Це рекомендації для методистів з питання супроводу педагога позашкільного закладу освіти. Ця педагогічна технологія. яка допоможе здійсненню процесу методичного супроводу індивідуального освітнього маршруту керівника гуртка як педпрацівника та домомогти йому напрацювати власний педагогічний стиль, створити власний професійний імідж досягти бажаного результату. Матеріали містять орієнтовну структуру індивідуального плану роботи молодого педагога та два інші додатки.
МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД ПЕДАГОГА ПОЗАШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ЯК СТРАТЕГІЯ ПРОФЕСІЙНОГО УСПІХУ
Корольчук Ольга Сергіївна -
методист відділу організаційно-масової роботи
Центру позашкільної роботи Святошинського району міста Києва
Значення інтелекту як стратегічного ресурсу диктує потребу універсального розвитку особистості і є своєрідною відповіддю на виклики глобалізації - потреби навчитись жити разом, зберігаючи власну культуру і водночас поважаючи одне одного, відповідно системи цивілізованого співіснування.
Типологія навчання згідно європейських стандартів:
Навчання впродовж життя є обумовленим у зростаючих вимогах ринку праці і змінюються згідно ритму існування особистості в єдиному життєвому просторі. Суттєвою ознакою сучасних інноваційних процесів є їх технологізація – дотримання змісту і послідовності етапів впровадження нововведень.
Педагогічна технологія – комплекс дій, що оновлюють професійну діяльність педагога і гарантують запланований результат.
На відміну від методики технологія не допускає варіативності. Педагогічна технологія дає алгоритм досягнення поставленої мети через методи, прийоми, засоби.
Педагогічна технологія – складова педагогічної науки, яка через здійснення технологічного процесу досягає гарантованого результату.
Класик педагогічної думки Адольф Дістервег стверджував, що «… без прагнення до наукової роботи вчитель елементарної школи не минуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається…».
На сьогодні особливого значення у навчально-виховному процесі набувають особистісно-орієнтована технологія, технологія цілепокладання та життєтворчості.
Модель засвоєння знань:
В нашому Центрі протягом 5 років відпрацьовувалась модель реалізації науково-методичної проблеми «Акмеологічні засади
компетентнісно-спрямованого інноваційного розвитку ЦПР».
Мета – створення сприятливих умов для самоактуалізації та самореалізації педагога, підвищення професійної майстерності в умовах неперервного навчально-виховного процесу в ПНЗ.
Попередня пошуково-дослідницька робота включала:
1 етап. Концептуально-організаційний:
2 етап. Практичний розвиток:
3 етап Оперативний розвиток:
4 етап Рефлексивно-узагальнюючий:
Діяльність педагогічного колективу над науково-методичною темою включає організацію:
Структурними елементами методичної роботи є:
Протягом цього періоду в межах методичного проекту «Піраміда пізнання» Центру методистами впроваджувалась така система інформаційно-методичного супроводу керівників гуртків. А саме:
методисти, заст. директора з навчально-виховної роботи.
Важливим в цьому порядку дій є втілення в навчальний процес активних методів навчання та навчально-методичні матеріали для індивідуальної самоосвітньої роботи.
У професійному становленні молодого педагога має значення наявність педагогічних здібностей. Вони складаються з низки компонентів:
дидактичні, конструктивні, перцептивні, експресивні, комунікативні,
здатність до розподілу уваги, акторські, вміння свідомо контролювати всі свої вчинки, дії й настрої.
Через педагогічні уміння розкривається структура професійної компетентності педагога. Професійна компетентність керівника гуртка обумовлює його педагогічну майстерність. На думку А.С.Макаренка, педагогічна майстерність - це знання особливостей педагогічного процесу, уміння його побудувати і привести у рух.
Зважаючи на те, що розв'язання будь-якого педагогічного завдання зводиться до тріади "мислити - діяти - аналізувати", що збігається з функціями педагогічної діяльності:
- організація життєдіяльності дитячого колективу, індивідуальної роботи з вихованцями.
- здійснення моніторингових досліджень розвитку особистості вихованців, дитячого колективу, навчально-виховного процесу.
- планування та організація навчально-виховної роботи на основі вивчення і врахування потреб, інтересів, переконань, ціннісних орієнтацій, мотивів, установок дитини, міжособистісних стосунків у колективі.
- аналіз стану та тенденцій життєдіяльності творчого об’єднання, визначення цілей та завдань, шляхів та засобів її оптимізації, проектування, програмування та планування заходів з розвитку життєвої компетентності, життєстійкості та життєздатності вихованців.
- проведення навчально-виховної роботи, передача знань, умінь і навичок життєтворчості, розвитку життєвої компетентності.
- виправлення в учнів негативних якостей та рис, асоціальних партнерів поведінки.
- попередження виникнення та поширення серед вихованців негативних соціальних явищ.
- проведення виховної інформаційно-профілактичної роботи в дитячому колективі.
- представлення інтересів творчого об’єднання в органах державно-громадського управління.
- попередження стресових ситуацій, конфліктів, створення, позитивного емоційно-комунікативного простору для вихованців.
- організація системи зовнішніх зв’язків творчого об’єднання, необхідних для його ефективної роботи. Координація діяльності співпраці з батьками, з партнерами.
- захист прав, інтересів вихованців.
Показниками високого рівня сформованості педагогічної культури можна вважати:
«...Щоб відкрити перед учнями іскорку знань, учителеві треба увібрати море світла, ні на хвилину не відходячи від променів вічно сяючого сонця знань, людської мудрості», - В.О.Сухомлинський
Позитивний імідж керівником гуртка напрацьовується за таких умов:
1. Формування інноваційного стилю науково-педагогічного мислення, готовність до створення нових цінностей і ухвалення творчих рішень.
2. Участь керівника творчого об’єднання (ТО) в районних, міських, всеукраїнських та міжнародних конференціях.
3. Участь керівника ТО в конкурсах професійної майстерності.
4. Висвітлення діяльності ТО в засобах масової інформації (фахових газетах, журналах, на радіо та телебаченні).
5. Створення авторських друкованих продуктів (посібників, програм, концепцій, програм розвитку ТО).
6. Організація ефективної взаємодії з батьками:
- чітке доведення до батьків завдань та перспектив розвитку ТО;
- дотримання перед батьками взятих на себе зобов’язань у процесі організації навчально-виховного процесу;
- вивчення та врахування потреб батьків щодо організації навчання, виховання та розвитку дітей;
- забезпечення регулярної звітності перед батьками;
- проведення спільних конкурсів для дітей і батьків;
- залучення батьків до створення портфоліо учнів;
- психолого-педагогічна просвіта батьків ( семінари, дискусії, круглі столи, практикуми, індивідуальні консультації, тренінги).
7. Створення портфоліо досягнень творчого об’єднання.
8. Оволодіння сучасними педагогічними технологіями, використання їх у своїй практичній діяльності.
9. Проведення семінарів, майстер-класів на базі творчого об’єднання.
10. Налагодження співробітництва із неурядовими і громадськими організаціями, діяльність яких спрямовується на вирішення завдань навчання, виховання дітей.
11. Розробка моделі випускника творчого об’єднання.
12. Розвиток традицій творчого об’єднання.
13. Залучення вихованців до участі в конкурсах різного рівня, фестивалях, до науково-дослідної діяльності.
14. Створення друкованої продукції (буклети, проспекти, в яких дається коротка інформація про творче об’єднання , його досягнення, перспективи розвитку.
Згідно цих вимог керівник гуртка має намітити плани саморозвитку та самовдосконалення в тих сферах, які поки що пробуксовують.
Проективні вміння забезпечують конкретизацію цілей навчання та виховання і поетапну їх реалізацію. Проективні вміння - це:
Орієнтаційні уміння педагога-позашкільника мають бути спрямовані на формування морально-ціннісних установок вихованців. іх наукового світогляду; організацію спільної творчої діяльності, яка розвиває соціально значущі якості особистості.
Орієнтовна структура
індивідуального плану роботи молодого педагога
Індивідуальний план роботи складає молодий керівник гуртка під супроводом педагога-наставника або методиста відділу. План індивідуального освітнього маршруту погоджується із завідувачем відділу:
1. Навчальна робота:
• ознайомитися з правилами внутрішнього розпорядку;
• ознайомитися з навчально-методичною базою кабінету
• ознайомитися з перспективним та поточним плануванням роботи закладу;
• детально ознайомитися з навчальною програмою гуртка;
• ознайомитися з вимогами до ведення гурткової документації;
• спланувати навчальну, виховну та масову роботу гуртка;
• виготовити наочні посібники (вказати які).
2. Виховна робота:
• ознайомитися зі змістом та формами виховної роботи в гуртках, вимогами до планування;
• ознайомитися із календарем знаменних та пам’ятних дат на навчальний рік, планом міських масових заходів;
• ознайомитися з індивідуальними особливостями вихованців гуртка;
• налаштувати контакти з батьками вихованців;
• підготувати і провести батьківські збори за визначеною тематикою.
3. Методична робота:
• брати активну участь у методичних заходах закладу та в роботі Школи молодого педагога;
• ознайомитися з дидактичними вимогами до складання плану заняття;
• ознайомитися зі схемами аналізу та самоаналізу заняття, виховного заходу;
• знайомитися з методичною літературою з фаху;
• вивчити матеріали кращого педагогічного досвіду з напряму роботи гуртка;
• вивчити досвід роботи педагога-майстра;
• провести відкриті заняття;
• працювати над створенням власної літературної скарбнички з напряму роботи гуртка.
4. Громадська робота:
• брати активну участь у роботі громадських організацій закладу;
• виконувати доручення адміністрації, педагогічного колективу;
• брати активну участь у масових заходах різного рівня (з напряму роботи гуртка);
• підготувати і провести бесіди, заходи для батьків гуртківців;
• співпрацювати з методистом відділу та практичним психологом задля ефективності НВП та збереження дитячого контингенту в гуртку.
І головне, як сказав Джон Дьюї, - «Важливо підпорядкувати зміст навчання розв’язанню практичних проблем, які відповідають силам, підготовці та інтересам дитини.»
Література
Додаток 1
Професіоналізм, узагальнення и поширення педагогічного досвіду |
||
1. |
Результати атестації |
___кваліфікаційна категорія чи розряд |
2. |
Професійне зростання |
Курси підвищення кваліфікації Навчальні курси: Відвідування семінарів, тренінгів, майстер-класів, МО міста: Самоосвітня тема: |
3. |
Виявлення професійної компетенції |
Подяки: Грамоти: Дипломи: |
4. |
Творча професійна діяльність, узагальнення та поширення педагогічного досвіду. |
Апробація програм, використання технологій Участь у районних, міських заходах. Анотація досвіду. Тема: |
5. |
Оволодіння сучасними педагогічними технологиями |
|
6. |
Передача професійного досвіду |
Работа з практикантами ВНЗ Наставництво у молодих педагогів: Виступи із повідомленнями на заходах, на семінарах, МО: |
7. |
Передача досвіду через ЗМІ |
Публікації: |
8. |
Методичний супровід |
Керівник ТГ, МО, член жюри, експерт |
9. |
Ефективна взаємодія з громадськими орг.-ми, державними установами |
Входить до складу комісій:
|
Додаток 2
А Н К Е Т А
ДЛЯ КЕРІВНИКІВ ТВОРЧИХ ОБ´ЄДНАНЬ
Мета анкетування: мотивація керівників ТО до самоосвіти.
1.Які книги, статті зі свого фаху Ви прочитали за цей навчальний рік?
_______________________________________________________
2.Які матеріали з психології, педагогіки, методики Ви опрацювали
за цей рік?
________________________________________________________
3.Якими (якою) педагогічними технологіями оволоділи за цей рік?
Чи застосовуєте Ви їх у своїй практичній діяльності?
________________________________________________________
4.Які отримали педагогічні відкриття? В чому була Ваша творча удача?
________________________________________________________
5.Які творчі групи чи методичні майстерні відвідали протягом року?
_________________________________________________________
6.Які матеріали Ви підготували до методичної “Скарбнички”
нашого закладу ?
________________________________________________________