Методичний посібник "Візуалізація як один із прийомів формування ключових та предметних компетентностей на уроках української літератури"

Про матеріал

Методичний посібник містить опис досвіду роботу по впровадженню технології візуалізації навчальної інформації як одного з прийомів формування ключових та предметних компетентностей учнів на уроках української літератури. Посібник стане у пригоді учителям української мови та літератури, студентам філологічних факультетів педагогічних вищих навчальних закладів, а також усім, хто прагне розвинути творчі здібності учнів, а урок зробити цікавим та сучасним.

Перегляд файлу

Гречко О.В.

Візуалізація

як один із прийомів формування ключових і предметних

компетентностей

на уроках української літератури

Миргород

2021

Відділ освіти Миргородської міської ради Полтавської області Миргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №9 імені Івана Андрійовича Зубковського

Гречко Олена Володимирівна

Візуалізація

як один із прийомів формування ключових і предметних

компетентностей на уроках української літератури

Миргород 2021 Гречко О.В., учитель української мови і літератури Миргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9

імені Івана Андрійовича Зубковського, стаж за фахом – 26 років,

кваліфікаційна категорія – спеціаліст вищої

категорії, педагогічне звання «учитель-методист»

Посібник стане у пригоді учителям української мови та літератури, студентам філологічних факультетів педагогічних вищих навчальних закладів, а також усім, хто прагне розвинути творчі здібності учнів, а урок зробити цікавим та сучасним.

Рецензенти:

Усатенко О.О. – методист відділу освіти Миргородської міської ради

Данилевська В.В. – головна предметної комісії учителів гуманітарного та суспільно-економічного циклу Миргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 імені Івана Андрійовича Зубковського, учитель української мови та літератури

Рекомендовано до друку методичним об’єднанням учителів Миргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 імені Івана Андрійовича Зубковського

ЗМІСТ

ВСТУП ........................................................................................................ 5

РОЗДІЛ 1. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ……………..

1.1. Візуалізація навчальної інформації – потреба сьогодення………. 6

1.2. Особливості візуалізації навчального матеріалу…………………. 7

РОЗДІЛ 2. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ЯК ОДИН ІЗ ПРИЙОМІВ

ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ ТА ПРЕДМЕТНИХ 9

КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ……………

2.1. Види прийомів візуалізації інформації на уроках української

літератури………………………………………………………………….. 9

2.2. Хмара слів…………………………………………………………….. 10

2.3. Кроссенс………………………………………………………………. 12

2.4. Пазли, лото……………………………………………………………. 14

2.5. Інтелект-карта, карта пам’яті………………………………………… 15

2.6. Меми…………………………………………………………………... 18

2.7. Використання сомереж………………………………………………. 21

2.8. Емоджі………………………………………………………………… 22

2.9. Буктрейлер……………………………………………………………. 23

2.10. Комікси………………………………………………………………. 24

2.11. Лепбук……………………………………………………………….. 25

2.12. Інші прийоми візуалізації ............................................................... . 26

РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙОМІВ

ВІЗУАЛІЗАЦІЇ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В

11 КЛАСІ (І СЕМЕСТР)………………………………………………….. 29

3.1. Вступ. «Розстріляне відродження». Українська література

ХХ століття………………………………………………………………… 29

3.2. Літературний авангард. Михайль Семенко…………………………. 30

3.3. Поетичне самовираження. Павло Тичина…………………………… 32

3.4. Євген Плужник………………………………………………………... 36

3.5. «Київські неокласики». Максим Рильський………………………… 38

3.6. Узагальнення й систематизація з теми «Поезія 1920-1930-х років» 39

3.7. Прозове розмаїття. Проза 20-30-х років ХХ ст. Микола Хвильовий 42

3.8. Юрій Яновський………………………………………………………. 46

3.9. Валер’ян Підмогильний……………………………………………… 49

3.10. Остап Вишня………………………………………………………… 56

3.11. Узагальнення й систематизація з теми «Прозове розмаїття»…….. 57

3.12. Модерна драматургія. Микола Куліш……………………………… 59

3.13. Узагальнення й систематизація з теми «Українська література

20-30-х років ХХ ст.» 65

…………………………………………………………

3.14. Перлини західноукраїнської літератури. Богдан-Ігор Антонич…_.. 72

РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА УРОКУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРИЙОМІВ

ВІЗУАЛІЗАЦІЇ…………………………………………………………….. 73

4.1. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на

матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя).

Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї

мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність

автора. Актуальність п’єси для нашого

часу……………………………………..

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 80

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. 82

ДОДАТКИ………………………………………………………………….. 85

ВСТУП

Розкажи - і я забуду,

Покажи - і я запам’ятаю,

Дай спробувати - і я зрозумію.

Китайська мудрість

Ідеал сучасного навчання - особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями. Тому вважаю, що процес формування такої особистості повинен проходити повсякчас.

Видатний філософ Конфуцій сказав: «Не навчайте дітей так, як вчили вас. Вони народилися в інші часи». І справді, покоління ХХІ ст. нове, унікальне, бо народилося у цифровому світі «без кордонів». Сучасні діти краще сприймають образи, ніж слова. Якщо раніше велика кількість ілюстрацій, малюнків вважалися прерогативою лише молодших школярів, то зараз це вимога часу у викладанні всіх предметів у всіх ланках школи.

Сформувати ключові та предметні компетенції, зробити урок змістовним, цікавим, насиченим можна за допомогою візуалізації навчальної інформації.

Візуалізація – це створення та представлення графічного образу текстової чи математичної інформації, що робить її наочною, а отже, зручною для аналізу та осмислення. Таким чином, ми розвиваємо дитячу творчість, уміння критично мислити, навчаємо школярів здобувати інформацію з різних джерел, легше її засвоювати й оцінювати, формуємо необхідні життєві компетенції.

Усе це зумовлює актуальність досвіду й детального дослідження умов та способів застосування технології візуалізації на уроках української літератури.

Предметом дослідження є візуалізація як вид діяльності на уроці. Об’єктом - методика використання візуалізації та її вплив на формування ключових та предметних компетенцій учнів.

Термін «технологія візуалізації навчальної інформації» був запропонований Лаврентьєвим Г.В. і Лаврентьєвою Н.Є. Вони трактують візуалізацію навчальної інформації не тільки як використання знакових форм, але і деяких інших образів. Теоретико-методологічну основу роботи складають дослідження А. Хуторського, О. Дахіна (компетентнісний підхід в освіті), Г. Щукіної (формування пізнавальної активності учнів), А. Падалко (розвиток творчої уяви), В. Шаталова, О. Шевченко (технологія інтенсифікації навчання на основі схем і знакових моделей навчального матеріалу), О. Савченко, С. Подмазіна (технології особистісно орієнтованого навчання ).

Мета полягає в розкритті важливості візуалізації на уроках української літератури не тільки як аспекту запам’ятовування знань, а і як засобу формування в учнів ключових і предметних компетентностей.

РОЗДІЛ 1. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

1.1. Візуалізація навчальної інформації – потреба сьогодення

Світ науки і техніки активно розвивається, з кожним днем потік інформації зростає. Отже, зростає і обсяг навчального матеріалу, який учні мають засвоїти. Тому завдання учителя - максимально оптимізувати і структурувати нову інформацію, зробити її наочною і зрозумілою.

Об’єктивна необхідність використання візуальних засобів у процесі навчання зумовлена їх значним впливом на процес розуміння і запам’ятовування: при дослідженні ефективності запам’ятовування навчального матеріалу встановлено, що за умови слухового сприймання інформації засвоюється 15 %, при зоровому - 25 %, а в комплексі, тобто при зоровому і слуховому одночасно - 65 %. Дослідження фізіологів показали, що 80 % інформації людина одержує через зоровий аналізатор. Пропускна здатність каналів приймання й оброблення інформації лінією «вухо-мозок» дорівнює 50 000 біт/с, а лінією «око-мозок» — 50 000000 біт/с. Ці дані дозволяють зробити висновок про необхідність обов’язкового поєднання учителем словесних і несловесних (візуальних) методів навчання.

Отже, на сьогодні візуалізація визнається одним із найефективніших способів передачі інформації.

1.2. Особливості візуалізації навчального матеріалу

На жаль, принципу наочності в контексті проблем, пов’язаних з активізацією навчального процесу, не приділяється достатньо уваги. Наочність часто розглядається як фактор полегшення сприйняття та підвищення запам’ятовування навчального матеріалу, тобто в її ілюстративній функції. Зрозуміло, що необхідність спеціальної підготовки навчального матеріалу, який дозволяє у візуальному вигляді дати учням основні або необхідні відомості, продиктована інформаційною насиченістю сучасного світу. Під активними засобами візуалізації ми розуміємо не просто ілюстративний матеріал, а систему передачі візуальної інформації, яка адекватно реагує на дії суб’єкта навчального процесу і дозволяє йому здійснювати управління цією інформацією.

При візуалізації навчального матеріалу слід враховувати, що наочні образи скорочують ланцюг словесних міркувань і можуть синтезувати схематичний образ більшої «ємності», ущільнюючи тим самим інформацію.

Особливості візуалізованої інформації

Візуальне мислення допомагає організувати образи, робить їх цілісними, узагальненими, повними.

Таким чином, візуалізація навчальної інформації дозволяє вирішити цілий ряд педагогічних завдань:

На сьогодні відома значна кількість візуальних засобів передачі інформації: дошка, плакати, схеми та мультимедійний проектор, збірні візуальні засоби (магнітні та шпилькові дошки), демонстраційні моделі, екран/монітор комп’ютера, інтерактивна дошка тощо.

Будь-яка форма візуалізації інформації містить елементи проблемності. Завдання вчителя – використовувати такі форми наочності, які не тільки доповнили б словесну інформацію, але й самі були носіями інформації. Чим більше проблемності в наочній інформації, тим вищий ступінь розумової активності учня.

Форми візуалізації навчальної інформації:

РОЗДІЛ 2. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ЯК ОДИН ІЗ ПРИЙОМІВ ФОРМУВАННЯ

КЛЮЧОВИХ ТА ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

2.1.Види прийомів візуалізації інформації на уроках української

літератури

Однією з основних компетенцій у процесі вивчення літератури є інтерпретація художнього твору. Це ключова компетенція, якою має оволодіти учень, оскільки інтерпретувати, тобто перекладати щось на мову власних вражень і понять необхідно в різних сферах діяльності.

На жаль, сьогодні ми маємо покоління дітей (умовно їх називають «центеніали»), які занурені в різноманітні ґаджети, через що сприймають інформацію поверхово, через зображення (це покоління людей з «кліповим мисленням»), у них відсутня концентрація уваги. Несформована читацька компетентність зумовлює проблему читацької неграмотності та низької читацької культури, через яку, за даними канадських економістів, страждає економічний розвиток держави. До речі, така проблема існує в усьому світі.

Щоб зацікавити учнів читанням, використовую різноманітні прийоми візуалізації, універсальність яких у тому, що більшість можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Для креативного вчителя - це творчість, відхід від буденності. Для сучасних учнів - це розвиток критичного мислення, зорового сприйняття, візуальної грамотності та культури.

Прийоми візуалізації інформації

2.2. Хмара слів

Хмара слів (хмара тегів, зважений список) – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні, який успішно можна використати в навчальній роботі. За допомогою хмари слів можна візуально відтворити певний матеріал у цікавий, незвичний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації.

На мій погляд, робота з «хмарою слів» можлива на будь-якому етапі уроку.

Учні можуть працювати фронтально, індивідуально і в групах.

Можливості використання хмари слів:

• зашифрувати тему уроку, проблемне питання;

• створити опорний конспект;

• як матеріал для творчої роботи;

• повторити основні поняття теми;

• відновити сюжет твору, біографічні відомості;

• за ключовими словами упізнати героя, твір;

• оформити паспорт твору;

• виписати риси характеру кожного героя тощо.

Хмару слів можна створити за допомогою сервісу Word Art або запропонувати намалювати самостійно.

При такому виді роботи орієнтую дітей на те, що текстове наповнення повинно бути змістовним, а форма хмари - відображати ідейний задум. Таким чином формується інформаційна, комунікативна та творча компетентність, а саме: вміння аналізувати інформацію, відокремлювати головне від другорядного, будувати логічні зв’язки, розвивається креативність, монологічне мовлення.

Наприклад, в 11 класі до твору М. Куліша «Мина Мазайло» пропоную таке завдання:

За хмарою слів установіть жанрові особливості твору «Мина Мазайло». На вашу думку, що символізує форма хмари? (духовна роз’єднаність нації, поколінь).

Відповідь на це питання зможе дати тільки вдумливий читач, здатний оцінити ідейний задум М. Куліша.

Часто практикую створення хмари як завдання випереджального, творчого чи узагальнювального характеру. Так до вірша Л. Костенко «Крила», що вивчається у 7 класі, діти зобразили хмару у формі крил, сюжет повісті «Тарас Бульба» М. Гоголя (9 клас) – у формі карти України, а для характеристики образу Тараса Бульби обрали козака (Додаток 1). Кожна робота жваво обговорюється, тому автори намагаються продумати всі деталі.

Текстова інформація хмари може слугувати лексичним матеріалом для уроку «Піднесено-героїчний образ головного героя – Тараса Бульби» та творчої роботи з теми.

Отже, використання хмари слів створює необмежені можливості для роботи з текстом не лише для учителя, а й для учня, спонукає до вдумливого читання, сприяє саморозвитку та самоосвіті.

2.3. Кроссенс

Кроссенс - це асоціативна головоломка, сучасний методичний прийом візуалізації навчального матеріалу та засіб розвитку логічного і творчого мислення учнів. Щоб розв’язати кроссенс, необхідно встановити будь-які асоціації між сусідніми зображеннями.

Слово «кроссенс» означає «перетин смислів» і створено авторами за аналогією зі словом «кросворд». Ця унікальна ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну та доктору технічних наук, художнику і філософу Володимиру Бусленко. Це асоціативний ланцюжок, замкнутий у стандартне поле із дев’яти квадратів (як у грі «Хрестики-нулики»). Дев’ять зображень розташовані в ньому таким чином, що кожен малюнок має зв’язок із попереднім і наступним, а центральний об’єднує по смислу відразу декілька.

Кроссенс можна читати зліва направо, зверху вниз, по діагоналі.

Прийом «кроссенс» відповідає таким принципам:

- науковість: має наукове обгрунтування;

- ефективність: дає гарантовані результати вже з перших днів його застосування;

- гуманність: покращує якість освіти і полегшує процес навчання;

- універсальність: можна використовувати при викладанні будь-яких предметів, для навчання дітей із різним рівнем розвитку;

- креативність: спрямований на розвиток неординарного творчого мислення.

А це означає, що прийом «кроссенс» допомагає формувати всі види ключових компетентностей, стимулює до читання.

Використовую кроссенс на будь-якому етапі уроку. У такому випадку асоціативна головоломка має конкретну методичну мету:

1. Перевірка домашнього завдання (відтворити матеріал минулого уроку).

2. Актуалізація опорних знань (наприклад, у 8 класі продовжується вивчення творчості Т. Шевченка та Лесі Українки. Учні вже мають певні знання про життєвий і творчий шлях цих письменників, тому можна використати кроссенс (це створить ситуацію успіху) і доповнити відповіді дітей новою інформацією) (Додаток 2).

3. Формулювання теми уроку, постановка мети уроку (знайти зв’язок між зображеннями і визначити тему та цілі уроку).

4. Розкриття інформаційного блоку теми, пошук проблеми (причини, риси, наслідки чогось в образах і символах).

5. Узагальнення матеріалу (кроссенс складається із зображень, котрі демонструвались учителем на різних етапах уроку чи уроках, учні за ними узагальнюють матеріал і роблять висновок).

6. Організація роботи в групах (скласти кроссенс на задану тему із запропонованих зображень, порівняти кроссенси груп).

7. Творче домашнє завдання (скласти кроссенс у друкованому чи електронному варіанті на задану тему, за змістом твору, за художнім образом).

8. Структура уроку або декількох уроків з теми (дев’ять елементів кроссенса можуть включати в собі послідовне відображення структури уроку з темою (метою, проблемою посередині).

Крім того, кроссенси використовую для різних видів робіт, а саме:

• Огляду історико-культурної доби, літературного напряму, особливостей жанру (головоломка містить інформацію про історичні умови, риси літературної доби, напряму тощо. Учні, спираючись на власний досвід та міжпредметні зв’язки, можуть самостійно розкрити тему).

• Вивчення чи повторення біографії письменника (у центрі головоломки розміщуємо портрет письменника, а в зображеннях навколо закодовані важливі факти життя і творчості. Під час повторення портрет можна вилучити, і тоді учні за поданими ілюстраціями повинні встановити прізвище письменника)

• Перевірка змісту твору (за допомогою кроссенса відтворити сюжет твору) та характеристика героя, значення символів чи образів твору, визначення проблематики тощо.

• Встановлення причиново-наслідкових зв’язків, узагальнення, порівняння, різних героїв, творів, жанрів, родів.

Отже, завдяки кроссенсу у дітей розвивається творче та логічне мислення, вони вчаться аналізувати, порівнювати, узагальнювати інформацію, аргументувати свою думку, прислухатися до інших, працюють з асоціативними ілюстраціями, що представляють різні види мистецтва.

2.4. Пазли, лото

Пазл - гра-головоломка, що розвиває логічне мислення, увагу, пам'ять, уяву.

Використання пазлів на різних етапах уроку - це можливість зацікавити учнів, ввести ігрові моменти в урок, мотивувати до виконання певних завдань.

Щоб ефективно використовувати пазли, супроводжую їх певними завданнями. Найчастіше використовую під час вивчення ліричних творів, які учні, на жаль, плутають або дуже швидко забувають. На таких уроках пропоную гру «Склади вірш», «Встанови логічний зв’язок».

Правила гри: ілюстрації до різних творів поета учні групують за назвами, добирають цитати, пояснюють ідейний зміст образів (Додаток 3).

Таким чином, діти працюють з текстом, розвивають монологічне та діалогічне мовлення, образне та логічне мислення, зорову пам’ять, формують навички роботи в групі (парі), знайомляться з різними видами мистецтва.

Під час вивчення епічних творів даю завдання скласти лото у такій послідовності: автор, назва твору, рід, жанр, літературний напрям, тема, герої твору (усно дати характеристику). Знання змісту твору можна перевірити за допомогою гри «Віднови сюжет».

На узагальнювальних уроках чи при підготовці до ЗНО об’єдную асоціативні малюнки до творів різних авторів, доповнюю їх портретами, цитатами, перифразами про письменників, назвами літературних напрямів/течій, угруповань тощо. Таку роботу краще організувати в малих групах (кожна група або окремий учень представляє конкретного автора).

Отже, використання пазлів, лото дає змогу не лише формувати ключові та предметні компетентності, а й активно стимулює розвиток таких мисленнєвих операцій, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення.

2.5. Інтелект-карта, карта пам’яті

Інтелект-карти — це техніка візуалізації мислення, сучасний та простий інструмент для швидкого опрацювання великих обсягів інформації, зручного запам’ятовування, розвитку асоціативного мислення. Думки та висновки викладають у зручному форматі, з довільним додаванням малюнків та інших допоміжних елементів. Зображувані зв'язки можуть бути не тільки логічними, але й асоціативними, а записи - не тільки термінологічними, але й образними, приблизними.

Напрями та способи застосування ментальних карт дуже різноманітні:

У формі інтелект-карти учнями добре сприймаються вступні теми, коли йдеться про історичні умови, культурний розвиток та досягнення в літературі. Завдяки міжпредметним зв’язкам з історії та мистецтва виклад навчального матеріалу можна подати у формі бесіди (наприклад, тема «Розстріляне відродження» в 11 класі).

У такий спосіб проводжу й узагальнювальні уроки для систематизації знань учнів, наприклад «Українська література 20-30-х років ХХ ст.».

Інформацію намагаюся подавати у різній формі (текстовій, ілюстративній та комбінованій).

Деякі домашні завдання пропоную оформити у вигляді інтелект-карти, наприклад: біографічні відомості про письменника, образ літературного персонажа, паспорт твору тощо, яке учні можуть виконати як власноруч, так і за допомогою спеціальних комп’ютерних програм.

Так, відтворюючи сюжетний ланцюжок оповідання «Ніч перед боєм» О. Довженка, учні «схоплюють» ідею автора:

Також пропоную обирати форму, яка асоціюється з письменником, твором, персонажем. Наприклад, паспорт роману Ю. Яновського «Майстер корабля» можна оформити у вигляді корабля, а паспорт повісті І. НечуяЛевицького «Кайдашева сім’я» - груші. Це своєрідне поєднання хмари слів та інтелект-карти:

Такий прийом є чудовим помічником не лише для підготовки до наступного уроку чи контрольної роботи, а й до ЗНО з літератури, написання власного висловлення тощо.

Якщо його часто використовувати при оформлення навчальної інформації, учні краще засвоюють навчальний матеріал, розвивають логічне мислення, творчу уяву, а презентуючи власну інтелект-карту, розвивають монологічне мовлення. Усе це сприяє формуванню створенню ситуації успіху.

Крім того, учні набувають уміння стисло, структуровано подавати велику кількість інформації за короткий період. Ця специфічна схема для швидкого запису думок, візуалізації різних понять із метою подальшого швидкого запам’ятовування стане корисною у подальшому навчанні.

2.6. Меми

Меми - сучасний тренд в освіті, що є вдалим інструментом для побудови неординорного уроку.

Мем, або інтернет-мем, - це будь-яка дотепна коротка інформація (вислів, зображення, звукоряд, відео) іронічного характеру, яка відтворює певне ставлення до якихось подій чи обставин, та поширюється в інтернеті. Найпопулярнішими є інтернет-меми у форматі зображення із влучним жартівливим текстовим поясненням.

Жартівливі зображення останніми роками набули надзвичайного поширення. Хоча сам термін і концепція мема були запропоновані ще у 1976 році професором Оксфордського університету біологом Річардом Докінзом.

Функції та значення мемів:

Принципи створення мемів:

• Інформаційна складова. В основі мему може бути певна фраза, спірне питання, формула, афоризм тощо.

• Емоційна складова. Сенс мему – гумор, емоційна близькість поєднання зображення та текстової складової.

• Парадокс, новий сенс загальновідомого. Певне словосполучення набуває нового нетипового значення за допомогою гри слів, оксюморонів, метафор тощо.

У своїй роботі використовую меми з інтернету або створені власноруч (Онлайн-ресурси: генератор мемів з котиками, Risovach, Meme generator, Meme arsenal). Учні полюбляють цей вид роботи, адже кожен має широкі можливості, може виявити творчість, продемонструвати знання та вміння не лише з літератури, а й інформатики.

Доречними будуть меми під час вивчення біографії письменника, характеристики літературного персонажа, пояснення змісту художного образу, визначення теми чи основної проблеми твору, повторення тощо:

Важливо, щоб діти, створивши мем, коментували свою роботу.

Звичайно, спочатку учитель демонструє готові зображення, пробуджуючи в учнів інтерес до такого виду роботи. Коли вже сформоване поняття ідейного задуму, розуміння змістового та емоційного навантаження, можна запропонувати поєднати добірку підписів та набір світлин таким чином, щоб утворився мем.

Наступним етапом можуть бути такі завдання:

• учитель пропонує до поданої світлини дібрати вислів за темою, що вивчається/вивчалася. Це дозволить школярам використати креативний підхід до опанування навчального матеріалу;

• до поданого вислову дібрати світлини.

Учні старшої школи самостійно створюють меми, а вчитель у такий спосіб перевіряє глибину розуміння теми твору та порушених у ньому проблем. (Додаток 5).

Ще одним цікавим творчим завданням, на мою думу, є «Одягни письменника модно». Знайомлячи учнів з біографією автора, ставлю перед собою завдання подати не сухі хронологічні дані, а розкрити історію людини з притаманними кожному переживаннями, захопленнями, злетами й падіннями. Важливо, щоб учні «відчули» письменника, його світогляд, думки, щоб «одягти» його правильно, вибравши відповідний стиль одягу.

Продовжуючи вивчати творчість Лесі Українки у 10 класі, учні спробували перевдягти письменницю (Додаток 6).

На наступному уроці кожен презентує свою роботу, демонструє смак, відчуття стилю та внутрішнього світу письменника. Порівнюючи роботи, учні роблять висновки, чия робота була вдалою, а який одяг не підходить.

Подібне завдання можна давати і під час характеристики літературного героя. Це завдання є складнішим, оскільки потрібно знайти фото, яке відповідатиме портретній характеристиці, виражатиме внутрішній світ, і підібрати відповідний стиль та одяг.

Цікавим форматом характеристики героя є гра «Інтуїція».

Правила гри: з мережі Інтернет дібрати фото сучасників, які інтуїтивно асоціюються з персонажами твору. Таке завдання може готувати як учитель, так і учні.

Наприклад, в 11 класі вивчають твір М. Хвильового «Я (Романтика)». Завдання для учнів: обрати з поданих фотографій людину, зовнішність якої відповідає характеристиці Андрюші та доктора Тагабата. Свій вибір пояснити (Додаток 7).

Такий формат навчання є цікавим доповненням освітнього процесу: він сприяє формуванню інформаційної, творчої компетентностей, розвитку спостережливості, креативному переосмисленню будь-якої інформації, розвиває почуття гумору та навчає школярів лаконічно робити акценти на ключових моментах. До того ж, це відмінний спосіб відійти від шаблону уроків, а це, у свою чергу, позитивно впливає на побудову дружніх стосунків із учнями.

2.7. Використання соцмереж

Соцмережі - це інструмент для проведення сучасних та творчих уроків. За наявності смартфонів учні можуть на власні очі побачити історичні пам’ятки, віртуально відвідати музеї. За допомогою соціальної мережі можна розвивати у школярів візуальне мислення, створивши ФБ-сторінки письменника або літературного героя. ЇЇ можна редагувати, змінювати, додавати нові складові або ж просто скористатися вже готовим шаблоном.

Такі завдання найчастіше даю учням 5 - 9 класів. Заповнюючи сторінку, потрібно не тільки розповісти про героя, а й висловити особисте ставлення до нього, проаналізувати вчинки, зовнішність, записати влучні цитати. Наприклад, учні 9 класу створюють сторінки Г. Сковороди, Г. Квітки-Основ’яненка, Марусі з однойменної повісті тощо (Додаток 8).

Цікавим для дітей є і оформлення сайту Римської деражави (за поемою І. Котляревського «Енеїда») або Запорозької Січі (за повістю М. Гоголя «Тарас Бульба») (Додаток 9).

Поряд із ФБ-сторінками використовую завдання на зразок «Щоденник

Тараса Шевченка» (8 клас), «Бортовий журнал Енея», «Щоденник Марусі» (9 клас) тощо (Додаток 10).

Таким чином, формуються комунікативна, творча, соціальна та інформаційна компетентність.

2.8. Емоджі

Емоджі - сучасний вид онлайн-комунікації, що передбачає миттєву передачу тексту та емоцій за допомогою коротких смс-повідомлень та мікрокартинок відповідного змісту.

Усім відомі смайли - приблизно 1/10 всіх наявних емоджі. У будь-якому мобільному телефоні є набір картинок за різними категоріями (емоції, тварини, їжа, транспорт тощо).

Як же можна використовувати цей прийом на українській літературі?

1. «Шифрувальник». Учням 5-6 класів пропоную «закодувати» вірш, наприклад «Садок вишневий коло хати» або «Думка» Т. Шевченка.

У результаті вірш і «закодувався», і «вивчився» напам’ять (Додаток 11).

Вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати»

2. «Схема емоцій». Оскільки кожен герой несе емоційну інформацію, викликає певне ставлення до себе у інших персонажів, у нас, то пропоную учням створити за допомогою смайликів схему почуттів.

3. «Смс». Необхідно передати спілкування героїв/авторів різних творів у формі смс-повідомлень або створити чат (наприклад, Мартин Боруля і Мина Мазайло або І. Карпенко-Карий і М.Куліш). Це дозволить подивитись на «героя з підручника» як на звичайну людину, подумки «наблизити» його, помістити у свій простір, а також у видатній постаті минулого роздивитись реальну особистість.

2.9. Буктрейлер

Буктрейлер - це сучасна форма реклами книги, новий жанр рекламноілюстративного характеру, який поєднує літературу, візуальне мистецтво та Інтернет-технології.

Використання буктрейлера допомагає в цікавій, динамічній формі розповісти про художній твір, спонукає учнів прочитати книгу, формує інтерес до української літератури.

Буктрейлер дозволяє формувати творчі здібності. Коли учень виконує таку роботу самостійно, він може дізнатися про новинки світу книги, при цьому зекономити час на читання оглядових статей чи анотацій, спробувати себе в ролі режисера, звукооператора, художника-мультиплікатора тощо.

Із задоволенням учні 9 класу створили буктрейлери до творів «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» В. Чемериса та «Місце для дракона» Ю. Винничука.

Освітній буктрейлер можна вважати інноваційною технологією, шо покликана не лише зробити уроки української літератури більш ефективними і цікавими для учнів, а й спонукати їх читати у вільний час. Проведення уроків у такому форматі дає змогу під час навчання використовувати зручні онлайнінструменти, а також виявляти власні творчі здібності: від написання сценарію і аж до виконання відеомонтажу.

Буктрейлер до твору В. Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»

2.10. Комікси

Комікс як медійний феномен з’явився в українській сфері читання нещодавно. Це синтетичний вид мистецтва, сучасне медіа, яке поєднує в собі книжну графіку, кінематограф і літературу. Вони можуть розглядатися як інноваційний метод навчання. Комікси можна використовувати на різних рівнях, етапах навчання.

Навчальні можливості коміксів:

•розповісти складну історію за допомогою декількох зображень;  забезпечити коментарем будь-який малюнок на різну тематику;

•відтворити ключові моменти твору;

•прокоментувати та проілюструвати проблемні питання твору.

Роботу над створенням коміксів починаю з 6 класу: відтворити певні сюжетні елементи, епізоди, що найбільше запам’яталися. Найкраще для коміксів, на мою думку, підходять гумористичні твори, а саме: «Тореадори з

Васюківки» В. Нестайка, «Митькозавр із Юрківки» Я. Стельмаха тощо

(Додаток 12).

У 7 – 8- х класах даю завдання творчого характеру, наприклад: створити комікс зі щасливою кінцівко твору «Климко» Гр. Тютюнника або повісті

«Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка; створити комікс, в якому героями будуть Климко і Федько-халамиднико («Федько-халамидник» В. Винниченка) .

Завдяки такому прийому у деяких учнів пробуджується бажання читати, виникає інтерес до літератури.

Комікс до твору «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка (6 клас)

2.11. Лепбук

Лепбук – новітній спосіб організації навчальної діяльності, що поєднує творчість, пізнання і дослідження нового, повторення і закріплення вивченого, систематизацію знань.

Лепбуки допомагають швидко і ефективно засвоїти нову інформацію, закріпити вивчене в пізнавально-ігровий формі. Це може бути результат як колективної, так і індивідуальної роботи. Найчастіше використовую цей прийом візуалізації у 5 – 6 класах наприкінці вивчення теми, наприклад, творчості Лесі Українки.

Дітям дуже подобається цей вид роботи, і вони змагаються, у кого вийдуть оригінальніші кишеньки та інформаційний зміст.

У ході роботи з тематичним матеріалом учні проводять спостереження, виконують завдання, вивчають і закріплюють інформацію. Згодом, маючи під рукою готову тематичну папку, дитина може освіжити свої знання з тієї чи іншої теми.

Лепбук «Життя і творчіть Лесі Українки» (6 клас)

2.12. Інші прийоми візуалізації

«Стіл знахідок»

Таку вправу особливо полюбляють учні 5-6 класів. У старшій школі поєдную її з рольовою грою «Крісло відвертості». Перш ніж запросити «героїв», пропоную їм віднайти загублені предмети, серед яких є зайві. Учні пояснюють свій вибір. Тримаючи у руках або одягнувши загублену річ, швидше входять в роль, повною мірою розкривають свій творчий потенціал.

Таким чином перевіряю, наскільки уважними читачами були учні. Наприклад, під час вивчення твору «Мина Мазайло» М. Куліша пропоную такі предмети: рукавички, квиток у кіно, капелюшок, указка, словник, мухобійка, м’яч, козацький пояс, солом’яний бриль, телеграма. Зайвий - солом’яний бриль, бо дядько Тарас захоплювався козацьким минулим.

Таку вправу можна провести під час повторення матеріалу (наприклад, з теми «Прозове розмаїття 20-30-х років ХХ ст.), запропонувавши учням вибрати предмети/ зображення предметів, загублених героями різних творів.

Інший спосіб проведення вправи «Крісло відвертості»: створюю плакат, який містить самохарактеристику. Завдання для учнів: за ключовими словами назвати героя. Хто першим дав відповідь, займає крісло і бере участь у телепередачі. Також пропоную учням самостійно «зашифрувати» персонажа.

Такі плакати можна використовувати не лише не лише під час вивчення твору, а узагальнюючи матеріал, готуючись до контрольної роботи, ЗНО тощо, в «кріслі» може опинитися не лише герой, а й автор твору. Таке завдання стане в пригоді під час ЗНО, коли потрібно за поданим висловом визначити, про кого з героїв/письменників йдеться (Додаток 13).

У 10-11 класах урок характеристики персонажів часто проводжу у формі телепередач «Стосується кожного» («Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, «Лісова пісня» Лесі Українки) та «Крісло відвертості» («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного, «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського, «Мина Мазайло» М. Куліша).

З метою розкриття творчих можливостей учнів та глибини розуміння ідейного задуму автора використовую стратегію «РАФТ», в якій завдання зашифровую у вигляді зображень. На основі асоціацій учні самостійно формулюють завдання, а для цього треба добре володіти змістом. У дітей розвивається логіка, інтуїція, творча уява.

Наприклад, роман «Місто». В. Підмогильного:

Степан Радченко – Тамара – прощальний лист – припинення стосунків;

Рита – широкий загал – інтерв’ю – стосунки зі Степаном Радченком.

РОЛЬ	АДРЕСАТ	ФОРМАТ	ТЕМА

Дуже важливо, щоб учні уміли аналізувати не лише конкретний твір/персонажа, а й порівнювали його з іншим, знаходити спільне та відмінне, робити висновки. З цією метою використовую діаграму Вена. Після вивчення прози та драматургії 20-30-х років ХХ століття даю завдання:

Порівняйте образи Я («Я (Романтика)»), Степана Радченка («Місто») та Мини Мазайла. Результати подайте у формі діаграми. Куди, на вашу думку, ведуть східці? (цьому питанню, вважаю, варто приділити особливу увагу, бо воно має безпосередній зв’язок із життям: обраний життєвий шлях веде нас або вгору, або призводить до повної деградації).

Для подібних завдань підбираю фон, який відповідав би ідейному задуму.

З такою ж метою можна використовувати готові меми або ж дати завдання:

Проаналізуйте образи Чіпки та Степана Радченка. Визначте їхні спільні та відмінні риси. Створіть мем.

Вправа «Погляньмо серед нас». Дуже важливо, щоб учні не сприймали літературного персонажа абстрактно, адже кожен з них є відображенням певної частини суспільства. У 10-11 класах часто ставлю питання: «Ким би міг зараз бути, наприклад, Мина Мазайло? Де б працювала тьотя Мотя? («Мина Мазайло» М. Куліша). Відповіді бувають різні, але найчастіше діти влучно визначають місце персонажа в сучасному житті.

РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙОМІВ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 11 КЛАСІ (І СЕМЕСТР)

3.1. Вступ. «Розстріляне відродження». Українська література ХХ

століття

1. Пригадайте історичні умови, що склалися в Україні на початку ХХ століття. Чому, на вашу думку, цей період прийнято називати «Розстріляне відродження»?

2. Розгляньте карту пам’яті та відтворіть відомості з теми

«Розстріляне відродження»:

3.2. Літературний авангард. Михайль Семенко

1. Розгляньте репродукцію картини Д. Бурдюка «Прихід весни та літа», прочитайте фрагмент вірша. Доведіть, що це твори представників українського авангарду.

За ключовими словами вірша (авторська орфографія) та фотографією визначте представника українського футуризму.

Д. Бурлюк. Прихід весни та літа. 1914 р.

Підземка

І буде до метра паризького

— дороги ніч од Кибенець,

і буде день і ніч куріти Ромодан, —

— і буде НАШ Берлін, і буде НАШ Н’ю-Йорк, підземками прогризені — і загуде підземками комуна — Дніпрельстан_.

Автор ?

2. Розгляньте схему та відтворіть відомості про представника українського футуризму початку ХХ століття. Назвіть твори цього поета.

3. Гра «Склади вірш». Подані ілюстрації погрупуйте за назвами творів. Доберіть цитати. Поясніть ідейний зміст зображених образів.

3.3. Поетичне самовираження. Павло Тичина

1. За допомогою кроссенсу розкажіть про життєвий і творчий шлях П.Тичини. У чому полягає його велич і трагізм?

2. Гра «Лото». Подані зображення погрупуйте за назвами творів П. Тичини:

- «Ви знаєте, як липа шелестить…»;

- «О панно Інно!..»;

- «Арфами, арфами…»;

- «Одчиняйте двері»; -«Пам’яті тридцяти».

2.1. Визначте, до якої лірики належить кожен вірш та його провідний мотив.

2.2. Розкрийте ідейний зміст образів-символів.

3.Виконайте порівняльний аналіз віршів Олександра Олеся «Чари ночі» та Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…». Результати аналізу подайте у формі діагарми.

3.4. Євген Плужник

1. Розгляньте асоціативне гроно, назвіть справжнє прізвище поета та розкажіть про його життя.

2. Гра «Лото». Подані ілюстрації погрупуйте за назвами творів Євгена Плужника та доберіть цитати. Визначте провідний мотив кожного вірша.

3.5. «Київські неокласики». Максим Рильський

1.Розгляньте кроссенс. Чиї біографічні відомості зашифровані? Розкажіть про життєвий і творчий шлях письменника.


	?

3.6. Узагальнення й систематизація з теми «Поезія 1920-1930-х років»

1. З поданої хмари слів випишіть прізвища поетів та назви їхніх віршів.

2. Установіть логічні ланцюжки між прізвищами поетів, поняттями з літератури, літературними угрупованнями, цитатами та поданими зображеннями. Поясніть свій вибір.

М. Семенко	П. Тичина	Є. Плужник	М. Рильський


«Феномен доби»	«Гарт»	Експресіонізм	«Аспанфут»

Футуризм	Неокласицизм	Вітаїстичність	Кларнетизм
			4+4+3+3=14
«Ніжнотонними», «самодзвонними»	«візники – люди, трамваї – люди..»	«Вір і наслідуй. Учневі негоже…»	«Світи щодня лампаду Кіпріді добрій.»

3. Установіть, про кого з поетів початку ХХ століття йдеться у висловлюваннях відмих людей. Свій вибір умотивуйте.

	А	«Ніби щойно прокинувшись, він відкрив очі на світ і основне начало всесвіту побачив у ритмічному русі, гармонійному звукові, музиці» (О. Білецький).
	Б	«…-кларнетист, можливо, був найвизначніший лірик світу у свої класичні роки [1914-1924]» (Василь Барка)
	В	«Ви справжній поет! Україна була б багата, якби мала десять таких поетів!» (М. Рильський).
	Г	«Класики — це ті, що створили невмирущі твори. «Нео» — новий. Неокласики — нові класики... Вони вважали себе учнями, послідовниками тих, що становлять славу й гордість людства, — учнями класиків» (М.Рильський)
	Д	«Великий поет цілковито зник зі сцени — з’явився безоглядний одописець тирана» (В. Стус).
	Е	«Сонячні кларнети» явили вже поета сформованого і високо оригінального в художньому розумінні. Наче відбувся якийсь могутній внутрішній стрибок» (Л.Новиченко).
	Є	Футурист, що йому завше не хватало якоїсь дрібниці, щоб бути велетнем. Я його любив, коли когось цікавить моє ставлення до нього. Він приходив щодня на фабрику (ідеться про Одеську кінофабрику), викурював незмінну люльку, ішов подивитись на море і зникав…» (Ю. Яновський).

3.7. Прозове розмаїття. Проза 20-30-х років ХХ ст. Микола Хвильовий

1. За поданими ілюстраціями визначте, про кого з письменників ідеться у поданій цитаті. Замість крапок уставте пропущені спільнокореневі слова (псевдонім, дієслово, дієслово). Назвіть його справжнє прізвище.

Істинно: … . Сам … і нас усіх … , п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, хворобливо вражливий і гордий, недоторканний і суворий, а часом – ніжний і сором’язливий, химерний характерник, залюблений у слово, у форму, мрійник.

Володимир Коряк.

Відповідь: Хвильовий, хвилюється, хвилює.

2. За поданою хмарою слів та відтворіть відомості про Миколу Хвильового.

3. Розгляньте кроссенс та виконайте завдання до нього:

o Визначте автора, назву, жанр, тему твору. oВідтворіть сюжет твору.

o Дайте характеристику героям.

Автор, назва твору?

4. За поданою хмарою слів розкрийте образи героїв новели «Я

(Романтика)». Як герої пов’язані між собою?

5. Опираючись на подані схеми та дайте відповідь на питання: «У чому трагізм головного героя новели «Я (Романтика)?

3.8. Юрій Яновський

1. Розгляньте асоціативне гроно «Юрій Яновський» та відтворіть відомості про письменника.

2. Установіть відповідність між прототипами, героями та цитатами роману.

1.Художник Сев

1. «Колись, за моїх молодих часів, люди, що писали книжки, прагнули комфорту, розкішної кімнати і

спокійного сидячого життя.»

2	Григорій Гричер	6. Професор	2. Прийшовши режисером до кіно, він поставив невеличку комедію й блискуче провалився. За це він дозволив собі відпустку на кілька місяців. Тепер він знову повернувся до Міста й буде ставити ще одну картину.»
3	Василь Кричевський	7. Тайях	3. «Його корабель плавав лише в одному морі, бо, коли він служив у флоті, саме була війна, вихід в інші моря охороняли турки…»
4	Іта Пензо	8. ТО-МА-КІ	4.«Для всіх людей в неї холодний погляд і професійна усмішка балерини — одним ротом, білими зубами.»
5	Павло Нечеса	9. Матрос Богдан	5.«Тепер перед нами стояв блідий матрос, чорнявий і смаглявий, із затьмареними синіми очима, страшенно змучений попередньою мандрівкою…»
6.		10. Директор	6.«Ім’я Професора ви можете знайти в історії архітектури Республіки… В історії Великого Кіно — в нього почесне місце відданого й невтомного працівника, непомітного, скромного й упертого в роботі.»

Цитати https://ukrclassic.com.ua/katalog/ya/yurij-yanovskij/3576-majster-korablya-tsitatnakharakteristika-gerojiv-ta-obraziv

Відповіді:

1.1.2; 2.5.5; 3.2.6; 4.3.4; 5.6.3; 6.4.1.

3. Кроссенс «Образна система роману Ю. Яновського «Майстер корабля».

3.9. Валер’ян Підмогильний

1. Сюжетний ланцюжок. За поданими ілюстраціями відновіть зміст роману «Місто».

2. Створіть асоціативний ряд «Радченко». Наприклад:

Р – раціональний, розумний

А - амбітний, аморальний

Д - дволикий, дисциплінований

Ч - честолюбивий

Е - егоїстичний, ерудований

Н - неординарний К - корисливий

О - організований, оптиміст.

2.Установіть відповідності між цитатними характеристиками та героями роману «Місто».

1.	А	«Хлопець побачив жінку, одутлу й оспалу, в синій, добре знайомій йому сукні, що тепер ледве стримувала повінь її брезклого тіла».
2	Б	«…здавалася йому кращою від усіх жінок на пароплаві. Довгі рукава її сірої блузки були миліші йому за голі руки інших; комірець лишав їй тільки вузеньку стьожку тіла на видноті, а інші безсоромно давали на очі всі плечі й перші лінії грудей. Черевики її були округлі й на помірних каблуках, і коліна не випинались раз у раз із-під спідниці. В ній вабила його нештучність, рідна його душі».
3.	В	“Село стало йому чуже, воно потьмяніло в його спогадах, як блідне ліхтар у проміннях дня, але тяжіло над ним як докір, як тривога”
4.	Г	«Саме міськість і вабила його в ній, бо стати справжнім городянином було першим завданням його сходу.
5.	Д	«Студент-сільськогосподарник з їхнього ж села… Він був лагідний і грубший, ніж дозволяв його зріст, отже, з нього був би колись ідеальний панотець, а тепер — зразковий агроном.
6.	Е	«…пишно розгорнуло свої білі артерії і гордовито піднесло своє чоло… вивернулось на сонці великим випещеним котом, примружуючи на світлі безліч очей, потягаючись і позіхаючи від насолоди"
	Е	«Одягнута була, скільки він роздивився, в темну оксамитову сукню, що переходила вузькою смужкою через одне, геть оголене плече».

Відповідь: 1В, 2А, 3Г, 4Б, 5Є, 6Д.

Джерело цитат: https://dovidka.biz.ua/misto -pidmogilniy -obrazi/

4. Використовуючи цитатний матеріал, оформіть схему «Степан Радченко і місто. Хто переміг?» .

Зразок:

Джерело: http://mediaprostire.blogspot.com/p/3.html

5. Стратегія «РАФТ»

РОЛЬ	АДРЕСАТ	ФОРМАТ	ТЕМА

5.Розгляньте мем та поясніть його ідейний зміст. Дайте кілька порад для однолітків «Як не втратити себе у великому місті».

6. Творча лабораторія. Життя постійно пропонує нам важкі завдання, для розв’язання яких існує два шляхи. Від прийнятого рішення залежить подальша доля. Наші герої обрали спосіб, що, на їхню думку, був єдино правильним. Напишіть роздум «Могло б скластися по-іншому».

Автор Н. Немировська

3.10. Остап Вишня

1.За допомогою кроссенсу розгадайте прізвище письменника та відтворіть його життєвий і творчий шлях.

3.11. Узагальнення й систематизація з теми «Прозове розмаїття»

1. Розподіліть героїв за назвами творів. Укажіть автора, жанр твору та основну проблему, що порушується.

2. Пазл «Проза 20-30-х років ХХ ст.». Який літературний напрям (течію) представляє кожен твір? Назвіть головних героїв.

Автор	Назва твору	Жанр	Тема
М. Хвильовий	«Майстер корабля»	Усмішка	розкриття характеру людини, яка підкорює місто.
Ю. Яновський	«Сом»	Урбаністичний роман	протистояння добра і зла в душі героя, його роздвоєність.
В.Підмогильний	«Я (Романтика)»	Новела	роздуми митця про сенс земного буття, загадковість і велич людської душі, її поривання до гармонії та краси шляхом осягнення і минулого, і майбутнього; теми жінки, кохання.
Остап Вишня	«Місто»	автобіографічний роман; «романтичний трактат про мистецтво»	Гумористична розповідь про …, що міг з’їсти гімалайського ведмедя.

3. Стіл знахідок. Установіть, кого з героїв характеризує кожна ілюстрація. Свій вибір умотивуйте. Укажіть назву твору, автора, жанр.

3.12. Модерна драматургія. Микола Куліш

1. За поданим зображенням висловіть свої міркування щодо сюжету твору М. Куліша «Мина Мазайло». Пригадайте вивчені твори з української та зарубіжної літератури, у яких порушується проблема зміни прізвища. Поясніть роль смайлика. Складіть сенкан «Прізвище».

2. Установіть логічний зв’язок між поняттями «прізвище», «мова», «патріот» та визначте ідейний задум автора.

3. Сюжетний ланцюжок. За допомогою ілюстрацій установіть послідовність подій комедії «Мина Мазайло».

4. За хмарою слів установіть жанрові особливості твору «Мина Мазайло». На вашу думку, що символізує форма хмари?

5. «Стіл знахідок». Установіть, кому з героїв належать подані речі.

Свій вибір підтвердіть прикладами з твору.

6. «Лото». Доберіть ілюстрації та цитати, що характеризують героїв комедії «Мина Мазайло».



Юнак з чорним висипом, під носом і по підборіддю, з мрійними, але злими очима.	Двадцять три роки, кажу, носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті …	Краще бути ізнасілованной, нєжелі украінізірованной.
— Заставлю! Виб’ю з голови дур український! А як ні — то через труп переступлю. Через труп!..	Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади	Я прочитала всю книжку, і в тій книжці прочитала буквально все, що було написане і надруковане в тій книжці. Буквально все.
А то ще кажуть: миска з крутими берегами. Або пустився берега чоловік, по-руському — на проізвол судьби.!	Тоді я не розумію, що таке українці, хто вони такі: євреї, татари, вірмени?..	Тільки й слави, що на вокзалі «Харків» написано, а спитаєшся по-нашому, всяке на тебе очі дере…
…він у дядька Тараса вдався.	…збожеволів од своєї укрмови.	Він кругом український.
Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?^[	Там такий, що в нього кури по-українському говорять.	Мріє до нашого прізвища Мазайло додати ще Квач.

7. Творча лабораторія. Уявіть, що у Всесвітній павутині зустрілися Мина Мазайло і Мартин Боруля. Про що вони могли б поспілкуватися? Складіть їхній діалог у чаті.

7. Створіть власний мем до комедії «Мина Мазайло». Поясніть свій задум.

Зразки:

8. Порівняйте образи Я («Я (Романтика)»), Степана Радченка («Місто») та Мини Мазайла. Результати подайте у формі діаграми. Куди, на вашу думку, ведуть героїв східці?

3.13. Узагальнення й систематизація з теми «Українська література 20-30 х років ХХ ст.»

1. Розгляньте карту пам’яті та розкажіть про основні здобутки поезії, прози та драматургії в 20-30-х роках ХХ століття.

2. «Хто я?». Упізнай героя.

3. Гра «Асоціації». За поданими малюнками визначте, про який твір чи про кого з письменників ідеться. Свою думку обгрунтуйте.

3.14. Перлини західноукраїнської літератури. Богдан-Ігор Антонич

1. За поданою хмарою слів визначте, про кого з поетів ідеться. Свою думку обгрунтуйте. Чому хмара має форму саней?

2. Розгадай кроссенс:

1. Автор, назва твору, рід, жанр, провідний мотив?

2. До поданих ілюстрацій доберіть цитати.

РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА УРОКУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРИЙОМІВ

ВІЗУАЛІЗАЦІЇ

4.1. Розробка уроку: Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора.

Актуальність п’єси для нашого часу.

Мета (формувати компетентності):

предметні (з’ясувати особливості показу процесу українізації 20-рр. у творі; характеризувати образи дійових осіб п’єси, світоглядну, громадянську позицію кожного з них, допомогти учням зрозуміти роль автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у використанні мовних засобів для цього, вчитись цінувати майстерність автора);

ключові (висловлювати власні міркування, проводячи аналогії із сучасним життям, розвивати аналітичне мислення та мовлення;

загальнокультурні (розвивати критичне мислення, виховувати патріотизм та негативне ставлення до проявів шовінізму, повагу до свого роду й народу). Методи й прийоми: бесіда, словникова робота, проблемні питання, техніка «Лінія цінностей», сенкан, стратегія РАФТ, незакінчене речення, випереджальні завдання, фішбоун, образна проекція, емоційна оцінка, гра «Інтуїція», «Крісло відвертості», «Стіл знахідок».

Обладнання: маркери, аркуші паперу, музичний супровід, презентація, реквізит для гри «Стіл знахідок», український та терновий вінки, меми.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

Доброго ранку, українці й україночки! Мені надзвичайно приємно вітати вас саме так. До речі, я ж нікого не образила таким звертанням?

А хто б не стерпів такого вітання?

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

ü За поданою хмарою слів пригадайте відомості про твір М. Куліша «Мина Мазайло».

ü На ваш думку, чому для зображення хмари обрано саме таку форму? Що вона символізує? (роз’єднання нації, принцип управління державою «розділяй і володарюй»).

Історія знає безліч прикладів, коли нас, українців, роз’єднували, принижували, забирали найдорожче – мову, а ми боролися, відстоювали свою незалежність, плекали слово.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

(Звучить пісня В. Баранова «До українців»)

Пісня навіяла сум. А чому? Заболіла душа, бо наша рідна мова стала чужою у своєму домі. Ця проблема дуже хвилювала М. Куліша, а сам твір викликав безліч суперечок.

Сьогодні ми поміркуємо над невмирущими образами, подивуємося майстерності автора і спробуємо відповісти на питання: «Хто ми є? Чиї діти?

Чому цураємося своєї мови?».

üПояснити епіграф уроку ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Проблемне питання.

Чому в основу конфлікту автор поставив ідею зміни прізвища?

2. Скласти сенкан «Прізвище».

Прізвище.

Рідне, єдине.

Передається, ідентифікує, об’єднує.

Не прізвище прикрашає людину. Коріння (предки).

3. Метод «Незакінчене речення».

Ця тема в українській драматургії не нова. Ще один літературний герой ХІХ століття прагнув змінити прізвище. Це … (Мартин Боруля). Таким чином він хотів … (підвищити статус, довести своє шляхетне походження). Боруля думав про … (майбутнє своїх дітей), а Мина про кар’єру.

4. Творче завдання. Стратегія «РАФТ».

Уявіть, що Мартин Боруля і Мина Мазайло зустрілися у Всесвітній павутині. Про що б вони могли поговорити, які поставити один одному питання, що порадити? Відтворіть їхній чат.

5. Установіть логічний ланцюжок:

Прізвище - мова – Україна.

Отже, порушивши проблему зміни прізвища, автор звертає увагу на стан духовності нашого народу, його готовність розвивати мову, бути патріотом. Чи готові наші герої сказати: «Я – українець!»?

На жаль, причин для негативної відповіді багато. Спробуймо розібратися в них.

6. Гра «ІНТУЇЦІЯ».

Оскільки це драматичний твір, то автор практично не подає нам портретних характеристик героїв. Ми уявляємо їх, аналізуючи вчинки, репліки. Отож у пригоді стане ваша інтуїція.

Завдання: визначити, хто з героїв зображений на фотографії. Свій вибір умотивувати.

7. СТІЛ ЗНАХІДОК

Завдання: визначити, кому з героїв твору належить предмет (можуть бути зайві предмети).

Лексичний словник української мови, указка, мухобійка, солом’яний бриль, квиток у кіно, капелюшок, м’яч, український віночок, вінок терновий)

8. КРІСЛО ВІДВЕРТОСТІ

МИНА МАЗАЙЛО

- Розкажіть трохи про себе: хто ви, де працюєте? За національністю ви… - Я бачу у ваших руках мухобійку. Чому?

- Чи згодні ви зі словами Наполеона: «Хто не вміє говорити, кар’єру не зробить»?

- Ви щаслива людина? Що вам потрібно, щоб відчувати себе щасливим?

- Що спонукало вас прийняти рішення про зміну прізвища? А як же зв’язок поколінь?

- Ваше ставлення до українізації? (ЦИТАТИ)

- Що ви відчули, коли водночас дізналися про зміну прізвища і звільнення з роботи?

- Ваша мрія здійснилася, чи відчули ви себе щасливішим? Як тепер плануєте своє життя?

МОКІЙ

- Ви тримаєте словник української мови. Чому? Звідки у вас таке захоплення?

- Хто в родині розділяє ваші погляди? Чому?

- Одного разу я бачила вас із дівчиною. Мабуть, ви плануєте одружитися?

- Як ви ставитеся до українізації?

- Ваше знання рідної мови викликає захоплення. Ви дійсно багато читаєте, розвиваєтеся. Ваша гра слова просто віртуозна. А що ви конкретно зробили для розвитку мови, для України?

ТЬОТЯ МОТЯ

- Ви нещодавно приїхали до ХАРКОВА. Яка причина візиту?

- Як ви ставитеся до своїх родичів?

- Чому вас таке негативне ставлення до української мови, адже маєте українське коріння?

- Ваше ставлення до українізації?

ДЯДЬКО ТАРАС

- Ви приїхали на запрошення Мокія із …. Полюбляєте все українське, кажуть, що у вас і кури розмовляють українською мовою. Звідки така любов до історичного минулого?

- Чому погоджуєтеся на зміну прізвища, адже додавши -енко чи -овський, ви однак зраджуєте своїх предків?

- Складається враження, ніби ви - славний козак із минулого, а трохи побоюєтеся т. Мотю. Це правда?

- Чому противитеся до українізації?

УЛЯ

- Чим ви займаєтеся? Які у вас інтереси?

- У вас стосунки із Мокієм. Розкажіть, як усе починалося.

- Вас привабило в Мокієві те, що він кандидат у комсомольці. Невже це так важливо?

- Чи вміє Мокій угадувати ваші бажання? Що ви відчули, коли, очікуючи поцілунку, почули пропозицію «А давайте я вас українізую»?

- Ви почуваєте себе щасливою?

- Признайтеся, ви справді щиро захопилися українською мовою?

КОМСОМОЛЬЦІ

- Цікаво послухати молоде покоління. Як ви ставитися до бажання наших героїв змінити прізвище?

- Ваше ставлення до українізації?

- Яким ви уявляєте майбутнє нашої держави?

Як бачимо, у кріслі відвертості опинилися люди різних поколінь і поглядів. І це неспроста. Протистояння Мини і Мокія – це не лише проблема батьків і дітей. Це протистояння вихованих на різних ідейних і духовних цінностях. Порізному вони сприймають і українізацію.

Чому ж українці так опираються українізації? Напевно, цьому є ряд причин.

9. Прийом «Фішбоун».

Виступ групи аналітиків.

Отже, перемога т. Моті в дискусії зовсім не випадкова. Ретельно продумана партією українізація була сприйнята українським міщанством вороже. Тому цілком логічно, що на зміну українізації прийшла русифікація.

Мовознавці. Кожен із героїв представляє певну категорію українського суспільства. Як же вони називаються? (мовознавці встановлюють відповідність і вмотивовують свій вибір).

10. Образна проекція

ü Як, на вашу думку, складеться майбутнє у кожного героя?

Таких, як дядько Тарас, мало збереглося, та й тих знищать у сталінських таборах.

Майбутнє за тьотями мотями, минами, бо вони готові відцуратися свого рідного, прийняти ідеали нової влади.

Уля і Рина – пліткарки, їх не цікавить духовність, культура. Це типові представниці міщанства. Цікаво, чи зацікавився б ними Степан Радченко, герой роману «Місто»? (ці дівчата навряд чи надовго б зацікавили сільського юнака, який прагне розвиватися, вдосконалюватися, та й Улине захоплення мовою нещире, швидше спосіб завоювати юнака).

Любов Мокія до рідного слова штучна, нещира. Це смакування слів, що дратує батька ( батьки і діти), нагадує модну гру. А мода, як ми знаємо, швидко минає. І розділить Мокій погляди комсомольців, адже недарма заручився їхньою підтримкою.

ü Чи можуть існувати герої в сучасному житті? Де б вони могли працювати, чим би займалися? Які б ідеї відстоювали?

11. Емоційна оцінка

Виразіть своє ставлення до героя за допомогою смайлика.

Образ мови. Отож позитивним героєм п'єси є лише дошкульний сміх. А ще - мова. Як же герої ставляться до неї? (Цураються, зневажають, ставляться як до хобі).

Майстерність Куліша в тому, що мову він зробив одним із найпомітніших героїв комедії. Доля українізації - це певною мірою доля української мови. Читач робить висновки, що вона помре, якщо до влади прийдуть мини мазайли, її знищать разом із носіями тьоті моті, вона зросійщиться, коли при владі залишаться українські партійці та комсомольці.

Жодного позитивного героя в творі немає. А вони ж відображають наше суспільство! Яке майбутнє у держави з таким народом? Мабуть, ніякого…

Мова героїв. Заговори, щоб я тебе побачив.

Давньогрецький філософ Сократ вважав: «Яка людина, така і його мова». Дійсно, мова є візитівкою кожного з нас. По ній можна судити про рівень культури, духовності, виховання.

Чого тільки варте мовлення т. Моті! Суржик, спотворення мови, абсурдність суджень…

На жаль, з мовлення т. Моті ми глузуємо, говоримо про її недолугість, а самі? (помилки).

Чи згодні ви з висловом Ю. Винничука про те, що «суржик – це мова для убогих, метафізична модель духовних бомжів»?

12. Метод «Мікрофон»

-Яка ж доля мови сьогодні? Чи актуальний цей твір? МЕМИ

Соціологи. Сучасне суспільство потребує терміново лікування.

Запропонуйте дієві ліки для швидкого одужання «пацієнта».

13. Метод «Незакінчене речення» Продовжіть речення:

Цей твір спонукав мене задуматися …

Тепер я буду намагатися … VІІІ. Висновок.

На прикладі комедії, яка сталася з Мазайлом, стає зрозуміло, що справа зовсім не в прізвищі, а у світогляді людини. І доки будуть жити Мини, що роду не пам’ятають, буде ця п’єса актуальною. Тож, як говорив наш великий гуморист О. Вишня, «читайте «Мину Мазайла», товариші».

- Отож, бути чи не бути українській нації? Якщо вигнати з себе раба – значить, бути. Бути – чистоті мови, совісті, генетичній пам’яті, самоповазі.

На столі знахідок ще залишилося два віночки. Кому, на вашу думку вони можуть належати? (мові. Саме від нас залежить: терновий чи квітковий вінок прикрашатиме її).

(Діти напам’ять читають вірш ланцюжком)

Як я - українець, і ти - українець,

і він , і вона – Як ми всі - українці,

То більше не будем ходить навпригинці,

Бо ми – українці, Бо ми – українці.

Тоді позбираймо свій мак по зернинці,

Держімось, удержімось на соломинці, І вийдемо з моря, із горя, із крові На берег надії, на берег любові.

Ми всі на землі своїй різні і рідні,

Будьмо ж премудрої матері гідні

Кров наша сміла, родити не пізно,

І не вмирає душа наша - пісня Як я - українець, і ти - українець,

і він , і вона – Як ми всі - українці,

То більше не будем ходить навпригинці, Бо ми – українці, Бо ми – українці.

ІХ. Домашнє завдання: ознайомитися з біографією О.Турянського, прочитати твір «Поза межами болю».

ВИСНОВКИ

Сьогодні вчитель сам обирає методи і прийоми для пробудження в учнів інтересу до навчання. Серед розмаїття педагогічних технологій я виділила візуалізацію, яка, на мою думку є універсальною.

У чому ж її універсальність?

По-перше, поєднання слухової та зорової інформації сприяє кращому розумінню та запам’ятовуванню матеріалу, на основі чого учень може узагальнювати, систематизувати, порівнювати, робити висновки, виявляти творчі здібності.

По-друге, прийоми візуалізації дають необмежені можливості, оскільки кожен із них можна використовувати на всіх етапах уроку для виконання різних завдань.

По-третє, ця технологія підходить абсолютно для всіх предметів.

Завдяки візуалізації учитель формує читацький інтерес та розвиває такі вміння:

• визначати порушені проблеми, самостійно та критично їх аналізувати;

• працювати з текстом, добирати факти, художні деталі, асоціації, аналізувати їх, робити висновки та узагальнення, порівнювати з іншими героями/творами чи видами мистецтва;

• колективно працювати над розв’язанням проблем;

• користуватися знаннями, одержаними поза школою (телебачення, мережа Інтернет);

• правильно, логічно, аргументовано викладати власні думки;

• творчо підходити до виконання завдань, знаходити нестандартні рішення, проводити паралелі з сучасністю, виражати емоційну оцінку, проектувати життя героя в сучасному світі, перевтілюватися, знаходити пояснення вчинкам персонажа, давати поради;

• добирати мовно-виражальні засоби відповідно до мети і ситуації спілкування.

Розвиток цих умінь формує соціальну та громадянську компетентність, спілкування рідною мовою, ініціативність і підприємливість, математичну компетентність, уміння вчитися впродовж життя, а сам змістовий матеріал – ще і компетентності у сфері культури.

Суто предметні літературні компетентності формуються шляхом усвідомлення літератури як складової частини культури українського народу, міжпредметні зв’язки розширюють знання про світ. Уміння переказувати, виразно читати, декламувати вірші напам’ять, оперувати поняттями теорії літератури, уміння вільно висловлювати свою думку формують комунікативну компетентність.

Отже, можливість «по-сучасному» працювати на уроці мотивує учнів до самостійного мислення, розвитку творчих можливостей та розуміння необхідності навчання для подальшого життя. А це і є основним завданням Нової української школи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антощук Є. Учімося запам’ятовувати і пригадувати: Швидка пед..

допомога. – К.: Вирій, 2007. – 156с.

2. Бібік Н. М. Компетентнісна освіта – від теорії до практики / Н. М. Бібік, І. Г. Єрмакова, О. В. Овчарук та ін. – К. : Плеяди, 2005. – 120 с.

3. Бургун І.В. Актуальність упровадження компетентнісного підходу в освітню практику. – URL: http://www.nbu.gov.ua .

4. Волощук І. С. Концептуальні засади розвитку творчих здібностей школярів / І. С. Волощук // Трудова підготовка в закладах освіти. — 2009. — № 3. — С. 4-9. 5. Гуревич Р. С. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі : посібник [для пед. працівників і студ. пед. навч. закл.] / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. — Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2002. — 116 с.

6. Данилевич Л. П. Створення засобів наочності з використанням комп’ютерних технологій / Л.П. Данилевич, О. М. Лиходід // Професійна підготовка педагогічних працівників. — К.-Житомир : Житомирський держ. пед. ун-т, 2008. — С. 16-24.

7. Державний стандарт базової і повної середньої освіти: постанова КМУ №1392 від 23 листопада 2011 року Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. –

URL:http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/28030/

8. Дмитренко К.А, Коновалова М.В. Звичайні форми роботи — новий підхід: розвиваємо ключові компетентності . – К.: Основа, 2017

9. Єрмаков І.Г. Компетентнісний потенціал проектної діяльності.-Школа.№5.-2006.-ст.5-11.

10. Єрмаков І. Г. Феномен компетентнісного спрямування освіти.Школа.-2006.-№12.-ст.5-20.

11. Єрмаков І.Г., Пузіков Д.О. Проектне бачення компетентнісно спрямованої 12-річної середньої школи: Практико зорієнтований посібник.Запоріжжя:Центріон,2005.

12. Життєва компетентність особистості // Науково-методичний посібник / За ред. Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова та ін. – К.: Богдана, 2003. – 520 с.

13. Заболотний О. Навчаймо дитину знаходити істину // Дивослово. – 2006. – №9. С. 22 – 23.

14. Застосування візуальних засобів навчання для підвищення ефективності навчального процесу у ПТНЗ. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ukraine-diplom.com/40/16217-zastosuvannya-vizualnixzasobivnavchannya-dlya-pidvishhennya-efektivnosti-navchalnogo-procesu-u-ptnz.html

15. Коберник О. М. Проектування на уроках технології / О. М. Коберник // Трудова підготовка в закладах освіти. — 2011. — № 4. — С. 23-26

16. Корінько Л. М. Роль критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій.-Х.: Вид. група «Основа»,2010.-95 [1]ст..78

17. Корнієнко І.О. Професійні орієнтації в системі життєвих стратегій старшокласника // Практична психологія і соціальна робота. - 2000. - №5. - С. 35-38.

18. Корнієнко О.М. Національні цінності особистості: сутність та особливості.: Автореф. дис. канд. філос. наук. -К., 1998. - 18с.

19. Корнійчук О.Е. Життя - джерело мистецтва. - К., 1985. - 294с. с. с.

20. Литвиненко О. Ігрові технології на уроках словесності. // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2011. – С. 19 – 20.

21. Освітній тренд: використання інтернет-мемів на уроках.

https://naurok.com.ua/post/osvitniy -trend -vikoristannya -internet -memiv -na -urokah

22. Пометун О.І. Теорія та практика послідовної реалізації компетентісного підходу в досвіді зарубіжних країн.-Х.: Вид. група «Основа», 2007.-56 с.

23. Петренко Лариса. Мистецтво запам'ятовувати: авторські прийоми:

ezavuch.mcfr.ua › https ://zno .ua /news /shcho -take -ejdetika -i -de -jiji zastosovuyut .html

24. Савченко О. Зміст шкільної освіти на рубежі століть // Шлях освіти. – 2000. – № 3. – С. 26.

25. Тенденції розвитку змісту базової освіти у країнах Заходу / Г.С.Єгоров та ін. – К.,2003. – 186 с.

26. Шеденко Н. Розвиток соціально-гуманітарної компетентності учня Нової школи через реалізацію творчих проектів «Буктрейлер» // Особистісно професійна компетентність педагога: теорія і практика: Матеріали І Всеукраїнської науково-методичної конференції / За заг. ред. к. пед. наук, доцента Сєрих Л.В. – Суми: НІКО, 2017. – с. 360 – 363.

27. Шеденко Н. Учнівські культурологічні Інтернет-ресурси як ІТпотенціал вивчення української літератури // Матеріали VІІІ Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій / Упорядник Г. Назаренко – Черкаси, 2016. – с. 194 – 199.

Інтернет-ресурси:

http://refer.in.ua/major/290/193766/

http://elibrary.kubg.edu.ua/19170/1/L_Bazyl_OIFPP_2_IPPO.pdf http://phys.ippo.kubg.edu.ua/?page_id=662 http://ru.calameo.com/books/005096777c767551df3e8. https://tsn.ua/tsikavinki/vid -trollfeysa -do -uporotogo -lisa -naypopulyarnishi -memi interetu -624417.html https://rctpd.sspu.edu.ua/maister-klasy/43-vizualizatsiya-yak-odin-iz-zasobivpidvishchennya-yakosti-movnoji-ta-literaturnoji-osviti-sitalo-o-ya.html https://urok -ua.com/vikoristannya -metodu -asotsiativnogo -mislennya -pri -analizi hudozhnogo -tekstu -na -urokah -ukrayinskoyi -literaturi -u -10 -klasi/

https://ukrclassic.com.ua/katalog/t/tichina-pavlo/3413-vislovlyuvannya-vidomikhlyudej-pro-tvorchist-pavla-tichini Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

http://osnova.com.ua/news/1746 -D1%82

https://280102022019.blogspot.com/2019/01/blog -post_2.html