Свято "Виростають мої ластівки"

                                       

Розвішані плакати:

«Ура! Ура! Веселий час! Прийшли канікули до нас!»

«От весела дітвора, бо вже літня йде пора!»

«Відпочивай, співай пісень, купайся літом — цілий день! І за грибами йди у путь, але поїсти не забудь!»

«В природу ми поїхали, бо почались канікули!»

 

Вчитель:

       Сьогодні ми зібрались на чудове свято, бо наші дорогі діти, наші ластів’ята закінчили навчальний рік. Ми, як могли, закладали міцний фундамент, на якому виросте надбудова знань, умінь, навичок, які необхідні у житті!

     На вас чекають нові горизонти! А в житті завжди так: є час зустрічей і час розлук.    Пам’ятайте лише одне: не бійтеся нового, йдіть сміливо і впевнено, багато працюйте, бо праця — це запорука успіху! Знання — це найлегша ноша, яку доведеться вам нести у житті! Тому несіть їх впевнено і  будьте  здорові й щасливі у своєму житті!

(Уривок Наталії Забіли)

               Діти (старші,  менші) сидять окремо. Дівчинка-мама виглядає доньку:

• Софійко, донечко, де ти?  У сад пішла і немає… (розводить руками).
• Я тут, мамочко, дорогенька… Була недалеко… Задивилася…Заслухалася…

Ластівки прилетіли, співали.

• Яка ти в мене вже доросла! Бачиш красу, чуєш її… Це дуже важливо для людини!
•  Мамо, я танцювала під їхній спів. Дуже гарний танець! Ось подивись!

 

Танець  ластівок  «Весняний вальс»

(ластівки запрошують до танцю дітей)

Ведучі

Добрий вечір, батьки і діти!

Гарне свято прийшло до нас!

Будем разом усі радіти —

Для канікул прилинув час!

 

Закінчились важкі уроки

І веселі перерви — теж!

Стало менше в дітей турботи

І свободи тепер — без меж!

 

Ось уже і скінчилась школа —

Пташенята малі ростуть!

Світ цікавий такий довкола —

І з гніздечка — пора у путь!

 

Крила пробувать, щоб летіти,

А для них — це неначе гра!

Ми повинні за них радіти,

Бо для них вже прийшла пора!

 

А тепер розлучатись важко,

Бо душею усі зрослись.

І учителька, наче пташка,

Випуска пташенят у вись.

 

А вони ще такі маленькі!

Перші проби — важкий політ!

Крильця-рученьки ще слабенькі,

Щоб іти самостійно в світ.

 

Їм підтримка, турбота треба,

Доброта і людське тепло.

Світ широкий і чисте небо,

І щоб сонце в душі було!

 

 

 

 

Дай вам, Бог, наші любі діти,

У здоров’ї  іти у світ.

Серце світлу й добру відкрити,

Без вагання і страху жить.

 

Хай вам завжди усе вдається,

Всі вершини — до ваших ніг!

Хай вам сонце в путі сміється,

Щастя й радість вам на поріг!

 

 

(заходить хлопчик-тато)

• Яка ти в мене талановита!  А де ти такого навчилася?
• В нашій школі «АБВГДЕЙЦі». Тут  я навчилася читати і писати, робити звукові моделі і майструвати…
• А ще я чув, що ви вірші вивчаєте!

(виходять менші діти)

 

 

 

Ми навчилися читати,

З книгою йдемо у світ.

Вмієм добре рахувати,

Пишем грамотно, як слід!

 

 

Вчителька всього навчила

І дала нам два крила!

Дуже нас вона любила,

Нас в серця любов влила!

 

 

Казку-диво відкривала

Кожен день із класу в клас!

Кожну руку направляла,

Доки букви вийшли в нас!

 

 

Й досі нас веде за руку

Кожен день із класу в клас.

В світ природи, в світ науки,

У життя виводить нас!

 

 

Ким ми станем, ще не знаєм,

У далекім майбутті.

Але всі запам’ятаєм

Першу вчительку в житті!

 

 

Бо вона нас так любила,

Всім нам мамою була!

Мудро, щиро, легко вчила,

Світло у душі несла!

 

 

Пам’ятаєм ми багато:

Ніжну усмішку ясну,

Всі уроки, кожне свято,

Наче казку-дивину!

 

 

Та усе в житті минає,

Відплива в минулий час.

Травень дзвоником лунає,

Заклика прощатись нас.

 

 

 

Нам і боязко, й охота.

І цікаво — що нас жде?

А учительці — турбота,

Бо за руку нас веде.

 

 

З серденька не випускає

Всіх своїх дітей малих.

Все життя їх пам’ятає,

Часто згадує усіх

 

 

І тривожиться, й радіє,

Ми це бачили не раз!

Як вона завжди світліє,

Як приходять учні в клас!

 

 

Молоді і, навіть, літні,

В клас до вчительки ідуть.

І усміхнені, й привітні

Щастя й радість їй несуть

 

 

Бо ж вона і їх так само

Вчила і в життя вела.

І була їм — друга мама,

Щире серце їм несла.

 

 

Різні діти в нас бувають:

Пустуни й слухняні теж.

Але вас не забувають,

Щиро люблять всі без меж!

 

 

 

Ми вам хочемо сказати:

Всі вас любим від душі!

Хочем вам подарувати

Нашу пісню і вірші.

 

 

І найкращі в світі квіти,

І палких сердець привіт!

Все життя ми ваші діти,

Хоч пройде багато літ!

 

• Дуже гарні вірші, діти, молодці!   Слово надається керівнику школи.          (вітає дітей і батьків, вручає дітям грамоти).
• Слова вітання звучать від випускників.

 

(виступ старших дітей)

 

 

 

 

Школа нам до світла знань відкрива віконечко.

Рік за роком вчитися ми йдемо у клас.

А у класі вчителька — наше рідне сонечко,

Усмішкою щирою зустрічає нас!

 

 

Перша наша вчителько! Ми вас не забудемо!

Доброту і людяність в серці понесем!

Ви були, як мама, нам, ми вас дуже любимо,

Наче пташеняток нас гріли кожен день!

 

 

Ми, неначе ластівки, крильця розправляємо

І гніздечко затишне нам стає малим.

Нам летіти хочеться, ми вас покидаємо!

А майбутнє вабить нас променем ясним!

 

 

А сьогодні будемо ще в гніздечку нашому

Мріяти, сміятися і співать пісень.

Нас навчала вчителька усього прекрасного

Терпеливо й радісно, мудро кожен день!

 

 

Вся Земля заквітчана людям усміхається,

Закликає в світі нас всіх — добро творить!

Ластів’ята перший раз із гніздом прощаються.

Вперше мама-ластівка з нами не летить!

 

 

 

• За такі гарні вірші для вас подарунок! (клоун)

Ігри, конкурси.

 

 

Ведучі:

У кожного в житті своя стежина,

Хоч, ніби, й разом всі йдемо у світ.

Ось розправляє крилечка дитина

І робить перші проби на політ.

 

Та кожному по-різному вдається

Піднятись вгору, у небесну синь.

Комусь-же дуже просто це здається,

І огортає його серце лінь.

 

 

А як не вийшло, крила заніміли,

То і бажання — наче й не було!

І вже не хочеться, немає більше сили,

А в серці заздрість селиться і зло.

 

Що даль безмежна синя підкориться

І мрія стане дійсністю життя.

І серце знову щастям заіскриться,

І стане світлим-світлим майбуття!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В житті нічого просто не буває,

За все потрібно відповідь нести!

Дитино, знай! Хай серце пам’ятає!

Що ти господар долі! Тільки ти!

 

Тому трудись, лети у синь небесну

Без скарг і відчаю, сміливо, без вагань.

Не пропусти щасливу мить чудесну:

Поки малий — торуй стежки до знань!

 

 

 

Вчитель:

Дорогі мої діти, мої ластів’ята!

Встало сонце ласкаве і світ заяснів!

Я безмежно щаслива і дуже багата:

Скільки ж дочок у мене і скільки синів!

 

 

Я покликана вас в цьому світі навчати,

Перші кроки сміливі робити до знань,

Щоб у світі прекрасному праведно жити,

Перешкоди  долати в житті без вагань!

 

 

Вас чекає у школі життя веселкове,

Не лякайтесь нового, сміливо ідіть!

Вам натхнення, бажання до всього нового,

І мене із батьками ви не підведіть!