Методика організації і проведення занять профільного навчання. Аналізу змісту поняття профільного навчання в Україні приділяється певна увага. Вчені, які досліджують це питання, звертаються, як правило, до понять: “професійна орієнтація”, “професійна підготовка”, “допрофесійна підготовка”. У роботах багатьох вчених, які досліджували проблему “профільного навчання”, профорієнтація розглядається як складова профільного навчання та умова його успішної реалізації в загальноосвітньому навчальному закладі.
Методика організації і проведення занять профільного навчання. Профіль «Деревообробка». Аналіз змісту Програма спеціалізації "Деревообробка" є логічним продовженням і поглибленим вивченням обробки деревини у 5–9 класах. У змісті програми відображені особливості деревообробного виробництва, виробничі умови підприємств цієї галузі, можливості залучення учнів до проектно-технологічної та продуктивної праці. Вивчення курсу спеціалізації “Деревообробка” допоможе учням 10–11 класів поглибити знання про основні породи та властивості деревини, технологічні процеси виготовлення виробів із деревини, про охорону праці та організацію виробництва; отримати базові знання про меблеве виробництво; розширити політехнічний світогляд, свідомо обрати професію. На практичних заняттях учні зможуть удосконалити та поглибити свої вміння та навички з обробки деревини. У процесі вивчення курсу необхідно широко використовувати міжпредметні зв’язки з навчальними предметами: фізика, математика, біологія, хімія, охорона здоров’я та ін. Предмет “Деревообробка” в 10–11 класах, має бути зорієнтований на використання проектно-технологічного підходу у процесі професійної підготовки. В учнів мають бути сформовані практичні навички втілення проектного задуму за допомогою особистісно зорієнтованих методик і технік в оригінальному пошуковому макеті, ексклюзивному або тиражному виробі. Опираючись на знання з основ наук, під час виконання проекту, вони повинні використовувати елементи декоративно-ужиткового мистецтва, технічної творчості. Старшокласники повинні оволодіти прийомами використання сучасних інформаційних технологій у процесі виготовлення виробів із деревини і деревних матеріалів. Учні, які успішно завершили профільне навчання з деревообробки, мають змогу продовжити підготовку в професійно-технічних училищах та інших навчальних закладах. Наприклад, учні можуть у майбутньому навчатися за професіями: столяр будівельний, столяр-червонодеревник, столяр-верстатник, тесляр, різьб’яр по дереву, опоряджувальник, наладчик деревообробних верстатів та ін.
Методика організації і проведення занять профільного навчання. Профіль «Кулінарія». Аналіз змісту Програма складається з розділів, зміст яких розкриває основні положення кулінарії як мистецтва приготування їжі. За навчальною програмою передбачено розгляд і засвоєння вимог “Положення про організацію охорони праці в навчальних закладах”, “Положення про організацію продуктивної праці та виробничої практики учнів”, “Інструкції про дотримання правил санітарії та гігієни під час продуктивної праці”. До навчальної програми введено розгляд питань з “Охорони праці”. З метою здійснення професійної орієнтації учнів і підготовки їх до свідомого вибору 4 професій програмою передбачено також вивчення розділу “Вступ до професії”, підсумком якої є тестування учнів, з метою виокремлення серед них групи, яка відповідає професійній зорієнтованості на робітничу професію кухаря. Тематичний план, на основі якого реалізується зміст програми, розрахований на 2 роки з 6-годинним тижневим навантаженням. Розподілено зміст розділів програми та годинну сітку (за семестрами) з дотриманням послідовності і логічних зв’язків між ними, а також вимог навантаження учнів профільної школи. Виокремлено провідні розділи з кулінарії, необхідні для практичної підготовки старшокласників за напрямом “Кулінарія”. У зазначених розділах бажано знайомити учнів з регіональними особливостями української кухні. Для проведення лабораторно-практичних занять пропонується широко використовувати сучасні форми організації навчально-виховного процесу, а також сучасні засоби навчання.
Методика організації і проведення занять профільного навчання. Профіль «Основи дизайну». Аналіз змісту Програма спеціалізації «Основи дизайну» розроблена з дотриманням:вимог чинного Державного стандарту базової і повної середньої освіти, положень Концепції профільного навчання у старшій школі, нормативів базового навчального плану щодо кількості годин на вивчення профільних предметів освітньої галузі «Технології» в загальноосвітніх навчальних закладах. Відповідно до типового навчального плану в структурі 11-річної школи для вивчення трудового навчання (освітня галузь «Технологія») у 10–11 класах відводиться 6 академічних годин на тиждень, відповідно 210 годин на рік у кожному з класів. Програма спеціалізації «Основи дизайну» розрахована на два роки навчання. Вона складається з інваріантної (стабільної) та варіативної (за вибором, у програмі «Резерв навчального часу») частин. На варіативну частину програми відведено 50 годин у 10 класі та 45 годин у 11 класі. Загальна кількість навчальних годин інваріантної складової програми виділених для вивчення курсу, у кожному з класів передбачає поєднання теоретичних частин занять із практичними роботами. Структура програми відображає реалізацію особистісно зорієнтованого підходу навчання. Ознайомлення з різними видами дизайну сплановано за концентричним та лінійним принципами: 10 клас: площинне проектування: «Графічний дизайн» – на папері та в поліграфії, «WEB-дизайн» – в електронному варіанті; 11 клас: об’ємне проектування: «Промисловий (індустріальний) дизайн», «Дизайн середовища». Підсумкові заняття передбачають підготовку до презентації та презентацію творчих проектів, як остаточне виявлення компетентності старшокласників в проектуванні, виготовленні і презентації творчого проекту.
Методика організації і проведення занять профільного навчання. Профіль «Агравиробництво». Аналіз змісту Програма має таку структуру: Вступ. Розділ 1. Охорона праці. Розділ 2. Будова тракторної техніки. Розділ 3. Агротехнологія. Розділ 4. Комплексна система технiчного обслуговування i ремонту сiльськогосподарської техніки. Розділ 5. Правила дорожнього руху. Розділ 6. Основи безпеки руху. Розділ 7. Сільськогосподарські машини. Мала механізація в аграрному виробництві, фермерстві та присадибному господарстві. Під час вступу старшокласники ознайомлюються з спеціалізацією «Агровиробництво», з метою, завданнями і змістом її вивчення, що забезпечує позитивну мотивацію навчання і цілепокладання щодо одержання очікуваних освітніх результатів. Перший розділ програми містить відомості про поняття охорони праці і виробничої санітарії оволодівши якими старшокласники формують шанобливе й бережливе ставлення до життя і здоров`я людини, стають носіями культури аграрної галузі, здатними самостійно створювати оригінальні вироби. Зміст і структура наступних розділів програми створюють умови для виконання проектів, реалізації потенціалу форм інноваційних виробничих процесів: проектування, тобто виявлення проблем, створення образу майбутнього виробу та визначення засобів і способів його виготовлення; технології реалізації, тобто виготовлення спроектованого особистісно й соціально значущого виробу; рефлексії, тобто усвідомлення смислу, основ і наслідків діяльності, самооцінювання, презентація і рекламування освітніх результатів.
Методика організації і проведення занять профільного навчання. Профіль «Конструювання та моделювання одягу». Аналіз змісту. Програма спеціалізації „Конструювання та моделювання швейних виробів» розрахована на 2 роки навчання. Вона складається з інваріантної (стабільної) та варіативної частин(резерв часу).Із загальної кількості годин інваріантної складової програми виділених для вивчення курсу, у кожному з класів на теоретичні заняття відводиться орієнтовно одна третя навчального часу. Структура програми для кожного з класів передбачає виконання та захист проекту. Літня навчальна практика учнів 10 класів передбачає: екскурсії на швейні підприємства, фабрики та фірми, відвідування виставкових центрів; виробничу практику на швейних підприємствах, організаціях, фірмах; пошуково-дослідницьку роботу; виконання творчих проектів тощо. За даною програмою у змісті цих розділів розглядаються основні конструкції швейних виробів. Програмою передбачено вивчення конструювання та моделювання як на папері так і в графічній програмі. Кількість часу, що буде відводитись на роботу в комп’ютерній програмі, залежить від умов кожної окремої школи, тому вчитель визначає їх самостійно. Останнім часом особливою популярністю користуються різноманітні аксесуари, а також головні убори. Тому у даній програмі розглядаються варіанти конструювання та моделювання аксесуарів. Закінчуються розділи з конструювання та моделювання швейних виробів виконанням учнями творчих проектів та їх захистом. Проект у даному випадку має включати в себе вибір об’єкту проектування (швейний виріб), виготовлення ескізу, розробку конструкції, моделювання, підбір всіх необхідних для його виготовлення матеріалів (тканина, фурнітура, прикладні матеріали) та виготовлення його макету з використанням на вибір таких матеріалів, як папір, пластилін, глина, тканина, пап’є-маше. Проекти учні можуть розробляти як індивідуально, так і групами. Виконання учнями проектів сприяє розвитку творчого та критичного мислення, умінню працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної діяльності, формування в учнів навичок проектної діяльності. Уразі формування змішаних класів з хлопців та дівчаток, варто розглядати у розділах з конструювання та моделювання не тільки жіночий одяг, а й чоловічий (сорочки, теніски, брюки).
Методика організації і проведення занять профільного навчання. Профіль «Легка промисловість». Аналіз змісту Перша частина передбачає вивчення питань про виробництво і обробку тканин, їх склад, будову та властивості. В другій частині програми розкриваються питання з виробництва та загальної характеристики трикотажних полотен і особливостей виготовлення виробів з цих матеріалів. Третя частина програми присвячена питанням з розробки конструкторської документації на швейні вироби, підготовки матеріалів до розкроювання та їх розкроювання, виготовлення швейних виробів. Передбачається, що зміст програми дасть цілісне узагальнене уявлення про всі етапи технологічних процесів текстильних, трикотажних та швейних підприємств. Реалізація змісту програми даного профілю сприятиме формуванню технічно грамотної особистості, яка здатна адаптуватись і швидко реагувати на зміни.
Методика організації і проведення занять профільного навчання. Профіль «Матеріалознавство». Аналіз змісту. Зміст предмета “Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів” забезпечує формування технічно, технологічно та економічно освіченої особистості, оволодіння нею загальними відомостями про способи виробництва металевих і неметалевих конструкційних матеріалів, їх будову, властивості й методи обробки для одержання заготовок, готових деталей або виробів будь-якого призначення, в тому числі найсучасніших. За цією програмою можуть навчатися учні, які у майбутньому збираються отримати вищу технічну освіту. Програма складається з трьох розділів: “Матеріалознавство”, “Технологія обробки конструкційних матеріалів” і “Технологія розмірної обробки заготовок різанням”.
Методика організації і проведення занять профільного навчання. Профіль «Металообробка». Аналіз змісту. Навчальна програма складається зі «Вступу» та розділів, вивчення яких забезпечує наступність і послідовність допрофесійної підготовки учнів. Вивчення тем з технології обробки металів забезпечує формування проектно-технологічної компетентності та спеціальну підготовку учнів зі слюсарної, токарної та фрезерної справи. Розділ з основ технічної творчості спрямований на залучення учнів до творчої діяльності, змістом якої може бути вдосконалення інструментів, пристроїв, обладнання робочого місця, технологічних процесів, планування роботи, конструювання пристроїв та інструментів, що поліпшують якість і продуктивність праці, сприяють виготовленню конкурентоспроможної продукції у формі реальних проектів в умовах ринкових відносин. З цією метою учням пропонується розв’язувати творчі завдання (технічні, технологічні, компетентнісні тощо) з використанням різноманітних методів їх вирішення. Учні також залучаються до виконання творчих проектів, які вони розробляють і виготовляють на заняттях у кожному класі за рахунок резерву часу, що передбачено програмою. Це сприяє підвищенню рівня їх проектно-технологічної діяльності, первинну підготовку з якої вони здобули у 5–9 класах.
Методика організації і проведення занять профільного навчання. Профіль «Основи бджільництва». Аналіз змісту. Включає «Вступ» і сім розділів: 1. Біологія медоносної бджоли. 2. Пасічне обладнання, будівлі та механізація виробничих процесів. 3. Розведення та утримання бджіл. 4. Кормова база бджільництва та запилення бджолами сільськогосподарських культур. 5. Продукти бджільництва та технологія їх виробництва. 6. Хвороби і шкідники бджіл. 7. Економіка та організація бджільництва. Вивчення тем першого і другого розділів програми та виконання практичних і лабораторних робіт забезпечить послідовне включення учнів у основний етап навчання – вивчення тем розділу «Розведення і утримання бджіл»: весняні роботи на пасіці; створення і поповнення запасів комірок, формування нових сімей, виведення маток та використання медозбору. Дана структура змісту навчання забезпечить залучення учнів не лише до практичної технологічної діяльності, а й до дослідницької. Акцент у роботі учнів ставиться на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з мікроскопом, з’ясовувати зовнішні ознаки та внутрішню будову об’єктів вивчення, вивчати будову бджоли та з’ясовувати функції її органів.
Методика організації і проведення занять профільного навчання. Профіль «Технічне проектування». Аналіз змісту. Програма розрахована на два роки навчання. У кожному класі вона складається з двох частин.Інваріантна (стабільна) частина. Вступ. Розділ 1. Основи психології технічної творчості у процесі формування творчої особистості старшокласника. Розділ 2. Пошуково-інформаційна стадія технічного проектування. Розділ 3. Пошукова техніко-графічна стадія проектування. Розділ 4. Технічне моделювання (навчальне та виробниче відповідно до класів – 10 та 11) й технології. Розділ 5. Навчальні проекти. Варіативна частина. Розділ 6. Резерв навчального часу. Підсумкові заняття. На заняттях інваріантної (стабільної) частини у кожному класі вивчається теоретичний матеріал (здобуття знань), який закріплюється під час виконання навчальних творчих завдань та під час практичних робіт (формування умінь). Під час розробки індивідуальних та колективних творчих проектів учні набувають навички з навчального технічного проектування. В процесі захисту проектів на підсумкових заняттях визначається компетентність учнів з навчального технічного проектування, яка оцінюється рівнем володіння теоретичними знаннями, уміннями на практиці застосовувати знання з навчального технічного проектування. На варіативну частину програми відведено 30 навчальних годин. У тематичному плані її зазначено як резерв часу.
Методика організації і проведення занять профільного навчання. Профіль «Українська художня вишивка». Аналіз змісту. Програма має таку структуру: Вступ. Розділ 1. Основи мистецтва вишивки. Розділ 2. Проектування виробів з вишивкою. Розділ 3. Технологія виготовлення виробів з вишивкою. Розділ 4. Оцінювання, презентація виробів з вишивкою. Під час вступу старшокласники ознайомлюються з українською народною вишивкою як традиційним видом декоративно-ужиткового мистецтва, як підґрунтям для розвитку сучасної вишивки, а також з метою, завданнями і змістом її вивчення, що забезпечує позитивну мотивацію навчання та цілепокладання щодо одержання очікуваних освітніх результатів. Перший розділ програми містить відомості про еволюцію розвитку української народної вишивки від глибинних витоків у 10 класі до сучасних актуальних тенденцій в 11 класі, професійні основи мистецтва вишивки, оволодівши якими старшокласники формують шанобливе й бережливе ставлення до витворів вишивального мистецтва, стають носіями культури української народної вишивки, здатними самостійно відтворювати її взірці та створювати оригінальні вироби з вишивкою. Зміст і структура другого, третього і четвертого розділів програми забезпечують широку варіативність у виборі об’єкта творчої праці, створюють умови для виконання індивідуальних проектів, реалізації потенціалу культурних форм інноваційних виробничих процесів: проектування, тобто виявлення проблем, вибору і моделювання об’єкта творчої праці (створення його образу), конструювання (планування покрокових дій щодо реалізації задуманого: розробка конструкції, побудови, устрою; добір матеріалів тощо) та визначення способів його виготовлення; технології реалізації, тобто виготовлення спроектованого особистісно й соціально значущого виробу з вишивкою; рефлексії, тобто духовно-ціннісне усвідомлення смислу, основ і наслідків діяльності, самооцінювання, презентація і рекламування освітніх результатів.
Методика організації і проведення занять профільного навчання. Профіль «Художня обробка матеріалів». Аналіз змісту. Програма має таку структуру: Вступ Розділ 1. Організація робочого місця, інструменти та обладнання. Розділ 2. Технологія підготовки рослинного матеріалу для роботи. Розділ 3. Технологія виготовлення виробів у флористиці. Вступ історія виникнення та розвитку флористики як виду декоративного мистецтва екскурсія. Розділ 1. Організація робочого місця, інструменти та обладнання організація робочого місця до роботи. Санітарно-гігієнічні вимоги. Інструменти та обладнання для заготівлі, підготовки та обробки рослинного матеріалу. Правила техніки безпеки. Розділ 2. Технологія підготовки рослинного матеріалу для роботи. Заготівля рослинного матеріалу засушування рослин. Розділ 3. Технологія виготовлення виробів у флористиці. Основи композиції у флористиці техніка виконання робіт у флористиці техніка виконання натюрморту у флористиці техніка виконання пейзажу у флористиці техніка виконання портрету у флористиці оформлення готових робіт технологія виконання об’ємних композицій сучасні стилі флористики.
Наступність у вивченні навчального матеріалу в основній та старшій школіМетодика організації і проведення занять профільного навчання. Наступність – це послідовність і систематичність у розміщенні навчального матеріалу, зв’язок і узгодженість ступенів та етапів навчально-виховного процесу. Наступність здійснюється при переході від одного уроку до наступного (тобто у системі уроків), від одного року навчання до наступного. Досягнення наступності у шкільній практиці забезпечується методично обґрунтованою побудовою програм, підручників, дотриманням послідовності руху від простого до складнішого у навчанні і взагалі усією системою методичних засобів. Наступність змісту профільної технологічної освіти старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах, а потім і у процесі професійно-технічного навчання, як вважає Г. Гордійчук повинна мати два етапи: вияв наступності у змісті і методичне «препарування» навчального матеріалу, що сприяє осмисленню учнями наступності знань, які вони здобувають у навчальному процесі; реалізація наступності в процесі навчання за допомогою певних форм, методів, прийомів та засобів. Як стверджують Г. Балл та П. Перепелиця, використання принципу наступності у процесі профільного навчання забезпечить підвищення рівня самостійності школярів у навчальній діяльності, виробленню здатності до самостійного і творчого виконання завдань професійного змісту, що вимагає розвитку ініціативи самоконтролю, відповідальності, кмітливості, майстерності тощо. З огляду на це головними принципами підготовки мають бути проблемність і розвиваюча спрямованість, а формування практичних компонентів досвіду має поєднуватися з теоретичним навчанням.
При визначенні умов, можливостей і способів реалізації наступності у процесі профільного навчання технологій виробництва старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів та професійно-технічного навчання ми будемо виходити із наступних положень: зміст, методи, форми і засоби профільного навчання технологій виробництва повинні формуватись, визначатись і реалізовуватись з врахуванням наступності із професійнотехнічним навчанням; наступність характеризується усвідомленням вивченого матеріалу на новому, більш високому рівні, підкріпленням тих знань, що вже мають учні, розкриттям нових зв'язків, просуванням від простого до складного у навчальному процесі та самостійній роботі; навчальний процесу є педагогічною системою й вимагає «… встановлення таких співвідношень між цілями, змістом, методами, засобами, організаційними формами цієї діяльності на послідовних етапах навчання і виховання, які дають змогу будувати кожний новий етап з використанням минулого досвіду учнів і таким чином полегшують їхню адаптацію до умов навчання в наступному класі або в новому навчальному закладі». Реалізацію принципу наступності у процесі профільного навчання старшокласників технологій виробництва вважаємо за необхідне пов’язати із трьома рівнями здобуття професійної підготовки, що забезпечує одержання масових професій зазвичай низької кваліфікації пов’язаних з фізичною або монотонною розумовою працею; початкове професійне навчання, орієнтоване на подальше розширення та вдосконалення на наступних після шкільних етапах (своєрідна підготовка до продовження навчання у професійнотехнічних навчальних закладах, технікумах, навчання на підприємствах тощо), з метою одержання вищої кваліфікації у професіях і спеціальностях відносно високого інтелектуального насичення; професійна освіта як початкова стадія, старт на шляху оержання високої кваліфікації в перспективі ділової кар'єри, вибір якої було зроблено цілком свідомо та аргументовано. Методика організації і проведення занять профільного навчання
Забезпечення наступності профільного навчання технологій старшокласників можливе шляхом удосконалення форм і засобів профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах з профорієнтацією на технологічний напрям; забезпечення тісної співпраці школи і ПТНЗ; використання набутих знань, умінь й навичок, забезпечення їхнього удосконалення, осмислення на новому, вищому професійному рівні; забезпечення мотивації навчальної діяльності учнів, формування пізнавального інтересу, розвиток здібностей, умінь і навичок самостійної роботи; реалізації внутрішньопредметних й міжпредметних зв’язків. Вважаємо, що реалізація наступності у процесі профільного навчання технологій виробництва у старшій школі повинна виражатися підбором матеріалу для вивчення, який враховує загальний розвиток учнів, їхню підготовленість з предметів й знання та навички з окремих питань програми, а також доступністю для свідомого засвоєння школярами; побудовою занять (з методичної точки зору), де форми й методи навчання, прийоми та способи пояснення нового матеріалу відрізнялися б від тих, до яких звикли учні у середній школі, щоб забезпечувався поступовий перехід до нових, більш складніших форм навчального процесу. Методика організації і проведення занять профільного навчання
Форма організації навчання – це обмежена в часі та просторі взаємозумовлена діяльність педагога ц учня, викладача й студента. Форми організації навчання:Індивідуальна. Групова. Класно-урочна. Юелл-ланкастерська. Дальтон-план,Бригадно-лабораторна. Організаційні форми та методи навчання. Методика організації і проведення занять профільного навчання
Індивідуальна форма навчання виникла в античних країнах і широко використовувалась у Європі в період середньовіччя. Сутність цієї форми навчання в тому, що учитель навчав кожного учня індивідуально. Це давало змогу враховувати індивідуальні можливості учнів і відповідно до цього визначати зміст, форми і методи навчальної роботи. Це сприяло ефективності навчального процесу. Проте з погляду соціально-економічної діяльності індивідуальне навчання не стало домінуючим. По-перше, воно не давало можливості охопити навчанням великої кількості дітей і, по-друге, було надто дорогим. Елементи індивідуального навчання використовуються і нині (індивідуальні консультації, навчання гри на музичних інструментах, вокалу та ін.). Групова форма навчання набула значного поширення в період середньовіччя і залишалась в багатьох школах Європи і у XIX ст. (церковно-парафіяльні). Учитель навчав групу дітей, які перебували на різних рівнях вікового й інтелектуального розвитку. Таке навчання давало змогу навчити основам грамоти (читати, писати, рахувати) чималу кількість дітей (порівняно з індивідуальним навчанням). Та все ж воно було примітивним, оскільки в одній кімнаті треба було навчати дітей, які перебували на різних ступенях освіти (перший, другий або третій роки навчання). Класно-урочна форма навчання бере свій початок з братських шкіл України і Білорусії. Там відпрацьовувались елементи урочної форми. Сутність класно-урочної системи полягала в тому, що учитель одночасно навчав чималу групу дітей (до 45 осіб), які перебували приблизно на однаковому рівні анатомо-фізіологічного і психічного розвитку, заняття проводились у класній кімнаті, за постійним розкладом і регламентом. Наукове обґрунтування класно-урочної форми навчання дав чеський педагог Ян Амос Коменський у фундаментальній праці "Велика дидактика" (1657 p.). Після цього урок став провідною формою навчання в усіх школах світу. Педагоги постійно працювали і продовжують працювати над його удосконаленням. Методика організації і проведення занять профільного навчання
Белл-ланкастерська форма навчання виникла в кінці XVIII — і на поч. XIX століття в Англії, її назва пов'язана з іменами її авторів — священика Л. Белля і вчителя Дж. Ланкастера. На той час в Англії активно розвивався капіталізм, з'являлись все нові й нові фабрики, куди залучалась велика кількість колишніх селян. Постала потреба масової освіти робітників і їх дітей. А вчителів не вистачало. Тому одному вчителеві доручали навчати 250—300 учнів різного віку. Але одноосібно учитель не міг це зробити. Ця ідея реалізовувалась так: учнів поділяли на групи по 25—30 осіб; до кожної групи прикріпляли старшого учня (монітора); учитель спочатку навчав певним елементам грамоти старших учнів, а вони розходились по своїх групах і навчали цьому своїх товаришів; монітори відповідали за порядок і дисципліну у групах. Таке навчання ще називали "взаємним". Певний інтерес становить дальтон-планівська форма організації навчання. Вона виникла на початку XX ст. у США під впливом філософської концепції екзистенціалізму з метою формування у дітей ініціативності, самостійності, винахідливості, діловитості. Вперше описала і запровадила цю форму навчання вчителька з м. Дальтона Е. Паркхерст. Технологія навчання була такою: зміст навчального матеріалу з кожної дисципліни розділявся на частини (блоки), кожен учень у формі плану отримував індивідуальне завдання, самостійно працював над його виконанням, звітувався, набираючи певну кількість балів, а потім отримував наступне завдання. Учитель відігравав роль організатора, консультанта. Учнів з класу до класу переводили не по закінченні навчального року, а залежно від рівня оволодіння програмним матеріалом (3—4 рази на рік). Бригадно-лабораторна форма навчання виникла у 20-х роках в радянській школі. Це була спроба модернізувати систему дальтон-плану, але будувати навчання на колективістських засадах. Учнів класу розділяли на бригади (по 5—9 осіб), на чолі яких були обрані бригадири; навчальні завдання у вигляді планів давались на бригаду, яка й мала працювати над його виконанням; через певний період часу бригадир звітував перед педагогом про виконання завдання, виходячи з чого оцінювалась робота членів бригади. Передбачалось у такий спосіб розвивати колективну пізнавальну діяльність, формувати почуття колективізму. Ця форма наполегливо впроваджувалась державними органами як універсальна не лише в загальноосвітніх школах, але й в середніх та вищих професійних навчальних закладах. Насправді це призводило до знеособлення навчальної праці значної частини учнів, зниження рівня знань, породжувало конфлікти в бригадах. Методика організації і проведення занять профільного навчання
Методи навчання – способи досягнення навчальної мети, система послідовних взаємодій учителя й учнів, які забезпечують засвоєння змісту освіти. В залежності від характеру організації процесу викладання і учіння, специфіки побудови змісту навчального матеріалу а також методів та засобів навчання в дидактиці виділяють такі методи навчання: Догматичний – базується на механічному запам’ятовуванні матеріалу. Знання повідомляють не пояснюючи, не обґрунтовуючи, не коментуючи. У деяких випадках його використання до певної міри доцільне. Наприклад, при вивченні таблиць множення, законів, формул, правил, моральних вимог. Знання потрібно спочатку запам’ятати, а усвідомлення вивченого прийде пізніше. Але в своїй основі догматичне навчання є неефективним. Воно не розвиває активність, самостійність, творчі здібності. Пояснювально-ілюстративний – знання не просто повідомляють, а пояснюють, обґрунтовують, коментують. Робиться все, щоб було менше механічного запам’ятовування, а більше розуміння сутності. Метод навчання пов’язаний з використанням засобів наочності та репродуктивним характером засвоєння знань. Тому чільне місце тут посідають самостійні роботи, задачі, вправи, переклади, складання графіків, таблиць (за наявним зразком). Проблемний – така організація процесу навчання, основа якої полягає в утворенні у навчальному процесі пошукових ситуацій. Проблемний метод навчання розвиває активність, самостійність, творчі здібності. Пошукова ситуація – це ситуація, яка виникає внаслідок взаємодії пізнаючої сторони з пізнавальним об’єктом, завдяки якому виникає пізнавальне протиріччя. Методика організації і проведення занять профільного навчання
Методи проблемного навчання Проблемний виклад матеріалу – полягає в розкритті вчителем (викладачем) шляху дослідження проблеми, показуючи її вирішення від початку до кінця, викладач демонструє еталон проблемного мислення. Метод використовується тоді, коли учні (студенти) ще не можуть самостійно розв’язувати проблемні задачі. Частково-пошуковий – полягає в утворенні учителем (викладачем) проблемної ситуації. Він сам створює проблемну ситуацію, формулює проблему і залучає школярів (студентів) до її вирішення. Пошуковий метод – учитель (викладач) створює проблемну ситуацію, формулює проблему, а учні (студенти) самостійно її вирішують. Дослідницький – учні (студенти) самі, за умов проблемної ситуації, формулюють проблему і самостійно її вирішують. Основні поняття і ключові слова: форми організації навчання, методи навчання, методи проблемного навчання. Методика організації і проведення занять профільного навчання