвищення якості читання, організації спільної діяльності учнів, допоможе уникнути безсистемності, хаотичності в навчанні. Для вчителів початкових класів, керівників методичних об’єднань, студентів педагогічних училищ.

Автор посібника: Яковлева Ірина Вікторівна

вчитель вищої кваліфікаційної категорії, «учитель-методист»

КЗ НВК ІМ. С.О.МОРОЗОВОЇ

м.Білгорода-Дністровського

Рецензенти:

Мізюк Л.І. – методист міського методичного кабінету відділу освіти

Білгород-Дністровської міської ради

Зміст

Вступ ........................................................................................................ 7

І. Програмові вимоги щодо вивчення літературного читання в 2

класі .......................................................................................................... 9

ІІ. Формування й розвиток навички читання .................................... 11

2.1. Спосіб читання ............................................................................ 13

2.2. Вправи на розвиток навичок швидкочитання .......................... 19

2.3 Формування навичок правильного читання .............................. 21

2.4.Робота над свідомим сприйняттям тексту ................................. 24

2.5.Виразність читання ..................................................................... 27

Висновки ................................................................................................ 29

Список використаних джерел .............................................................. 31

Додатки .................................................................................................. 32Читання – це віконце, через яке діти бачать,

пізнають світ і самих себе

В.О.Сухомлинський

ВСТУП

Останніми роками в галузі мовної освіти відбулися реформаційні процеси, спрямовані на досягнення рівнів найкращих світових стандартів. Особливість предмету літературного читання полягає у тому, що воно є не тільки навчальним предметом, але також засобом опанування практично всіх навчальних предметів, засобом виховання й розвитку особистості у процесі вивчення інших предметів загальної освіти.

Відповідно до освітньої галузі «Мови і літератури» нового Державного стандарту початкової загальної освіти та навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (1-4 класи) з літературного читання метою вивчення предмету є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів із дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі.

Сьогодні особливо актуальною є проблема читацької компетентності школярів, вирішення її безпосередньо залежить від формування в учнів повноцінної навички читання, формування умінь сприймати, розуміти,аналізувати літературні тексти різних видів .

У програмі з літературного читання приділяється значна увага формуванню й розвитку навички читання, результатом якої є повне оволодіння повноцінною навичкою читання. Питання щодо роботи над формуванням і розвитком навички читання не є новим в методичній літературі, але воно не втрачає актуальності й сьогодні.

Тому у програмах з літературного читання для кожного класу початкової ланки передбачено зміст навчального матеріалу щодо даної змістовної лінії. У методичній літературі недостатньо висвітлено сучасні аспекти та технології щодо формування і розвитку навички читання, тому метою роботи є ефективне підвищення навички читання учнів під час становлення і розвитку якостей дитини-читача шляхом використання сучасних аспектів інноваційних технологій.

І. Програмові вимоги щодо вивчення літературного читання в

2 класі

У Державному стандарті початкової загальної освіти одним із основних завдань вивчення літературного читання передбачено формування в учнів повноцінної навички читання як базової у системі початкового навчання. Учні повинні свідомо слухати, сприймати й розуміти зв’язне усне й писемне мовлення. Важливою частиною роботи щодо формування й розвитку навички читання школярів є робота над злиттям технічної та смислової сторін відповідно до програмових вимог.

Показники темпу читання вголос

Клас	І семестр	ІІ семестр
1 клас	-	20-30 сл/хв
2 клас	35-45 сл/хв	50-60 сл/хв
3 клас	65-70 сл/хв	75-80сл/хв
4 клас	80-85 сл/хв	90-95 сл/хв

ІІ. Формування й розвиток навички читання

Практика багатьох шкіл свідчить, що до школи приходять діти з різним рівнем готовності вчитися. Відмінності між ними досить великі. Вже серед першокласників виділяються групи дітей зі значним діапазоном індивідуальних виявів. Особливо це помітно щодо сформованості навички читання:

- завжди є невеликий відсоток дітей, які читають вільно; - певний відсоток дітей, які ще до школи оволоділи способом читання складами і словами;

- більшість становлять діти, які знають букви, але не можуть утворити склад або плутають звукові значення літер.

І тоді виникає питання, як у колективі з різним рівнем читацької майстерності в одних не загасити жагу до читання, інших спонукати вдосконалювати свою навичку, а частину просто навчити читати. Зрозуміло, що рівень навчальних досягнень учнів прямо пропорційно залежить від сформованості навички читання. Тому ключові моменти моєї роботи такі:

1. Опрацювання всього матеріалу повинно спиратися на природне бажання дитини гратися, фантазувати, діяти. Духовне життя дитини повноцінне тільки тоді, коли вона живе у світі гри, казки, фантазії, творчості. „ Без них вона – засушена квітка ” , - говорив В.О.Сухомлинський.

2. Використання в своїй роботі розроблені науковцями і практичними педагогами методики формування навички читання. § Методика професора І. Т. Федоренка, яка дає змогу виробити чіткість вимови, розвивати артикуляційний апарат, швидкість і точність сприймання (зорові і слухові диктанти);

§ Методика багаторазового перечитування тексту;

§ Методика Кушніра ( текст начитується на аудіпристрій, діти читають мовчки за читаючим );

§ Методика І.Г.Пальченка. Передбачає роботу з дітьми, які мають техніку читання 0 – 10 слів (пропонує слухання читання вчителя, читання за ведучим, читання в парі, з пришвидшенням темпу, переказ з опорою на текст, читання з переходом на невідомий уривок).

§ Методика В.Едігея (робота з деформованими словами).

Формувати навички читання допомагають різноманітні вправи і завдання, які спрямовані на:

формування в учнів повноцінної навички читання як базової у системі початкового навчання;

ознайомлення учнів із дитячою літературою різної тематики і

жанрів; формування у дітей соціальних, морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;

формування у школярів умінь сприймати, розуміти,

аналізувати й інтерпретувати літературні тексти різних видів із використанням початкових літературознавчих понять;

розвиток мовлення учнів; формування умінь створювати

власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);

розвиток творчої літературної діяльності школярів; формування у школярів прийомів самостійної роботи з

дитячими книжками різних типів і видів, довідковим матеріалом, умінь здійснювати пошук, добір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань;

виховання потреби в систематичному читанні як засобові

пізнання світу, самопізнання, загальнокультурного розвитку.

На уроках читання використовую інтелектуальні ігри, які сприяють вдосконаленню навички читання, полегшують засвоєння програмового матеріалу, пожвавлюють навчально–виховний процес, активізують увагу, образне мислення, привчають дітей до пошукової розумової діяльності, розвивають зосередженість,стійкість інтелектуальних процесів, скеровують у бажане русло основні мислительні операції – аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування. Дітям цікаво розгадувати загадки, ребуси, кросворди, шаради, лабіринти, анаграми і т. ін. Їм подобаються такі види роботи, так як дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу, самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості і творчості.

Щоб підтримати інтерес до читання, впроваджую різноманітні форми уроків з використанням інтерактивних технологій: урок – гра, урок – змагання, урок – казка, урок – подорож, урок – КВК, урок – вікторина, урок – свято та ін.

Також використовую такі резерви навчання читанню, які допомагають навчити учнів читати швидко.

1. Не довготривалість, а частота тренувальних вправ.

2. Напівголосне читання (читання-гудіння).

3. Поурочні п’ятихвилинки читання.

4. Читання перед сном.

5. Режим помірного читання.

6. Читання у темпі скоромовки.

7. Проведення самозамірів читання.

Вважаю, що з самого початку треба вчити дитину читати правильно, свідомо і швидко, не сподіваючись на доучування або переучування в майбутньому.

Щоб удосконалити ці навички, пропоную систему вправ з кожного напрямку.

2.1. Спосіб читання

Розрізняють 5 основних способів читання:

1) побуквений,

2) відривний складовий,

3) плавний складовий,

4) плавний складовий з цілісним прочитуванням окремих слів, 5) читання цілими словами і групами слів.

Перші два способи читання є перехідними. Вони характеризують навичку читання у процесі її становлення, зокрема у 1 класі; три останні — є провідними у 2—4 класах.

Важливою складовою формування швидкісного читання є систематична перевірка техніки читання, результати якої заносяться у спеціальну порівняльну таблицю. Я перевіряю її наприкінці кожного місяця, діти люблять такі перевірки, сприймають як свято, порівнюють зі своїм попереднім результатом, захоплюються тими учнями, що читають найбільше.

В таблиці спостереження за розвитком навичок читання позначаю спосіб читання: цілими словами (ц.с), цілими словами з елементами поскладового (ц.с.+склад), складами і словами (скл.+с), поскладове (склад.), побуквене (б.); загальну кількість помилок (пропуск, перестановка літер, складів, слів, заміна однієї частини слова іншою, неправильний наголос); кількість слів, прочитаних за хвилину, і пізніше - розуміння прочитаного - знаки плюс (+), а нерозуміння - мінус (–).

Результати перевірки техніки читання, аналіз, узагальнення, висновки подані у таблицях. (Таблиці 1-5)

Таблиця 1 (1 клас, ІІ семестр)

	Прізвище, ім’я учня			Розуміння прочитаного		Виразність читання
	Прізвище, ім’я учня
1	Андрієш В.	ц. с.	48	+		+	+	+
2	Акуренко Р.	ц. с.	48	+		+	+	+
3	Бадюк А.	ц.с.	55	+		+	+	+
4	Бандурова М.	ц. с. склад	47	+		+	+	+
5	Бойчук Д.	ц. с. склад	29		+	-	+	-
6	Бондарчук В.	ц. с.	51	+		+	+	+
7	Василенко В.	ц. с. склад	48	+		+	-	+
8	Васильєва Д.	ц. с.	58		+	+	+	+
9	Деркач Д.	склад	29		+	+	+	-
10	Журавель М.	склад	38	+		+	+	+
11	Іщенко М.	ц. с.	48	+		+	+	+
12	Колца Л.	склад	30		+	+	-	-
13	Кузьмина Є.	ц.сл. скл.	44	+		+	+	+
14	Кюркчіу М.	склад	28	+		-	+	-
15	Леонтьєва К.	ц. с.	50	+		+	+	+
16	Матяж А.	ц. с. + скл	35	+		+	+	+
17	Оніщук Д.	ц. с.	55	+		+	+	+
18	Петров М.	склад	35	+		+	-	+
19	Плита К.	ц.с. склад	29		+	+	+	+
20	Плєхова П.	ц.с. склад	39	+		+	+	-
21	Поліненко М.	ц. с.	44	+		+	+	+
22	ПономаренкоА.	ц. с..	52	+		+	+	+
23	Рачкова С.	ц. с.	46	+		+	+	+
24	Сатінаєва О.	ц. с.	37	+		+	+	+
25	Сидоров І.	склад	29		+	-	+	-
26	Сірченко К.	цс. скл	40	+		+	+	+
27	Сорока С.	ц. с.	44	+		+	+	+
28	Станкова Е.	ц. с	45	+		+	-	+
29	Степанкова Д.	ц. с.	44	+		+	+	+
30	Цуркан В.	склад	40	+		+	+	+
31	Цвітковський Б	ц. с. склад	40	+		+	+	+
32	Юрдик М.	ц.с	46	+		-	+	+

Таблиця 2 (2 клас, І семестр)

	Прізвище, ім’я учня			Розуміння прочитаного		Виразність читання
	Прізвище, ім’я учня
1	Андрієш В.	ц. с. .+гр. с	60	+	+	+	+	+
2	Акуренко Р.	ц. с.	53	+	+	+	+	+
3	Бадюк А.	ц.с.+гр. с	70	+	+	+	+	+
4	Бандурова М.	ц. с.	54	+	+	+	+	+
5	Бойчук Д.	ц. с.	46	+	+	-	+	-
6	Бондарчук В.	ц. с.+гр. с	70	+	+	+	+	+
7	Василенко В.	ц. с.	48	+	+	+	-	+
8	Васильєва Д.	ц. с.+гр. с	58	+	+	+	+	+
9	Деркач Д.	ц. с.	45		+	+	+	-
10	Журавель М.	ц. с. +гр.сл.	58	+	+	+	+	+
11	Іщенко М.	ц. с.	55	+	+	+	+	+
12	Колца Л.	ц. с	46		+	+	-	+
13	Кузьмина Є.	ц. с. + гр..с	59	+	+	+	+	+
14	Кюркчіу М.	ц. с.	50	+	+	-	+	+
15	Леонтьєва К.	ц. с. +гр.сл.	61	+	+	+	+	+
16	Матяж А.	ц. с.	53	+	+	+	+	+
17	Оніщук Д.	ц. с.+гр.сл.	65	+	+	+	+	+
18	Петров М.	ц. с	47	+	+	+	-	+
19	Плита К.	ц. с.	51	+	+	+	+	+
20	Плєхова П.	ц. с	46	+	+	+	+	-
21	Поліненко М.	ц. с.+гр.сл.	65	+	+	+	+	+
22	ПономаренкоА .	ц. с.+гр.сл.	72	+	+	+	+	+
23	Рачкова С.	ц. с. + гр. с	53	+	=	+	+	+
24	Сатінаєва О.	ц. с.	45		+	+	+	+
25	Сидоров І.	ц. с. .	43	+	+	-	+	-
26	Сірченко К.	ц. с.	50	+	+	+	+	+
27	Сорока С.	ц. с.	55	+	+	+	+	+
28	Станкова Е.	ц. с	45	+	+	+	-	+
29	Степанкова Д.	ц. с.	50	+	+	+	+	+
30	Цуркан В.	ц. с. +гр.сл.	56	+	+	+	+	+
31	ЦвітковськийБ.	ц. с	50	+	+	+	+	+
32	Юрдик М.	ц.с	50	+	+	-	+	+

Таблиця 3, 4, 5.

Показники швидкості читання на кінець семестру(року).

Показники способу читання на кінець року

Показники свідомості та виразності читання на кінець року

	1– А клас(кінець року)	2 – А клас(І сем.)
Виразно	26 учн.	28 учн.
Невиразно	6 учн.	4 учн.

Результати темпу читання в 2 класі І півріччя були узагальнені і показані у відсотках з метою порівняння з темпом читання дітей в 1 класі.

Порівнюючи темп читання в 1 та 2 класах, можна із впевненістю стверджувати, що швидкість читання у І півріччі 2 класу була значно кращою за ІІ півріччя 1 класу.

Учні класу не лише виконали програмні нормативи, але й показали надзвичайно хороші результати та перевиконали нормативи в середньому на 15-20 слів . З даних таблиць видно, що в 2 класі навичка швидкого читання сформована набагато краще, ніж у 1 класі. Спостерігаються поступово кращі результати швидкості читання. Це означає, процес формування навички швидкочитання у молодших школярів є набагато успішнішим, якщо він ґрунтується на системі спеціально відібраних вправ, а також за умови їх систематичного та послідовного використання на уроках читання.

2.2. Вправи на розвиток навичок швидкочитання

Для успішного навчання у школярів необхідно сформувати навички швидкочитання. Швидкочитання – це ще й уміння досить швидко енергійно міркувати, виконувати найрізноманітніші завдання та фізичні вправи. Швидкочитання формую при виконанні різноманітних вправ.

На швидкість читання впливають багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця. Вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту (зміст, легкий чи складний), розвиток антиципації - вміння передбачити наступні літери, слово. Вдосконаленню цього процесу сприяє стимуляція до швидкого читання. Адже головним фактором розвитку дитини є бажання. Бажання читати в учнів виникає тоді, коли вони володіють усвідомленим читанням, коли в них розвинуті навчальнопізнавальні мотиви читання, коли стимулюється інтерес до читання.

Щоб виробити високий темп читання, потрібно створювати такі умови, які б спонукали дитину читати багато.

Для розвитку швидкочитання використовую систему спеціальних вправ:

групове читання уривків тексту, коли темп задає

учитель;

читання уривків за певний час, заздалегідь відомий учням;

«змагання» на швидкість читання; читання уривків тексту в різних темпах; читання «на час»;

використання прийомів швидкочитання («читання з перешкодами», читання «через решітку», «швидко знайди слово» тощо).

Досягти оптимальної швидкості читання у дітей допомагає додержання таких порад:

1. Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ.

2. Систематичність їх проведення.

3. Розвиток оперативної пам'яті за допомогою зорових диктантів.

4. 3багаченя активного словника учнів.

5. Систематичний контроль з боку вчителя за успіхами дітей у пришвидшенні свого темпу читання.

6. Самозаміри швидкості, ведення таблиці “Як я читаю”.

7. Обов’язкові читацькі розминки (змістом читацьких розминок можуть бути такі тренувальні вправи: багаторазові читання у різному темпі (скоромовкою, повільно), з різним інтонуванням; парами; у два голоси "каноном"; з ритмічним постукуванням; спільне читання учнів з учителем, який своїм читанням уповільнює чи прискорює темп; напівголосне читання (гудіння) тощо).

Для розвитку швидкочитання впроваджую такі вправи: вправи на розвиток вміння передбачати слова в реченні; вправи для розширення кута зору; ритмічні вправи; вправи для розвитку здатності римувати слова; швидке орієнтування в тексті.

Вправи щодо розвитку швидкочитання представлені в додатку. (Додаток 1).

А також оформила набір речень для зорових диктантів за системою І. Т. Федоренка. (Додаток 2, презентація представлена на диску).

2.3 Формування навичок правильного читання

Під правильністю читання розуміємо безпомилкове і плавне читання слів, речень. Тобто, дитина виконує за завданням вчителя спеціальні вправи, метою яких є тренування мовленнєвого апарату, відпрацювання правильної артикуляції звуків рідної мови (чітке вимовляння скоромовок, поєднання голосних і приголосних звуків, закінчення слів, багатоскладових слів та ін.); вимовляє у процесі читання слова з дотриманням норм орфоепії та правильно їх наголошує (за винятком важких для цієї вікової групи слів).

Якщо учень буде читати неправильно, змінюючи слова, пропускаючи чи вставляючи певні склади, то він не розумітиме змісту прочитаного, і, навпаки, якщо учень не розуміє значення якогось слова, не вдумується в зміст прочитаного, то він може змінити слово, читати його неправильно.

Отже, між правильністю і свідомістю читання є найтісніший зв’язок. Правильність читання сприяє досягненню свідомого читання.

Читання, насамперед, вимагає практичного вдосконалення техніки мовлення: володіння мовним апаратом, мовою та мовленням. Велике значення під час читання має вміння дітей регулювати своє дихання. У багатьох учнів слабо розвинутий артикуляційний апарат, і тому під час вимовляння певних звуків вони відчувають труднощі. З метою позбавлення негативних факторів під час читання використовую вправи дихальної

гімнастики. (Додаток 3 )

Формуючи навички правильного читання, намагаюсь виявляти причини неправильного читання в окремих учнів і вживаю відповідні заходи щодо виправлення недоліків. Якщо учень читає неуважно, надмірно поспішає або не вдумуюється у зміст читаного і припускається помилок, то в такому випадку концентрую його увагу, ставлю перед ним завдання не поспішати при читанні, вдумуватись у зміст читаного. Якщо учень хвилюється, то такого учня доцільніше викликати читати іншим разом. Помилки при читанні бувають і тоді, коли учень вгадує слово, не зважаючи на його значення.

Для того, щоб сформувати навички правильного читання, щоденно працюю з учнями, добираючи тексти, посильні для них. А також добираю завдання для окремих учнів з поступовим наростанням труднощів.

Важливим прийомом у навчанні правильності читання є попередження помилок.

Пропоную прийоми запобігання помилковому читанню:

різні форми підготовчої роботи (бесіда, розповідь вчителя і пояснення незрозумілих слів, розгляд картин, кадрів діафільму, добір рим до відповідних слів із контрольними звуками, попереднє причитування слів складної будови, попереднє мовчазне читання тексту як підготовка до голосного читання); створення на уроці атмосфери для уважного читання тексту; систематичний контроль учителя за читанням учнів з

урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

Велике значення має вироблення в учнів правил орфоепії при читанні. Погана вимова знижує якість читання, утруднює розуміння читаного, робить незрозумілим усне мовлення учня. У процесі читання звертаю увагу на чітку вимову голосних та приголосних звуків, звукосполучень дж, дз тощо.

Звертаю увагу під час читання на виправлення помилок. Виправляю помилки, припущені учнями, як по ходу читання, так і після закінчення його.

Ось деякі прийоми виправлення помилок учнів під час читання:

постановка запитання, відповідь на яке вимагає

перечитування; складання із розрізної азбуки неправильно прочитаного слова; друкування помилково прочитаного слова учнем на дошці; перечитування уривка мовчки з різними завданнями; читання з дошки ланцюжка слів, серед яких є помилково

прочитане, тощо.

Головне при виробленні правильного читання – більше працювати над удосконаленням техніки читання, над попередженням помилок. проводити читання зі спеціальною настановою на правильність читання.

На уроках пропоную учням працювати за пам'яткою “Читай правильно”

1. Стеж за словами у рядку, не переставляй їх.

2. Намагайся зрозуміти. про що читаєш.

3. Будь уважним до кожного слова, вимовляй орфоепічно правильно закінчення.

4. При читанні мовчки не воруши губами.

2.4.Робота над свідомим сприйняттям тексту

У процесі опанування техніки читання постає проблема розвитку в учнів навичок свідомого розуміння тексту. Спочатку цю роботу повністю здійснюю сама, а згодом виробляю в учнів навички контролю і самоконтролю і застосовую їх в різних ситуаціях під час ознайомлення з текстом. Цю роботу намагаюсь проводити планомірно і систематично.

Для формування навичок свідомого читання застосовую його різновиди: читання - слухання з послідовним аналізом, читання – передбачення, читання мовчки, читання – аналіз, читання – порівняння, пошукове читання.

Наприклад:

1. Знайти в тексті найдовше слово, найдовше речення.

2. Знайти питальне, окличне, спонукальне речення.

3. Знайти дво-, три-, чотирискладові слова.

4. Знайти правильну відповідь на питання з даних трьох різних варіантів.

5. Знайти порівняння, які вживає автор.

6. Словесне малювання дійових осіб твору.

7. Робота в парах. Учні ставлять одне одному питання за прочитаним текстом.

8. Малюнок – речення.

Скласти 2-3 речення, одне з яких відповідає малюнку. Учням потрібно швидко прочитати мовчки речення і назвати номер того речення, яке вони вважають правильним.

Вироблення догадки під час читання

Догадка є однією з основних умов швидкого читання. Вона активізує мислення читаючого, дозволяє значно швидше досягнути мети, інтенсифікувати мислення, зробити його більш продуктивним і творчим. Розвивати антиципацію необхідно з першого класу. Антиципація – це вміння передбачати наступні літери, слово. Вміння антиципувати букви і буквосполучення, слово і словосполучення і, навіть, цілі смислові одиниці є однією з основних передумов швидкого, правильного, свідомого читання. Для цього необхідно практикувати читання слів, текстів з пропущеними буквами, потім – речення з пропущеними словами. Наприклад:

1. «Відгадай букву».

2. Читанки – до даванки.

3.Читання з передбаченням («Методика керованого читання»).

Наприклад, оповідання В. О. Сухомлинського «По волосинці». Вчитель. Прочитайте текст до слів: «Збираючись до лісу, бабуся дала йому нести….».

- Як ви гадаєте, що дала бабуся нести хлопчикові?

- Як ви гадаєте, що можна було взяти за необхідне мандруючи в ліс?

Вчитель. Прочитайте текст до слів: «Вони побачили, як до куща прилетіла маленька ….»

- Про кого і про що піде мова далі?

- Як ви гадаєте, що побачить хлопчик далі?

Вчитель. Прочитайте текст до слів: «- Бабусю! -пошепки запитав він, - невже вона?» - Що здивує хлопчика?

- Як ви гадаєте, про що він задумається?

Вчитель. Прочитайте кінцівку твору: «Бабусю, я нестиму з лісу ваше пальто».

- Як ви гадаєте, чому такі зворушливі слова почула бабуся від онука?

- Які у неї виникли думки, настрій?

- А щоб ви порадили хлопцеві?

- Як ви гадаєте, яким буде Петрик після прогулянки до лісу? Вчитель. Чи хотіли б ви бути схожими на Петрика? Чому?

Вправи для вироблення в учнів навички свідомого читання

(Додаток 4).

Розуміння прочитаного є основною характеристикою читання. Воно залежить від багатьох факторів: розуміння слова, речення, цілого тексту.

Працюючи над текстом, добираю такі завдання, у яких передусім використано:

а) метод виконання повної дії як засіб перевірки прочитаного;

б) вибір правильного формулювання, правильної відповіді серед кількох запропонованих учителем;

в) читання і осмислення аналізу тексту за допомогою певних умовних позначень тощо.

Працюючи над розумінням тексту, добираю завдання кількох рівнів:

( Хто? Що? Де? Коли? Тощо.)

- усвідомлення зв’язків між фактами, розуміння того, як з окремих деталей складається ціла картина, крок за кроком розгортається думка;

- вміння відрізняти головне від другорядного;

- вміння вловити суть, зрозуміти думку автора, дати власну оцінку подіям, дійовим особам;

- усвідомлення достоїнств чи недоліків твору, вміння відчувати красу мови художнього твору.

Для досягнення цієї мети слід використовувати певні види роботи.

(Додаток 4)

Для розвитку навичок свідомого читання розробила цікаві вправи та завдання у вигляді презентацій за темами підручника: О.Я. Савченко «Літературне читання (Київ, Видавничий дім

«Освіта»,2012). Матеріали представлені на диску.

2.5.Виразність читання

Виконуючи вправи, спрямовані на формування й розвиток навичок читання, слід пам’ятати про виразність читання, яке теж потребує спеціальних вправ.

З метою підготовки до виразного читання використовую такі вправи.

•Прочитай речення з різною інтонацією.

•Прочитай речення з різною силою голосу.

•Прочитай речення з різною швидкістю.

• Перестав слова в реченні.

• Заміни одне слово.

• Прочитай, змінюючи логічні наголоси.

• Визнач загальний настрій твору.

• Зроби інтонаційний малюнок речення (визнач тон, темп читання, паузи, логічні наголоси).

Для полегшення роботи над виразністю читання учням можна запропонувати пам’ятку „Читай виразно”. (Додаток 6)

ВИСНОВКИ

Дана система роботи не дає помітного результату за короткий термін.

Тільки послідовна, тривала та кропітка робота вчителя та учнів дасть добрі результати. Впроваджуючи в навчально-виховний процес таку систему вправ для формування й розвитку навички читання можна зробити такі висновки:

темп читання співвідноситься з розумінням прочитаного.

У виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, який наближається до темпу розмовної мови людини і забезпечує свідоме сприйняття прочитаного; головним недоліком щодо швидкості читання є надто повільне читання і читання надто швидке. Як дуже повільне, так і надмірно швидке читання негативно відбивається на всьому процесі читання, а особливо на усвідомленні читання; слід враховувати психотравматичний вплив процесу перевірки техніки читання на дитину; без швидкого, свідомого читання неможливе успішне навчання дитини з усіх інших предметів; навчати дітей техніці швидкого читання рекомендується з першого класу школи; при перевірці техніки читання потрібно мати на увазі різновиди читання: вголос і мовчки; лише комплексне і систематичне використання вправ для формування виразності, свідомості, правильності та швидкості читання дають змогу сформувати повноцінну навичку читання у молодших школярів; техніку читання потрібно формувати при опрацюванні художніх творів; під час оцінювання техніки читання вчитель не повинен знижувати бал, якщо темп читання несуттєво нижчий (на 2-4 слова) від нормативного, таким чином стимулюючи розвиток читацьких потреб молодшого школяра; головним показником досягнень у підготовці дитини-читача є рівень розвитку навичок самостійної читацької діяльності. Усі вище визначені напрямки та аспекти проблеми повинні бути враховані кожним вчителем, що прагне сформувати справжнього читача, готового до здійснення самостійної читацької діяльності, всебічно розвиненої особистості, що вміє цінувати та насолоджуватись красою слова у його подальшій науковопрофесійній діяльності.

Читання має стати стежиною, що веде до вершин розумового, морального й естетичного виховання. Вдосконалення навичок правильного, свідомого, виразного, швидкого читання, творчі завдання сприяють не лише заохоченню до роботи над текстами, але й допомагають пізнавати великий і складний світ навколо себе маленькій людині, що прагне самоствердитися в ньому і виявити себе як особистість.

Список використаних джерел

1. Лотоцька А.В., Щербакова Л.Ф. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (за новим Державним стандартом початкової загальної освіти) – К.: Видавничий дім «Освіта», 2011р.

2. Губанова О.В.,Левкина І.С. Використання ігрових прийомів під час уроків.

3. Імукова Г.В. Вчимося граючи // Початкова школа. – 2010.

4. Савченко О. Я. «Урок у початкових класах».

5. Саган О. М. «Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних умінь молодших школярів».

6. Столярова О.Г. Ігри під час навчання грамоті // Початкова школа.- 2009.

7. Ульяницька Л. С. «Ігрові проблемні ситуації» «Початкова школа» -2008.

8. Щербань П. В. «Дидактичні ігри у навчально – виховному процесі», «Початкова школа» -2009р. №7

9. Якиляшек В. М. «Уроки читання з елементами гри», «Початкова школа» -2007р. №11.

Додаток 1

Вправи на розвиток вміння передбачати слова в реченні

1. Загадки чи віршики у яких слід додати риму.

2. Гра «Морська хвиля змила слово»

Вчитель читає загадку, а діти мають передбачити розгадку і відповісти.

Дивний ключ у небі лине,

Не залізний, а пташиний

Цим ключем в осінній млі Відлітають ….. (журавлі).

3. Вчитель читає початок речення, а діти мають його закінчити.

Діти, звісно, вчаться в …

А комбайн працює в …

Ми лікуємось в …

А стрижемось в … Ліки беремо в … А книжки в … .

4. Читання прислів’їв, приказок, слів з недописаними частинами. Вчитель пропонує прочитати слова на карточках, в яких пропущені окремі склади.

«Слова спокійно жили в книжці, В яку вдалось пролізти мишці.

Вона початки відкусила

У себе в нірці схоронила.»

... рона (ворона)

… рова (корова)

… ито (сито)

… іто (літо)

Ішов інди… з індичк… ,

Ішо… понад водичк… , А за ни… - індичат…

Починай… все спочат… .

5. Деформовані слова.

На карточках дітям пропонуються слова написані з переставленими буквами. Діти мають якнайшвидше переставити букви і прочитати правильне слово.

АЛШКО

КАРЧІ

ЕЛСО

6. Слова з пропущеними голосними.

Гра «Діряві слова»

С Л В Й

Л С Т В К

Р Б

7. Деформовані тексти

Завдання для роботи в парі або невеликій групі. Дітям пропонується правильно прочитати текст, переставивши склади місцями. чуБа – м’ячик титькося, баПотививсь четьхося. кЯ побавивсь мит мечм’я от лазивсь кимгір пламеч.

Вправи для розширення поля читання

Для розширення поля читання використовую буквені та числові таблиці, променеві схеми, які розширюють кутовий зір. В основі таких вправ – завдання: дивитись, не зводячи очей, на певну точку, намагаючись побачити те, що поруч з точкою ( букви, цифри тощо). Для розширення поля читання пропоную низку завдань, які використовую в своїй роботі.

1. Таблиці Шульте.

2. Прочитай слова, дивлячись на крапки.

Се * ло

Рід * не

Чу * жий

Друж * ба

3. Скласти всі можливі слова, дивлячись на крапку в центрі.

4. Правильно утворити і прочитати слова, дивлячись на цифру 100.

100 вп вп

100 рож янка рож

100 ляр рона 100 ляр

100 лик

100 янка лиця

100 рона

100 лиця

5. Робота над рівновеликим текстом. (Текст можна писати на таблиці або класній дошці. Найчастіше береться уривок із твору, який учні вивчають на даному уроці чи прислів’я за темою.) На чужу РОбоТУ дивиТИСЬ – сиТОму НЕ Бути.

5. Вправа «Згори - вниз».

Л І С О К

И Р И Н О

С И Р У Т

Т С К И

Я К

6. Піраміди споріднених слів.

сад коляда сади колядка садок колядники садівник колядувати Ритмічні вправи

Гра найприродніша і найпривабливіша діяльність дитини. Через те і ігрові форми на уроці це оптимальний шлях залучення дітей до навчання. Вона робить урок не тільки продуктивним, а й цікавим.

Робота над поетичними творами, вміщеними в підручнику «Літературне читання» для 2 класу, створює сприятливі умови для збагачення мовлення школярів образними висловами, удосконалення виразності читання, розвитку їхньої уяви, фантазії.

«Ритмічні вправи з читання» впроваджую на різних етапах уроку в ігровій формі. Для їх проведення складені застосовую картки для вчителя і для учнів «Вірші для вчителя», «Вірші для учнів», де розміщені уривки з різних віршів відповідно розділам і тематики підручника.

Етапи роботи

1. Пропонуємо учням ознайомитися з карткою віршів.

(Діти читають вільно)

2. Учитель читає уривок зі своєї карточки.

3. Діти повинні відчути ритм і знайти в своїй карточці продовження вірша, початок якого прочитав учитель.

4. За необхідністю потрібний уривок можна повторити.

Під час гри звучить голос учителя необхідної сили, тембру, діти практично знайомляться з темпом мовлення, емоційною забарвленістю вірша. Правильне знаходження учнями уривка заохочується. Це сприяє виробленню в учнів свідомості, правильності, швидкості, виразності читання. Картки постійно оновлюються. Особливо добре зустрічають учні знайомі вірші, які вони читали чи вчили раніше. Це забезпечить успіх у навчанні, шанобливе ставлення дітей до української мови.

За допомогою пропонованих далі карток з ритмічними вправами процес навчання сприятиме розвитку емоційної і почуттєвої сфери учнів, образного мислення, інтересу до читання.

Гра «Збери вірш»

Тема . Наче вулик наша школа.

(Вірші для вчителя)

1. Наче вулик, наша школа.

Вся вона гуде, як рій. І здається, що довкола розквітають квіти мрій

(«Школа», Д.Павличко)

2. Бачити - не бачить, чути - не чує, мовчки говорить,

дуже мудрує…

(«Бачити – не бачить», Л.Глібов)

3. Звірі - в хащах лісових, риби – в водах річкових, птиці поміж віток учать своїх діток …

(«Хто чого вчиться», В.Фетисов)

4. Тук – тук – тук! – лунає чітко дятла стукіт-голосок. В лісовій музичній школі йде заняття, йде урок.

(«У лісовій музичній школі», С.Жупанин)

5. Щоденно після школи у Петрика і Вови усе по телефону йдуть «ділові» розмови.

(«Ділові розмови», Г.Бойко) Тема . Наче вулик наша школа.

(Вірші для учнів)

1. Коли риби виростають, Добре плавають в воді, Птахи високо літають Звірі бродять по землі.

(«Хто чого вчиться», В.Фетисов)

2. Бігають, сміються діти, та – лиш дзвоник задзвенить - стане тихо, ніби в квіти поховались бджоли вмить.

(«Школа», Д.Павличко)

3. – Здоров! - Здоров!

- Як справи?

- Що робиш? – я питаю

Та ось по телефону з тобою розмовляю…

(«Ділові розмови», Г.Бойко)

4. Тук – тук – тук! Дятлів стук:

Я всьому живому друг!

(«У лісовій музичній школі», С.Жупанин)

5. Люба розмова,- будемо, діти, з нею довіку жити-дружити.

(«Бачити – не бачить», Л.Глібов)

Тема . Добридень тобі, Україно моя!

(Вірші для вчителя) 1. Знаєш ти, що таке Батьківщина? Батьківщина – це ліс осінній, це домівка твоя і школа, і гаряче сонячне коло.

(«Батьківщина», А.Костецький)

2. У всіх людей одна святиня, Куди не глянь, де не спитай, рідніша їм своя пустиня, аніж зелений в чужині рай.

(«Рідний край», М.Чернявський)

3. Йтиму садом, полем, а чи лугом, Буду я природі вірнм другом.

Не столочу навіть і трави.

Я скажу їй: - Зеленій, живи!

(«Йтиму садом…», С. Жупанин)

4. Де зелені хмари яворів Заступили неба синій став, На стежині сонце я зустрів, Привітав його і запитав:

«Де найкраще місце на землі», Д. Павличко)

Тема . Добридень тобі, Україно моя!

(Вірші для учнів)

1. – Всі народи бачиш ти з висот, Всі долини і гірські шпилі.

Де найбільший на землі народ?

Де найкраще місце на землі?

(«Де найкраще місце на землі», Д.Павличко)

2. Коли лісом буду я іти, Теж посію зерна доброти.

Побажаю дереву і пташці, Щоб вони жили у мирі й щасті.

(«Йтиму садом…», С. Жупанин)

3. Батьківщина – це труд і свято, Батьківщина – це мама і тато, це твої найщиріші друзі і бджола у веснянім лузі.

(«Батьківщина», А.Костецький)

4. Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини, А нас, людей, без Батьківщини.

(«Рідний край», М.Чернявський)

Вправи для розвитку здатності римувати слова

Прививати любов до читання потрібно ще й з поезії, яка дітям до вподоби і читають її діти залюбки. А якщо навчити дітей віршувати, результат буде відмінний.

Уроки читання в початковій школі спрямовані на розвиток навички читання, розвиток мислення та мовлення засобами художніх образів літературних творів. У читанках передбачено ознайомлення з віршування через вивчення рим. Ця робота усім школярам дуже подобається. Це є хороший початок до віршування. Вчителю необхідно більше звертати уваги на учнів, яким це вдається легко. Хотілося б, щоб у читанках кожного класу таких вправ було побільше. Бо у кожному класі є діти, які мають схильність до написання віршів. Учитель зобов’язаний дбати про розвиток цих здібностей своїх вихованців з першого класу. Формування початкових умінь віршування має три основні етапи: підготовча робота, ознайомлення учнів з теоретичною основою віршування, використання запозичених прийомів віршування (сенкани, буриме).

Підготовча робота

Перед формуванням початкових умінь поетичної майстерності веду підготовчу роботу. Підготовча робота починається уже з перших уроків навчання грамоти. Під час вивчення нової букви добираю вірші - чистомовки, які вчать добирати слова за змістом і римою. Тут діти вперше ознайомлюються зі схемою побудови вірша.

Зу – зу –зу - веду ….. (козу).

За – за – за - іде …. (коза).

Зі – зі – зі - їду на …. (козі).

Також використовую вірші – загадки, в яких потрібно додати останнє слово.

Наче сонячні клубочки Хтось розсипав біля квочки.

Хто це там пищить , малята?

Здогадалися ? …. (Курчата)

Виконуючи такі види робіт, практично знайомлю із видами римування (суміжне, перехресне, кільцеве), але без введення термінів. Дітям потрібно пояснити, якщо в рядку віршика потрібно дібрати останнє слово, то слід подивитися зі словом якого рядка воно перегукується:

1 рядок – 3 рядок, 2 – 4 …

Отже, останній повинен римуватися із словом останнього рядка (перехресне римування). Вивчаючи нову букву, вчу дітей добирати слова, що римуються (багаж – масаж, смак – рак, бак, лак, мак).

Ознайомлення з теоретичною основою віршування

Після підготовчої роботи оголошую про новий етап роботи – складання вірша. Це є перший поштовх для дітей, які надалі будуть створювати «поетичні шедеври». Як правило усі учні прагнуть віршувати, кожен наполегливо старається.

Продовжує використовувати різні цікаві вправи:

Гра «Складно - нескладно»

Води-сюди дочки-рядочки

Вода-роса слон-телефон Вода-сироп слон-дзвін

Рама-мама

Рама-пляма

Гра «Віршик розсипався»

(Я, сестриця, лиш, на, білолиця, вроду, Для, морквиці.) Для морквиці я сестриця, лиш на вроду білолиця.

Вправа «Добери загублені слова»

Рукавички

На пухнасті рукавички Раді б зернятко склювати,

Сіли дві сумні …… Хочем їсти, хочем …

А чому сумні не знаю. Відігрілися синички

Зараз я їх … На пухнастих …

-Ми замерзли на морозі, І не стали відлітати,

Бо були весь час в … Добре їм у теплій …

Слова для довідок: дорозі, запитаю, хаті, спати, синички, рукавичках.

Вправа «Добери потрібне слово»

Вітерець легенький повіває

І листя з дерева …

І тихо падають листочки

На стежку, на траву й …

Вкривають землю жовтим цвітом Не так, як це буває … .

«Віднови вірш»

• Дібрати рими , щоб утворився вірш.

В мене є книжок… (багато) І новенькі, і старі.

Я піду до школи з …(татом), Всі книжки віддам …(сестрі).

Хай вона сама… (читає)

Про Лисичку, Журавля, Хай вона багато.. (знає), Як багато знаю …(я).

«Одноримки»

• Дібрати слова, що однаково звучать, але мають різне значення. Звірят за списком став звіряти – Немає одного … !

Журавлиний в небі ключ Відімкнув весну, мов … . Грали у футбол два коти «Котику, до мене м'яча … !».

З верби упав розквітлий котик –

Ним грається біленький …

«Півнику, дай коток!».

«Не велів … ».

Та поки доярка корову доїла – Та пійло допила і сіно … . «Доповни вірш словами з довідки» Квітка блакитна, як….. …... Що їй метелиця, що …….? Вітру і …… не…… вона,

Знає: уже на порозі ……. .

Слова для довідок: очі дитини, літо, хуртовини, боїться, снігів, зима,весняне.

Чистомовки

• Дібрати потрібні слова.

А-а-а – йде дівчинка … (мала).

И-и-и – ми галявину … (знайшли).

Ма-ма-ма – настала … (зима).

Мі-мі-мі – подарунок … (мамі).

Ум-ум-ум – на перерві в класі … (шум).

Ап-ап-ап – траву скубе … (цап).

Ве-ве-ве – човен по воді … (пливе).

Ив-ив-ив – кухар квас … (варив).

«Схожі хвости»

•Підібрати слова з однаковими закінченнями. Мишка – … (кішка, книжка, доріжка).

Суниця – … (спідниця, синиця, одиниця).

Пташка – … (ромашка, комашка, Чебурашка,чашка).

Їжачок – … (черв'ячок, бичок, павучок, хом'ячок). Калина – … (малина, Галина, родина, машина).

«Встав пропущені слова» Весна – чарівниця, неначе …, наказ свій послала, щоб краса… і проліски, і травичка, й зелена … , і кульбаба рясна, й фіалочка … Всі квіти весняні веселі … З-під листя виходять голівки … од сну зимового до сонця … !

Слова для довідки: Підводять, цариця, ясного, вставала, ясна, кохані.

«Доповни прислів'я»

Не поговоривши з головою, … (не берись руками).

Без труда – … (нема плода).

Праця чоловіка годує, а … (лінь марнує). На сонці тепло, а … (біля матері добре).

Наша мова багата на художні засоби – епітети, порівняння, метафори, звертання. Без них жоден віршик не звучить, як шедевр. Дуже важливо удосконалювати знання учнів про вірш, розвивати творчу уяву, мовну спостережливість, допитливість, словниковий запас. Виховувати любов до рідного слова, формувати вміння працювати над віршем.

Запозичені прийоми формування поетичної майстерності (сенкани, буриме) Сенкани :

1. Слово (тема вірша).

2. Два прикметники, що характеризують тему вірша.

3. Три дієслова.

4. Фраза

5. Синоніми до слова – теми. Сім’я.

Дружна, велика.

Любити, жити вчить.

Уній здавна спокій та втіха.

Рідня .

Буриме (вірш на задану тему)

Ліг сніг. Називають його сніг.

Білий пух на землю ліг.

Зорі прозорі. І стають на землі

Небо у ночі розстеляє зорі. Всі поля прозорі.

Формування початкових умінь віршування - щоденна клопітка праця, та результат вартий цього. Багато учнів через прекрасний світ поетичної мови розкривають свої таланти, збагачують красу і неповторність рідної мови, а найголовніше – стануть духовно багатшими.

Швидке орієнтування в тексті

На швидке орієнтування в тексті пропоную учням такі завдання:

1. «Суцільні тексти»

Білка

МибачиливлісібілкущострибалазгілкинагілкуВонаживевдупліста рогодубаВосенибілочказбираєназимугрибиСтрибненаземлюзнай дегрибсхопитьйогоінесенадеревоПоспішаєробитьзапасиназиму.

Єгор

ЄгорпершокласникВінходитьдошколиУЄгораєдругЄвгенЇмдуже подобаютьсяурокималюванняЄгормалюєєнотааЄвгенмалюєлітнє сонечкосинєнебоібагатоквітів.

2. Деформовані тексти

ниСичка

двоНарі лобу нохолод, пташіц й хозатілося гріпотись , а тирквака у іквні лабу ненавідчи. бутьМа, ещ й тиїс лахоті.

Після таких вправ потрібно перевірити усвідомлення прочитаного, поставивши кілька запитань за змістом.

Додаток 2 Набір речень для зорових диктантів за системою І. Т. Федоренка.

Набір № 1

Тане сніг.

Бук Секун

Тече річка. 8 4

Почався дощ. 109 45

Сашко прибіг. 11 5

Оксана читає. 1112 56

Птахи літають.

Набір № 2

Настала осінь. 12 6

13 6

Ти шукаєш гриби. 13 6

У лісі росте дуб. 1414 67

Лід укрив ставок. 15 7

На небі хмаринки.

У садочку жоржини.

Набір № З

Пташки прилетіли. 15 8

16 8

Посміхалося сонце. 16 8

Бабуся шиє сорочку. 16 8

Матуся миє підлогу. 16 8

17 8

Дме холодний вітер.

Олена добре вчиться.

Набір № 4

17 8

Сів шпак на шпаківню. 18 7

Гріє ласкаве сонечко. 18 7

19 7

Хатку занесло снігом. 19 7

Соняшник ріс коло тину. 20 7

Катруся посіяла квіти.

Дмитрик заспівав пісню.

*Набір № 5*	*Букви Секунди*
У кімнаті свіже повітря.	20 6
Галя читає цікаву книжку.	21 6
Хлопці купалися в ставку.	21 6
Гілки ялини вкриті інеєм.	21 6
У Петрика є цікава іграшка.	22 6
На городі виросла квасоля.	22 6
*Набір № 6*
Місто Київ стоїть на Дніпрі.	23 5
Курчата забралися на город.	23 5
Чергові чисто витерли дошку.	24 5
Дідусь розказав дітям казку.	24 5
Трактористи працюють у полі.	24 5
*Набір № 7*	Букви Секунди
Діти посадили біля хати вишню.	25		4
Небо вкрилося сірими хмарами.	25		4
Тепле сонечко зігріло малюка.	25		4
Старша сестра працює в лікарні.	26		4
Ласкаво віє весняний вітерець.	26		4
Дідусь подарував онуку буквар.	26		4
*Набір № 8*
Пішов дощик.	10	5
Ми їдемо до Києва.	14	8
Бережіть свою школу.	17	8
У Василька чистий зошит.	20	10
Допомагайте своїм мамам.	21	10
І в лісі, і на лузі стало тихо.	22	10
*Набір № 9*
Допомагайте своїм друзям.	22	7
Завтра вони підуть у похід.	22	7
Ми живемо далеко від бабусі.	23	7
Для праці в нас ростуть сини.	24	7
Морська вода солона на смак.	23	7
У лисиці довгий пишний хвіст.	24	7
*Набір № 10*
Ми з сестрою прийшли до школи.	24	5
Діти поливали кавуни і дині.	24	5
Мама називає Олю помічницею.	24	5
Донька завжди допомагає мамі.	25	5
Влітку наша сім'я була на Десні.	25	5
*Набір № 11*
Юрко довго думав над задачею.	25	4
Вузька стежка вела через поле.	25	4
Була чудова пора золотої осені.	25	4
Світить, та не гріє сонце золоте.	26	4
Птахи швидко летіли над берегом.	26	4

Лісові звірі готуються до зими.	26	4
*Набір № 12*
Син завжди допомагав батькові.	26	4
У саду збирають червоні яблука.	26	4
Конвалії схожі на білу хмаринку.	27	4
На алеї падало жовте листя беріз.	27	4
Минають теплі і сонячні літні дні.	28	4
Люди дорожать дружбою
з лелеками.	28	4
*Набір № 13*
Ми збирали моркву, цибулю і часник.	28	4
Дівчина в коморі, а коса надворі.	29	4
Марійка збирає лікувальні рослини.	30	4
Наталочка вишиває дідусеві сорочку. Проміння сонця розтопило лід. 25 5	31	4
Замерзла на морозі берізка при дорозі.	32	4
Сонячний промінець заглянув у вікно. *Набір № 14*	32	4
Про жовтий колір часто кажуть золотий. 32		4
Ми зустрічали гостей з великою радістю. 33		4
Жовтенькі клубочки ходять біля квочки. 33		4
У лісі ковзанку з води збудували холоди. 33 Оксана наспівувала пісеньку. 33 4		4
Синичка дзвінкою піснею пробудила весну. 35 *Набір № 15*		4
Ясі красиві метелики — червоні, жовті, білі. 34		4
На лужку діти закружляли у веселому танку. 35		4
Ромашка росте на лісових галявинах, луках. 35		4
Дружна родина і землю перетворить у золото. 36		4
Діти захотіли погратися з моїм цуценятком. 36		4
Після дощу над лісом нависла барвиста райдуга. *Набір № 16*		39		4
Лежить на столі хліб, пишний, теплий, пахучий.		36		5
Срібні колючки інею вкрили кожне дерево. 36 5
На столі перед тобою лежить новенький зошит. 37 Тільки зелена озимина нагадувала про осінь. 37 5			5
Поряд з жовтим листком на гілці висіло яблуко. 38			5
На лозах винограду сяяли золотом важкі фона. 38 *Набір № 17*			5
Немає вітру, туман легшає, скоро встане й сонце.			38		5
У полі ніжною зеленою щіточкою зійшла озимина.			39		5
Блідий місяць о ту пору із хмари де-де виглядав.			38		5
Йде на горах, по Карпатах, сніг у кожушку кудлатім.			40		5
Діти із захопленням дивилися лялькову виставу.			31		8
Діти набігалися, накаталися, змерзли і розійшлися. *Набір № 18*			42		8
Туристи мандрують морями, лісами, ріками та горами. 42 8

Діти не знали, що заглядати в чужі вікна дуже негарно. 43 8

Всі народи рівні, та земля там найкраща, де вродився ти. 44 9

На виноградних лозах привабливо сяяли солодкі грона. 45 9

Теплі й ласкаві руки у мами — літнє проміння нагадують нам.47 9 Додаток 3 Вправи дихальної гімнастики:

Правильна поза (плечі не піднімати, рука на діафрагмі).

Швидко вдихнути через ніс – на звук [а] видихнути.

«Нюхаємо квіточку», «Мамині парфуми».

Вдихати – видихати, рахуючи до 3, до 5, до 10.

Музичні вправи, розспівки (складова таблиця Зайцева).

Співати склади:

-ла-ло-лу-ли-лі-ле-лу -да-до-ду-ди-ді-де-ду -ба-бо-бу-би-бі-бе-бу.

«Погасити свічку», «Здути сніжинку з долоні», «Співаночки» , «Дмухнути на кульбабку», «Задзижчати, як джміль», «Засичати, як гусак».

Ігри на розвиток дихання.

“Забий м'яч у ворота”. Запропонуйте дитині подути на ватний чи паролоновий мячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.

“Язичок-футболіст”. Як і в попередній вправі треба забити мяч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.

“Літак”. На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб “літак” полетів вгору.

“Пелюстки”. Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюски злетіли з вашої долоні.

“Кораблик. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи зхвук “ф”, а потім преривчасто, наче вимовляючи звук “п-п-п-п”. Вправи на розвиток артикуляційного апарату.

Для правильної звуковимови необхідні сильні, пружні та рухливі органи мовлення – язик, губи, м’яке піднебіння. Гімнастика органів мовлення являється підготовчим етапом при постановці звуків.

• «Пиляння дров» Діти стають парами, руки навперехрест, один тягне і говорить: «Дз-з», другий продовжує: «Дж-ж».

• «Рись»

Вчитель: Бачиш, Ромцю, люта рись!

Діти: «Р-р-р-р..»

Вчитель: М'ясо з’їла, кістку – гризь!

Діти: «Р-р-р-р..»

Вчитель: «Ромцю, Ромцю, стережись!» Діти: «Та за грати не берись!».

• «Котик облизує сметану».

• «Лопатка» (язичок широкий на нижній губі, руки витягнуті вперед, пальці розведені).

• «Непереможний» (Розкрити рота вертикально. Кулаком натиснути на нижню щелепу, намагаючись закрити рота. Разом із цим тримати рот розкритим, опираючись. Відвести кулак, закрити рот).

• «Дражнимо мавпочку» (Підняти нижню губу так, щоб було видно зуби. При цьому верхня губа стає ніби квадратною). • «Цокіт копит конячки» (Дзвінкий цокіт робимо язиком відштовхуючись від твердого верхнього піднебіння).

• Посмішка, подив.

• Витягнути губи трубочкою.

Вправи на розвиток артикуляції

1. Вимова складів із чергуванням звуків [р - л], [с - ш], [з - с] тощо спочатку пошепки, а потім голосно, повільно - швидко.

2. Не поспішаючи, вчиталь показує слова. Іменники діти читають тоненьким голосом (лисички), а прикметники - басом (ведмідь).

3. Діти читають іменники тихо, дієслова - голосно, на прикметник кажуть «Ой!».

4. «Птахи»

Діти поділяються на групи. Кожна група вибирає собі голос птаха і умовний знак.

Наприклад:

Горобець: «Цвірінь-цвірінь»

Соловей: «Тьох-тьох»

Зозуля: «Ку-ку»

Качка: «Кря-кря»

Вчитель показує умовний знак (намальований на картоні), і діти певної групи вимовляють обрані звуки тихо, трішки голосніше, голосно (плавно по наростаючій). Вчитель показує інший умовний знак, і вже озиваються діти з іншої групи. Всі птахи прокинулися - діти разом голосно вимовляють певні звуки.

Вправи на розвиток фонематичного сприймання.

• Вправа «Заміни звук у словах». Наприклад, замінити перший приголосний, щоб утворити нове слово:

Мак лук сила

Рак бук пила

Бак сук шила

Гак жук лила

Замінити голосний звук, прочитати в різному темпі, на одному диханні:

Бак булка

Бік балка

Бук білка

• Вправа «Слухайте, повторюйте, продовжуйте». Со – со – со – сонце, солоний, сода, солома.

Са – са – са – сад, садити, садочок, сапа.

Су – су – су – сум, сумка, сумний, сутінки. Сі – сі – сі – сітка, сіль, сік, сіра, сірка.

•Вправа «Назви спільний звук».

Учитель називає ланцюжок слів, учні встановлюють, наприклад, що у них спільний звук [ш]: шина, машина, душ, ішов, шуба, душа, шапка тощо.

Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання “Впіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні - “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:

- звук [а] серед у, у, а, у;

- звук [а] серед о, а, і, о;

- звук [і] серед и, е, і, и; - звук [с] серед л, н, с, п;

- звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

“Повтори!”. Запропонуйте дитині повторити за вами склади

- та-та-да - пі- пи - ат-от

- па-па-ба - мі-ми - ум-ом

- ка-ка-га - ді-ди - іт-ит

- ва-ва-фа - кі-ки - ек-єк

“Ланцюжокслів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом: - мак, лак, так, бак;

- тачка, качка, дачка;

- сік, вік, тік, бік;

“Назви слово!”. Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:

- на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра; - на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;

- на звук [б] середслів мак, банка, танк, бочка.

“Знайди спільний звук!”. Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”,

“о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”

- Оля, осінь, овочі, окунь - [о]

- Сад, суп, сумка, ніс, лис - [с]

- Аня, агрус, акула, автобус - [а]

- Маша, мак, мама, сом - [м]

Вправи для вироблення уваги до слова

1. Вправа «Доберіть слово»

Пропонуємо учням дібрати до слів-предметів по 2-3-4 словаознаки або дії. весна - рання, затяжна, стрімка; книга - цікава, товста, старовинна, художня; ялинка - струнка, зелена, гарна.

2. Створіть нове слово:

- прочитайте слова односкладові, двоскладові, з наголосом на І або ІІ складі; поясніть багатозначність або значення наведених слів:

бак, рак, мак, лак, так, гак; дуб, чуб, куб, зуб; лити, шити, пити, жити, бити; чайка, майка, гайка, байка;

- замініть букву, що позначає голосний звук:

бак, бік, бук, бик, бек; лук, лик, лак;

- прочитайте слова, що різняться різними складами:

обберуть - обдеруть; влетить - злетить; поповз - заповз.

3. Знайдіть зайве слово серед поданих:

а) прасувати, рубати, шити, читати, кувати;

б) велосипед, мотоцикл, потяг, трамвай, автобус.

4. З кожного слова - по одному звуку, щоб вийшло нове слово.

Вчитель називає слова. Учні повинні скласти з них слово таким чином: взяти з першого слова перший звук і позначити його буквою, а з другого - другий, з третього - третій і т.д.

Зір, ліс, бір, марка, рамка (зірка);

Мало, дим, сир (мир);

Пара, перо, він, мама, канал (пенал); Звір, лось, шишка, лини, корито (зошит).

6. «Чи є такий предмет?»

Попросіть дитину прочитати слова і сказати, чи існують ті предмети або явища, які вони позначають.

Кущ, баж, мед, він, фап, лук, цюн, ніч, гач, сад, жіб, таз, чуб, пек, шар, зиг, яма, хор, різ.

8. «Додай склад»

Вчитель показує дітям перший склад, а вони додають наступні. Перемагає той, хто першим скаже слово.

14. Гра «Бюро знахідок»

Учитель вводить дітей в ігровий сюжет: «Діти, давайте попрацюємо у бюро знахідок. У даних віршиках загубилися слова. Прочитайте вірші та доповніть загубленими словами».

Батько донечці і сину

Дав чотири апель…

І порадив: – Не сваріться, Ними чесно … (поділіться). То по скільки

Доньці й … (сину)

Перепало … (апельсинів). Запитала буква «н»:

«Чим закінчується день?» Я подумав, ясна річ, І про вечір, і про ніч.

Та сказала буква «н»

Ввічливо і м’яко Що закінчується день

Ще і … (м’яким знаком).

Додаток 4

Вправи для вироблення в учнів навички свідомогочитання

«Складовий аукціон»

• Допоможіть зварити борщ:

кар мі та бу ква по мор пус ка ряк ля топ дор

(Картопля, буряк, морква, капуста, помідор.) - Хто в лісі живе? вед тел си єць ли ниця дя сиця

за мідь

- Прочитайте за цифрами і відгадайте загадку:

5 9 3 2 ся ри ви тить

1 6 ле малюнок де

жука

4 8 7 10 є лю зем є

(Летить – виє, сяде – землю риє.)

• Розділити слова на тематичні групи:

завірюха, віхола, пролісок, хуртовина, фіалка, підсніжник.

- Знайдіть групу слів, що поєднуються зі словом «зима».

- Знайдіть групу слів, що поєднуються зі словом «весна».

• До поданих слів дібрати пестливі слова:

дідусь- бабуся- дядько- тітка- сестра- брат-

• Відшукати зайве слово:

Жайворонок, ластівка, синичка, соловейко.

(Синичка, бо вона в нас зимує).

Стіл, крісло, телевізор, шафа.

(Телевізор, бо він не відноситься до меблів).

Дуб, бузок, сосна, верба.

(Бузок – кущ).

• Назвати предмети одним узагальнюючим словом:

а) дуб, сосна, береза – це …

б) карась, лин, окунь – це …

в) маслюк, мухомор, лисичка – це …

г) помідор, огірок, капуста – це … • Узагальнити через протиставлення:

а) дуб – дерево, а смородина – …

б) плаття – одяг, а черевики – …

в) чорнобривці – квіти, а суниці – … • Визначити предмет за його діями:

а) літає, падає, покриває, зігріває, блищить, скрипить – … (сніг);

б) світить, гріє, усміхається, пригріває, зігріває, палає – … (сонце).

«Ланцюжок»

• Учитель показує учням ланцюжок і звертає увагу дітей на те, як одне кільце з'єднане з іншим. Пропонує зробити «ланцюжок» із слів так, щоб вони з'єднувалися однаковими складами.

Наприклад: Віра – ракета – тато – товар – … .

Якщо хтось із дітей дуже довго розмірковує, помиляється чи повторює вже назване слово, він вибуває з гри. Так кількість гравців поступово зменшується, і перемагає той, хто залишиться до кінця гри.

Зима – малина – нафта – тарілка – канава – вата – … .

Сова – вага – галка – канапа – парта – табір – … .

Ваза – заголовок – вокзал – залізо – золото – товариш – … .

Фарба – бабуся – сяйво – вода – дача – чабан – … .

Сорока – каша – шабля – лялька – калина – наука – … .

Нора – ракета – тайга – гарбуз – бузина – намисто – … .

Мавпа – панчоха – халва – валянки – килим – лимон – … .

«Граматична математика»

1) По + річкова риба = бур'ян (ПОЛИН).

2) Знаряддя праці для косіння трави + р = людина, що косить(КОСАР).

3) Весняна квітка + це = велика розжарена куля, що обігріває землю(СОНЦЕ).

4) П + ім'я дівчинки = великі ділянки землі (ПОЛЯ).

5) Цифра + я = родина (СІМ'Я).

6) Чер + місце продажу квитків = назва міста (ЧЕРКАСИ).

7) Бар + прикраса з квітів на голові = назва рослини (БАРВІНОК).

8) Бо + дитяча гра = озеро, що заросло (БОЛОТО).

9) Про + невеликий ліс = весняна квітка (ПРОЛІСОК).

10) Вусатий мешканець річок + ета = літаючий апарат (РАКЕТА).

11) Р + комаха = краплинка води (РОСА).

12) Гру + частина доби = назва місяця (ГРУДЕНЬ).

13) То + крик ворони = професія (ТОКАР).

14) Вед + метал = назва тварини (ВЕДМІДЬ).

15) При + цифра = назва міста (ПРИП'ЯТЬ).

16) На + сигнал допомоги на морі = інструмент для качання води(НАСОС).

17) Бі + назва річки = посудина (БІДОН).

18) Ву + член сім'ї = інструмент, яким ловлять рибу (ВУДОЧКА).

19) Ов + огани зору = городні рослини (ОВОЧІ).

«Знайди слово»

Ту – у + авн – в – н +ту + сі – с + ь (татусь)

Ле – л – е + ма + тр – р + у + со – о + я (матуся) Ро + же – ж – е + ди + нт – т + а (родина) Додаток 5 1. « Склади текст» Текст розділяється на частини, кожна з яких дається на окремій картці. Прочитай текст мовчки, визнач порядок фрагментів, пронумеруй картки. Прочитай текст вголос.

Вони з білими пелюстками та жовтуватими серединками.

На луках ростуть ромашки лікарські.

Квіточки розміщені на тоненьких гнучких стеблах.

2. « Дай назву» Вибери влучний заголовок:

Ромашка. Ромашки лікарські. Квіти на луках. 3. « Знайди вказану частину». Прочитай текст. Знайди і підкресли речення у якому розповідається про те кому і за що був вдячний пастух.

У лузі паслося стадо кіз. Пастух втомився й заснув. Вовк підкрався та й схопив одну козу. У пастуха був собака-вівчарка. Він наздогнав вовка і відбив козу. Пастух був вдячний вірному другові.

4.«Постав запитання» Учневі пропонується самостійно прочитати текст, який попередньо розділений на частини і ставить запитання до кожної частини.

5. «Здогадайся що далі ?».

Вправа спрямована на розвиток важливого читацького вмінняпередбачати розвиток думки у тексті.

Ласунка

Мурка була дивною кішкою. Вона любила солодкий мед. Одного разу Мурка грілась на сонечку. Тут вона почула знайомий запах. Кішка відкрила зелені очі й вирушила до заповітної мети… (другу частину тексту пропонується прочитати після дитячих висловлювань).

Перед вуликом ласунка встала на задні лапки. Сунула мордочку у вулик.І раптом пролунало кош аче скімлення. Мурка кинулась у кущі і більше ніколи не лізла у вулик.

6. «Переглянь, зрозумій». Це завдання формує вміння вловлювати суть тексту, вирізняти її серед другорядних елементів змісту. У тексті підкреслені ключові слова. Учень читає тільки підкреслене, а інші намагаються здогадатися, про що говориться у творі. Коли кілька школярів висловлять свої припущення, твір читається повністю, робиться висновок про правильність припущень, зроблених на основі окремих слів із тексту При визначенні головної думки твору варто пропонувати учням тричотири формулювання головної думки, а одне з яких правильне. Діти вибирають потрібне формулювання, пояснюють свій вибір, підтверджують уривками з тексту.

Необхідно аналізувати на уроці ті твори, що читаються в класі. Треба, щоб звучало на уроці зв’язне висловлювання вчителя, яке показує зразок міркування, наприклад, про характер дійової особи чи про деякі особливості мови твору. Учні тоді швидше відповідають на запитання, їх висловлювання зв’язніші й цікавіші.

Додаток 6

Пам’ятка „Читай виразно”

1. Перечитай текст уважно. Визнач зміст, думки, почуття, настрій і переживання героїв, автора.

2. Визнач своє ставлення до подій.

3. Подумки уяви собі їх.

4. Виріши, що будеш повідомляти при читанні слухачам, що вони повинні зрозуміти (яке твоє завдання як читця).

5. Обміркуй відповідно до цих завдань і обери інтонаційні засоби – тон, темп, читання, поміть паузи, логічні наголоси.

6. Прочитай спочатку текст вголос для себе. Не забудь, що ти промовляєш текст перед слухачами і спілкуєшся з ними.

7. Прочитай текст виразно.

Додаток 7 Тема. Поетичні перлини. Вадим Скомаровський. «Лісова колиска». Дмитро Павличко. «Небеса прозорі». (напам’ять)

Мета: учити учнів правильно, виразно читати поетичні твори; розширювати уявлення про красу природи восени; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати спостережливість, любов до природи.

Обладнання. Презентація, демонстраційний матеріал, музична композиція «Осіння пісня» П. І. Чайковського.

Тип уроку. Комбінований урок.

І. Організація класу. (Слайд 1)

Шкільний дзвінок уже лунає,

Сумлінних школярів скликає.

Стали, дітки, всі рівненько.

Посміхнулися гарненько... Настрій на урок взяли Й працювати почали. ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Гра «Віднови слово»

(Слайд 2-3)

ПДЛСТ + АОИ =

НПВЗМНК + АІИИ =

ЛСТПДНЬ + ИОАЕ =

ЗМБР + ИОО =

ГРДКТРС + УОУ =

(Падолист, напівзимник, листопадень, зимобор, грудко трус.)

- Яке слово поєднує ці слова? ( Листопад)

2. Продовж речення. (Слайд 4)

Останній місяць осені отримав назву _________ Тому, що в цей час _______________ .

(Останній місяць осені отримав назву «листопад» тому, що в цей час «листя падає».)

3. Назвіть автора та назву твору, з якого ви про це дізналися.

(Слайд 5)

(Василь Скуратівський «Прощальний листопад»)

4. Гра «Я тобі, ти мені».

Гра в парах. Один учень починає прислів’я, прикмету з оповідання - інший продовжує.

В листопаді … (голо в саді.)

Листопад зимі … (ворота відчиняє.)

Як листопад дерев не обтрусить, … (довга зима мусить бути.)

У листопаді іній на деревах на морози, … (а туман – на відлигу.)

День у листопаді, … (як заячий хвіст.)

5. «Чарівна скарбничка літературних перлин».

(Слайд 6)

Учні розповідають прислів’я, прикмети про листопад, яких немає в тексті твору.

(Творче домашнє завдання.)

Восени листопад швидко минув — чекай на сувору зиму.

Листопад — вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.

Пищить снігур у листопаді — скоро й зимі будем раді.

Плети влітку рукавиці — в листопаді пригодиться.

У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні — і старий кінь.

У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.

- Що нового та цікавого ви запам’ятали з твору «Прощальний листопад»?

ІІІ. Мовленнєва розминка.

- Листопад супроводжуватиме нас до кінця осені. Тож пограємось з листочками.

1. Читання складової таблиці. (Слайд 7 - 10) по горизонталі; по вертикалы; по діагоналі.

2. «Вертушка»

(Слайд 11)

- А тепер перевіримо вашу увагу та пам'ять. Хто вас запам’ятає найбільше слів-ознак про осінь?

(Сонячна, золота, чарівна, прекрасна, дощова, холодна, похмура, вітряна.)

- Хто може продовжити ряд епітетів?

( Багряна, барвиста, вітряна, пишна, рання, пізня, туманна, царська, щедра, … , … .)

3. Скоромовка.

(Слайд 12)

Гра «Дощик, дощ, сонце»

«Дощик» — напівголосне хорове читання (пошепки);

«дощ» — голосно, швидко;

«злива» — голосно, скоромовкою;

- Восени часто йдуть дощі. Пограємо, діти, в гру «Дощик, дощ, сонце».

Хмариноньки – хмаринки, химерні, волохаті, Вмостились на хвилинку у хлопчика на хаті.

- Молодці, діти! Ваші мовні апаратики готові до подальшої роботи.

IV. Мотивація навчальної діяльності.

1. Музична релаксація. «Осіння пісня» П. І. Чайковського. - А зараз, діти, час відпочити. Сядьте зручно, заплющить оченята і уявіть себе частинкою природи.

- Для вас звучить «Осіння пісня» П. І. Чайковського.

(Звукозапис)

1. Інсценізація.

- Діти, подивіться, хто до нас завітав.

(З’являється дівчинка в костюмі осені: в руках у Осені пензлик, фарби)

Вчитель.

Золота красуня осінь — чарівниця!

По землі ступає, золотом іскриться, В жовте і червоне листячко фарбує І картини дивні, чарівні малює!

(Дівчинка – Осінь «малює» картини осінньої природи пензликом. )

(Слайд 13 - 16)

О с і н ь.

Добрий день і добрий час!

Рада, діти, бачить вас!

Не сама до вас прийшла,

Помічників я славних привела.

(Помахом руки вона запрошує до класу трьох хлопчиків у костюмах Вересня, Жовтня, Листопада. У Вересня — кошик із плодами, у Жовтня — букет з різнокольорового листя, у Листопада — гілочки горобини.)

О с і н ь.

- Я дуже поспішала до вас, діти. У мене багато справ на Землі. Але я маю троє славних помічників, які допомагають мені. Щороку я посилаю їх до вас. Вони дуже полюбляють вашу країну.

2. Загадки.

- Чи впізнали, діти, ви моїх помічників? Назвіть їх. (Хлопчикимісяці загадують загадки.) 1. У південний край землі

Відлітають журавлі;

Знов лункий шкільний дзвінок Нас покликав на урок, Як цей місяць звати?

Прошу відгадати. (Вересень)

2. Кличуть нас ліси, поля, сади Назбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте,

То землею ходить місяць

… (Жовтень).

3. Краплі з неба, дахів, стріх, Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів без листя сад.

Що за місяць? (Листопад)

О с і н ь. Молодці, діти. Бачу, ви знаєте моїх помічників. Отже приходять вони до вас щороку вчасно. Ось і сьогодні вони завітали до вас, щоб пригостити своїми дарами.

Б р а т и - м і с я ц і.

- Прийміть від нас осінні дарунки.

Вчитель.

- Дякуємо вам, шановні брати-місяці. Прийміть і від наших дітей дарунок.

(Учень розповідає вірш і отримує дарунок від «місяця»)

1 учень:

Вересень

Перший місяць – вересень, він смачний, Нам дарує яблука запашні.

Груші, сливи, дині, виноград –

То солодка радість для наших малят.

2 учень:

Жовтень

Жовтень - місяць - красень і чарівник, До багатства й розкошів дуже звик.

Повні жмені золота розсипа,

Землю, мов царівну він одяга!

3 учень:

Листопад

А листопад зветься так недарма, Бо останнє листячко обрива. Вітер понад лісом співа – гуде, - Засипайте скоріше, зима іде.

О с і н ь.

- Дякуємо вам за теплі, щирі слова. Любі, діти, любіть природу рідного краю, оберігайте. Відчувайте себе її частинкою. Пам’ятайте про братів наших менших. Допоможіть їм зустріти мою сестрицюЗимоньку.

Б р а т и - м і с я ц і, О с і н ь.

- До побачення, любі друзі, до зустрічі.

3. Слово вчителя.

- Осінь пішла. Вона мандруватиме полями, садами, гаями, лісами, одягатиме дерева і кущі в золоті шати, закутуватиме сірими туманами від затяжних осінніх дощів.

- Дуже мила й чарівна осінь. А особливо вона милує нас своєю красою у жовтні. Як називають осінь в цю пору?

4. “Реконструкція та асоціативний зв’язок” (пошук ознак)

(Слайд 17 - 18)

лозота

рнага

чсмана

- Прочитайте слова:

дналохо

- Від обведеної овалом групи слів відходять стрілки. Серед інших слів знайдіть одне, що підходить до кожного з групи (золота) - Справді, діти, найкраща пора осені – це золота Осінь.

-З чим же можна порівняти Осінь?

(Із золотим ланцюжком, із золотою рибкою, із золотими руками.) - В яких випадках використовують такі порівняння?

(Діти підставляють під порівняння відповідну картку.

(Картки)

як золота

рибка

як золоті руки

Осінь – дорогоцінна , Осінь – дуже Осінь – працьовита, корисна пора. красива пора дбайлива Гра-конкурс "Оратори" (Картки із словами на дошці)

Гравець повинен відразу почати розповідати. Говорити без пауз, не повторюючись. Найдовша розповідь визначає переможця. Учень отримує від вчителя осінній листок. Кому його "вручили", той починає розповідати.

Чарівниця, на землю, на нашу, щоб прикрасити її, та пригостити,

дарами, всіх, своїми, щедрими.)

( Картки )

(Читають з логічним наголосом вставлені слова.) Основа речення: Осінь завітала.

1.Чарівниця – Осінь завітала.

2.Чарівниця – Осінь завітала на землю.

3.Чарівниця – Осінь завітала на нашу землю.

4.Чарівниця – Осінь завітала на нашу землю, щоб прикрасити її.

5.Чарівниця – Осінь завітала на нашу землю, щоб прикрасити її та пригостити.

6.Чарівниця – Осінь завітала на нашу землю, щоб прикрасити її та пригостити дарами.

7.Чарівниця – Осінь завітала на нашу землю, щоб прикрасити її та пригостити всіх дарами.

8.Чарівниця – Осінь завітала на нашу землю, щоб прикрасити її та пригостити всіх своїми дарами.

9.Чарівниця – Осінь завітала на нашу землю, щоб прикрасити її та пригостити всіх своїми щедрими дарами.

- Молодці, діти. Красуня-Осінь дуже задоволена вашою роботою.

Фізкультхвилинка Вирушаємо у сад.

Руки вгору піднімаєм, Наче яблука зриваєм. Набираємо багато, Щоб узимку ласувати. V. Повідомлення теми і мети уроку.

- Красу осінньої природи оспівують художники, композитори, письменники.

Про красу осінньої природи написано багато поетичних творів. З деякими з них ми сьогодні ознайомимося.

1. Розповідь про Вадима Скомаровського. (Слайд 19 - 20) - Багато творів про красу природи написав відомий український письменник Вадим Скомаровський. Більше тридцяти років пише він вірші, поеми, казки для дітей. Його твори присвячені рідному краю, природі. Народився В. Скомаровський на Київщині.

Його рідне село лежить на правому березі Дніпра, довкола ліси, а в лісах – озера. Ця багата природа розвивала творчу уяву майбутнього поета.

3. Опрацювання вірша Вадима Скомаровського «Лісова колиска» (Слайд 21)

— Чи доводилося вам бувати в лісі в розпал листопаду, коли в ясну погоду під вечір різко холоднішає, але стоїть безвітряна погода? У цю пору в лісі напрочуд тихо і чітко чути шерех листя, що опадає з дерев.

Дереву ніхто не говорить, коли потрібно скидати листя. Короткі осінні дні нібито прокручують у рослин невідомий перемикач. Зелений колір змінюється на червоний, жовтий. Чим сильніше пожовтів чи почервонів листок, тим швидше він обривається.

Що саме відбувається?

Виявляється, восени в основі черешка, у тому місці, де він прикріплюється до гілки, з'явився так званий корковий шар. Він, як перегородка, відокремив черешок від гілки. Тепер тільки декілька тонких волосинок з'єднують черешок листка з гілкою. Навіть легкий вітерець обриває ці волосинки і тоді настає листопад.

- Чудова ця пора!

- Помилуємося цією красою у вірші Вадима Скомаровського

«Лісова колиска»

а) словникова робота

(Слайд 22)

- У вірші нам зустрінуться такі слова: стежка – доріжка (добір синоніма) нудьгує – немає чим зайнятися

задрімав – ( переклад на рос. мову)

стіжок – складене сіно

(Слайд 23)

б) слухання вірша. Хвилина творчості.

- Діти, уявіть себе на хвилинку художниками і зробіть нариси до віршика Вадима Скомаровського, який зараз слухатиме. (Перегляд малюнків учнів.)

в) повторення партитури;

(Слайд 24)

- коротка пауза на розділових знаках в середині речення чи в кінці рядка;

- довга пауза – в кінці речення; - підвищення інтонації; - зниження інтонації. г )виразне читання вірша з дітьми. (Слайд 25)

Лісова колиска

Ліс нудьгує без пташок,

і в гніздечку для пташок

задрімав сухий листок,

спить, мов у колисці.

В. Скомаровський

Запитання за змістом.

Що означає слово падолист?

— Знайдіть у вірші порівняння.

— Із чим порівнює поет гніздечко?

— Чому там задрімав сухий листок?

— Як ви розумієте виділені рядки?

— Де ще, за вашими спостереженнями, «вмощується» осіннє листя?

— Гніздечко яких пташок могло стати колискою для листка? Добір дієслів, порівнянь.

- Пригадайте, як падає осіннє листячко. Доберіть дієслова. Що влучно передають характер його руху.

(Летить, падає, кружляє, в’ється, танцює, пурхає, лине, миготить, майорить.)

- Як ви вважаєте, з чим можна порівняти листочки, що спадають з дерев?

- (Із золотим дощем, зі сльозами, з метеликами, з парашутиками.

ґ) розгляд картин художників.

(Слайд 26)

- Порівняйте картини. Яка картина зайва. Чому?

д) Розгляньте ілюстрацію до вірша у підручнику. - Що надає казковості ілюстрації?

3. Робота над віршем Дмитра Павличка «Небеса прозорі»

а) Слово про автора. (Слайд 27)

Народився поет на Івано-Франківщині, а потім переїхав до Київа. В творчості Дмитра Павличка особливе місце посідає тема рідної землі, Вітчизни, України. У поетовому серці Україна жила з дитинства. Багато творів поет присвятив і дітям. - Ознайомимось з його віршем «Небеса прозорі»

б) Словникова робота.

(Слайд 28 ) глибінь - глибоко

явір - дерево

струна - частина струних музичних інструментів; тонка, гнучка, сильно натягнута нитка .

в) Читання вірша вчителем. - Ранню чи пізню осінь описує поет? г) Читання «диктором».

- Виберіть правильну інтонацію, настрій, почуття для читання.

- Скористайтесь таблицями. (На парті таблиця вираження почуттів та таблиця вироблення інтонаційних навичок читання. ґ) Робота в парах. (Картки) - Утворіть порівняння.

Небеса прозорі, як зорі.