Методика проведення показового заняття на тему "Відносини власності в економічному житті суспільства"

Про матеріал
Методика проведення показового заняття на тему "Відносини власності в економічному житті суспільства" містить всі матеріали, які необхідні для проведення відкритого показового заняття: розширений план заняття, конспект лекції, завдання для закріплення знань
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ

З ДИСЦИПЛІНИ «ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ»

 НА ТЕМУ:

«ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ В ЕКОНОМІЧНОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА»

 

 

 

 

Теоретичний матеріал до лекції 6

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………4

Методика проведення відкритого заняття з політичної економії на тему: «Відносини власності в економічному житті суспільства».

1. Анотація. Тематичний план навчальної дисципліни…………………………...5

2. Розширений план заняття………………………………………………………...7

3. Лекція на тему: «Відносини власності в економічному житті суспільства».....9

Презентація мультимедійного супроводу заняття……………………………….26

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...35

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

На сучасному етапі роль економічної освіти молоді стає надзвичайно актуальною, це зумовлено життєвою необхідністю молодого покоління адаптуватися до динамічних, мінливих, соціально-економічних умов життя. Основними вимогами при цьому залишаються активність, самостійність, компетентність, діловитість та відповідальність майбутніх учасників суспільно-економічних відносин.

Основною метою та завданням вивчення політичної економії є формування й використання економічних знань для становлення творчої особистості. Досвід розвинутих країн свідчить: економічна освіта допомагає молоді забезпечити виконання основних громадських функцій (працівник, споживач, інвестор, платник податків).

Завданнями економічної освіти є: створення умов для самореалізації особистості як економічно активного члена суспільства, здатного свідомо долучатися до економічного життя країни; формування свідомості на основі системного економічного мислення, що створює для них можливості опановувати знання, вміння та навички економічної діяльності. Економічна освіта важлива для здобувача не лише з інформативного боку. Вона дає основу для розуміння ролі й прав людини в суспільстві, виховує раціональні ціннісні норми. Економічні знання цілеспрямовано впливають і на особистісний розвиток молоді через аналіз економічних проблем, їх практичного вирішення, використання новітніх інформаційних технологій, різноманітних тренінгів, командних ігор тощо.

Завдання економічної освіти – дати не лише якісну освіту, але й передбачити:

 • формування економічного мислення;

 • освоєння здобувачами вмінь економічної діяльності, тобто діяльності в ситуації вибору, основ знань про сучасну економіку, принципи й закономірності її функціонування й розвитку;

• осмислення свого індивідуального економічного потенціалу;

• прагнення до цивілізованого підприємництва, полегшення вирішення проблеми зайнятості, їх адаптації до ринку.

 Суть економічного навчання й виховання полягає в надбанні не лише знань, а й навичок економічного мислення, виробленні самодисципліни, усвідомленні необхідності самоорганізації, у розвитку здатності самовираження особистості, прагненні до раціоналізму в роботі, винахідливості, вибору оптимального варіанта у вирішенні економічних завдань.

Економічна освіта – необхідна умова формування соціальних компетенцій, озброєння здобувачів освіти. Формуючи економічний спосіб мислення окремого здобувача освіти, його економічну культуру, заклад освіти створює фундамент добробуту суспільства в цілому.

 

 

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ З ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ НА ТЕМУ: «ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ В ЕКОНОМІЧНОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА»

1 Анотація. Тематичний план навчальної дисципліни

Опис навчального предмета

Найменування показників    Характеристика предмета

Вид дисципліни       Обов’язкова

Мова викладання       українська

Загальний обсяг годин      105

Курс         2

Семестр        3

Кількість змістових  модулів             5

Форма семестрового контролю    екзамен

Програма складена на підставі навчальної програми, затвердженої і схваленої Науково-методичним центром  аграрної освіти від 01  березня  2010 року.

Метою вивчення навчальної дисципліни "Політична економія" є формування системи знань про економічні відносини як суспільну форму виробництва, вивчення загальних засад економічного життя суспільства, закономірностей розвитку економічної системи, механізму дії економічних законів і використання їх людьми у процесі господарської діяльності, визначення принципових рис основних соціально-економічних систем та напрямів їх еволюції. Дисципліна «Політична економія» є методологічною основою для вивчення теоретичних та прикладних наук.

Здобувач освіти, який оволодів даною дисципліною, повинен знати:

• суть економічних законів та явищ, механізм дії на макро та мікрорівнях;

• основні риси ринкової економіки, суть та інфраструктуру ринку;

• систему відносин власності;

• суть процесів роздержавлення і приватизації, товарно-грошових відносин;

• принципи та джерела формування доходів населення;

• тенденції розвитку світового господарства;

• проблеми відтворення та інтеграції економіки України в світовий ринок.

 Здобувач освіти, який оволодів даною дисципліною, повинен:

• давати наукове тлумачення особливостей формування і розвитку товарно-грошових відносин у перехідний період до ринку;

• орієнтуватися в ринковому середовищі та глобальних проблемах економічному розвиткові світових господарських зв’язків;

• здійснювати ґрунтовний аналіз соціальної спрямованості господарської діяльності;

• приймати практичні рішення щодо оптимального застосування набутих знань під час виконання своїх професійних обов’язків.

 

 

 

 

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО ДИСЦИПЛІНИ «ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ»

 

Порядковий номер

Назва розділу, модуля

і теми заняття

Обсяг годин

за навчальною програмою

за робочою програмою

всього

з них

з них

аудиторні

самостійні

всього

аудиторні

самостійні

лекції

семінарські

лекції

семінарські

 

Для груп О-21, М-21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модуль 1

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

Політична економія як фундаментальна наука

8

2

2

4

8

4

-

4

2.

Виробництво і його основні чинники

10

4

2

4

10

4

-

6

3.

Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні

6

2

2

2

6

2

2

2

4.

Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності

8

2

2

4

8

2

2

4

 

Модуль 2

 

 

 

 

 

 

 

 

5.

Відносини власності в економічному житті суспільства

8

2

2

4

8

2

2

4

 

6.

Товарне виробництво і товарно-грошові відносини

12

3

3

6

12

4

2

6

 

Модуль 3

 

 

 

 

 

 

 

 

7.

Загальні основи ринку. Суб’єкти ринкової економіки

12

5

3

4

14

6

2

6

8.

Змішана економіка та її типи

10

4

2

4

12

4

2

6

9.

Суспільний продукт і його форми

8

4

2

2

8

4

2

2

 

Модуль 4

 

 

 

 

 

 

 

 

10.

Економічне зростання і його чинники

6

2

2

2

6

2

2

2

11.

Розподіл національного доход. Споживання, заощадження і добробут людини

10

4

2

4

10

4

2

4

 

Модуль 5

 

 

 

 

 

 

 

 

12.

Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу.

10

4

2

4

10

2

2

6

 

Всього годин

108

38

26

44

105

40

20

45

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Розширений план заняття

Методика проведення відкритого заняття з політичної економії на тему: «Відносини власності в економічному житті суспільства»

1. Розширений план заняття

Відкрите показове заняття з дисципліни

«Політична економія»

 

Викладач: Богданюк Т.Р.

Дата проведення: 29 вересня 2022 року

Група: М-21

Спеціальність: 075 «Маркетинг»

Місце проведення: конференційна зала

Мета проведення відкритого заняття: показ методики проведення заняття з політичної економії з використанням принципів особистісно-розвивального навчання, поглибленого вивчення з доступним викладом теми

Тема: Відносини власності в економічному житті суспільства

Вид заняття: лекція

Тип заняття: засвоєння нових знань, формування компетентностей

Актуальність теми:

Формування у здобувачів освіти розуміння того, що власність - це ядро системи виробничих відносин, серцевина кожного суспільного способу виробництва, саме власність визначає цілі й мотиви розвитку виробництва

Мета заняття:

навчальна:

ознайомити здобувачів освіти із поняттями «власність», «володіння», «розпорядження», «користування», розглянути економічний та юридичний зміст власності, з’ясувати проблеми відносин власності в Україні;

розвиваюча:

сприяти  розвитку пізнавальної самостійності студентів, уваги, мислення, вмінню орієнтуватись в ринковій економіці та формуванню активної життєвої позиції здобувачів освіти;

виховна :

виховувати економічне мислення у здобувачів освіти, сприяти формуванню наукового світогляду та  інтересу до участі у економічних процесах, розвивати допитливість і самостійність.

Мотивація навчальної діяльності:

Знання базової економічної термінології та формування у здобувачів освіти цілісної системи теоретичних знань і практичних навичок, вміння використовувати сучасні методи наукового дослідження під час вивчення економічних процесів та явищ, засвоєння основних принципів функціонування економічних систем.

Методи проведення:

словесні: розповідь, пояснення, виконання вправ та тестових завдань на закріплення

 

наочні: мультимедійна презентація

методи контролю: фронтальне опитування, тестовий контроль

Міжпредметні зв’язки:

Забезпечувані: ділова українська мова, географія, соціологія, історія,  технології (вступ до спеціальності);

Забезпечуючі: економіка підприємства, маркетинг, планування та організація діяльності підприємств, маркетингові дослідження, підприємницька діяльність, податкова система;

Матеріальне забезпечення:

  • Комплекс методичного забезпечення
  • Мультимедійна презентація
  • Вправи, тестові завдання

Література:

1. Башнянин Г. І., Шевчук Є. С. Політична економія: Навчальний посібник / За ред. д.е.н., проф. Г. І. Башнянина і к.е.н., доц. Є. С. Шевчука. – 4-те вид., переробл. і виправлене – Львів: «Магнолія 2006», 2017. – 280 с.

 2.Економічна теорія: Політекономія: підручник / за ред. В. Д. Базилевича; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – 9-те вид., доповн. – К.: Знання, 2014. – 710 с.

 3. Макаренко П.М., Дорогань-Писаренко Л.О., Кончаковський Є.О. Політична економія : Навчальний посібник / П.М. Макаренко, Л.О. Дорогань-Писаренко, Є.О. Кончаковський – Полтава РВВ ПДАА, 2013. – 295 с.

4.  Політекономія: навч. посібн. / Г.Г. Старостенко, Н.В. Мірко – Ірпінь: Видавництво Національного університету ДПС України, 2015 – 450 с. 5. Щетинін А.І. Політична економія. Підручник.– К.: Центр учбової літератури, 2011. – 48 с.

Освітні компетенції:

інтегральні: здатність вирішувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у процесі навчання; використання засобів дистанційного навчання під час вивчення економічних відносин власності; здатність описувати економічні та соціальні процеси і явища на основі теоретичних та прикладних моделей, аналізувати і змістовно інтерпретувати отримані результати;

загальні: використання інформаційно-комунікативних технологій при вивченні основних понять власності; здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; формування економічного, креативного та критичного мислення в здобувачів освіти;

спеціальні: формування системи знань щодо економічних категорій та сучасних тенденцій в галузі економіки; розуміння базової економічної термінології; ознайомлення з поняттями власність, володіння, розпорядження та користування;здатність самостійно виявляти проблеми економічного характеру при аналізі конкретних ситуацій, пропонувати способи їх вирішення.

 

 

 

 

Фон для презентации с человечками - 84 фотоХід заняття

 

« Якщо не вмієте цінувати того, що маєте,

то нехай у вас буде те, що ви цінуєте».

Б. Шоу

 

Сьогодні, впевнена, ми вдало і плідно попрацюємо, розглянемо і обговоримо новий матеріал,  на мій погляд, досить цікаву тему, яка має відношення до нашого повсякденного життя, тому що ми щодня користуємось безліччю речей, щось купуємо, щось хочемо отримати у подарунок або у спадок, самі робимо подарки, іноді щось викидаємо, ламаємо, нищимо…

Для  того, щоб визначити тему заняття пропоную послухати економічну казку.

В одній країні Держава мала все - будинки, речі, авто, книги, заводи, гроші. А маленька людина в цій країні не мала нічого. Кожного разу, коли маленькій людині потрібна була якась річ, вона просила її у Держави. Але Держава була жадібною і через кілька днів відбирала свою річ у маленької людини.

Тоді маленька людина пішла по світу шукати щастя, й інші маленькі люди зробили те саме — їм набридло економічно залежати від Держави. Держава залишилася на самоті. Ну й що з того, що в неї було всього багато? Вона ж існує лише тоді, коли у неї є люди! Збагнула це Держава й почала збирати по інших країнах людей, обіцяючи їм поділитися своїм майном.

Маленька людина теж повернулася до рідної країни. Відтепер вона мала квартиру, книги, авто та інші необхідні речі. Держава вже не відбирала майно у маленької людини і не дозволяла це робити іншим. Маленька людина могла продати, подарувати, обміняти, заповісти те, що тепер їй належало. Так маленька людина стала власником. 

Власність — це складова життя!?

Сьогодні, протягом заняття, сподіваюся, ми дамо з вами відповідь на дане питання, ознайомимось з поняттям власності, навчимося пояснювати юридичний та економічний зміст власності, розрізняти форми власності, наводити приклади права володіння, користування, розпорядження майном та інше.

Власність посідає особливе місце в суспільному та приватному житті людей. Практично кожна людина протягом свого життя стикається з тими чи іншими проблемами, пов’язаними з її власністю. Крім того, власність – це той базис, який гарантує життєздатність економіки держави, забезпечує існування і розвиток суспільства загалом.

Отож запишемо тему заняття та план.

 

Фон для презентации задачи - 29 фотоТема: Відносини власності в економічному житті суспільства.

 

  1. Суть власності, її економічний і юридичний зміст.
  2. Суб’єкти та об'єкти власності.
  3. Типи, види і форми власності.
  4. Відносини власності в Україні.

 

1. Суть власності, її економічний і юридичний зміст.

Власність є однією з найбільш фундаментальних і основних економічних категорій. Розвиток людського суспільства і виникнення держави зумовили необхідність суспільного регулювання відносин привласнення. Не підлягає сумніву, що поняття власності виникло в людей у результаті виробництва матеріальних благ та їх привласнення. Проблема економії ресурсів змушує людей дбати про їхнє ефективне використання, але ощадливо розпоряджатися ресурсами може тільки їхній господар, тобто власник. Майже все, що нас оточує, комусь належить, за винятком хіба що неба, повітря, світового океану, сонця і зірок, які від недавно стали також, можна сказати, віртуальним об’єктом власності, за певну суму можна придбати сертифікат про присвоєння імені зірочці, яку ви обрали для себе чи для подарунку. Все решта розподілено поміж людьми, сім’ями, групами людей, організаціями, державами. Внаслідок розподілу речі, товари, цінності перетворилися на об’єкти власності, а тих кому вони належать називають власниками.

    Спочатку власність розглядалась як відношення людини до речі, тобто як фізична наявність цієї речі у людини і можливість її використання. Однак із розвитком суспільства та накопиченням наукових знань уявлення про власність змінювалось.

Фон человечки - 34 фотоРечі самі по собі не є власністю, так само як золото чи срібло за своєю природою не є грошима. Ці метали перетворилися в гроші лише за певних економічних відносин. Це стосується і власності.

 

Головною її характеристикою є не річ і не відношення людей до речей, а те, ким і як  привласнюється річ, як таке привласнення зачіпає інтереси інших людей.

 

Певна річ стає власністю, тобто економічною категорією, лише тоді, коли з приводу її привласнення люди вступають між собою в певні економічні відносини.                 

 Отже, власність - це не річ, а відносини між людьми з приводу привласнення речей.                  

 Власність існує також там, де існує й сукупна праця - суспільне виробництво, бо й тут у єдиному процесі суспільної праці люди вступають у відносини між собою з приводу як виробництва, так і присвоєння результатів спільної праці.

Власність - складна і багатогранна категорія, яка виражає всю сукупність суспільних відносин - економічних, соціальних, правових, політичних, національних, морально-етичних, релігійних тощо.

Власність – одна з ключових категорій, яку досліджує та вивчає економічна наука. Але й у реальному житті кожної людини її значення важко переоцінити.(відео сюжет Наслідки війни в Україні 2022)

Власність – винятково складне і багатогранне поняття. Воно вивчається різними суспільними науками, тому що це категорія і економічна, і соціальна, і правова, і моральна категорія. Власність виникла в період становлення людського суспільства і за всіх часів була визначальною характеристикою економічної системи.

Человечки в презентацию без фона - фото и картинки abrakadabra.funЯк економічна категорія - власність визначає глибокі сутнісні відносини в господарському житті людей.

Як соціальна категорія – забезпечує економічну свободу, доступ людини до матеріальних і духовних благ, творчий розвиток. За певних суспільних умов вона містить у собі потенціал справедливості.

Як правова категорія – власність відбивається в закріплених законодавством майнових відносинах, що виключають сваволю у відносинах між людьми.

Нарешті, власність є ядром моральних норм у суспільстві. Разом із тим, вона, на жаль, спричиняє і багато соціальних проблем.

Вища цінність людського буття – свобода. Та слід пам’ятати, що свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншої. Людина не буде по-справжньому вільною, якщо не матиме економічної свободи. Тому власність відбиває насамперед економічні відносини між людьми з точки зору присвоєння ними матеріальних умов їхнього життя.

Категорію власності розглядають з двох боків:

 з економічної точки зору та з юридичної точки зору.

 Отож власність як економічна категорія виражає відносини між людьми з приводу привласнення об'єктів власності й перш за все засобів виробництва та його результатів.

Власність як юридична категорія відображає законодавче закріплення економічних відносин між фізичними і юридичними особами з приводу володіння, користування й розпорядження об'єктами власності через систему юридичних законів і норм.

Правові відносини власності реалізуються через відому ще з часів Римської імперії тріаду власницьких прав: праві володіння, праві розпорядження і праві користування.

Що ж означають права володіння, розпорядження та користування?

ВОЛОДІННЯ – вихідна і головна форма майнових відносин. Саме воно відбиває юридичну фіксацію суб’єкта власності, його право розпоряджатися і користуватися об’єктом власності. Це фактичне володіння об’єктом.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ – спосіб реалізації відносин між суб’єктом і об’єктом власності, а також між суб’єктами ринку. Саме розпорядження власністю дає реальну можливість її суб’єкту реалізувати своє право чинити з власністю будь-що на власний розсуд – продати, передати в оренду або знищити(крім випадків, коли останнє – наприклад, безгосподарне ставлення до землі, ріллі – забороняється законом), тобто визначати долю власності. Без права розпорядження не реалізується і право володіння. Усі права закріплюються юридичним документом, який засвідчує, що ця  особа є власником, користувачем та розпорядником певного майна.

КОРИСТУВАННЯ – відносини щодо застосування об’єкта власності відповідно до його призначення. Користувачем може бути як власник, так і той суб’єкт, якому власність передається без права володіння. Наприклад, орендарі є тимчасовими користувачами, котрі придбали об’єкти в оренду на певний термін за орендну плату, але вони не мають права змінювати призначення об’єкта без дозволу справжнього власника.

 

 

Рис. 1 Сукупність правочинностей власника

 

Ці права водночас постають і як економічні, і як юридичні, тому що в їхню основу закладено відносини суб’єктами і об’єктами власності. При цьому варто пам’ятати, що власником, користувачем, розпорядником власності може бути і не власник. Йдеться про орендні відносини, за яких власник переуступає на певний термін свою власність орендарю. Договір скріплюється правовим актом.

Повна реалізація прав власності можлива лише за наявності і взаємозв'язку відносин володіння, користування й розпорядження. Суб'єкти, які тимчасово отримують право на володіння і користування чужою власністю (наприклад,  орендар) без права на розпорядження, не є повними власниками.

 У Цивільному кодексі України та Законі України "Про власність" сказано, що:

  • Факультет мистецтв (Художньо-графічне відділення) - До уваги абітурієнтів!  — КДПУПраво власності - це врегульовані законом суспільні відносини, щодо володіння, користування і розпорядження майном.
  • Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності.
  • Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими.
  • Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі і порядку встановлених законом.
  • Використання власності не може завдавати шкоди правам і свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Отже, між власністю як економічною і як юридичною категоріями є тісний взаємозв'язок. Таким чином, власність характеризує діалектичний взаємозв'язок економічних та юридичних відносин, у якому економічні відносини власності є первинними, базисними, а юридичні —  вторинними, похідними, оскільки зумовлюються економічними відносинами.

Чи замислювались ви, чому люди споконвіку намагалися стати власниками? Головне пояснення полягає в тому, що кожна людина прагне якомога повніше забезпечити свої потреби. А для цього вона має бути вільною в своєму виборі. Право власності породжує в людині нові риси…

Для закріплення нового матеріалу пропоную вам виконати нескладні вправи:

Наведіть приклади речей, якими ви можете користуватися, розпоряджатися, володіти,  занесіть їх у  таблицю, позначивши свої можливості «+», а відсутність  «-».

Назва речі

Користування

Володіння

Розпоряджання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чи можна сказати, що ви володієте :

  • Словником, який ви дали тимчасово своєму товаришу;
  • Зимовим взуттям, що зберігається у коробці до настання відповідного сезону;
  • Комп’ютером про який ви мрієте.

 

Чи можна сказати, що ви користуєтесь :

  • Картиною художника, яку ви побачили на виставці;
  • Триколісним велосипедом, який ви залишили у бабусі в селі 10 років тому;
  • Підручником, готуючи домашнє завдання.

 

Чи можна сказати, що ви розпоряджаєтеся :

  • Яблуком, яке їсте;
  • Власно заробленими грошима, купуючи на них солодощі;
  • Комп’ютером який ви перенесли з однієї кімнати до іншої.

 

Ми говоримо про те , що таке власність, коли ми можемо нею розпоряджатися, володіти, користуватися, але постає питання :

Як стати власником ?

«Мозковий штурм»

Завдання

Запропонуйте шляхи, за допомогою яких ви можете стати власником. Наведіть приклади .

(Отже, є чимало шляхів набуття власності купівля, дарування, отримання в спадщину, виготовлення нової речі, знахідка, скарб тощо.)

Дякую за активність!

2. Суб'єкти та  об'єкти власності.  

Відносини власності виникають лише за наявності принаймні двох суб'єктів. Для виникнення відносин власності потрібно, щоб були і суб’єкти і об’єкти відносин, тобто люди, речі та послуги, з приводу яких можуть виникати відносини між людьми щодо їх привласнення.

Славнозвісний Робінзон Крузо не був власником, хоч мав певні речі у своєму вжитку, бо ні з ким було вступати у відносини їх відчуження. І коли випадок послав йому П’ятницю, він чинить просто: позбавляє П’ятницю прав економічної відособленості та юридичної самостійності, роблячи його членом єдиної сім’ї. Цим нехитрим актом Робінзон знищує саму умову появи власності.
   Звичайно, робінзонада — економічний курйоз. Сучасне виробництво — колективне, і того, що міг собі дозволити острів’янин — знищити відносини власності, — не можна досягти в суспільному виробництві за певних його умов.                  Для виникнення відносин власності потрібно, щоб були контрагенти цих відносин, тобто люди, речі та послуги, з приводу яких можуть виникати відносини між людьми щодо їх привласнення. Отже, відносини власності повинні характеризуватись суб’єктами та об’єктами.
   Об'єкти власності — це все те, що можна привласнити чи відчужити:

— засоби виробництва в усіх галузях народного господарства;

— нерухомість (будинки і споруди, відокремлені водні  об'єкти, багаторічні насадження тощо);

— природні ресурси (земля, її надра, ліси, води тощо);

— предмети особистого споживання та домашнього вжитку;

— гроші, цінні папери, дорогоцінні метали та вироби з них;

— інтелектуальна власність, тобто духовно-інтелектуальні, інформаційні ресурси та продукти (твори літератури і  мистецтва, досягнення науки і техніки, відкриття, винаходи, ноу-хау, інформація, комп'ютерні програми, технології тощо);

— культурні та історичні цінності;

— робоча сила.

Суб'єкти власностіце персоніфіковані носії відносин власності, це індивіди, фізичні особи, які в процесі відчуження - привласнення матеріальних благ і послуг можуть вступати між собою у відносини з цього приводу. Це, як правило, юридично самостійні, економічно відособлені учасники суспільного виробництва :

— окрема особа (індивідуум) — людина як носій майнових і немайнових прав та обов'язків;

— юридичні особи — організації, підприємства, установи, об'єднання осіб усіх організаційно-правових форм;

— держава в особі органів державного управління, муніципалітети (органи місцевого управління та самоврядування);

— декілька держав або всі держави планети.

3. Типи, види і форми власності.

 У процесі тривалого історичного розвитку людства сформувались такі чотири основні типи економічної власності:

  •        суспільна;
  •        приватна;
  •        колективна;
  •        державна.

У демократичних державах власність існує в різних формах. Якщо річ належить певній людині або ж групі людей, говорять про приватну власність, в якій розрізняють індивідуальну (майно, належне окремій людині) і сумісну (те, що належить групі людей). У приватній власності можуть перебувати предмети споживання, нерухомість, цінні папери, земельні ділянки, підприємства, магазини тощо.

Власність може бути також муніципальною (комунальною), державною і навіть власністю всього народу певної країни. Демократичні держави забезпечують рівність усіх форм власності і, здебільшого, закріплюють цей  1 принцип у своїх конституціях.

 У Цивільному кодексі України та Законі України "Про власність" вказано, що:

  • Власність в Україні виступає у таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними.

Приватна власність

     Суб'єктами права приватної власності в  Україні  є  громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства.

     Право приватної  власності  виникає  на  підставі   отримання громадянином доходів   від   участі   в  суспільному  виробництві, індивідуальної праці,    ведення    підприємницької    діяльності, вкладення коштів  у  кредитні установи,  акціонерні товариства,  а також на майно,  одержане  внаслідок  успадкування  або  укладення інших угод, не заборонених законом.

     Об'єктами приватної власності є:

     - індивідуальні    підприємства,   засновані   на   особистій власності фізичної особи та виключно її праці;

     - сімейні  підприємства,  засновані  на  власності  та  праці громадян України - членів однієї сім'ї, що проживають разом;

     - приватні  підприємства,  засновані  на  власності  окремого громадянина України, з правом найняття робочої сили;

     - селянські (фермерські) господарства;

     - підприємства, засновані на власності іноземних громадян;

     - майно, що належить громадянам, у тому числі громадянам, які займаються підприємницькою  діяльністю  без  створення   юридичної особи, а  саме:  житлові  будинки,  квартири,  предмети особистого користування, дачі,   садові    будинки,    предмети    домашнього господарства, продуктивна   і  робоча  худоба,  земельні  ділянки, насадження на земельній  ділянці,  засоби  виробництва,  вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, інші цінні папери, а також  майно  споживчого  і виробничого призначення;  твори науки, літератури,  мистецтва,  відкриття, винаходи, промислові зразки та інші результати інтелектуальної праці.

Колективна власність

     Право колективної    власності    виникає    на     підставі: добровільного об'єднання  майна  громадян  і  юридичних  осіб  для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передавання державних підприємств в оренду; перетворення державних   підприємств   в   акціонерні   та    інші товариства; державних   субсидій;   пожертвувань   організацій  та громадян, інших цивільно-правових угод.

     У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств,           сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств,  у тому числі створених   на   базі   радгоспів   та    інших    державних сільськогосподарських підприємств,  землі садівницьких товариств -за рішенням  загальних  зборів  цих   підприємств,   кооперативів, товариств.

     Власник самостійно володіє,  користується  і  розпоряджається об'єктами власності, які йому належать.

     Вищими органами  управління   суб'єктів   колективної   форми власності є загальні збори, конференції, з'їзди тощо.

     Окремі функції з господарського управління колективним майном можуть бути  покладені  вищими  органами  управління  власника  на створювані ними органи.

     Суб'єктами права колективної власності є:

     - орендні підприємства;

     - організації орендарів;

     - товариства покупців;

     - кооперативи;

     - колективні  підприємства  і,  в  тому   числі,   колективні сільськогосподарські підприємства;

     - споживчі товариства та їхні спілки;

     - господарські товариства;

     - спільні підприємства;

     - об'єднання недержавних підприємств (асоціації,  корпорації, консорціуми, концерни та інші об'єднання);

     - політичні   партії,  інші  об'єднання  громадян,  релігійні організації та спілки цих структур.

Державна власність

     До державної власності  в  Україні  належать загальнодержавна власність і   власність   адміністративно-територіальних   одиниць (комунальна власність).

Суб'єктом права загальнодержавної власності є  держава в особі Верховної Ради України.

     Об'єктами права загальнодержавної власності є:

     - майно,  що забезпечує діяльність Верховної Ради України  та утворюваних нею державних органів;

     - майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ;

     - оборонні об'єкти;

     - єдина енергетична система;

     - системи  транспорту  загального  користування,  зв'язку  та інформації, що мають загальнодержавне значення;

     - кошти державного бюджету;

     - національний  банк  та  його  установи  і  створювані  ними кредитні ресурси;

     - державні резервні, страхові та інші фонди;

     - майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів;

     - майно державних підприємств;

     - об'єкти  соціально-культурної  сфери  або  інше  майно,  що становить матеріальну  основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

     У загальнодержавній  власності може перебувати інше майно,  а також майно,  передане  у  власність  України  іншими   державами, юридичними особами і громадянами.

Суб'єктами права комунальної власності є:

     - Республіка Крим в особі її Верховної Ради;

     - адміністративно-територіальні  одиниці  в  особі  обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

     Об'єктами права комунальної власності є:

     - майно,  що  забезпечує діяльність Верховної Ради Республіки Крим та утворюваних нею республіканських органів;

     - майно,   що   забезпечує   діяльність   відповідних  Рад  і утворюваних ними органів;

     - кошти місцевих бюджетів,  державний житловий фонд,  об'єкти житлово-комунального господарства;

     - майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування;

     - майно підприємств комунальної власності;

     - місцеві енергетичні системи,  транспорт, системи зв'язку та інформації, а   також   інше  майно,  необхідне  для  забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

Власність інших держав

     Об'єктом власності інших держав є:

     - майно, необхідне для здійснення дипломатичних, консульських та інших міжнародних відносин,  у випадках і порядку, встановлених міжнародними договорами і законодавством України.

     Власність  міжнародних  організацій  та  юридичних  осіб інших держав.

     Суб'єктами права   власності   міжнародних   організацій   та юридичних осіб  інших  держав  є  юридичні особи,  діяльність яких регламентується законодавством цих держав.

     Об'єктами власності   міжнародних  організацій  та  юридичних осіб, інших держав є:

     - не  заборонене  законами  України нерухоме чи рухоме майно, включаючи земельні   ділянки,    будинки,    споруди,    квартири, приміщення, обладнання,    транспортні    засоби,    інше    майно соціально-культурного та  виробничого  призначення,  підприємства, частки у  статутному фонді підприємств,  акції,  облігації та інші цінні папери.

Вправа на закріплення:

Рисунок человечка для презентации - фото и картинки abrakadabra.funВизначте, до якої форми власності належить запропоновані вам об’єкти власності?

  • Будівля Верховної Ради України
  • Столи, стільці в аудиторії
  • Ваш особистий підручник
  • Дитячий майданчик біля міської ратуші
  • Мобільний телефон, яким ви користуєтесь
  • Приватбанк
  • Приміщення та майно Снятинського фахового коледжу
  • Райффайзен Банк Аваль
  • Електрочайник, солодощі та чай, які група М-21 придбали для своїх потреб

 

4. Відносини власності в Україні.

В результаті подій 1917 року (ви вивчали з історії) в Україні – було штучно і насильно здійснено усуспільнення засобів виробництва, приватна власність знищена.

Гифки для презентации. Большая коллекция GIF для PowerpointВважалося, що суспільна власність виступає в 2 основних формах: державній і колгоспно-кооперативній, причому остання мала поступово вливатися у державну.

В результаті бюджетного планування суспільної (державної) власності на засоби виробництва в СРСР було повністю знищено економічні важелі і механізми господарювання, натомість діяли командно-адміністративні методи планування економіки і саме це призвело до глибокої економічної кризи. Суспільна власність стала великим гальмом в розвитку продуктивних сил суспільства.

Перебудова не змогла зупинити поглиблення економічної кризи, бо її реформи не зачіпали фундаменту – форми власності.

Домінувала державна власність. На початку 1990-х років структура власності в нашій країні була такою: державі належало 88,6% засобів виробництва; колгоспам - 8,7%; кооперативам - 1,5%; громадянам - 1,2%. Суперечки з приводу того, кому мають належати засоби виробництва і виробничий капітал, не вщухають. Проте історія вже багато в чому відповіла на це питання, продемонструвавши, що й державна, й приватна форми власності на засоби виробництва мають і переваги, і недоліки.

Державна власність має численні переваги. Завдяки їй стала можливою концентрація значних обсягів ресурсів для виконання великих господарських проектів. Вона становить підґрунтя вирівнювання доходів населення, розподілу матеріальних і духовних благ. Державна власність на засоби виробництва уможливлює загальне планування й управління економікою, спрямовуючи виробництво в русло державних інтересів.

Але основним недоліком державної власності є відсутність у державних підприємств зацікавленості у вигіднішому розподілі ресурсів, байдужість до пошуку нових ідей та розроблення сучасних технологій. Відсутність конкуренції не стимулювала поліпшення якості продукції. Внаслідок неминучих прорахунків у централізованому плануванні падала ефективність виробництва, спричиняючи зниження життєвого рівня населення Державна власність не спонукає людей дбати про майно. Якщо людина знає, що майно належить особисто їй, її родині або принаймні колективу, де вона працює, доля майна їй байдужа. Зверніть сьогодні увагу на ставлення людей до державного, громадського транспорту, до будинків і споруд, якими вони лише користуються, і ви переконаєтесь у цьому. Це одна з вагомих причин низької ефективності засобів виробництва в економіці, де панує державна власність.

 Тому перехід до ринку необхідно було почати з реконструкції власності. Перш за все – здійснення роздержавлення і приватизації. Політика приватизації була проголошена в нашій країні ще у 1991 р., коли Верховна Рада України затвердила “ Концепцію роздержавлення та приватизації майна державних підприємств, житлового фонду та землі ”. Зрушення у відносинах власності відбувається на основі Закону України «Про власність», «Про приватизацію майна державних підприємств», які були прийняті в 1991 році. Впродовж 1992 року парламент прийняв основні законодавчі акти, які визначали механізми приватизаційного процесу в Україні.

Приватизаційний процес охопив усі сфери економіки.

Першими у 1991 р. було приватизовано найбільші державні банки (залишилися два державні - Ощадний, Експортно-імпортний).

Ефективною виявилася і приватизація житла громадян. За 1992-1999 рр. приватизовано більше половини державного житлового фонду(залишилося близько 20% у власності держави). Приватизація житла здійснювалася на безоплатній основі.

Формування ринкової економіки в Україні висунуло як найважливішу умову - необхідність приватизації об'єктів державної власності. Приватизація (від лат. "privatus" - приватний) - це передача державної власності (земельних ділянок, промислових підприємств, банків, засобів транспорту і зв'язку, будівель, акцій, культурних цінностей) за плату або безкоштовно в приватну власність. Але “ Приватизація та роздержавлення ” тема нашого наступного заняття, а саме семінарського заняття.

Кожна людина має певну власність – те, що їй належить. Своєю власністю особа може володіти, користуватися та розпоряджатися. Існує багато шляхів отримання власності. Особа може її набути внаслідок купівлі, дарування, отримання в спадщину тощо.

Вправа на закріплення:

Необхідно вставити пропущені слова в запропонованих визначеннях.

Кожна людина має певну …. – те, що їй належить.

Своєю власністю особа може …, … та …, це має назву – … .
Тепер ви знаєте, що в Україні існують такі форми власності як  – …,  …, …, ….
Існує багато шляхів отримання власності, а саме: …………………….

Картинки для школьной презентации - 82 фото - картинки и рисунки: скачать  бесплатно

 

Оцінка роботи групи. Коментування оцінок. Відмітити роботу кращих студентів.

 

Повідомлення домашнього завдання.

 

  • Ільченко Н.В. «Політична економія» (навчальний посібник), 2005р., НМЦ – ст. 42-46.
  • Підготуватися до семінарського заняття №3 на тему «Роздержавлення та приватизація» по наступних питаннях:
  1. Суть роздержавлення та приватизації.
  2. Об’єкти приватизації.
  3. Шляхи здійснення роздержавлення та приватизації.

 

І напослідок, я вам бажаю, щоб у кожного з вас був свій острів біля моря, чи зірка в космосі! Звертайтеся до епіграфу нашого заняття, якщо не вмієте цінувати того, що маєте, то нехай у вас буде те, що ви цінуєте, якщо не духовне надбання, то хоча б матеріальне! 

 

 

 

 

 

Презентація мультимедійного супроводу заняття

 

 

Слайд №1

 

 

Слайд №2

 

 

 

 

 

Слайд №3

Слайд №4

Слайд №5

 

Слайд №6

Слайд №7

Слайд №8

Слайд №9

Слайд №10

Слайд №11

 

Слайд №12

Слайд №13

Слайд №14

Слайд №15

Слайд №16

Слайд №17

Слайд №18

Слайд №19

Слайд №20

Слайд №21

Слайд №22

Слайд №23

Слайд №24

Слайд №25

Слайд №26

ВИСНОВКИ

 

Знання основних економічних категорій потрібні кожній людині не менше, ніж знання з хімії чи фізики, географії чи біології. Людина живе у світі економічних явищ, вона купує і продає, отримує доходи і сплачує податки, управляє і підкоряється управлінським рішенням, наймається на роботу, розпочинає свою справу. Зрозуміло, що краще, коли людина чинить ці дії свідомо, раціонально використовуючи власні сили та інші ресурси (землю, гроші, устаткування тощо).

Значення економічної науки в житті окремої людини має, щонайменше, три прояви: сприяння раціональній поведінці у сфері споживання, доцільному використанню індивідуальних заощаджень; вміння орієнтуватись у сфері бізнесу; допомога у прийнятті правильного рішення при виборі сфери діяльності.

Обізнаність в економічній науці дає людині певні уявлення про те, чим може керуватися споживач, обираючи спосіб використання своїх доходів. Людина, яка розуміється на природі інфляції, знає функції різних ринкових установ: банків, акціонерних товариств, страхових компаній тощо, має шанс краще використати свої гроші і вберегтися від знецінення своїх заощаджень. Той, хто займається власною справою, бізнесом, має здійснювати власну господарську політику. Підприємець, що розуміє причини та наслідки економічних явищ, прийме краще рішення, ніж той, хто не знає цього.

Обираючи свій життєвий шлях у молодому віці, свою майбутню професію, потрібно не лише враховувати власні уподобання, а й знати, які професії і чому найближчим часом можуть стати непотрібними, а які, навпаки, матимуть попит, де вища оплата праці, які ще, крім заробітної плати, існують законні джерела отримання доходів.

Конкурентоспроможність випускників значною мірою залежить від якості оволодіння економічними знаннями, ступеня економічної культури, вміння мислити і діяти в категоріальній системі ринкової економіки. Сьогодні без глибокої базової освіти людина не може реалізувати себе як фахівець та отримати відповідну винагороду. Роботодавця сьогодні мало цікавить колір диплому і середній бал. Знати все неможливо, а вміти швидко розбиратися у проблемному питанні та вирішувати його - цілком реально. Проте без глибоких теоретичних знань працювати складніше, оскільки у пізнанні теорії можна розвинути свої інтелектуальні здібності. Існує тісний взаємозв'язок між хорошою працею і здібністю до навчання.

Отже, від високого рівня економічних знань, економічної культури, які досягаються в процесі вивчення основних економічних категорій, здобуття економічної освіти, безпосередньо залежить створення та функціонування ефективного ринкового простору в Україні.

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1.     Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: Основні поняття і категорії. Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006.
  2.     Башнянин Г.І., Шевчук Є.С. та ін. Політична економія: Навчальний посібник/ За ред. д.е.н. доц. Є.С.Шевчука. – 4-те вид. перероблене і  виправлене – Львів: «Магнолія плюс», видавець СПД ФОВ М.Піча, 2006.
  3.     Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навч.посібник /К.:, КНЕУ, 2001. – 328 с.
  4.     Гальчинський А., Єщенко П., Палкін Ю. Основи економічної теорії. Підручник. – К.: Вища школа, 2006.
  5.     Довбенко М.В. Сучасна економічна теорія (Економічна нобелелогія): Навч. посіб. – К. Вид. центр «Академія», 2005.
  6.     Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Сучасна економіка: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2005.
  7.     Колот А.М. Оцінювання навчальної діяльності студентів з урахуванням вимог Болонської декларації// Методичні та практичні аспекти застосування та розвитку системи контролю знань в університеті: Зб. Мат. Наук. –метод. конф. 26 січня-3 лютого 2004р. – К.: КНЕУ, 2004. -556 с.
  8.     Кривенко К.Т., Савчук В.С., Бєляєв О.О. та ін. Політична економія: Навч. посібник / за редакцією д-ра екон. наук, проф. Кривенка К.Т. - К.:, КНЕУ, 2001. – 508 с.
  9.     Кривенко К.Т. Теорія вартості і мінової вартості: дискусійні аспекти. - К.:, КНЕУ, 2005. – 226 с.
  10. Мочерний С.В. Політична економія. Навч. посібник / – К: Знання – Прес, 2002, - 687 с.
  11. Мочерний С.В. Політекономія: Підручник. – К.: Вікар, 2005.
  12. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. акад. НАН України А.А.Чухна. – К.: Вища школа, 2001.
  13. Основи економічної теорії: політичний аспект: Підручник/ За ред. Г.Н.Климка. – 5-те вид. випр. – К.: Знання. Прес, 2004.
  14. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред.. В.О.Рибалкіна, В.Г.Бодрова. К.- К. Академ. видав. 2004.
  15. Політична економія: Навч.-метод. посібн. для самост. вивчення дисципліни, - К.: КНЕУ, 2003.

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Бєлоусова Світлана Володимирівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
14 листопада 2022
Переглядів
1564
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку