Методичний посібник "Основи вікової психології"

Вступ

4

Динаміка зміни вікових періодів …………………………………………..

6

Визначення понять…………………………………………………………

7

Чинники психічного розвитку……………………………..........................

8

Пренатальний розвиток…………………………………………………...

9

Немовля……………………………………………………………………....

15

Ранній вік…………………………………………………………………….

21

Дошкільний вік………………………………………………………………

27

Молодший вік………………………………………………………………..

32

Підлітки…………………………………………………………………...…

41

Юнацтво……………………………………………………………………..

48

Рання дорослість………………………………………………………..….

56

Середня дорослість………………………………………………………....

60

Пізня дорослість…………………………………………………………….

66

Додаток 1…………………………………………………………………….

71

Додаток 2…………………………………………………………………….

72

Висновок……………………………………………………………………...

73

Бібліографія………………………………………………………………….

74

Сфери розвитку

Новоутворення

Когнітивний розвиток

Розвиток сенсорномоторноперцептивної сфери

• Поступова диференціація відчуттів і сприймання об”єктів.
• Поява сенсорно-моторно-маніпулятивних дій

 (перцептивних, орієнтувальних, орудійних, співвіднесених).

• Хапання предметів (дотягнення себе до предмета або, навпаки, маніпуляція предметом).
• Координація рухів очей і рук.
•  Співвіднесення образа і предмета, розподіл раніше злитих образа і предмета.

Розвиток пам’яті

• Пошук, розпізнавання схованого або позначеного об’єкта

(функція відображення)

• Виявляється впізнавання, вкарбування.
• Розвивається рухова, емоційна та образна пам’ять.
• Перцептивна пам’ять.
• На кінець року складаються передумови для розвитку словесної пам’яті.

Розвиток уваги

• Реакція зосередження, що забезпечує виділення із довкілля значимих ознак предметів і явищ.
• Короткочасна фіксація на об’єктах (формування мимовільної уваги).

Розвиток мовлення і мислення

• Перші ознаки користування мовою ( увага до мовлення дорослого та наслідування його – гуління, лепетання).
• Фонематичний мовленнєвий слух
• Встановлення зв’язку між назвою предмета і самим предметом (пошук і знаходження предмету за словом дорослого).
• Імітація слів (функція імітування).
• Ініціативне вживання осмислених слів.
• Становлення сенсомоторного інтелекту.
• Початкові форми наочно-дієвого мислення.
• Розуміння ситуативних інструкцій.

Психосоціальний розвиток

Розвиток структур особистості

• Потреба у спілкуванні з дорослими; потреба в іншій людині.
• Поява чітко виражених емоційних станів; стійкість до емоційних стресів.
• Ситуативна активність, спрямована на дорослих, предмети, реалізацію власних бажань.
• Формування (в нормі) базальної віри і надії, базисної довіри до людей, до себе, до світу; здатність довіряти людям, відкритість новому.

Розвиток свідомості (самосвідомості)

• Свідомість "прами" як психічна спільність немовля і матері, процеси соціального опосередкування.
• Здатність активно підтримувати стан бадьорості.
• Психічна здатність до встановлення умовних зв’язків, до вправляння, закріплення набутого в досвіді і його відтворення.

Розвиток навичок

міжособистісної взаємодії

• Потреба і спроможність дитини через предметноманіпулятивну діяльність вступати у психологічний контакт з дорослими.
• Формування емоційних ставлень (емоційної синтонії та емпатії).
• Емоційна прив’язаність до матері та інших близьких людей.
• Псевдовербальні пошуки контактів; невербальна комунікація за допомогою жестів, міміки і пантоміміки.
• Явище наслідування; спроби імітації дії (функція імітування).

Зміст розвитку

Новоутворення

Когнітивний розвиток

Відчуття сприймання (сенсорноперцептивна сфера)

• Виникнення рівня перцептивних дій, які реалізуються в полі сприймання довколишньої ситуації.
• Оволодіння предметними діями і різноманітними засобами виконання предметних (орудійних) дій.
•  Вивчення називаємих об’єктів, розрізнення їх за умовою, групування за завданням (функція відображення).

Пам’ять

• Проявляється в активному сприйманні-впізнаванні.
• Мимовільна пам’ять.
• Збільшується латентний період пригадування.
• Домінує рухова і емоційна, частково образна пам’ять.
• Зростає обсяг і міцність збереження матеріалу.
• Починає інтенсивно розвиватися словесно- смислова пам’ять, дитина реагує на значення слова.
• З’являється новий процес пам’яті – відтворення матеріалу.

Увага

• Мимовільна увага, слабко концентрована, нестійка.
• Труднощі переключення і розподілу.
• Невеликий обсяг.
• Під впливом мовлення складаються передумови для розвитку довільної уваги.
•  Розширюється коло предметів, їх ознак, на яких дитина зосереджується.

Мовлення і мислення

• Здатність навчатися по взірцям і інструкціям.
• Вдосконалюється розуміння мовлення дорослих.
• Формується активне мовлення як засіб комунікації, засіб спілкування і узагальнення.
• Розвиваються комунікативна, узагальнююча та регулювальна функції мовлення.
• Мовленнєве мислення.

• Поява можливості мовленнєвого планування.
• Наочно-дійове мислення.
• Виникнення елементарних основ наочно-образного мислення.
• Починає формуватися знаково-символічна функція 100 свідомості.
• Початок формування внутрішнього плану дій і узагальнено-категоріального сприймання предметного світу.
• З’являються перші розумові операції – порівняння і узагальнення.
• Усвідомлення сталості і постійності об’єктів.
• Називні звернення, описи, зображення; розуміння, побудова сюжету, що збагачує соціальний досвід дитини.

Психосоціальний розвиток

Структура особистості

• Поява елементів цілеположення, контроль дій.
• Потреба в орієнтуванні.
• Потреба в самостійності і самоуправлінні.
• Відокремлення себе від зовнішнього світу.
• Формування базових рис характеру.
• Афективне сприймання об’єктів і ситуацій.
• Почуття любові, співчуття, прив’язаність до близьких дорослих людей.

Свідомість і самосвідомість

• Смислова і системна будова свідомості (свідомість у власному сенсі слова).
• Поява основ смислоутворення, смислового позначення речей.
• Відокремлення себе від своїх дій, усвідомлення своїх бажань.
• Прояви цілепокладання і цілеспрямованості.
• Гордість за власні досягнення.

Навички міжособистісної взаємодії

• Імітація дій (ігрова і наслідувальна), повторення речень і сюжетних дій (функція імітування).
• Здатність до імітації.
•  Формується ситуативно-ділове, а до 3-х років і поза ситуативно - пізнавальне спілкування з дорослими.

Зміст розвитку

Новоутворення

Когнітивний розвиток

Відчуття і сприймання

• Перцептивні та емоційні процеси диференціюються.
• Синтетичне сприймання простору і часу.
• Цілеспрямоване аналітичне сприймання.
• Виділення довільних дій – спостереження, розглядування, пошук

Пам’ять

• Пам’ять стає домінуючою функцією (Л.С.Виготський).
• Початок розвитку довільної пам’яті (4-5років), яка набуває інтелектуального характеру.

Увага

• Значно зростає концентрація, обсяг і стійкість уваги.
• Елементи довільності і опосередкованості в управлінні увагою на основі розвитку мовлення, пізнавальних інтересів

Мовлення і мислення

• Диференціація інтелектуальних і комунікативних функцій мовлення.
• Використання знаково-символічних засобів.
• Здатність діяти в розумовому плані.
• Наочно-образне мислення.

Уява

• Засвоєння прийомів і засобів створення образів уяви.
• Творча уява.
• Поява довільної уяви і дій уяви: задум у формі наочної моделі, образ уявного об’єкту.

Психосоціальний розвиток

Структура особистості

• Ієрархія мотивів.
• Потреба у соціальній відповідності.
• Здатність до відтворення соціальних норм.
• Потреба у суспільно-значущій і суспільно-оціненій діяльності.
• Феномен емоційної децентрації; здатність до співчуття.
• Елементи довільного керування поведінкою

Свідомість і самосвідомість

• Самосвідомість як початкова форма усвідомлення дитиною самої себе; відкриття для себе своїх переживань.
• Перші елементи самооцінки (самооцінка як знання своїх якостей), здатність до самооцінювання.
• Узагальнення переживань, пов’язаних з оцінкою.
• Орієнтація на загальний смисл людських відносин і ді

Зміст розвитку

Новоутворення

Когнітивний розвиток

Відчуття і сприймання

•     Сприймання мимовільне, хоча простежуються елементи довільного.

• Відчуття і сприймання відрізняються слабкою диференційованістю (інколи плутають предмети, їх властивості).
•     Поява аналітичного і синтезуючого сприймання.
•     Виражена емоційність сприймання.
•     Зростає орієнтація на сенсорні еталони форми, кольору, часу.

Пам'ять

•     Пам’ять розвивається у двох напрямках – довільності і осмисленості.
•     Довільна смислова пам’ять.
•     Зростає продуктивність, точність запам’ятовування.
•     Оволодіння мнемічними прийомами.
•     Розвиваються довготривала, короткочасна і оперативна пам’ять.

Увага

• Домінує мимовільна увага.
• Активізується здатність до концентрації, проте увага ще не стабільна.
• Утримання уваги можливе завдяки вольовим зусиллям і високій мотивації.
• Довільна увага нестійка. Виникає при вольовому зусиллі

Мовлення і мислення

•    Збільшується словниковий запас до 7 тис.слів.
•    Оволодіння прийомами звукового аналізу слів. •
•    Контекстне мовлення.
•    У письмовому мовленні розрізняють правильність орфографічну, граматичну, морфологічну і пунктуаційну.
•    Мислення стає домінуючою функцією.
•    Наочно-образне мислення. Починає проявлятися теоретичне мислення (мислення в поняттях), словеснологічне мислення.
•    Внутрішній план дій, аналіз, планування.
•    Новий рівень розвитку узагальнень і понять.
•    Виділеність засобів, спільних для рішення певного класу задач і їх усвідомлення. Проявляються індивідуальні відмінності мислення.

Уява

• Відтворююча (репродуктивна уява) – 1-й клас, що потребує опору на конкретні предмети. Розвивається продуктивна уява, що обумовлена розвитком мовлення і стимулює фантазії.

Психосоціальний розвиток

Свідомість і самосвідомість

• Рефлексія.
• Розвиток самосвідомості.
• Адекватна самооцінка: ситуативна, залежить від оцінок вчителя.
• Почуття соціальної компетентності як новий аспект самосвідомості.
• Становлення самоконтроля як органічної властивості самосвідомості.
• Усвідомлення себе суб’єктом пізнання через прийняття ролі учня, усвідомлення ролі і авторитету вчителя

Навички міжособистісної взаємодії

• Засвоєння норм відносин в колективі.
• Розвиток суспільної спрямованості
• Навички ділового спілкування

Структура особистості

• Формування нового рівня афективно-потребової сфери.
• 7-8 років – сенситивний період для засвоєння моральних норм.
• Потреба в пізнанні (пізнавальні інтереси), розвиток нового пізнавального відношення до дійсності.
• Становлення потреби і мотивів учіння; навчальнопізнавальні мотиви.
• Потреба в самостійності (прагнення до власної внутрішньої особистісної позиції). Здатність до саморегуляції(становлення системи довільної регуляції), довільне цілепокладання.
• Самоконтроль (становлення самоконтроля як органічної властивості самосвідомості). Знання своїх можливостей і здатність їх використовувати. Суб’єкт навчальної діяльності (суб'єкт самозмін).
• Передумови перетворення учбової діяльності в самонавчання, здатність (вміння) навчатися. Сприйняття і виконання учбової діяльності як суспільнозначущої. Переорієнтація спрямованості зі свого «Я» на особистість дорослого – «вчителя», з ігрової на учбову
• діяльність і забезпечення функціонування дитини в новому для неї статусі школяра. Почуття відповідальності.
• Виникнення відносно стійких форм поведінки і діяльності дитини як основи формування характеру.

Зміст розвитку

Новоутворення

Когнітивний розвиток

Відчуття і сприймання

• Категоріальні форми сприймання.
•  Інтелектуалізація сприймання.

Пам’ять

• Логічна пам’ять.
• Інтелектуалізація пам’яті.
• Частіше використовується механічне запам’ятовування.

Увага

• Довільна, більш стійка.

• Здатність до розподілу уваги.
• Розвивається післядовільна увага.

Мовлення і мислення

• Мовлення розвивається за рахунок розширення словника та засвоєння чисельності значень.

• Здатність вар’ювати мовлення залежно від стилю спілкування та особистості співрозмовника.
• Особливого значення набуває сленг.
• Теоретико-розмірковуюче, дискурсивне мислення.
• Здатність оперувати гіпотезою у розв’язанні інтелектуальних задач.
• Розвиваються операції: класифікація, аналіз, узагальнення.
• Абстрактно-логічне мислення.
• Рефлексивне мислення (предметом уваги і оцінки підлітка стають його власні інтелектуальні операції).
• Поглиблення і диференціація пізнавального процесу.

Психосоціальний розвиток

Структури особистості

• Прагнення до дорослості і самостійності, потреба бути і вважатися дорослим, потреба у визнанні власної дорослості.

• Уявлення про себе не як про дитину.
• Функціональна установка, пов’язана з бажанням звільнитися від психічної опіки дорослого, мотив усвідомлення себе як суспільної істоти.
• Інтерес до власної особистості і до свого положення в суспільстві.
• Потреба в самопізнанні, самоудосконаленні, самовихованні, самоосвіті, самовизначенні.
• Особистісна рефлексія.
• Світ нових переживань і їх інтелектуалізація.
• Інтегральні полярні шкали особистісних критеріїв.
• Особистісне самовизначення; актуалізація механізмів самотворення, свідомий розвиток суб’єктом власного «Я».
• Формування спрямованості особистості.
• Звернення до світоглядних проблем, етичний світогляд.
• Здатність до усвідомлюваного і самостійного прийняття рішень.
• Здатність до цілепокладання, поява більшої стійкості цілей, виникнення відносно стійких форм поведінки.
• Прагнення приймати участь у суспільно необхідній роботі; прагнення залучитися до життя і діяльності дорослих.
• Управління своєю когнітивною поведінкою.
• Самостійні форми виконання всіх частин навчальної діяльності.
• Орієнтація на вікову і соціальну норму інтелектуалізації.
• Нова мотивація, нове ставлення до дійсності і до самих знань.

Свідомість і самосвідомість

• Новий рівень самосвідомості; виникнення і формування почуття дорослості як
• нової форми  самосвідомості.
• «Я-концепція», формування «Я-образу».
• Соціальна свідомість як усвідомлення себе у суспільстві; практична свідомість.
• Усвідомлення себе в якості суб’єкта діяльності і носія певних особистісних якостей.
• Довільність самопізнання.
• Розвиток рефлексії, рефлексивні очікування.
• Розвиток самооцінки.
• У моральній сфері відбувається переоцінка моральних цінностей і формуються стійкі «автономні» моральні погляди, судження і оцінки, незалежні від випадкових впливів.

Навички міжособистісного спілкування

• Вміння підкорятися нормам соціального (колективного) життя.
• Критичне відношення до оточуючих.
• Вироблення кодекса «товариства».
• Гіпертрофована потреба в спілкуванні з однолітками; прив’язаність до однолітків.
• Дружба.

Зміст розвитку

Новоутворення

Когнітивний розвиток

Мовлення і мислення

• Мислення набуває теоретичного характеру.

• Схильність до узагальнень, пошуку закономірностей і принципів.
• Особистісний емоційний характер мислення.
• Критичність мислення.

Увага

• Зростає концентрація.
• Довільна і післядовільна увага.

Пам’ять

• Зростає обсяг.
• Інтелектуалізація пам’яті.
• Використовуються мнемотехнічні прийоми.

Соціальний розвиток

Структури особистості

• Потреба у самовизначенні; готовність до самовизначення.
• Життєве, особистісне, професійне самовизначення; особистісно-смислове самовизначення як пошук соціальної ідентичності.
• Прагнення і здатність зайняти позицію самостійного суб'єкта самовизначення. Потреба в самореалізації.
• Професійна спрямованість, професійні інтереси.
• Народження «життєвої перспективи»; здатність будувати свої життєві плани; усвідомлення свого місця у майбутньому (самовизначення у цілях і перспективах).
• Мрії і ідеали.
• Ціннісні орієнтації.
• Стійкий світогляд.
• Оформлення моральної сфери; виникнення і розвиток морального світосприйняття, нова ступінь у розвитку моральної свідомості – ступінь свідомих моральних переконань, формування моральної стійкості, моральних і громадянських якостей особистості.
• Здатність до саморегуляції на основі свідомого оволодіння засобами і їх відповідального (щодо вимог і норм) вибору і використання.
• Свідома саморегуляція основних видів поведінки.
• Довільність розвитку і діяльності.
• Оформлення характеру (перехід від ситуативних форм поведінки до стійких якостей особистості). 
• Здатність виконувати суспільні доручення і нести значну відповідальність; усвідомлення відповідальності за себе.
• Адекватна оцінка індивідуальних можливостей і суспільних умов.
• Здатність формувати поняття про себе на основі пізнання інших людей.
• Відкриття внутрішнього світу особистості.
• Почуття самотності.
• Потреба в неформальному, довірливому спілкуванні з дорослими.
• Свідома орієнтація на дорослого в широкому розумінні як джерело знань, умінь, нормативних критеріїв успішної діяльності, які необхідно опанувати.
• Диференціація і специфікація пізнавальних інтересів, пізнавальні інтереси і елементи дослідницьких вмінь; диференціація здібностей.

Свідомість і самосвідомість

• Новий рівень самосвідомості.
• Нова форма узагальненої самосвідомості.
• Відкриття внутрішнього світу, його емансипація від дорослих .
• Схильність до самоаналізу.
• Самоповага.
• Розходження між ідеальним і реальним «Я».

Навички міжособистісного спілкування

• Почуття інтимності у взаєминах з деякими людьми.
• Дружба між юнаками і дівчатами.
• Ускладнення критеріїв дружби.
• Емоційна напруженість.
• Перше кохання.

Зміст розвитку

Новоутворення

Когнітивний розвиток

Мовлення і мислення

• Критичність мислення.
• Проявляється здатність до засвоєння нового.
• Навички самостійного прийняття рішень.
• Обов’язковість і відповідальність.

Увага

• Довільна, вибіркова.

Пам’ять

• Інтелектуалізація пам’яті.
• Свідомо використовуються мнемотехнічні прийоми.

Психосоціальний розвиток

Структури особистості

• Потреба у самовираженні (у виборі професії, у кар’єрі).
• Вибудовування системи особистісних моральних, культурних, духовних цінностей.
• Розвиток почуття відповідальності.
• Почуття професійної компетентності.

Свідомість і самосвідомість

• Індивідуальний життєвий стиль.
• Набуття і реалізація індивідуальних смислів життя.

Навички міжособистісного спілкування

• Сімейні стосунки.
•  Розвиток дружніх зв’язків, що передбачають духовну близькість і спільність інтересів чи діяльності.
• Повага до автономії інших.

Зміст розвитку

Новоутворення

Когнітивний розвиток

Мовлення і мислення

• Кристалізований інтелект – здатність активно використовувати накопичений досвід: встановлювати зв’язки, формулювати судження, аналізувати проблеми і використовувати засвоєні стратегії для рішення задач. Пристосування інтелекту до середовища, в якому людина живе. Здатність перетворювати проблему у контекстнозалежну і зменшення значимості абстрактних міркувань. Навички узагальненого мислення і рішення проблем. Інтелектуальна гнучкість

Увага

• Збільшення обсягу і краща організація довільної форм

Пам’ять

• Швидке впізнавання типових задач і ситуацій, що зводить до мінімуму необхідність широкого пошуку у пам’яті. Складна структурованість досвіду, що підвищує його точність і доступність

Психосоціальний розвиток

Структури особистості

• Продуктивність. Уміння брати на себе відповідальність. Прагнення влади і організаторські здібності. Здатність до емоційної та інтелектуальної підтримки інших. Впевненість у собі, цілеспрямованість. Схильність до філософських узагальнень. Захист системи власних принципів і життєвих цінностей. Здатність протистояти проблемам реальності за допомогою розвиненої волі. Прагнення впливати на світ і передавати індивідуальний досвід молодому поколінню. Реалізм, тверезість оцінок і почуттів. Стабілізація системи соціальних ролей

Свідомість і самосвідомість

• Індивідуальний життєвий стиль. Набуття і реалізація індивідуальних смислів життя. Виявлення самобутньої індивідуальності

Навички міжособистісного спілкування

• Сімейні стосунки. Розвиток дружніх зв’язків, що передбачають духовну близькість і спільність інтересів чи діяльності

Зміст розвитку

Зміст розвитку

Когнітивний розвиток

Мовлення і мислення

Уповільнюється обробка перцептивної інформації. Зниження швидкості виконання розумових операцій. Персоналізація розумової задачі. Інтерпретаційне мислення. Варіативність рішень

Увага

Вибіркова

Пам’ять

Ослаблення механічного компонента пам’яті. Різке ослаблення відтворення всього того, що мало бути сприйняте шляхом безпосереднього запам’ятовування. Порівняно добре збереження компонентів логічно-смислової пам’яті. Надзвичайно різке послаблення короткочасної та оперативної пам’яті (за Б.А.Грековим). Вибірковість процесів пам’яті

Психосоціальний розвиток

Структури особистост

Нестримне прагнення до ризику. Висока чутливість до адресованих людині соціальних замовлень і готовність у найкоротший термін їх виконати. Високий рівень розвитку інтуїтивної сфери особистості (за К.Роджерсом)

Свідомість і самосвідомість

Мудрість (за Е.Еріксоном) – когнітивна властивість, в основі якої лежить кристалізований, культурно-обумовлений інтелект

Навички міжособистісного спілкування

Сімейні стосунки. Звуження кола спілкування. Зменшення участі у спільних справах. Необхідність соціальної підтримки

Сфера соціальних стосунків

Полярні якості

Результати розвитку

I. Вік немовляти                 (0 – 1рік)

Мати (або особа, що її замінює)

Довіра до світу – недовіра

Енергія і життєва радість – песимізм

II. Ранній вік

(1 – 3 роки)

Батьки

Самостійність –сором, сумніви

Незалежність –тривожність

III. Дошкільний вік              (3-6\7 років)

Батьки, брати, сестри

Ініціативність – пасивність, провина

Цілеспрямованість – страх і замкненість

IV. Молодший шкільний вік – допубертатний вік                          (6 – 12 років)

Школа

Компетентність – неповноцінність

Оволодіння ЗУН – байдужість

V. Юність

(13 – 18 років)

Однолітки

Ідентичність – невизнання

Самовизначення – інфантилізм

VI. Молодість                    (до 25 років)

Вся соц. група, друзі

Інтимність –ізоляція

Єдність з людьми – самостійність

VII. Зрілість

(до 50 років)

Діти

Творчість – застій

Задоволеність життям – регресія

VIII. Старість                        (після 50 років)

Близькі люди

Прийняття себе і життя –розчарування

Мудрість – відчуття, що життя пройшло марно.

Період

Вік

Критерії періодизації

Соціальна ситуація розвитку

Провідна діяльність

Особистісне новоутворення

Етап раннього дитинства

Дорослий → Дитина

“Ми”

Не визначена

Здатність до активності, перцептивна пам’ять

Новонарод-

ження

0 – 1 міс.

Період

немовляти

1 міс – 1 рік

Дорослий → Дитина

“Ми”

Безпосередньо-емоційне спілкування

Комплекс пожвавлення, соц.потреба в емоційному контакті з дорослими

Раннє

дитинство

1 – 3 роки

Дорослий → Предмет → Дитина

Предметно-маніпулятивна діяльність

Орієнтовні потреби, мовлення, усвідомлення

Етап дитинства

Дитина → Дорослий

Дитина → Дитина (з приводу стосунків дорослих людей)

Сюжетно-рольова гра

Ієрархія мотивів, потреба в суспільно-оцінюваній діяльності

Дошкільне

дитинство

3 – 7 років

Молодший шкільний вік

7 – 11 років

Дитина → Дорослий (учитель + батьки)

Дитина → Однолітки

Навчальна діяльність

Внутрішній план дій, довільність психічних процесів, рефлексія

Етап отроцтва

Підліток → Однолітки (стосунки у групі)

Інтимно-особистісне спілкування

Почуття дорослості, абстрактно-логічне мислення

Підлітковий

вік

10 – 15 років

Ранній

юнацький

вік

15 – 17 років

Юнак → Однолітки

Юнак → Дорослий (ототожнення із дорослими і рівність)

Учбово-професійна

(суспільно-значуща) діяльність

Світогляд, особистісне і професійне самовизначення,  образ – я , теоретичний характер мислення