Розвиток акмеологічного потенціалу молодого педагога ПЗО

Розвиток акмеологічного потенціалу молодого педагога

Корольчук О.С. – методист Центру

позашкільної роботи

Святошинського району міста Києва

 

 

Історія становлення і розвитку навчання людини його діяльності вказує на те, що навчання повинно бути безперервним і адаптивним. Крім того, навчання має здійснюватися з урахуванням їх вікових, соціально-психологічних, національних та інших особливостей. На це і спрямована сучасна педагогічна наука - андрагогіка (від гр. Aner, andros - дорослий чоловік, зрілий чоловік + ago - веду): галузь педагогічної науки, розкриває теоретичні та практичні проблеми навчання, виховання і освіти дорослої людини протягом всього його життя. Андрагогіка здійснює найдавнішу формулу навчання: non scholae, sed vitae discimus - вчимося не для школи, а для життя.

Трудова адаптація як соціальний процес пов'язана з професійним та соціальним пристосуванням молодого фахівця до вимог організації.
              Завдання методиста ПЗО :

• допомогти в особистісній та соціально-педагогічній адаптації;
• включити керівників гуртків у самоосвітню та дослідницьку діяльність;
• розвинути професійне мислення і готовність до інноваційних перетворень.

            Існують різні методи адаптації молодого фахівця. Це інструктаж, ротація (співробітник тимчасово переводиться на іншу посаду з метою придбання нових навичок), учнівство і наставництво (коачінг), майстер-класи, навчання поза робочим місцем (розширює потенціал співробітника, дає можливість вийти за рамки традиційного поведінки), лекції ,самостійне навчання (надання співробітникам методичних рекомендацій, посібників, навчальних програм), використання новітніх освітніх методик (розгляд кейсів - аналіз і групове обговорення конкретних ситуацій), ділові ігри (наближені до професійної діяльності, виробляються практичні навички складання планів,

поведінкові навички (орієнтованості на співробітництво і т.п.)

  В світовій практиці використовують такі методи адаптації працівників:
buddyng (адаптація через рівні приятельські стосунки з колегою по роботі, на відміну від наставництва тут немає ієрархії, відносини будуються на рівних,  постійний двосторонній зворотний зв'язок),
job shadowing (новий співробітник стає ніби тінню більш досвідченого співробітника, супроводжує його протягом робочого дня, обговорює з ним виробничі ситуації і отримує реальний досвід і якісну зворотний зв'язок),
метод занурення (використовується при адаптації працівників керівних посад і передбачає повне занурення в практичну діяльність з першого дня роботи, цей метод ефективний, якщо працівник - дійсно досвідчений, грамотний і кваліфікований фахівець, інакше процес адаптації буде невдалим).
       У нас молодий спеціаліст завжди проходить два рівні адаптації: професійний та соціально-психологічний  - це адаптація до колективу, до традицій і стилю роботи.
          Професійна адаптація фахівця здійснюється в основних предметних областях його професійної взаємодії з середовищем:
- адаптація до професійної діяльності, до її цілей, змісту, засобів здійснення, режиму та інтенсивності діяльності;
- адаптація до вимог виробничої та трудової дисципліни, до організаційних норм та правил;
- адаптація до професійно-рольових соціальних функцій та соціально-професійного статусу;
- адаптація до соціально-психологічних рольових функцій, неофіційними нормам, правилам, цінностям, відносинам у трудовому колективі, організації;
- адаптація до тих соціальних обставин, в яких відбувається професійна діяльність фахівця.
           Науковці визначають такі види адаптації: психофізіологічну, професійну, соціально-психологічну, організаційну.

   Як добре не налагоджено процес підготовки професіонала в навчальному закладі, випускник ніколи не підходить «як ключ до замка» до виконання конкретної роботи. Справа в тому, що соціальні норми навчального закладу, з одного боку, і робочого колективу - з іншого, різні. І молодий спеціаліст, для того щоб зрозуміти та відчути нові, незвичні для нього норми, повинен знайти в собі можливості саморегуляції. Ці норми регулюють і поведінку, і спосіб життя, і манери, і зовнішній вигляд професіонала, не кажучи вже про власне технологічні тонкощі справи. Серед  професійних норм є чимало і неписаних законів, характерних для певного трудового колективу.
          Адаптації, звикання вимагає також входження в нюанси роботи, які молодий спеціаліст, можливо, і знав  лише зі слів викладачів.
          Нарешті, що стосується роботи педагога, то вона пов'язана з постійно виникають нестандартними ситуаціями або з ситуаціями типовими, але маючими щоразу новий вигляд. Це вимагає і зусиль думки (щоб правильно впізнати і структурувати чергову задачу), і творчого підходу до справи. Вважається, що для педагога ця фаза триває 3-5 років.

              Управління адаптацією – це розробка системи заходів, що позитивно впливають на процес адаптації, передбачає вивчення як суб'єктивних характеристик працівника, так і факторів професійного середовища, характеру їх впливу на показники і результати адаптації. Тому в оптимізації процесу адаптації потрібно виходити з можливостей закладу та обмежень, які мають безпосередньо самі працівники (розвиток здібностей, зменшення негативних звичок тощо), а також долучати до цього процесу методистів,психологів та корифеїв справи.

                    Методична робота потребує чітко вибудуваної системі  діяльності, що забезпечує планування, прогнозування, організацію, виконання, контроль, регулювання і аналіз.     

Основними елементами методичної діяльності при такому підході є:

1. надання інформаційної, організаційно-методичної та технологічної допомоги педагогу в  процесі навчання і виховання дітей;
2. впровадження в практику наукових досліджень і досягнень передового досвіду, турбота про наукову та теоретичної компетентності педагога;
3. оперативне доведення до відома педагогів нормативних документів;
4. організація системи підвищення кваліфікації педагогів;
5. коригування діяльності методичних об'єднань і творчих груп педагогів.

Результативною формою методичної  роботи з молодими педпрацівниками є Школа молодого керівника гуртка.

Програма адаптаційного заняття з елементами тренінгу

         «Розвиток акмеологічного потенціалу молодого педагога»

                                                                    Час проведення - 1год.25 хвилин

План проведення:

1. Анкетування. «Портрет молодого педагога ЦПР»    5 хвилин                                      
2. Знайомство з відділом психолого-методичного забезпечення закладу.       5 хвилин
3. Вправа «Самопрезентація».  (ім´я та асоціація риса характеру, притаманна педагогу) 10 хвилин                                                                                                           
4. Особливості  професійної спрямованості педагога  ЦПР. Вправа «Афоризми»  10 хвилин.                                                                                                                            
5. Методичні засади роботи молодого педагога: пошук шляхів вирішення можливих утруднень. 15 хвилин                                                                                                                                                                                                                   
6. Потреба в безпеці як базова потреба особистості: основні аспекти роботи з охорони життя і здоров’я вихованців.  Здоров´я фізичне  й психічне .  15 хвилин  
7. Пошук партнерів для реалізації навчальних та виховних цілей.

10 хвилин                  

8. Вправа «Закінчи речення»  5  хвилин                                                                                
9. Підсумки та висновки. Представлення «Плана-щоденника  молодого педагога»                     .                                                                                                                            10 хвилин

Роздатковий матеріал: анкети, папір, ручки, «План-щоденник молодого педагога».

Хід проведення

На початку заняття молодим педагогам пропонується заповнити анкету «Портрет молодого педагога ЦПР»   з метою ознайомлення з основними потребами та можливими труднощами, з якими вони зіткнулися під час роботи в закладі.                                       

Потім методист пропонує до уваги керівників гуртків інформацію щодо діяльність відділу психолого-методичного забезпечення та способи налагодження комунікації та ефективної взаємодії.

           Вправа  розминки «Самопрезентація»– це знайомство учасників один з одним на розвиток групової згуртованості, зняття емоційної напруги, скутості.

Для знайомства проводиться вправа «Ім´я – асоціація з рисою характеру» для формування установки на взаєморозуміння. Вироблення навичок згуртованих дій.

До уваги педагогів на вибір за кольором паперу пропонуються листівки з висловами відомих людей про роль педагога, його риси та основні фактори ефективності педагогічного процесу.  Оголошується інтегрований висновок .

        Керівники гуртків об’єднаються в підгрупки за кольором та обговорюють основні необхідні якості керівника гуртка 1. Як особистості. 2.Як Майстра. 3. Як педагога.

Приклад:

Особистісні якості, потрібні керівникові гуртка для ефективної роботи:

• Гнучкість у спілкуванні.
• Чутливість до потреб дитини.
• Індивідуальний стиль викладання навчального предмета.
• Здатність до легкого спілкування та почуття гумору.
• Впевненість в собі, врівноваженість.
• Позитивне світосприйняття.
• Врахування дитячої індивідуальності та гідності.
• Вміння створювати невимушену атмосферу довіри.

Після чого оголошується інтегрований висновок– основна якість педагога – відповідальність.

• Вправа «Закінчи речення»  -Коли я ставлюся відповідально до інших
  "Відповідальність (незакінчені речення)"
• Мета вправи: допомогти відчути, що означає почуття відповідальності, за себе чи за інших.

Пропозиції записуються під диктовку; під час паузи учасники повинні ці пропозиції закінчити; найбільш вірна перша реакція; якщо якась пропозиція не підходить, його можна пропустити; наприкінці дається трохи часу для того, щоб все завершити.
- Деякі люди більш відповідальні, ніж інші, - це люди, які ...
- Безвідповідальні люди - це ...
- Свою відповідальність до інших людей я проявляю через ...
- Вид відповідальності, який, як я відчуваю, більш важкий для мене - це
- Чим сильніше моя відповідальність, тим більше я ...
- Бути відповідальним по відношенню до самого себе - це ...
- Я несу відповідальність за ...

       Обговорення базових потреб особистості. Особливу увагу треба приділити безпеці життя та здоров´я гуртківців. Методист розповідає про статистичні дані щодо випадків, які трапляються з дітьми протягом року згідно з даними районного відділу державної інспекції.

      Обговорюються основні моменти, на які треба звернути увагу під час гурткової роботи.

До уваги молодих педагогів пропонується кілька інструктажів.

Приклад: Інструкція з охорони праці під час проведення екскурсій

 1.  Загальні вимоги безпеки:

     - вибирають такий об’єкт для екскурсії, на якому забезпечується повна безпека її проведення;

     - керівники ТО відповідають за дотримання правил техніки безпеки та за охорону життя учнів;

    - забороняється проводити екскурсії на відкритих і закритих розподільних пристанях при настанні грози, під час дощу, туману, і, в темний час доби;

     - керівники екскурсії повинні вести постійний нагляд за гуртківцями.

2.  Вимоги безпеки перед початком проведення екскурсії:

     - перед кожною екскурсією вихованців ознайомлюють із загальною характеристикою об’єкта екскурсії,її маршрутом і правилами безпеки, яких необхідно дотримуватись під час проведення екскурсії;

    - кількість вихованців, які одночасно беруть участь в екскурсії, не повинна перевищувати 25 чоловік;

    - вирушаючи на екскурсію з вихованцями, керівник повинен мати при собі дорожню аптечку першої допомоги;

    - допущені до екскурсії повинні бути відповідно одягнені, не мати при собі предметів, що створюють небезпеку під час екскурсії.

3.  Вимоги безпеки під час проведення екскурсії:

    - другу перекличку і відмітку присутніх гуртківців проводять після прибуття на місце екскурсії;

     - якщо для доставки вихованців до місця екскурсії використовується громадський транспорт, посадку здійснюють групами під керівництвом дорослих. При цьому в транспортні засоби входять спочатку гуртківці, а потім керівник. У такому самому порядку здійснюється висадка дітей із транспортного засобу. Можна доставляти вихованців до місця екскурсії також на спеціально виділених транспортних засобах. Для цього дозволяється використовувати автобуси і закриті вантажні машини;

      - перевозити на відкритих вантажних машинах дітей забороняється;

      - під час екскурсії забороняється розпалювати багаття, щоб уникнути пожеж та опіків учнів;

       - забороняється під час екскурсії пити воду з відкритих водойм;

       - під час екскурсії вихованцям забороняється знімати взуття і ходить босоніж.

4. Вимоги безпеки під час закінчення екскурсії:

      - після закінчення екскурсії, перед відправленням у зворотній шлях, керівники виводять всіх вихованців з об’єкта екскурсії і перевіряють наявність їх за списком;

       - після повернення з екскурсії ще раз перевіряють наявність гуртківців за списком.

5.  Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях:

       - у випадку аварійної ситуації на місці екскурсії керівники виводять вихованців у безпечне місце;

        - при нещасному випадку гуртківців виводять у безпечне місце, а потерпілому надають першу медичну допомогу.

      Молоді педагоги об’єднаються в підгрупи. Кожна обговорює окрему тему з безпеки життя та один представник доповідає про результати обговорення.

           Питання, які виникають у керівників гуртків коментує методист з техніки безпеки та охорони життя і здоров’я.

           Після підведення підсумків до уваги педагогів пропонується виступ соціального педагога про можливі способи співпраці та тематику можливих консультацій.

 

Список використаних джерел
1. Варбан Є. Психологічна компетентність як запорука життєвого досвіду. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство : науково-методичний збірник / Є. Варбан / ред. кол. Н. Софій (голова), І. Єрмаков (керівник авторського колективу і науковий редактор) та ін. – К. : Контекст, 2000. – 336 с.
2. Водопьянова Н. Е. Психодиагностика стресса / Н. Е. Водопьянова. – СПб. : Питер, 2009. – 336 с.
3. Левченко Т.І. Розвиток особистості в різних педагогічних системах /Монографія/ Левченко Т.І. – 1-е видання. – Вінниця: вид-во «Нова Книга», 2002. – 512с.

4. Мельникова Н. Н. Социально-психологическая адаптация личности. Методические указания / Н. Н. Мельникова. – Челябинск : Изд-во ЮУрГу, 2002. – 143 с.

5. Реан А. А. Психология адаптации личности. Анализ. Теория. Практика / Реан А. А., Кудашев А. Р., Баранов А. А. – СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2006. – 479 с.