Методичний захід для педагогів закладу «Реалізація принципу комунікативності під час застосування інноваційних педагогічних технологій в освітньому процесі»

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЕНЕРГОДАРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ЗАКЛАДУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

«ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

ЕНЕРГОДАРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Методичний захід для педагогів закладу

 «Реалізація принципу комунікативності під час застосування інноваційних педагогічних технологій в освітньому процесі»

Енергодар - 2021

Укладачі: О.Є.Чорна, заступник директор з НМР; С.І. Горбенко, завідувач відділу методичного; С.Г.Єрмак, А.В. Костюкова методисти закладу.

Спілкування людей - надзвичайно складний і тонкий процес. Неефективність у спілкуванні може бути пов'язана з повною чи частковою відсутністю того чи іншого комунікативного уміння. Труднощі, які виникають при спілкуванні у конкретній ситуації, можуть бути викликані відсутністю комунікативних, міжособистісних здібностей, відсутністю аналітично-дослідницьких навичок, гнучкості, адаптивності управління пріоритетами (стресом, емоціями), відсутністю лідерських навичок управління, здатності брати на себе відповідальність. Кожен з нас вчиться спілкуванню у ході всього свого життя. Але чи можна навчитися спілкуванню, використовуючи для цього тільки свій реальний досвід?

Саме на розвиток комунікативних здібностей педагогів впливає використання методів активного навчання. І такою активною формою організації навчання є гра, яка використовує інтерактивні методи та дає можливість учасникам під час спілкування в комфортній емоційній атмосфері обмінюватися досвідом і знаннями для отримання нових знань і засвоєння навичок. Гра - це модель життєвої ситуації, зокрема спілкування, у процесі якої людина здобуває певний досвід. Безсумнівним позитивним моментом ігрових вправ є можливість отримати оцінку своєї поведінки зі сторони, порівняти себе з оточуючими і скорегувати своє спілкування у різних ситуаціях. Варто пам'ятати, що набагато легше помітити помилки, неточності в спілкуванні своїх близьких, співробітників, керівників, ніж свої власні. І нарешті, набуті досвід і знання у ході гри педагоги можуть застосовувати як у роботі з вихованцями так і в реальному житті.

Зміст матеріалів може бути корисним методистам та керівникам гуртків позашкільних навчальних закладів, педагогам-організаторам, класним керівникам, вихователям ГПД ЗЗСО.

Семінар-тренінг для педагогів Центру дитячої та юнацької творчості

«Реалізація принципу комунікативності під час застосування інноваційних педагогічних технологій в освітньому процесі»

Мета:ознайомлення та оволодіння педагогами прийомами ефективного спілкування через ігрові методи навчання та техніку активного слухання.

Завдання:

• встановлення емоційного контакту між педагогами та вихованцями;
• формування культури спілкування, здатності працювати в команді, терпимості до різних поглядів і точок зору, толерантності;

•  розвиток інтелектуальних та лінгвістичних якостей, творчих здібностей та критичного мислення;

• розвиток комунікативних вмінь та ораторських здібностей;

• озброєння педагогів методичними прийомами застосування ігрових технологій в освітньому та виховному процесах;

• формування у педагогів самостійної пізнавальної діяльності, знань та вмінь цілепокладання, планування, аналізу, рефлексії, самооцінки.

План проведення:

Дата проведення: 26 лютого 2021 року, 10.00 – 11.30

Місце проведення: актова зала

Теоретична частина:

1. Активізація пізнавальної діяльності вихованців шляхом реалізації принципу комунікативності.

Доповідач: Горбенко С.І., завідувач відділу методичного.

2. Дебатна технологія – процес активного пізнання, взаємодії, діалогу вихованців та педагогів для досягнення спільної мети.

Доповідач: Чорна О.Є., заступник директора з НМР

Практична частина:

1. Проведення дебатів з теми «Талант і бездарність».

Виступ спікерів команди «А» (вихованці)

Виступ спікерів команди «Б» (педагоги)

2. Виступ суддів щодо визначення точок зіткнення, позицій команд, сильних та слабких сторін виступів спікерів.
3. Виступ членів прес – групи щодо проведення дебатів.
4. Виступ членів групи фотокореспондентів.
5. Виступ членів експертної групи. Підведення підсумків проведення заходу.

Теоретична частина:

1. Активізація пізнавальної діяльності вихованців шляхом реалізації принципу комунікативності.

Доповідач: Горбенко С.І., завідувач відділу методичного ЦДЮТ

Один із важливих мотивів навчання вихованців у позашкільному закладі є пізнавальний інтерес. Його дія дуже сильна. Пізнавальний інтерес - це міцний засіб навчання, тому під його впливом формується активність здобувачів освіти до отримання нових знань. Тільки вміле поєднання педагогами ефективних засобів навчання та реалізації принципів комунікативності (Додаток 1) надасть можливість розвитку пізнавальної активності та буде сприяти зміцненню інтересів дітей. У зв’язку з цим комунікативність педагога є професійно значуща за своєю роллю. Діяльність й поведінка педагога; його мова; невербальні форми передачі інформації; навчальні й наочні приладдя; технічні засоби навчання й контролю; зовнішність керівника гуртка, виразність обличчя, тембр і сила голосу є засобами педагогічної комунікації і тому впливає на передачу педагогічної інформації.

Більш того для активізації пізнавальної діяльності вихованців педагоги повинні використовувати методи активного навчання: різні види тренінгів - комунікативні, тренінги особистісного росту, соціально-педагогічні, соціально – просвітницькі; створення «ситуації успіху»; вправи з розвитку критичного мислення; інтерактивні, ігрові технології. Це дає змогу гуртківцям здобути новий досвід і знання та застосувати їх в реальному житті. Так активне навчання одночасно вирішає кілька задач: допомагає встановити емоційні контакти між вихованцями, забезпечує виховний процес, привчає працювати в команді, прислухатись до думки своїх товаришів, забезпечує високу мотивацію, міцність знань, творчість і фантазію, комунікабельність, активну життєву позицію, цінність індивідуальності, свободу самовираження, акцент на діяльність, взаємоповагу та демократичність. Використання активних форм у процесі навчання знімає нервове навантаження вихованців, дає можливість змінити форми їх діяльності, зосередити увагу на головних питаннях теми. Виходячи із сучасних наукових уявлень виявлено, що дебатна технологія і є такою активною формою у відмінності від інших методів навчання. Дебати дозволяють не лише тренувати окремі уміння та навички, але й передбачати включення всього комплексу можливостей і вмінь вихованців, тобто це засіб, який формує компетентності здобувачів освіти.

2. Дебатна технологія – процес активного пізнання, взаємодії, діалогу вихованців та педагогів для досягнення спільної мети.

Доповідач:  Чорна О.Є., заступник директора з НМР

Сьогодні риси сучасного життя (ринкова економіка, плюралізм політичних цінностей і ідеології, пріоритет прав і громадянських свобод) важко сприймаються багатьма нашими співвітчизниками, особливо педагогами, а часом і батьками. Тому для формування логічного і критичного мислення вихованців і педагогів закладу, навичок організації своїх думок, усного мовлення, риторики, емпатії і толерантності, впевненості в собі, здатності працювати в команді, концентруватися на суті проблеми необхідно застосувати таку технологію, яка є засобом формування комунікативної культури вихованців і педагогів, яка сприяє розвитку особистості, є ефективним засобом виховання гуртківців у дусі цінностей відкритого суспільства, ефективним засобом соціалізації вихованців. Ми прийшли до висновку, що такою технологія є «дебати». Дебати – це освітня оригінальна технологія, яка спрямована на підготовку вихованців до життя в умовах ринкової економіки, сучасної політики, ідеології, життєвих цінностей. (Додаток 2).

Дебати - це суперечка за встановленим регламентом і правилами.

Дана ігрова технологія розвиває: логічне і критичне мислення; навички в організації своїх думок; навички усного мовлення; емпатію; впевненість у собі; здатність працювати в команді; здатність концентруватися на суті проблеми; стиль публічного виступу. Отже, дебати розвивають навички, необхідні для ефективного спілкування.

Принципами дебатів є повага, чесність, порядність.

Принцип перший: повага необхідна. Дебати не стосуються особистості учасників, не можна принижувати гідність людини через те, що вона з вами не згодна. Дебати стосуються ідей і їх зіткнень, а також того, які ідеї корисні людству. А в зіткненні ідей єдиною прийнятною зброєю можуть бути тільки обґрунтовані аргументи. Тобто спікери команд учасників повинні атакувати аргументи опонентів, їхні міркування і свідчення, але не самих опонентів.

Принцип другий: чесність обов’язкова. Чесність – стрижень дебатів. Завдання учасника дебатів – бути чесним у своїх аргументах.

Принцип третій: немає тих, хто програв. Основне призначення дебатів – підняти освітній рівень учасників і одночасно зробити приємність. Тому перше призначення гри – навчання. Іншими словами навчання має більше значення, ніж перемога, тому що бажання вчитися і удосконалюватися виключає використання недозволених прийомів, а це у свою чергу допомагає виявити характер і здобути пошану навколишніх.

Тому, участь у дебатах тільки для того, щоб виграти – неправильна мета. Це може відтягнути час і сили від самої гри і перешкодити їй.

 У даній освітній технології задіяні: Команда А – 8 вихованців закладу (стверджувальна сторона), Команда Б – 8 педагогів закладу (сторона заперечення, опоненти), які складаються із спікерів.

Також дійовими особами гри є:

Судді – педагоги закладу, які вирішують, яка з команд виявилася більш переконливою, доводячи свою позицію. Судді заповнюють протокол гри, в якому відзначають точки зіткнення позицій команд, вказують сильні і слабкі сторони виступів спікерів, коментують своє рішення, обґрунтовуючи його.

Таймкіпер  - педагог, що стежить за дотриманням регламенту і правил гри.

Тренери (тьютери) – методисти закладу, які працювали з командами і готовили їх до дебатів.

Прес-група – педагоги закладу, які повинні відобразити хід дебатів за допомогою сучасної інноваційної технології «колаж». Підсумком роботи даної групи є не тільки представлений колаж, але і вірш «Дебати», який буде відображати запеклу боротьбу двох команд.

Фотокореспонденти повинні відобразити хід суперечки у формі фотомонтажу.

Експерти – надати експертизу проведення семінару - практикуму «Реалізація принципу комунікативності під час застосування інноваційних педагогічних технологій в освітньому процесі», де вказати самі оригінальні виступи спікерів, кращого аналітика, дати характеристику видам комунікацій, які використані під час дебатів, розповісти про психологічну атмосферу заходу, визначити «родзинку».

Суть дебатів – переконати нейтральну третю сторону (суддів) у тому, що ваші аргументи кращі, ніж аргументи вашого опонента.

Хоча суть проста, стратегія і техніка, за допомогою яких досягається бажаний результат є складним.

Основними елементами дебатів є:

Тема. Формулювання теми для нас було не простим завданням. По-перше тема має бути актуальною, торкатися значимих проблем закладу. По – друге, тема повинна бути придатною для винесення на дебати. Формулювання має відповідати певним принципам: тема дебатів повинна формулюватися у вигляді твердження і не давати переваг жодній із сторін, щоб сторона «за» і сторона «проти» могли однаково ефективно розвивати свої аргументи. В нашій ситуації тема повинна бути цікавою як для вихованців так і для педагогів. Оскільки заклад системно працює з обдарованими дітьми, і в цьому напрямку є проблеми ми вирішили обрати тему «Талант і бездарність» (слово «бездарність» у даному випадку говорить про відсутність талановитості). Чи може кожен з нас вважати себе талановитим, надзвичайно обдарованим? Чи навпаки, ми з легкістю відносимо себе до звичайних пересічних людей?

Визначення (визначення термінів і понять що у формулюванні теми). Визначення необхідні як точка відліку. Вони дуже важливі в дебатах, оскільки потрібно знати, що можна обговорювати, а що ні. Визначення розглядаються, з одного боку, як шлях до дослідження теми, з іншого – як необхідні обмеження. У нашому випадку для визначення термінів з даної теми було обрано інтерактивний прийом – засідання «філософського столу».

Система аргументації. Кожна команда, аби довести свою позицію, повинна створити систему аргументації, тобто сукупність аспектів і аргументів на захист своєї точки зору, представлених в організованій формі. За допомогою аргументації команда намагається переконати суддів, що її позиція щодо теми найкраща, тобто правильна. Визначають наступні аргументи: достовірні окремі факти, наукові дані, покази свідків, раніше доведені закони і теореми, аксіоми і постулати.

Підтримка і докази. Разом з аргументами учасники дебатів повинні представити суддям свідчення (цитати, факти, статистичні данні, що підтверджують їхню позицію). Фізичне свідчення супроводжує аргумент. Спікерам надана можливість звертатися до публіки, і використати її думку для підтвердження аргументу.

У дебатах спікери стверджувальної сторони намагаються переконати суддів у правильності своїх позицій. Спікери сторони заперечення повинні довести суддям, що позиція їхніх суперників неправильна, або має недоліки.

У ході дебатів були передбачені перехресні запитання спікерів опонентів, тобто якщо вони виникнуть, ми зробимо «раунд запитань», також ми вирішили, що кожна команда має право взяти тайм-аут тривалістю до 2 хвилин.

Суддівство – найбільш складний і спірний аспект дебатів. Судді зобов’язані відмовитися від усіх точок зору і персональних позицій і бути уважними і спостережливими слухачами. Судді оцінюють раунд за наведеними командами аргументами, доказами і міркуваннями, але не за особистими симпатіями. Судді мають величезний вплив на фактичне проведення дебатів, тому чесні рішення з боку суддів сприятимуть успішному проведенню гри.

Практична частина:

1. Проведення дебатів з теми «Талант і бездарність».

Перебіг гри.

Добрий день, шановні педагоги й вихованці. Тема наших дебатів не з простих. Чи доводилося Вам замислюватися над такими поняттями людської долі, як творчість, творча людина, народження творчої новизни? Поява нових великих художніх та матеріальних цінностей, які прикрашають світ дають нам зрозуміти, що людство поділене на дві зовсім нерівні частини; зовсім невелику - обраних людей, наділених Божою іскрою, які володіють великими яскравими талантами і прикрашають світ: радують нас книжками, симфоніями, технічними та науковими відкриттями. И поруч – більша його частина, яка складається із звичайних, пересічних людей. Їм ніби і не дано народжувати ту саму новизну, яка в нас пов’язується із розумінням таланту, творчості. Невже це справедливо? Чи може кожен із нас вважати себе талановитим, надзвичайно обдарованим? Чи, навпаки, ми з легкістю відносимо себе до звичайної більшості?

Отже на чашці вагів ТАЛАНТ та БЕЗДАРНІСТЬ

Я переконана, що абсолютно кожна людина є філософом. А хто може пояснити значення цього слова? Так, це людина, яка схильна до абстрактних міркувань, роздумів, розумно ставиться до життя, спокійно і стійко терпить злигодні, мінливість долі. Пропоную поміркувати над поняттями, якими ми будемо користуватися під час проведення дебатів. І провести це у формі «філософського столу» (Додаток 3).

Отже, тема нашої суперечки «Талант і бездарність» є дуже актуальною, бо стосується відносин та взаємодії педагогів та вихованців у нашому закладі. Тож настав час перейти до аргументів спікерів обох команд.

Аргументи команди «А» (стверджувальна сторона - вихованці):

1. «Кожна людина, а значить дитина, талановита від самого моменту свого  народження». Теоретичне обґрунтування та практичні докази вродженої талановитості доводить у своїй книзі «Філософія та культура» філософ Евальд Васильйович Ільєнков…

2. Історія знає випадки, коли  люди вже з дитинства виділялися не аби якими здібностями. У працях Н. Лейтеса розкрито механізм вікової чутливості - тієї особливої чуйності на навколишнє, яка кожен раз "на свій лад" властива будь-якому віку дитинства. Вона може проявлятися у своєрідності реагування, у більшої або меншої яскравості уяви, у вибірковості уваги. Неоднаковість вікової чутливості призводить до того, що в окремі періоди дитинства виникають найбільш сприятливі внутрішні умови для розвитку психіки, на якихось головних для цієї пори життя напрямках. А значить, відбувається і підйом відповідних цим "напрямками" здібностей…

Природа підготовляє мозок дитини до сприйняття світу ще в утробі матері. Дослідження показали, що немовля здатне впізнавати казку, багато разів прочитану йому вголос, ще до народження. Ще до народження дитина здатна не тільки запам'ятовувати окремі слова, сказані їй, але і як би "розмовляти" з батьками. У цьому змогли переконатися 700 майбутніх мам і тат, які брали участь у програмі навчання внутрішньоутробного періоду життя. Навчання починалося на п'ятому місяці вагітності. Спочатку привертали увагу дитини слабким поплескуванням по животу матері два рази в день. Через два місяці у дитини встановилася реакція на цей сигнал - вона відповідала активними рухами. Тоді приступали до навчання так званими "первинними словами". Вимова декількох елементарних слів батьки супроводжували поплескуванням і чекали відповіді. В результаті такі діти в три-чотири місяці починали вимовляти слова, в сім місяців - ходити, до року - вимовляти важкі слова. (Спікери команди А навели ще багато інших аргументів)

Аргументи команди «Б» (сторона заперечення, опоненти - педагоги):

1. Всі люди діляться на талановитих та звичайних людей, без будь-яких особливих талантів або здібностей.

Задатки — первинні генетично зумовлені анатомо-фізіологічні та психічні властивості особистості, які є основою для розвитку здібностей.

Це, головним чином, вроджені анатомічні та фізіологічні особливості будови тіла, рухового апарату, органів чуття, властивості мозку, особливості функціональної асиметрії великих півкуль та ін.

Задатки не гарантують розвитку здібностей. Вони можуть перетворитися і не перетворитися на здібності, залежно від виховання і діяльності людини

 Флоренс Фостер Дженкінс (19 липня 1868 — 26 листопада 1944) - американська піаністка і співачка (сопрано), одна з найперших представниць «маргінальної музики», яка стала відомою завдяки повній відсутності музичного слуху, почуття ритму і співочого таланту. Незважаючи на це, саму себе вона вважала неперевершеною вокалісткою (різновид «ефекту Даннінга-Крюгера», коли людина впевнена в тому, що вона талановита чи геніальна, хоча об'єктивно це не так). Флоренс Дженкінс мала все для розвитку свого таланту: умови, гроші, можливість наймати найкращих педагогів, але співати вона так і не навчилась. (Спікери команди Б навели ще аргументи, які заперечують попереднім стверджуванням)

Аргументи команди «А» (стверджувальна сторона - вихованці):

1. «У кожної дитини дрімають задатки будь-яких здібностей. Ці задатки, як порох: щоб їх запалити , необхідна іскра».

Про незвичайний дар у дитячому віці свідчать дуже ранні та яскраві вияви здібностей В. Моцарта, Ф. Шуберта, В. Гюго та інших. Так, В. Моцарт виконував свої музичні твори в три роки, Ф. Гайдн - в чотири, Ф. Мендельсон - в п’ять. Римський-Корсаков у два роки вже розрізняв мотиви, які йому наспівувала мати, в чотири сам мугикав мелодії, котрі грав йому батько, а згодом почав музикувати на фортепіано. Чайковський у п’ять років легко награвав на фортепіано почуті ним мелодії. Композиторські здібності почали виявлятися в нього в шкільні роки. Схильність до художньої творчості  у С. Рафаеля проявилася у 8 років, у Б. Мікеланджело - в 13. Леся Українка у 13 років вперше опублікувала свої поезії. Засновник кібернетики Норберт Вінер 4-річним читав "Походження видів" Чарльза Дарвіна і розумів про що йдеться мова.

2. Потенціал кожної дитини досить значний. Як стверджує американський психолог Б. Фуллер: "Усі діти народжуються геніями, але впродовж перших шести років вони позбуваються цієї геніальності". Очевидно, проблема полягає в непідготовленості переважної більшості батьків до розкриття природних здібностей своїх дітей. А відтак потрібні нові підходи до роботи з родиною, починаючи від моменту, коли подружжя бере шлюб, а тим більше відтоді, коли чекає на дитину.

3. Для розкриття таланту дитини необхідні умови -  внутрішні умови її розвитку, які формуються в сукупності з задатками під впливом зовнішніх умов у процесі взаємодії з навколишнім середовищем. Розвитку обдарованості і геніальності сприяють також сприятливі соціальні умови, що не сковують нестандартні риси особистості.

Аргументи команди «Б» (сторона заперечення, опоненти - педагоги):

1. Генії – мають вроджений Талант, який дається людині  без всіляких зусиль. Є придбаний Талант, який досягається людиною під час усвідомлених дій та вибору, з результаті досвіду та праці.

2. Якою б талановитою не була особистість, без постійного самовдосконалення та роботи над собою позитивного результату годі й чекати. Про це влучно сказав музикант гурту «The Beatles» Джон Леннон: «Талант – це здатність вірити в успіх. Цілковиту дурницю говорять, начебто я раптом відкрив у собі здібності... Я просто працював! Тож вроджені задатки насправді нічого не варті, якщо Ви не сформуєте з них навички. Наприклад, той, хто ходить на тренування регулярно, невдовзі обов’язково перевершить досягнення більш талановитого, але лінивого суперника. А чи підкорить музичний Олімп виконавець, який надіятиметься тільки на свій природний дар? Та ні, він завжди буде позаду тих виконавців, які у творчому пориві днюють і ночують на студії».

Як бачимо, талант живиться та зростає завдяки щоденній праці, зусиллям, наполегливості та нестримній вірі. «Без праці не знайдеш покликання», – казав В. Сухомлинський.

Люди, які досягли високого рівня майстерності і всесвітнього визнання, були титанами праці. Так, англійський природодослідник Чарльз Дарвін (1809-1882 р.) понад 30 років збирав наукові матеріали для своєї книги «Походження видів».

Американський учений Томас Едісон (1847-1931 р.)стверджував, що геній — це 1 відсоток таланту і 99 відсотків праці. Він понад 50 років працював у середньому по 19,5 годин щодня. А щоб винайти електричну лампочку, провів до 6000 дослідів.

Французький письменник Оноре де Бальзак (1799-1850 р.) по 12 і більше разів переписував свої твори.

На думку К. Станіславського, в мистецтві все побудовано на праці. Федір Шаляпін підкреслював, що не вірить в силу лише таланта і покладається перш за все на свідоме творче зусилля, на постійну роботу над собою.

3. Секрет видатних людей далеко не тільки в їхній  природній феноменальності...

Є багато прикладів, які засвідчують: іноді доводиться досягати вершин не «завдяки», а «всупереч».

 - Геніальний німецький композитор Людвіг ван Бетховен (1770-1827 рр.) у зеніті слави почав глухнути внаслідок хвороби. Задіюючи тільки внутрішній слух, він продовжував народжувати свої безсмертні музичні шедеври.

 - Видатного винахідника Томаса Едісона мама забрала зі школи, бо його там називали нездібним та розумово відсталим. Після 12 років хлопчик вже навіть не намагався здобути академічну освіту, тож не закінчив ні школи, ні коледжу, ні університету. Все, що було у Томаса, – це домашня самоосвіта та безмежне бажання гідно віддячити мамі за її любов, підтримку, розуміння. Автору більше тисячі патентів це вдалося сповна. Всесвітньо відомий бодібілдер, зірка бойовиків, кумир мільйонів хлопців Арнольд Шварценеггер (нар. 1947 р.) у дитинстві був худеньким, слабким та хворобливим юнаком. А актор Джеймс Ерл Джонс (нар. 1931 р.) у дитинстві жахливо заїкався. Проблеми з вимовою були такі серйозні, що декілька років хлопець практично нічого не говорив... А тепер задумайтеся, скільки зусиль, часу й праці слід було вкласти у роботу над собою, щоб після німоти не тільки зіграти у десятках голлівудських фільмів, а й стати впізнаваним у всьому світі «голосом» Дарта Вейдера із «Зоряних воєн»! Альберт Ейнштейн у школі вважався, якщо сказати сучасною мовою – учнем із початковим рівнем навчальних досягнень. А геніального російського співака Федора Шаляпіна не прийняли в юні роки до церковного хору.

Таких видатних людей багато і в Україні. Т. Г. Шевченко, син селянина-кріпака став великим художником і всесвітньовідомим поетом, брати Клички подивували світ і прославили Україну в боксерському спорті, дівчина з дитбудинку стала зіркою української естради (Ані Лорак). Все це досягнуто завдяки наполегливій праці.

Аргументи команди «А» (стверджувальна сторона - вихованці):

1. Обдаровані діти – серед них є ті, хто досить рано виявляє свої яскраві здібності, і ті, хто може виявити їх досить пізно (впродовж життя) – такі здібності можуть виявитися прихованими (непоміченими) в дитинстві і проявитися набагато пізніше. Наприклад  Альберт Ейнштейн, який у дитинстві зовсім не вважався обдарованим, а надалі виявився генієм!

Цікава відповідь Ейнштейна на питання, як  він умудрився відкрити теорію відносності: «В дитинстві я дуже повільно розвивався, тому ті питання, на які діти отримали готову, авторитетну відповідь від дорослих, в моїй голові виникли набагато пізніше, і мені довелося шукати відповіді на них самому».

Те, на якому рівні буде розвиватися творчий потенціал дитини в значній мірі залежить від батьків та педагогів. Вони мають не тільки навчити дитину відображати будь-яку дію, але й дати їй можливість проявити:свою ініціативу, винахідливість   розкрити свої творчі здібності. Важливо вчасно визначити дитячі захоплення та розвивати їх. Нехай дитина пробує займатися всім, що їй цікаво, а дітям цікаво практично все. Нічого страшного, якщо сьогодні вона із задоволенням співає, танцює чи малює, а потім раптово втрачає інтерес до цих занять і починає захоплено будувати з кубиків будинок або вирізати з паперу хитромудрі фігурки.  Головне, щоб будь-яка діяльність була добровільною і приносила дитині радість, щоб успіхи викликали гордість і надихали його на вдосконалення отриманих навичок. Тоді і буде видно, до чого більше має схильності дитина.

2. "У кожній людині є сонце, тільки дайте йому світити", - вважав Сократ..

У світі з обдарованими дітьми займаються системно й цілеспрямовано, плекають їхні таланти. Вже майже 40 років діє Всесвітня Рада для Обдарованих і Талановитих Дітей (WCGTC). Перша її Світова конференція відбулася в Лондоні у 1975 році, на ній зібралося понад п'ятсот учасників із п'ятдесяти трьох держав світу. Саме на цій конференції й було запропоновано створити організацію, що постійно опікувалася б розвитком обдарованої молоді в усьому світі. А вже у 1977 році на другій Світовій конференції у Сан-Франциско (США) і була створена Всесвітня Рада для Обдарованих і Талановитих Дітей, штаб якої нині розміщений у місті Вінніпег (Канада). У нас діє всеукраїнська громадська організація - Союз обдарованої молоді, - яка у 2007-му була прийнята до Всесвітньої Ради.

Аргументи команди «Б» (сторона заперечення, опоненти - педагоги):

1. Отже, за результатами аргументів команди «А»  помітно що у кожного  є великий творчий потенціал. Позашкільний навчальний заклад – це найкраще місце для того, щоб виявляти та розвивати  такі здібності і таланти. Чим різнобічніша діяльність, якою ви будете займатися  у нашому закладі тим повніше розвинуться ваші обдарування, тим точніше ви можете відповісти на запитання: « Де моє покликання?».

Діти, пам’ятайте слова великого українського філософа Григорія Сковороди про те, що кожна людина повинна знайти «сродну» їй працю, тобто таку справу, яка була б близька її серцю і в якій вона могла б розкрити свої творчі можливості. А талант  розглядайте як природний початковий капітал.  Ми вам допоможемо!

2. Виступ суддів щодо визначення точок зіткнення,позицій команд, сильних та слабких сторін виступів спікерів.

Судді, заповнюючи протокол гри (Додаток 4) визначили якій команді вони віддають перевагу. Вони відмітили, що всі наведені аргументи командами були дуже переконливі та складалися з достовірних фактів, наукових даних,цитат відомих людей.

3. Виступ членів прес - групи щодо проведення дебатів.

Запекла боротьба двох команд відобразилася прес-групою не тільки у байці «Дебати», а і у колажі (Додаток 5).

                                    Байка «Дебати»

В установі йшли дебати,

Пристрасті кипіли:

Головна Бездарність року

На Талант насіла.

Промовляла, аж кипіла,

Що Талант – негідник!

Завжди першим хоче бути,

Бач, який відмінник!

Наче він їй заважає

Бути серед кращих.

Буцімто від цього в неї

Все життя пропаще.

Слово взяв Талант і каже:

Люди, схаменіться!

Подивіться, це ж Бездарність.

Люди, розберіться!

Я працюю цілий тиждень,

Часу обмаль маю.

А вона всім заважає,

Як робить не знає.

Аж підскочила Бездарність:

Краща я за тебе!

Почитай хоча би звіти,

Є в мені потреба.

Цілий день ідуть дебати,

Мов м’ячем, словами

Закидає всіх Бездарність

Й тупає ногами:

Ви повинні! Маю право!

(Галасу – до неба!)

Геть Таланту ви не вірте,

Нашо він вам треба?!

Отаких дебатів стільки

Бездарі ці мають,

Що справжнісінькі Таланти

Тихо десь згасають.

Прогоніть Бездарність зразу,

Тільки завітає.

А Талант хай без дебатів

Завжди процвітає!

4. Виступ членів групи фотокореспондентів.

Група фотокореспондентів відобразила хід заходу у вигляді фоторепортажу, якій послідовно демонструє весь перебіг заходу.

5. Виступ членів експертної групи.

На сьогодні тема «Дебати» дуже актуальна, вона демонструє гарний стиль усного виступу, ясність і чіткість думки. Більшість учасників визвали великий інтерес своїми виступами та висловленнями, приводили обґрунтовані аргументи і контраргументи, використовували такі важливі прийоми дебатування як зоровий контакт, управління власним голосом, жестикулювання, міміка, проявили здатність роботи в команді, ефективної комунікації та публічних виступів, підвищення впевненості в собі (Додаток 6. Резюмувати хід дебатів на тему «Талант і бездарність» можна таким висловлюванням:

Генії – мають вроджений Талант, який дається людині  без всіляких зусиль.

Є придбаний Талант, який досягається людиною під час усвідомлених дій та вибору з результатів досвіду та праці.

«Додаток 1»

«Принцип комунікативності»

«Додаток 2»

«Дебати»

«Додаток 3»

«Філософський стіл»

«Додаток 4»

Протокол суддів для оцінювання дебатів

                             «Додаток 5»

Колаж

.                                                                                                              «Додаток 6»

Експертна картка заходу

Форма проведення заходу:

Кількість присутніх:

Кількість виступаючих: у %

Самий оригінальний виступ, чому?   Самий аргументований виступ? Самий гумористичний виступ?

Кращий аналітик заходу? Чому?

Психологічна атмосфера під час проведення заходу

Види комунікацій які було використано під час проведення заходу

Родзинка заходу

Не вистачило

Використані джерела

1. Боярський Н.Ф., Наумов С.О. Використання освітньої технології «дебати» при навчанні прав людини: навчально-методичний посібник. Київ: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2009.132 с.

2. Відкриваємо дебатний всесвіт разом: навч. посібник / за заг.ред. М, Масютіної. Бердянськ: Видавець Ткачук О.В., 2017. 328с.

3. Виховні бесіди 5-8 класи / Упоряд. Л.Шелестова, Ю. Царенко. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Ред.загальнопед. газ., 2005.- 128 с.- (Б-ка «Шк.світу»).

4. Зима О.В., Ремех Т.О., Скворець В.О., Масютіна М.Е. Путівник судді дебатів: навч.- метод. Посібник / за аг.ред. Т.Ремех. Київ: Логос, 2018.93 с.

5. Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання / Упоряд. Л. галіцинак. – К.: Ред. Загальнопед.газ., 2005.- 128 с.- (Б-ка «Шк.світу»).

6. Навчаємось дебатувати: навч. посібник / за заг.ред. М, Масютіної. Бердянськ: Видавець Ткачук О.В., 2010. 202 с.

7. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання, Київ, 2007.144с.

8. Сущенко І. Дебати в школі. Як навчити учнів аргументації та публічного мовлення?: пос. для вчителів. Тернопіль: Астон, 2006. 128с.

9. Технології розвитку критичного мислення /наук. Ред.., передм. О.І. Пометун. Київ: Вид-во «Плеяди», 2006. 220с.